Стенограма засідання Комітету від 02 листопада 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

02 листопада 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати, шановні гості. Дозвольте розпочати засідання нашого комітету. На ваш розгляд пропонується порядок денний. Є зауваження?

Хто за запропонований порядок денний, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Прошу?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У відпустці голова Антимонопольного комітету до суботи, і на наступне засідання ми перенесли звіт АМКУ. Хоч апарат погодив, що будуть. Коли я зв'язався з керівником, він взяв відпустку за власний рахунок, він за кордоном з сім'єю.

 

ПТАШНИК В.Ю. Просто у нас, я вибачаюсь, вже 2016 рік закінчується, а ми ще не заслухали звіт за 2015 рік. А, наскільки я знаю, звіт за 2015-ий, комітет затвердив там строки, які законом встановлені про Антимонопольний комітет, і 15 березня надіслав нам в Комітет з економічної політики.

Ну, вже, я не знаю, просто стільки засідань, чесно кажучи, можна було нашого комітету провести і заслухати цей звіт, тому що Закон про Антимонопольний комітет передбачає, що Верховна Рада мала би заслухати до 15 квітня звіт за минулий рік. Ну, тобто вже, ну, таке прострочення, що, чесно кажучи, вже й 2016-й скоро ми будемо заслуховувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це правда, тоді весною я зв'язувався, теж там були якісь причини, а потім воно випало з нашого недопрацюваня. На наступному комітеті, я думаю, що ми це закриємо.

Шановні друзі, на розгляд вноситься законопроект 5299: про Антимонопольний комітет України (щодо приведення у відповідність із Конституцією України). Це звільнення керівника, там крутенький законопроект. Є зміст обговорювати його чи… Ми вже його…(Загальна дискусія) Ми вже напам'ять знаємо цю всю…

Будь ласка, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. У мене коротеньке питання, зауваження. Я абсолютно погоджуюся, що там потрібно його, дійсно, Закон про Антимонопольний приводити у відповідність до Конституції. У той же час, ми говоримо про можливість, в законопроекті про можливість головою Антимонопольного комітету фактично написати свою заяву про відставку і відставка ця подається Верховній Раді. Мені здається, що потрібно було би уточнити, що дана відставка потребує голосування у Верховній Раді, тому що, щоб у нас не виникли розбіжності, знаєте, що звільнення там відбувається фактично там через голосування Верховною Радою, а заява про відставку подається, ну тобто, щоб не виникло ситуації, коли голова Антимонопольного комітету подасть в Верховну Раду заяву про підставку, там піде, чомусь там не буде працювати і відповідно там не буде нести відповідальність за ці справи, які ним були порушені, до того моменту, коли Рада ще фактично по ньому не визначилася.

Тому таке коротеньке зауваження. Я би там одне речення додала би і написала би, що у разі подання заяви про відставку там відповідне рішення має бути прийнято Верховною Радою. Ну якось так.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На скільки я розумію, для мене фраза "звільняється з посади Верховної Ради" передбачає голосування, тому що Верховна Рада приймає рішення тільки виключно голосуванням і рішення вважається прийнятим, якщо проголосувало більше половини конституційного складу.

 

_______________. Хотілося б зауважити… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі кадрові рішення Верховна Рада приймає постановами Верховної Ради, немає іншого механізму. Навіщо це прописувати? Тому що… Як кажуть, третього не дано. Неможливо, іншої процедури просто, це масло масляне. У нас є Регламент…

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Я просто хочу привести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що ви маєте на увазі, що ми не розписуємо, але я вважаю, що там немає що уточняти, тому що немає вибору навіть, немає двох варіантів вирішення цих питань.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Ні, я просто хочу привести приклад, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Верховна Рада не може прийняти рішення не проголосувавши, ніхто не має права…

 

ПТАШНИК В.Ю. Зрозуміло. Але подивіться, формулювання там якоїсь четвертої частини, да, статті 9, до якої ми зміни вносимо, говорить про те, що голова Антимонопольного комітету має право заявити про свою відставку у Верховній Раді України. І тут, ну щоб просто уникнути от цього подвійного тлумачення. Тому що очевидно, що звільняється він Верховною Радою, але коли він заявив про свою відставку у Верховній Раді, чи це означає, що далі зобов'язаний проголосувати до тих, о, проголосувати, – далі працювати до тих пір, поки не проголосує Верховна Рада чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Конституція України… Не може бути це…

 

ПТАШНИК В.Ю. Це зрозуміло. Тому що там свій порядок звільнення. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні.

 

ПТАШНИК В.Ю. …моя пропозиція була зробити це уточнення, що, враховуючи те, що ми говоримо про заявити про свою відставку в Верховній Раді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але в тексті закону немає того, що ви кажете, Вікторія.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Ну, як немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема тут.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Я порівняльну таблицю от дивлюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в порівняльній таблиці немає ніяких його заяв, відставок, це все…

 

ПТАШНИК В.Ю.  Ну, я ж зачитую порівняльну таблицю. Це діюча норма, ми замінюємо просто Президента на Верховну Раду. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І все, і все?

 

ПТАШНИК В.Ю. І тому я пропоную доповнити це тим, що дане рішення приймається Верховною… фактично потребує голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж…

 

КРИВЕНКО В.В. …тут написано, хто… Все, це ж вичерпна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, не треба, Вікторія Юріївна. Повірте мені, що тут немає… Да, Євген Якович.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, справа в тому, що це така норма, вона універсальна, воно стосується всіх, будемо казати, посадовців, яких призначає або звільняє Верховна Рада України. В статті там написано: "Міністра оборони це призначає Президент", а всі інші, ну, наприклад, там Кабінет Міністрів, голову Антимонопольного комітету, голову Фонду майна, це по закону я так… Верховної Ради України. Тобто звільняється/призначається… а призначення що? Відповідно до Регламенту рішення Верховної Ради – це 226 голосів. Тобто воно… там чітко написано, я ж по тексту…

 

ПТАШНИК В.Ю. …я ж не оспорюю, не оспорюю факт звільнення. Міняється Верховна Рада, в мене запитання… (не чути) …представте, ніхто не буде тлумачити це таким чином. Ну, друзі, я вибачаюсь, Верховна Рада там не може зібратися, але це не мої проблеми, умовно кажучи, не може знайти 226 голосів, тому я не працюю. Таких ситуацій не буде, якщо ні, о'кей, питань немає.

 

КРИВЕНКО В.В. Не буде, це ж саме написано і про міністра  і про Прем’єр-міністра. Абсолютно та ж сама норма…

 

_______________. Не міністр…

 

КРИВЕНКО В.В. Ну, як? Прем’єр-міністр написав заяву про відставку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки Верховна Рада не проголосує, він виконує обов'язки.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Я-я попередила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб (підтримати,) рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 5299 за основу та в цілому? Хто "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні друзі, ми з вами домовлялися стосовно заслуховування інформації Міністерства економіки стосовно реформування державних підприємств та підвищення їх ефективної роботи. У нас в гостях перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Ковалів Юлія Ігорівна. Будь ласка, вам слово.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Доброго дня, Андрій Володимирович. Доброго дня, шановні члени комітету. Я дякую за можливість того, щоб ми могли розповісти вам тут, як просувається реформа державних підприємств.

І, власне, почну з того, що вона активно розпочалася, дуже великий крок зроблено було за підтримки комітету. Уряд разом з комітетом, і за активної підтримки в першу чергу всіх членів комітету, Верховна Рада прийняла законопроект так званий 3062 – це номер був законопроекту, - про корпоративне управління державних підприємств. Власне, хочу зараз прозвітувати, що на сьогодні відбувається з портфелем державних підприємств, які кроки робить Міністерство економіки, які кроки планує робити уряд для того, щоб запровадити цей закон. Також хочу розказати, оскільки Міністерство економіки буквально декілька тижнів тому опублікувало звіт про діяльність топ ста державних підприємств, який ми тепер робимо поквартально, про результати діяльності державних підприємств. А також хочу коротко розповісти: на сьогодні в уряді опрацьовуються подальші напрямки реформування державних підприємств, і де ми прийдемо до парламенту з відповідними законопроектами, щоб уже сьогодні інформувати комітет, які ідеї концептуальні обговорюються урядом і з якими законодавчими ініціативами ми будемо виходити до вас.

Почну. У вас всіх, напевно, є презентація. Я можу коротко, можу більш повно, в залежності від бажання членів комітету, почну, напевно, з першого. Це: про стан підготовки проектів нормативно-правових актів уряду на виконання Закону 1405, про який я, власне, почала говорити.

Загалом на сьогодні у нас понад 3 з половиною тисячі державних підприємств в портфелі і загальний збиток всіх державних підприємств за 2015 рік становив 63,8 мільярда гривень. Якщо ми подивимося, серед них 46 державних підприємств або 94 відсотки всіх активів і 92 відсотки всього портфелю чистого збитку, це виключно 46 найбільших державних підприємств. Це ті підприємства, в яких активи перевищують 2 мільярда гривень або чистий дохід від реалізації перевищує півтора мільярда гривень. Серед таких найбільших 46 підприємств 2 підприємства, це "Нафтогаз " і "Укрзалізниця" слід виділяти окремо, у зв'язку з таким їх тяжким фінансовим складом…

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Всі ми вам можемо просто окремо дати весь список, а також хочу сказати, що на сайті Міністерства економічного розвитку публічно розміщено весь звіт по діяльності топ-100 підприємств, де є окремо кожна сторінка по аналізу діяльності кожного з топ-100 державних підприємств.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Там є топ-100, а перші 46, це от, власне, я сказала. Так, так.

Що стосується, власне, імплементації законопроекту, то законопроект передбачав ключові зміни, це створення наглядових рад. У всіх державних підприємствах, де більша частина членів цих наглядових рад повинні бути незалежними, тобто не представниками держави. Законопроект передбачав, що ми повинні визначити порядок утворення організації і ліквідації наглядових рад, порядок конкурсного відбору цих членів наглядових рад, вимоги до незалежних членів, порядок призначення представників держави, чіткі цілі, а також ведення реєстру укладених договорів. На сьогодні всі акти підготовлені Міністерством економічного розвитку і направлені на погодження всім зацікавленим сторонам, і ми очікуємо наступну середу на уряді схвалити ці всі документи.

Якщо коротко представлю…

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Сім, це буде 7 порядків, два проекти постанов уряду готується, один затверджує 4 порядки, другий затверджує додатково 2.

Якщо дуже коротко, то пропонується наступний підхід, що обов'язково наглядові ради будуть створюватися в найбільших державних підприємствах, в тих, які активи перевищують 2 мільярда гривень, чистий дохід перевищує півтора мільярди гривень. Це, власне, ті, хто покриває понад 90 відсотків всієї вартості активів, портфелів всіх державних підприємств. Там наглядові ради є обов'язковими. Всі решта, державні підприємства, наглядові ради будуть утворюватися за рішенням органів управління. Тобто де є маленькі державні підприємства, державні підприємства, які, фактично, не ведуть діяльності. Створення наглядових рад буде додатковим навантаженням на них. Тому, власне, орган управління вже виходячи з  об'єктивних показників діяльності, буде приймати рішення.

Щодо складу наглядових рад повинні бути незалежними. І закон  у нас чітко визначив всі вимоги до незалежних членів. Члени наглядових…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Юлія Ігорівна, скажіть, будь ласка, а незалежний – це  член, наприклад, який ви  обрали на наглядові ради  якогось крупного підприємства, може бути також паралельно ще членом наглядової ради маленької якоїсь державного?..

 

КОВАЛІВ Ю.І. Іншого? Може. Загалом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, там він може отримувати зарплату, де є можливість, а там просто на таких більш громадських…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так.

Загалом порядок передбачає, що члени наглядових рад можуть  одночасно бути не більш, як у п'яти компаніях. Загалом. Тобто вони можуть бути в трьох компаніях не в Україні, двох компаніях в Україні. Це – світова практика. Більше просто фізично людина не зможе. Враховуючи, що ми хочемо, щоб наглядова рада була неформальним органом, який просто збирається по завданню на голосування уряду і піднімає руки, а щоб вони фактично працювали, то людина не може бути, не залежно, де вона у світі в наглядових радах, не більш, як п'яти компаній. (Шум у залі) Да.

Як будуть обиратися незалежні члени наглядових рад? Вони будуть обиратися через той самий механізм, який сьогодні передбачений по призначенню керівників особливо важливих підприємство, тобто на конкурсній основі, через номінацій ний комітет. Тобто на сьогодні в нас вибір керівників стратегічних підприємств відбувається в два етапи. Перший етап – це створюється комісія з представників органу управління і Міністерства економіки і рекрутингових компаній, які допомагають нам обирати цих керівників. Це конкурсна комісія виносить на номінаційний комітет вимоги  до кандидатів, відкривається конкурс. Кандидати подають, всі бажаючі подають пакети відповідні документів. Комісія проводить співбесіди з усіма заінтересованими кандидатами, обирає п'ятірку найкращих, п'ятірку презентують Номінаційному комітету, до складу якого входять 5 міністрів і 5 представників міжнародних установ. Це Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, IFC, Бізнес-омбудсмен. І після цього, власне, з п'ятірки обирають найкращого претендента, який далі схвалюється урядом, якщо це підприємство є під Кабінетом Міністрів.

