Стенограма засідання Комітету від 24 грудня 2014 року

  

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

від 24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету А.В.ІВАНЧУК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня, шановні члени комітету, шановні гості, запрошені! Дозвольте  розпочати засідання нашого комітету. Присутні 13 народних депутатів, кворум є, так що ми можемо розпочинати.

На ваш розгляд запропонований порядок денний сьогоднішнього засідання нашого комітету. Є якісь зауваження? Немає. Ставлю на голосування затвердити запропонований   порядок денний   засідання нашого комітету.  Хто –  "за", прошу  підняти руки.  Хто –  проти?   Хто утримався?   Рішення прийнято одноголосно.  

Шановні друзі, я коротенько хотів би перед розглядом  проінформувати вас про рішення ради коаліції у Голови Верховної Ради (тільки що я звідти повернувся, тому й трошки затримався).  Пропонується наступний  розгляд урядових законопроектів:  бюджету, Податкового і Митного кодексу, і всіх  законопроектів, які зв'язані з виконанням бюджету на  2015 рік. Завтра ми голосуємо ці  законопроекти в першому читанні швидко, до обіду. Добу даємо депутатам на внесення змін і поправок до другого читання. В п'ятницю  після обіду починають працювати комітети, узагальнюють поправки до вечора. Комітети роблять таблички  до другого читання. І в суботу о 10 годині розпочинається засідання, і ми починаємо  приймати всі законопроекти в другому читанні і в цілому.

Враховуючи ту кількість поправок, яка може бути до Закону про бюджет  України (як правило, це декілька тисяч, з досвіду), це може затягнутися і в суботу, і в неділю і так далі  і тому подібне. Тобто час  покаже як воно це все буде, як ми будемо рухатися в прийняття цих законопроектів. Це такий  алгоритм.

Тому в сьогоднішньому порядку денному  знаходяться  два законопроекти, по яких наш комітет визнаний головним, пропонує по них прийняти рішення. І  сорок з чимось законопроектів, де ми другі, треті на скликанні. Теж, якщо є якісь у вас зауваження, треба їх сказати, щоб ми могли їх відстоювати.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Прошу прощения. Вы сказали, какое решение приняла рада коалиции.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Это касается вашей… коалиции. Никакого отношения не имеет к нам получается.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почему?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, рада коалиции принимала решение, не Верховна Рада принимала решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, завтра будет голосование…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  А, завтра вы это поставите на голосование?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Конечно, конечно. Постанова будет. Завтра… спикер, и вы ж понимаете, что 300 голосов – это достаточно для того, чтобы двигаться по такой процедуре принятия решений.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо удосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель (реєстраційний номер 1551), внесений урядом.

Хто пам'ятає, а хто не пам'ятає, я скажу. Ми декілька місяців тому прийняли рамковий базовий документ новий про державні закупівлі. В "Прикінцевих положеннях" в нас було зобов'язання Верховної Ради – на протязі, здається, двох місяців розробити законопроект (це було з трибуни сказано головую комітету), розробити законопроект уряд повинен був по електронних закупівлях. На сьогоднішній день цей законопроект опрацьований Міністерством економіки, внесений нам на розгляд, і його пропонується і обговорити.

Ми отримали висновок Головного науково-експертного управління  позитивний. У зв'язку, що законопроект урядовий, він не потребує висновку Кабінету Міністрів. Тому я, якщо ви не заперечуєте, там одна-дві хвилини я дам слово заступнику міністра економічного розвитку Роману Павловичу Качуру. Будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Дякую.

Шановний пане голово, шановні народні депутати! Сфера державних закупівель, я думаю, не варто ще раз казати, наскільки вона є важлива, скажу тільки цифру, що за нашою статистикою в цьому році орієнтовний обсяг складе близько 140 мільярдів гривень. В минулому році це було 200, тобто близько 20 мільярдів… 25 мільярдів доларів.

Ми активно рухаємось у сфері електронних закупівель. На сьогоднішній день впроваджено пілотний проект, який реалізується на базі кількох ЦОВів. І статистика показує, що, скажімо, по оборонпрому економія досягнула 35 відсотків. Загалом, ми очікуємо ефект від впровадження цього закону від 10 до 20 відсотків, тобто в грошах це, орієнтовно, близько 20-и, від 15 до 20 мільярдів гривень, саме тому це важливий і потрібний проект. Розроблений він спільно з експертами з громадських організацій, працюють постійно експерти проекту європейської комісії, підтримка реформи державних закупівель ініціативними народними депутатами, які були зацікавлені, ми також їх запрошували і отримували, обговорювали, тобто попередньо отримували підтримку. Відповідно законопроект був також підтриманий Кабінетом Міністрів.

Основні речі, які передбачається впровадити в даному законопроекті, це можливість впровадити електронні закупівлі шляхом реверсійного аукціону для тих тендерів, які проводяться до 2 мільйонів гривень. Ця цифра з'явилася, 2 мільйона гривень, у зв'язку з тим, що є європейські директиви і ми, синхронізуючи це законодавство, пробували зробити так, щоб закон максимально відповідав тим директивам, звідти і з'явилася цифра 2 мільйона гривень. Але хочу сказати, що це покриває 93 відсотка всіх державних закупівель, які проводяться за статистикою 2014 року.

Другий принцип, який вводиться законом, це посткваліфікація. Тобто повний пакет документів подає тільки переможець конкурсних торгів. На сьогоднішній день повні пакети подають усі учасники тендеру. Передбачається, що буде, оскільки у нас середня кількість учасників є 2,8, а загальна кількість закупівель це кілька сотень тисяч, які проводяться. Тобто кілька сотень тисяч заявників зможуть не подавати документи до початку, не отримувати, там порядку 16 різних висновків і довідок,  які йдуть в пакеті. Це суттєво посилить конкуренцію на цьому ринку і дозволить залучити максимально ефективних гравців для здійснення таких закупівель.

Реверсивний аукціон передбачає, основним критерієм відбору –  ціна. Тобто учасник, який запропонував найнижчу ціну, автоматично буде визначатися переможцем. Відповідно велика відповідальність покладається на замовників торгів –  щодо якісної розробки умов конкурсу, оскільки ними буде формуватися всі інші критерії.

Загалом скоротиться процедура проведення на п'ять днів, підвищиться прозорість, оскільки ми передбачаємо розкриття всіх документів по сьогоднішньому закону, частина документів не розкривається. За результатами тих змін, які запропоновані, всі документи будуть розкриватися після проведення тендеру, а в процесі проведення, відповідно, назва компанії зашифрована, а пропозиція цінова і її код видний он-лайн.

Це такі основні зміни, там є ще ряд новацій, які були запропоновані у зв'язку з тим, що закон потрібно актуалізувати постійно відповідно до життя. Тому я пропоную перейти до питань-відповідей, готовий відповісти на всі, які будуть у народних депутатів.

 

ЧЕКІТА Г.Л.  Добрый день. У меня такой вопрос, можем ли мы в этот закон внести изменения и выработать алгоритм проведений таких же аукционов для органов местного самоуправления? Чтобы они там не выдумывали себе различные проведения, потому что я как бывший депутат Одесского городского совета хочу сказать, что процедура, которая проводится в городских, на базе Одесского городского совета, она не прозрачна, постоянно меняющаяся. Можем ли мы в этом же законе прописать процедуру за которую проголосовали депутаты Верховной Рады, которая бы была понятна, во-первых, для граждан Украины. Второе – для  органов местного самоуправления?

 

КАЧУР Р.П.  Дякую за запитання. Сфера регуляція Закону про державні закупівлі поширюється на бюджетні кошти, в тому числі на кошти органів місцевого самоврядування. Таким чином, крім тих, які попадають в допорогові значення. Тут на сьогоднішній день це пропонується 200 тисяч гривень, це більшість процедур, які проводяться по закупівлі. Тобто в принципі воно буде враховано цим законом.

 

ЧЕКІТА Г.Л.  Может все-таки уменьшить это до 100 тысяч, потому что они будут…

 

КАЧУР Р.П.  Да, значить, було 100 тисяч. Власне, якраз і пропонується. Сто тисяч встановлювалося в 2010 році. І в законі передбачено, що ця цифра корегується в залежності від економічної ситуації, тобто інфляції, девальвації і так далі.

На сьогоднішній день, власне, ми порадилися і з ринком, і з тими організаціями, з організаторами торгів. Звісно, можна залишити на рівні 100 тисяч, але це значно зменшує можливість деяких таких дрібних закупівель. Оскільки все-таки процедура конкурсу, вона більше розрахована на значні суми.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемый Роман Павлович, не первых заход на эту тему. Мы знаем, были попытки. И первая уже, так сказать, тема провалилась с успехом благодаря тому, что мы не имели достаточно материально-техническую базу. Одна из основных больных тем на сегодняшний день. Вот как мы видим при рассмотрении этого закона? Требование к площадкам, сколько будет, как будет, какая будет система финансирования, как мы будем выходить на решение технических именно проблем и технических вопросов по этой теме? Это раз.

