Стенограма засідання Комітету від 21 вересня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

21 вересня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П.  …їх діяльність, Господарський кодекс України та Закон України "Про управління об'єктами державної власності". У той же час статутами корпорації, визначених у декреті Кабінету Міністрів України визначено широкі повноваження, які не притаманні господарським структурам, у тому числі право здійснювати управління корпоративними правами держави. Законом України "Про управління об'єктами державної власності", прийнятим 21.09.2006 року за №185, встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, є державний господарське об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації.

Отже, з прийняття Господарського кодексу України та Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрет Кабінету Міністрів України втратив актуальність. Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність декрет Кабінету Міністрів України про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів.

Прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Анатолійович, запитання до вас.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. О каком вообще майне идет речь на сегодняшний день? Это, что основные фонды? Это оборудование? Это техника? Какое майно передавалось в управление?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. До складу зазначених суб'єктів управління, які утворювали відповідно до декрету 93-го року, входили юридичні особи, тобто малось на увазі, що це не окреме індивідуально визначене майно, а це були підприємства і організації, як зазначено у довідці. Так, наприклад, "Украгропромбуд" налічував 32 підприємства. Значить, "Укрбудматеріали"…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути)

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Звичайно, це були повноцінні суб'єкти господарювання.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути) … на балансе.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П.  По кожному конкретному об'єкту… Що ви маєте на увазі?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. (Мікрофон вимкнено)… я не спрашиваю по кожному конкретному. Взагалі… вартості, объему.  Можете сумму назвать на тот момент,  остаточная стоимость…. проводилась, на какую сумму было передано… (не чути)

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Ми говоримо про те, що відбулися, тобто... Шановні народні депутати, члени комітету, ви прекрасно знаєте той час, це 93-й рік Прем'єр-міністром –  Леонід Данилович Кучма, для виводу країни з, на той час кризової ситуації, Кабінетові Міністрів були делеговані повноваження, регулювати, да, норми декретами.

На сьогоднішній день ми не маємо можливості сказати, скільки тоді і яка вартість, тоді ще були купо-карбованці, цих підприємств. Ми можемо говорити про те, що під час управління… з цими суб'єктами управління багато підприємств вони змінили свою структуру, структуру основних фондів, вартісні показники їхні змінилися, тобто, от таким чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, тут справа в тому, що коли декрети носили силу законів, а ми з вами прийняли, пам'ятаєте, Закон про управління об'єктами державної та  комунальної власності. І цей закон, який ми з вами прийняли, він зараз регулюється, всі права відносини. І декрет їм, по-перше, він їм не потрібен і він їм мішає.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Андрей Владимирович, о чем идет речь? Как я понимаю, может быть, я  неправ. Декретом в свое время было передано в статутный фонд в управление государственная собственность в виде активов, которые содержали: а) юридической компании, на балансе которых находилась техника, оборудование, механизмы и так далее, и так далее, и так далее. Все это имело какую-то определённую стоимость. Все это вошло статутным капиталом каким-то компаниям, которые начали развиваться. Они потом прошли разгосударствливание, где-то кто-то прошел акционирование, кто-то прошел продажу, кто-то прошел выкуп – это оборудование мигрировало-мигрировало-мигрировало, и сегодня мы говорим, что все, мы незнаем, сколько там оборудования, кому оно пришло, кто его приватизировал, как его купили, где оно делось. То есть мы как бы на этой строительной галузе ставим крест.

 Я задаю конкретный вопрос. На какую сумму на тот момент было  передано оборудования? На тот момент, что это было? Гривны?  Гривны. Купоны? Купоны. Что б вы понимали. Мы сегодня видим там концы какие-то либо невидим того, что уже ушло. Мы просто расписываемся и говорим, мы невидим, там ничего нет. Мы незнаем, там остались только одни юридические названия.  

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Ну, ми не можемо зараз відповісти конкретно, як ви хочете, в показниках сум на ваше питання. Це перше.

По-друге, у зв'язку з прийняттям, якщо буде на те воля Верховної Ради – да? – цього законопроекту. Будуть визначені суб'єкти управління щодо підприємств, які там ще залишилися, так. Але вони вже будуть відповідати вимогам, як сказав шановний голова, Закону "Про управління об'єктами державної власності".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перевожу: например, есть компания "Укрбуд", в которой передали якісь певні.. Сергій Анатолійович!

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я слушаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От у нас, наприклад, "Укрбуд", Юрій Ігорович підказує, зараз він працює і туда у 92-му році були передані якісь підприємства, які тоді увійшли в його статутний фонд. Це зараз державне підприємство і управління здійснюється згідно нашого закону, а не згідно цього декрету. Там одна строчка в цьому законі, що втрачає чинність декрет і зараз правовідносини між державою і цими корпораціями, куди передано було державне майно, якщо якесь підприємство з цих вже приватизовано чи акціонерне товариство створено, ну, це зовсім інше.  Але ті,  що перебувають зараз в державній власності, вони регулюються цим нашим законом.

Анатолій Петрович! Яка позиція підкомітету?

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Позиция подкомитета, то есть этот декрет нужно признать таким, который утратил силу. Потому что, да, действительно, анахронизм. И у нас есть новый закон, который регулирует отношения с этими государственными предприятиями. Единственный вопрос, то есть… сколько из этих, из предприятий, корпораций осталось в государственной собственности, а сколько уже за этот период времени стали акционерными либо еще какими-то.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Приблизно третина з….

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Можно название сказать, что в государственной собственности осталось, а что уже нет из этих корпораций. Вот, например "Укрстройматериалы" и "Укрцемент"?

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Ми зараз не готові сказати по цифрам.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Ну, если не готовы сказать, значит тогда подготовьте в  следующий раз. А мы будем голосовать. Ну, потому что здесь…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. "Укрбуд" – державний, "Украгропромбуд" –  державний, "Укрмонтажспецбуд" – державний, "Укрбудматеріали" –  державний, "Трансбуд…тунель" і "Укрцемент". Вони на 92-й рік були державним підприємством. Зараз в якій вони формі, я навіть не знаю.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Можна, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я здесь еще одной структуры не вижу – "Укренергострой". Это тоже была корпорация, которая была создана в 92-ом году и примерно,  по  какой юридической правовой форме она  действовала, была создана эта корпорация, потом она выделила имущество по участкам был "Югенергострой", "Центренергострой" и "Северенергострой". Они наделили уставным капиталом, плюс дали здания и сооружения туда, и в дальнейшем это осталась, вот эта корпорация, которая оставалась "Укренергострой", она осталась как надстройка. Она имела здесь здание в центре Киева и в дальнейшем, я думаю,  ее в этом списке нет, потому что это здание было интересное и потом они через это здание и приватизацию...

