Стенограма засідання Комітету від 05 жовтня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань з питань економічної політики

від 5 жовтня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету А.В. ІВАНЧУК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати! Дозвольте розпочати засідання Комітету з питань економічної політики.

На ваш розгляд запропонований порядок денний: законопроект 4664, внесений народним депутатом Поляковим та іншими; законопроект 4861, внесений народним депутатом Лапіним; законопроект 4034а, внесений народним депутатом Опанасенко; законопроект номер № 4008а, внесений народними депутатами Богомолець, Корчинською; доопрацьований законопроект 5067, внесений народним депутатом Продан; та законопроект 3132, внесений групою народних депутатів нашого комітету.

Немає заперечень до порядку денного?

Хто - "за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні народні депутати, законопроект номер 4664. Ми отримали лист від народного депутата Полякова, який просить перенести розгляд зазначеного законопроекту на наступне засідання. Немає заперечень? Дякую.

Так, там ще є у нас законопроект 4034, народного депутата Опанасенко. Він просить зняти з розгляду.

І Корчинська-Богомолець. Корчинська, співавтор, просить зняти з розгляду. Немає заперечень? Добре!

Тоді на ваш розгляд вноситься законопроект номер 4861, внесений народним депутатом Лапіним. Будь ласка, Ігор Олександрович, вам слово.

 

ЛАПІН І.О. Доброго дня, шановні колеги! Ну, перш за все, хочу зауважити, що це, звичайно, спеціальний закон. Тим не менше, я прошу вас звернути увагу на деякі моменти.

Із Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації ще в лютому 2016 року ми проводили круглий стіл на тему: "Перспективи та особливості приватизації ДП "Укрспирт". І, на думку переважної більшості фахівців, які взяли участь у роботі круглого столу - а це, я наголошую, це були не лише там представники профспілкових організацій, це були з МінАПК представники і так далі, на рівні замміністра, - і, фактично, по результатам даного круглого столу був, випрацьовувався в нашій комісії цей законопроект, в якому я є автором. Це 4861.

Даним законопроектом, зокрема, передбачається, що приватизація державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості має здійснюватися шляхом продажу цілісних майнових комплексів державних підприємств даної промисловості і продажу цілісних майнових комплексів структурних підрозділів державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Ну, перш за все, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а саме виключити із переліку об'єктів даного права державної власності підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, і встановлюються особливості приватизації даних підприємств.

Ну, взагалі логіка законопроекту полягає в тому, що перед тим, як ми маємо щось віддавати, як кажуть, приватизовувати, давати можливість приватизовувати, вважаю за необхідне все-таки покращити інвестиційну привабливість даних об'єктів. І тому пропонується все-таки проводити дану приватизацію шляхом, перше, невідкладних таких моментів, які я називаю "реорганізація" і передприватизаційна підготовка, і проведення самої приватизації в поетапній формі. З цією метою пропонується підприємства поділити на групи відповідно до пропозицій уповноваженого органу управління та затверджені Кабміном України.

У вас на столах є такі невеличкі таблички, які я попросив секретаріат щоб вам роздали. Це форма реорганізації спиртової промисловості з метою подальшого при приватизації підвищення її інвестиційної привабливості.

Ну, до першої категорії мають увійти приблизно 10 підприємств концерну "Укрспирт", а не ДП "Укрспирт", хотів би це підкреслити, які є непрацюючими підприємствами, у яких відсутні перспективи відновлення виробничої діяльності, які підлягають ліквідації. Інвентарні об'єкти, які залишаться після ліквідації цих підприємств, та земельні ділянки, на яких вони розташовані, що не були реалізовані на інвестиційному конкурсі, мають передаватися в управління органам місцевого самоврядування. Ліквідація зазначених підприємств має бути завершена не пізніше одного року після набрання чинності цим законом.

До другої, як кажуть біоетанольної групи, мають увійти приблизно 50 підприємств, 30 з яких зараз входять до концерну "Укрспирт" і 20 міст підприємницької діяльності. Це підприємства, які мають перспективи розвитку та відновлення виробничої діяльності, та перепрофілювання їх на виробництво біоетанолу, технічного спирту та технічних рідин з наданням відповідної ліцензії. Але тут, звертаю вашу увагу, що, ну, це, взагалі, було би ідеальним варіантом, що за умови запровадження нульової ставки акцизу - це приблизно 50 підприємств, - стосовно біоетанолу. Ну, якщо так взяти, до прикладу, ми знаємо, що ніде у світі на цей вид, на біоетанол акциз не впроваджений, окрім України. Таким чином, ми фактично ложемо галузь на коліна, ставимо на коліна - і вона не може розвиватися. Тому що, якщо, до прикладу, ми завозимо бензин з Європи з добавкою біоетанолу, то фактично туди добавляють біоетанол не наш, а він вже є, і їхня галузь процвітає, а ми, як то кажуть, ну, в даному випадку пасемо задніх і ложимо власну галузь, яку потім будемо приватизовувати. І питання тоді, а за які гроші ми її будемо приватизовувати, кому вона потрібна, якщо немає перспективи розвитку. Інвестиційна привабливість даних об'єктів буде знівельована і так далі.

До третьої групи, харчового спирту, мають увійти приблизно 20 підприємств, з яких 16 міст підприємницької діяльності, МПД, бувші окремі спиртзаводи, і ДП "Укрспирт", а також чотири спиртзаводи Міністерства охорони здоров'я та Державне управління справами, два. Третя група – високорентабельні підприємства, виробники харчового спирту, спирту-сирцю, які мають перспективи ефективного розвитку, виділяються в окремі юридичні особи з наданням відповідної ліцензії, залишаються в державному управлінні до завершення приватизації об'єктів першої та другої групи.

Ну, ідея законопроект в чому полягає? Якщо ми сьогодні віддамо от так, як ми маємо, то те, що перспективне, те, що привабливе, буде використовуватися, а остальне - не зрозуміло, яким чином, воно буде обезцінене. І якщо ми другій групі не допоможемо стати інвестиційно привабливою, то вона фактично ляже. Ну це так, якщо взяти коротко.

Я також звертаю вашу увагу на певні зауваження науково-експертного управління, які фактично, як би так коректно сказати, ну, зараз скажу, як зможу. Значить, одне з зауважень, до прикладуЮ про те, що ми забороняємо покупцям зазначених підприємств протягом 5 років з дня завершення процедури приватизації збільшити річні обсяги виробництва спирту етилового і фактично цим нібито порушуємо закон, що є фактично неприйнятним. Хочу зважити на той факт, що в даному реченні в науково-експертному управлінні було, скажемо так, вкрадена друга половина речення, на яку не звернули увагу, де це вказано, що "крім виробництва та реалізації продукції на експорт". На сьогоднішній день ми не можемо виходити за рамки діючого законодавства, зокрема Закону № 46 від 1995-го року, який у нас працює, про державного регулювання обігу спирту. І цей закон є діючий. І він говорить про те, що, тобто якщо він діє, ми не можемо на нього виходити. Якщо будуть якісь в подальшому зміни, то ми можемо в подальшому щось і поправляти. В даному випадку ми не виходимо за рамки цього закону і мусимо прив'язуватися до тих норм, які забороняють… збільшувати виробництво, але ми вказуємо цю норму, що крім виробництва та реалізації продукції на експорт. Тобто головна мета, наш ринок є і так насичений нормально. Головна мета спиртової галузі, ми ж були самим крупним поставщиком спирту на європейський ринок, і фактично в даному випадку ніхто не забороняє збільшувати виробництво на експорт, будь ласка. Ми не суперечимо даному закону. Просто оце речення, науково-експертне управління було, нібито не побачили, може, і подумали, що ми хочемо взагалі заборонити розвиватися даному, даній галузі.

Тому я все-таки просив би комітет, щоби ви прийняли рішення прийняти за основу, а інші поправки, чи там рекомендації, науково-експертного управління до другого читання можна готувати, правити і так далі. Єдина оця от основна є правка, яка може вибити даний законопроект взагалі, як то кажуть, з сідла.

Тому просив би підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В кого є запитання до автора? Хто ще хоче виступити по даному законопроекту? Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Это не первая попытка приватизировать спиртзаводы. На моей памяти первый раз это было в 2010-2011 годах, тоже через наш комитет. Тогда "Хортица", "Олимп", "Nemiroff", они поделили уже… это как и сейчас, поделили до этого спиртзаводы. Каждый сидит на конкретном пив-, спиртзаводе, получает оттуда спирт. У них там было все поделено, все было нормально. И они не боялись, как пойдет приватизация спиртзавода, потому что заранее уже все проговорили, договорились с властью.

Сейчас попытка номер два, а, может быть, их было и больше, я остальные не знаю. Спирт, производство спирта всегда было прибыльным, его всегда не хватало, его всегда тайно там из госрезервов забирали там, выкупали разными способами и так далее. Я не понимаю, для чего государству сейчас, учитывая дефицит бюджета, реализовывать спиртзаводы. Это прибыльное підприємство. Пусть водку делают частные лица, Бог с ними, но водка делается только на основании спирта, ни на чем другом она не делается.

Мое предложение: не поддерживать данный законопроект. Тем более, есть и другая еще информация, что в нынешнее время водочники между собой уже начинают как бы конфликтовать, предыдущий передел спиртзаводов не устраивает нынешних водочников. Этот передел может привести к большим конфликтам и неприятностям. Я против категорически.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ЛАПІН І.О. Я буквально однією тезою. Я скажу загальну думку. Ні, не те що загальну думку, мої роздуми з цього приводу.

Перш за все, нікому, ніколи, нецікаві були державні підприємства. Завжди цікавими були його потоки. І в даному випадку цей законопроект не говорить про те, що ми сьогодні маємо зробити, а він виробляє сам механізм як ми це будемо робити, і цей механізм даної приватизації розраховується на декілька років з підвищенням інвестиційної привабливості даної галузі.

Якщо ми чули, всі ми чули заяви, і в тому числі і Президента України і так далі, що ми починаємо приватизацію, що держава є неефективний менеджер і так далі. То я все-таки просив би до вас шановні колеги, зважити і на цей момент. Ми все рівно прийдемо до того, що держава є неефективний менеджер і ми все рівно приватизовуємо.

Питання стоїть в тому, яким чином ми це будемо робити: згідно чинного законодавства, яке є на сьогоднішній день, і коли до цього дійде час і ми не будемо знати що робити, чи будемо попередньо робити передприватизаційну, як би мовити, підготовку, яку передбачає даний законопроект? Отут єдиний аспект такий. Це не те що цікаво позбутися курки, яка несе золоті яйця, а тут цікаво підвищити інвестиційну привабливість даних об'єктів, перед тим як ми вийдемо вже на процес їхньої реалізації. Дякую, я так роздумую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

 МАТВІЄНКОВ С.А. Ну, мы прекрасно знаем, что основная проблема, которая существовала, особенно в государственных предприятиях, заключалась в том, что шла приватизация не самого объекта, а кресло руководства этого предприятия. И она позволяла перераспределять и финансовые потоки, и перераспределять и прибыли, перераспределять и механизм реализации и прочих, прочих вещей. В данном случае продукцию. Это мы все прекрасно знаем и все это понимаем. И вот логика вашего законопроекта, она заключается в чем? Что вот мы столкнулись с такой проблемой, мы это принимаем как константу. Вторая сторона медали: все равно будет приватизирована данная отрасль, поэтому давайте будем ее приватизировать грамотно, логично, каким-то образом создадим групповой подход с тем, чтобы не разобрали ее по кирпичам и не оказались мы с ненужным, будем говорить так, элементом. И исходя из этого, мы подходим и строим логику этого законопроекта. Понятна логика, можно с ней согласиться. Но у меня, допустим, логика рассуждений немножко другая – а почему мы должны действительно такую галузь, которая является у нас, может являться бюджетонаполняющей галуззю, которая может являться эффективной, которая может эффективно работать, почему мы не можем поставить с другой стороны: не создать сейчас систему модернизации, не включить сюда инвестиционные проекты, те же кредиты, которые мы берем, не разработать комплексную программу развития данной отрасли, и не посмотреть ее рентабельность, эффективность работы, где бы мы могли четко выстроить программу повышения эффективности этой отрасли, привязав ее… Тем более, что конечный результат у нас, он весь в руках. Это алкоголь, это лекарственные препараты и прочие, прочие вещи, где контроль государства в особом случае должен быть.