И второй вопрос. Опять основной критерий – ценовой. Мы же прекрасно понимаем, что вопрос цена соотношения и цена качества, он очень довольно такая скользкая вещь для особенно для бюджетных закупівель. Мы опять всегда делаем приоритет на ценовую политику, влетая тем самым, будем говорить так, из-за низкой цены в эффективность именно самой системы. И опять не делаем никаких выводов после первых, так сказать, шагов. Вот по этим двум вопросам ваше мнение? Спасибо.

 

КАЧУР Р.П. З приводу першого – площадки. Яка передбачається система. Ну, щоб ця сама система складалась, щоб легше пояснювати, я приведу аналог з банківською системою. Тобто бідінгова система, архів заявок, аналіз заявок, він створюється і це державна власність, інтелектуальні права належать державі. Інтерфейси, тобто там площадка, яка є транзитером фактично, як комерційний  банк, де відкриваються, тобто вони можуть  бути приватними, але  ми передбачимо одну державну площадку. Тобто, якщо ви захочете мати ширший функціонал, там різні мови чи,   там допустимо, подача заявок на планшеті, тобто   це ринок буде  швидше адаптуватися і  така буде двох частинна. Приватні  площадки не будуть мати жодних прав  з приводу прийняття рішень, аналізу заявок і так далі, це виключно на державній площадці.

З приводу фінансування, дійсно, я б,  скажемо  так непроста тема. Але на сьогоднішній день питання  настільки актуальне,  от ми зробили пілотний проект і він  фактично був профінансований по системі краудфандінгу, тобто приватні компанії розробили  систему – це до 100 тисяч, от зараз він запустився в понеділок,    колеги мене поінформували, що перші   торги відбулися. Були приватні компанії,  розробили і передали всі авторські  права, передають на сьогоднішній день державі. Тому я думаю, що це буде "мікс" такого фінансування і бюджетного, і ринкового, і грантових коштів з приводу створення цієї системи. У нас передбачені деякі кошти в бюджеті для  того і я думаю,  що для основної платформи нам  цього вистачить.

З приводу, ви задали питання: ціна, якість. Дивіться, основне, дійсно, це було одним з основних питань при наших дискусіях з європейською комісією  і з представниками проектів. Тому що вважається, що більш комплексним, можливо, було б можливості аналізу, заявки з приводу  всіх параметрів  проекту. Але на жаль в нашій ситуації, я би сказав так, наше  суспільство і розвинені суспільства, як  німецьке…, вони відрізняються  з  приводу менталітету. Якщо ми тільки починаємо включати такі софт-параметри, моментально з'являється цілий ряд можливостей для таких  корупційних рішень. І проаналізувавши всі "за" і "проти", ми все-таки  схилилися  до того, що  такий механізм буде доцільний.

Крім того, ми говоримо зараз про закупівлі обсягом до 2 мільйонів гривень, коли ми подивилися на структуру цих   закупівель, дуже велика кількість покупки стандартизованих продуктів. Думаю, що здивуєтесь, але канцелярія, ручки, все те, що закупається. Ну, зараз же ж економія коштів і величезна кількість, якби оцих закупівель – це стандартизовані продукти. Правильно прописаний конкурс ціна, дійсно може бути визначальною. Розробник? Так. Замовник конкурсу відповідає….

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я хочу сказати, що я в цілому підтримую необхідність прийняття даного законопроекту, тому що як скоріше ми його приймемо, у нас появиться можливість звільнити наші державні закупівлі від тих величезних корумпованих схем, які наразі існують.

Тому ми дуже… нам потрібна електронна система закупівель, її потрібно вводити.

Але в той же час, я хочу сказати, що ми вже подали, я особисто, ряд пропозицій до секретаріату комітету і ми будемо просити ці пропозиції розглянути. Тому що якраз дані пропозиції вони зроблять, по-перше, можливість урівняти всіх учасників тендеру і дані пропозиції вони, зокрема, були сформовані на підставі представників громадянського суспільства, експертів і зокрема, там грузинських експертів, групи "Прозорі закупівлі", яка співпрацювала з Міністерством економіки, я знаю, при розробці даного законопроекту.

Тому я буду дуже вас просити розглянути дані пропозиції, і, якщо це можливо, врахувати їх вже зараз, для того, щоб на перше читання даний законопроект пішов вже, збалансувавши ці інтереси, якщо це можливо.  Якщо ні, то ми будемо ці пропозиції передавати до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони є вже у вас написані, Вікторія Юріївна?

 

ПТАШНИК В.Ю. Так. Ми ми в секретаріат подали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба це на другому читанні завтра їх, ми приймемо закон в першому читанні. Бо я хотів рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу і в цілому. Тоді ми не будемо рішення ставити на голосування.

Тоді ми завтра зареєструємо. Ви, будь ласка, сьогодні заберіть, подивіться, щоби у вас була позиція, і висновок нам уряду по запропонованих змінах. Добре? Щоб ми в п'ятницю могли на комітеті прийняти кінцеве рішення.

_______________. …наскільки вони суттєві? Просто ми ж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ви залишіться потом після комітету, подивіться, ми потім вже будемо на комітеті.

Да, Сергій Олександрович і Юрій Ігорович.

 

ФАЄРМАРК С.О. Безусловно, там интересно нам какие европейские институты вы ссылаетесь касательно 2 миллионов, это правда, просто любопытно. То есть вызывает тоже как бы несколько сомнение, каким эмпирическим коэффициентом пользовались при определении 100, 200, 300, 500? Там много есть вопросов.

В целом, я хочу согласится с коллегами, то есть задержек не должно быть, мы его должны принимать непременно в первом чтении. Но все же есть вопросы, которые сегодня уже надо ставить особняком, да, это все-же критерий, который вы отобрали. То есть мне вопросы сегодня цены не так болят, то есть это безусловно там после того, как цена проявляет себя, как реверсийная уже там победа чей-то компании, все равно надо раскрыть полностью все технические условия. А потом, если они не соответствуют, к сожалению, надо повторять эту игру, то есть мы поднимаемся к следующей компании, я подчеркиваю, поднимаемся к следующей компании. Следующая компания опять открывает техническую составляющую. Она тоже может быть далеко не идеальной. То есть тут есть нюансы.

То есть, смотрите, я занимался эксплуатацией подобных просто продуктов. И хочу отметить, что к этому вопросу надо быть очень внимательным. Но я не на этом хотел заострить внимание коллег, я хочу просто обратить внимание, что и положение юнистраловское, то есть я с ссылкой и в общем-то есть сегодня  большая база. Это когда  в тот программный продукт, который, тем не менее, будет  уже разрабатывать какая-то там профессиональная компания, будут закладываться параметры поддержки отечественного производителя.

Я хочу отметить, что в Соединенных Штатах Америки к строительству сегодня государственных объектов не допускаются вообще компании производители не строительных материалов, не производство работ из вне. И в целом ряде стран сегодня закладывается целый ряд параметров, то есть, по сути дела, ценовая фора, это и США, и Канада, то есть не хочу ссылаться сейчас на Киргизию и Казахстан, и на Российскую Федерацию. Я хочу там оперировать другими моментами. Я, честно говоря, не понимаю, почему это фактор для Министерства экономики, когда сегодня вопросы производственной кооперации, загрузки производственных мощностей особо актуальны, вообще не учитывался. То ест вот это для меня самая большая проблема.  У меня все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Юрій Ігорович, будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Дякую, шановний Андрій Володимирович.

Ну, по-перше, у мене прохання до вас, як до голови комітету, щоб на майбутнє коли ми слухаємо такі серйозні законопроекти, плюс іде бюджетний процес, щоб все-таки був міністр. Я поважаю Романа Павловича однозначно, але, коли це, я думаю, що логічніше, щоб був міністр і доповідав. Це перше.

Друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В даному випадку це краще Роман Павлович, чим міністр. (Шум у залі)  Це не зневага до цього, просто міністр зараз настільки інтегрований в ці всі о 5 годині  Президент проводить раду реформ, а я знаю, що Роман Павлович відповідає в міністерстві за ці питання. То з ним набагато цікавіше поспілкуватися.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Друге питання. Ну, 23 роки вже удосконалюємо тендерні закупівлі, а ось,  як на мене, прогрес нульовий. І я, чесно кажучи, не питаю ілюзій, що завтра з прийняттям цього законопроекту все покращиться.

Але у мене два питання конкретних. Скажіть, тут передбачається створення так званого уповноваженого органу. Що це за уповноважений орган?

 

КАЧУР Р.П.  Міністерство економіки воно і є уповноваженим органом.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Воно є уповноваженим органом. Воно буде відповідальне тільки за адміністрування веб-порталу чи воно ще якісь функції, якимись функціями буде наділено?

 

КАЧУР Р.П. Ні. Основним  завданням державного уповноваженого органу є формування політики, а функції адміністрування порталу вони вже будуть визначені чи самостійно міністерством, чи буде для цього створена окрема структура, як оператор цього не порталу, а системи самої, яка буде…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ясно. А скажіть. А хто, от на прикладі конкретного, от можемо одну закупівлю спрогнозувати. От скажіть мені, хто буде приймати кінцеве рішення по переможцю закупівлі? От просто спрогнозуйте і розкажіть, як це буде відбуватися. Я просто. Просвітіть мене, бо я не мав можливості почитати цей законопроект.

