Стенограма засідання Комітету від 30 березня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

30 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте розпочати засідання комітету. Є зауваження до порядку денного, шановні колеги?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Андрій Володимирович! Добрий день, шановні колеги. В мене є пропозиція є наш колега депутат присутній, просить, у нього зараз серйозне засідання комітету, він автор законопроекту, Різаненко Павло, в нього останній законопроект порядку денному, технічний законопроект, пов'язаний з його округом. Я прошу поставити його в порядок денний, щоб він ще вспів доповісти інший законопроект в себе на комітеті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер? 1227? Немає заперечень? Дякую.

Хто за запропонований порядок денний, прошу проголосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Будь ласка, Павло Олександровичу. 1227.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня. Вітаю шановних колег, членів комітету, запрошених – всіх присутніх.

Вашій увазі пропонується законопроект 1227, яким пропонується внести зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Проект закону дуже простий, ним пропонується виключити з цього переліку стратегічних підприємств, що не підлягають приватизації, одну юридичну особу – державний племзавод "Плосківський".

Дуже коротко. Я – депутат-мажоритарщик , 97 округ, Київська область. До мого округу входить два міста обласного підпорядкування, два райони – Броварський і Баришевський. У Броварському районі знаходиться село Плоске, і це єдиний радгосп, який не реорганізований в КСП і відповідно не пройшов процес приватизації. Історія дуже проста. Там був директор "червоний". Прекрасно ставлюсь до червоних директорів, гарні господарники. Не хотів він приватизації. Був Героєм праці України і тому пролобіював включення даного підприємства до переліку стратегічних підприємств. Підприємство нічим не відрізняється від всіх інших радгоспів, які були в цьому районі. Але до мене купа звернень від мешканців цього села, колишніх працівників і діючих працівників, які не змогли на відміну всіх інших мешканців району скористуватись своїм правом приватизації землі за стандартною процедурою роздержавлення сільськогосподарських підприємств. Тому на дорученні виборців, які приводили в тому числі загальні збори мешканців села і колишніх працівників, і дали мені, є така процедура у виборців давати навіть доручення депутатам місцевим та Верховної Ради, ініціювати внесення таких змін.

Дане підприємство не є стратегічним, що також підтверджується тим, що в проекті законопроекту Кабінету Міністрів України, який вже розглядаються другий рік, яким пропонується переглянути список стратегічних підприємств, що не підлягають приватизації, згідно того законопроекту також пропонується виключити це підприємство з переліку стратегічних. Тобто позиція, яка пропонується цим законопроектом, і пропозиція Кабміну співпадає.

Прохання підтримати цей законопроект. Я віддаю, я чітко розумію, що скоріш за все він не буде розглянутий Радою, так як пріоритетним буде розглядатись законопроект комплексний щодо перегляду всього переліку підприємств. Але буду дуже вдячним за підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція підкомітету.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Позиция подкомитета – поддержать данный законопроект, не взирая на то, что есть как бы позиция, чтобы отдельно не проводить по предпиятия, а принять в целом законопроект, который включает все преприятия подобного рода. Но у нас технология сложного рассмотрения, и я считаю, что правильно это конкретно отдельно взятое предприятие исключить из перечня и дать возможность людям получить то, что они в праве заслужили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якісь інщі пропозиції є? Будь ласка, Вадим Валерійович.

 

КРИВЕНКО В.В. Ну, ситуація непоодинока, багато таких є радгоспів є по Україні. В мене питання тільки в одному. От піспя того, як воно буде виключено з переліку заборони до приватизації, чи, дійсно, ця земля, ну, ви….. цю тему, чи, дійсно, ця земля буде розпайована між мешканцями, ті, які є, там в тих селах, які знаходяться, чи є немає якогось іншого плану, що вона там буде продана одному власнику і так далі?

 

РІЗАНЕНКО П.О. Да. Дякую за запитання. І, як ви знаєте, є окремий закон, який регулює саме приватизацію сільськогосподарських підприємств, і цим законопроектом передбачено, ви правильно зазначили, декілька підходів, один з яких – це розпаювання як землі, так і майна, а інший підхід – це корпоратизація. Але майже всі, не всі, але більшість підприємств йшли шляхом саме розпаювання по всій Україні. Я звертався офіційно і до Мінагрополітики, саме мої депутатські звернення, я можу їх надати, саме з пропозицією тим, щоб приватизація відбувалася шляхом розпаювання. Їхня позиція з цим співпадає, вони не заперечують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Скажите, какое отношение имеет земля к приватизации? Я вот не могу никак понять распаевание земель осуществляется на основании действующих нормативных документов. При чем тут совхоз, при чем тут земля, и при чем тут распаевання, я вот не могу понять как?

 

РІЗАНЕНКО П.О. Дякую. Я ще раз повернуся до особливості приватизації саме сільськогосподарських підприємств. По всій країні цим законом передбачено стандартно, що радгоспи були реорганізовані в колективні господарства, потім КСП, і приватизація відбувалася таким чином, що кожен працівник, є інші категорії, можливо, не працюють на підприємстві, тобто пенсіонери, які працювали там, отримують в процесі приватизації, в процесі цього розпаювання вони отримають право на частину землі і майнові теж права, майнові сертифікати. Далі вони створюють зазвичай колективні господарства, коли… куди КСП, куди вносять ці права або можуть ними розпорядитися. Це таким чином відбувалося, ну, не знаю, мабуть, 98 чи 99 відсотків приватизації саме сільськогосподарських підприємств. І я ще раз повторюю, у мене це в окрузі 54 населених пункти села, і тільки єдине, яке не пішло цим шляхом, дякуючи тому, що воно було включено до… Ні, це стандартний радгосп, не дивлячись на назву, він не має відношення де-факто до племінної справи.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути)

 

РІЗАНЕНКО П.О. Да. В нього є акт постійного користування, знаходиться 1200 гектар, ну і є майно, тобто це всякі там коровники, цеха і так далі. Я можу, я міг би надати довідку це не було б предметом розгляду, але я можу вам надати додатково цю інформацію, довідку від директора, підготовлену директором підприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Немає більше зауважень? В першому читанні чи в цілому?

Ставлю на голосування підтримати законопроект 1227 за основу, та в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Законопроект 4288. Я коротенько скажу, потім хто захоче, нехай долучається. Ви знаєте, що ми прийняли законопроект про публічні закупівлі перед Новим роком. І в статті 2 ми написали, що ми повинні розробити законопроект, Кабмін повинен був розробити законопроект. Але ніхто це не зробив, час проходить, закон буде вступати з 1 квітня. І у нас лишилися не врегульовані питання всіх органів, які приймають участь в бойових діях на сході України.

Тому було прийнято рішення, напрацьовано з Міністерством оборони, з Міністерством внутрішніх справ, з Міністерством економіки проект законопроекту, зареєстрований і на ваш розгляд він вноситься. Давайте тоді може надамо слово представникам Міністерства оборони, Мінекономіки. Хто хоче висловитися, будь ласка, визначайтеся.

Ігор Валентинович, давайте ви, якщо… Чи хто з вас?

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Шановний Андрію Володимировичу, я дуже вдячний за те, що дали таку змогу. Міноборони підтримує проект закону, розроблений за ініціативою народним депутатом Іванчуком, депутатською фракцією політичної партії "Народний фронт", який передбачає закупівлю товарів та послуг за переговорною процедурою, закупівлі шляхом проведення відбору учасників на переговори через електронний аукціон на конкурсних засадах.