Аналогічно ми пропонуємо підхід до вибору членів наглядових рад, тобто в два етапи на конкурсних засадах, де ми будемо також залучати відомі рекрутингові компанії, і на найбільші підприємства, скоріш за все, ми будемо залучати, як, до прикладу, "Нафтогаз", не тільки українські рекрутингові компанії, які є філіями міжнародних, а і, до прикладу, в НАК "Нафтогаз" ми залучали в тому числі британську рекрутингову компанію, яка допомагала нам знаходити не в Україні, власне, менеджерів, які мають відповідний досвід.

Так само було сформовано Наглядову раду НАК "Нафтогаз", де у складі у нас є три незалежні члени, які мають більше 20 років в світових незалежних компаніях, там, "Брітіш газ", "Конак…Філіпс". "Брітіш Петроліум", тобто зараз вони, декілька з них є членами інших наглядових рад нафтогазових компаній. Один з них, наприклад, в Саудівській Аравії. Тобто люди, які мають більше 20 років досвіду в приватному секторі в нафтогазових компаніях. Такий підхід ми очікуємо до всіх решта.

Далі. Представники держави, які будуть в меншості. Їх буде номінувати орган управління, але вони теж будуть проходити через Номінаційний комітет, для того щоб ми формували наглядову раду, яка б могла співпрацювати, для того щоб люди, які будуть сидіти за одним столом, ми розуміли, що вони будуть говорити на одній мові, у нас не буде такого, дуже великого розриву в світобаченні, в сприйнятті, в досвіді. Тому всі, по суті, члени і представники держави, які будуть номінуватися, будуть проходити через наглядові ради.

В середньому з моменту прийняття рішень про створення наглядових рад ми очікуємо, що у нас приблизно займе 3 – 3,5 місяці період відбору, з прийняттям рішень, 45 днів на пошук кандидатів, на подання заявок, на проведення співбесід. Тому ми плануємо, власне, в першому кварталі 5 пілотних компаній, це найбільші компанії, включая "Укрпошту", "Укрзалізницю", "Укренерго", повторити приклад "Нафтогазу" і створити, власне, незалежні наглядові ради. Крім того, нам необхідно буде, зрозуміло, змінювати статути, передбачати наглядову раду в принципі як орган, передбачати її повноваження.

Скажу вам, що ми не створюємо велосипед, буквально 3 тижні тому ми були з офіційним візитом в Норвегії, це одна з країн, де є найвищий і ВВП на душу населення, і соціальні стандарти. Норвегія одна з країн, де є найбільша кількість, у порівнянні з іншими країнами Європи, державних компаній, але ви уявіть собі, їх тільки 70, до 70-ти. У нас 3 тисячі, більше, ніж 3 тисячі 500.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Правильно, але ми, колеги, ми ж пам'ятаємо, що у нас тільки в законі заборонено до приватизації більше, ніж 1400 підприємств. Я загалом кажу, що в Норвегії в державній власності до 70 компаній в принципі, у нас – 3 500.

 

_______________. Але 92 відсотки, ви сказали, всіх активів…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Правильно, але всі решта, ми ж теж розуміємо, що вони в державній власності і ми… Ну давайте я там зараз окремо про них розповім.

Так ось ми питали наших колег урядовців з Норвегії яким чином вони управляють цими державними компаніями, відповідь була приблизно така: "Ви знаєте, ми ними не управляємо, операційно ми не маємо жодного відношення до  того, як працюють ці державні компанії. МИ виконуємо свої функції з формування політики, ми виконуємо функції з затвердження довгострокової політики", і дуже важливо, це такий документ як політики власності, тобто що держава як акціонер бачить в стратегії і чому вона як власник, які стратегічні цілі вона задає підприємству, але 99 відсотків всіх операційних функцій, в тому числі бюджети компаній, в тому числі кадрові призначення здійснюються наглядовими радами, які всі незалежні. До прикладу, в "Статойлі" 9 членів наглядової ради і немає жодного представника уряду. І відповідно всі операційні речі і кадрові речі приймаються, власне, цими наглядовими радами і бачимо, що ці компанії є дуже успішними на світовому ринку.

Далі. Ми започаткували в уряді конкурси на керівників державних підприємств. І, в принцип, маємо позитивні досвіди, як позитивні, так і негативні в проведенні цих конкурсів.

Ви знаєте всі призначення – і керівника "Укрпошти", і керівника "Укрзалізниці", на сьогодні в Міністерстві економіки відкриті чотири конкурси, це конкурс на керівника аеропорту "Бориспіль", на керівника "Укртрансаміаку", на керівника підприємства "Електроважмаш" і Маріупольський морський порт, ми залучили рекрутингові компанії, які допомагали у пошуку кандидатів. Практично до кожного, крім Маріупольського  порту, у нас є іноземці, які взяли участь у конкурсі і готові навіть вступити в громадянство України, тому що на деяких з цих підприємств є державна таємниця і керівнику... Просто, він по закону не може бути не громадянином України.

На сьогодні проводяться фіналізуючі співбесіди з кандидатами комісії і далі п'ятірки найсильніших будуть за рішеннями  цих конкурсних комісій передаватися до Номінаційного комітету для співбесід і відповідних призначень.

Також відкриті вакансії порту "Южний", "Одеський морський порт" і "Укрспирту". Ну, "Укрспирт" – це вже історія більше двох років і більше, ніж 3 або 4 рішення  судів, які тим чи іншим чином, ну, нам забороняли, збивали, відміняли конкурси. Власне, після закінчення цих чотирьох ми перейдемо до наступних. Тому що пошук кандидатів...

 

_______________. Можно вопрос?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, от ви намалювали в презентації, що наглядова рада...

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так.

 

_______________. ...буде вирішувати, приймати рішення щодо керівників державних підприємств.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так. Так.

 

_______________. Зараз ви говорите, що не наглядова рада, а Номінаційний комітет. Хто буде приймати рішення.

 

КОВАЛІВ Ю.І. На сьогодні до моменту створення наглядових рад керівника призначає, згідно статуту. Як правило, це в статутах прописані органи управління. Якщо ці підприємства підпорядковані уряду – то рішенням  уряду.  А після...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але за подання Номінаційного комітету?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так. Після створення наглядових рад, формування наглядових рад, де більшість буде незалежних членів, ці повноваження перейдуть до наглядових рад, згідно закону. І статути цих підприємств будуть приведені у відповідність, власне, закону.

Далі. Наступний важливий елемент над яким сьогодні ми працюємо і фіналізуємо це, по суті, так повна інвентаризація всіх державних підприємств. Тобто Міністерство економіки взяло три різні реєстри: з Фіскальної служби, з Держстату, і з Фонду держмайна переліку всіх державних підприємств, які  є у  всіх органів управління у виконавчій владі.  Для чого? Для того, щоб розділити їх стратегічно  на кілька груп.

Перша група, це стратегічно важливі для  економіки держави. Власне, ті, які  не будуть… комерційні підприємства, які  займаються комерційною діяльністю, але вони  несуть велику  вагу для і економічної безпеки і в принципі для безпеки держави. Ну для прикладу, та ж  "Укрзалізниця", той же ж "Енергоатом","Укргідроенерго", "Укренерго" , "Нафтогаз".

Другий блок – це ті підприємства,  які, на жаль, ми не  можемо сьогодні до них прийняти жодне рішення, більшість  активів, які знаходяться в зоні АТО або в окупованому Криму.

Третій блок – це ті підприємства, які підлягають ліквідації в яких  або немає жодної діяльності, або вони уже в процедурах ліквідації, або вони на грані банкрутства. Тобто ті  підприємства, які потрібно зібрати в одне  місце як нам пропонував, в тому числі Міжнародний валютний фонд, створити у Фонді держмайна окремий спецпідрозділ, який буде займатися ліквідацією таких державних підприємств, які фактично існують в більшості своєму тільки на папері. Таких за попередніми розрахунками і узгодженнями з всіма органами управління у нас близько 1 тисячі 110 юридичних осіб державної власності. Причому частина з них в переліку заборонених до приватизації закону, фактично існують на папері.

Далі.  Є ще такий  блок підприємств їх близько 470, це ті підприємства, які  фактично не є комерційними, виконують, по суті, допомагають державі виконувати свої функції. Це або підприємства, які  утримують державні реєстри. Реєстри фіскальної служби, реєстри у Міністерстві юстиції, теж ж наше підприємство у  Міністерстві економіки, яке утримує портал ProZorro. Тобто ті, які фактично на сьогодні продати не можна вони… чи, наприклад, всі наші, більшість наших закладів пенітенціарної системи теж у формі ДП. Тобто заявити на сьогодні без реформи пенітенціарної системи, що ми продаємо тюрми, ну поки що ми  вважаємо це зарано, але їх є багато. 

Так само підприємства оборонного сектору. Ми на сьогодні не можемо вважати, що вони повинні бути приватизованими. Також частина у нас є, наприклад, театрів, які функціонують у формі державних підприємств. Відповідно ми їх зібрали в один блок, і це ті підприємства, які фактично не є комерційними, але виконують важливу державну функцію в тій чи іншій мірі. Близько тисячі об'єктів – це ті, які ми бачимо в середньостроковій перспективі на приватизацію. Це близько тисячі підприємств. І ми тут наголошуємо, що це не означає, що ці підприємства будуть продані цього року чи наступного року, але ми повинні розуміти, що в середньостроковій перспективі ми бачимо їх на приватизацію.

І тут я зверну увагу на ще один блок, який для нас поки що напевне найбільш проблемний. І ми будемо теж звертатися і до парламентарів за допомогою. Це є ті підприємства, по яких на сьогодні нам треба визначити, враховуючи реформування цілих галузей, що ми з ними будемо робити. Найбільший блок – це лісгоспи. Тільки в Держлісагентстві їх 345 юридичних осіб. Такі ж лісгоспи є в Міноборони, в Мінінфраструктури, навіть в Мінекономіки є одне, дуже багато їх є в інших підприємствах. Тобто у нас приблизно десь 350 лісгоспів як окремих юридичних осіб. Оскільки ліс як ресурс в нас заборонений до приватизації, мова про приватизацію такого активу не йде, але питання вирішення, яким чином держава буде управляти навіть не галуззю лісу, а господарською діяльністю, яку ведуть ці державні підприємства, вона повинна бути вирішена з паралельним розумінням, як ми реформуємо систему лісової... управління лісовими ресурсами і тією господарською діяльністю, яку ведуть ці лісагентства. Тому що фактично з практичної точки зору органу управління управляти 345 юридичних осіб практично неможливо. Тобто фізично щоб побачити директора цього підприємства хоча б раз в рік хоча на годину, це треба потратити добрий квартал, тільки зустрічаючись з кожним з них. А таких підприємств в кожній області є не менше десяти.

Тому ми в уряді працюємо, ми, напевно, будемо просити теж долучати  і членів парламенту до того, щоб ми розуміли більш довгостроково, що ми будемо робити з цією великою галуззю.

Наступний блок у нас є у формі державних підприємств – це порти і аеропорти, вони сьогодні заборонені до приватизації. На нашу думку, найкращою світовою практикою щодо і портів, і аеропортів є концесія. Це коли об'єкти залишаються у державній власності, що важливо, всі інвестиції покращення, поліпшення залишаються у власності держави, тобто в нас не відбувається так, як у нас дуже часто буває з орендою. По суті, через оренду відбувається прихована приватизація, коли інвестор каже, я вклав 10 мільйонів гривень, і я вам верну, держава, тільки тоді, або ви мені відшкодуєте ці 10 мільйонів гривень, або ми ніколи в житті не розійдемося, бо ці поліпшення є невід'ємною частиною об'єкта. І за історією нашої держави дуже багато таких об'єктів, фактично, було виведено з державної власності через цю приховану приватизацію.

Тому щодо портів і аеропортів, може таки повторюсь, ми бачимо на сьогодні, що один з найкращих варіантів – це концесія. Можна також сказати, що в наших сусідів, в Європі, буквально минулого року через механізм концесії в Кіпрі, Кіпр пропонує протягом п'яти років залучити мільярд доларів інвестицій в свої порти через нормальний механізм концесії. І ми на сьогодні з європейським банком реконструкції і розвитку працюємо над новим  концесійним законодавством. Я думаю, десь на початок наступного року вийдемо з проектом закону до парламенту. І будемо вважати, що це – один з дуже сильних інструментів по залученню інвестицій в ті об'єкти, які держава стратегічно не буде продавати і не буде передавати в приватну власність.

Це, власне, скажу напевно, що це вперше за п'ять років взагалі така робота була проведена. Тобто коли з кожним органом управління по кожному списку державних підприємств була проведена робота і деякі з них, скажу вам, що ми знайшли додаткові підприємства, яких не було в жодному реєстрі, їх близько 150-и. Більша половина з них маленькі, але, тим не менше, фактично, ми зробили повну інвентаризацію всієї державної власності, яка є у всіх урядових органах. Також минулого року, хочу нагадати, що уряд запровадив дуже жорсткі критерії до відбору аудиторів до найбільших державних компаній. І в результаті в нас 46 компаній підпали під ці критерії, фактично під критерії підпали 5 аудиторських компаній, 4 з яких – це велика четвірка. Для чого це було потрібно? В першу чергу для того, щоб ми розуміли реальний стан речей, а не мали аудит, намальований на папері.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Якщо я не помиляюсь, Бейкер Чилі.