 

КАЧУР Р.П.  Значить, заявки подаються автоматично. Ідеологія закону побудована таким чином, що заявник потенційний зможе подати   заявку, не виходячи з дому. Не вимагається ніяких спеціальних довідок, яких потрібно виходити з даму навіть вже зараз в існуючій системі. Значить, потенційні бажаючі зможуть зареєструватися і подати повний пакет документів. Якщо таки декларацію, ну, той пакет, який вимагається. Якщо вони відповідають базовим кваліфікаційним вимогам, вони допускаються до проведення тендеру.  Далі проводиться реверсійний аукціон. Тобто на пониження…

 

СОЛОВЕЙ С.О. Секунду. Вони подають сканкопії, чи як? Які документи передбачаються?

 

КАЧУР Р.П. Значить, передбачається, що потенційні гравці будуть подавати декларацію, яка буде підтверджена, підкріплена банківською гарантією, яка гарантує правильність надання зазначених в декларації відомостей. Якщо відомості в декларації є невірними, відповідно реалізується банківська гарантія і з нього списуються …

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Тобто, подаються тільки просто декларація.

 

КАЧУР Р.П. Просто дані  заповнюють. Декларація, да.

 

МАТВІЄКОВ С.А. Цена у вас самая низкая и вы…

 

КАЧУР Р.П.  Да, далі воно іде реверсійний аукціон, тобто процедура на пониження ціни. Автоматично система, всі бачать зміну…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тобто рішення приймає система.

 

КАЧУР Р.П. Система по найнижчій запропонованій ціні в кінцевий термін.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Я зрозумів, добре.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Ещё один вопрос. Залоговый платёж есть или его полностью убрали?

 

КАЧУР Р.П. Передбачається, що розпорядник може визначати ці фінансові умови. В чому основна ідеологія знову ж. Якщо заповнюється декларація, повинен бути механізм відповідальності за невірно подані документи. Тобто, якщо неправильно подані документи, відповідно буде реалізовуватися банківська гарантія і списуватися гроші. А банки дуже зацікавлені включитися в цю систему, тому що це для них новий інструмент залучення клієнтів. Тобто ми синхронізуємо систему з банками. Знову ж з банків ніяких довідок приносити не потрібно. Банк автоматично буде в систему давати в електронній формі підтвердження того, що гарантія надана і таким чином система працює.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Банк гарантию, клиент все-таки оказался неплатежеспособным. Банк несет какие-то штрафные санкции по поводу того, что поставил печати…

 

КАЧУР Р.П. Ні,  так ми гроші списуємо з банку. Як він їх з клієнта буде отримувати, це проблема банку потім. Тобто, якщо це нормальний клієнт, він бачить, він його обороти, він дасть таку гарантію. Якщо це тільки зареєстрована фірма, очевидно, що він попросить покласти депозит на всю суму, і якщо буде реалізовуватия гарантія, то спише цей депозит.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кривенко Вадим Валерійович і Юрій Ігорович.

 

КРИВЕНКО В.В. На сьогоднішній день, особливо на місцях, те, що стосується закупівлі з місцевих бюджетів, є дуже велика проблема в тому, що дуже багато тендерів оскаржуються, результати їх скасовуються. Такими чи іншими структурами, за ті чи інші порушення в результаті втрачається час, а при тій ситуації на фінансових ринках сьогодні – це втрачаються гроші.

Чи думали ви в цьому законопроекті, якось все ж таки якийсь кінцевий перелік порушень і організацій, які можуть їх виявити, для того, щоб це ж таки не було такої вакханалії з скасуваннями результатів тендерів.

 

КАЧУР Р.П. Ідеологія закону, щоб  був  в квітні місяці прийнятий, передбачено, що розподіляються функції органу, який формує політику і органу оскарження. На сьогоднішній день органом оскарження є Антимонопольний комітет. Дійсно, вони ряд новацій ввели, зокрема, була введена плата 5 тисяч гривень за оскарження, яка таким чином відсікає багато технічних скаржників.

Загалом ми вважаємо, що якщо процедури будуть опрацьовуватися електронно, то всі рішення приймаються швидше. Тому що зараз навіть технічно є час на поштову пересилку 3 дні плюс 3 дні – 5, тобто багато речей, коли ми їх автоматизуємо вони автоматично скорочують процес. Але я погоджуюсь, що питання оскарження закупівель, воно є дуже актуальним, ну і тут уже, ну, одним законом, одними цими питаннями ми їх не вирішимо, тут треба працювати далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якраз наша робота, треба продумати механізм, щоб спростити трошки.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дозвольте, я в продовження. Ну, просто може бути система, коли реєструється фірма "рога і копита", яка по цілій Україні бере участь у всіх тендерах, грає на пониження ціни, потом подає до суду і просто працює на те, щоб ті, хто хочуть після неї отримувати. Якась є система протидії по цих речах?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Банківська гарантія має бути.

 

КАЧУР Р.П. Якщо в них вистачить грошей на всі банківські гарантії для того, щоб, то в принципі можна, але. В принципі, ну ми ж розуміємо також, що це не залежить від того, чи він електронний, чи він паперовий, воно може ті самі речі робити і в такому, і в такому варіанті, ну що в принципі ми знаємо зараз відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую. Да, будь ласка, Богдан Миронович.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. В мене питання до 38 статті "Порядок проведення процедури попередньої кваліфікації".

Значить, в попередньому законі було "…під час здійснення закупівлі за скороченою процедурою строк подання кваліфікаційної пропозиції не повинен бути менше ніж 15 днів". Вам запропонували виключити це. Ми виключаємо скорочену процедуру, взагалі? Чи як? Бо немає терміну.

38 стаття "Порядок проведення процедури попередньої кваліфікації". Мова йде про скорочену процедуру, яка була задекларована не скоріше ніж за 15 днів.

 

КАЧУР Р.П.   Ні, так воно ж відбувається. Я розумію, що це…… про те, що документи подаються он-лайн, вони автоматично реєструються в системі, бо там не потрібно вже встановлювати цей………

 

_______________. Дивіться, тут насправді це суто технічна правка, тому що в нас скорочена процедура. Якщо почитати, вона застосовується у разі закупівлі лише продукції харчової промисловості, лікарських засобів і виробів медичного призначення. А процедура попередньої кваліфікації, вона застосовується у випадку, коли закуповуються якісь складні предмети закупівлі і необхідно попередньо визначити кваліфікацію, технічні  вимоги до таких предметів.

Тому якби, вона технічно не може застосовуватись. Саме тому, це якби прибрано з закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, в мене є пропозиція підтримати даний законопроект в першому читанні за основу, враховуючи позицію Вікторії Юріївни. Якісь є інші пропозиції?

Ставлю на голосування. Хто за те, підтримати законопроект 1551, внесений урядом в першому читанні за основу? Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Ми вам дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  По другому теж ви?

Проект Закону про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (реєстраційний номер 1567), внесений урядом.

Шановні друзі, я хотів би коротенько проінформувати, що це за законопроект. В нас є закон, яким визначається перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Норма цього закону і наявність цього закону прошиті в дуже багатьох інших нормативних документах, і воно все взаємопов'язується. Якщо є підприємства в цьому законі переліку, то на нього не розповсюджується декілька там, якісь там всякі різні норми законів інших, і їх не можна приватизувати.

На сьогоднішній день уряд прийняв рішення вивести з цього переліку більше тисячі підприємств. Це дасть: а) доходи в бюджет; це дасть більше ефективне управління цими підприємствами. Тому що держава, ну, не може зараз ту увагу приділяти в зв'язку з тими подіями, які на сьогоднішній день у нас в країні розвиваються і тої економічної ситуації. І тому було прийнято таке рішення.

Ви його всі читали? Ознайомились? Тому що його обговорювати нема змісту, "Хлібокомбінат № 2", вулиця така-то, ну, ми будемо це дуже довго.

Якщо немає заперечень, я хотів би внести пропозицію підтримати даний законопроект за основу в першому читанні. І якщо немає якихось таких у вас крамол, то, щоб нам не внесли депутати 100 чи 200 поправок на п'ятницю, а щоб ми дома сиділи собі працювали над самовдосконаленням    пропонує Верховній Раді прийняти даний законопроект завтра за основу і в цілому. Немає заперечень?

 

ПТАШНИК В.Ю. В мене є заперечення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПТАШНИК В.Ю. Ну, по-перше, в мене я не встигла ознайомитись з переліком цих об'єктів на приватизацію. Однак, я знаю, що наші колеги вже подали з нашої фракції пропозиції щодо підприємств, які стосуються лісового господарства, і ми наполягатимемо на тому, щоб дані підприємства знову ж таки включити в той перелік, які не підлягають приватизації, тому від нас буде правка.

І, по-друге, як запитання, ну мене дуже турбує особисто, що наш фінансовий стан, нашої країни, на сьогоднішній день, і я не розумію яким чином в 2015 році можна провести приватизацію там окремих об'єктів за нормальними ринковими цінами?

Як забезпечити те, щоби дані підприємства не були продані там для когось за цінами, які ринку не зможуть просто фізично відповідати враховуючи той фінансовий стан, який наразі є?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Голова фонду.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Дмитро Парфененко, виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна. Це запитання скоріш до мене.