Прийняття законопроекту дозволить унормувати низку питань, які безпосередньо впливають на діяльність Міністерства оборони, Збройних Сил та інших військових формувань, а саме здійснювати закупівлю товарів, робіт, послуг на конкурентних засадах в максимально стислі строки для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, в період проведення антитерористичної оборони, в період запровадження надзвичайного стану. Знизити рівень корупції в сфері державних закупівель за рахунок проведення прозорих відкритих процедур закупівлі, залучити якомога більшу кількість учасників до державних закупівель, встановити відповідальність для постачальників за порушення, вчинені під час проведення процедур закупівлі, отримати можливість укладання рамкових угод та договорів за рамковою угодою з учасниками, які визначаються шляхом проведення електронного аукціону, право делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі в разі неможливості їх проведення, що виникла в зв'язку з відсутністю більш ніж 24 годин доступу до мережі Інтернету, спричиненні діями обставин особливого періоду антитерористичної операції або надзвичайного стану.

Прошу врахувати позицію Міністерства оборони України, інших військових формувань, з ними це все погоджено.

Дякую за увагу. І прошу підтримати. Доповідь закінчено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що я хтів сказати. Там був нюанс в цьому законі. Хотіли його прийняти там на якийсь період, там туди-сюди. Я придумав таку форму, що він буде діяти, сьогодні буде діяти, завтра може перестане діяти цей закон, післязавтра знову може почати діяти. Тобто ми прописали, що він розповсюджується тільки на період антитерористичної операції, воєнного там стану і надзвичайного стану. Тобто, коли в країні складаються такі певні обставини, цей закон вступає в силу. Закінчується цей період, такий якийсь небезпечний закон, всі переходять на загальну процедуру. Тобто він буде діяти потім завжди.

Краще, щоб він не діяв? Тут я з вами абсолютно згідній.

Будь ласка, Юрій.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановний Ігор Валентинович, скажіть, будь ласка, а чому діюча редакція закону України "Про публічні закупівлі" не може працювати, і для чого потрібен цей закон?

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Значить, ну, якщо ми розглянемо, да, от діючу нашу систему зараз закупівлі для потреб оборони всіх питань, то практично це закупівля з коліс за нагальної потреби. Для того, щоб було зрозуміло і на сьогоднішній день, я можу сказати так, особливий період з першої черги мобілізації ми почали з 1 тисячі 462 черевики на складі. І одягали з коліс, і ми їх закупали. Друге питання. З 35 тисячами курток і 100 комплектів обмундирування.

На сьогоднішній день практично ситуація не змінилася. Ми розуміємо, що ми сьогодні маємо 7-му, 8-му, 9-ту і так дальше черги мобілізації, от благо, що звищили грошове утримання. Операція, антитерористична операція сьогодні має потреби не тільки в питаннях харчування, яке ми нормально проторгували, і ви про це всі знаєте. Але забезпечення пальним всіх видів, забезпечення формою, одягом. Знову ж таки нам вдається створити на сьогоднішній день у відповідності до видатків бюджету тільки лише 50-60 тисяч. При цьому ми призиваємо, відмобілізуємо, перевдягаємо в зоні АТО.

Також виникає нагальна потреба з іншими предметами закупівлі, безпосередньо що проходить. В принципі ми там нічого не порушуємо. Те, що є публічність, вона є. Але питання в тому, що ми скорочуємо тільки лише терміни для забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань за нагальною потребою. Також у нас у відповідності до питань, що стосуються закупівлі, ми закупаємо на сьогоднішній день і ведемо перемовини по послугах з ремонту узлів'я агрегатів озброєння військової техніки. Тобто це великий спектр, який ми повинні сьогодні вирішити.

Тобто питання стоїть не в тому, що неможливо – можливо, але є терміни. Якщо ми говоримо про закупівлі у відповідності до чинного закону, у нас получається 60 діб. За два місяці оперативна обстановка на сьогоднішній день…

(Загальна дискусія)

 Так точно. Там він суттєво, там тільки терміни міняються. Але…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я просто, знаєте, що запитую. Тому що на початку року Прем'єр-міністр на засіданні уряду доповідав, що саме нове законодавство дозволило зекономити закупівлю там по метру і по цьому всьому і зекономити для державного бюджету кошти. Тобто, з одного боку, ніби добре, а, з іншого боку, ми вносимо, тому що в залі будуть такі питання. З іншого боку, ми вносимо новий законопроект, який вводить нову специфіку закупівлі для Міноборони, і інших силових структур. Тому чому я і задаю, тому що, прогнозуючи ці питання в залі, тобто ви говорите тільки про те, що даним законопроектом скорочуються тільки терміни. А поясніть, що ще.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Дозволите?

Я, Доманова Тетяна, я – керівник робочою групи по розробці даного законопроекту. Я хочу коротко, щоб народним депутатам висвітлити ситуацію по за купівлях в армії.

Два роки тому назад, коли почалася війна, не було жодної системи, нормальної, працюючої, яка б максимально в стислі строки на конкурентних основах забезпечувала закупівлі в армії. І тоді було прийнято рішення, що всі закупівлі будуть здійснюватися за переговорною процедурою. То на той момент було правильне рішення.

І як вона проходила. Значить, по суті, закон, діючий поки що, про здійснення державних закупівель регулював закупівлю для армії таким чином, що треба було запросити, кого вважав замовник за потрібне, на переговори, провести з ним переговори, опублікувати лише єдиний документ, що ти провів переговори з тим-то, з тим-то і підписати договір. Тобто не було жодних конкурентних умов, ніхто не знав про початок проведення процедури, які вимоги, які предмети закупалися. Ми дев'ять місяців проводили експеримент. Ми першими в Україні, Міністерство оборони, запровадило експерименти з провадження системи електронних закупівель "ProZorro" для надпорогових товарів і робіт, і послуг, тобто ті, які регулюється Законом при здійснення, більше 200 тисяч і більше 1,5 мільйона. Ми зробили таким чином, що для того, щоб прийняти участь у переговорах, треба пройти, взяти участь в електронному аукціонні, так, надати найменшу ціну і подати зразок для перевірки відповідності його технічним умовам Міністерства оборони.

Ми поєднали в собі, цей законопроект є результатом дев'ятимісячного експерименту, за рахунок якого в принципі, і "Метро" переміг, да, ну, він на підставі цієї процедури брав участь в тендері Міноборони. І те, що говорив Арсеній Петрович на засіданні про те, що відбуваються такі закупівлі в Міноборони, вони підвищують мінімальна кількість на тендерах, це 4 особи. Він говорив про наш експеримент, але він діяв на підставі наказу Міністерства оборони юстованого і розпорядження Кабміну. Цей наказ і розпорядження Кабміну втрачає чинність 1 квітня з моменту набрання законом про публічність закупівлі для центральних органів. І з 1 квітня або ми весь цей експеримент втілюємо в цьому наказі, або ми будемо користуватися мінімально 60 днів, в цьому законі, вибачте, або ми будемо проводити, один предмет закуповувати за 60 днів. І це мінімум при найкращих умовах проведення процедури, без оскаржень.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Мені здається, запитання не про те. Про те, що закон потрібен, ніхто не каже. Але у нас є Закон про оборонне замовлення чи про публічні закупівлі. Чому не вирішено таким чином, щоб внести зміни до того закону, який є? В чому питання? Бо у нас зараз закупівлі регулюються там двома, трьома, чотирма, десятьма законами. Ви розумієте?

 

ЧОРНОУС Н.В. Перше завдання Міністерства економіки, коли воно розробляло Закон про публічні закупівлі, який діяти, виключити максимально перелік товарів і послуг з переговорної процедури. В квітні минулого, 2014 року, ми туди включили особливий оцей період для закупівлі для Збройних Сил і всіх військових формувань. Значить, із 39 статті, яка сьогодні в публічних закупівлях, саме ці закупівлі виключені, їх там немає. І армія не має права застосовувати сьогодні вірніше переговорну процедуру. Вони зараз керуються Законом про здійснення державної закупівлі, яка ще є, яка ще для Міноборони діє.

Значить, що з 1 квітня буде. Вони зобов'язані перейти на публічні закупівлі відповідно до загального порядку. Загальний порядок – це кожний товарний... закуповується на…..