 

_______________. Тоже міжнародна.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так, всі  міжнародні, так.

Стан підготовки аудиту, плюс, ці всі компанії на сьогодні готові до фінансування дешевих європейських або американських, або грошей МФО. Чому? Тому що будь-який банк міжнародний хоче бачити аудиторський звіт, підтверджений нормальним аудитором. Тому для багатьох компаній, вони сам для себе відкрили, що це зовсім не те, що вони малювали в українській фінансовій звітності. Ми отримали реальний стан їхньої дебіторської заборгованості, реальний стан їхніх активів, тобто ми отримали реальну картину. Але цей процес іде не гладко, у нас тільки 20 підприємств цей аудит фактично завершили, 12 ніяк не можуть його до кінця завершити, тобто уже там, в нас вже скоро рік закінчується, а от 12 з них в процесі ще. Тому що більшість з них, оцих, які 12 ще не завершили аудит, цей аудит покривав одразу 2-3 роки, ну, і відповідно трошки довший  час. Чотири – обрали невідповідного аудитора, а десять – фактично або саботують, або не мають грошей. Тут у вас є перелік, зокрема, наприклад, "Вугілля України", "Регіональні електричні мережі" просто не мають грошей, вони фактично банкрути. Хоча, на думку Міністерства економіки, ми, тим не менше, мали би зробити нормальний аудит і зрозуміти, а чи банкрути – вони. Тому що в українській фінансовій звітності вони можуть бути банкрутами, а якщо  оцінити реальну ситуацію, то, можливо, там ситуація кардинально відрізняється.

Тому на сьогодні от, на жаль, в нас все ж таки є 10 підприємств, які саботують, попри неодноразові наші звернення до  органів управління і до самих підприємств. Я думаю, що ми будемо ще виносити це на рівень Прем'єр-міністра, щоб ми тоді розуміли, що повинні нести відповідальність ті, хто не виконує рішення уряду. Але скажу, що це – дуже важливий крок, і ці всі аудиторські звіти повинні бути  опубліковані на сайтах підприємств для того, щоб кожен по тих 46-и стратегічних міг  ознайомитися з реальною картиною того, що відбувається.

Що стосується наших фінансових планів. На сьогодні це є такий  інструмент… Скажу, хто працював з бізнесу, цей інструмент – рудимент. У нас дуже велика кількість фінансових планів на 2016 рік, які  затверджуються в кінці 2016-го року. Ну, фактично, це не фінансовий план, а щось приблизно середнє між звітом про фактично пророблену роботу і планом, який мав бути. Чому? (Шум у залі) Да… Так!

 

БЕРЕЗКІН С.С.  Вибачаюсь.

Скажіть… (не чути) …мільярда, да?

 

КОВАЛІВ Ю.І.  Так!

 

БЕРЕЗКІН С.С.  …за 2015 год.  А чим ви його покриваєте?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Скажу так, найбільший збиток, який був у минулому році… Давайте я… можу повернутися дуже детально по… (Шум у залі)

 

БЕРЕЗКІН С.С. Ні, ви поясніть, чим ви його покриваєте?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, є три ключових фактори, які призвели до збитковості. Перший – це збитки… (Шум у залі) Почекайте, можна я відповім вам повністю на питання. Для того, щоб зрозуміти, чим покривати, треба розуміти, звідки збитки.

Перший – це НАК "Нафтогаз" України у зв'язку з тим, що ціна на газ не відповідала… тобто газ купувався за імпортною ціною, а продавався за пільговою, відповідно, що стосується НАК "Нафтогазу", то ці кошти були компенсовані у 2015 році з державного бюджету. Якщо я не помиляюсь, це порядку 24 або 27 мільярдів гривень.

Наступна велика причина збитку – це те, що кредитний портфель більшості великих державних підприємств був в іноземній валюті. Це кредит, наприклад, "Укргідроенергоатома", "Укртрансгазу", "Укрзалізниці", які бралися в міжнародних фінансових установах, вони були в євро або в доларах.

Відповідно відбулась переоцінка кредитного портфелю і курсові різниці лягли  в  збитки цих підприємств. Тобто фактично грошима ми не компенсовуємо ці збитки, але при правильному відображені це є фінансовими витратами від  курсових різниць. І це теж великий фактор, який спричинив збитки минулого року, не тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тобто у нас збільшились зобов'язання, а у  звіті про фінансові  результати збільшилися витрати через  курсові різниці.

 

БЕРЕЗКІН С.С. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. "Нафтогаз".

 

БЕРЕЗКІН С.С. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, колеги, наприклад ще одне. Ще одна проблема, яка у нас була в тій же  "Укрзалізниці" – це  перевезення, збиткове перевезення пільгових пасажирських, пільгові по суті ціни на пасажирські перевезення, які теж були  менші ніж собівартість. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це мільярд.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це мільярд. Також я готова буду вам прокоментувати по кожному з 46, він у нас є в звіті. Просто я, скажу чесно,  зараз кожної цифри по кожному підприємству не…

 

БЕРЕЗКІН С.С. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, зараз я вам, власне, в кінці прокоментую про  дивідендну політику, тобто у нас є два види виплат в бюджет з державних підприємств. Частина тих, хто  є…

 

ЧЕКІТА Г.Л.  А можно еще один вопрос? Скажите, а мы им поменяли, вот я был на заседании правительственного комитета, Степан Кубив проводил, это изменения к  Постанове  Кабинета Министров  271, где вы меняли перечень предприятий, которые   в следующем году в 17-м  идут на приватизацию. Проголосовало за это правительство или не проголосовало?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так, проголосовало більше  місяця тому, постанова прийнята.

 

ЧЕКІТА Г.Л.  То есть вот эти большие предприятия идут?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так, так. 

 

ЧЕКІТА Г.Л. На приватизацию …( не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. 217.

 

ЧЕКІТА Г.Л. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І.  Так.

 

ЧЕКІТА Г.Л. О! Деньги будут. А скажите мне вот еще один вопрос…

 

БЕРЕЗКІН С.С. Давайте може я закончу…

 

КОВАЛІВ Ю.І. А можна я буквально два слова.

 

(Загальна дискусія)

 

КОВАЛІВ Ю.І. А, якщо можна ще до фінансових результатів. Всі державні підприємства платять до бюджету два… крім податків платять два види платежів: державні підприємства, які є унітарними, платять частину чистого прибутку по квартально в розмірі по закону не менше 30 відсотків, але розмір встановлює уряд. На 2016 рік цей розмір становить 75 відсотків. Тобто поквартально 75 відсотків від результату кварталу платиться до бюджету.

 

БЕРЕЗКІН С.С. Это с прибыли, да.

 

КОВАЛІВ Ю.І. С прибыли, да. 

І акціонерні товариства платять дивіденди теж у розмірі 75 відсотків. Так ось, хочу вам повідомити, що оскільки Міністерство економіки моніторить всі акціонерні товариства, яких є 94 прибуткових. У порівнянні з минулим роком, коли ми планували до 3 мільярдів на наступний рік, ми вчора уточнили,  всі цифри… планується при розмірі відрахувань дивідендів до  бюджету 50 відсотків планується 11,6 мільярдів дивідендів до бюджету від державних підприємств. І це ми очікуємо, що Міністерство фінансів закладе до проекту бюджету до  другого читання. І загалом загальна сума доходів державного бюджету від державних підприємств буде становити не менше 17 мільярдів гривень.

 

БЕРЕЗКІН С.С. И еще один вопрос. (Не чути) …17 числа этого  месяца… (не чути) …17-го, а 20-го его задержали за рейдерство. Я посмотрел его автобиографию, он при Януковиче осуществлял расходы по рейдерству там, ну, я не понимаю, как это кадровая политика, на сегодняшний день. "Черноморский порт" – самый большой, назначается с 17 числа человек советником порта, а 20-го – его Одесская прокуратура арестовывает.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я могу сказать, что советником он назначен не может быть, потому что он замруководителя Лесков работает на сегодняшний день, Лески. Я ж с Одессы, я эту ситуацию знаю хорошо, поэтому тут чудес не бывает. Підозру ему выставили, но, тем не менее, он сейчас числиться замруководителя предприятия, насколько я помню, он где-то тоже в ваших структурах работал. Нет?

 

БЕРЕЗКІН С.С. (Не чути)

 

ЧЕКІТА Г.Л. Вы тоже… (Сміх)

 

БЕРЕЗКІН С.С. У меня есть вот статья по этому вопросу.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Якщо можна, я прокоментую. Насправді, кадри – це  одна з найболючіших тем, яка в нас є на сьогодні в держпідприємствах, тому що половина  успіху кожного державного підприємства – це керівництво, яке там працює. Для того, щоб розв'язати цей клубок, ми минулого року запропонували постановою уряду вилку, як встановлювати зарплати керівникам державних підприємств. Дуже довго дискутували, була і велика публічна дискусія. Але скажу вам, на мою особисту думку, без того, щоб ми на зрозумілих правилах запрошували ефективних менеджерів керувати державними підприємствами, ми цей клубок не розплутаємо. Тому що, ну,  коли в нас державним підприємством із мільярдними оборотами керує людина, яка каже, що їй достатньо заробітної плати 10-20 тисяч гривень і це нормально, ну, або питання до її кваліфікації, або питання до її мотивації, або, в принципі, питання: чи довго вона там готова працювати. А оскільки реформа із середини великих держпідприємств – це не, ну, або чесно працювати, так, оскільки по... ну, змінити в середині,вичистити ці державні підприємства – це  ж не завдання 3-4 місяців, це завдання року, півтора, двох, тобто, як мінімум. Люди, які туди приходять, повинні розуміти, що вони надовго туди. А надовго туди, значить, ми конкуруємо з приватним сектором на сьогодні за, ну, за людей. І, насправді, з кожним днем нам стає все важче. Тому що через відновлення економіки в нас на сьогодні ринок праці оживився. І якщо ви, ну, ми активно спілкуємося з рекрутинговими компаніями, тобто сьогодні і бізнес шукає людей. І заодно і…

 

БЕРЕЗКІН С.С. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, нам потрібні ефективні люди, яким ми маємо платити нормальну зарплату, щоб працювали в інтересах підприємств.

Друге. На жаль, їх 2,5 тисячі, і кожен орган управління в міру свого світобачення призначає цих керівників. Поки у нас немає наглядових рад, у більшості це рішення міністерств. Ми, для прикладу, в Міністерстві економіки, от навіть зараз у нас триває сьогодні конкурс, у нас всі керівники, яких звільнено, в яких закінчився контракт або звільнені через корупційні чи інші порушення, вони призначаються через конкурс. Це конкурсна комісія, до якої входять представники нашого міністерства, ми відкриваємо всі дані на сайті. У нас багато претендентів від 5 до… На деякі підприємства, невеликі навіть, у нас є по 15-20 претендентів. Ми вислуховуємо всіх і приймаємо рішення на користь найсильнішого кандидата, який приходить. Скажу чесно, з практики конкурсів нас дуже дивують кандидати, які приходять і не питають: а скільки я буду заробляти, а які задачі ставить міністерство в плані розвитку підприємства, а який стан підприємства?

 

ЧЕКІТА Г.Л. Не согласен.

Возвращаясь к нашему заводу порошковой металлургии ….. то, что я говорил, назначили службой безопасности министерства туда руководителя, убытки за год, там, составили там порядка 10 миллионов гривен, я только финансовий звіт получил по поводу этого предприятия. И он ни в коем случае не являлся специалистом из области порошковой металлургии. И это предприятие по-прежнему делится на металлолом и продолжается…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Наскільки я пам'ятаю, відповідно…

 

ЧЕКІТА Г.Л. Вопрос не в этом предприятии, в конкретике, вопрос у меня в целом… Вот смотрите, руководитель предприятия, вы получили финансовий звіт и видите, что убытки по предприятию и финплан не выполняется. В течении какого срока, у вас есть какой-то там, вы должны принять по этому предприятию решение и убрать оттуда директора в связи с тем, что он не выполняет финплан и… Вот это меня интересует.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Розказую. Дивіться, ми аналізуємо щоквартально результати наших підприємств. Відповідно, коли ми бачимо погіршення фінансових показників, вони можуть бути з двох причин. Перше – об'єктивні причини. Наприклад, погіршення, яке відбувалося останні півтора року на "Тяжмаші". У нас російський ринок повністю фактично закритий для нас для поставки тягового обладнання на РЖД, який, ну, в силу уже торгових, ну, і нашої політичної ситуації… Тобто говорити, що тут винне керівництво, ну, напевно, теж до кінця неправильно. І друге – це, власне, вина керівництва, де ми бачимо, що недопрацьовують: або витрати ростуть, або підприємство не заробляє, або в нас є скарги. Відповідно, якщо протягом двох кварталів у нас не виконується план, у нас є скарги, або у нас є інформація про якісь правопорушення, або підприємство не здійснює закупівлі, тобто… На сьогодні, я скажу, як відбувається у Міністерстві економіки. У нас всі підприємства зобов'язані, наприклад, грошові кошти зберігати в надійних банках. Ми встановили критерії надійності. І це не лише державні банки, але ми не хочемо, щоб у нас повторилась ситуація 2014-2015 року, коли банки виводились з ринку – і мільйони гривень фактично державні підприємства повтрачали, як і весь бізнес, в неплатоспроможних банках. Друге – це всі закупівлі через ProZorro. Третє – це ми дуже жорстко перевіряємо, не рідше… У нас є ступінь ризику відповідно до діяльності підприємств, ми їх перевіряємо, і дуже багато справ передано до або НАБУ, або прокуратури, або міліції, ну, в залежності від ваги підприємства. По деяких з них почалися резонансні розслідування. Тому от, власне, у зв'язку з тим, якщо керівник протягом двох-трьох кварталів не виконує, ми приймаємо рішення про зміну керівника. Я не знаю, як інші органи роблять, але от, власне, розкажу вам, як… У нас 120 підприємств.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую.