Значить, на сьогоднішній день в переліку об'єктів, що не підлягає приватизації міститься 1478 юридичних осіб. Даним законопроектом пропонується виключити з цієї заборони 1251 об'єкт.

Я трохи хочу додати до того, що сказав Андрій Володимирович.

Історія  цього закону. Закон перший раз було прийнято в 1999 році. І з тих пір кожен поважаючий себе народний депутат вважав за необхідне внести в цей законопроект те чи інше підприємство.

На сьогоднішній день замість колись структурованого закону і переліку об'єктів, ми маємо кашу нагромадження із не структурованих юридичних осіб, які заборонені до приватизації.

Сам факт вилучення із заборони жодним чином не означає моментальної приватизації цього об'єкта. Тому що для того, щоб підійти до приватизації треба йти по процедурі, яка встановлена в Законі про приватизацію майна державних підприємств.

Орган управління, тобто галузеве міністерство, яке управляє цим об'єктом, має надати згоду, після того воно має перейти до Фонду державного майна. Фонд Державного майна повинен отримати погодження в Кабінеті Міністрів України і таке інше.

Виходячи з того, що я сказав, ми розуміємо, на якому етапі і проміжку часу ми зараз живемо і працюємо. І було б абсолютна дурня зараз взяти і скопом вивалити всі ці об'єкти на приватизацію. Ми розуміємо, що зараз понищений інвестиційний попит, ми розуміємо, що зараз і з готівкою відбувається. Тому сам факт прийняття цього закону, це не більше, ніж політична декларація, що ми звільняємося від тих об'єктів, які на сьогоднішній день втратили ознаки стратегічних для економіки і безпеки держави і якимось помилковим чином потрапили в цей закон. От і все. А я, як керівник фонду, заповняю вас, шановні народні депутати, що нічого під ковдрою втихаря, ніяких рішень про приватизацію прийматись не буде, все це буде публічно широко обговорено і в першу чергу до відома, доведено до відома депутатського складу.

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  Уважаемый Дмитрий Николаевич, согласен с тем, что вы говорили, 100 процентов могу подтвердить каждое слово. Но с этим законопроектом, который вы сегодня выносите, есть ряд вопросов.

Ну, первый опрос. Давайте приведем тогда в соответствие. Мы пишем о то, что на 3 года мы накладываем мораторий на банкротство предприятий, которые пустим мы сейчас из этого процесса, выпустим в процесс приватизации. Начинается хозяйственная деятельность. Извините, кто будет нести ответственность за хозяйственную деятельность, если вы меня на 3 года гарантировали от процесса банкротства? То есть я могу творить все, что захочу. Это первый вопрос. Кто будет регулировать эти вещи?

Второй вопрос. Цінні папери предприятия, которое связано с выпуском цінних паперів. Давайте тогда вносить закон о приватизации, а не в этот перелік. Это второе.

Третье. Залізниця. Она тоже сидит здесь и эти объекты здесь есть. Давайте тогда вносить закон о большой приватизациии. Чтобы мы понимали, что идем на приватизацию объектов "Укрзалізниці".

И четвертое. Спирт. Чего он попал в перехідне положення туда? Я вообще не пойму. Каким образом? Почему мы его туда именно вставили? От как-то мне не совсем понятно. От объясните, пожалуйста.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Так. Тогда, если можно, я по частям, Сергей Анатольевич.

Смотрите, я начну с конца. Залізниця і Укрпошта не подлежит приватизации, подлежит корпоратизации. Это последняя редакция. Что касается. Ну, вы знаете, что на сегодняшний день происходит з "Укрзалізницею". Принято концептуальное решение о корпоратизации "Укрзалізниці", без возможности приватизации.

Да. Є закон і є постанова Кабміна, яка реалізує цей закон. Тоже касается и "Укрпошти".

Что касается возможности или невозможности банкротства. Мы знаем "Переходные положения" Закона про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Там написано, что якщо об'єкт заборонює, то не можна цього робити. В случае, если мы его раскрепощаем, то тогда моментально возникает потенциальная опасность банкротства этого предприятия. Поэтому и была введена такая норма, что запретить и не возбуждать на три года. А что еще можно придумать? И как только предприятие, а это все предприятия государственного сектора экономики, там тоже написано в Законе про відновлення платоспроможності, особый механизм банкротства государственных предприятий, там только за ініціативою власника або органу управління. Ну, ничего другого просто не придумали.

А что касается спирта, так приводятся, вы ж знаете не хуже меня, что есть два закона, которые регламентируют запрет на приватизацию. Один – это закон о большой приватизации (5 статья), которая регламентирует отраслевые признаки объектов, которые не подлежать приватизации. И есть вот этот закон не структурированный, про именный перечень юрлиц, которые не подлежат приватизации.

Вот Юрий Николаевич, не даст мне соврать, в 2012 году была системное обновление законодательства о приватизации. Системно поменяли закон на большое, малое, незавершенки и тому подобное и очень существенно почистили 5 статью. Оттуда ушла водка, вино и куча других объектов. А вот этот вот закон он не успел он не поспевает. Поэтому, во-первых, он приводится в соответствии с базовым законодательством о приватизации.

И теперь, что касается спирта. Да, говорится, что спирт можно приватизировать. Но у нас же еще другой Закон про обіг спирту, где написано, что спирт можно производить только на государственных предприятиях. Так тут в чем   новеллы этих переходных положений. Мы говорим, что спиртзаводы можно продавать. Но спирт можно производить и на не государственных предприятиях в случае, если государство даст им надлежащую лицензию, как бы точка. То есть тут пытались без всяких боков, без перехлестов гармонизировать действующее законодательство с теми изменениями, которые предлагаются вашему вниманию.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Юрий Николаевич.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Теперь я понял. Да, это переходные положения в отношении спирта. Что там изменения какие. Первое, это вы приводите в соответствие противоречие, которое существует сейчас в законодательстве из-за того, что там два года назад, это первое.

И второе. Если раньше по законодательству определялся уполномоченным лицо, которое будет контролировать процесс выдачи лицензий, выполнение лицензионных условий в частной производительной аспекта. Что это уполномоченное лицо будет определятся Президентом, теперь вы определили его в качестве Державної фіскальної служби, ну, налоговая служба. Там прямо указан этот орган вместо органа, уполномоченного Президентом.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Да, ну вы же сами начали.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Как они смогут у вас контролировать процесс производства спирта? Как процесс выдачи лицензий, я понимаю.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  Если вы считаете, Юрий Николаевич, что это должен делать другой контролирующий орган, вносите предложение.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Я думаю, что это должен Кабмин решить на самом деле. Я согласен.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Кабмин так и предлагает.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Он хочет. Вам нужно будет ветеринарную эту, как это называется, Санэпидстанцию или как там еще подразделение создавать при налоговой администрации. Посмотрите, там есть в "Переходных положениях" эта функция, которая…

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  Я знаю. Я знаю это все дело на память. Но должен же ж быть контролирующих орган.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Должен.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Тут же у нас сейчас вопрос, кто это должен контролировать.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Может быть министр экономики.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Ну, я работаю в Фонде майна, а не в Минэкономики. Пусть они сами сидят там и записывают.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, враховуючи позицію Вікторії… А, Вадим Валерійович, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.В.  Дуже маленьке питання, що стосується спирту, основне ви вже відповіли. Але ще цей закон тільки вчора з'явився, а ось ті області, я Житомирську область представляю, де це питання актуальне, багато спиртзаводів. Вже і дзвонять і кажуть, розтлумачте, ми завтра можемо подавати заявку на приватизацію тих спиртзаводів, де ми зараз працюємо директорами в концерні "Укрспирт"  чи ні? Якщо можемо, то ми вже завтра в чергу записуємося. Там, де нас не встигли ще розпиляти і розрізати, і все інше.

Бо в переліку приватизації, вже в поіменному переліку, вже, наприклад, вилучений "Житомирський лікеро-горілчаний завод". А він є єдиний майновий комплекс …….. спирт-заводом, тобто це вже значить за те, що його можна вже приватизовувати.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Це є управління ДУСя.

 

КРИВЕНКО В.В.  Це управління ДУСя. Але він виключений зі списку приватизації.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Дуже приємно, що питання спиртової галузі викликають підвищену зацікавленість у членів Комітету з питань економічної політики.

З цього приводу хочу проінформувати про наступне. В разі, якщо цей закон буде схвалено саме в цій редакції і не будуть прибрані положення щодо можливості приватизації підприємств спиртової галузі в подальшому процес приватизації відбувається наступним чином. За пропозицію органа управління Фонд державного майна, ще раз підкреслюю – головний тут орган управління, тобто міністерство і "Укрспирт", Фонд державного майна розпочинає роботу щодо підготовки того чи іншого об'єкту до приватизації. Саме прийняття рішення про приватизацію і мови приватизації підлягають погодженню з Кабміном. Тобто от така от.

Іще раз підкреслюю, що миттєвої приватизації не може бути за визначенням. Це процедура, ну мінімум рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, Геннадій Леонідович.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Вопрос у меня такой. Правильно я понял, было 1800 предприятий, которые не подлежали приватизации?  1200 оттуда исключили. То есть вообще-то есть какие-то критерии, да, которыми руководствовались при исключении. Эти критерии где-то описаны?