Що цей законопроект говорить? Що закупівля товарів буде здійснюватися буде здійснюватися тим учасником уже без конкурсу, будь-якої товарної позиції, але який виграв конкурс, що він є найкращий по. Да. і він уже участвувати в конкурсах і кожного товару закуповувати. Він уже буде просто…. От вся різниця між…яка є в Законі про публічні закупівлі. Там просто зійшлися... Тут для того, щоб… договір, треба провести конкурс, і…. що ти достойний… харчування і так далі.., які приймають участь в АТО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КРИВЕНКО В.В. Закон, дійсно, потрібен. Але в мене є одне запитання. Оскільки ми максимально спрощуємо процедуру державних закупівель і максимально зменшуємо термін, по питанню оскарження, можливого оскарження як документації, так і результатів. Тут є представник антимонопольного комітету, Марія Володимирівна, будь ласка, яка ваша позиція. Бо, наскільки я знаю, по тому діючому тексту да дні – на документацію, два дні – на результати.

 

НІЖНІК М.В. Ну, справді, антимонопольний комітет, дійсно, в цілому підтримує цей законопроект. Але існують деякі питання щодо строків, і саме щодо строків для оскарження. Тому що ті запропоновані строки, я зараз більш детально можу зупинитися, вони, дійсно, позбавляють чи обмежують право скаржника на реалізацію свого права по оскарженню.

Так, якщо ми беремо статтю 9, і якщо будуть внесені зміни до технічної документації, то ці зміни можуть бути внесені не менше ніж за два робочі дні до подання цінових пропозицій. При цьому відповідно до Закону про публічні закупівлі оскарження і скаржник має подати скаргу не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Тобто якщо внесені зміни до тендерної документації, скаржник лишається права скаржитися в антимонопольний комітет і до органу оскарження.

Також це стосується питання укладення договору про закупівлю. І відповідно до законопроекту про особливості договір має бути укладений не раніше ніж через два робочі дні з дня оприлюднення на веб-порталі. При цьому, відповідно до Закону про публічні закупівлі орган оскарження має три робочі дні для прийняття скарги від скаржника. Що це означає? Коли буде об'явлена за результатами застосування переговорної процедури буде зазначено, хто виграв безпосередньо, то насправді скаржник чи інша зацікавлена особа вони не матимуть можливості поскаржитися до Антимонопольного комітету, до органу оскарження, тобто договір може бути укладений раніше ніж Антимонопольний комітет навіть прийме скаргу для розгляду.

Оці два основних питання.

 

КРИВЕНКО В.В. Марія Володимирівна, а яким шляхом ми можемо вирішити це питання. Андрій Володимирович, я вибачаюсь, оскільки ви автор законопроекту, я…

От яким чином ми можемо вирішити це питання, щоб все ж таки в нас була хоч якась можлива процедура оскарження. Враховуючи, що 1 квітня через три дні чи через два дні вже, то як ми можемо урегулювати це питання.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Можу відповісти на коментар Антимонопольного комітету? Ви, можливо, не зовсім коректно розумієте, як наш закон співіснує з Законом про публічні закупівлі. Ми тут виписали лише особливості. Тобто ті відмінності від загального порядку. Ми даємо два дні з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на оскарження. Якщо це оскарження відбувається, то оскільки в нашому законі немає особливостей, воно здійснюватиме від до загального порядку.

 

НІЖНІК М.В. …договір, тобто на третій день означає.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Да. І є два дні в нього з моменту оприлюднення повідомлення на оскарження. Ви ж розумієте, це закупівлі для армії. Якщо учасник зацікавлений в оскарження, не погоджується з результатами, в нього є два робочі дні на оскарження.

 

НІЖНІК М.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте напишемо: три. Щоб там три було і там три. Чотири…

 

НІЖНІК М.В. Чотири. Чотири дні. Тому що Кабмін… Антимонопольний комітет має три дні для розгляду скарги. Наприклад, один день на подання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіть для війни не принципово. Якщо є невідповідність, давайте зробимо, щоб було однаково.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Не відповідності немає. Є просто особливості, які ми виписали для себе, що ми, на що учасник має право оскаржити протягом двох днів. До вас приходять скарги і все, ви зупиняєте. І ми вже не укладаємо ніяких договорів.

 

КРИВЕНКО В.В. Я вибачаюсь, ви хочете прийняти закон за основу і в цілому?

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Ми то хочемо. Просто розумієте, в нас вся процедура в найкращій ситуації вона триватиме два тижні. В країні, в якій війна, два тижні – це теж термін.

 

КРИВЕНКО В.В. У залі будуть питання. Ми ж…

 

НІЖНІК М.В. (Не чути)

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Що саме неможливо? Подати скаргу за два дні?

 

НІЖНІК М.В. …за один день. Але її треба підготувати в один день. Потім її треба подати до комітету. Потім у той же день комітет має розглядати, чи приймати її чи ні.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Ні, в нього тільки час на подачу – два дні і все. Тут же написано: час на подачу.

(Загальна дискусія)

 

НІЖНІК М.В. (Не чути)

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Я розумію.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Это ваша работа? Вы работник Министерства оборони?

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Дев'ять місяців ми працюємо по експерименту, і всі 9 місяців вносимо всі переваги по даному.

(Загальна дискусія)

 Ми за рахунок, ми у співпраці з Мінеко, ми у співпраці з проектом Європейського Союзу по системі гармонізації. В мене є висновок про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нас ведете не туди, чесно кажу…

(Загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.В. Міністерству оборони запитання. Ви хочете, щоб закон прийняли?

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Міністерство, безумовно, хоче, щоб ми прийняли закон, але якщо він йде в протиріччя від основного закону, то я рахую, що це треба подивитися в нормувати, і прийняти в цілому. Тут питань немає.

 

СТАРОДУБЦЕВ О.Є. Олександр Стародубцев, директор департаменту держзакупівель Міністерства економіки.

Дивіться, просто цей пілотний проект Міністерства оборони, який в нас триває вже дев'ять місяців, він трошки відрізняється від звичайної паперової процедури, там, в тому числі переговорної, там яка до цього в паперовому вигляді. Передбачена електронна процедура питань відповідей, да, тобто до оскарження в нас доходить вже значно менше кейсів.

У вас є статистика просто по оскарженнях Міністерств оборони, скільки їх там було в антимонопольному…

 

НІЖНІК М.В. Зараз немає. Якщо треба, я надам. Але ж вони є. Тобто їх може менше, але ж вони є. Вони залишаються…

 

СТАРОДУБЦЕВ О.Є. Просто там дуже. 90 відсотків питань, які раніше просто неможливо було вирішити, вони вирішуються на етапі питань відповідей, коли постачальник задає ці питання, замовник відповідає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що ми не можемо обмежити…

 

НІЖНІК М.В. Навіть якщо 10 відсотків залишається, ми не можемо їх…

 

СТАРОДУБЦЕВ О.Є. Ну, і точно є практика Антимонопольного комітету, про яку я знаю, що антимонопольний, все, що стосується Міністерству оборони, він приймає до розгляду, він не чикає три дні, щоб просто прийняти це до розгляду.

 

НІЖНІК М.В. Так. Але ж є практика, і є закон. І закон, ну, тобто ми 10 відсотків, навіть 5 відсотків не можемо обмежити у праві оскаржувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, ви не між собою говоріть, а з нами спілкуйтеся. Скільки треба днів – чотири. А чого чотири, чого не три?

 

НІЖНІК М.В. Тому що три дня для прийняття до розгляду.