Шановний Андрій Володимирович, я хотів би спочатку до вас як до голови комітету звернутися. У відповідності до Закону України про комітети Верховної Ради, у випадку проведення слухань комітету з того чи іншого питання запрошується міністр, перший віце-прем'єр-міністр. Згідно пункту 11 на письмове попереднє запрошення комітету особи, яка запрошується, він зобов'язаний особисто прибути на засідання комітету. При всій повазі до перших заступників,  але щодо тих питань, які сьогодні слухаємо ми, ці люди абсолютно  нічого не вирішують, абсолютно, абсолютно. Я вважаю, що це є грубе порушення закону з боку міністрів, які  представляють, яких ми запрошували на засідання комітету. Я думаю, що вам як голові комітету напевно все ж таки варто це в якийсь до міністрів до нести. Це перше питання.

Друге питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Якович, підготуйте висновок і ми Прем'єр-міністру України…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Друге питання, Юля Ігорівна, я без… я поважаю вашу  роботу  і вважаю вас одним з  найбільш ефективних менеджерів у Міністерстві економіки. Але я, взагалі, по суті, до цього питання, ну очевидно, що  за останні два роки ми жодних результатів не отримали в сфері управління державною власністю, жодних. Два підприємства з 46, які є  стратегічними, які мають 92 відсотка валових активів у яких ми змінили менеджмент це не плюс, а це провал. Давайте кажемо відверто, ну ваша статистика.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це спочатку дії нового уряду, оскільки ми реформою займаємося  уже півтора року цих керівників набагато більше.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Із 46 підприємств ви дали це "Укрпошта" і "Укрзалізниця".

 

КОВАЛІВ Ю.І. Нагадаймо: НАК "Нафтогаз", "Укртранснафта", "Укргазвидобування", "Укргазбанк", аеропорт "Львів" боюсь ще помилитися, але це більше 12 підприємств і конкурси розпочали з середини минулого року. Тому ця презентація  підготовлена, умовно кажучи, з новим урядом, але оскільки новий уряд продовжує реформи, започатковані з старим урядом, то я говорю про ту реформу, яка  вже триває фактично півтора року.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Як на мене, я дивлюсь на ті дані, які ви дали. Тобто я бачу  тільки підприємства це "Укрпошта" і "Укрзалізниця".

 

КОВАЛІВ Ю.І. Юрій, можна я тоді прокоментую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні-ні, я не про то…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Я тут вибачаюсь, але  хочу прокоментувати, попередній уряд  звертався і виходив до парламенту з проектом  закону, який дозволяв за шість місяців, протягом шести місяців уряду прийняти рішення про звільнення без порушень контракту всіх державних підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми були проти.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Комітет був проти. Тому колеги, для того, щоб звільнити керівника підприємства, я вам  нагадаю, в нас є підприємства, де ми три роки судимося з керівниками… Ну, що? Вони ходять в суд, а без мікрофону я скажу, що вони роблять в суді. І ми, виконуючи закон, буваємо "беззубі" у порівнянні з тими менеджерами. Ми як уряд пропонували такий закон парламенту для того, щоб, фактично, провести люстрацію, і сказати, шановні колеги, комітет нас не підтримав.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Не всі у комітеті були проти, не всі.

 

 КОВАЛІВ Ю.І. Я знаю.

Ну, я тоді тут вступлюся на захист  уряду. Ви пам'ятаєте таку ініціативу.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Скажіть, будь ласка, ми прийняли… Ну, крім цього закону мені здається, більше не було законів стратегічних, по яких комітет не підтримував ініціативи Мінекономіки.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Абсолютно згодна. І дуже вдячні комітету.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Скажіть, будь ласка, коли ми прийняли рішення по наглядовим радам?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Закон проголосований був в кінці червня.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. В кінці червня.

Скільки наглядових рад станом на цю хвилину і на яких підприємствах створені?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Одна наглядова рада відповідно до нового закону створена у "Нафтогазі". Для того, щоб її створити, знову повернуся, от, фактично, тут я, напевно, дещо буду погоджувати з вами, що трохи довго у нас проходили бюрократичні процедури всередині уряду для того, щоб уряд прийняв  рішення про порядок формування цих наглядових рад, але у будь-якому випадку якщо ми хочемо, справді, якісну наглядову раду, то повірте, привести сюди топ-менеджера там "Дойчебана" чи якогось міжнародного аеропорту, який сяде тут в наглядову раду, навіть якщо  ми йому платимо так, як в НАКу реальні зарплати, перше, його треба знайти, його треба переконати, треба провести конкурс щоб ніхто не звинувачував нікого, що туди потрапили люди не зрозуміло, як і так далі. Тому у будь-якому випадку навіть у приватному секторі, коли люди шукають менеджмент, це не справа тижня, двох або трьох. І тому, враховуючи те, що  на сьогодні, на жаль, у нас немає фінансової можливості, у міністерства, найняти рекрутингову компанію, заплатити їй гроші і сказати, колеги, ми вам ставимо завдання, зробіть це, будь ласка, там за місяць…

 Ми  працюємо з донорами, вони нам допомагають вести на… ЄБРР чи... які допомагають нам в цьому процесі. Це з прикладу першої наглядової ради  "Нафтогазу", де ми шукали кандидатів, це зайняло  три місяці. В тому числі, місяць – це умови контракту. Будь-який іноземець, який приїжджає в Україну, на якого покладається велика відповідальність за рішення, які вони приймають, повірте, наймає, з прикладом вам розкажу, у Британії юристів, які ще йому читають цей контракт. Тому що всі відповідально ставляться до цього, це важлива робота.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Юлія Ігорівна, я знаєте, скажу, чого вам важко найти таких людей? З прикладів по конкурсу по "Укренерго", по ситуації з "Центренерго" ви ніколи таких людей не найдете, тому що люди, які дивляться на оці всі речі, які не ви, а уряд творить, вони ніколи не підуть, люди, які себе поважають і які хочуть… Бо прикладом є от поведінка уряду з конкурсом по "Укренерго" і так дальше.

Я чому вам просто ці питання задаю, я тут подивився по дивідендам, у нас 7 компаній з 46 заплатили 7,5 мільярда, 7 з 46 всього-на-всього. За 9 місяців! Ми от тут довго мучимо кошти Януковича… Якщо б всі 46 заплатили, то це цифри були б, десятками мільярдів вимірювалися, бо були створені наглядові ради і так дальше. От у чому є ситуація, політичної волі немає, от де є проблема. Ми законі можемо сотні прийняти, сотні законів прийняти, але просто немає відповідальності за їх невиконання. От у чому є проблема.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Скажу, і ми вже кілька разів на уряді це питання піднімали, велика ще проблема, ну політична воля і судова система. Згадайте, конкурс на "Укрспирт" тричі блокувався судом. Конкурс на аеропорт "Бориспіль" двічі блокувався судом. "Укренерго", "Центренерго" – ви самі заявили.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Три.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. По яких суддях?

 

КОВАЛІВ Ю.І. По тих, які приймали ці всі рішення.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. По судді по "Укренерго" підготували на Вищу раду юстиції?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так, Міністерство юстиції відправило звернення до Вищої ради юстиції по всіх суддях. І окремо, я нагадаю, був брифінг наш разом з паном Петренко і пані Севостьянової, де ми підняли всі ухвали суддів по всіх конкурсах і всіх керівниках, які судилися по великих підприємствах з органами управління. Ми публічно назвали цих суддів, ну це робив Мін'юст, я зараз не готова вам прізвища сказати. І всі матеріали Мін'юст передав до Вищої ради юстиції. Ну, героїв надо знать в лицо.

 

_______________. А коли це було?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це було приблизно в червні-липні. Тоді фактично, коли у нас з'явились ці рішення. Це було публічно сказано і Прем'єром, і міністром юстиції на засіданні уряду.

І останнє. Колеги, дуже коротко скажу. На сьогодні, що стосується законодавчих ініціатив, які сьогодні дискутуються в уряді, і ми як би наперед готові їх уже проговорювати з парламентарями, - це кілька питань, які нам потрібно врегулювати.

Перше питання – це по тих компаніях, які фактично у нас є холдингами. Нам треба вирішити питання консолідованої сплати дивідендів. Тобто не може бути, якщо є компанія холдингова, то щоб дивіденди до бюджету платила кожна окрема дочка. То, якщо це корпорація, вона має консолідувати весь фінансовий результат – і видати державі один раз дивіденди.

Друге, що ми будемо пропонувати. Це в нас є така дивна норма: у нас є суб'єкти господарювання публічного і приватного права. От у нас на сьогодні на частину держпідприємств чомусь розповсюджується: це ніби комерційне підприємство, але чомусь це юридична особа публічного права, тому що вона була створена органом влади. Відповідно вона ставить його не в рівні умови з їхніми конкурентами на ринку. Це так само треба врегулювати. Врегулювати, деякі ще у нас є…

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ті компанії у нас на сьогодні фактично… Фактично у нас більшість державних підприємств, зокрема, наприклад, при кредитуванні банками трактуються як юридичні особи публічного права. Чому? Тому що Господарський кодекс… (Шум у залі)

 Обмежений. В заставу дати нічого не можливо. У зв'язку з тим, що з 1 січня 2017 року Нацбанк вводить ще більш жорсткі умови по регулюванню і заставі майна, наприклад, за контрактами і нові права по контрактах, що було фактично єдиним джерелом застави для державних підприємств, на сьогодні Нацбанк це фактично не буде враховувати як в заставу. У нас на сьогодні всі державні підприємства будуть або в дефолті, або кредити вони залучити не зможуть.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Вони там, якщо я не помиляюся, чи один до десяти, чи один до п'ятдесяти. Ну, відповідно фактично застави…

 

_______________. Нацбанк як може такі речі робити?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Нацбанк з точки зору банківської системи він страхує банки, а з точки зору всіх держпідприємств, які мають величезний портфель в держбанках, фактично у нас можуть піти дефолти. Тому це питання треба буде врегульовувати на законодавчому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ну правильно. Ну так у нас в дефолті будуть два державних підприємства – це державні банки, вони так само державні… Три. Ну вони ж так само…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці точно будуть?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ці точно будуть. А у нас більшість державних підприємств кредитувались у державних банках. Далі, далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Законодавчо там потребують зміни в Господарський кодекс. Ми проект будемо готувати. Я думаю, що на етапі, ще коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми колись відмінимо цей Господарський кодекс?

(Загальна дискусія)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Наступне. Скасування норми Господарського кодексу про те, що фінплани державних підприємств затверджує уряд.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Наглядова рада або акціонер, якщо не створена наглядова рада.

Система фінансового планування на сьогодні фактично не працює. Для прикладу, фінансовий план "Нафтогазу" був минулого року затверджений 29 грудня на 15 рік. Ну, і уряд його може затверджувати, його немає, да, ну підприємство, в принципі, може фінансувати свою поточну діяльність.

Друге. Ми вважаємо… Якщо уряд затверджує фінплани, з практики, більшість міністерств не мають жодного розуміння державних службовців, що взагалі відбувається, ну умовно кажучи, на що дивиться Міністерство юстиції в фінансовому плані "Укрпошти".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але виписали сьогодні ….. Норвегії?

 

КОВАЛІВ Ю.І. В Норвегії – наглядові ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться...

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні-ні-ні, дивіться, як… Уряд залишає за собою дивідендну політику, тобто уряд і акціонери визначають, яку суму, який  відсоток дивідендів підприємство повинно сплатити в бюджет.

Далі уряд затверджує або орган управління політику власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … відсоток дивідендів.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Спочатку… на сьогодні це  відсоток від прибутку.

Друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні-ні, залишається і в законі на  сьогодні передбачено, що  не менше  30 відсотків чистого прибутку… 30-ти – сьогодні. Так, але уряд має право встановити вищий відсоток і це право залишається в уряду.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо Наглядова рада с правлением  напишет…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, Андрій  Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і ми будемо постійно реконструювати, щось модернізувати….