         То есть все… Я почему задаю вопрос. От когда здесь возникает дальше вопрос давайте мы эти предприятия добавим, эти уберём, то это же все должно соответствовать закону в котором записано. Есть, как правильно…

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Как сказал Андрей Владимирович, в этом законе ни логики, ни смысла нет, там просто перечень предприятий. И говорить, что это исключили, а то включили, это хорошо или плохо, мы тут до вечера не разойдемся.

Но есть пятая статья закона о большой приватизации, где установлены отраслевые признаки объектов, которые не подлежат приватизации. То есть проклассифицировали…  Совершенно верно, да.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Вопрос по поводу тех предприятий, которые находятся на территории автономной Республики Крым. В принципе, если взять этот список, здесь их одна треть. То есть, какая последовательность, как это будет все происходить, мне просто не понятно на сегодняшний день.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Вот смотрите, есть отдельное приложение, это перечень объектов, которые находятся на территории АРК Крым, которые не подлежат приватизации. Таким образом, и правительство и законодатель декларирует, что мы пока Крым не вернется к нам, не приступаем, скажем, к отчуждению имущества, которое расположено на этой территории. Почему вы говорите, там не все объекты. Мы проанализировали. Есть же соответствующие реестры госимущества и база данных, что находиться в сфере органов управления госсобственности и территориально там расположено. И просто все один в один туда перенесли.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Ага, то есть тут уже все, в этом перечне все.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Хотя поверте, вот скажу вот вам честно, было очень много соблазнов допродать те объекты, которые по тем или иным причинам остановились на полпути. Ну, вот там "Крымэнерго", "Крым ТЕЦ" и еще куча объектов.  То есть они в таком пограничном состоянии. Собственники мажоритарии и вроде готовы сегодня покупать, завтра уже не готовы. И вроде бы и деньги нужны государству, но нет, мы декларируем всему, что пока Крым к нам не вернется, мы не двигаем имущество.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Тогда Сергей Александрович, и давайте…

 

ФАЄРМАРК С.О. У меня вопрос такой сокральный. У нас все время формируется в бюджете некая строка, денежные средства, которые должны быть выручены  в счет приватизации. Там у вас какая-то строка.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Сейчас заплачу и расскажу. Что происходит в текущем году. В бюджете текущего года установлена разнарядка 17 миллиардов  гривен  надходження від приватизації. Вообще это будет полезно депутатам, вновь зашедшим в зал. Как всегда формируется надходження від приватизації. Смотрят дефицит, и по остаточному принципу пытаются покрывать надходженнями от приватизации, но в разумных пределах.

Значит, по факту. На сегодняшний день из 17-ти миллиардов мы имеем 470 миллионов, это деньги от приватизации. Тому есть куча объяснений: и сложная политико-экономическая ситуация, и выборы, перевыборы и тому подобное. И правительство решило не искушать судьбу и такую же сумму заложила в проекте бюджета на 2015 год. В надежде, что она будет выполнена, а я как руководитель фонда просто обязан это сделать, иначе я должен писать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это не интересно, сколько… Будь ласка, Юрий Игоревич, вы и…

 

(Загальна дискусія)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Я прекрасно это понимаю, и вы меня знаете не один год.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Миколаєвич, давайте без экскурсов.

Юрий Игоревич.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дмитро Миколайович, по суті підготовки законопроекту у нас, як правило, коли готується законопроект, то пишуть діюча редакція і те, що вносяться зміни. От діючої редакції тут немає. Тобто, відповідно ми, те, що мені тільки що дав Андрій Володимирович, але це по галузях, а не по областях. Тому, якщо можливо, протокольним дорученням, якщо можливо, підготуйте, будь ласка, особисто для мене просто як члена комітету просто аналітику у розрізі областей, які підприємства пропонується виключити в розрізі областей…

 

ПАРФЕНЕНКО Д.І. Приймається. Насправді там роботи аж на день. Єдине, що я прошу, це завдання переадресувати суб'єкту подання – Міністерству економіки.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Це перше питання.

Друге питання. По лісу. Оце, що мене цікавить питання. Ви що, дійсно, лісові підприємства виключаєте з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації?

 

Максимов О.А. Дозвольте я. Значить, на сьогодні лісове господарство статтею 5 вилучено з екооб'єктів, які заборонено до приватизації і включені, вони вилучені діючим законом на сьогодні і перенесені в розділ, який приватизується за окремим рішенням уряду. На сьогодні ми, виконуючи критерії, які вже діючим законом, ми вилучаємо з цього закону лісове, але ми не кажемо, що завтра ми почнемо приватизовувати. Сьогодні опрацьовуються питання створення навпаки господарюючого суб'єкта, який буде управляти цим комплексом. Тому ми не збираємося і цього лісового немає в плані на сьогодні, в плані на 2015 і на майбутні роки, які ми спільно з фондом готуємо цей перелік. Тобто на сьогодні цей закон відповідає критеріям, які на сьогодні є, і там немає лісового господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановна Вікторія Юліївна, по коментарю зауважень підприємств, які  виключаються з цього законопроекту. Що стосується лісу. Будь-яке лісове підприємство можна приватизувати згідно діючого уже на сьогоднішній день закону тільки за окремою процедурою, прийнятою Кабінетом Міністрів України.

Друге питання. Що прийняте таке рішення Агентство лісового господарства, яке ви розумієте, ніколи не дасть нічого приватизувати, воно повинно само виступити з ініціативою до свого міністерства АПК, так. Воно буде на Кабмін. І це ніколи цього не буде. Ніхто ніякий лісгосп, ніякий лісове підприємство там на тих територіях України, де ліс – це містоутворююче галузі економіки, ніхто нічого не буде віддавати. Але в законі вже написано, що ці підприємства можна приватизовувати по окремій процедурі прийнятій Кабінетом Міністрів  України. І ці всі підприємства були ще з старого, від царя Гороха, в переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Ми просто чистим цей закон і залишаємо в ньому, дійсно, тільки ті, які Верховна Рада згідно Закону "Про приватизацію", згідно своєї позиції вважає, що вони є, як це, не надбанням, а, ну, стратегічними, да.

Все, ми отримаємо якісний документ, якщо ми це проголосуємо. У нас буде перелік підприємств, які не підлягають приватизації. І з всіма витікаючими наслідками, де в дуже багатьох законах прописано, що відбувається, коли підприємству у списку, яке не підлягає приватизації. Правильно? І у мене залишиться чистий список. А ці всі інші речі, будь ласка.

Іще я хотів би сказати вам, що декілька вже законопроектів, яких я бачу. Ваш, я би, якщо би не було цього мораторію по банкрутству і так дальше, я би, наприклад, особисто сам би побоявся на сьогоднішній день виводити. Тому що цей механізм, який ви заклали, це дуже важливо. Тому що ви знаєте, що вже є рішення судів, є там всякі різні арбітражні, управляючі, тільки цей закон стримував від такого, знаєте, скритої приватизації. А це запобіжник, який ви дали, він забезпечить тільки одне, щоб цим питанням займався фонд, а не господарський суд. Тому дякуємо за цю норму. І я би попросив все-таки поставити законопроект…

 

ПТАШНИК В.Ю. Стосовно лісового господарства у мене пропозиція. Давайте якраз, колеги, якщо ми всі розуміємо, що ніхто не буде приватизовувати, не збирається приватизовувати лісогосподарство, давайте ми скористаємось якраз нагодою, тим, що ми всі зараз переглядаємо цей законопроект і внесемо, повернемо ці лісогосподарства в Додаток 1. І ми, особисто наша фракція буде ці пропозиції робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там три додатки. Як ви, що ви вважаєте? Корпоратизація додатку?

 

КАЧУР Р.П.  Да. Дивіться, є Додаток 1. В  Додатку 1 підприємства, в яких заборонено змінювати навіть форму. Тобто якщо вони є ДП, вони залишаться ДП, якщо вони є ПАТ чи ВАТ, вони залишаться такими. То вже логіки їх переносити в Додаток 1 немає, оскільки, ну, взагалі наша ідеологія, ми системно готуємо зараз реформу управління державною власністю і оця форма, якими вони є державні підприємства, вона неефективна і ніде в світі не використовується, ми їх будемо переводити.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.І. Вікторія Юріївна,  можна я поясню нашу логіку. Ми ж вмонтовані у систему вертикалі влади і через голову уряду ми не можемо перестрибнути. Якщо Прем'єр вніс подання з такими об'єктами, які я маю повноваження зараз відмовлятися? Але ж зараз м'яч на вашій території. На етапі розгляду ніхто ж не забороняє депутатському корпусу внести зміни і проголосувати за це. 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді пускаємо на друге читання?

(Загальна дискусія)

Шановні друзі…

 

ПАРФЕНЕНКО Д.І. А она была в прошлой жизни, там был…. была "Заря-Машпроект" и там был "Энергоатом". Уже нет, никто никуда не идет, оно все в запрете…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю пропозицію нашу підтримати законопроект 1567 внесений Урядом  в першому читанні за основу.  Хто –  "за"?   Прошу голосувати.   Хто – проти? Рішення прийнято одноголосно. Я вам дякую.