Один день – для підготовки скарги, і три дня – для прийняття. Це максимум. Насправді комітет на практиці, дійсно, це робить один, два чи три дні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. У меня один вопрос. Точнее комментарий. Министерство обороны, скажите пожалуйста, в процентном отношении не нужно мне численность там пушек, танков, солдат и так далее, в процентном отношении количество Вооруженных Сил, в зоне АТО которое находится. По отношению ко всей армии.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. 40 відсотків.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментарій.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Обратите внимание, в вашем законе, в вашем законе, да, вы написали, что госзакупки при введении надзвичайного стану регулируются Законом про надзвичайний стан. Госзакупки… для Министерства обороны, имеется ввиду. Госзакупки перед введением военного положения регулируется Законом о военном положении. И это правильно. Почему? Потому что, как правило, это вводится, такой стан вводится на всей территории страны. Но госзакупки для воинов АТО, то есть для отдельных территорий, где проводится антитеррористическая операция, которая осуществляется ……. Подразделениями, не там, а здесь, которые у вас находятся в городе Киеве, в городе Одессе и так далее. Я не понимаю, почему они должны быть на каком-то особом положении. У вас что запасы всего-на-всего вот в рамках этих 40 процентов…...

Нет я не комментарий, я вопрос задаю. Спасибо. Вы не ответили на мой вопрос.

То есть хотят сделать процедуру типа ad hoc там, исключительнюу, да, процедуру. Вот под брендом какого-то, назовите его, необходимости улучшения качества снабжения воинов, которые находятся в зоне АТО. Облегчить эту процедуру, упростить эту процедуру, для тех подразделений Министерства обороны и для самого Министерства обороны, которые курируют всю страну, а не только эту территорию, которые находятся в центральной части Украины. Я не понимаю этого, я считаю, это неправильно.

 

ДОВГИЙ О.С. Они же тоже говорят, что они ни танки, ни бронетехнику закупают, ничто.

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы не услышали меня. Я еще раз говорю. Да. Закупки делаются Министерством обороны для 40 процентов по особой процедуре. Ну, закупки делаются не в зоне боевых действий, они делаются здесь, в нормальных условиях. Почему должны быть особые условия?

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Я прошу дозволу. Я також хочу додатись до цього коментаря. Ви в мене спитали, скільки знаходиться в зоні АТО. 40 відсотків. А через скільки сорок відсотків рокіруються? Через три місяці. А скільки раз на рік ви перевдягаєте? Уже 80 відсотків. Людина повинна мати право на відпустку, на відпочинок, на відновлення боєздатності. І 40 відсотків її чисельність, яка звідти рокірується що три місяці. Тому що людина проживати в окопі на протязі року просто не може. Це перше питання.

Друге питання. Що таке АТО і що таке відкрита агресія, і що таке запаси які ми повинні створити на випадок відкритої агресії? Це теж третє питання, якого на сьогоднішній день не існує.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Потому что вслух правда не говорится.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Правда вслуг говориться завжди.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Это не АТО, это война на самом деле. Вы так и скажите, это война идет.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Да и никто не скрывает, мы для этого и приносим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я думаю, що це для Ігоря Валентиновича, дійсно, як би її не називали АТО не АТО, це дійсно війна, коли люди гинуть. Так.

Шановні колеги, хотів би коротенький коментар, щоб ви могли прийняти рішення.

На сьогоднішній день Міністерство оборони і всі інші силові структури, вони здійснюють закупівлі за переговорною процедурою згідно статті 39. Правильно? Вона зараз працює, і ми нічого ні який велосипед не видумуємо. Цим законопроектом, це наш був обов'язок, і воно в нас прописано в Законі про прозорі закупівлі, що ви повинні прийняти окремий закон. Ми його зараз приймаємо. В цьому законі ми вводим конкуренцію. Чому? Тому що буде електронний цей аукціон, де будуть відбиратися кращі з кращих, дешевші з дешевших, не знаю, як там воно буде в них прописані умови цього аукціону. Тобто появляється конкуренція.

Друге питання. Антимонопольний комітет наполягає, на тому, щоб збільшити з двох днів до чотирьох. Вважаю, що навіть врахування особливого якогось періоду війни і чи ще чогось, там два дні воно не впливає. Там саме основне – забезпечити, щоб не ущемлялись нічиї права, і щоб не було ніяких зловживань. Якщо ми робимо це, щоб була конкуренція, якщо ми робимо, щоб це було прозоро, давайте вже до цих два дні пожертвуємо. А там далі час і практика покаже. Якщо треба, зробимо три дні, зробимо два дні. Може з Антимонопольним комітетом зробимо якийсь спільний наказ, що він зобов'язаний буде під час таких трагічних подій розглядати скарги по силовому блоку, там, в один день, там ще якщо...

Тому давайте внесемо цю правку, закон треба цей прийняти. Завтра нам треба бути з ним бути під куполом, і просив би всіх представників всіх фракцій, підтримати його, щоб ми його могли прийняти за основу і в цілому. Це ми його прописали, я вважаю, з юридичної точки зору правильно. Чому? Тому що він буде сьогодні працювати. Завтра, дасть Бог, закінчиться війна, всі перейдуть на загальну процедуру і будуть користуватися за законом, який ми прийняли про прозорі закупівлі. Не дай Бог, повториться в нашій країні якесь нещастя, ми будемо чітко розуміти, що нам не треба знову збиратися, не треба знову, як пожарна команда, вирішувати ці проблеми. В нас є діючий закон, і ті, хто повинні захищати нашу державу і суверенітет, вони зможуть користуватися там, миттєво якось реагувати на ті чи інші речі.

Шановні друзі, якщо немає більше зауважень... Да, будь ласка.

 

ДОВГИЙ О.С. Я на захист цього законопроекту і позиції Міністерства оборони хотів би сказати, що коли ми говоримо про дні, ми не говоримо про всю процедуру, а вся процедура – це два тижні. А якби в них було фінансування, і вони знали наперед, і могли планувати, а вони живуть в а) де не можуть планувати, друге – де від моменту для них виділяється фінансування потенційне. До того як вони приймуть це рішення, завжди воно постійно на ходу, сьогодні країна відновлює свою обороноздатність. Тому я би пропонував відшукати якісь компроміс, і за кожен день вони боряться не просто так. За цими днями стоїть життя людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще, Юрію Миколайовичу, я хотів би підтримати ваш коментар. Я теж прекрасно розумію, що є в нас Міністерство оборони, яке приймає участь, і в них завдання, там, забезпечення захисту там в АТО, якісь в них є воєнні завдання. Але не всі вони там в Донецьку і в Луганську на цій на лінії зіткнення, і ми це все розуміємо. Але ми в ці дебрі ніколи не заліземо. Так само як МВД, так само як Національна гвардія, не вся перебуває в активних бойових діях. Ми даємо їм право, ми створили їм конкуренцію оцю. Їх ніхто не буде звинувачувати, що вони кличуть, запрошують тих, кого хочуть. Ми всіх захистили. І тому я прошу зараз, якщо ми будемо вглиблюватись в деталі, що можна, що не можна, що відноситься до війни, а що не відноситься, я цього не знаю, я це не пропишу. Але я з вами згодний, що ми даємо право всього Міністерства внутрішніх справ, всього Міністерства оборони, всім по всім закупівлям користуватися цим законопроектом.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Дело не этом. А дело в том, что мы не должны создавать какие-то условия для возможного хищения, злоупотребления и так далее. Чем больше таких лазеек будет, тем больше желающих будет на нём заработать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это я уже к дискуссии не готов.

Юрий Николаевич, вы же знаете меня, я эту дискуссию сейчас не готов поддерживать.

Шановні друзі…

 

КРИВЕНКО В.В. Можна протокольно, протокол рішення щодо завтрашнього дня до розгляду в залі представникам робочої групи з представниками Антимонопольного комітету внести цю правку стосовно чотирьох днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та це я зроблю.

(Загальна дискусія)

 Це я зроблю.