Мы вот сегодня столкнулись с этой проблемой, что мы имеем на сегодняшний день, когда на рынках творится, вы видите что. Суррогат гонят там так далее. Наоборот бы взять это под контроль, и тогда наоборот мы бы получили эффект в доходы, в доходной части бюджета. Гарантию даю, что рентабельность здесь бы была в сотни процентов. Поэтому категорически считаю изначально неправильно. Подход ваш, с ним можно согласиться, но базовый подход – я с ним в корне не согласен. Нельзя приватизировать эти отрасли.

Вообще приватизация – это механизм нахождения эффективного собственника, сама по себе предусматривает. Неужели у нас в государстве нет 15-20 нормальных мужиков с головами и системы контроля над ними?

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Всім доброго дня. Ну, напевне, що це одне із дискусійних питань, які можливі ставитись у Верховній Раді. Це є приватизація будь-якої галузі, не тільки монопольної, як для України. Чесно кажучи, я би хотів вам задати таке запитання.

Скажіть, будь ласка, а чи можливо спочатку провести доприватизаційну реорганізацію, а пізніше уже, після цього, переходити на рішення щодо виведення із-за заборони приватизації? Щоби так це робити.

 

ЛАПІН І.О. Дивіться. У нас, якщо об'єкт не підлягає приватизації, то яким тоді боком ми можемо робити доприватизаційну якусь підготовку? Тобто міняти законодавство з приводу акцизу, да, це можливо. Але справа в тому, що на даний момент, якщо ми не можемо робити доприватизаційної підготовки тому що цей об'єкт є в списках, які не підлягають, і ті заводи, які вже лежать, а вони фактично вже лежать, ми ж нічого ж не робимо з ними, вони далі числяться на балансі спиртової промисловості у нас. В тому числі, наскільки я не помиляюся, і у вас в окрузі є завод, який може від цього…

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. (Не чути)

 

ЛАПІН І.О. Так. Тобто, я до чого веду. Тобто, це є пропозиція. Чи можемо ми чи не можемо? Для того, щоб підвищити інвестиційну привабливість, ми можем робити все що хочеш, але в рамках закону. Якщо у нас не буде… Якщо у нас цей об'єкт підлягає до тих, які не можна приватизовувати, то ми нічого не зможемо робити, не виключивши його… Ну, він є під забороною на приватизацію, то ми тоді і не можемо робити передприватизаційну підготовку.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Смотрите. Вы говорите, что невозможно привлечь инвестиции, не проводя, ну, предприватизационную подготовку, то есть не обещая какие-то акции в будущем этому инвестору. Но ведь инвестора в первую очередь интересует сама продукция, его не интересует сам завод, его интересует сама продукция, которую он потом использует для переработки, доработки и так далее. Так почему нельзя инвестора завлечь обещанием объемов этой продукции, сохранив собственность государства?

 

ЛАПІН І.О. Ну, ви знаєте, не знаю, чи інвестор зайде, вкладе гроші в замен на обещание, я не впевнений.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ЛАПІН І.О. Я закінчу думку. Тобто, я не впевнений. Але знову ж таки,
 як він може вкладати гроші в об'єкт, який ми навіть не виключили зі списка, які ідуть під приватизацію? Тобто пообіцяємо, що ми завтра це зробимо? Ну, це…

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Согласно договору между управителем этой собственности, ну, в данном случае это получается Министерство экономического развития и торговли, они управляют этим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. МінАПК.

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, пусть будет МинАПК, ну, государственный орган, да, по которому, с одной стороны, собственник обещает, обязуется поставить конкретные объемы конкретного продукта этому инвестору, а тот в залог за это дает инвестиции на реконструкцию этого предприятия, который производит эту продукцию.

 

ЛАПІН І.О.  _______________. А що ми тоді будемо робити з тимиА що ми тоді будемо робити з тими предприятиями, які вже лягли?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Поднимать, или закрывать, или реализовывать как металлолом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

 

ЛАПІН І.О. Я вам скажу, по аналогії – вибачте, я закінчу дімку, - ви знаєте, по аналогії можна так говорити, можна було говорити про приватизацію Запорізького алюмінієвого, якщо пам'ятаєте. Да, зараз його просто тупо ріжуть на металолом. У нас є ОПЗ, живий приклад, от буквально який відбувся зараз. Тобто ми можемо обіцяти все, що хочеш, но інвестору, який заходить сюди, він не буде під обіцянки держави, в якій є війна, вкладувати кошти на сьогоднішній день, якщо держава не взяла на себе курс, що воно, це підприємство, буде реалізовувати чи приватизовувати. Якщо держава не дає гарантії на законодавчому рівні, що ми це будемо приватизовувати, то, я не знаю, можливо, у вас є такі інвестори, у мене таких немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Маленькое уточнение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Валерійович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Два слова. Одно маленькое уточнение.

Разница между всеми остальными, там, ОПЗ, там, с чем угодно, шахтами там и так далее и спиртзаводами заключается в том, что спирт -востребованная продукция. Объемы спирта, производимые в Украине, они востребованы как в стране, так и за рубежом, и идет конкуренция за эти объемы между предприятиями. Вот, в чем разница.

 

ЛАПІН І.О. Ви знаєте, якщо ви говорите, я дозволю собі, це просто получається дискусія, тим не менше, я дозволю собі висказати таку тезу, що ОПЗ, якщо ми подивимося, яка ціна на їхню продукцію була в позаминулому році, яка сьогодні, то OПЗ на сьогоднішній день чомусь в 3 рази подешевшав, тому ціна на їхню продукцію впала. Ми не можемо гарантувати… Ви можете гарантувати, що ціна не буде падати, що вона тільки буде рости? Колись так само думали, а ринок тепер відновиться…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я могу.

 

ЛАПІН І.О. Я поняв.

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Потому что ОПЗ перерабатывает из-за рубежа …. сырье, а…….

 

КРИВЕНКО В.В. Добре, ця дискусія, ми можемо з вами подискутувати… Добре, шановні колеги, я прошу вибачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Валерійович, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.В. Ігор Миколайович, ні, це до вас. От я просто хочу до прикладу. От є така Житомирська область, до якої я маю відношення. В свій час, в радянські часи, скажімо так, мали потужні: Андрушівський, Коростишевський, Чуднівський, Волинський спиртзаводи.

Маємо на сьогоднішній день: Андрушівський - практично його немає, його вирізали на металолом, вирізали нелегально, як ви розумієте, на папері він є, а фактично його нема; Коростишівський - ледь-ледь працює, і то, скажімо так, працює в чорну більш, ніж в білу, бо вони там знають, як вивозити з того заводу спирт; Лугинський повністю зупинився, працював-працював, зараз повністю зупинився. Працює один Чуднівський. Чому працює Чуднівський? Бо знаходиться в введенні Державного управління справами. Там ще якийсь порядок вони наводять.

А чому зупинилися? Не тому, що їх якось штучно зупинили. Зупинились… тому я сам був на всіх тих заводах, особливо на андрусівському до того, як його порізали, обладнання стоїть часів пана Терещенка. Коли в нього була імперія, і він при кожному цукровому заводі будував ще спиртзавод, бо це було рентабельно. Ні копійки ніхто не вкладував ні за радянські часу, ні за новітні часи. Спирту бракує, його нема на ті потужності, які у нас є на сьогодні, вони його не виготовляють. І тому ми маємо на папері сотні цих спиртзаводів, а в ітогі маємо дефіцит спирту.

Що буде завтра? Завтра віддадуть Чуднівський спиртзавод з ДУСі, послаблять контроль, він точно так же стане. Бо зараз хоть ДУСя щось там підкидає на якусь модернізацію, але хоче його віддати. Стане точно так же.

Тому питання. Якщо тут є от норма на цій бумазі, яку нам роздали, що 51 відсоток акціонування, 51 відсоток залишається у держави, може це може бути виходом, якщо ми контрольний пакет залишаємо за державою в цьому плані. А далі запрошуємо інвестора, який повинен прийти, зняти обладнання Терещенка, зробити з нього йому пам'ятник і поставити щось нове, більш продуктивне, бо є сировина…

І знову-таки, Житомирська область. Є сировина, цукрові заводи працюють. От пані Засуха - там все нормально в неї, але переробки нема. Вона готова давати цю сировину, яка іде, мелясу, на спирт, немає переробки, бо нічого не працює. Зробити приватні не можна, бо є заборона і мораторій, ці ніхто не хоче. От конкретний приклад: що з цього робити? На конкретній області.

 

ФАЄРМАРК С.О. Можна……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр ……..

 

ФАЄРМАРК С.О. Если честно, я вообще как бы против даже 51 процента. То есть у нас проблема как бы не в этом. Тут гарантий никаких нет. Проблема в том, что необходимо, чтобы выполнялись инвестиционные обязательства. То есть когда компании сегодня на Украине заходят на подобные отрасли, они, безусловно, у них первая задача – их модернизировать.

И тезис второй, да. В стране кому-то нужен просто всегда был именно дефицит. То есть вообще дефицит – это великое изобретение еще там известных времен. Райкин еще любил на эту тему говорить. Вот когда будет профицит, это будет другая история. Тогда вы получите снижение на рынке и возможность экспортировать эту продукцию в другие страны. Тогда это абсолютно рыночные подходы. А просто поделить, в общем-то это как бы не подходит.

Поэтому тут два тезиса: это инвестиционные обязательства, которые должны неукоснительно выполняться, и должны они очень жестко администрировать профильным министерством. И второе, это обязательно профицит, а не дефицит спирта. Если мы получим опять дефицит, то опять получим деление и спекулятивную стоимость игры на рынке. Вот как бы два тезиса.

 

ЛАПІН І.О. Так вот, я прошу прощения, парирую на вашу фразу. Так вот, как раз мы и хотим на уровне законодательства прописать основные инвестиционные правила игры на этом рынке, для того чтобы потом ни Кабмин, никто не начали вот это вот менять их на ходу.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Вот смотрите, мы как бы понимаем ситуацию. Мы ж как бы подходим с точки зрения здравого смысла и видим, что сырьевая база сегодня в Украине присутствует, и мы это понимаем и отдаем себе отчет. Рынок сбыта присутствует, и рынок постоянно востребован. И мы понимаем, что на ближайшее время он также будет востребован. Мы понимаем, есть отрасль, которая была создана, правильно вы говорите, еще со времен тех, которая требует реструктуризации, которая требует модернизации, которая требует обновления, которая требует инвестиционных вливаний.

Вопрос в другом, мы сходимся здесь в одном: кто будет осуществлять этот процесс? То ли мы отдаем это дело в частные руки и теряем контроль над этим делом, то ли мы это оставляем за государством под государственную программу, под государственную систему кредитования, оставляя при этом контроль, и часть прибыли отсюда снимая в пользу государства. Вот простой ответ на все вопросы. То ли мы это отдаем и понимаем, что мы потеряли это дело. И тогда это существует бизнес, который будет давать отдачу. Он будет позитивный, это однозначно. Люди вложат деньги, они реструктуризируют, они проведут модернизацию.

То ли мы это делаем с точки зрения государственного контроля и с участием государства. Вот и все.

 

 ЛАПІН І.О. Дозвольте ще одну тезу на завершення, пане голово, дозвольте?