Шановні друзі, в Верховну Раду України уряд вніс 44 законопроекти, по 39 з яких ми являємося другими протягом скликання.

Шановні друзі, по цьому законопроекту, який  ми прийняли, є порівняльна таблиця, вам всім скинули її в електронному вигляді плюс   розмножують в паперовому, помічникам буде  надано, тут є декілька стовпчиків. Перший, що вилучається, на якій підставі і ким, тобто вам легко буде пройтись, от такий буде симпатичний,  маленький    документик у кожного. Тому, шановні друзі, ви всі бачите законопроекти, які наш комітет визнаний другим, чи третім на скликанні. В когось є якісь зауваження до якихось законопроектів?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо розглядайте той, який вас цікавить. Який вас цікавить, Юрій Миколайович?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Та всі цікавлять, куда пальцем не ткни, везде интересно.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте побудуємо роботу наступним чином. В нас є два варіанти: або ми систематизуємо зауваження комітету, відправляємо їх в головний комітет, або кожен депутат, користуючись своїм правом законодавчої ініціативи, вносить поправки до другого читання в комітет, який являється головним.

Наприклад, Закон України "Про Державний бюджет". Є зауваження, є поправки, оформляємо їх через помічників. Завтра після прийняття його в першому читанні, передаємо в комітет бюджету, де він повинен їх врахувати чи не врахувати. Якщо є якась така необхідність, можна навіть відвідати засідання головного комітету для того, щоб переконати їх в прийнятті того чи іншого рішення. Не заперечуєте?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Протокольное решение. Какое решение комитета?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Никак. Чекаємо рішення головного комітету.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Закон про держбюджет, він базується на цих законах. Бо зараз внесеш до Закону про бюджет якусь правку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він повинен прийматися останнім.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Закон про держбюджет ми повинні були сьогодні до 12 години віддати поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра дадуть після прийняття в першому читанні, дадуть ще добу на поправки.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Ще дадуть? Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не дивлячись на такий короткий термін, повірте, їх буде мінімум 2,5 тисячі, якщо не 3,5.  Добре тоді? Закони шикарні, геніальні. Вивчайте їх, давайте пропозиції, зміни.

…прийняти ці геніальні законопроекти, які влаштують нас всіх повністю, назавжди.

Третє питання –  законопроект (1327), внесений народним депутатом Гриневич. Вона його відкликана. Так, Євген Якович?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Так. Вона написала листа і просить його відкликати, бо хоче переробити.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні друзі, інші питання нашого засідання. Перелік предметів відання та персональний склад підкомітетів. Ви пам'ятаєте, що ми минулого разу розглядали дане питання, і ми його не розглянули. Пропонується створити чотири підкомітети в Комітеті з питань економічної політики. Перший – це підкомітет з питань державної економічної політики, регулювання державних закупівель, державної  політики у сфері побутових відходів та металобрухту, з відповідними предметами відання.

Другий – підкомітет з питань цін і тарифів, ціноутворення, регуляторної політики, кооперації та захисту прав споживачів.

Третій – підкомітет з питань приватизації державного і комунального майна, націоналізації, реприватизації, банкрутства, застави, лізингу, концесії, оренди, розподілу продукції, управління майном, що перебуває у державі та комунальній власності.

І четвертий – підкомітет з питань господарського законодавства, антимонопольної політики та розвитку економічної конкуренції.

Які є зауваження? Слухаю, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Дякую.

Шановні колеги, я би хотіла звернути вашу увагу на те, що на позаминулому засіданні перелік підкомітетів, який пропонувалися до створення був дещо інший. Зокрема, було не чотири підкомітети, а сім. Відповідно зараз я побачила розподіл предметів відомства він дещо змінився і у мене відповідно є пропозиції.

Мені подобалося розподілення щодо цих семи підкомітетів, які були, тому що воно було доречне. І воно відповідно стосувалося конкретних сфер. Я пропоную, як мінімум, четвертий підкомітет з питань господарського законодавства (він і минулого разу пропонувався Андрієм Івановичем окремо), окремий підкомітет з питань господарського законодавства, окремий був підкомітет з антимонопольної політики, розвитку економічної конкуренції та регуляторної політики.

Мені здається, що питання антимонопольної політики і регуляторна політка вони є дуже суміжними. В той час, як питання господарського законодавства вони є об’ємними, і, мабуть, що заслуговують на розгляд в окремому підкомітеті і виділеннями. Тому я пропоную окремо додати підкомітет з питань господарського законодавства, а питання регуляторної політики віднести до підкомітету антимонопольної політики та розвитку економічної конкуренції.

Іще раз хочу зауважити, що те, що пропонувалося позаминулого разу, воно було, на мою думку, доречнішим, ніж те, що пропонується зараз. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще зауваження, колеги? Немає. Дві пропозиції. Перша пропозиція, яку я вніс, створити в комітеті економічної політики 4 підкомітети, які вам роздані.

І друга пропозиція Вікторії Юріївни – розбити комітет і перерозподілити предмети відання стосовно регуляторної політики між другим, четвертим, і ще п'ятий створити. По порядку надходження.

Ставлю на голосування. Хто за те, щоб створити чотири підкомітети в Комітеті економічної політики, ті, які я назвав, які вам роздані у матеріалах? Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Один. Рішення прийнято – створити 4 підкомітети.

Тепер стосовно персонального складу. Предмети відання я вам дав, ми їх затвердили тільки що.

Персональний склад підкомітетів. Хотів би трошки, в нас багато депутатів, які перший раз. Що таке підкомітет. Підкомітет – це майданчик, на якому напрацьовується з професійними колами пропозиції для Комітету. Тому що практично є тільки базові законопроекти, от наприклад, так, як ми розглядали, державні закупівлі. Якщо б у нас працювали підкомітети, то я думаю, що підкомітет, за якими велися предмети відання, днів 20 в постійному режимі, прискіпливо з експертними середовищами прописували, на якій базі були ці електронні, було би дуже фахова дискусія. І наші колеги прийшли би нам тут за 5 хвилин розказали: в законі цього немає, це  є, це ми дожали, це ми зробили. І то, що говорила Вікторія, що уже на стадії подання законопроекту, він би міг би суб'єктом законодавчої ініціативи бути відкликаний, внесений на заміну уже з урахуванням позиції членів комітету, щоб ми тут не гралися в цих в два читання. Тобто, дійсно, могли би швидше проходити ці законопроекти.

Тому всі члени комітету можуть приймати участь в будь-яких підкомітетах. Це не означає, що хтось хто в підкомітеті працює, він не має права відвідувати засідання іншого підкомітету. І саме основне, що всі ми тут разом приймаєм кінцеве рішення. Підкомітет не приймає ніяких жодних рішень, він тільки нам доповідає рекомендує і радить. Зрозуміло? Зрозуміло.

Що стосується персонального складу керівництва підкомітетів. Пропонується наступний принцип. Раніше у нас було так, що заступники голів комітетів і голова комітету відповідав за, координували роботу тих чи інших підкомітетів. Зараз пропонується членами комітетів відійти від цього принципу і навпаки, щоб керівництво комітету не очолював ніякі підкомітети, щоби члени комітету кожен очолював свій напрямок роботи.

Перший підкомітет – з питань державної економічної політки, регулювання державних закупівель, державної політики у сфері побутових відходів та металобрухту. Пропонується Олена Володимирівна Кошелєва, представник "Радикальної партії".

Які є ще побажання? Хто з членів комітету хоче очолити даний підкомітет? Немає. Одна кандидатура. Ставлю на голосування, підтримати пропозицію обрати головою підкомітету з питань державної економічної політики, регулювання державних закупівель Кошелєву Олену Володимирівну. Хто "за"? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Другий підкомітет з питань цін, тарифів, ціноутворення, регуляторної         політики, кооперації та захисту прав споживачів.

Є пропозиція народного депутата Чекіту Геннадія Леонідовича обрати головою даного підкомітету.

Хто ще хоче очолити даний підкомітет? Ніхто.

Ставлю на голосування обрати головою підкомітету з питань цін і тарифів, ціноутворення, регуляторної політики, кооперації та захисту прав споживачів Чекіту Геннадія Леонідовича.

Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Третій підкомітет – з питань приватизації державного і комунального майна, націоналізації, реприватизації, банкрутства, застави, лізингу, концесії, оренди, розподілу продукції, управління майном, що перебуває у державній та комунальній власності.

Є лист народного депутата Денисенка, який виявив бажання очолити даний підкомітет. Він його очолював у попередньому скликанні – це наш колега Анатолій Петрович.

Хто ще бажає з членів Комітету очолити даний підкомітет по приватизації? Немає.

Ставлю на голосування. Хто за те, щоби головою підкомітету обрати Денисенка Анатолія Петровича, підкомітет з питань приватизації державного і комунального майна, націоналізації, реприватизації, банкрутства, застави та іншого, згідно розданого порядку денного.

Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Четвертий підкомітет з питань господарського законодавства, антимонопольної політики та розвитку економічної конкуренції.

Даний підкомітет хочуть очолити декілька членів нашого комітету.