 

ДОМАНОВА Т.Ю. Це компроміс антимонопольного комітету розглядати швидше скарги…

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, три дні мені подобається, чим чотири. Бог любить трійцю.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, ставлю на голосування пропозицію підтримати законопроект Іванчука номер 4288 з урахуванням позиції комітету зробити термін з двох днів на чотири за основу та в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Наступний закон – 4287, про захист економічної конкуренції. Доповідає співавтор – Вікторія Юріївна Пташник.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

Шановні колеги, цей законопроект так само стосується процедури концентрації, і фактично він був, наскільки мені відомо, ініційований в тому числі Антимонопольним комітетом, оскільки наразі існує ситуація, коли суб'єкти господарювання звертаються до Антимонопольного комітету і, власне, за дозволами на концентрацію. І звертаються не тільки українські чи іноземні суб'єкти господарювання, а звертаються так само суб'єкти, щодо яких мають бути застосовані санкції відповідно до Закону про санкції.

І дуже б не хотілося, щоб наразі Антимонопольний комітет надавав дозволи на концентрацію суб'єктам, які, власне, кінцевими бенефіціарами яких є суб'єкти господарювання з походженням з країни-агресора. Але діюче законодавство якраз говорить про те, що Антимонопольний комітет не має жодної підстави для того, щоб відмовляти у наданні відповідних дозволів.

Саме тому з'явилася дана ініціатива, і, власне, пропонується якраз надати можливість комітетові не розглядати відповідні пакети документів на концентрацію, якщо вони якраз походять від країни-агресора, щодо яких ми… щодо фактично представників якої ми застосовуємо на сьогоднішній день санкції.

Єдине, що я наразі ознайомилася з пропозицією Головного науково- експертного управління. І там є пропозиція якраз внести відповідні зміни до Закону про санкції, для того, щоб… це було би логічно. Що заборонити, власне, здійснювати концентрацію, чого ми з вами не зробили, і тоді би було би логічно, що, якщо в Законі про санкції це передбачено, то відповідно ми так само надаємо повноваження Антимонопольному комітету не розглядати відповідні пакети документів.

І мені здається, що нам просто потрібно оперативно, якщо буде така згода, подати в продовження цієї ініціативи також відповідні зміни до Закону про санкції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто хоче ще висловитися?

Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Мне… так получилось, что как владельцу адвокатской фирмы пришлось очень внимательно изучать американские санкции отдельно, швейцарские санкции отдельно, европейские санкции отдельно и так далее, российские санкции отдельно и так далее и тому подобное. Так получилось. И я этому рад. Я просто поражаюсь от того количества, глупых (извините) и непрофессиональных законов, которые в одной единственной стране в отношение санкции издаются, это у нас. Нигде такого больше нет, ни в одной стране мира.

Как вводятся санкции вот в американцев или европейцев, или швейцарцев? Они вводят санкции именно в какие-то определенные отрасли хозяйства, запрещающие инвестировать в независимо какие предприятия и так далее, именно конкретно если под санкциями идет страна, то в страну, если под санкциями идет определенная компания, то компания, если под санкциями территория, то территория. Или же они запрещают любые операции с конкретными компаниями, конкретными лицами, конкретными государствами.

У нас же нет, у нас это уже третий закон, который мы рассматриваем на этом комитете. Есть указ Президента, который утвердил санкции, разработанные и предложенные Советом национальной безопасности. А кроме этого, мы отдельными законами в отдельные законодательные акты вводим дополнительно где-то ограничения, непонятно какие. Да любые операции, это общемировая практика, любые операции с теми лицами, которые попали под санкции, независимо от того, физлица, банки, компании или страна, они запрещены вообще. Не имеет смысла писать, там, Национальному банку, Антимонопольному комитету или кому-то еще. Они запрещены. Нужно только одно – это продать инвестицию, которая... имеешь в компании, которая попала под санкции, продать инвестицию, которая находится на территории, попавшей под санкции. Но ничего вложить туда нельзя, ничего купить нельзя и так далее и тому подобное.

Зачем эти мелочи? Они ухудшают наше положение нашей страны. Они создают технические какие-то отдельные вещи, отдельные лазейки, которые потом нужно использовать. Вы абсолютно не правы. Почитайте любые американские или европейские санкции. Это неправильная практика. Нужно одним документом это регулировать. Одним указом Президента. Нужны изменения, нужно расширить круг? Расширяйте круг, это будет правильно. Нужно расширить не круг лиц, а круг территорий, расширяйте указом Президента. Это буде правильно. Но это действует для всей страны, для всех органов, независимо от того, чем будут заниматься эти органы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Володимирівна, поясніть, чому ви не можете користуватися указом Президента в своїй діяльності.

 

НІЖНІК М.В. Ми можемо користуватися указом Президента в своїй діяльності. Але, на жаль, указ Президента не надає нам можливості забороняти чи не розглядати по суті концентрації за участі суб'єктів, які перебувають під санкціями.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

НІЖНІК М.В. Так. Ну…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Вы хотите свои санкции?

 

НІЖНІК М.В. Ні, ми не хочемо вводити свої санкції, а ми хочемо отримати правову позицію і хочемо отримати можливість не розглядати ситуації, коли до нас звертається суб'єкт, який вже є в санкційному списку відповідно до Закону про санкції.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. В нарушение решения Совета национальной безопасности…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви могли б приклад привести, який приклад?

 

НІЖНІК М.В. Так, наприклад, заява, у нас було 9 заяв. От одна належить до групи "Сіверсталь", підсанкційна компанія "Сіверсталь". Була заява на дозвіл на концентрацію. Компанія знаходиться під санкціями, але відповідно до Закону про захист економічної конкуренції ми не маємо права відмовити розглядати цю заяву чи заборонити. Тому що…

(Шум у залі)

 Санкції, ні. Санкція зазначає суб'єкта і зазначає конкретні дії, які неможливо здійснювати по відношенню до цього суб'єкта.

В нас є дві підстави. Перша підстава. Це не надані усі документи.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Если сейчас оказывается, что в Законе о санкциях вот по конкретному юридическому лицу ничего не написано, то... сейчас записали в этот закон, что он подпадает под этот закон.

 

НІЖНІК М.В. Нет, немножко другая. Нет. Смотрите, есть санкционный список.

Вот есть санкционный список, что этот субъект либо связан и не может отчуждать какие-то активы. На этом стоит точка. Но это не говорит о том, что мы не можем рассматривать заявления и не давать ему разрешения. То есть где наш… У нас есть формально две вещи. Единственное, что мы просим, чтобы наш закон содержал ссылку на санкции, на Закон про санкции, и тогда действительно мы не рассматриваем эти документы. Потому что сейчас, получив, мы должны запретить эту сделку только в том случае, если она ведет к монополизации рынка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нас є посилання на Закон про санкції.

(Загальна дискусія)

 

ДОВГИЙ О.С. Ні, це ж нове, це законопроект, це вичитаєте законопроект .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу, в цьому законопроекті є це що ви говорите, Закон про санкції… Так і є. Ви кажете хочемо включити, тут воно є.

Хто ще, хто ще хоче виступити?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

(Шум у залі)

 

ДОВГИЙ О.С. Есть указ Президента, в котором написано, десять, двадцать или сто компаний которые входят в санкцию, а у них нет правовой підстави выполнять этот указ Президента. Им нужен механизм, к которому они могут отнестись к этому указу Президента, для того чтобы виконати цю… Правильно я понимаю?

 

НІЖНІК М.В. Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. …указе Президента, там не просто перечень. Там записано, какие именно санкции.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Указ Президента четко определяет механизм действия на территории государства всех структурных подразделений. Всех структурных подразделений и всех ветвей власти. Он четко определяет механизм. И вы можете сослаться, если у вас предприятие данное либо структура попадает под санкционный перечень, никаких нормативных изменений в эту документацию вносить вам абсолютно не нужно. Где вы, ссылаясь на указ Президента, отказываете и принимаете те действия, которые предусмотрены именно Указом о санкциях. Если санкционный документ подготовлен не нармально, нужно поправлять его, а не поправлять в каждом случае законодательство наше и гонятся за процессом санкций. Завтра у нас вообще санкций не будет, и мы вообще окажемся в …санкционном поле.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, ви не праві.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно я приведу пример, как неправильное…. Или применение санкций будет убытком той страны, которая сама вводит санкции. Ну, вот получилось так с Крымом да, в отношение Крыма введены санкции, санкции введены всеми странами мира фактически, ну кроме Азии. Азия не вводила. Азия не вводила. Европа, Америка ввела санкции. У нее имущество там осталось украинское? Осталось. Люди, которые обслуживают это имущество осталось? Осталось. Его что, подарить Путину там, или кому подарить? Или подарить Абрамовичу может или Обаме подарить….