Дивіться, з приводу інвестиційних зобов'язань. Вони прописані в статті 4, пункт 2. Тобто в цьому законі вже прописані умови, від яких інвестор не зможе відходити ні в якому разі, і ніякий Кабмін не зможе це змінити на ходу. Саме, наголошую, стаття 4 пункт 2, і там пішло: виробництво спирту етилового… Ну, я не буду зараз зачитувати, якщо треба, можу зачитати. "…заборона покупцям зазначених підприємств проти 5 років..". Тобто це є перелік інвестиційних зобов'язань, які ми хочемо прописати в цьому законі, щоб у нас не получилося, як всегда. (Загальна дискусія)

 Без модернізації ну никак. Тому саме цей закон і врегульовує, щоб вже ці інвестиційні зобов'язання нікуди від них, ніхто не міг дітися, ідучи на цей крок.

 

ЧЕКІТА Г.Л. А можно последний вопрос? Есть какая-то мировая практика? Вот у нас страны СЭВ - они же тоже аграрные были: Словакия, Чехия, - тоже были такие вопросы. Как они решили вот эту проблему? У них сейчас это осталось, монополия государства, или они продали все отрасли, которые были у нас? Есть какая-то практика?

 

ЛАПІН І.О. У нас монополия государства только Белоруссии осталась, больше нигде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дозвольте, якщо не заперечуєте. Мені здається так, що послухавши дискусію, в мене склалося таке враження, може, воно помилкове, що я найкраще розбираюся в спиртовій галузі України і в тому, що з нею треба робити.

При Радянському Союзі в Україні було побудовано 84 спиртових заводи, які забезпечували 80 відсотків потреб всього Радянського Союзу. Всі радянські республіки отримували спирт з українських спиртових заводів. Союзна була рознарядка, заводи отримували наряди на виробництво спирту і відправляли їх в інші республіки.

Коли розвалився Радянський Союз, з 84 заводів до сьогоднішнього дня працює на виробництво харчового спирту 16-18, в залежності від місяця. Но більше 20, вже не пам'ятаю я, останні десять років, щоб працювало для цих потужностей.

Тепер дальше. Які заводи працюють? В основному працюють зернові заводи, тому що пшеничний спирт - він якісний, його купляють виробники горілки "Немирів" і оці всі, що говорив Юрій Миколайович. Вони, дійсно, вже поділили між собою, які заводи їм по логістиці підходятьЮ і вони їх загружають об'ємами. І "Укрспирт" дає на ці заводи рознарядку, вони мають право виробляти спирт для конкретних покупців внутрі українського ринку. І цих 16 заводів забезпечують всю потребу, все, що п'ють українці, і це навіть горілка, яка відправляється "Неміровим" на експорт. Вони можуть робити спирт для експорту, але вони не витримують конкуренції, тому що спирт це біржовий продукт. Є Роттердамська платформа, і весь спирт світу торгується через платформу в Роттердамі. Все залежить тільки від того, хто куди має його довезти.

Тому ми на цьому ринку на сьогоднішній день програли навіть експортний потенціал. Чому ми його програли? Тому що всі радянські, пострадянські республіки побудували свої виробничі потужності, Україна втратила ці ринки як бувшого, ну, Радянського Союзу, їх немає. Ні Середня Азія, ні всі там республіки, які входили в Радянський Союз, вже зараз мають свого вітчизняного виробника. Зараз ситуація: з 84 заводів 16 працюють, вони і модернізовані, але вони не вкладали гроші, вони, як би вам сказати, тримають його в належному стані, але не вкладають гроші в сучасні технології для здешевлення собівартості. Поясню вам прості причини.

Як формується ціна на спирт в Україні? Їм все рівно, яка у них собівартість, який у них газ, яка у них кількість людей, яка у них зарплата, які у них вихід готової продукції з тони зерна, їм це все рівно. Це, як констант, наприклад рубль. Потом іде рубль, чи два, чи три - те, що встановила Верховна Рада, - акциз. І того получается рубль плюс чотири, вони заклали свою рентабельність, і їм все рівно, яка ціна на спирт в світі, тому що наш ринок український захищений. Не можна привезти спирт в Україну і його тут розмитнити і продавати. Прерогативи для державної монополії. Тому їм не потрібно вкладати в сучасні котли, відходити від газу, робити автоматизацію, скорочувати кількість робочих місць, закуповувати самі сучасні зараз, генетично модифіковані, дріжджі, які збільшують в два рази вихід спирту з тої продукції. Вони нічого не роблять з продуктами відходу – бардою. Вони заливають поля, хотя весь світ цей білок використовує для тваринництва, розчіпляють це все. І це знімає собівартість спирту, тому що це додаткова продукція, яку завод може продавати. У нас цього всього немає, і закінчіть дискусію, 25 років ніхто нічого не зробив. Є 15-20 заводів, які між собою конкурують, ….. директор "Укрспирту", якого поставив сьогоднішній міністр, там, на той момент АПК, дасть наряд, якому заводу працювати, якому заводу не працювати. Вони вже всі втрачені. І тобто це містоутворююче підприємство, у них немає ніякої перспективи.

Зараз появилася нова фішка - біоетанол. Ми закуповуємо високооктановий бензин з Російської Федерації із моря, з інших нафтопереробних заводів. Є світова практика, що цей спирт, якщо він буде не 96-процентний, тому що фізика процесу дозволяє спиртовій галузі робити спирт 96,4 градуси, а щоб робити біоетанол, його треба доочистили до 99,9. От цих 4 проценти води дуже важко забрати. І навіть якщо ви її заберете і поставите відро зі спиртом просто на вулиці, він повернеться у свою ізотропну точку.

Тому біоетанол - абсолютно правильно сказав автор законопроекту, - у всьому світі держава дотує, тому що це енергетична незалежність. Ми менше би доларів відправляли в Росію за 95 бензин, а брали би, наприклад, м'ясо, пшеницю, фуражну там колоту кукурудзу - і на цих потужностях робили би і добавляли би в баки і їздили би машини. У нас є закон, який зобов'язує 3,5 процентів добавляти в бензин. Ми вже цей закон прийняли, він не працює.

Тепер, що треба робити з спиртовою галуззю. Держава цим не буде займатися, а вона буде на цьому паразитувати, тому що ціна спирту і ціна акцизу на спирт: акциз в 3 рази більший, чим ціна спирту. І що відбувається, шановні друзі? Давайте один одного не дурити. Є заводи, які працюють нелегально і продають цей спирт без оплати акцизу в бюджет. І весь цей тіньовий ринок, він …. такий самий по об'ємах, як легальний. І всі зароблять тільки гроші, тому що ти виробив лівий спирт на заводі, який фактично по документам стоїть, а він працює. І ніякі правоохоронні органи не треба, 25 років це існує. Форма номер 2, вся країна знає, що вони виробляють лівий спирт. Продають його без уплати акцизу, і от половина від цього акцизу, який лягає в кишені цим злочинцям, це якраз є суперприбутковість для того, щоби спиртова галузь залишалася в державній власності. Тому що нема ніякого контролю. Ставлять директорів за взятки, ви знаєте, які були скандали три роки тому, все.

Тому є єдиний шлях. Ніхто не проінвестує ніякі кошти, тому що це підприємство державне, яке не підлягає приватизації. Ти туди зайдеш, ти не маєш ніяких прав, Юрій Миколайович. Ні про які об'єми, нікому об'єми не потрібні. Зараз іде можливість тільки щоб зробити або біоетинол, як сказав автор, на цих заводах, туди треба інвестувати гроші, тому треба їх продати, не важно, скільки, але вони не можуть бути під забороною до приватизації, тому що ніхто не інвестує кошти.

Я знаю, наприклад, приклад. Є 3 компанії в Україні, я зустрічався зі всіма трьома, які інвестували приватні гроші в виробництво біоетанолу. Там від 5 мільйонів, сама велика компанія інвестувала 35 мільйонів доларів. Вони на державних підприємствах за свої гроші побудували ці установки, які обезводжують цей спирт, денатурують його бензином і роблять з нього альтернативне паливо. Це все працювало, якось ще воно, знаєте, находили лазєйки, "Спільну діяльність" підписували, як каже Юрій Миколайович, з державними заводами, інвестували, це рішенням Кабміну проводилось в деяких випадках. Але коли ввели акциз - і цей бізнес весь похоронений. Візьміть… А ми ввели цей акциз в 2014 році в змінах до бюджету. От візьміть статистику: ні копійки акцизу не заплачено, а заводи зупинились, навіть ті, які працювали.

Тому тут дискусії про те, залишити його… Я теж хотів би, щоб воно залишилося все в державній власності. Я пропонував двом попереднім урядам, щоб виробили дуже просту модель: зробити платниками акцизу не горілчані заводи, "Nemiroff", там, "Олімп" і так, і тому подібне, а державні спиртові заводи. Виїхала цистерна спирту за межі заводу, тільки завод може виробляти цей спирт, акциз уже в бюджеті. Куди вона їде, які там акцизні марки: ліві, праві – неважливо. Ти контролюєш тільки державні підприємства: податковий пост, облдержадміністрації, міліції, прокуратури, СБУ. Виїхала машина – значить, акциз уже в бюджеті. Ніхто це не хотів зробити, і ніхто не хоче вкладати в це гроші. І це все дискусія. У нас єдиний є шлях, що ми можем зробити для цих людей, які просто мають заводи і стоять на них дивляться. Тому що ці ще заводи, які стоять, вони лягають в собівартість цілого концерну "Укрспирт". Вони лягають на собівартість тих 16 чи 18 заводів, які виробляють спирт. Охорона, світло, адміністративні всі витрати – це все лягає в загальне… Є один бухгалтер на ДП "Укрспирт", який ці всі 84 заводи, які витрачають гроші, все складає в собівартість і получається ще більша собівартість. Про який експорт, про яку конкуренцію на зовнішніх ринках можна говорити?

Тому вихід є тільки один. Коли прийде власник туди… дійсно, дуже правильно сказав автор, що внутрішній ринок повинен бути зарегульований. Є квоти на цукор, на все. Скільки у нас є споживання, воно повинно бути якось державою розподілено між цими заводами. Але краще навіть - те, що говорить Сергій Олександрович, – нехай ринок відрегулює, в кого кращий спирт. Робить завод "Гірська сльоза" якість, "Немирів" купує саме якісний спирт, він не хоче купувати з меляси спирт, який… його горілка не буде конкурентною на зовнішніх ринках. Тому ринок - він краще це все відрегулює.

Нам треба зробити просту річ. Ми вже цим займаємося три роки, і парламент не підтримує. Нам треба державні ці спиртові заводи, або сказати, що вони залишаються в державній власності (це парламент повинен прийняти рішення), і нехай держава ….. голову собі, чи залишається, нехай от добивають до ручки так, як воно є. Буде працювати цих 20 заводів для внутрішнього ринку, буде далі цей лівий спирт, чи поборять цю корупцію, не знаю. Або ми додаємо це все на приватизацію, приходить ефективний власник. Але я би вам сказав, пан Ігор, що розділяти їх на три групи толку ніякого не буде. Єдина можливість продати інвестору ці заводи – це треба їх зробити в пакеті. Я говорив це міністру АПК, що береш завод, який виробляє харчовий спирт, добавляєш до нього пару заводів, які зараз стоять, але можуть робити технічний спирт, і даєш йому ще один завод, який ви називаєте безперспективним, щоб вони там перепрофілювали на базі цієї виробничої площадки, ну, запустили якесь інше виробництво, чи не запустили, чи просто порізали і закрили питання з цим заводом. Так, пакетами – тоді, дійсно, прийдуть, перше те, що прийдуть, як говорив Юрій Миколайович, виробники горілки - це перші інвестори в спиртову галузь, вони викуплять ті заводи, які їх цікавлять, щоб виробляти спирт для своєї горілки; друге - прийдуть ті, хто будуть виробляти альтернативні види палива, омивачі для скла, там якісь розчинники і так дальше, і тому подібне. Це хімічні вже будуть заводи, це будуть не спиртові заводи, вони не будуть мати право виробляти харчовий спирт. Все. А ми зараз говоримо про якісь там фантасмагоричні процедури.