И точно так же по приватизации пошли эти предприятия, просто в каждом предприятии оставалось где-то 20, нет, 25 и 1 процент контрольный, блокирующий, в этих предприятиях, которые "Юженергострой" был в надстройке, чтобы невозможно было увеличить уставной фонд, размыть капитал. Примерно, я думаю, что и у этих предприятий такая же участь была, что они участками выделяли их, потом принимали решение, они шли в приватизацию. И поэтому в самом деле, я просто считаю, что прежде, чем  принимать такое решение, хотя бы (совершенно правильно говорит…) увидеть структуру, какие остались и что она из себя представляет, вообще вот эти корпорации.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Да, здесь основной риск заключается в том, что этот декрет держит эти корпорации, то есть в новом законе такого понятия как "корпорация" нет, оно размытое, и, по сути, их  просто распилят сразу и все. То есть лакомые куски заберут, а остальное неизвестно куда пойдет. Поэтому хотелось бы всё-таки получить справку, что… о составе этих корпораций и в какой собственности, в какой форме собственности находятся эти корпорации, а потом принимать такое решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ігорович.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Наскільки я розумію чи правильно я розумію, що всі підприємства, які тут записані, вони є державної форми власності? Вони не можуть бути… бо якщо Закон "Про  управління об'єктами державної форми власності", який ми приймали, то він розписується виключно на державні підприємства і ці підприємства є підприємствами державної форми власності. Правильно я розумію чи ні?

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Значить абсолютно, але ми повинні враховувати, що ті підприємства, які входили в корпорацію, деякі з них…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, я задаю питання… (Шум у залі) це є державні – холдингові чи не холдингові – державні підприємства, правильно?

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Проблема полягає ще в тому, що серед них є корпоратизовані, а ці корпорації вони за своєю організаційно-правовою формою не можуть бути суб'єктами управління корпоративними правами. виникає юридична колізія. Тому, в тому числі і тому, приймається…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну тоді правильно задає питання, дайте нам інформацію по цих підприємствах, які з них корпоратизовані, які державні. Якщо ви не знаєте цієї інформації, ну як ми можемо приймати рішення?

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Йдеться про правове регулювання.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. С одной стороны вы правы, да…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Миколайович Воропаєв.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Нас пытаются убедить в чем? В том, что был декрет, который регулировал порядок управления этими корпорациями государственными, а мы недавно в этом году приняли другой совсем закон, который теперь регулирует правление всеми государственными предприятиями, независимо от формы собственности. Но хочу вам как юрист рассказать, что когда действуют два закона одновременно, тот не отменен, то прерогатива.. являет последний и отменять предыдущий закон нет необходимости. Вы когда-нибудь видели, чтобы вам, скажем, предложили закон, не знаю, там, по чём угодно, любую тему, а в нём там сзади шел перечень тех нормативных актов, которые ранее были приняты и регулируют эту же отрасль и не отменяются по перечню какому-то. Так не делается. Так само и здесь, мы закон приняли, он последний, он действует. Для чего нам нужно сейчас отменять декрет  Кабинета Министров, я не понимаю. Как юрист – не понимаю. Вот и все.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Знову ж таки, повертаємося. Декрет 93-го року. Поглянемо з точки зору юридичної логіки. Ми повинні подивитися на обсяг  правового регулювання подібних відносин, які були на той момент, коли приймався декрет, і за цей період часу наскільки стали розвинені норми. Скажімо так, в корпорації на той час здійснювали те, що зараз не можуть здійснювати, тобто не було такого регулювання. Знову ж таки, по корпоративним відносинам, вони проводили корпоратизацію підприємств. На сьогоднішній день, коли з'явився Закон про управління і Господарський кодекс, який деталізував повноваження органів управління, вийшло так, що декрет став суперечити більш розвиненому масиву, більш деталізованому масиву законодавства.

Більше того, значить, якщо ми визнаємо таким, що втратив чинність, це не значить, що вони залишаться без органу управління. Вони не є класичним органом управління в розумінні з сьогоднішнім законодавством.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … за Хозяйственный кодекс. В этом году Верховная Рада… Кабинета Министров приняла специальный Закон об управлении государственными и коммунальными предприятиями. И под этот закон  попадает, в том числе, и эти ваши предприятия. Всего-на-всего. И он действует, он имеет прерогативу над всеми остальными нормативными актами. Там один декрет, два декрета, десять декретов. Они все действуют только в той части, которая не противоречит последнему закону.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Погоджуюся з вами, з точки зору теорії права. Я хочу звернути вагу на моменти застосування. Ці органи управління мають свій керівний склад і тощо, і вони виросли і сформувалися, і мають певну традицію  управління цими суб'єктами господарювання. Вони ними, тобто…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Не понимаю слова "традиция с точки зрения права".

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Як це не розумієте? Спочатку право формується на рівні звичаю, а потім воно легалізується відповідним органом законодавчим.

Так, от, вони працювали в умовах, коли, ну, скажімо, визнали їх органом управління і вони користувалися на свій розсуд, проводили корпоратизацію підприємства, от відповідаючи, не всі там державні підприємства, там є корпоративні права. По сучасному законодавству, нормативній базі, вони не мають повноважень, корпорація не може здійснювати управління корпоративними правами. Воно може мати, управляти унітарними підприємствами. Тому пропонуємо привести у відповідність ті підприємства, які залишаться, по відношенню до них встановленою процедурою Кабінетом Міністрів буде визначений орган управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є бажаючі виступити?