Представник фракції "Народний фронт", Фаєрмарк Сергій Олександрович, представник фракції "Самопоміч", Пташник Вікторія Юріївна і представник "Опозиційного блоку", Воропаєв Юрій Миколайович.

Які ще, хто ще хоче очолити даний підкомітет?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Можна мені, будь ласка?  Я не хочу відмовлятися. Хоча мені дуже пропонували відмовитися перед засіданням. Я хочу звернути, колеги, вашу увагу, що на такі питання, да. На минулому засідання, на позаминулому, коли на цю позицію пропонувався Олесь Довгий, пропонувалася, ну, я на скільки пам'ятаю, Андрій Іванович якраз мотивував це тим, що всі заступники мають очолювати підкомітети. Ой, Андрій Володимирович, вибачайте. Я погано бачу, я думаю,  що ви мене вибачите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви п'ятий раз мене називаєте Андрій Іванович. Я думаю, що секретаріат пожартував.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте повернемося до обговорення.

Значить, на сьогоднішній день позиція змінилася. І вже, коли Олеся Довгого було знято з цього голосування, фактично ми  об'єднали підкомітети і вже запропонували інші принципи, принципи того, що представники коаліції мають очолювати дані підкомітети.

Я не погоджуюся не з одним не з іншим принципом.  Так само я хочу звернути увагу, що минулого разу, коли ми розглядали дане питання, я пропонувала свою кандидатуру на голову даного підкомітету. І, якщо я правильно розумію Закон про комітети, дана пропозиція була поставлена на голосування. На голосування вона не була поставлена. Вона, дане питання взагалі було зняте з розгляду.

Тому сьогодні я хочу знову таки наголосити, я знову запропонувала свою кандидатуру. І запропонувала її виходячи з того, що я є фахівцем  в галузі антимонопольного законодавства. деякі колеги нашого комітету вже вивчили мою біографію, мені дуже приємно за це. Однак, я дуже прошу звернути вашу увагу, що я була автором тих положень Коаліційної угоди, які стосуються захисту конкуренції і антимонопольної політики. Я більше 10 років працювала саме в даній сфері і вважаю, що розуміюся на даних питаннях і можу їх втілювати в життя.  Тому, якщо ми будемо виходити з принципів професійності, то ми можемо зараз, не знаю, зробити обговорення, представити свої програми, якщо це буде потрібно. Якщо це не потрібно, ми можемо просто проголосувати. За що я  вам буду  дуже вдячна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вікторія Юріївна, у нас же ж це не питання якесь там кінцеве, ми ж не голову Антимонопольного комітету обираємо. До речі, це нас ще чекає, тому що голови, да, комітету немає, і без нашого комітету… Да, до речі…

(Загальна дискусія)

Шановні друзі, мені дуже приємно, я не проти, щоби ми обговорювали більш детально ці всі питання. Просто хочу вас попросити відпустити мене без десяти п'ять, тому що Президент зробив раду реформ, і сьогодні перше засідання.

(Загальна дискусія)

Шановні друзі…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, ні, ні. Можна два слова?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, дивіться, ми тільки починаємо працювати. І  буде неправильно, коли ми починаємо з якихось таких речей. У мене є пропозиція проголосувати в закритому режимі це питання для того, щоби… Ну, я маю право пропозиції? Ну, так давайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як це в закритому?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Просто проголосувати бюлетені і все. От для того, щоб зняти всі питання… А чому лічильна, взяли листочок та й проголосували для того, щоб зняти всі питання.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так у нас ще два питання, ще два питання.

(Загальна дискусія)

 СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну, роздайте всім листочок, нехай кожен обере голову підкомітету, і ви порахуєте. Всім листочки роздайте. Я не знаю, що це таке, перший раз таке я, якесь ноу-хау.

(Загальна дискусія)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. В минулому скликанні аналогічні ситуації були, нічого тут страшного. Написали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Віддайте 13 листочків, зберіть…

(Загальна дискусія)

Напишіть. Я теж відкрито свого колегу буду підтримувати з  "Народного фронту", хоча  б… (Шум у залі)

Я за Фаєрмарка  свій голос віддаю. А ви за кого?  За Фаєрмарка. Раз, два. Чекіта, Фаєрмарк, Кривенко, Фаєрмарк, Романовський. Фаєрмарк, Фаєрмарк, Фаєрмарк, а всі інші –  підрахунок зробить секретаріат.

Друге питання. Перелік  законопроектів …

 

 ПТАШНИК В.Ю. А ми можемо написати чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пишіть, вони зараз нехай рахують, вони повідомлять. Ну що, я буду  чекати, поки вони …

 

ПТАШНИК В.Ю. Ні, ну просто ви порахували і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні-ні, я тільки озвучив.

 

ПТАШНИК В.Ю. У відкритому режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В закритому, я просто  сказав, що мій голос прошу записати…

 

ПТАШНИК В.Ю. Так давайте напишемо і передамо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте-давайте, пишіть прізвище і передавайте  в…

(Загальна дискусія)

Шановні друзі, хвилинку вашої уваги! На сьогоднішній день комітет надійшло…

Ну, давайте я вже  напишу, ну якщо так повинно все по-європейськи бути … У нас  в комітеті  30 проектів законів і 1  проект постанови.

Шановні друзі! Є в нас така програма, яка аналізує законопроекти і, є така прикра несподіванка: з 30-и законопроектів, які надійшли до нашого комітету, всі 30 були на 90 відсотків схожими в попередньому скликанні.

Переписані просто. Тому я би попросив,  особливо членів нашого комітету і помічників сказати, щоб якось уважніше підходили до цього питання. Ви зрозуміли мене, що я маю на увазі? Беруть  законопроекти з бази, які були в попередньому скликанні, переписують і реєструють, і щоб ми тут  мали чим займатись. Я вас зразу буду повідомляти і по формальних признаках будемо…

Друге питання. Всі законопроекти,  які надійшли в наш комітет, шановні депутати, я прошу хвилинку уваги, це дуже важливо. Коли заходить законопроект, згідно статті 93 Регламенту, ми повинні отримати відповідні висновки. Перший висновок, це Головне науково-експертне управління Верховної Ради, другий висновок, Комітету по боротьбі з корупцією, в деяких випадках бюджетного комітету і, саме основне, це висновок уряду. Ці всі відповідні запити я підписую і відправляю. Поки ми цих висновків не маємо, ми їх розглядати не можемо, тому що ми можемо не врахувати позицію уряду чи позицію Головного науково-експертного управління, чи позицію Комітету по боротьбі з корупцією. Тому вимагати від мене того, щоб я ставив дані законопроекти на розгляд, безперспективно. Якщо є бажання, я зараз по конкретному прикладу, тому що я отримав лист від нашого колеги поставити законопроект, автором якого вона являється, на сьогоднішнє засідання, у нас немає висновків.

Пані Олена, вчора ще інше, з'явився законопроект альтернативний вашому 1310-1, тексту навіть я його не маю, не те що висновків. Тобто для того, щоб ми швидше вирішували ці питання, перше, самі йдете в уряд і Головне науково-експертне управління. Другий варіант, звертається до керівника секретаріату, щоб він, використовуючи свої корупційні зв'язки, прискорив цей процес отримання цього висновку. І третій варіант, ідете до мене і вже, використовуючи мене і мої не корупційні зв'язки, прискорює отримання цих висновків. Але я вас дуже прошу, не треба, і повідомте всім членам фракції, тому що до вас будуть звертатися ваші колеги, будуть казати там Ігор, Андрій чи ще щось, давайте постав мій законопроект, автором якого є на своєму комітеті на розгляд. Зразу перший дзвінок в секретаріат чи є висновки, будь ласка, дорогий, піди прискор висновки, якщо треба, я піду голову попрошу чи секретаріат, а це повинно бути, ми один одного повинні розуміти і допомагати, щоб не було таких більше питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  За Фаєрмарка – дев'ять, за Пташник – чотири. Поздоровляю.

Друге питання. Сама основна проблема. У нас в попередньому скликанні було 29 засідань за два роки, 29 засідань комітету. Ми прийняли і рекомендували Верховній Раді прийняти, ми прийняли рішення по 290 законопроектах. Знаєте скільки Верховна  Рада прийняла законопроектів в цілому? Ми 290 розглянули, відправили під купол, Верховна  Рада прийняла за два роки 14 законопроектів. Всього. Тому саме основне, щоб ми зараз не займалися тим, що ми будемо по другому разу розглядати той самий законопроект. Те, що важливо, давайте разом робити дуже ефективно, коли йдуть спільні законопроекти від комітету. Представники різних фракцій, співавторство, воно зараховується нам в законодавчу ініціативу. Ми всі разом забезпечуємо голосування і цей закон буде введений в дію.

Тому є якісь напрямки болючі? Давайте разом домовлятися, розробляти ці законопроекти і вони будуть прийняті в цілому в парламенті. Це декілька слів, які я вам хотів сказати по організації нашої роботи. Щодо процедури підготовки законопроектів на розгляд до комітету – це я сказав.