І друге питання, яке я хотів би вас повідомити, шановні члени комітету. Уряд три місяці працює над написанням Закону про приватизацію спиртової галузі, у них цей закон на виході. Я думаю, що на найближчому Кабміні вони його будуть ставити на розгляд, буде внесений урядовий законопроект комплексний про приватизацію спиртової галузі, де будуть враховані всі, щоб там Росія не могла приймати участь, що робити з депресивними заводами, як виробити цю можливість, щоб борги не впливали на вартість об'єктів, які будуть приватизовуватись. Тому що нікому не секрет, що коли раніше директори державних підприємств за гроші купляли ці посади, вони від своїх фірм наганяли сумасшедшу там дебіторку. Чому пройшла перша реструктуризація ДП "Укрспирт", концерну "Укрспирт" з ДП "Укрспирт"? Тому що борги були надуті такі, і з ними неможливо нічого було зробити. Вони ………директор на свої фірми підписував акти прийомки-передачі - і державні підприємства були винні сумасшедші якісь там мільярди в податкову і приватним структурам колишніх керівників, так звати, які загнали ці підприємства в борги. Була перша деформація в ДПшку, для того тільки, щоб ці майнові комплекси передати в нову юридичну структуру. І це тоже не дало ніякого результату. Навіть коли вони все це концентрували в одну юридичну особу, ні одного заводу не зробили по європейським стандартам, ні одного заводу не зробили, щоб мав собівартість таку, яку, як мають в Білорусії, в Польщі чи в Болгарії.

Тепер що стосується всіх цих країн східноєвропейських. Ніде не існує державної монополії на спирт, ніде не існує. Державу цікавить тільки одне: акциз в бюджет. Робіть що хочете, продавайте на експорт, що хочете робіть з цим всім, саме основне - держава перевела ці стосунки в формат платника податків. Акциз – це прямий податок, він легко адмініструється, і він основний, хто наповнює бюджет, з чим держава може грати. Акциз на алкоголь, на паливно-мастильні матеріали і на цигарки - це те, що закриває дірку в бюджеті любої країни. І ввели у нас акцизи не самі високі, якщо взяти, наприклад, проаналізувати європейський ринок. Це коротенько те, що я дуже, ну, глибоко знаю і давно спілкуюсь з цею проблематикою.

Тому ми повинні прийняти просте рішення: або залишаємо в державній власності, нас це влаштовує, те як воно є, нехай воно далі занепадає, нехай буде у нас з 80-ти 60 заводів, які будуть мертвими стояти, вони будуть затрати лягати на цю собівартість цього спирту, і воно все так дальше буде продовжуватися.; або ми робимо прорив, розуміючи, що ми не можемо це все побороти, найти, так, як каже Сергій Анатолійович, 15 мужиків, не можемо ми це зробити, за 25 років не зробили і ще за 25 років не зробимо, і піти простим шляхом: вибрати модель, наш комітет запропонує, чи урядовий законопроект ми доопрацюємо, чи доопрацюємо депутатський законопроект, виробимо простий механізм, як продати це все в приватні руки. І коли вони куплять… Слухати про те, що сьогодні війна, що сьогодні не вигідно продавати, завжди так говорять, що не вигідно продавати. Ми продамо, прийде інвестор, буде платити податки, буде відправляти спирт з дешевою собівартістю після реконструкції на експорт. Від цього держава тільки виграє, тому що він буде купляти, правильно сказали, сировину українських фермерів, буде купляти мелясу у цукрових заводів наших, не треба буде її відправляти за безцінь. Зараз куди дівається вся українська меляса? Вся відправляється на заводи, які роблять технічний спирт, біоетанол, в Турцію або в Євросоюз, більше нікуди ця меляса не йде. Якщо ми віддамо зараз в приватні руки ці спиртові заводи, які мертві стоять, що ми отримаємо? Ми отримаєм, що цукрові заводи будуть отримувати більшу ціну на мелясу, тому що вони будуть її продавати, не треба буде її в Турцію везти, тому що ця вся логістика впливає на ціни. А вони будуть продавати її новоствореним цим власникам, які модернізують, вкладуть свої кошти в ці спиртові заводи.

Тому, я дуже прошу, взагалі, щоб в нашому комітеті просто не було цієї дискусії. Ми однозначно за те, щоб або держава навела порядок в спиртовій галузі, нехай вона вічно залишається, як сказав пан Воропаєв, рентабельним державним підприємствам, нехай воно залишається. Нехай держава щось зробить для цього, за 25 років нічого не зробили. Я сумніваюся, що новий міністр АПК, якого ми дуже всі цінуємо і любимо, що він зможе зламати цю систему. Або інший шлях - його підтримує міністр, його підтримує керівник профільного підприємства, його підтримає Прем'єр-міністр, і тільки треба, щоб парламент підтримав, - віддати це все прозоро на приватизацію, просту, прозору приватизацію. Прийшли, заплатили самі високі гроші під інвестиційні зобов'язання - і закрити це питання.

Тому я хотів з вами порадитися, шановні колеги. Що ми можемо зробити? Через тиждень, через два в парламенті появиться урядовий законопроект по цьому питанню. Шановний Ігор Олександрович, ви як автор, як відноситеся до цього? Ви хочете щоб ми підтримали ваш даний законопроект, відправили його на розгляд парламенту? Чи ви почекаєте, коли появиться урядовий, якось його, може, там…

 

ЛАПІН І.О. Я скажу так, там є певні моменти, в урядовому. Ну, мені трошки важко зараз, я його по-перше, тільки недавно..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його ще нема…

 

ЛАПІН І.О. Ні, ні, я маю інформацію просто… Да, да, є моменти, які діаметрально протилежні, скажімо так. Тому я би все-таки просив би, а хай парламент визначиться. В крайньому випадку, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це справедливо, а автор законодавчої ініціативи має право на те, щоб парламент приймав рішення по відношенню до даного законопроекту.

Тому у нас підкомітету Анатолія Петровича немає. Підкомітет рекомендував запропонувати парламенту розглянути даний законопроект в першому читанні за основу. Якщо… Є друга пропозиція, Юрія Миколайовича, відхили даний законопроект. Я по мірі позитиву поставлю спочатку підтримати за основу в першому читанні, а потім інші... Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію підкомітету: підтримати законопроект 4861 в першому читанні за основу. Хто - "за", прошу голосувати? Хто –"проти"? Хто - "утримався"?

2- "проти", 1 – "утримався". Рішення прийнято. Дякую.

 

ЛАПІН І.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас запрошуємо на обговорення урядового законопроекту по цьому питанню. Він буде, правда, вони якось його, напевне, по-іншому назвуть, щоб зареєструвати його, не як альтернативний, а як ……

Шановні друзі, на ваш розгляд вноситься законопроект 5067. Ви пам'ятаєте, так званий антирейдерський закон. Пані Оксана його доопрацювала. Була створена робоча група, підкомітет долучився, секретаріат, Міністерство юстиції. І що получилося, я вас коротенько поінформую, якщо Оксана Петрівна не заперечує.

Получився зовсім новий, якісний законопроект, який врахував навіть всі ті побажання, які були під час обговорення, які ми хотіли робити до другого читання. Тобто ми їх вже врахували в тілі закону. Дуже дякую всім, дуже плідно всі працювали, не дивлячись на те, що це була не пленарна неділя.

Коментуючи такі подихи Юрія Миколайовича, я скажу за нього, що дуже багато його рекомендацій враховано, но не всі. Він не задоволений повністю тим, що… (Шум у залі)

Юрій Миколайович, я прошу пробачення. Мене дезінформували. Мені сказали, що дуже багато ваших поправок враховано, но не всі. Ви частково задоволені. Да, Оксана Петрівна?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я зовсім не задоволений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зовсім не задоволені?

Тому я запрошую до слова автора даного законопроекту. Оксана Петрівна, будь ласка, одну хвилину.

 

ПРОДАН О.П. Я дякую дуже. Шановний Андріє Володимировичу! Шановні колеги! В першу чергу я хочу, справді, подякувати секретаріат комітету, депутатів, які долучилися, Мін'юст, бо ми, справді, працювали весь тиждень разом. Що додали? Так, щоб зразу сходу. Не буду говорити, що взагалі є в проекті, додали. Додали вимоги на законодавчому рівні в законі до… технічному захисту інформації, яка є в реєстрах. Додали можливість зупинити реєстраційні дії в тому випадку, якщо власник заявляє про це на 10 днів. Додали обов'язок реєстратора повідомляти всіх власників про те, що поступила заява про реєстрацію внесення змін тих чи інших норм в реєстри власності. Додали в обов'язки нотаріусів реєструвати зміни до реєстру прав, заяви про зміни, в той самий день, коли вони здійснили засвідчення нотаріальних дій. І виписали абсолютно по новому адміністративно-кримінальні відповідальність так, що вони сьогодні, ті норми і визначення, які є в Кримінально-адміністративному кодексі, вони відповідають визначенням і нормам профільних кодексів, відповідно воно все буде працювати.

Є зауваження ГНЕУ, які… Ну, я дуже, дуже поважаю ГНЕУ. Але насправді є дві речі з якими я згідна, але на яких наполягав Мін'юст, це питання громадських об'єднань і різних інших громадських об'єднань, які начебто і не про рейдерство, але насправді теж про можливості вилучення, ну, суб'єктів ініціативи, учасників тих чи інших об'єднань. І вони жодним чином не порушують ні чиї права. Але Мін'юст, не Мін'юст, а ГНЕУ говорить про те, що це можна було би робити в іншому законопроекті. Всі інші зауваження ГНЕУ вони стосувалися, з одного боку, в першій редакції проекту вони так і залишилися в зауваженні, а, з другого боку, вони часто одне заперечує іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Но, висновок ГНЕУ позитивний. За основу можна...

 

ПРОДАН О.П. Ну, там є декілька зауважень, по яки, от я кажу, от в мене по кожному з цих зауважень є коментар, який насправді, ну, робить ці зауваження трошечки не такими.

Головне зауваження, яке було у Юрія Миколайовича шановного, - це було зауваження про те, що він звужує, цей законопроект, в минулій редакції, першій, звужує функції контролю Мін'юсту, і таким чином Мін'юст намагався з себе зняти відповідальність за реєстраційні дії. Ми в проекті в новій редакції виписали те, що моніторинг буде тільки частиною контролю, тобто ми залишаємо контроль в повному обсязі, як і було, в тому числі шляхом моніторингу. Мін'юст на це погодився.

І тому хочу окремо для Юрія Миколайовича, що як мінімум одне зауваження, яке він минулого засідання висловлював мені як співавтору, ми врахували.

Зауваження, які сьогодні… До речі, Юрія Миколайовича дуже працювала помічниця так само. І все, що от по суті вкладалося в концепцію закону, ми вкладали, зробили. Але про зауваження Юрія Миколайовича абсолютно правильні.: змінити систему, зробити все по-новому, правильно. Але це не можливо зробити в цьому проекті так швидко, як ми хочемо. Цей законопроект не має жодного зауваження, який би сказав, що якимось чином ми порушуємо чиїсь права. Жодного зауваження про те, що ми щось неправильно виписали. Є пропозиції покращити, Ну, в цій ситуації, я вважаю, що лучшее враг хорошего. І якщо я минулого разу казала, що я вважаю, що його треба доопрацьовувати, зараз я би просила комітет навіть прийняти його в цілому і рекомендувати зал прийняти, щоб це було швидше. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАРК С.О. Мне кажется, что у нас там, действительно, сейчас полемика вокруг замечаний Юрия Николаевича. Я бы приоритеты расставил несколько иначе. То есть о том, что контроль Минюста и мониторинг – это очень хорошо, но это первое, я бы все-таки сказал, что это вопрос электронной базы, объектов недвижимости, есть проблема. И эту проблему все равно придется решать. Но скорее всего, надо будет просить Минюст, это, скорее всего, будет какой-то или новый законопроект. То есть пока в этом законопроекте мы обязываем стыковать, сверку делать как систему. Но такая база нужна, ибо это есть проблема.