Шановні друзі, в мене є пропозиція, зняти даний законопроект сьогодні з розгляду. Апарату разом з Міністерством економіки підготувати народним депутатам членам комітету інформацію в якому стані знаходяться зараз ті підприємства, які були перераховані в декреті 92-го року. Підготувати апарату справку, що стосується, разом з Фондом державного майна, які загрози несуть зміни, якщо вони зараз, буде цей декрет скасований, стосується це зміни керівництва, захоплення чи ще якихось речей, які повноваження залишаться на місцях в цих підприємствах, неважно якої вони форми власності. І, щоб депутати ознайомилися і на слідуюче засідання комітету, будь ласка, проінформуйте колег. І ми тоді розглянемо даний законопроект. Тиждень часу, я думаю, не лімітує. Дякую.

 Шановні  друзі, законопроект 4943, внесеними народними депутатами Бурбаком і нашим колегою Кривенком.

Будь ласка, Вадим Валерійович, декілька слів.

 

КРИВЕНКО В.В. Шановні колеги, пропонується вам на розгляд законопроект 4943, в якому іде мова про внесення змін до статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Саме в цьому законопроекті йде мова про такі об'єкти, які зараз знаходяться у веденні Державної служби по надзвичайним ситуаціям, а саме майнові комплекси рятувально-пожежних станцій і окремо визначене рухоме майно – це ті машини і обладнання, які на сьогоднішній день є на балансі Державної служби з надзвичайних ситуацій, але які не використовуються. Якщо простими словами, в першу чергу це йде мова про сільську місцевість. Ви знаєте, раніше були пожежні частини майже через кожне село на третє, приміщення залишились, залишилася деяка техніка, а на сьогоднішній день  Державна служба з надзвичайних ситуацій не має економічної і фінансової можливості утримувати таку кількість пожежних цих станцій.

У той же час місцева влада, в тому числі, в першу черга зараз місцева влада новостворених об'єднаних громад, які отримують додаткові кошти, має бажання утворити для себе, для своїх мешканців утворити ці загони, комунальні або добровільні пожежні загони (згідно закону вони можуть це робити по согласованию з тим же самим ДСНС). Для того, щоби вони не витрачали зайвих грошей на оренду цих приміщень, на придбання цієї техніки, пропонується по згоді Державної служби надзвичайних ситуацій, щоб була можливість передати це майно у комунальну власність через підприємство, якщо воно не використовується і не планується до використання безпосередньо службою з надзвичайних ситуацій. Мова йде виключно про майнові комплекси рятувальних станцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я двома руками за цей законопроект.

Будь ласка, Юрій Миколайович, питання до автора.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Один вопрос всего. Не получится ли так, что мы, передавая эти целостные имущественные комплексы местным советам без источников финансирования, положим на них дополнительный какой-то тягар, который нужно будет финансировать?

 

КРИВЕНКО В.В. За згодою місцевих… Тобто ініціатором виступає місцева громада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або територіальна громада.

 

КРИВЕНКО В.В. І, знову-таки, використовуватися воно може виключно під оці або комунальні, або добровільні пожежні частини. Приклад такий є, просто немає цього закону, зараз вони вимушені сплачувати якісь, там, 10 гривень оренди, це все додатковими актами, і ми вже розглядали декілька законів тут буквально до передачі кожної пожежної машини з баланса на баланс. Щоби цього не робити – про це іде мова в цьому законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони самі просять. В них є гроші зараз на місцях і їм дуже важливо, щоб якісна була послуга. Коли в них в територіальній громаді, воно є, воно швидше доїжджає, ці машини до, ну, не дай Бог, до якогось місця…

 

КРИВЕНКО В.В. Ну, я кажу по багатьом областям вже є позитивні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович. 

 

МАТВІЄНКОВ С.А. … питань можно поддерживать это дело. Вопрос только в одном, чтобы вторая сторона не заработала. Как работает сейчас на практике все это дело. И нужно четко понимать позицию с МЧС. МЧС сегодня, глядя на эту ситуацию, просто говорит о том, что у меня нет денег финансировать эту пожарную часть, вам нужно – вы и финансируйте, вы забирайте. Ну, так оно есть на сегодняшний день на многих предприятиях, на многих объектах и на многих населенных пунктах такая картина, чтобы мы этим не дали тем самым толчок и развязали руки МЧС.

 

КРИВЕНКО В.В. Шановний Сергій Анатолійович, на сьогоднішній день в системі ДСНС – як воно зараз, не МЧС, називається – вже чітко прописано і є затверджено кількість пожежних частин, які вони мають, ну, зобов'язані мати, відповідно до площі, відповідно до кількості населення і так далі, і так далі. 

В той же час, ви знаєте, що по селам стоїть куча цих депо, в яких там хтось картошку зберігає чи ще щось. Державна служба надзвичайних ситуацій мусить якось їх зберігати, хоча їх розтаскують кожного дня. Те ж саме стосується і цієї техніки. У нас є кулібіни, які кажуть, ми цю техніку востановимо, щоб воно тут не стояло і не ржавіло. Тому Державна служба з надзвичайних ситуацій вона теж не зацікавлена, щоб зменшувати своє власне фінансування шляхом того, що будуть знімати частини.

Ну, дивіться, якщо ви знаєте, колись була така служба, лісовики мали свої пожежні частини.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Та всі мали свої пожежні частини.

 

КРИВЕНКО В.В. Да. Підприємства мали свої пожежні… І це в багатьох випадках це було дуже великий плюс. Якщо на сьогоднішній день є можливість створити або комунальні, або навіть добровільні ці дружини, ну, так усей світ…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Нема питань, вопрос только в другом – чтобы МЧС сейчас не повесило... совет, в принудительном плане закрывая: у меня нет денег финансировать, я не хочу, забирайте…

 

КРИВЕНКО В.В. Це ж те ж саме як те, що з лікарнями. На сьогоднішній день чітко прописано, де вони мають бути. Якщо ми змінимо закон і пропишемо, що їх там не має бути, то це вже інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Петрович, підтримаємо нашого колегу?

 

ДЕНИСЕНКО А.П.  Да, есть предложение в целом этот закон принять, потому что лаконичный, понятный, чтобы не было…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Інших пропозицій немає?

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Мінекономрозвитку, якщо воно враховане, ми підтримаємо. Було в частині… Дивіться, законопроектом визначено майнові комплекси статтею 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної власності" визначено цілісні майнові комплекси.

 

КРИВЕНКО В.В. Враховано.

 

БРОВЧЕНКО Ю.П. Враховано, що добавлено, що цілісни майнові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Якович, мені під стенограму, я скажу. Слово "цілісність".