 

_______________. Це капвидатки вони не  впливають на прибуток.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні, капвидатки… абсолютно тут погоджуюсь. Ну тому що капвидатки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні витрати – це кап… ну є капремонти, а є капінвестиції, інвестиції не впливають на прибуток, поточні ремонти  впливають на  прибуток. Але…

 

_______________. … а в поточному році, коли  вони роблять вони  не впливають.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Андрій Володимирович,  я вам скажу з практики, 95 відсотків держслужбовців дивлячись на ці фінплани пишуть зауваження один одному  органу, у вас виросли на 3 відсотки витрати  на відрядження, а у вас виросли на 5 відсотків  витрати на  зв'язок. Я можу підібрати  підбірку, що хто кому і що пише. Мін'юст це все потім аналізує на відповідність законодавств на що Мін'юст дивиться у фінпланах – одному Богу, известно. Тобто фактично шість місяців оцей от документ ходить кругами, його на рівні відпрацьовують головних спеціалістів воно все знизу йде, люди, які. взагалі, не розуміють, що там відбувається. Да, і фактично ми… але створюється  видимость того, що всі  ж причасні  до цих фінансових планів.

 

_______________. (Не чути)   

 

КОВАЛІВ Ю.І. А паперу? А часу? Тобто на сьогодні ця система фактично  не працює з таким  фінансовим  планом, а ми пропонуємо, щоб Мінфін обов'язково бачив усі фінансові плани.  Тобто  ми кажемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В тому законі ми прописали…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ну ми ж все… на той момент ми ж тут якби поступово працюємо. Я  вам скажу… тобто фінансові плани в будь-якому  випадку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …парламенті  з цим.. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. В чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Залишаючи норму в консультації з Міністерством фінансів. Чому важливо? Одне важливо, тому що акціонер має статут, має наглядову раду і Мінфін з боку, який, формуючи дивідендну політику, формуючи прогноз, скільки він хоче отримати коштів в бюджет, встановлюючи ці 30, 50, 75 буде розуміти, що там відбувається. От приблизно та концепція, яка зараз дискутується, в принципі, Міністерство фінансів навіть на це морально згодилося уже.

Далі. Ще одне питання, яке також дискусійне, зразу скажу, але ми поки що думаємо, що це правильний шлях. Фактично ми створимо наглядові ради, але якщо ми не змінимо закон, то у нас будь-які рішення наглядової ради акціонер може відмінити. І тому наглядова рада може стати фікцією, це називається англійською мовою в британському праві "оверул".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Прошу. Ні, це різні міністерства. Наприклад, "Укрзалізниця" – Кабінет Міністрів, "Тяжмаш" – це Мінекономіки, "Турбоатом" – це Фонд держмайна, тобто є різні органи управління. Не тільки… (Шум у залі) Ми пропонуємо забрати цей "оверул". Тобто якщо у нас є перелік виключних компетенцій наглядової ради, то акціонер міністерство має приймати рішення з цих питань тільки, коли наглядова рада або не збирається, або її немає. Щоб не було випадків, коли наглядова рада приймає рішення, вона працює, ми їм платимо гроші цим людям, вони працюють в інтересах компанії, а міністерство рішенням акціонера завтра відміняє все. Це по суті ставить під сумнів, в принципі, всю реформу держпідприємств, коли міністерство в кінці може все повідміняти, чи уряд, і приймати своє рішення. Тоді питання: навіщо наглядові ради?

 

ПТАШНИК В.Ю. Так ви ж порушуєте взагалі принцип корпоративного права?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ні. Ні, ми…

 

ПТАШНИК В.Ю. Ви робите вищим органим управління, не загальні збори акціонерів, а наглядову раду

 

КОВАЛІВ Ю.І.  Почекайте. По-перше… Ні, там є загальні збори…

 

ПТАШНИК В.Ю. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Вікторія, я нагадаю вам, ми кажемо тільки щодо тих повноважень, які передбачено статутом. Акціонер може змінити статут по тих... по тій компетенції. В акціонера є його компетенція, згідно статуту. Ніхто, ну, вона залишається в нього, це як свята корова. Далі, є компетенція наглядової ради. І якщо наглядова рада в межах своєї компетенції прийняла рішення, то акціонер не може. І, Вікторія, я тут з вами... Ну, я знаю, таку ж дискусію ми вже ведемо не один день.

 

ПТАШНИК В.Ю. Загальні збори вони повноважені, навіть якщо там виписані в статуті компетенції наглядової ради, загальні збори акціонерів чи один акціонер, який теж є загальними зборами акціонерів, він уповноважений приймати рішення з будь-яких питань, тому що це вищий орган…

 

КОВАЛІВ Ю.І. А давайте ми проаналізуємо і на сьогодні  ми, власне, цим і займаємося – аналізуємо практику. Це в Україні зараз так написано. А давайте ми проаналізуємо практику, практику, яка застосовується і в інших країнах в управлінні державних компаній. Я особисто була в Малазії, дивилася на їхні компанії, як вони управляють. Дивилася останній раз в Норвегії, ми говорили з французами. У французів теж велика кількість державних підприємств у порівняні з іншими країнами Європи. Також ми окремо мали дискусію з OACD, яке дає світову практику регулювання. Плюс, ми говорили з великими юридичними компаніями, які спеціалізуються в корпоративному праві. І на сьогодні така практика існує в багатьох в державах по відношення до державних компаній, де сформовані наглядові ради, це перше питання. І друге, аналогічна практика існує в  публічних компаніях, де взагалі нема як таких зборів акціонерів, де є тисячі акцій, акції які, ну, компанії, які котуються на біржах.

 

_______________.  … така практика.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Така практика є, я от просто дам список. Я от, ну, зараз по держав... Да, я, ну, я знаю, що тут виносяться дуже дискусійні питання. Ми, насправді, чомусь із цим законом ще не прийшли в уряд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ....правку десь по середині.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) ....згідно своїх повноважень, бути.. (Не чути) Тоді навіщо орган управління, навіщо нам цей міністр, міністр – це політична фігура.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Але, Андрій Володимирович, абсолютно з вами  згодна. І тут ми приходимо до  одної маленької деталі і логіки, міністри і всі політичні особи в першу чергу є політиками і вони не повинні, взагалі, займатися бізнесом і державними підприємством. У багатьох країнах всі державні підприємства загалом виведені або в окремий  холдинг як це  відбувається в Сінгапурі, як це відбувалося  в тій же Австрії, був приклад такий по холдингах в тій же Румунії  Fundul фонд, який вони зробили і, взагалі, забрали від міністерств. Ключове завдання міністерств – це  формувати політику, правила гри, а у нас на сьогодні у зв'язку з тим, що  в кожного міністерства хазяйства дуже багато у нас 120 підприємств, у Мінінфраструктури – 70. Ми фактично… от Міненерго…

 

_______________. 400.

 

КОВАЛІВ Ю.І. 400. Що ми робимо  80 відсотків часу? Звільняємо і  назначаємо директорів, тушимо пожари, приймаємо фінплани, погоджуємо істотні правочини, погоджуємо укладання кредитів, погоджуємо ще якусь  біду, погоджуємо зміни в штатний  розпис.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … приходить і… так передають у Фонд державного  майна,  я не бачу…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тому що це ж хазяйство, а насправді чому у нас проблеми з тим, що ми не змінюємо закони про ринки і так далі. Тобто історії міністерств, вони мають займатися трошки іншим в першу чергу. А от…

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. А у зв'язку з тим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … Гройсману, чому ………( Сміх) Добре, давайте не будемо.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тобто, так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) ... кого словили, того й будемо мучать.

 

_______________. Кого прислали – того й мучать, а не кого зловили.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Пані Юлія, дивіться ви говорите про те, що  міністерство може десь не туда завести і для того, щоб ……… наглядова рада буде вести туда, куди потрібно. А в мене таке  питання,  якщо буде відбуватися навпаки?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Наглядову раду треба  звільняти.

 

_______________. Її звільняти.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Звільняти. Я вам скажу до прикладу, тому що ми робимо  пілоти так, ми ж зараз ще… все одно до кінця не розуміємо як  воно працює, всюди тяжко працює. Я от, наприклад, минулого тижня  зустрічалась з жінкою, яка фактично зараз очолює Наглядову раду чи член Наглядової ради в Латвійській залізниці і пройшла дуже багато оцих трансформацій практичних, не от в теорії в книжках. А так хто бачив це в країнах Східної Європи, Балтії, Німеччини.  От позиція людей, які… практичні… Почніть: ви будете десь помилятися, десь будуть вилазити ухвали судів, десь будуть вилазити погані менеджери, але ви почнете робити. Ви ідеального спочатку не зробите. Це перше.

Друге. У будь-якому випадку всі члени наглядових рад, і на сьогодні, наприклад, відкрию вам таємницю, у "Нафтогазі" так, можуть бути звільнені за два тижні, ніяких "байдин контракт". Тобто ми починаємо пілоти, ми не знаємо цих людей, ми розуміємо, що це стратегічний об'єкт. Ми їх будемо залучати, але розуміти, що не справляються, у нас з ними немає судів, два тижні, попередили… А далі вже, якщо звільняємо хорошого – це вже політична відповідальність міністра; звільняємо поганого – значить добре робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Орган управления, извиняюсь, акционер?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так, акціонер, да, орган управління.

 

КРИВЕНКО В.В. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Там це без трудового права і так далі.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Акціонер не буде мати можливості наголошувати будь-яке там, умовно кажучи, тиск зверху на рішення...?

 

КОВАЛІВ Ю.І.  Ні, дивіться, ну от власне в межах компетенції. Тобто ми кажемо, що якщо наглядова рада є, ну для прикладу, ми бачимо, що вона працює, ми її сформували. І вона, ну вона пропрацювала рік. Уряд змінився, прийшов новий міністр. Наглядова рада, наприклад, прийняла той же бюджет компанії на рік, може він вже не буде називатися фінпланом, а акціонер-міністр рішив, що не туда инвестируем, бац, відмінив рішення. І тоді… А з іншої сторони, наглядова рада має свої "кіпіа" і їм за щось платять гроші, від них вимагають якийсь результат. Якщо вони роблять в межі своїх компетенцій, а міністерство їм відміняє всю їхню роботу, то вони теж… дійдемо до колапсу. Тому я згодна з Вікторією, ми готові брати до дискусії, тому що питання складне і воно не дуже однозначне, чому я хотіла комітету уже як би почати цю дискусію перед тим, як ми до вас прийдемо від уряду з проектом документу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли ви прийдете? Можна це все в одному законопроекті?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ми надіємося до кінця грудня. Це все один законопроект, це законопроект про внесення змін пакетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його внесе уряд?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Останнє питання у мене. Скажіть, будь ласка, по комітету з призначення наглядових рад, там є 5 чоловік, які призначає міністерство до складу комітету і, п'ять, яке обирає...

 

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

Міністрів, міністр, Перший віце-прем'єр, міністр фінансів, міністр інфраструктури, міністр енергетики і міністр агарної політки.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, він не як Перший віце-прем'єр, він як міністр економіки, а інших п'ять?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Інші п'ять

 

КОВАЛІВ Ю.І. Інші п'ять, це Шевкі Акунар  - це  голова ЄБРР в Україні, Rufat AFC…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. International .....

 

КОВАЛІВ Ю.І. Альгірдас – це бізнес-омбудсмен, Юрій Логуш. І до останнього часу це був Чеміофан, керівник Світового банку, на сьогодні замість нього приїхав новий керівник Світового банку Сату. І ми зараз будемо довключати Сату просто по прізвищу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоже, тоже?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Голова Світового банку, офісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, був якийсь такий тоже, зараз...

 

КОВАЛІВ Ю.І. Да, він поїхав в іншу країну працювати, а Сату – це новий, на його місце приїхала керівник Світового банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жінка?

 

КОВАЛІВ Ю.І.  Жінка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Це комітет з призначення наглядових рад?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так. І керівників держпідприємств, він один і той самий під кодовою назвою "Номінаційний комітет".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номінаційний комітет

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Скажіть, будь ласка,  і останнє, до кінця року ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ти вже три рази кажеш: останнє запитання.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Другий раз говорю: останнє запитання. Скільки до кінця року наглядових рад в державних підприємствах буде створено?

 

КОВАЛІВ Ю.І. З великих 46-ти ми очікуємо, що ці призначення будуть в кінці січня, я вам показувала. В кінці січня – п'ять, перші п'ять пілотних ми запускаємо з прийняттям, очікуємо наступного тижня на уряді, рішення. Запускаються перші п'ять, таким чином буде шість і далі паралельно запускається наступне.