Второй по значимости вопрос, извините, Юрий Николаевич, я как бы плагиатом занимаюсь.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я не ведущий…

 

ФАЄРМАРК С.О. Я понимаю. Это вопрос о том, что, скажем так, целостные имущественные комплексы сегодня попадают в некую зависимость как бы к регистратору, к частному лицу, которое в общем-то за определенные коврижки готов провести определенные сделки с собственной совестью. У Юрия Николаевича было предложение о том, чтобы, в принципе, подобные задачи решали государственные структуры. Но тут вопрос как бы достаточно спорный. То есть получается так, что таких сделок у нас больших там в жизни, действительно они имеют место быть, но они и не так часто происходят, а в основном это маленькие… То есть получается так: маленьких можно бить, и маленькие там несчастные становятся, а касательно больших, мы их государственным нотариусам отправляем. То есть, на мой взгляд, некая каша. Поэтому, на мой взгляд, те предложения, которые были внесены о информировании регистраторов, обязательном информировании о том, что они могут активно участвовать в этом процессе, ну, это очень существенно меняет, как мне кажется, суть этого законопроекта, качество, я бы все же предлагал там вот нашей группой, да, его принимать за основу, с тем чтобы была возможность у того же Юрия Николаевича и целой группы еще депутатов дать свои предложения, которые могли бы там, на мой взгляд, только улучшить, а не ухудшить этот законопроект. То, что сегодня подготовили, на мой взгляда, это максимум того, что можно было сделать. И спасибо всем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто хоче ще сказати? Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. В отношении замечали по данному законопроекту, которые я высказывал раньше высказываю снова сейчас.

В чем проблема? Вот вы говорите: маленькие, большие и так далее… Вы правы, все должны быть защищены. Но защиту, механизмы защиты здесь в законе предусмотрено, в этом законопроекте, они были и в самом законе, эти механизмы защиты. Но просто, когда маленький собственник, например, квартиру имеющий, то и стоимость квартиры - она маленькая. А когда большой собственник, например, цех какой-нибудь или целый завод, или там дом, например, то и стоимость совершенно другая. Стоимость лицензий, которые собираются отбирать в случае допущенных нарушений у нотариуса, ну, сколько она стоит эта лицензия? Это полгода обучения и стажировки, плюс помещение, которое он имеет, помещение, которое он имеет. Это стоимость максимум 30-50 тысяч долларов, это вот так вот, за гланды, как говорится. Стоимость дома, например, да, оно с этим несоизмеримы, она соизмерима с квартирой, но не соизмерима с предприятием, этот вот риск нотариуса совершить незаконное действие.

Поэтому я и пытался ввести механизм, чтобы можно было защитить настоящего собственника, имеющего большую стоимость, рискующего большой стоимостью, да, чтобы он был как-то защищен.

Вы говорите, что… Вот мы с вами обсуждали сегодня этот вопрос, да. Вы говорите, что выделить ……… как предлагаю я в своих поправках, да, невозможно. Согласен с вами. Но другое предложение на этот случай, да: что оставить право нотариусов перерегистрировать право собственности на жилые помещения. Жилые помещения они ж небольшие: квартира, максиму дом. Правильно? Но забрать у них это право государственному нотариусу или нотариусу.. то есть нотариусу… государственному регистратору или коммунальному регистратору… Вы же сами в итоге, в конце концов ума хватило вернуть назад коммунальному… Нет, это не вы, это Минюст. Это не вы… (Шум у залі)

Это министру не хватило ума в конце концов отказаться от своей монополии на эту регистрацию и вернуть ее снова в коммунальную собственность регистраторов. Да? Частично хотя бы.

Но вот когда коммунальный регистратор будет отвечать за перерегистрацию права собственности на предприятие, или государственный, то есть …..и совершенно другая уже ответственность. Но эту ответственность надо каким-то образом подкрепить. То есть первое предложение - это увести от частных… не важно, частных, государственных – они, нотарусы, такие же, за 50, за 100 тысяч долларов… за миллион долларов я куплю у них целый дом, без проблем. А потом бегай догоняй… (Шум у залі) Я никого не перебивал, извините.

А потом бегай… (Шум у залі) Сейчас, секунду. А потом бегай догоняй этого частного нотариуса в Лондоне или Брюсселе, куда он потом уедет с этими деньгами. (Шум у залі)

В отношении регистратора. Для того, чтобы ему неповадно было так делать, я и ввожу - это второй блок предложений моих, - ввожу ответственность, по которому государство из госбюджета будет компенсировать незаконные действия государственного регистратора и возмещать стоимость утраченного имущества. Но утраченного имущества под действием этого регистратора, ели по суду доказано, что он совершил преступление – мошенническое действие. Если суда такого не было, нет такого уголовного производства, то, естественно, государство ничего не возмещает. Это второй блок моих предложений, которые… (Шум у залі)

 А это разве не государственн… Аналогично. Аналогично. За счет коммунальной собственности. Абсолютно правильно. Но только, опять же говорю… (Шум у залі)

 

______________. (Не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как сказать. Как сказать…

Это второй блок моих предложений, который тоже проигнорировали. В отношении ответственности.

И третий блок вопросов. Это в отношении регистрации действий, совершенных в зоне АТО. Проблема сейчас есть с этим. И надо каким-то образом ее, эту проблему, решать. И если не кинемся сейчас… Мы опять же, по инициативе Минюста в том числе, мы все дружно проголосовали отменить печати, мы отменили печати. К вашему сведению.(Шум у залі)

 Я ж не говорю. Я ж вашу фамилию не называю, я называю Минюст. Это была инициатива …

 

 _______________. Минюсту можно вас, значит, перебивать?

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Что в итоге произошло сейчас? Мы, когда отказались от всех механизмов, которые защищали подделки: смену директора, смену бухгалтера - данных предприятий, они как защищались? Нужно было подать документы, протокол собрания, там, например, или изменения в устав, нужно было подать за подписью руководителя предприятий и печатью предприятия. Мы это выбросили по инициативе Министерства юстиции. Это еще при нас было. Тогда была еще война с этим самым с Лавриновичем и Акимовой, и прочие. Это выбросили, Бродский там мне совал еще печать, дарил мне, там, поддельную и так далее. Мы это выбросили. В итоге что получилось сейчас? Приходит Петя, который никакого отношения к предприятию не имеет, дают ему поддельный протокол за своей подписью, а регистратор по закону не обязан вообще проверять, кто такой Петя, и не нести никакой ответственности за то, что он принял поддельные документы. И он тоже ……

(Загальна дискусія)

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Так вот, я и предлагаю это сделать, но только по тем вопросам, которые сохраняют право собственности. Не по всем без исключения, скажем, изменения местонахождения предприятия. Ну зачем? А смена собственника, смена бухгалтера, смена руководителя, изменение устава предприятия - там нужно нотариально проверять полномочия лица и само физическое состояние этого лица.

 Четвёртый блок вопросов - это в отношении дележей этих денег, которые получает регистратор и получает бюджет. Мы предложили шестьдесят плюс сорок и предложили пятьдесят на пятьдесят. Бог с ним, проехали, это неважно, это мелочи, это убираем. Вопрос в другом: можем или не можем мы это доработать до второго чтения. К сожалению, в редакции первого чтения этих поправок нет. У меня предложение конкретное есть и к министерству, и к авторам этого законопроекта, и к главе комитета, и ко всем нам, да. Я предлагаю: если вы согласны с той концепцией, которую я сейчас называю, да, принять его в первом чтении при условии, что до второго чтения это будет учтено и будет доработано. Если мы хотим друг друга кинуть, тогда в зале будем друг друга…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Якович, це не буде протирічити 116-ій Регламенту, ці поправки, що говорив Юрій Миколайович?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановний Андрій Володимирович, шановні депутати, якщо ми в поданні комітету на перше читання, якщо ми приймаємо рішення, комітет, вірніше, приймає рішення прийняти у першому читанні, і при умові, що під час опрацювання в другому читанні, от в нашому листі зазначено, що при доопрацюванні врахувати такі, такі позиції. Воно це юридично дає підстави для врахування на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зрозумів.

Оксана Петрівна, будь ласка, прокоментуйте.

 

ПРОДАН О.П. Я дякую дуже. Я почну з електронної бази, про яку говорив Сергій Олександрович. Насправді, да, вона колись буде. І ми в проекті передбачаємо декілька моментів. По-перше, захист, якого ніколи не було, ми передбачаємо зв'язок, обов'язкові запити і користання реєстраторами, нотаріусами. Це ж не тільки нотаріуси реєстраторами, держреєстраторами цих баз. І намагаємося їх звести вкупу. Це вперше таке робимо, і да, в майбутньому ми це будемо робити. Але ми сьогодні і навіть до другого читання ми це не доробимо, я з вами абсолютно згідна і дякую за підтримку.

Стосовно держреєстратора і держпідприємства. Ну, велике підприємство, маленьке – у нас має бути рівність всіх прав власності, і тому ми повинні однаково їх захищати. Якщо ми створимо нормальну базу реєстраційну і вимоги, то буде і велике захищене так само, як маленьке. Стосовно вартості, вартість ліцензії. Що дорожче будинок, ліцензія, і що краще це зараз до Юрия Николаевича. Если я – нотариус, который всю жизнь положил, чтобы стать нотариусом, три года, вложил в это деньги, все остальное, свое личное, значит, буду этим всем жертвовать, то почему не будет этим жертвовать чиновник, который на 1200 гривен или 2500 государственный регистратор или там государственный в исполкоме коммунальный регистратор? У меня намного, как у нотариуса, намного больше рисков, чем у государственного чиновника, который это делает, потому что он никогда этих денег, которые я вложит у себя на депозит, никогда в руках не имел.

Поэтому я считаю абсолютно правильным. И Юрий Николаевич нас к этому подталкивал, тот механизм, который мы выписали в проекте. Когда собственник, защита права собственности, когда регистратор, не имеет значения, какой: нотариус местный, какой-либо - получает заявление на изменение регистрационных данных, заявление на изменение регистрационных данных, он обязан уведомить всех собственников, которые есть в реестре. То есть он говорит собственнику: "У меня появилась красная карточка: кто-то что-то у вас делает. У меня есть право как у собственника остановить регистрационные действия". Мы это выписываем в этом проекте и 10 дней у меня как у собственника есть на то, чтобы пойти в суд и что-то с этим сделать, если я не хочу этого делать, если там что-то неправильно. Этого никогда не было, это здесь сейчас есть. Это по поводу защиты.

 

_______________. А ответственности нету?

 

ПРОДАН О.П. И ответственность. А теперь про ответственность.

Во-первых, касательно стоимости имущества. Чем дороже имущество, тем ниже статья, по росту выше, и тем больше, извините меня, срок. Это одна часть. И есть вторая часть: мы выписываем реально чтобы действовали все существующие криминальные статьи, и административные, там, где штрафы, и криминальные, мы выписываем так, чтобы они начали работать. Они до сегодня не могли работать реально, потому что в одних законах были одни определения, кто это, в других законах - кто должен отвечать. И они никогда не совпадали, поэтому они не могли отвечать. Сегодня у нас, во-первых, секретариат комитета выписывал, во-вторых, само науково-експертне управління выписывало административные нормы, это их, вот они выписали и это вложили. И криминальная ответственность точно так же есть, да.

Поэтому я прошу, мы можем дорабатывать ко второму чтению, к третьему, к какому-то. Но с чем я согласна категорично с Юрием Николаевичем, - это то, что касается зоны АТО, Крым. Мы до сих пор этот вопрос не решили: ни в налогообложении, ни в собственности. Они реально холодные там все. Но это отдельный проект. В этом проекте мы ни ко второму, ни к третьему чтению не доделаем.

Я все равно прошу, Андрей Владимирович, поставить на рассмотрение комитета принять этот проект в целом. Мы день за днем откладываем, я хочу напомнить, мы в мае начали с министром юстиции об этом говорить, с мая, сегодня, слава Богу, уже октябрь, а предприятия забирают.