 

КРИВЕНКО В.В. (Не чути) … "цілісні майнові комплекси". Не просто майнові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Хто за пропозицію підтримати даний законопроект, прошу голосувати. Хто – "проти"? Рішення прийнято одноголосно.

Третій законопроект (№ 4965) внесений народними депутатами Пинзеником і Іщенком. Де автори? Є?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Не прийшли. Павло Васильович дзвонив, хотів прийти, там комітет… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А лист є? Авторів розглядати.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. (Не чути)  … не написали. Так сталося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто від Антимонопольного комітету буде доповідати?

 

 ТАЛАХ В.М. Доброго для шановні панове, Талах Віктор Миколайович виконуючий обов'язки директору  Департаменту конкурентної політики.

У Антимонопольному комітеті розглянуто цей проект, законопроект, є також солідарність з нами висновки Міністерство економіки і Нацдержслужби. Позиція наша полягає в цьому, значить, законопроект передбачає вилучення частини першої статті 9 Закону "Про Антимонопольний комітет України", яка встановлює порядок призначення голови комітету. Тобто на рівні закону пропонується взагалі регулювання цього порядку  вилучити, зважаючи на те, що відповідний порядок зазначено в Конституції України.  І на сьогодні це загальновідомо. Так склалося, що існує колізія між нормою частиної першої статті 9 нашого закону  і нормою Конституції, тобто діє норма Конституції.

Існує два шляхи в усуненні цієї колізії. Один – той що пропонують народні депутати, тобто просто вилучити це унормування з закону.

І другий шлях, який пропонується нами і Кабінетом Міністрів, відповідний законопроект, він внесений до Верховної Ради, це законопроект 4526д від 14 липня 2016 року, який  передбачає, що норма ця залишається, але вона приводиться у відповідність до норм Конституції, тобто за поданням Прем'єр-міністра Верховною Радою України призначається голова комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … законопроект 4526.

 

ТАЛАХ В.М.  І питання… (Шум у залі)

Значить, він вносився Кабінетом Міністрів, це кабмінівський законопроект: про внесення змін до деяких законів Україні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він на минулій сесії був внесений, правильно? Я питаюся…

 

ТАЛАХ В.М. 4526д.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка його доля?

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, насправді тут все просто. Тут же ж є обґрунтування пояснювальної записки. Є пряма норма Конституції, яка говорить, що до повноважень Верховної Ради України відноситься звільнення назначених осіб з посади. А ви пропонуєте звільнення за поданням Прем'єр-міністра, да, в своєму?

 

ТАЛАХ В.М. Це порядок призначення.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні. Порядок призначення подається за поданням Президента.

 

______________. (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, Секунду. Ні, ні, ні. Ми це… Абсолютно правильний закон внесений зараз. Цей закон приводить виключно, як Конституція каже, так і говорить цей закон. Ви ж пропонуєте, наскільки я зрозумів, ви пропонуєте своїми правками до закону, що звільняти голову Антимонопольного комітету може Верховна Рада, але виключно за поданням Прем'єр-міністра. Правильно я вас почув?

 

ТАЛАХ В.М.  Ні-ні-ні. 

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А! Значить, тоді вибачаюсь.

 

(Загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.В. А по Конституції вносить Прем'єр-міністр… (не чути)  

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Це понятно. Я про звільнення говорю.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Андрей, зачитаю сам закон, там три строчки, слушайте, что написано: "Голова Антимонопольного комитета призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України". Этот абзац вилучається. И все.

 

КРИВЕНКО В.В. А в Конституции написано "Подання…"

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  Что в Конституции написано мы знаем. Но в теле закона ничего не остается. Речь о чем идет? Мы вилучаєм это и в теле закона мы ничего не имеем.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Нічого не залишаєм, так, тобто залишається прогалина.

 

(Загальна дискусія)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А для чого вона, у нас же пряма норма Конституції є?

 

МАТВІЄНКОВ С.А.  В законе должно быть, в теле закона?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, давайте якось так по порядку.

Юрій Миколайович, будь ласка. 

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Есть две позиции. Одну изложили в этом законопроекте, она очень проста: выбросить вообще из Закона "Об Антимонопольном комитете" порядок назначения главы комитета. Все. Вот выбросили и все. Потому что есть такой порядок в самой Конституции.

А есть другая позиция, предлагаемая Кабинетом Министром, продублировать этот порядок в Законе "Об Антимонопольном комитете". По-моему, это более граммотно, буде правильная позиция.

Но! Получается два законопроекта на одну и ту же тему. Они по идее альтернативные, да, один – основной, другой – альтернативный. Они должны вместе рассматриваться по Регламенту. Они должны рассматриваться в нашем комитете, потому что антимонопольное законодательство оно регулируется нашим комитетом, рассматривается. Это вам…. второй закон, их вместе поставить на повестку дня и принять закон один. Вот и все.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. А можете поручить Пташник, пусть уберет тот закон.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Он не спорный этот вопрос. Не конфликтный этот вопрос. От чисто технический этот вопрос.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  У мене питання. Зараз звільнення керівника Антимонопольного комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ні, ні. Секундочку. Не рік тому… Та я не в контексті звільнення. Мене цікавить, у відповідності до діючої Конституції Верховна Рада вона самостійно може звільнити?

 

КРИВЕНКО В.В. За поданням Прем'єр-міністра. А згідно діючого закону – за поданням Президента.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Секундочку. Я прочитав норму Конституції, там за поданням Прем'єра тільки призначається. Я ж прочитав уважно. А Верховна Рада… Я ж зрозумів з того, що говорив доповідаючий, що, в тому числі планується за поданням Прем'єра звільняти.

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Более правильно сделать, что бы  продублировать в законе в более расширенном варианте. В законе. Кабмин абсолютно грамотном предложил…

 

________________. Но в другом законе.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Но в другом… (не чути)… и как будто можно таким образом  решить, кто-то что-то вам…  Глупость какая-то.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Повторяю свое предложение. Поручить Пташник, пускай заберет этот законопроект…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. О!

 

_______________. Там Закон про внесення змін до Закону "Про державну службу", там десятки і до нього вже є чотири альтернативних закони.  І вони в комітеті… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі! Можна мені тепер сказати точку зору, якщо ви дозволите?