Скажу з практичної точки зору, є обмеження, в тому числі, фінансові по  залученню радників, які допомагають нам знайти людей, в першу чергу, з відповідним досвідом. Тому що тут було запитання: а чому не українці?  І українці, і не українці, але в будь-якому випадку, в нас на сьогодні на ринку України є дуже мало людей. Ну, наглядову раду, наприклад, давайте візьмемо "Укрзалізницю". В нас же немає... ну, це фактично найбільша державна монополія. Якщо ми хочемо взяти людей, які розуміють, як трансформувати залізницю до того, як вони працюють в інших країнах, нам би взяти людей, які мають такий досвід. На жаль, в Україні їх практично немає, хоча ми відкриті, ми розуміємо, що він…  незалежні члени можуть бути і українцями, і іноземцями. І, як правило, з досвіду практики, от людей, які працювали в наглядових радах по світу в державних підприємствах, ну ми з ними періодично спілкуємося, поради для нас наступні: робити дуже велику, англійською мовою diversiti, різноманітність і громадянства, і skills, тобто їхніх знань, навичок, вмінь, статі, віку, тобто чим більше у нас буде там людей з різним досвідом, не може бути 10 залізничників. Ну тобто нам треба розуміти, що хтось має розумітись в фінансах, хто очолить комітет з аудиту, хтось має розумітися що таке сама безпосередньо виробнича діяльність цього підприємства, хтось має взятися за стратегію, тобто набір тих навичок і досвіду людей, які входять в наглядову раду, має бути збалансованим з точки зору того, щоб кожен з них міх привнести якусь додаткову цінність менеджменту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Ігорівна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Почекайте, у мене ще питання.

У мене перше питання і останнє. Я хотіла по прибутковій частині запитати. Ну от ви сказали, що запланований прибуток на 17-й рік становить 17… і від державних підприємств 17,4 мільярди гривень.

 

КОВАЛІВ Ю.І. …це частина чистого прибутку і дивіденди.

 

ПТАШНИК В.Ю. Платежі… дивіденди і... Окей.

І відповідно, очевидно, що це буде враховано в бюджеті на 17-й рік, в доходній частині. Далі ми бачимо табличку "Найбільші платники за 9 місяців" і серед них, я так розумію, є підприємства, які підлягають приватизації… Ну, зокрема, "Турбоатом" і я так розумію, що і інші підприємства також.

Питання, коли запланована приватизація цих підприємств, чи це 17-й рік, і якщо це 17-й рік, чи не буде у нас тут такого подвійного обліку фактично в бюджеті, адже там у нас є ще рядок "Кошти від приватизації", тобто чи це ці підприємства там закладені в цих коштах отриманих від приватизації і відповідно оця ж частина тоді запланованого надходження від державних підприємств 17,4 мільярди гривень також має бути якось скореговано на рівні бюджету.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дуже правильне запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповім.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Наприклад, не задвоєно. Тому що от до прикладу, ми продаємо ОПЗ, конкурс очікується в грудні, причому в умовах приватизації написано, що дивіденди за 16 рік в бюджет 17-го новий акціонер зобов'язаний заплатити. Тобто це все передбачається в приватизаційний конкурс. Звичайно, що ми той прибуток, коли ми були акціонерами як держава, новому акціонеру не віддамо.

 

ПТАШНИК В.Ю. Тобто це просто на рівні буде регіону, всіх… (не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Да. Це всюди є, да, ви можете підняти по ОПЗ конкретно ця норма є, і по всіх є. Це стала практика.

 

ПТАШНИК В.Ю. А оце дев'яти…

 

______________. А це вже друге запитання.

 

ПТАШНИК В.Ю. …семи підприємств. Які підприємства, ми якраз на 17 рік планується приватизовувати?

 

КОВАЛІВ Ю.І. В нас урядом затверджений великий список. Частина з них, підприємств в цьому списку стоять з зірочкою – за умови прийняття закону.

 

ПТАШНИК В.Ю. Ні, я оце найбільших платників мала на увазі.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, ви ж… Зараз-зараз-зараз. Ви в плані приватизації, у нас "Турбоатом" і все. Адміністрація морських портів, в принципі, в нас нет, "Енергоатом" заборонений, "Бориспіль" заборонений, "Укренерго" заборонений, порт "Южный" заборонений, "Укрхімтрансаміак" заборонений.

 

_______________. А що ….."Турбоатом"…

 

КОВАЛІВ Ю.І. "Турбоатом".

 

ПТАШНИК В.Ю. Заборонений на рівні законодавства, але ж там зміни пропонувались.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Вікторія Юріївна, цей законопроект пройшов комітет. На жаль, більше ніж рішення позитивне нашого найефективнішого комітету, він далі в зал не пішов, нагадаю вам.

 

ПТАШНИК В.Ю. Ні, я пам'ятаю.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ну, тоді от… (Шум у залі) Вони всі в переліку. Відповідно в постанові Кабміну вони з зірочкою.

 

ПТАШНИК В.Ю. Кабмін їх планував… (не чути)

 

КРИВЕНКО В.В. Ні, він може планувати… (не чути)

Правильно, якщо ми закон не приймемо…

 

ПТАШНИК В.Ю.  Та я розумію.

 

_______________. Я не член комітету… (не чути) почути якраз через цей комітет проходить профільний законопроект по зменшенню кворуму в господарських співтовариствах. Ми знаємо, що цей законопроект давав можливість відновити контроль державі над господарським товариством "Запорізький…". Але тут я недавно почитав,… після прийняття цього закону буду... підтримувати у Верховній Раді, більше не цікавився, тому що Міністерство економіки вчинило як вчинило… над підприємством, призначило, мабуть, через прозорий конкурс нового керівника... людину, яка...

 

КОВАЛІВ Ю.І. Орган управління – Фонд держмайна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні Юлія Ігорівна, ви нам так вже більш, досить детально проінформували про стан реформування корпоративного управління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". І я прошу вас продовжувати інформацію щодо стану реформування корпоративного управління в підприємстві "Укренерго" та "Центренерго". Переходимо до третього питання порядку денного нашого комітету.

Юлія Ігорівна.

 

КОВАЛІВ Ю.І. По "Нафтогазу"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По "Нафтогазу" зрозуміло. По "Укренерго" та "Центренерго" як стан реформування корпоративного управління.

Почекаємо секундочку, по телефону говорить. Немає проблем. А що…

 

_______________. Шановний Андрій Володимирович, можливо, по "Укренерго" я доповім, оскільки… (Шум у залі)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Загальна логіка, у нас реформа корпоративного управління "Укренерго" нічим не відрізняється від всіх інших. Єдине, що у нас відповідно до наших міжнародних зобов'язань, ратифікованих Верховною Радою, якщо я не помиляюся, "Укренерго" і "Енергоатом" повинні бути корпоратизовані, тобто перетворені в акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких залишаються у державній власності. Цей процес у нас керує Міністерство енергетики як орган управління. Ми вважаємо, що "Укренерго" має йти в пілотному проекті по створенню теж наглядової ради, тому що це велике стратегічне підприємство. І нас підтримує Прем'єр включення його в ті, які пілоти по створенню, перших 5 по створенню наглядових рад. Я думаю, всі решта, оскільки ми не є органом управління уже більш детально Міністерство енергетики прокоментує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Моїх колег цікавить,  що…(не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. А, вас цікавить Номінаційний… (не чути).

Конкурс на відбір  керівника проводився, ну це не пов'язано, власне,  з самим законом. Але в принципі це пов'язано з іншим підходом, який  запроваджений чи минулим урядом по призначенню керівників через суд, ми з вами говорили так звана постанова три семірки, ну якась як заколодована. От дали їй таку назву от вона якось так і працює.

У зв'язку з тим, що…, що була вакантна посада керівника ми оголосили конкурс. На конкурс подалася  велика кількість претендентів. До складу конкурсної комісії входили представники Міністерства енергетики і Міністерства економічного  розвитку і також рекрутингові компанії. Вибрали п'ятірку кращих кандидатів, ті п'ять кандидатів згідно постанови прийшли на співбесіду, на презентацію перед номінаційним комітетом. Частина з них була, презентувала свої презентації через засоби електронного зв'язку, скайпом у нас це можливо, ми живемо у ХХI столітті. Відповідно Номінаційний комітет, на якому були фактично, за моєю пам'яттю, міністр енергетики, замміністра аграрної політики, Перший віце-прем'єр, заступник міністра  фінансів і міністр інфраструктури спільно з усіма представниками  МФО, які були  присутні на засіданні, тобто кворум був,  прийняли рішення  про переможця.

Далі на підставі цього  Міністерства  економіки згідно встановленого порядку звернулися до  цього кандидата, виносять  на погодження на засідання уряду, Звернулися до Міністерства енергетики листом про погодження  проекту постанови для того, щоб потім внести його на уряд. На жаль, паралельно з цим було  прийнято, було звернення за скаргою одного з кандидатів, який не вийшов у  п'ятірку до суду. Було прийнято  ухвалу судом я тут деталі, я думаю уже  Міністерство  енергетики додасть, була прийнята ухвала судом, яка забороняла будь-які дії уряду, я на скільки розумію, і Міністерству енергетики, і Міністерству економіки, і уряду, взагалі підступатися до будь-яких змін в реєстрах, ну така дуже… Міністерство економіки одразу подало після такої ухвали апеляційну скаргу, суд не задовольнив апеляційну скаргу, відповідно у нас на сьогодні фактично заборона на будь-які, вчиняти будь-які дії щодо призначення керівника цього підприємства.

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Аналогічно.

 

_______________. (Не чути)

 

КАРП Г.В. Доброго дня, Андрій Володимирович, шановні присутні, запрошені. Є ухвали суду, які на сьогодні, да, необхідно виконувати і тому Міністерство енергетики діє в межах чинного законодавства… Перепрошую, міністр телефонує, може хоче щось добавити, можна я візьму трубку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто правила, якщо наказ чинний, його не треба виконувати, у нас не працює, да? Верховенство права.

 

КАРП Г.В. Ні, ну ми ще тут, от Андрій Володимирович відповідає за питання по "Укренерго". Добре, я вам зателефоную.

Я перепрошую. Ми ще були на Комітеті з паливно-енергетичного комплексу, тільки що завершилось засідання, тому я тут присутня.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Можна питання?

 

КАРП Г.В. Прошу.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Конкурс відбувся у квітні, в квітні Міністерство економіки звернулося до вас, рішення суду відбулося в серпні місяці.

 

КАРП Г.В.  (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Да, заборона.

У мене питання. Шкода, що немає міністра. Квітень, травень, червень, липень, тобто чекали, ну очевидно, я думаю, що кожен розуміє, що порушували закон, грубо порушували закон і чекали ухвали суду. Поясніть це питання.

 

КАРП Г.В. Юрій Ігорович, ну кадрові питання відносять до компетенції міністра, я передам йому ваше запитання, я думаю, він вам дасть відповідь окремо.

Дякую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно. Я тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, я перший задав. Що думаєте робити?

 

КАРП Г.В. Виконувати… (Не чути) Міністерство енергетики підготувало проект Постанови щодо паспортизації "Укренерго" подало до зацікавлених ... органах виконавчої влади для розгляду.

Після отримання цих документів, до речі, Мінекономіки відмовило, воно нам сказало, що спочатку треба принести зміни, додаток номер 2 до Закону України про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації. Ми дали в першому додатку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А підприємство зараз в першому додатку?

 

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

 

КАРП Г.В.  ...паралельно рухатися цим  шляхом, тому що....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Неможливо.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Та як неможливо, зараз ...... взагалі зараз ........... тим більше, по першому списику не підлягає приватизації, не підлягає .......

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Галина Василівна.

 

_______________.  А вони вирішили зробити...

 

_______________. Галина Василівна, а як ви прокоментуєте...

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Галина Василівна, а як ви прокоментуєте ще інший аргумент

 

КАРП Г.В. Прошу.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Як ви прокоментуєте інше грубе порушення чинного законодавства про те, що в нас тимчасово виконуючий обов'язки будь-якого державного підприємства може знаходитися на посаді три місяці максимум. Сьогодні є такий пан Ковальчук, який знаходиться скільки ? Більше року.

В мене питання: чому міністерство не внесло переможця конкурсу в позицію як тимчасово виконуючий обов'язки? У випадку, якщо суд приймає рішення: відхилити позов – він залишається і працює. У випадку якщо суд приймає інше – оголошується новий конкурс і тимчасово виконуючий обов'язки іде на новий конкурс. Чому?

 

КАРП Г.В. Знову ж таки, питання адресоване керівнику. Я готувалась до відповіді по третьому запитанню щодо приватизації, корпоратизації. Дякую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тоді, Андрій Володимирович, у відповідності до Закону України про комітети Верховної Ради і, зокрема, пункту... статті 29, я вношу пропозицію, точніше, рекомендацію за результатами наших слухань зобов'язати, точніше, рекомендувати міністра палива... вугільної промисловості і енергетики внести невідкладно кандидатуру можемо... можемо рекомендувати, рекомендувати міністру внести кандидатуру виконуючого обов'язки "Укренерго", у відповідності до чинного законодавства, можемо, я консультувався.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Пане Юрій, я.... ну, це рішення, звичайно, комітету, але є, ми готові як Міністерство економіки надати вам копію ухвал судів для того, щоб проаналізувати, чи можливо фізично це зробити. Тому що я не готова зараз коментувати, що написано в ухвалах. Якщо відповідно до ухвал суду, так як це часто бувало на попередніх конкурсах, то нам заборонено до реєстру в принципі, даже, як це…

 

_______________. …обов'язки… (не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тобто розумієш, якщо заборонено вносити зміни в реєстр, то ми це фізично не зможемо зробити. Давайте ми вам дамо копії ухвал судів, і  чи то проаналізують наші юристи.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Давайте ми зробимо по-іншому, в мене пропозиція. Ми вам дамо рекомендацію їм, да, ми вам дамо рекомендацію нашого комітету, а вони хай дадуть нам офіційну відповідь на рекомендацію.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тут я не готова просто по суті, адже у вас…  (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Василівна, а в вас є висновок по цьому, по "Укренерго"?