И прошу Юрия Николаевича поддержать этот законопроект. Это лучше, чем есть сегодня, намного. Спасибо.

 

_______________. (Не чути)

 

ПРОДАН О.П. А это было в самом начале. Вот, а по поводу заверения нотариусом. Мы не обязываем заверять нотариусом при создании предприятия. Вот когда вы создаете предприятие, пожалуйста. Единственная норма, которую мы выписали с Минюстом, - это что на протоколе о создании должен каждый сам расписаться. Не может секретарь сказать, что там я или вы были на этом совещании, я сама расписываюсь. Но там нет моего имущества, без меня они его не вставят туда, не внесут. Поэтому тут мы нотариуса убираем. Где можно, мы нотариусов убираем, для того чтобы не усложнять процедуру. Но для защиты права собственности….

 

ЧЕКІТА Г.Л. ……… предприятия они будут расти…

 

ПРОДАН О.П. Мы для защиты права собственности...

 

ЧЕКІТА Г.Л. Нет, я имею в виду, в начале, при создании.

 

ПРОДАН О.П. Создание без нотариального.

 

ЧЕКІТА Г.Л. А почему?

 

ПРОДАН О.П. А зачем?

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я имею в виду эффективное предпринимательство… (Загальна дискусія)

 

ПРОДАН О.П. Это не будет работать. Это не будет работать. Еще раз, во-первых, у нас …..

 

 ЧЕКІТА Г.Л. Если работала формула та, что там... регистратор брал и регистрировал просто подписи, потом одесский перерегистрировал на основании этого…….

 

ПРОДАН О.П. Я вам объясню, как делали… Объясняю, смотрите, как работало. Вы говорите сейчас о смене, вы говорите сейчас о изменении данных в реестре. А создание – это не изменение, это новое.

 

 ЧЕКІТА Г.Л. Оксана Петровна, я говорю… я говорю о том, что создали, зарегистрировали на народного… предприятие, взяли в кредит, отгрузили продукцию. И в дальнейшем он отвечает непосредственно за... Я считаю, что при создании тоже надо использовать обязательно заявление нотариуса, потому что там будет очень много граждан, которые из Донецкой из Луганской области будут регистрировать предприятия, а потом в дальнейшем эти предприятия будут...

 

ПРОДАН О.П. Геннадий Леонидович, я вам хочу сказать, что в Черновицкой области тоже аферистов хватает. Поэтому вопрос не в происхождении. Еще раз, до сегодняшнего момента нет ни одного случая, известного здесь присутствующим, о том, чтобы на кого взяли кредит по новосозданному предприятию.

Почему новое сложнее подделать, чем на сегодняшний момент изменения? Потому что в новом есть требования: при создании устав, который должен быть нотариально посвідчений, устав посвідчується, то есть документы там все равно проходят через нотариуса, и моя личная подпись там есть. Это есть, при создании нет вопросов. Вопросы были дальше: при внесении изменений. Все внесения изменений мы сегодня этим проектом защищаем. Спасибо.

 (Загальна дискусія)

 

ЧЕКІТА Г.Л. Еще возвращаясь к вопросу. Конечно, американская практика сделок с недвижимостью… просто там страхуется сделка так называемая …… нотариусы между собой...

 

ПРОДАН О.П. У нас сегодня все регистратор тоже регистрируют свою деятельность.

 

ЧЕКІТА Г.Л. …за этот титул платится, и страховая компания, если что-то произошло с этой недвижимостью, незаконно переоформила, в дальнейшем возмещает стоимость ….

 

ПРОДАН О.П. У нас, когда обсуждали ответственность, ну, опять же, это по инициативе Юрия Николаевича, перечитали все здесь в секретариате комитета, страхуется ответственность регистраторов, но она на данный момент страхуется на сумму один миллион гривен. Это смешно, когда речь идет о чем-то большом. Но мы этим проектом… Нам и так науково-экспертное говорит, что мы лезем везде. Этим проектом менять условия работы нотариусов, регистраторов мы не имеем права, ну, допуск к работе. Мы здесь выписываем, что они должны делать, насколько, чтобы защитить. Это одна часть.

Ну, и каждый из нас имеет право сегодня застраховать бизнес, без изменения закона, но это дорого почему-то. Спасибо.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Смотрите, ни одно предложение, которое я предлагал, ни одно не принимается. Не перебивайте, пожалуйста.

Ни одно предложение, которое я предлагал, ни одно не принимается. Раз. Я констатирую факт.

Второе. Вы говорите 10 дней, да? Вы там разместите на сайте, да, эту десять дней… Еще надо посмотреть какой доступ к этому сайту. И за десять дней тот, кто хочет, он там посмотрит и проконтролирует свои вопросы. К вашему сведению, например, в Голландии, Нидерландах, в Бельгии, там процедура смены собственника, смены изменений в устав, например, или смена места собственности, места нахождения владельца и так далее делается через суды. При этом суд, получив такое заявление, он публикует ее, ну, на специальном государственном сайте, Интернет-сайте, все граждане страны имеют доступ, Полгода, шесть месяцев все желающие, в том числе и кредиторы, могут посмотреть и заявить свои претензии в этот суд. Вы хотите за десять дней это решить? Эту проблему устранить? Я не верю в это.

Следующий…Я ж никого не перебивал, ну, я веду себя корректно, аккуратно, никого не оскорбляю, не обижаю.

Следующий момент. Мы за эти вот там, последние восемь лет, когда начали этот дурацкий механизм реорганизации, этой регистрации, что произошло в итоге? Если раньше это было 10 там, 20 там, до сотни случаев рейдерских захватов, сейчас – тысячи этих случаев. И вы хотите косметическими мерами что-то да поправить? Да ничего у вас и не получится. Пока кардинально здесь меры не примете, вы этот вал уже не остановите, он уже пошел этот вал. Но такой сейчас бизнес, настолько на нем хорошо зарабатывают люди, что вы… уже мелкими вашими мерами не остановить.

Поэтому я и говорю, когда местная община, если она будет регистрировать эту собственность или это будет делать государство, не будут понимать угрозы того, что им придется это компенсировать за счет бюджета, эти потери собственника, до этого момента у вас ничего не произойдет.

Привлечение к уголовной ответственности Пупкина, Петрова, Сидорова не решит проблему, это уже поздно, уже все, это уже ушло. Понимаете, в чем проблема?

Я никогда не смогу согласиться на это. Это означает обречь себя, свою семью и всех тех, кто там стоит там, да, клиентура там и так далее, обречь на то, чтобы риски эти потери собственности останутся. Конечно, я буду против этого возражать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)

Оксана Петрівна, будь ласка. Будь ласка, мікрофон. Під стенограму.

 

ПРОДАН О.П. Я дуже дякую. Андрій Володимировичу. Хочу сказати, що можливість внесення змін до реєстраційних документів на підставі просто ксерокопії була введена в 2012 году. Я не знаю, кто тогда возглавлял этот комитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я.

 

ПРОДАН О.П. Это первая норма. (Шум у залі) В 2012 году? В 2012 году нет!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, осенью.

 

ПРОДАН О.П. Нет, нет. Это было до вас. (Шум у залі)

Это было, Андрей Владимирович, до вас. Потому я конкретно отвечаю человеку, когда ввели ксерокопии как право для изменения в установчи документы. А я называю… это когда началось вот это рейдерство. Это первая часть.

И вторая часть. Стаття 20 закону передбачає обов'язкове повідомлення кожного власника про те, що в реєстр до його справи подано заяву для внесення змін. Це не на сайті, це ніде, це кожному власнику Кабмін повинен затвердити порядок, щоби кожного власника повідомити, що в його власність хтось лізе. Оце той механізм, який передбачений цим законом. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоже считаю, я вот недавно в Амстердаме…, что у Голландии есть более преимущество перед Украиной, которое надо взять на вооружение.

С судами и с реестрами, это… (Шум у залі)

 Меня это коснулось, меня коснулось это, Юрий Николаевич, и уже несколько раз, и потому я так очень ответственно отношусь вот к этой инициативе, чтобы мы что-то сделали в этом вопросе и для себя, и для всех людей.

Павло Дмитрович, міністр юстиції України третього скликання. Будь ласка, прокоментуйте свою позицію.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Шановні народні депутати, шановний голово, я хочу почати з того, що подякувати всім авторам законопроекту і всім експертам, і експертам комітету за те, що ми так підійшли до підготовки цього законопроекту.

Насправді, дійсно, він готується з травня місяця поточного року. Проблема рейдерства, Юрій Миколайович, виникла не вчора і не позавчора, вона виникла ще в 90-х роках, коли почався процес приватизації і потім перегляду приватизації через переділ власності.

І хочу всім нагадати, як воно було в кінці 90-х – на початку 2000-х років. Реєстрація нерухомості, пам'ятаєте, як було? В кожному місті міський голова спільно з керівником БТІ встановлював свої правила реєстрації нерухомого майна. В місті Києві, щоб зареєструвати будь-який об'єкт нерухомості, треба було або знати особисто бувшого міського голову Омельченка, або керівника БТІ, який був другою людиною в місті. Жодних правил загальних, які б визначалися державою, не було. Десь 60 днів, десь 3 місяці реєстрували, визначали свій перелік документів, переписували це сиділи, тому що не було єдиного реєстру взагалі нерухомості, до 2011 року не було, можна було переписати майно з одного на друге, поміняти документи і втратити ці документи в БТІ.

Я як бувший співробітник державного баку можу вам дуже коротко сказати одну історію. Місто Одеса, ми приїжджаємо брати в іпотеку під кредит державного банку об'єкт нерухомості на одній з центральних вулиць. Всі документи є за підписом мера, витяг з БТІ є, що такий об'єкт є там 4-поверховий будинок в центрі міста. Добре, що мені вистачило якесь відчуття, що треба хоть поїхати подивитися що це таке. Ми приїжджаємо, а там котлован, немає об'єкту нерухомості, хоча всі документи по правилам, які були затверджені Одеською міською радою, були ідеальні. І що стосувалося нерухомості, була та сама ситуація: не було загальних правил реєстрації бізнесу і нерухомості по всій країні.

В 2011-му році, коли попередні керівники Міністерство юстиції це все діло звели під хорошими гаслами, під єдиноначальне Міністерство юстиції і уряду, стикнулися з іншою проблемою. Правильно Оксана Петрівна сказала, коли прийняли зміни такі до законодавства, що ні печатки, ні підпису непотрібно було посвідчувати. І простий реєстратор Міністерство юстиції, який отримував 2 тисячі гривень заробітної плати, перереєстровував ЦМК і цілі бізнеси. Я, коли прийшов на посаду в 2014-му році, у мене було кожен місяць по тисячу скарг.

З приводу того, чи стало більше рейдерства. В 2012 році було три тисячі спроб рейдерського захоплення, з яких дві з половиною були успішними. Я отримував в 2014-му році по тисячу скарг кожен місяць на дії моїх підлеглих, які працювали в Міністерстві юстиції … в реєстраційній службі, ну, в системі юстиції. І я не міг скасувати жодну їхню незаконну дію, не міг, просто не міг. Тому що так закон був прописаний. Іди в суд і судися там до віників нових.

Тому те що ми зараз тут робимо… Чому цей законопроект дуже важливо прийняти? Ми зараз прибираємо ті можливості, максимальна кількість можливостей - ідеальних не можна зробити законів - максимальну кількість можливостей зловживань.

Перше: повертаємо нотаріальне посвідчення підписів і волевиявлення власника при створені компаній, при зміні складу власників. Багато тут колег з цим стикнулися самі, на власному досвіді, коли приносили пакет документів до реєстратора - в принципі, реєстратор не може перевірити підпис, ну немає в нього можливості, він же не експерт, - і перереєстровували цілі великі компанії. Зараз це прибирається, це величезний блок взагалі зловживань. Ми приберемо 80-90 відсотків зловживань. Все, що залишиться, умовно кажучи, коли є нотаріальний підпис тебе як засновника щодо зміни директора, щодо зміни статуту, залишаються ті речі, Юрій Миколайович, которые вне закона. Вывезти в лес, конечно можно любого собственника, и засунуть ему пальцы там в двери и переписать. Но это не урегулируется законом, это бандитизм, это как бы уголовный процесс. А когда это делали просто на потоке, потому что закон разрешал без удостоверения волеизъявления менять состав участников общества, это нам нужно срочно убирать.