Друге питання. Я отримав листа від народного депутата Пташник Вікторії Юріївни вона просить, щоб ми проводили засідання нашого комітету не тільки в ті тижні, які ми прийняли рішення, проголосували на попередньому засіданні. Ми проголосували рішення, що ми кожну середу пленарного тижня проводимо засідання комітету. Вікторія Юріївна просить поставити на голосування рішення, щоб ми проводили засідання комітету і ще, коли немає роботи  в… Тому, що формально, секундочку Вікторія Юріївна, формально звучить в календарному плані, що це робота в комітетах, але це якраз є, щоб працювати в підкомітетах, з експертами, над законотворчістю. А приймати рішення комітетом зручно, тому що кворум є, коли вже всі приїхали на пленарний тиждень.

Прошу, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Я якраз виходила з того, по-перше, що Верховною Радою в плані відводиться тижні в які передбачаються для того, щоб працювати в комітетах, підкомітетах і так далі. І наразі я знаю, що від громадськості навіть дуже багато питань постає – чому ви проводите свої засідання лише в пленарні тижні і комітет, навіть не підкомітет, а комітет ваш не збирається  у відведене для цього Верховною Радою час, це по-перше.

І, по-друге, я виходила з тієї завантаженості, якою зараз, ну, просто вже завантажена Верховна Рада, щоб так не висловлюватися по іншому. Я думаю, що якраз можливість збиратися в тижні, які відводяться для роботи в комітетах, вона забезпечить ефективність нашої роботи, ми тоді не будемо розглядати на комітеті, там вал  законопроектів, не будемо голосувати пакетом і зможемо обговорювати це, висловлюватися. Це не виключає звісно роботи в підкомітетах, але я думаю, що принаймні одне засідання комітету в тиждень, який для цього відводиться, у нас має бути. Тому я пропоную. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Мне пришлось работать в этой Верховной Раде на разных должностях. И главой комитета, и главой подкомитета, и замглавой комитета. Основная работа - это не заседание комитета, основная работа  - это работа с  самим законопроектом. Как можно идти на комитет не прочитав законопроект, не подготовив свои предложения, какие-то вопросы, там, и так далее? Оно требует времени. Вот возьмем закон, да, от у нас было несколько законов, их сейчас объеденили вместе Кабинетом Министров. И сегодня с утра, с утра 10  утра, Комитет по промышленной инвестиционной политики, я уходил сюда в 3, они еще сидели безвылазно, потому что до этого ж не подготовелись. Вот закон о госбюджете, как вы будете…  рассматривать… прочитал? Какой вопрос задавать? Поэтому работа в комитете, я считаю, да, от когда там неделя в госкомитете. Она как раз и нужна нам для того, чтобы прочитать, разобраться, вникнуть, получить мнение экспертов, получить документы и быть готовым на комитете проголосовать.

Были предложения, от нашего главы комитета, собраться только голосовать уже сами законопроекты, а не обсуждая их. В этом тоже логика есть, потому что все это, основная работі, делается до того, как. Я не согласен с вашим предложением. Это резко уменшит количество времени, необходимое для работы с самим законопроектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вікторія Юріївна, я вам скажу таку річ.  Я особисто на ці граблі наступав, що ви пропонуєте. Я збирав десь порядка, може мінімум 5, а то і 10 комітетів, коли не було кворуму. Приходять депутати, я збираю комітет, всі готуються, ми приходим, 7-8 чоловік, кворуму нема, ніяких рішень приймати не можем і це неповага. Тому що одні приїхали, у других не получилося, на округах працюють, мажоритарщики, хтось там туди сюди. А у пленарний тиждень, повірте мені, якщо ви мене вибрали головою комітету,  я ж стараюсь як краще, не тому, що я не хочу, щоб ми частіше зустрічались, ну, я із досвіду.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я, извините, с 98-а года в парламенте, на разных должностях поэтому я вас скажу одну вещь. На то он и есть голова, и я думаю, что мы ему все доверяем, чтобы он четко планировал эту работу. Если возникает ситуация и необходимость провести заседание комитета в период, когда мы не назначали, и у нас возникают вопросы, которые нам нужно обговорить, я думаю, что хватит у него понимания и опыта для того, что б собрать нас в эту неделю. Мы соберемся оперативно и мы тоже как депутаты понимаем.

Кроме этого, у нас есть работа в округах, как у депутата мажоритарщика, у нас есть работа с документами, во фракциях и так далее. И здесь мы можем варьировать, поэтому на то он и руководитель. И руководители подкомитетов, которые могут советоваться и принимать решения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам ще більше скажу, що ніколи не буду назначати засідання комітету, не переговоривши з кожним особисто по телефону. В мене є така практика, я поки не погоджу з усіма час, місце, не видаю розпорядження. Тобто у нас в п'ятницю буде через два дні засідання комітету, нам треба визначитись по табличці по цим двом нашим законопроектам. Тобто я вже інформую вас, що в п'яницю, друга половина дня, розраховуйте, що нам треба буде провести засідання.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Я просто хочу відповісти стосовно роботи. Я звертаю вашу увагу, що для роботи з виборцями у нас якраз відводиться окремий час для цього. І насправді робота в комітеті, зібратися один раз на чи там два рази на місяць, на дві години в тиждень, який відводиться для роботи в комітетах, я,  чесно кажучи, не думаю, що це така велика проблема.

Це невелика проблема. Але мене особисто от я би не хотіла приходити на комітет лише з метою голосування. Мене дуже цікавить ваша думка як експертів, тому що я вірю в те, що тут зібралися експерти в своїй галузі. І якраз ми комітети проводимо для того, щоб і провести могли… мали можливість привести своїх експертів, які зможуть нам правильно пояснити ту чи іншу ситуацію.

Тому я би не відмовлялася все-таки від можливості зібратися там на одну чи дві години один раз додатковий на місяць, це не така величезна проблема. Тому моя пропозиція лишається в силі.Дякую.

(Загальна дискусія)

Якщо ми будемо це планувати і буде це в графіку, це буде ефективніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну графіку, ну я не підтримую. Хочете я можу поставити на голосування.

Якщо буде законопроект, який треба розглянути чи треба провести якісь по одному законопроекту. У нас були такі законопроекти, я вам зразу говорю. Це сто відсотків, що я буду вас внепленарний тиждень, я буду збирати засідання комітету. От то, що ви говорите, Вікторія. Не для голосування, а для того, щоби, наприклад, законопроект, якийсь рамковий, базовий… В нас було таке, що ми по 5 годин сиділи і не голосували. Ми просто сиділи, збирали комітет і просто сперечалися, спорили і йшли по пунктах, по поправках.

Тобто це не самоціль. А ви мене хочете, щоб я зобов'язаний був. Якщо виникне така необхідність, повірте мені, я всіх вас буду просити, щоби ви приходили, щоб ми разом працювали. От і якраз буде те, що ви сказали, Вікторія Юріївна, не голосування, а дискусія. Ми повинні… Ну будуть такі речі, де в нас будуть кардинально різні позиції. Повірте мені, я знаю Юрія Миколайовича, ми з тисячі годин проведемо в дискусіях, в сперечанні і в переконуванні один одного. Правильно я сказав?

Я ставлю на голосування пропозиції Пташник Вікторії Юріївни. Хто за те, щоби проводити засідання комітету…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Андрій Володимирович, що ми опять, знову починається якісь це… Вікторія Юріївна, давайте домовимося так, що якщо є підписи 5 депутатів, третини з комітету, ми тоді будемо збирати комітет позачерговий. І це буде нормально, якщо цей… То для того, щоб не ставити, бо знову зараз починаємо десь цей розкачувати. Не треба розкачувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я їду до Президента  на цю раду реформ.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Вопрос был поставлен, кто – "за", пожалуйста, голосуйте. Давайте закончим.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  …в ручном режиме менять регламент работы. Есть Закон о комитетах…

(Загальна дискусія)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Якщо п'ять чоловік виступило з ініціативою, що в цьому поганого?

 

БЕРЕЗКІН С.С. Даже один человек может…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Да. Це ж я не говорю про Регламент.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Вам же эти законы нужны, и нам они нужны. И мы готовы в пятницу прийти, и в воскресенье.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, є Закон про Регламент, є Закон про комітети Верховної Ради, там все чітко написано, хто, як, які має права, там ніхто не обмежений. Будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Про умовні речі говоримо, треба – зберемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, мені треба затвердити календарний план. Давайте проголосуємо. Є пропозиція Вікторії Юріївни проводити засідання комітету в непленарний тиждень.

Ставлю на голосування. Хто за цю пропозицію?

 

ПТАШНИК В.Ю. …які відведені для роботи в комітетах. Це моя пропозиція, я її просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вони є тижні, які для комітету.

Яка різниця, як написано, так і написано.

 

ПТАШНИК В.Ю.  …тижні, які для роботи з виборцями, вони так само є не пленарні. Моя пропозиція якраз проводити у тижні і відведені для роботи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітати, фракції і групи.

Ставлю на голосування. Хто – "за"? Хто утримався? Хто – проти? Рішення не прийнято. Дякую.

Ставлю на голосування план роботи Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, вам розданий, на період другої сесії Верховної Ради. Нам треба її чисто технічно передати в Апарат.

Хто за таке, щоб затвердити даний план.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. …потом вставите все законопроекты, которые…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно.

Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Дякую. До завтра, в залі всіх чекаю.