 

КРИВЕНКО В.В. А еще осталось, еще не национализировали?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Осталось. Национализировали только те объекты, которые были в государственной собственности. Вот они их национализировали, все остальное они бояться национализировать за небольшие суммы.

У меня еще возникает вопрос, как собственность, как сохранить. Санкции запрещают туда деньги вкладывать. Правильно. Все. Нельзя нам ничего дополнительно создать, но санкции всех стран мира разрешают сохранить свою собственность. Изобрели заработную плату, охранникам, там, рабочим. Понимаете? Да, санкции запрещают строить что-то дополнительно, но санкции не запрещают сохранить свою собственность. Это очень скользкий момент, очень тонкий момент. Если мы каждому министерству в отдельности будем отдавать механизм самим определять, как они понимают эти санкции, так давать их и им вводить фактически, да, далеко зайдем. Мы потеряем свою собственность.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ……... Прошу, мікрофон.

 

НІЖНІК М.В. Очень коротко. Мы просим вводить санкции. В санкции как вводили РНБО, рассматривали, так и продолжают. Единственное, у нас есть обязанность, если субъекты подают документы и просят получить разрешение на концентрацию, единственное наше основание запретить эту концентрацию сейчас согласно закона есть то, что эта концентрация ведет к монополизации рынка.

О чем наша? Дать нам возможность, что если есть в Законе о санкциях конкретные субъекты с конкретными действиями, чтобы мы могли не рассматривать их заявления на получение на концентрацию. Мы не придумываем никакие запреты в отношении их, мы не увеличиваем список, мы не измененяем никакие действия. Мы просто не рассматриваем по сути, не проводим нашу процедуру предоставления разрешения на концентрацию.

(Загальна дискусія)

 

ПТАШНИК В.Ю. …имеет большую силу, нежели Закон про захист економічної конкуренції. Они ссылаются и действую в рамках Закона про захист.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ПТАШНИК В.Ю. Они скажут, сошлются, что указ тот имеет высшую силу над Законом про захист.

 

_______________. Равную.

 

ПТАШНИК В.Ю. Нет, высшую, они же…….. они ссылаются на указ.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Если в указе, если в решении Совета национальной безопасности допущена такая-то ошибка в отношении Антимонопольного комитета или же в указе Президента вопреки решению Совета национальной безопасности допущена техническая ошибка, они должны быть одним органом, который выдает эти санкции, который вводит эти санкции. А не два, три, четыре. Это будет две трактовки санкций, два понимания санкций.

(Загальна дискусія)

 Это вы так считаете, что вы не вводите. Это вы так считаете. ……..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поняв, чого так тяжко обговорення проходить. Тому що я – автор законопроекту. Якби не був я автором, то я…

Шановні друзі, давайте я підведу коротенький підсумок дискусії нашої.

Перше. Антимонопольний комітет користується Законом про захист економічної конкуренції. Там все написано, що він повинен робити. В них є закон.

Друге питання. На сьогоднішній день РНБО запропонувало указ… Президент своїм указом затвердив санкції по відношенню до "Сіверсталі", до інших там об'єктів, до країни, до цього всього. Коли ці суб'єкти, які є в санкційному списку, це не прерогатива і не компетенція Антимонопольного комітету, і він взагалі може цим і не займатися, він зобов'язаний користуватися законом і виконувати свої функції. Вони нас просять, шановні друзі, в нас є така реальність, у нас є санкційні об'єкти, підприємства, суб'єкти, які находяться під санкціями, можна ми з ними просто не будемо їх обслуговувати і забезпечувати їм надання наших послуг згідно того закону, яким ми повинні користуватися. Ми їм кажемо. Ми їм кажемо. Вони вважають, і давайте не фантазувати, вони вважають, що вони не мають права тільки на підставі якогось указу і, знаючи, що вони знають з засобів масової інформації, що ці підприємства під санкціями, послати їх без розгляду. Тому вважаю, що вони це не можуть зробити. Давайте не будемо за них фантазувати, вони ж на себе беруть відповідальність.

Тому запропонований даний законопроект, Антимонопольний комітет відноситься до предметів відання нашого комітету, і ми повинні дбати про Міністерство економіки, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна і допомагати їм в реалізації їхніх повноважень,

(Загальна дискусія)

 Ми створюємо для них законодавчу базу, Юрій Миколайович. Тому прошу законопроект 4287 народного депутата Іванчука і співавторів прийняти за основу і в цілому, рекомендувати парламенту. Хто – "за", прошу голосувати.

Юрій Миколайович, підтримайте.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я не просто воздержался, я против…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Хто проти? 2 – "проти". 3– "проти".

Так а сколько "за"? Раз, два, три, четыре, пять – "за", 2 – "воздержалось", 2– "против". Рішення прийнято. Дякую.

(Шум у залі)

 Шановні друзі, законопроект урядовий 4160 щодо корпоративних договорів. Хто буде доповідати?

 

ПТАШНИК В.Ю. Можна я коротенько? Ми минулого разу цей законопроект відклали, тому що Міністерство економіки напрацювало законопроект про товариства з обмеженою відповідальністю, які вони мали вносити через Кабмін в парламент. Але, враховуючи те, що невідомо його доля, і я думаю, що про товариства з обмеженою відповідальністю цей законопроект він в будь-якому випадку буде дискусійним, буде довго прийматися, і ще невідомо коли він буде вноситися, власне, реєструватися Верховною Радою. Мені здається, що доцільно розглядати цей законопроект наразі окремо. Він стосується запровадження нового інституту корпоративних договорів для акціонерних товариств і для товариств з обмеженою відповідальністю. І якраз фактично цей інститут би дозволив в рамках ведення свого власного приватного бізнесу учасникам чи акціонерам вирішувати свої внутрішні питання і домовлятися таким чином, як вони цього самі забажають. І це так само дозволило би нам і всі ці інструменти англійського права, які існують, застосовувати там всякі обов'язкові викупи і так далі.

І ми вчора якраз зібралися разом з представниками Комісії з цінних паперів, Міністерством економіки, Асоціацією правників України, Центром комерційного права і багатьма іншими і напрацювали, власне, пропозиції, які, як здалося всім учасникам цієї робочої групи, покращили би даний законопроект. І вони мали бути подані від Комісії з цінних паперів. Якщо ви озвучите, вони є в офіційному листі. І я би тоді просила комітет якраз пропонувати цей законопроект виносити на перше читання разом з пропозиціями комітету. Бо ці пропозиції, вони, ви можете розглянути, вони, дійсно, були всіма абсолютно погоджені, напрацьовані. І мені здається, вони покращать ту редакцію, яка на сьогоднішній день існує. Для того, щоби просто потім не подавати це поправками і потім не ставити на підтвердження, навалити. Таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я зачитаю про проект рішення. Є. Ви бачите, рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу з наступним доопрацюванням під час підготовки законопроекту до другого читання наступним чином. Один, два, три, чотири, п'ять пунктів. Це для того, щоби ми на друге читання вже включили це в тіло закону. Немає заперечень, Юрій Миколайович?

Ставлю на голосування дану пропозицію. Хто – "за", прошу проголосувати. Хто проти?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Сам законопроект не обговорюємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що його, перше питання, будемо обговорювати.

Скажіть мені, будь ласка, по товариствам з обмеженою відповідальністю давайте комітетський закон. Да я не буду чекати. Не буду чекати, зв'яжіться з Мінекономіки, нехай дадуть своє напрацювання. Робимо спільний закон, спільний комітетський акт. Всі члени комітету, хто хочуть, можуть долучитися.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрий Николаевич, извините меня, пожалуйста, ну мы уже с вами разговариваем об этих обществах с ограниченной ответственностью столько лет о базовом документе.