Что касается… поддельное решение судов. Ми прибираємо цим законом можливість використання підробного рішення суду. Це ж практика була 2002 року. Зараз не можна буде зареєструвати жоден об'єкт по рішенню суду, якщо цього рішення немає в електронному реєстрі. Немає його і все, ти не маєш права зареєструвати.

Третє. Повідомлення власників через смс-повідомлення. Ну це серйозний механізм, такого не було ніколи.

Ви кажете, що 10 днів – мало. (Шум у залі)

Ну коли відбувається заява щодо… (Шум у залі) Вас як власника… (Загальна дискусія)

Ми не виписали. Тобто я просто анонсую, що це буде варіант: або електронна пошта, або смс. За вибором вас як власника… ви собі виберете спосіб вашого повідомлення.

Да. Коли буде прийнято відповідні зміни до закону.

Третє. Що стосується питання по кримінальній відповідальності. Ніколи не було чіткої прописаної відповідальності державного реєстратора. Ми вперше прописали серйозну відповідальність, в тому числі спецконфіскацію. Тому що ми ж розуміємо, ці всі рейдерські групи, вони… ну вони ж не в повітрі. Вони потім це майно переоформлять нібито на чисті компанії.

Зараз ті зміни, які ми пропонуємо, дають можливість в рамках Кримінального процесу потім з цієї компанії, яка нібито не приймала участь в незаконному захопленні, але потім стала кінцевим власником, конфісковувати все майно, у тому числі і той об'єкт, на який посягнув реєстратор і рейдер.

Що стосується розділу: ЦМК віддати нашим… Дивіться, яка зараз система, Юрій Миколайович. Сейчас у нас регистрируют объекты недвижимости нотариус и государственный, и частный, регистратор райдержадминистраций и регистраторы горсовета. Ну и аккредитованный субъект – это тоже коммунальное предприятие. Вот у нас пять категорий регистраторов есть.

Я могу с вами, действительно, не согласиться в одном6 что для нотариуса есть больше мотиваций сделать какое-то одно действие и уехать за границу, чем для регистратора - сотрудника райдержадминистрации. Не могу с этим не согласиться. Наведу вам простой пример. За 2,5 года… (Шум у залі) Ну, вы предложили, чтобы отдать этим регистраторам…

 (Загальна дискусія)

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Що стосується відповідальності держави. Я хочу вам зараз сказати, що згідно чинного Цивільного кодексу за дії посадових осіб, які вчиняють публічні сервіси, незалежно від того, у нас приватні нотаріуси, теж їм надано право вчиняти адміністративні послуги, в повному обсязі несе відповідальність держава уже сьогодні згідно чинного законодавства. Потім з цього суб'єкта стягують в рамках кримінальної справи збитки, але держава несе відповідальність перед потерпілою стороною вже зараз, незалежно від того, чи це приватний нотаріус, чи це державний нотаріус, чи це співробітник комунального підприємства. І мотивація для того, щоб втратити ліцензію для нотаріуса, набагато більша, чим для співробітника комунального підприємства, тому що нотаріус, щоб ви зрозуміли, за два з половиною роки з'явились в Україні всього-на-всього 60 нових нотаріусів, здати іспит дуже складно, практично неможливо, плюс вони вкладають гроші в свої офіси, вони вкладають гроші, це їхній приватний бізнес.

 

_______________. (Не чути)

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Абсолютно, нотаріальні послуги… 6 років треба тільки після університету вчитися, щоб піти на іспит.

І наостанок. Ми прибрали речі, які стосувалися екстериторіальності, і вже не буде ситуації, коли можна буде в Закарпатті зареєструвати, у нотаріуса Закарпаття зареєструвати бізнес в місті Києві, не буде такого, і нерухомість також. Ми це прибрали, тільки в рамках області. Місто Київ, об'єкт нерухомості - тільки нотаріус і реєстратори в місті Києві. Одеська область - тільки нотаріуси і реєстратори в Одеській області. Це ми зняли. Тобто і питання в тому, що там, умовно кажучи, якісь нотаріуси з зони АТО, з Донецької області будуть займатися реєстрації, знімаються, не буде цього.

І останнє. Ми ввели паперові носії - те, що просили громадяни. Ти, коли вчиняєш реєстраційну дію, ти отримуєш документ з підписом, з печаткою.

 

ПРОДАН О.П. Якщо хочеш.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Якщо хочеш, да. Якщо не хочеш – не отримаєш. Ми, в принципі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не почув основного, що я хотів почути. Юрій Миколайович підняв 4 блоки питань. Мені треба приймати рішення: або підтримувати автора і ставити на голосування підтримку даного законопроекту в цілому - і ставити крапку на обговоренні і доопрацюванні; або в рішення комітету писати, що …зразу пропозиції комітету, щоб не порушити 116-ту Регламенту і щоб Юрій Миколайович міг до другого читання внести ці поправки, і парламент міг би, і комітет, і парламент могли по ньому прийняти рішення. На це питання дайте мені відповідь.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Я хочу якраз на це питання… У мене величезне прохання до Юрія Миколайовича. Юрій Миколайович, давайте ми приймемо этот закон и будем двигаться дальше по удосконаленню. Потому что, чем больше мы ведем дискуссии, тем больше времени есть для тех…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть то, что предлагает Юрий Николаевич. Мы делаем готовый законопроект…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подписываем его как комитетом, членами фракции и вносим вдогонку его…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. І я готовий, от кажу відверто, включитись в цю роботу тільки на удосконалення. Кожен день, поки ми це обговорюємо, рейдерські групи вони ж розуміють, що зараз закриється вікно їхнім можливостям. Коли ми приберемо можливість без нотаріального посвідчення вносити документи до реєстратора… ну 90 відсотків всіх зловживань прибереться. І у мене величезне прохання підтримати автора і проголосувати в цілому цей законопроект, і створити робочу групу на удосконалення системи взагалі реєстрації. Я готовий особисто включитися в цей процес, Юрій Миколайович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотел вопрос задать, Юрий Николаевич. Вот скажите мне вот так, вот просто как бы… как профессионал и суперспециалист в этом вопросе. Если мы это закон, например, завтра парламент его примет, Президент его подпишет, он вступит в действие, лучше станет, чем то, что есть сегодня? Завтра. (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

 _______________. Хуже в чем?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, например… Вот мы в одной вещи мы, ну, делаем лучше: мы защищаем через обязательное нотариальное удостоверение всех подписей на документах, вносящих изменения в реестр по любому вопросу, независимо от того: смена собственника, смена директора, смена бухгалтера, внесение изменений в устав, там, каких-то разделов, пунктов там и так далее, …………….смена места нахождения предприятия. Но есть предприятия, где 100, 200, 300, 500 человек и больше. Да? Если мы каждую подпись будем нотариально…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Ні, ні, ні. Мы там это решим… (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вот никого не перебиваю…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Извините, пожалуйста.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Мое предложение касалось того, чтобы это делать… вот эти вот нотариальные… проверку всех подписей, каждого лица только по основным вещам, которые влияют на право собственности, которая влияет на смену, возможность смены собственности, да7

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в законе сейчас как написано?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. А сейчас на все. Вот сейчас… они предлагают… (Шум у залі) Мы с одной крайности кидаемся в другую крайность. Хорошо это или плохо? Ну, защита будет, согласен. Но представьте себе, соберите вы эти все подписи и приведите всех к нотариусу, да, за этими нотариальными заверениями. Хорошо это или плохо? Думаю, что для них это проблемы создаст. Второй момент, второй момент…

 

_______________. ……вносить тяжело, но он защищает… (не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, я посмотрю, как вы это сделаете, если у вас много собственников. Технически… (Шум у залі)

Второй момент, второй момент. Опять же, еще раз говорю, вот 6 лет это на нотариуса учиться, вы говорите, нужно в вузе, да, и так далее. Но это стоит этого самого… цеха там по переработке, я не знаю, биоэтанола, что ли? Или, там, стоит, например, я не знаю, цеха по переработке аммиака? Да никогда это не стоит столько времени, столько денег. Это совершенно несоизмеримые вещи. Тут как бы немножко лукавство идет, да. Проблема в чем, проблема в том, что в дополнение к этому ограничению по нотариусам, о котором постоянно говорили, одновременно вводится норма, предлагается норма по компенсации потерь собственника, если это сделало государство. Убрать у частника вообще это право, да, по предприятиям и отдать только государству, и одновременно отдать ему и материальную ответственность в случае, если его работники такое творят, да, если они совершили преступление и это доказано судом. Тут, конечно, государство, оно будет всячески сопротивляться и никогда не согласится на это. То есть вы косметически… (Шум у залі) Вот вы слышали, что сказал министр юстиции? Он сказал, раньше у него было как: в год там тысяча, да, или сколько было, а потом стало, в 2014 году, каждый месяц тысяча.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. В 2012 году было самое…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, вы ж не были в 2012 году министром юстиции, вы, наверное, перепутали. Вы перепутали просто.

Так вот, я к чему говорю, да, что количество таких захватов, оно настолько сейчас выросло. Не… там не на 20 процентов, как, скажем, преступность там в два раза, да, не в два раза, а в десятки, сотни раз выросло все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ...я и прошу вас: давайте завтра примем этот закон.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как я могу поддержать закон, который тебе и мне… Окна там бумажками наклеить, да, но их нужно целиком вынести, эти окна. Ну как я могу это поддержать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас внимательно слушал. У вас, с ваших слов я понял, что плюсов здесь больше. Есть, конечно, что-то не учтено, даже есть какие-то даже минусы, как это видно, что надо много людей водить к нотариусу. Но я считаю, что…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Согласен, согласен, вы правы. Без него, да, хуже, с ним немного лучше. Я согласен, принимаю это.

 

 ПЕТРЕНКО П.Д. Давайте первый шаг сделаем.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Обещание, что вы потом это сделаете… Вот если мы сейчас это не додавим, то потом ничего уже не сделаем.

 

 _______________. Сделаем. Почему?

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Та ладно, кому вы это рассказываете… У нас в комитете лежит с конца 2014-го года куча моих законопроектов, которые решают там кучу вопросов. Ни один не прошел еще, в зал не вошел ни разу. Вы мне рассказываете, что это сделаете…

 (Загальна дискусія)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Так мы пишем все время, мы пишем каждый, постоянно на каждую Погоджувальну раду пишем письма, все законопроекты, тем более…. Я вам говорю правду.

 (Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы хотите сейчас принять его в целом, без каких либо правок?

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу щоб ви завтра прийшли в парламент, проголосували, вийшли до журналістів з… сказали: ми хоч щось зробили…. але ми зробили не все. І ми зараз працюємо над тим… ми за тиждень, за два, за три ми ще будемо вдогонку ще будемо досконалювати. Будь ласка, ми відкриті, я хочу, щоб ми хоч щось зробили.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно предложение?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, ви ж пам'ятаєте мою позицію. На попередньому комітеті мене всі просили: давайте приймемо законопроект. (Не чути)

 На сьогоднішній день ми чітко всі задоволені…

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, не надо так говорить. Он толком не изменился. Практически то же самое!

 

 ПЕТРЕНКО П.Д. 90 процентов переписано…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну не надо обманывать, ну зачем? Мы же все взрослые люди… Я могу замолчать - и делайте что хотите! (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я стараюсь, стараюсь, стараюсь, но все равно чуть-чуть не дотягиваю.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно одно предложение?