 

КАРП Г.В. Да, воно знаходиться в нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут.

 

КАРП Г.В. Ні, з собою немає. Я говорю, готувалась по питанню, які були озвучені до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пришліть, будь ласка, по факсу.

 

КАРП Г.В. Добре.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Скан-копію перешліть нам.

 

КАРП Г.В. Я почула.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в цьому законі, який, внесення змін, те, що треба в законодавстві змінити, ми не можемо, напевно, згідно Конституції прописати, унеможливити… унеможливити?

 

_______________. (Не чути)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Непідсудність цих справ.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну, це нонсенс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми не можемо в законі, щоби не порушувати Конституцію, прописати?...

 

КОВАЛІВ Ю.І. А ви не може від комітету звернутися до Вищої  раду юстиції? (Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Да, Андрій Володимирович. Я... по суті… да, прошу вас також, щоб від комітету в нас таке звернення пішло.

 

КОВАЛІВ Ю.І. …Міністерство юстиції всі… (не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Почекаєте на голосування, звернення, підтримати звернення по судах, да. По всіх судах, які заблокували конкурс, по всіх. У Вищу раду юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, міністр… я…

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Вища рада правосуддя вже буде діяти з 1 числа.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ну, до Вищої ради правосуддя… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, до Вищої ради юстиції підемо.

 

_______________. Ну, поки що буде Вища рада юстиції.

 

_______________. Але Вища рада юстиції з 1 числа не може нікого звільнити, бо суддя іде в суд і восстанавливается. 

 

ПТАШНИК В.Ю. В законе, который мы проголосовали про судоустрий написано, что звільнення суддів відбувається на підставі…

 

КРИВЕНКО В.В.. Вищой радой провосудья.

 

ПТАШНИК В.Ю. Закона про  Вищу раду правосуддя.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Верховна Рада може все як казав один спікер, давайте звернемося, а потім будемо розбиратися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  ну, ви розумієте, Юрій Ігорович, яка там  ситуація це ж ухвала, звернувся якийсь  член, який там  приймав участь у цьому конкурсі, що його права нарушені. Вища рада юстиції не може звільнити суддю чи притягнути його до якоїсь адміністративної відповідальності за те, що  прийняли до розгляду і вони його розглядають.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Андрій Володимирович, дозвольте…

 

_______________. Вони не просто приймали, вони винесли ухвалу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це нормально за це суддю не так легко і притягнути до  відповідальності.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ми це обговорюємо минулого комітету. Як можна оскаржувати рішення Номінаційного комітету зібралися 10 чоловік їм ця людина здалася  професійнішою вони прийняли рішення, як можна…

 

КРИВЕНКО В.В. Прийняти рішення  Верховною Радою.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Одну секундочку, я просто веду мову про те, що прийняв номінаційний комітет про що ми тут можемо говорити. Це абсолютний нонсенс. Але я би все-таки просив вас поставити  на голосування прийняти рекомендацію комітету звернутися до Міністерства енергетики винести… зупинити  порушення закону і винести  кандидатуру виконуючого обов'язки на чергове  засідання Кабінету Міністрів  по "Укренерго". Дякую.

 

_______________. У мене  пропозиція наскільки я розумію, то там і ще задіяна прокуратура АРК Крим. 

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Да.

 

_______________. Тому одразу звернутись і до Юрія  Віталійовича, щоб він, скажімо так, розібрався і  притягнув до відповідальності відповідних прокурорів АРК Крим, які втручаються.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Підтримуємо.

 

_______________. У діяльність державних…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Колеги, я  вам скажу, що… була ще одна проблема. У нас так само порушена кримінальна справа на членів комісії, які проводили співбесіди, в тому числі на представників рекрутингової компанії все це от, коли ми  кажемо, давайте візьмемо когось у приватному секторі.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Так я про щось кажу.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивляться на цей бардак, який відбувається і кажуть:  а воно нам треба.

Перше. Ми тільки подамо, завтра це буде в Інтернеті.

 

_______________. Так.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Друге, ті хто рекрутингові компанії, які ми кажемо: поможіть нам знайти людину, а вони кажуть, по нашим кримінальну справу відкривали, вони на допити ходили. Воно нам треба взагалі? Тобто там ціла система проблем, які накопились. А всі вони… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть мені, будь ласка, Юлія Ігорівна, я все ж таки хочу якось це вирішити проблему, тому… От допустимо, іде конкурс на керівника "Укренерго", так, Мінекономіки об'являє про цей конкурс, приходить там через рекрутингову компанію, чи не через рекрутингову компанію 100 чоловік номінантів. Невже юридично не можна з ними підписати такий документ, що вони погоджуються заздалегідь?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  З умовами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З умовами, з рішенням першої комісії, якщо вони пройдуть до другого етапу, вони визнають результати цього колегіального органу. Інакше який зміст їм приходити, розказувати свою презентацію? Це…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це геніальна ідея…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Весь так світ.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Вони пишуть заяви як на обробку персональних даних, так і заяву, що я апріорі со всем согласен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви зрозумійте, це…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що-що?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну хлопці, ну є ж… Давайте так, не знаю хто де вчився, я на юридичному факультеті, ви зрозумійте, коли ви ідете в суд, ви довіряєте, що суддя прийме рішення, ви як позивач звертаєтесь за захистом. Якщо ви ідете на Номінаційний комітет, то ви повинні погоджуватись заздалегідь з його рішенням.

 

_______________. З умовами, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, з умовами, це однозначно, а з рішенням, з процедурою, з тим, що вони мають право задавати вам запитання, що вони мають право перевіряти ваші якісь там професійні якості. Ви зрозумійте, це нормальне явище, коли, наприклад, навіть всі 5 кандидатів будуть достойні зайняти керівну посаду даного підприємства "Укренерго". Ми ж не говоримо, що переможець кращий чим той, хто не переміг з цих п'яти, ми ж так не говоримо. Але в силу того, що це колегіальний орган, там вони можуть навіть голоси розділитися, більшість з цих десяти людей надали перевагу цій людині. Інші, наприклад, вважали по-іншому, але більшість нав'язує свою волю. І ті всі п'ять чоловік повинні заздалегідь, коли вони тільки туди…

 

КОВАЛІВ Ю.І. …усі п'ять, сім... (не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі сто, всі, абсолютно. Ну, це ж добровільно, ви ж нікого палкою не заганяєте на цей конкурсний відбор, правильно? Всі ж хочуть показати себе і зайняти керівну посаду, ну, все.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Андрій Володимирович, я думаю, що ми навіть цю ідею спробуємо імплементувати в ці ж конкурси на наглядові ради, щоб там ми знову не мали таких ще історій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там така ж сама ситуація.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це дуже хороша ідея. Дякуємо, що ви нам підказали. Я думаю, що ми спробуємо її імплементувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона однозначно, мені здається, не обмежує в правах…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Вона не погіршить ситуацію точно.

 

_______________. Ну, тільки це ж не буде порушення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, але ви зрозумійте…

 

КОВАЛІВ Ю.І. А чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли в вас буде, коли в вас буде такий документ, тоді точно один суддя, от Різаненко не дасть мені збрехати. Не ухвалу забезпечення позову не винесе і не зупинить ваші дальші повноваження, тому що ви прийдете і покажете, що він з усім погодився наперед, що його права не можуть бути апріорі порушені, і все.

А якщо суддя, коли ви прийдете і покажете, що ця людина, любий з них, з цих номінантів, вони на це все погодились добровільно і про все були повідомлені заздалегідь, і він винесе ухвалу про забезпечення позову і заборони Кабміну чи органу управління, – тоді Вища рада, як там її Віка називає, вже ніхто не знає, як вона правильно називається, юстиції чи правосуддя, тоді однозначно це дисциплінарне порушення судді. Він елементарно, його кличуть на комісію, скажуть: "Вася, ти чим керувався, коли приймав рішення?" А зараз він каже: "До мене звернулася людина про захист його прав". І ти пиши–не пиши.

Я пам'ятаю позицію міністра юстиції. Він просто з розуму сходив, він дуже жорстко. Я цю прес-конференцію пам'ятаю. Він зібрав всі рішення судів, він всіх суддів назвав, мало того, він зробив аналітику, що ці судді ще, ще які… Прошу?

 

КОВАЛІВ Ю.І. А можна декларації їхні подивитись?

Головне, щоб докласти якісь декларації.

 

_______________. Через 7 днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що стосується, Юрій Ігорович, прийняття рішення нашим комітетом, повірте мені, що ваше, ваше рішення особисте як депутата і рішення комітету, вони мають однакову юридичну силу.

Якщо ви хочете задати питання, чому, абсолютно правильно, з моменту визначення переможця і до ухвали суду ніхто нічого не робив, ні виконуючого обов'язки  не назначили переможця, ні просто не назначили  його на керівну посаду. Тому треба це питання оформити  або в депутатський запит або до генерального прокурора, щоби правоохоронні органи  розібралися, чи до відповідного міністра палива і енергетики,  який не вніс на розгляд уряду, провести треба службове розслідування.

Тому прийняти ми на комітеті можемо любе рішення, але це і ви можете набагато ефективніше і швидше бистренько там ці всі поставити в ситуацію таку досить некомфортну.

Але я вважаю, в чому Юрій Ігоревич правий, що в результаті  цього всього підприємство не отримало керівника. І друге, що керівник, який працював до конкурсу, який не переміг на цьому конкурсі… Він участвував, цей сьогоднішній?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Да, він і дальше керує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не переміг, він залишився керівником, і це викликає дуже багато запитань. Тут ми абсолютно солідарні з Юрієм Ігоровичем. Просто, ну, я би зараз не хотів, щоб ми давали якісь оцінки. Тут треба розібратися.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я думаю, що тут важливо, якраз я вас  дуже прошу, тут якраз важливим є позиція не особисто депутата, а Комітету з питань економічної політики. Оце той рубікон, де нам потрібно задекларувати  свою позицію як профільного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що писати?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я прошу поставити на голосування і проголосувати. Звернутися до міністра з рекомендацією невідкладно внести пропозицію по виконуючому обов'язки "Укренерго"? Все!

Ну, це те, що він повинен робити у відповідності законодавства, бо виконуючий обов'язки діючий, він уже, ну, давним-давно строк повноважень як виконуючий обов'язки вичерпаний. От і все!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це порушення Закону "Про працю". Але, шановні, за що ми голосуємо?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Рекомендуємо… звернутися до  міністра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, комітет прийняв рішення.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Рекомендувати Міністерству енергетики внести на чергове засідання Кабінету Міністрів України кандидатуру виконуючого обов'язки "Укренерго".

Я вважаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отак, може виправити порушення законодавства про… Кодексу про працю.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Я думаю, что не треба подробностей, можно просто коротко сказать, а, відповідно, там же в нас два закони діє: і про працю і  3062, тому що вони проводили цей конкурс… не треба так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, треба! Ми виявили порушення. Перше – ми виявили порушення, що виконуючий обов'язки більше трьох місяців.

 

ДЕНИСЕНКО А.П.  Так виконуючого обов'язки міністр призначає, а не Кабмін.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ні, за погодженням з Кабінетом Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Кабмін  повинен погодити. Це голосування.

 

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, давайте напишемо так: комітет прийняв рішення звернутися до міністра, рекомендувати Міністерству енергетики виправити порушення законодавства в частині призначення виконуючого обов'язки "Укренерго"… і "Центренерго" чи що там? (Шум у залі) І, зрозуміло… що там по "Центенерго", теж виконуючий обов'язки?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Андрій Володимирович, ще одну секунду. І рекомендувати те, що я і говорю, призначити переможця конкурсу, який є, –Зуєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От! І рекомендувати.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Призначити переможця конкурсу – все!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А він тоді напише: я не можу, бо в мене рішення суду нема. Що, я буду завідомо?..

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Виконуючого обов'язки. Виконуючого обов'язки. Не… Рішення суду стосується керівника. Це буде нормальна позиція уряду! (Шум у залі) Я ж про що й кажу! Якщо немає заборони! Якщо є заборона, вони нам дадуть відповідь – і все! Це ж наша рекомендація.