Перше. В нашій країні мінялася Конституція з президентської форми правління на парламентську. Потом – назад, потом – знов вперед.  Це наш був такий прорахунок, коли ми перейшли з президентської форми правління Януковича, ми повинні були змінити все  законодавство під парламентську форму правління. Закон "Про Антимонопольний комітет" ми тоді прозівали. І в Законі "Про Антимонопольний комітет" (спеціальний закон) там є процедура,  призначення і звільнення. Вона  відповідає старій Конституції, де була президентська форма правління. Наш обов'язок виправити закон. Ми не можемо скасовувати в законі процедуру призначення і звільнення голови Антимонопольного комітету.

Тому я пропоную, зняти з розгляду даний законопроект. Я завтра зв'яжуся з авторами. Члени комітету зобов'язані підготувати новий законопроект, яким ми внесемо зміни до Закону "Про Антимонопольний комітет", де пропишемо процедуру  призначення і звільнення голови, згідно діючої на сьогоднішній день  Конституцією.

Немає заперечень? Я вам дякую.

 

ТАЛАХ В.М.  Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверне питання, шшановні друзі, законопроект 5067, внесений групою народних депутатів на чолі з Продан Оксаною, яка і доповість нам  про даний  законопроект.

Оксана Петрівна, будь ласка.

 

ПРОДАН О.П. Дуже дякую.

Доброго дня, шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Я прошу вас розглянути і підтримати, в першому читанні, законопроект якого чекає, на сьогоднішній момент, весь бізнес України і не тільки бізнес, і фізичні особи. Тому що на даний момент… Я не буду говорити, хто крайній, хто винен, але ми маємо ситуацію, коли насправді можна з ранку прокинутися і з'ясувати, що ти не власник того, що ти будував все своє життя або на що збирав все своє життя.

Цим законопроектом, який пропонується, він є дуже складний. Його готували не тільки депутати, його готувало Міністерство юстиції. І ми тільки говорили, щоби ми хотіли, як би ми це бачили. Готували всі разом, вносили депутати для того, щоб це було швидше. Особисто у мене є, ну, напевно, зо 30 правок, у самої мене. Я знаю ми маємо поправки уже, які передала Рада підприємців при Кабінеті Міністрів. Ми маємо поправки від громадських об'єднань. Но уже сьогодні збираємо набір поправок, які ті чи інші норми або зв'язують один до одного, або змінюють.

Проект стосується декількох напрямків. По-перше, він вводить обов'язкове засвідчення нотаріусами ряд підписів при реєстрації змін до статутних документів, при реєстрації змін власників, керівництва юридичних осіб. Так само вносить зміни до реєстраційних дій, до нюансів реєстраційних дій, для того, щоби унеможливити вплив або зміну даних в реєстрі. Уточнює цілий набір норм саме в частині реєстрації.

Я думаю, що дуже важливим є те, що в цьому законопроекті вводиться адміністративна і кримінальна відповідальність за здійснення реєстраційних дій в порушення законом або за намагання таких дій, за підробку документів при реєстрації.

Я знаю, що найбільші зауваження і висловлюються, і будуть чутні з боку нотаріусів, тому що як з одного боку ми їм даємо роботу, з іншого боку ми вводимо цілий ряд можливих санкцій яких сьогодні немає, але завтра вони можуть бути.

І з нотаріусами, і з усіма іншими, я розумію, що ми будемо працювати. І я думаю, що Андрій Володимирович і комітет так само, да. Тому що наше завдання зробити так, щоби завтра, після прийняття цього проекту, право власності в Україні було захищеним.

Є, я згідна, є нюанси і треба над проектом працювати. Але для того, щоби над ним працювати ефективно нам потрібно почати цю роботу і почати цю роботу у вас в комітеті.

Тому я прошу вас підтримати в першому читанні, з розумінням того, що ми будем дуже інтенсивно, працювати відкрито для того, щоб доопрацювати законопроект до другого, потім.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Оксана Петрівна.

Дуже негативна довідка Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Я переживаю… У нас є два варіанти. Перший варіант, це прийняти даний законопроект на площадку Верховної Ради і піти по процедурі другого читання або відправити його на доопрацювання.

В мене запитання. Євген Якович, ми зможемо без порушення 116 попробувати виправити в другому читанні ці всі зауваження ГНЕУ? Тут написано, що протирічить законодавству.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати! Для того, щоб 116-а частина друга потім не застосовувалася в даному випадку пропонується на перше читання у поданні від комітету, ну, десь відсотків на 50, сформулювати ті концептуальні вимоги до цього законопроекту, які мають увійти в табличку на друге читання і до них потім не буде ніяких претензій з боку народних депутатів. Тобто в поданні говорить, що врахувати при доопрацюванні в другом читанні, врахувати такі, такі, такі, такі позиції. Хоча б їх перерахувати для того, щоб потім не застосовувалася 116 стаття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо ми не все перерахуєм?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. … що все ми не перерахуєм, але…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Будет нарушение 116-й…

 

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Це буде до порушення… Але по великому рахунку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, те, що я читаю в довідці ГНЕУ…

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Це уже може бути.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Оксана Петрівна, будь ласка.

 

ПРОДАН О.П. Я хочу стосовно… по зауваженням ГНЕУ. Частина з них, от, вони не потребують, їх усунення не потребує застосування 116-ї, ну, не буде порушувати 116.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буде.

 

ПРОДАН О.П. Не буде. От то, що я дивлюсь по ГНЕУ. Там не буде порушень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А друга частина?

 

ПРОДАН О.П. Є частково. Я би тоді погодилася з пропозицією голови секретаріату для того, щоб в висновках комітету зазначити про те, що це буде в поправках. Але я прошу не віддавати з площадки Верховної Ради цей проект чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я хочу вам повернути на доопрацювання.

 

ПРОДАН О.П. Ще раз я поясню, чому я прошу не повертати мені на доопрацювання. Тому що я буду сама ходити до Борденюка, беру на себе зобов'язання.

 

МОРОЗ П.О. І Міністерство юстиції підготує застереження цих зауважень, просто вони деякі є досить суб'єктивні. Я прошу…

 

ПРОДАН О.П. Можна я буду говорити і мене не перебивати, да? Дякую дуже.