 

ВОРОПАЄ Ю.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Поэтому я не хочу, чтобы он умер.

 

ДОВГИЙ О.С. Давайте Іванчука в автори.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Делаем так, как говорит Юрий Николаевич. Делаем круглый стол, рабочую группу на базе комитета, берем то, что есть на сегодняшний день в экономике. Делаем две недели обсуждение, делаем круглый стол. Приглашаем, Юрий Николаевич правильно сказал, делаем круглый стол, делаем дискуссию одну красивую, да. Выслушиваем все мнения. Смотрим уже на финальный текст закона и запускаем его в зал от депутатов.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я хочу одне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я хотів запитатися по комісії. Скажіть, будь ласка, просто я щось не міг до кінця розібратися. А чим відрізняється корпоративний договір від статуту підприємства?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Давайте я объясню.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Да, якщо можна.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Оперативный договор он может разрешить особые условия между акционерами, только между теми акционерами, которые подпишут этот договор корпоративный. Особые условия, которых нет в украинском законодательстве, которых нет в уставе. Они могут прописать, что эти особые условия являются, скажем, английским правом или венским правом, или каким-то еще. И действует только для этих акционеров. Они не действуют для третьих лиц. То есть все остальные акционеры…

 

КРИВЕНКО В.В. …компании, которые хотят рассматривать потом в лондонском суде, то вы лично можете описать в корпоративном соглашении, что спор с вами…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

Я приведу пример, можно привести пример. Пример, да. (Не чути) Большие предприятия например "Привата", предприятия Ахметова, предприятия Пинчука там есть, Тигипко и так далее. Где у них там 50 на 50. Вот 50 на 50 акции – это не все 100 процентов. Они же при приватизации 5, 6, 3 процента акций были відані людям по их там 42 процента и 43 процента они регулируются этим соглашением. А права остальных... они не имеют права….. (Не чути)

 

ПТАШНИК В.Ю. Как разрешать ситуацию, когда блокируется деятельность… акционеров.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Да, то же самое. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 Очень тонкие... были ущемлены права остальных акционеров... Поэтому мы и смотрели в это направлении в том числе.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. То есть и получається, якщо ми це прописуємо в корпоративній угоді, це вже по суті як норма закону.

(Загальна дискусія)

 Я зрозумів.

 

ДОВГИЙ О.С. Держава, якщо вона не підписувала цей договір, вона не може виясняти стосунки в англійському праві. Але ж вони між собою приватно…

 

_______________. (Не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Это ваша позиция. Если он регулируется английским правом, то он подписывает соглашение в соответствии с английским правом. Поэтому предложение поддержать…, чтобы было основание доработать его. Чтобы мы друг друга не обманывали, не подставляли и, главное, промышленность не остановили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можно дальше продолжать?

Законопроект 2302а, внесений народними депутатами Пташник Вікторією Юріївною та іншими. Будь ласка, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Цей законопроект не тільки мною внесений. Наскільки я пам'ятаю, там 4 чи 5 членів нашого комітету за нього підписалися, за цей законопроект.

Ми його вже з вами знову-таки розглядали і вирішили відкласти до з'ясування позицій Кабінету Міністрів, наскільки я пам'ятаю, знову-таки.

Законопроект запроваджує механізми, які існують в Європі, так звані.., коли ми говоримо про права міноритарного акціонера вимагати обов'язково викупу його акцій, коли він лишається міноритарним і фактично у одного з акціонерів укрупнюється його пакет до 95 відсотків. І абсолютно кореспондуючи право мажоритарного акціонера, коли він став таким, що володіє 95 відсотками акцій, вимагати викупу у міноритарного акціонера його акцій.

Законопроект він розроблявся першочергово Комісією з цінних паперів. Я знаю, що широко не підтримується разом з багатьма профільними асоціаціями, тому я так само пропоную його приймати в першому читанні і далі доопрацьовувати, якщо буде така потреба. Тому що, я знаю, що до мене зверталися окремі народні депутати, які говорили якраз про необхідність цього балансу запровадження механізмів… із, власне, тими повноваженнями Комісії цінних паперів, які отримає наразі Комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Тому я пропоную цей баланс нам на комітеті відшукати. З одного боку, запровадити цей механізм, який, мені здається, потрібен, якщо ми говоримо про реформування корпоративного законодавства, з іншого боку, передивитися, що, власне, ми надаємо Комісії з цінних паперів, для того щоби комісія так само діяла добросовісно і, ну, адекватно реагувала, і не блокувала діяльність акціонерних товариств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хотел бы обратить ваше внимание. Если по предыдущему закону, который тоже получил широкое обсуждение по промышленной среде, пошли конкретные предложения, и мы поступили как: мы эти предложения услышали, наиболее важные принципиальные мы отразили в протокольном решении комитета. То здесь нету у вас такого отзыва. Но есть письма уже. У вас нету конкретных отзывов промышленных предприятий, что то нравится, а то не нравится. Вот у меня, например, за два дня поступило два предложений от разных крупных, очень крупных предприятий. И не только.., разные, другие тоже поступили. И сейчас идут, идут, каждые полчаса идут, кстати. Я вот сижу, а мне смс-ки приходят.

И я знаю, что ассоциация отдельных промышленников направили письма, и Андрею Владимировичу, и Кабинету Министров, и Яценюку, и Гройсману и, по-моему, Президенту пошли письма. Ну, мне говорили, что они пошлют, такие письма. У ним есть новое предложение.

И вот я сегодня разговаривал с членами комиссии. К ним тоже звонят и говорят, что есть опасность. Более того, этот закон, он всколыхнул фондовый рынок. Пошли… количество операций мелких миноритарных акционеров на фондовом рынке по голубым фишкам резко возросли. То есть у кого-то появился интерес к тому, что что-то должно произойти, где можно будет мелкие пакеты выбросить на рынок и заработать на этом деньги. Мы не должны этого допустить.

Мое предложение заключается в том, чтобы мы сделали, как здесь, рабочая группа, привез – привез, мы… пригласить промышленные предприятия наиболее крупные, кто изъявит желание прийти. И с ними вместе доработать, дать предложения. Вот и все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як це… Вибачте, будь ласка, Юрій Миколайович, як це ви реально бачите – на наступний пленарний тиждень це зробити?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Следующая неделя не пленарная. На следующей неделе эту работу закончить, чтобы в понедельник, через неделю, был готов законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, у вас буде можливість на наступному тижні провести таку нараду, щоби можна було прописати, як по попередньому закону, рішення комітету, щоб ми відразу в тіло закону зауваження ці?

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Да, я думаю, проведемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли це – середа, четвер? Як вам зручно?

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Надо в среду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Встигнемо зібрати людей, обдзвонити, листи.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я могу. Комиссия получила отдельные предложения…

 

ПТАШНИК В.Ю. Я вам говорю, что я лично ничего не получала, и поэтому хотелось бы к рабочей группе понять, в чем проблема…

 

(Не чути)

 

БУЦА Ю.Б. Колеги, член комісії, як ми були ініціаторами 9 місяців назад цього процесу. Ми готові зібрати всі пропозиції і розіслати всім членам комітету напрацювання, які ми обговорили також з учасниками ринку, які ми пропонували би до другого читання, але ще можливо й до першого. Тому ми готові обговорити на наступному тижні і всі пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте до першого, тому що потім з другим читанням підтвердження поправок, потім воно пропадає, закони валяться валяться. А так. Підкомітету, підкомітети, але…

 

ЛЫБАНОВ М. Мы могли бы предложить, что мы в принципе за последние там несколько месяцев на основе тех предложений, которые мы получили, мы доработали немного редакцию законопроекта. Мы могли бы всем сегодня же ее разослать, так, чтобы мы могли уже по доработанной редакции сразу же уже работать.