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пожалуйста.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Замечание, да. Вы помните, какие у нас были дискуссии по Закону об акционерных обществах?. Помните, Сергей Александрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. К вашему сведению, в этом году благодаря той норме, которую вы тогда продавили и протащили, да, где-то процентов 50 всех акционерных обществ, крупных акционерных обществ, сейчас меняют форму собственности и …….. общества и выходят в ОАОшки. Предприятия, у которых тысячи акционеров, граждан Украины, уходят в ОАОшки.

Когда я попытался получить цифру, а сколько ж это… у меня там могло быть… апеллировать отдельными цифрами по отдельным группам там финансово-промышленным. Когда я попытался в Комиссии по ценным бумагам, которые были инициаторами, и вы поддержали эти инициативы, спросить у них, а сколько ж таких акционерных обществ, да. Они отказались давать эту информацию вообще. (Шум у залі) А просто взяли - и отказались. Написали, что идите к регистратору. И ….снятие, сколько у нас было акционерных обществ, а сколько осталось акционерных обществ. То есть обещание сделать… А работала рабочая группа, Комиссия о ценным бумагам. Пташник здесь нет, она была членом этой комиссии. Мы обо всем договорились с Комиссией по ценным бумагам. Кинули и забыли. Да?

У меня предложение конкретное. Часть... Снова та же самая тема. Предложение заключается в двух вопросах.

Вопрос первый. Давайте мы срок, который вы даете собственнику на то, чтобы он очнулся и увидел, что у него там могут быть законы, не законы – это вопрос другой, он должен посмотреть на это, собственник, забирает в собственность, увеличиваем, во-первых, хотя бы до месяца. Ничего не случится, если собственность… (Шум у залі) …если собственность зарегистрируем через месяц. Подашь документы, а через месяц у тебя зарегистрируют собственность.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. А до двох місяців можна?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Еще лучше!

 

ПЕТРЕНКО П.Д. В законопроекте это предложено: 60 дней. (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Великолепно! Великолепно!

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Спасибо.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хорошо.

Так, и второй вопрос, да. Я понимаю так, что вы это тоже сделали. Это в отношении того, что регистрируется только по месту нахождения объекта.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да!

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Независимо от того… Не, не, не. Независимо от того, кто – покупатель, кто – продавец.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Недвижимость. Конечно. Да. По месту нахождения объекта. (Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы напишете…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Это уже в новом тексте есть. (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну и последнее. (Шум у залі)

 

 ПЕТРЕНКО П.Д. Если это город Киев, то, допустим, в Киеве. Ну понятно… если…

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. И последнее, да? Вы только что… (Шум у залі)

 

 ПЕТРЕНКО П.Д. Ну, регион. Ну, так было раньше. Так было всегда, что если… (Шум у залі)

Если завод в городе, к примеру, Запорожье, значит, в рамках Запорожской области.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. В Бердянске я могу перерегистрировать предприятие в Запорожье?

ПЕТРЕНКО П.Д. Да, так было раньше. Так было 10 лет назад.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Раньше было как, да? Я взял своего человека, взял в аренду помещение в городе Киеве - и продал завод в городе Донецке. Понимаете, как было раньше? (Шум у залі)

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Так не будет. (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. По месту нахождения или … а теперь и покупателя… (Шум у залі)

Нет, как раз я правильно говорю. Они предлагают… оставляют возможность предприятие, которое в Запорожье, перерегистрировать в Бердянске, или… Это неправильно.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Разрешите? Если речь идет о недвижимости, да, но не о компании - юридическом лице, о недвижимости. Вот, например, целостный имущественный комплекс, он находится в городе Киеве. Только в городе Киеве регистратор имеет право учинить действия по перерегистрации.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Все услышали, да?

 (Загальна дискусія)

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Если в городе Запорожье, в рамках Запорожской области исключительно регистрация… (Шум у залі) Объясню, почему. Потому что… (Шум у залі)

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Я о чем и говорю. Что получается? Предприятие в Запорожье, а в Мелитополе можно его перерегистрировать.

 

_______________. Ну, в Запорожской области. (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я вам отвечу. (Шум у залі) Хотя Минюст вам должен это ответить.

В чем проблема, да? Нотариальный округ – это вот округ… если это, скажем, в Киеве, то это Киев-город, он не охватывает область, нотариальный округ. Если это в области, то он не охватывает город Киев. Это разные нотариальные округа. Я предлагаю нотариальные конкретные округи…

 

ПЕТРЕНКО П.Д. В чем здесь риски? Нас вами будут за это очень сильно критиковать. Если мы говорим о Запорожье и о Мариуполе, больших городах, проблем нет. А если мы говорим, допустим, о маленьком районном центре? Он тоже является нотариальным округом. В этом районном центре находятся два регистратора всего и один государственный нотариус. И люди будут все туда идти, занимать очередь, и нас будут с вами проклинать.

А в области область… архивы все централизованы, и регистратор… ну, условно говоря, вы можете переехать с города Белая Церковь, допустим, в соседний район это сделать.

Это, однозначно, большой шаг вперед. Мы… убирается монополия. Если один будет регистратор в райдержадминистрации, ни одного нотариуса, к примеру, и к нему выстроится очередь. И скажут, кто это придумал…

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ну, последнее, что вы сказали уже и подтвердили, да, если Министерство юстиции сейчас при всех пообещало и выполнит свое обещание, я подготовлю предложения по изменению законодательства, которые вы все-таки...

Я не настаиваю на то, чтобы они были в том виде, как я... Если они будут разумны и члены комитета с ними согласятся, то мы поддержим и в повестку дня включим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та они к этому не имеют никакого отношения.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я вам даю слово, что я, и Фаермарк, и Кривенко как представители "Народного фронта", подготовите законопроект - я его подпишу.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Но он напишет, как он видит еще усовершенствовать борьбу с рейдерством. Я готов подписть.

(Шум у залі)

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Я подтверждаю Юрий Николаевич, я подтверждаю, что мы от Кабмина, если это будет разумный законопроект, поддержим… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, ставлю на голосування пропозицію… (Шум у залі)

Ставлю на голосування пропозицію законопроект 5067, доопрацьований народним депутатом Продан Оксаною Петрівною…

 

ПРОДАН О.П. Там групою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я групи не бачу тут, не написано. Рекомендувати парламенту підтримати за основу та в цілому. Хто - "за", прошу голосувати.

Рішення прийнято одностайно. Дякую.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стояти, ніхто нікуди не уходить.

Банкрутство, 3132. Шановні друзі, членами комітету був внесений законопроект про банкрутство… підвищення ефективності…

Куди ви пішли, вас банкрутство не цікавить? То спеціалісти, умное что-то, может, скажут, я ж не знаю. А Янчук де опять дівся? (Загальна дискусія)

Нами був внесений законопроект 3132. Парламент тоді в тій нерозберисі прийняв рішення: повторне перше читання. Ми замість того, щоб його знову не розглядати на повторному першому читанні, ми його якось би старались переписати і ми його, так би сказати, з фахівцями, з Мін'юстом, зі всіма спеціалістами в даному питанні, ми його навіть модернізували, покращили і дуже багато нового в нього включили.

І тому я хотів би Антона Володимировича заступника міністра юстиції попросити коротенько представити нам новий проект Закону про підвищення ефективності процедур банкрутства для того, щоб члени комітету знову ж таки, як тоді, могли під новим цим проектом модернізованим підписатися і щоб ми могли його на наступному тижні зареєструвати під новим номером, на наступному комітеті прийняти по ньому рішення і запустити його в парламент.

Скільки вам треба хвилин? Скільки вам треба хвилин, 5? Будь ласка. Антон Володимирович, але, будь ласка, послухайте, бо я хотів би, щоб всі члени комітету виступили співавторами даного законопроекту.

 

ЯНЧУК А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, доброго вечора. Дуже дякую за цю можливість висловитись.

Так, дійсно, наразі існує проект 3132, на переконання Міністерства юстиції, істотно вдосконалений порівняно з його редакцією первісною. Із суттєвого що змінилось, на що варто звернути увагу, - це, в першу чергу, нова, повністю переписана процедура санації, викладена в 6 статті цього проекту закону. Мова йде про те, що нова процедура санації була виписана, в першу чергу, у співпраці з Міжнародним валютним фондом, з його експертами. Вона повністю влаштовує наразі Міжнародний валютний фонд. Вона виписана за участю фахівців в цій галузі з Центру комерційного права, з залученням народних депутатів, з залученням фахівців Міністерства юстиції.

Друге істотне, на наше переконання, вдосконалення – це вдосконалення правового статусу забезпечених кредиторів. Тобто як відомо, раніше забезпечений кредитор, хоч і був забезпеченим, але не мав, скажімо так, поряд із тим, що він був забезпеченим, він не мав великої кількості можливості, які мали незабезпечені кредитори. Цей проект закону якраз надає додаткові можливості забезпеченим кредиторам впливати на хід процедури відновлення платоспроможності, а також змінювати свій статус із забезпечених кредиторів на конкурсних тоді, коли це їм буде, власне, вигідно.

Також вдосконалені положення стосовно управління в процедурі банкрутства. Існує умовно два центри управління: це комітет кредиторів і збори кредиторів. Ключові повноваження по управлінню процедурою передання від комітету кредиторів до зборів кредиторів.

І наступне, на що варто звернути увагу, це там, де можливо в проекті закону зроблені акценти на тому, щоб пришвидшити процедуру. Тобто істотно скорочено кількість рішень та дій, які взагалі підлягають оскарженню, строки оскарження зменшені. І власне, з урахування всіх цих видозмін, наше переконання, переконання наших партнерів, з якими спільно розроблено зміни, в тому, що цей продукт наразі є найбільш цілісним, комплексним, зваженим з усіх, що були раніше, і найкраще з усіх попередніх проектів відповідає, власне, такій меті регулювання, як відновлення платоспроможності, тому що, власне, Закон називається "Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом", в той час як на практиці дуже часто ця процедура якраз до відновлення платоспроможності не призводить. Тому, власне, всі зміни, всі доопрацювання цієї моделі, вони були спрямовані в першу чергу на те, щоб процедура була більш …… саме до відновлення платоспроможності.

І знову ж таки, готові до комунікації, діалогу. Однак, наше переконання, що цей продукт наразі є найбільш зваженим з усіх попередніх, за що окремо дякую всім учасникам цього процесу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти хочеш, щоб я підписав цей законопроект чи ти не хочеш?

 

ЯНЧУК А.В. Андрій Володимирович, дуже хочу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобі не буде стидно, що я буду співавтором?

 

ЯНЧУК А.В. Це буде для мене велика честь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якісь є запитання до доповідача?

Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. ….. что как бы только вот нам его раздали недавно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так для этого и раздали, чтобы почитать.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я ж понимаю. Поэтому я знаю, что до сегодняшнего дня, к сожалению, процесс банкротства решал ряд проблем, кроме основной, которая возобновление платоспроможності боржників и решение работы предприятий, это передел собственности, раз. Второй вопрос: защита собственных интересов экономических, то есть платежи в тех направлениях, которые нам необходимы. Єто два. И вытеснение определенных категорий там неугодных, которые влезли в это предприятие. Три. Другого варианта, к сожалению, существующего до этого Закона о процессе банкротства, они не решали. Я не могу назвать ни одно предприятие, которое выходило из процесса банкротства при помощи этого закона, ну, нету у меня на памяти такого.

Поэтому я к чему, к тому что надо внимательно бы посмотреть и промоделировать, что оно получится.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, это как раз то, что я хотел. Краткая информация, проект законов у всех, анализируем, все желающие я бы пригласил к соавторству, для того чтобы обеспечить быстрое и результативное прохождение в сессионном зале. Я правильно все понимаю?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. На наступне засідання комітету ставим… приймаємо рішення, щоб внести в зал на перше читання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Только давайте на следующей неделе все члены комитета скажут свое решение: готовы подписывать или не готовы. Кто готов, подписываем, регистрируем - и на следующий комитет вносим зарегистрированный законопроект.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Домовились.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже всім дякую. В когось якісь є запитання, побажання? Немає. До побачення. До наступних зустрічей.