Тобто я буду узгоджувати ходити всі поправки, які вийдуть, які ми будемо готувати, у Головному науково-експертному управлінні, але прошу не повертати проект чому? Тому що, якщо ви його повернете, ви його повернете знову в ту саму площину, яке готувало. Готувало: Міністерство юстиції, готувало декілька народних депутатів без вас, без юруправління, без вашого секретаріату – тобто це все одно буде… до тих самих повернеться. І це буде ще місяць, два, три, як вийде.

Якщо зараз комітет підтримає все-таки у першому читанні прийняття, то ми маємо з вами шанс доопрацювати до другого. Ви завжди зможете на другому читанні завалити, якщо будуть зауваження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, просто ви сказали, пані Оксана, що у вас особисто яку автора є 30 поправок. Я думаю, щоби ми зараз би сіли, це все швиденько виправили, щоби потім не йти по цих 700, 500 поправок до другого читання. Тому що, ви розумієте, потім буде поправка, кожну треба підтвердження можуть поставити, що лишиться з цього закону? А якщо воно буде вже в тілі, то вже ніхто ніколи не витягне. Ну, ви розумієте, що ми ж досвід маємо у цьому плані.  Тому це, як вам зручніше. Комітет підтримає і так, і так. Єдине, що мені не подобається, якщо ми повернемо на доопрацювання, все рівно треба в парламенті про це проголосувати, це нам на одне голосування в парламенті більше.

Тому давайте, може, якщо не буде… Чому ти кривишся?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Во-первых, никто не мешает автору отозвать свой закон и подать новый на замену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Это лучше.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Например, я подал закон по газовым счетчикам буквально неделю назад, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, это не надо голосовать.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Получил несколько писем по этому поводу от людей, которые поддерживают, но надо дополнить его. Я  отозвал старый, продал новый на замену.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На замену сразу.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. На замену, абсолютно. Поэтому я не вижу проблемы с этим. Это первое.

И второе – самое главное хочу сказать то, что это писал Минюст, – и к бабке не ходи.  Все намного… весь смысл этого закона прописан в трех статьях всего, если их выбросить, то все остальное более-менее прилично, да? 7-я, 9-я, 10-я.

Как потом вообще развивалась ситуации с этими объектами? Я уже не помню, в каком году? В 2006, 2007 году? По инициативе Министерства юстиции мы забрали из БТИ, из местных органов власти, из коммунальных предприятий регистрацию в Минюст. То есть до этого было все в БТИ – это коммунальное предприятие, плата за регистрацию шла – выписки, там регистрацию, все остальное, изменения – шла в  местные бюджеты местных советов. Минюст сказал: это все неправильно, там каждый злоупотребляет, все должно быть в одних руках, забрать все в Минюст. Мы  это сделали и в Минюст забрали. Мы обязали Минюст самому эту функцию выполнять через свои  управления  юстиции на местах.

Прошло какое-то время, поменялся министр юстиции и сказал: та нет, ребята, подождите, мне нужны дополнительные деньги. И он... Мы снова внесли изменения в закон, и создали целую государственную службу, регистрационную. И еще при Минюсте опять же. Но если раньше, по первому закону, все сборы должны были идти в бюджет, то по новому закону все должно было пойти уже в Минюст на специальные счета.  И деньги эти  можно было использовать не только для бюджета, но и для поощрения отдельных работников.

Натворили дел, посоздавали там, черт его знает что, да? Многие объекты по два, по три, собственника имеют. Я тогда кричал здесь на комитет и говорил: ребята, хоть целостные имущественные комплексы уберите. Там, "Комбинат Ильича", завод, там, "Азовмаш", "Южмаш" и так далее. Вы же тут же отдаете в эти же руки частным лицам, которые будут это все перерегистрировать собственника на другого собственника.  Они сказали: нет, нет, нет, мы введем штрафные санкции нотариусам, нет никаких рисков, все буде хорошо. Не потянули. Деньги из бюджета забрали, не потянули. А теперь, что? Статьей конкретно 9-й, 10-й все это передается в полном объёме в местные советы опять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На виконавчі органи.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Стоп-стоп-стоп. А это, что?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, тоже самое.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Местные советы более того, статью 7, которая говорит о компетенции Минюсту по этому  вопросу, убирает всю ответственность с Минюста за все то, что оно было и было сделано до этого момента.

Поэтому я с удовольствием буду дорабатывать этот закон до второго чтения, но без  статьи 7, 9-й и 10-й.  Поэтому большая просьба: не делайте вы таких поспешных… Уже понаделали за эти 9 лет… натворили такого, что сейчас вообще, я не представляю, что творится. Давайте не торопиться снова бегом бежать. Никуда… Те, кто натворил, никуда не денутся, к ним все это вернется. Независимо от того... Давайте не торопиться, давайте вдумчиво к этому отнесемся. Пусть под нашим руководством будет рабочая группа. Я -  "за". С удовольствием туда войду. Посмотрим. Выскажем позицию. Позовем представителей местных органов. Позовем представителей Министерства юстиции. Представителей этих БТИ в конце концов. Хотя местные органы могут их заменить. И все это обсудим и тогда наработаем какой-то общий законопроект. И, пожалуйста, идите регистрировать его, если будете согласны с ним. И мы все поддержим.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Миколайович, можна питання. Бо я так розумію, що ви найкращий…

Зараз, я так розумію, по діючому законодавству реєстрація ми наділили право ще і нотаріусів, і банків, так? Щодо здійснення. То есть цим законом проектом…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  И не только их. То есть зараз ми в них забираємо знову це право, да?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Ні.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ні. А в чому…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  То есть цей закон…

 

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) что вы говорите, оно там сзади... все правильно. Но главное в этом законе в другом месте, в начале: 7-я, 9-я, 10-я статьи.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ну, поясніть, будь ласка, просто. Бо я чесно…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Что именно? Конкретно: в 9-й, 10-й статье ведение этих дел организационных, хранение этих дел снова отдается, и ответственность за них, снова отдается местным органам власти. Это первое.

И второе. Статьей 7, да? которая была полностью ответственность на Минюсте, она убирается и сокращается только до… Сейчас скажу до какого рівня: до мониторинга этой ситуации и вмешательство, если кто-то пожелает. Вот и все.