Единственная просьба, если можно, не в среду, а во вторник провести заседание рабочей группы. У нас просто в среду начинается Миссия МВФ. Нет, у нас просто в среду приедет Миссия МВФ, будет накладка. Вот это единственная просьба, если можно.

 

ФАЄРМАРК С.О. Це у нас Сергій Олександрович Фаєрмарк, голова подкомитета, по этому вопросу.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Давайте комиссию.

(Загальна дискусія)

Я не возражаю, я готов эту работу сделать вместе с комиссией в том числе, и со всеми депутатами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не превращать это…

Євген Якович, зв'яжіться з Сергієм Олександровичем. Погодьте з ним вівторок чи середу, потім повідомте всіх. Комісія скине сьогодні свою запропоновану вже редакцію. Попрацюємо, на наступному тижні зробимо. Не зробимо на наступному тижні, значить зробимо через тиждень. І на пленарному тижні, на слідуючий комітет в нас повинно бути узагальнене рішення. Добре?

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Почему? Где проблема? Они не могут договориться, какие есть варианты решения проблемы. Оставшиеся 5, 4, 3 процента, не важно сколько, оставшиеся. Как их покупать? Их покупать обязательно? Раз. По какой цене покупать? По цене на бирже, которая есть, по цене, которая, скажем там, работает известный оценщик или по цене, которая…

Следующий вопрос. А это... сейчас для… (Не чути)

Есть разные варианты. Скажем, Минэкономики говорит, для всех через два года. А я вам говорю, а деньги через два года будут. А где деньги будут лежать? Где будут деньги? Одни говорят... (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

ПТАШНИК В.Ю. Мажоритарному акционеру только право покупать, а миноритарщику мы дадим обязанность продаться, то это будет не совсем адекватный баланс. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я не підписувався в важу робочу групу по обговоренню цього питання. (Шум у залі)

Да, давайте заслухаємо інформацію Олійника Олега Миколайовича.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, пропоную заслухати інформацію Олега Миколайовича Олійника. Це керівник Офісу фінансово-економічного аналізу. Скільки вам треба часу?

 

ОЛІЙНИК О.М. Небагато, хвилини три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини, будь ласка.

 

ОЛІЙНИК О.М. Доброго дня, голова комітету, шановні члени комітету, присутні! Дозвольте мені представити діяльність Офісу фінансового та економічного аналізу, який було створено у Верховній Раді України в грудні минулого року.

Створення офісу реалізується в рамках програми підтримки реформи управління державних фінансів, які реалізуються Міністерством Великобританії з міжнародного розвитку, а також федеральним Міністерством Німеччини з економічної співпраці та розвитку.

Проект реалізується в рамках меморандуму, який був підписаний між Апаратом Верховної Ради України, а також Фондом сприяння демократії, і агентством… підприємством з міжнародного розвитку Німеччини.

Основна мета нашої діяльності – це посилення ефективності і якості фінансово-економічного законодавства, яке розробляє і затверджує Верховна Рада України, а також підвищення якості фінансової інформації, яку депутати використовують в своїй законотворчій діяльності з метою посилення їх функції контролю та аналізу.

Діяльність таких офісів, вона є притаманна для більшості країн світу. Такі офіси працюють в більшості ста країн світу, вони довели свою ефективність. Яким чином ми працюємо? Ми працюємо наступник чином. Якщо у депутатів чи членів секретаріату виникають будь-які питання, які пов'язані з отриманням аналізу чи експертизи, чи консультацій з питань фінансів та економіки, то ви можете звертатися до нас, і ми будемо відповідно до вашого запиту вже здійснювати фінансово-економічний аналіз, і таким чином ми сподіваємося, що ми зможемо повищіти якість законодавства, що регулює фінансово-економічні відносини.

Крім того, офіс планує випускати стандартні продукти, які передбачають аналіз фінансово-економічного стану в країні, певні дослідження секторів економіки і інші документи, які будуть виникати по ходу нашої діяльності. В основному ми працюємо, ну, не в основному, а безпосередньо працюємо з комітетами, які пов'язані з фінансово-економічною діяльністю. Зокрема з вашим комітетом уже налагоджена співпраця, з комітетом з бюджету, соціальної політики. Ну, якщо зазначити, що у нас уже є певні напрацювання, декілька депутатів до нас звернулись, і на їх запити ми підготовили відповіді. Сподіваємося, що вони будуть використовувати їх в своїй діяльності.

Нам було проведено аналіз ринку праці в Україні за дев'ять місяців минулого року. Зараз готується за рік. Щойно надійде інформація від Держстату. Я не знаю, можливо, хтось ознайомився з цією інформацією, ми їх розсилали. Тобто така інформація актуальна, вона швидка, і хто, зокрема, цікавиться питаннями ринку співпраці, то ви тут можете подивитися реальні зрушення, які відбулися, те, що відбувається на ринку праці в Україні.

Зараз готується інформаційний лист по конкурентоспроможності громадян. Десь протягом тижня ми його закінчимо і розішлемо. Сподіваємося, теж будете використовувати в своїй діяльності.

Крім того, у нас було здійснено аналіз бюджету на наступний рік. Можливо, теж уже хтось мав можливість ознайомитися. Тут даються висновки основні по бюджету на цей рік. Ми продовжуватиму таку діяльність по аналізу виконання бюджету. Так що звертайтеся, якщо у вас є необхідність здійснення аналізу з певних ініціатив. Будемо раді допомогти вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Приємно було познайомитися. Теж, якщо треба буде якась допомога від нас.

Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. С вами на прямую обращаться или через голову комитета?

 

ОЛІЙНИК О.М. Можна на пряму безпосередньо. Так.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ваши условия стоят каких-то денег?

 

ОЛІЙНИК О.М. Безкоштовно.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хорошо. Спасибо.

Еще такой вопрос. Вы даете цифры в отношении занятости и безработице. По вашим данным занятость растет, а падает или я неправильно читаю…

 

ОЛІЙНИК О.М. Ну, логично раз растет, то падает, а как по-другому, оно ж не может быть…

 

ДОВГИЙ О.С. Я вибачаюся, у нас просто в комітеті є природньо опозиція, ну як і в парламенті. Ми поважаємо її на відміну від самого парламенту, тому, бачите, вони в нас мають особливий статуси в цілій країні. І насправді теж поважаємо тих, хто щось робить.

Тому в мене питання до вас. Ви в любому випадку аналізуєте всі законопроекти, які розглядає наш комітет? Я правильно розумію. Чи тільки ті, по яким ми даємо вам запит?

 

ОЛІЙНИК О.М. По яким ви даєте запит.

 

ДОВГИЙ О.С. А як можна було б з вами просто зв'язатися, якщо можна…

 

ОЛІЙНИК О.М. А у вас є тут, в буклеті всі контакти є.

 

ДОВГИЙ О.С. Ваш особистий контакт?

 

ОЛІЙНИК О.М. І офісу, і мій теж.

 

ДОВГИЙ О.С. І скільки часу вам потрібно на те, щоб дати якийсь запит, відповідь на якийсь запит, на якусь…

 

ОЛІЙНИК О.М. Там залежність. Якщо інформаційна довідка, це одне. В залежності від того, скільки часу треба на його опрацювання, і чи є у нас достатньо джерела інформації.

 

ДОВГИЙ О.С. А багато у вас експертів працює, людей?

 

ОЛІЙНИК О.М. Загалом сім. П'ятеро займаються фінансово-економічним аналізом, а двоє займаються питаннями європейського права. Не секрет, що в рамках реалізації Угоди про асоціацію з ЄС виникає багато питань у відповідності наших стандартів до ЄС, то в нас є два експерти, які розбираються в європейському праві. Так що, будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Ні, ні, ми вже замовили по цінах…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы ему сказали, свою статистику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра сім законопроектів нашого комітету, так що, будь ласка, по можливості… Завтра буде засідання фракції, подивіться, щоб там підтримати.