 

КАРП Г.В. В рішенні суду: забороняти КМУ вчиняти дії, спрямовані на погодження кандидатури Зуєва на посаду директора. (Шум у залі)

 

_______________.  На директора! (Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дасте нам відповідь. Галина Василівна, дасте нам відповідь, а ми її проаналізуємо – все! Це – наша рекомендація. Да!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, для стенограми… (Шум у залі)

 

КОВАЛІВ Ю.І. Я вам пропонувала, щоб до комітету скинули просто всі ухвали для того, щоб все, що… Тут багато є юристів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, мені би було так легше написати рішення комітету. Тому що я зараз не розумію, за що я голосую.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Тому що можна написати, і  ви отримаєте лист через день від міністра, що я би з радістю все зробив, а от, дивіться – ухвала суду, а тут…(не чути)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. У мене є пропозиція, Андрій Володимирович, виходячи з тої ситуації, що це  дуже складне таке питання, я вважаю,  що треба написати, що за результатами нашого обговорення на засіданні комітету написати листа за вашим підписом на Гройсмана, Прем'єр-міністра, що на засіданні комітету  обговорювалось таке й таке питання. Що народні депутати України зазначимо, що  на сьогоднішній день є, відбуваються деякі порушення, пов'язані, на думку депутатів, відбуваються порушення  законодавства, пов'язаного з  призначенням там таких-таких посад. Виходячи із того, що, на їх думку, такі порушення  відбувалися за бездіяльності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буду я це робити, Євген  Якович.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Степанович – це мій друг, чого це я маю зараз  на нього жалітися Прем'єр-міністру. Я можу написати одне, або Галина Василівна прогарантує, що мені не треба офіційно звертатися. Мені треба  всі  документи з датами, з цим всім повністю. Я це все прочитаю, ви підготуєте нам проект листа, щоби ми оформили це як рішення комітету. І у такому форматі зберемо підписи під це рішення. Випишемо, що вони повинні зробити у самому жорсткому варіанті. Я повинен подивитися рішення суду, дати ці всі, що воно вже було. Якщо  ви мені дасте ці всі документи добровільно, тоді я їх чекаю завтра. Якщо завтра ви мені їх не надаєте, ми офіційно  звертаємося витребувати всі документи стосовно цих всіх процедур керівництва "Центренерго" і  "Укренерго". 

Я дуже прошу попросіть міністра, що я хотів би отримати і допомогти йому розібратися і вирішити це складне питання із кадровим  призначенням двох стратегічних підприємств.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  І погоджуються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так нормально?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми в робочому порядку зберемо підписи під це голосування.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Нормально.

І друге  питання, що я хотів би все-таки пропозицію Юлії Ігорівни. Звернутися до  Вищої ради юстиції правосуддя – це друге питання секретаріат вияснить – щодо суддів, які блокують призначення любих керівників (це так само і Міністр юстиції робив цю заяву) любих керівників державних підприємств по всіх як первинних, так і апеляційних суддів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Візьміть тоді у Павла Дмитровича, нехай офіційно чи не офіційно нададуть нам цю інформацію: всі фамілії суддів, посади їхніх, які блокують можливість Кабінету Міністрів здійснювати свої повноваження, – управляти країною. Підготуйте мені, зробіть копію цього… цих всіх там як міністр юстиції звертався і за  нашим комітетом, за підписом всіх членів комітету направимо у Вищу раду юстиції для негайного реагування і подання у Верховну Раду відповідних рішень по цим суддям. Добре?

Хто не знає, у нас на засіданні присутній як раз це, що ми обговорюємо, представтесь, бо я не знаю.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Керівник... переможець конкурсу Сергій Зуєв. Просто. Може, хай розкаже цю всю піврічну історію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та нє, ми вам співчуваємо, чого? Прийти додому... прийти додому після конкурсу  керівником такого гарного підприємства, відчути себе переможцем і потом не отримати цю посаду і не мати можливості реалізовувати, ми розуміємо, що ви відчуваєте. Ми постараємося допомогти.

 

ЗУЄВ С. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

 

ЗУЄВ С. Насправді, я вже можу тішитися, що певні з того є позитивні ідеї як на майбутнє цього запобігти, це вже є… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Шановні друзі, якщо...

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ще одне в "різному" питання.

В порядку виключення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам можна все.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. До мене звернулися дуже багато компаній і підприємств, а у нас все-таки комітет з питань економічної політики, з питань, на  їхню думку, необґрунтованого росту тарифів на електроенергію.

Сьогодні Україна продає промисловим споживачам електроенергію, як мінімум, на 19 відсотків, а максимум -  на 46 дорожче від  найближчих наших сусідів. Це серйозна загроза для української економіки і взагалі  для української безпеки. Я прошу на наступне засідання комітету для  того, щоб розглянути це питання запросити голову НКРЕ, так само буде доречним присутність і міністра з питань енергетики, і побачимо його, почуємо його для того, щоб розглянути стратегічне  питання для української економіки. Дякую.

Ми... заслухати інформацію щодо підвищення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підприємства жаліються, що їм продають електроенергію по завищеним...

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, останнє рішення НКРЕ, щодо удвічі підвищення тарифу, застосування формули "Роттердам +" і так дальше призвело до 60-відсоткового зростання ціни на електроенергію. Я не знаю, чого, Юліє Ігорівно, так спокійно спостерігаєте за процесом, який вбиває українську економіку, тому що це все вкладається в собівартість української продукції. Я вважаю, позиція Міністерства економіки мала бути набагато жорсткіша у цьому питанні, ніж вона є сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони залежні, вони не можуть.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, вони ще закони… (Шум у залі) Тому я прошу запросити цих людей з метою заслуховування інформації. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Юрій Ігорович, ви ж…. (Сміх у залі) Ви сьогодні дуже  злі, я вам чесно скажу.

Ну, дивіться, по-перше, НКРЕ – це публічний прозорий орган незалежний, він нам написав, наскільки я розбираюсь в енергетиці, він пише ціну оптового ринку, так? Вона складається з ціни атомної електроенергії, гідро-, теплової, дотаційні сертифікати всі-всі обленерго затрати, і формується ціна. У них це прозоро на сайті НКРЕ.

Давайте тоді проаналізуємо. Ковалів, вона така з виду, не розбирається, в ціноформуванні... (Шум у залі) Сядемо. Якщо там, дійсно, так, як… Ну, не так, як Тимошенко кричить, що тарифи економічні необґрунтовані. Якщо там  є під це все певні речі, і в них получилася ця вся ціна, ну, тоді о'кей, в Україні вона дорожча, чим там, наприклад, у Польщі. Да? Бо наші українські бізнесмени неконкурентоздатні. Ну, але, ну, що ми їх послухаємо? Ми повинні  спочатку вивчити. Це на сайті є НКРЕ, як вони… Чи це не публічна інформація? Це ж публічна.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Андрій Володимирович, я вам скажу, що я тут погоджуюсь в одній частині з Юрієм Ігоревичем, що в нас теж є на сьогодні в рамках комітету розвитку промисловості, який ми створили, в рамках перших нарад, які ми мали, зокрема, на сьогодні з ГМК-комплексом. Далі ми так по секторах ідемо промисловості.

В нас є, справді, багато скарг. І це ми обговорювали вже з Прем'єром, ми розглядали комплекс питань, на які сьогодні скаржиться промисловість. Я вам ширше скажу, це не тільки електроенергія. Наступне велике питання, на яке скаржаться всі експортери, – це наші портові збори. Тому що наші портові збори об'єктивно в шість разів більші, ніж в середньому по світу. (Шум у залі)

В общем, ми за електроенергію. Ми готові долучитися до цієї дискусії, тому що в нас є багато теж скарг. Ми тут, знаєте, як? З однієї сторони, ціна на електроенергію в нас впливає на дві речі – на собівартість продукції, на індекс цін виробників. І ми маємо зараз скарги. Ми  готові сідати з вами, ми  теж хочемо подивитися. Ми вже це на уряді з Прем'єром кілька разів обговорювали. І яке рішення ми хочемо рекомендувати регулятору от зараз як робоче обговорюється: в нас є там річний баланс, і щоб регулятор з ключовими споживачами вів діалог і дискусію за три місяці до підняття цін. Щоб у нас не було такого, що: хлабись, 28 число, з першого числа получайте новий тариф. Щоб бізнес теж міг реагувати зараз в кризу, наприклад, ті ж металурги, да, вони практично на дні цін…

 

СОЛОВЕЙ І.Ю. Так будь-хто, Юлія Ігорівна, будь-хто, це катастрофа, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді  цей, тоді давайте лист, готуйте лист міністру економіку-Першому віце-прем'єру, що ми вкрай незадоволені позицією Міністерства економіки, що після прийняття рішення НКРЕКП про підняття ціни на електроенергію Міністерство економіки не вжило ніяких заходів, не пояснило суспільству, не перевірило, що ми дуже не задоволені і ми вимагаємо реакції Міністерства економіки, інакше ми будемо ставити питання про відповідність займаній посаді міністра економіки, якщо він не займається економікою.

 

СОЛОВЕЙ І.Ю. Це я агресивний? (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я озвучив пропозицію… Я не шуткую, я не шуткую. Но міністр економіки повинен все ж таки, мені здається…

 

КОВАЛІВ Ю.І. А міністра енергетики немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І міністру енергетики…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну міністр енергетики, це таке, я думаю, що вони "Шерочка з Машерочкой", вони з Вовком там в одній… вони – ліва, права рука. А от Кубів, він точно не з цієї банди.

До речі, ну він правий, ну міністр економіки повинен вийти був і сказати: "Ганьба" – ну хотя би.

(Загальна дискусія)

Да? Ну що ти хочеш…

 

_______________. Андрій Володимирович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мене, Юрій Ігорович…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні-ні, перше, що ви, Євген Якович, почули доручення голови комітету, да? Але, я думаю, з цього почнемо, бо однозначно спускати ці процеси… Якщо хтось думає, що можна в державі піднімати на 70 процентів тарифи на електроенергію і вбивати українську економіку, і просто так спокійно це їм буде сходити з рук, я думаю, що це буде не правильно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я все сказав під стенограму, будь ласка, щоб воно лягло в лис, який ми підпишемо на ім'я міністра Кубіва і навіть можете його повісити на сайті Верховній Раді в розділі Комітету економічної політики. Тому що я вважаю, що мовчати точно не можна. Я нічого не говорю, але треба  перевірити, треба перевірити, треба подумати, що можна зробити, щоб зменшити на наступному засіданні НКРЕКП ціну на електроенергію для вітчизняних цих підприємств.

Друге питання.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Андрій Володимирович, ви зараз, я вибачаюсь, дуже, що перебиваю, але ви наговорите: закон ви проголосували, а там забороняється будь-яке політичне… Закон же проголосований. Там забороняється на НКРЕ будь-яке політичне втручання.

 

_______________. А це не політичне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А яке тут політичне?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Господарське.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Юрія Ігоровича звернулися громадяни України. Яка політика, я не розумію?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Андрій Володимирович, тоді два грізних письма на Кубіва – те, що не прийшов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не грізних, не грізних. Це Юрій Ігорович грізні письма, а я справедливі листи пишу. Два справедливих листа. І публічно заявіть політику, що ми не байдужі, нам не все рівно. Нехай пояснять. Якщо під це… я не сумніваюсь, що там у них є економічні розрахунки… Правильно.

Хоча, ви знаєте, от я вам так скажу, відверто: країна, у якої в балансі 50 відсотків атомної енергії, в 10, районі 10-ти, гідро –  це тобто 60 відсотків самої дешевої електроенергії по собівартості в світі, – мала би дорожчий тариф і дорожчу оптову ціну, ніж країни, в яких навіть і не снилось про атомні електростанції. Ну, трішки чуть-чуть воно, конечно, не комільфо.

 

КОВАЛІВ Ю.І. У нас чомусь гідроенергетика – ми теж останній раз аналізували – дуже різко виросла за останні два роки в собівартості: з 30 копійок до більше 80-ти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що тут дивного? Передбачили в тарифі для "Укргідроенерго" добудову Дністровську ГЕС – і все, і…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Там кредити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І кредити, і обслуговування, повернення. Може, був якийсь пільговий період. Це ж таке…

 

КОВАЛІВ Ю.І. Ну, тобто ми теж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мій любимчик Поташник Семен Ізраїльович, він мені говорив: "Андрій, ты не понимаешь – коли я був член там цих всяких органів, які приймали ці всі, говорит, - ты не понимаешь, как это опасно". Коли по 100 мільйонів доларів витрачали на контроль за станом цієї Вишгородської ГЕС. Він мені казали: "Андрей, ты не понимаешь", – він синочок мене називав, мене генерали дуже ці всі любили. Він каже: если что-то случится, ты где живешь? Я кажу: там. Тебе ничего не угрожает, а все вот это туда до Конча-Заспы перестанет существовать, що вода змиє все це. І це дійсно, з одного боку, з цим не поспориш, страшно, да, якщо весь Київ змиє у Новоукраїнку. (Шум у залі) Але гідроенергетика плюс оці всі "зелені" клюєвські тарифи теж, що у нас…

 

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Клюєвські ми знизили.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Зараз законом тимчасово знижено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимчасово, завтра треба голосувати новий закон, що дальше продовжити це зниження. Так от все лягає, воно все удорожчує, потім ці всі приватні обленерго, вони пишуть якісь свої там, правильно?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну, ми можемо або спокійно на це все дивитись,є два варіанти: або як комітети в результаті контрольної функції реагувати і піднімати ці всі питання в публічну площину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що трошки не наша робота, а от публічну площину я згідний, щоб звертати уваги, що нас це турбує, що ми стоїмо на стороні бізнесу, це я тут згідний. Будь ласочка, на сайті Верховної Ради…

 

_______________. І на комитете…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ігорович, хватить на сьогодні, чесне слово.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Все, у мене це останнє запитання.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Якщо цікавить конкретний законопроект…(не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Юлія Ігорівна тоді йдемо лісом займатися, да? Шоста година.

 

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми як комітет економіки, ви бачите, так само як і ви.