Поэтому я еще раз говорю, не надо бегом бежать. Нужно какой-то строк, давайте, скажем, неделю поставим срок. Но внимательно, вдумчиво к этому отнесемся.

Я был и у этот самого, как он там? Лавриновича. У Лукаш. Убеждал: не бегите, не бегите. Был у Петренка по этому поводу. Он собирал, рабочая группа, начальников департамента по этому поводу.

Более того, я тогда говорил, когда в Минюст забирали все это. Надо урегулировать взаимоотношение между БТИ и юстицией. Почему? Регистрация, она что означает? Что вы регистрируете право собственности. На что? На какой объект? Где он нарисован, этот объект? Сколько этажей? Сколько помещений? Где конкретно находиться? Это все в поэтажном плане. А где поэтажный план? У вас? У вас его нет. Где он находится? В БТИ находится.

Поэтому это нужно каким-то образом урегулировать. Создали. Как его называли? Ефимова по-моему, замминистра юстиции.

Ефименко. При ней создали группу рабочую, мы этот закон наработали, в котором Минюст вместе с БТИ контролируют определенные… Кабмин стоит и эти вопросы регулирует, да. Все это поломали, отдали только одному Минюсту. А теперь говорят: нет-нет…

 

МОРОЗ П.О. Зараз, зараз, функції державної реєстрації Мін'юст, взагалі, не виконує. Реєстрацію проводять, нотаріуси, районні державні адміністрації, міста обласного значення та акредитовані суб'єкти. Функції контролю Мін'юсту вони звужені до контролю, в якому вигляді цей контроль зараз полягає, в тому вигляді якщо є скарга на дії державного реєстратора. Все. Що пропонується тут? Ввести моніторинг і контроль, але що буде наслідком цього моніторингу і  контролю?

 (Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) … что контроль в виде мониторинга.

 

МОРОЗ П.О. Правильно.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … контроль полный.

 

МОРОЗ П.О. Ні, ні, у нас немає контролю взагалі.  Дивіться, у нас  немає жодного контролю. Якщо надходить скарга на державного реєстратора, тільки тоді Мін'юст може застосувати певні санкції щодо цього  державного реєстратора. Все. Контролю зараз немає взагалі.

 

(Загальна дискусія)

 

МОРОЗ П.О. Ну давайте я вам покажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, що я пропоную. У нас… Оксана,  у нас немає плану п'ятої сесії, якщо би був включений той законопроект 5067 в    порядок денний п'ятої сесії, я би за нього боровся, розумієш. А так, якщо у нас плану немає і на найближчі тижні я його не відчуваю, що він буде, ми будем тільки на пленарний тиждень план затверджувати. Тому спокійно ти його можеш відкликати. Ми можемо зараз чуть-чуть з ним попрацювати. Коли ми можемо з ним пропрацювати, у мене тоді запитання.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь. Ви, хто?

 

ПРОДАН О.П. Якщо можна. Я би не відкликала поки що, да. Я би відпрацювала, якщо ви доручите, дозволите, з Євгеном Яковичем, з членами комітету, з міністерством і всіма галузями, які з цим пов'язані, ми би напрацювали протягом наступного непленарного тижня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПРОДАН О.П. …всі питання.

Ні. Я розумію чого ви його не підтримуєте. Я б не відкликала. А потім би просто внесли на заміну з тими авторами, які будуть співучасниками цього процесу.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хорошая идея. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, представтесь, хто ви.

 

ПРОДАН О.П. Відкласти розгляд. І ми би просто тоді…

 

______________. (Не чути) … від громадськості. Загалом ми підтримуємо ідею антирейдерського закону, але тут не враховані особливості функціонування саме громадських, благодійних організацій і так далі. Тому ми просимо, є пропозиція, письмом ми передамо і готові включитися. Особливо напружує всіх те, що, ну, ……. обов'язкове нотаріальне посвідчення громадським благодійним організаціям заяви на внесення змін, де сам статут, протокол, тобто це підпис нотаріуса, посвідчення в Києві 250 гривень, разом, три підписи, 750 гривень… (Шум у залі) 410, це більше тисячі гривень, це тільки для того, щоб внести зміни чи якісь зміни до статуту і так далі. Це велика дуже сума.

І ми подивилися. Нотаріальне посвідчення підпису не зменшує ризики рейдерства, тому що нотаріус не може робити правовий висновок, що правомірно ці люди прийшли до нього реєструвати зміни. Він посвідчив, що справді це Степаненко і Петренко, це їх підписи, але те, що ці люди правомірно можуть, правомочні вносити якісь зміни немає, тобто ризики залишаються.

Тому ми просимо доопрацювати. У нас є пропозиції. Ми готові працювати з Мін'юстом, комітетом і разом з пані Оксаною. Ми вже передали пропозиції, щоб просувати особливості роботи оцих громадських формувань.

І я хотів поправити пана ………. Насправді Мін'юст є державним реєстратором, ви реєструєте громадські, благодійні, профспілки, банки і так далі. Це тільки Мін'юст робить. І я…

 

______________. Ми говоримо про реєстрацію… 

(Загальна дискусія)

 

 _______________. Ще я хотів сказати, що ви постійно забувайте про громадські об'єднання. І так… (не чути) … законопроект… (не чути) зареєструйте, і ми якраз є жертвою вашої реєстрації. Тому просимо  врахувати інтереси громадськості. Ми готові правцювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви повторюєтеся. Ми вже зрозуміли вашу позицію. Сергій Олександрович. Я вас дуже. А, будь ласка.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я дякую. Я теж співавтор, так, я не хотів перебивати, тому що власне говорили про те, що я хотів сказали.  Але я думаю, що самий кращий варіант в останню чергу був запропонований, нам треба буде сісти ще доопрацювати його. Тому що, дійсно, щодня величезна кількість пропозицій. Я вчора був на прес-конференції на одній з цього приводу, просто шалений іде зараз рейдерський такий, ну, я не знаю, як його назвати українською мовою, рух. І треба сісти нам спокійно все зважити.

Я не знаю вчора чи жартували зі мною чи ні, це перекинулося і на реєстрацію шлюбу. Мені сказали, що в Рівному дівчину за місяць двічі одружили і  розлучили, і вона про це і не знала. Тому це ще такого не хватало… (Сміх) Це не сміх, це не сміх, взагалі-то.

Але таж сама схема, яка при реєстрації речових прав. Не треба другої сторони присутній бути, прийшов, прийшла, написала заяву  чи він написав, що вона хоче з ним одружитися, зареєструвався її чоловіком і все. Тому  треба передивитися ці всі речі спокійно, з залученням авторитетних фахівців. Звичайно, Мін'юст повинен грати мабуть основну роль, тому що на них зараз там воно… От, і все. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, присутні. Давайте приймемо таке якесь Соломонове рішення. Сергій Олександрович Феєрмарк підготує особовий склад цієї робочої групи, хто повинен до неї увійти, автори, плюс фахівці з  тих питань, які торкаються даний законопроект.  Давайте візьмемо: у нас наступний тиждень не пленарний, проведемо консультації  затвердимо кількісний склад. Пані Оксано, з Сергієм Олександровичем ви погодите, хто туди повинен увійти, я би дуже просив кількість не завжди переростає у якість, там  повинні бути фахівці по даним конкретним напрямкам, які можуть членам комітету, а потім і членам парламенту відповідати фахово на ті питання, які порушуються у даному законопроекті. Думаю, ми сьогодні рішення приймати не будемо, ми попрацюємо всі разом, враховуючи важливість даної проблематики, законопроект новий на базі цього, який буде якраз… який треба мусити буде на заміну, щоб було що вносити на заміну. І тоді, коли ми напрацюємо нормальний документ на заміну, пані Оксана відкличе цей законопроект, внесе  новий на заміну, хто захоче долучитися до співавторства у цій роботі, і ми, по-перше, вже виправимо те, що вже зараз бачимо, а, по-друге, підготуємо трошки самі себе до того, щоби…  Можливо, ще щось там, тому що антирейдерство – воно гарно називається, законопроект, але він не дає відповіді на всі питання, при всій повазі до авторів. Мені здається, навіть треба трошки може буде і піти на більш радикальні міри, тому що дійсно це рейдерство в Україні зараз набуло дуже такого серйозного розмаху. Те, що я знаю, це дійсно факти мають місце: переписують підприємства, вічно звертаються люди, що реєстратори вчинили такі записи, такі; там з цим нерухомим майном, особливо з заводами, фабриками таке твориться.

Якщо ще хтось хоче виступити, будь ласка, представтеся.

 

ОНІЩУК О. Доброго дня. Я – Ольга Оніщук, член Ради нотаріальної палати України і я не займу багато уваги. Буквально коротко хотіла би звернути увагу, що анонс цього законопроекту насправді дуже великий, і нотаріальна спільнота підтримує такий законопроект  у зв'язку з тим, що нотаріуси, перш за все, зацікавлені і тому, щоби почистити від недобросовісних реєстраторів і не порочити, скажем, нашу професію, за імідж якої сьогодні ми настільки важко боремося.

І я хотіла би сконцентрувати увагу, перше за все, що ми маємо сконцентрувати увагу не на відповідальності, а на тому, щоб злочинів таких не відбувалися. У нас загальна частина кримінального права на юридичному факультеті вчить, що, перш за все, треба запобігати злочинам. І насправді, на жаль, даний  законопроект дуже слабкі заходи тут у нас вносить у зв'язку з тим, що наприклад, засвідчення підписів, про які ми говорили, не зможе забезпечити тієї безпеки, яку потрібно громадянам, юридичним особам. Я це можу пояснити достатньо детально на робочій групі. Це пов'язано з такими, скажімо, деталями, дуже тонка робота, і тут потрібно залучати нас як спеціалістів. На жаль, наші зауваження, пропозиції, які ми вносили на робочу групу, не були враховані абсолютно в жодному із абзаців цього законопроекту. І насправді це дуже образливо у зв'язку з тим, що саме ми працюємо з цим законом, саме ми застосовуємо ці норми на практиці, саме ми знаємо їх деталі.

Якщо навести приклад із засвідченням підписів. Що таке рейдерство? Це перш за все захоплення підприємств. Що таке підприємство? Це учасники. Наприклад, є вісім учасників, і засвідчується підпис на протоколі  голови і секретаря – це загальні норми господарського права. Значить два учасники підписалися на протоколі, шість не знають про те, що даний протокол існує. Відповідно це треба виписувати процедуру і вносити зміни до Закону "Про нотаріат", наприклад, говорити про те, що  нотаріус має бути присутній на цих зборах, має впевнитися в тому, що ці збори відбулися. І в принципі про це можна говорити достатньо багато і про первинний ринок нерухомості, який сьогодні, угоди вкладаються десь в кіосках, на будмайданчиках, ніхто не перевіряє податкові застави, не перевіряє арешти на цю нерухомість, і потім реєстратор має ці всі проблеми.

Чому з'явилося рейдерство в Україні? Ми не знаємо.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Нам лекции не нужны, извините. Не надо палку перегибать ни в одну, ни в другую сторону.

 

ОНІЩУК О. Добре. Я буквально…  з приводу відповідальності.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … рабочая группа… (не чути) Зачем нам тут лекции?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам так скажу, що, може, законодавство і треба міняти, але і нотаріусам теж треба піднімати рівень відповідальності за свої дії. Рішення прийнято? Немає заперечень?

Шановні друзі, мені треба хвилинка вашої уваги. Наш комітет приймав рішення відносно певних законопроектів, які були включені до порядку денного четвертої сесії. У зв'язку з тим, що почалася п'ята сесія я на Погоджувальній раді попросив включити, перевключити ці законопроекти, щоби ми знову не проходили повну процедуру розгляду в комітетах і так дальше, і тому побідне. Але нам потрібне формальне рішення про підтвердження рішень нашого комітету раніше. Я зачитаю під стенограму законопроекти, це: 4287 (рішення було 30.03.2016-го), 4470 (рішення приймалося 20.04.2016-го), законопроект 4536 (рішення приймалося 11.05-го) та законопроект 4799 (рішення приймалося 7.09-го). Хто за те, щоби підтвердити раніше прийняті рішення нашого комітету, прошу голосувати. Хлопці, хто за те, щоби підтвердити наші рішення? Хто – "проти"? Рішення прийнято одноголосно.

Я всім дуже дякую. Давайте до наступного комітету зробимо те, що ми запланували і до наступних зустрічей. Спасибі.