Стенограма засідання Комітету від 07 грудня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

07 грудня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні друзі, дозвольте розпочати засідання нашого комітету. На ваш розгляд пропонується запропонований порядок денний: законопроект 5445, внесений Кабінетом Міністрів України, та законопроект 5387, внесений Кабінетом Міністрів України. Немає заперечень до порядку денного? Немає.

Хто - "за", прошу проголосувати. Хто – проти? Хто - утримався? Рішення прийнято одноголосно.

А депутатів запросили всіх? А де? Сергій Олександрович, я бачу, був…

Шановні друзі, до слова запрошується міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Вікторович Кутовий. Тарас Вікторович, будь ласка, законопроект 5445.

КУТОВИЙ Т.В. Шановні колеги, дякую за запрошення. Хотів вашій увазі презентувати законопроект, підтриманий Кабінетом Міністрів, з приводу демонополізації та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі.

Вам всім повинні були роздати презентацію, яку ми підготували. Я, щоб не забирати ваш час і не проходити по кожному слайду, я кожен з них зможу прокоментувати. Розкажу загальну ідею і бачення, яким чином, ми вбачаємо, було би правильно здійснити приватизаційні заходи в галузі. І так само декілька аргументів, чому насправді це потрібно.

Наведені декілька слайдів, які говорять про те – самий ключовий момент, - що всі заходи уряду, направлені на збільшення акцизу, насправді майже один до одного корелюють із переходом даної галузі в тінь. Тобто декілька підходів відповідних не мали в статистичній інформації свого відображення.

Наша думка, що приватний власник на заводах в контексті розпорошеної монополізації, тобто, по великому рахунку, це буде  монополія серед тих власників, які  зможуть купити ці заводи на чітко визначений період, там мова йде про п'ять років, дасть можливість уникнути цих механізмів пов'язаних з існуючим сірим і чорним ринком продажу спирту. Чому це  спрацює на нашу думку? Тому що у випадку, коли  горілчані компанії, а ми  сподіваємося, що це перші покупці на цю продукцію отримають право виробництва спирту, то насправді ризикувати маркетинговою позицією  на ринку, полки, вкладеними грошами в бренди  і так далі ніхто не буде.

Таким чином ми очікуємо, що  приватні власники, які інвестують свої бренди і інвестують у засоби виробництва не буде зацікавлені в такій  діяльності. Більше того, наш аналіз показує, що переважні бренди найсильніші, які є майже не залучені до цієї діяльності або мінімально якимось чином  можуть до неї бути причетними.

Філософія наступна. Було декілька думок, одні думки були, що треба приватизувати  ціле підприємство і  знайти одного покупця. Але загальна  філософія це  демонополізація.  Потім друга ідея, яка розглядалася  це було  розбити на блоки, умовно кажучи, брати більш ліквідні заводи до них доєднувати менш ліквідні. Виникає корупціогенний ризик пов'язаний  з тим, яким чином ці пули будуть формуватися, які можуть бути кінцеві механізми визначення, які заводи  з якими об'єднуються  в яких географічних зонах і так далі.

Тому прийшли до висновку, що найкращим механізмом буде одночасна пропозиція до продажу всіх існуючих заводів. І наповнення почергове  за рахунок перших придбаних заводів, а саме найбільш  ліквідних заповнення існуючої можливої квоти по виробництву харчового спирту, яку ми передбачаємо, пропонуємо в обсязі 12 мільйонів ..… . Це включає внутрішнє споживання, можливо, експорт і одні  з найбільших показників, яких ми колись досягали, простими словами є 80 заводів. Хтось купив перший завод і на одиницю виробленої продукції запропонував кращу ціну, таким чином ми вирівнюємо можливості і маленькі заводи і великі заводи. Тобто  конкурують не заводи по загальній ціні, за які вони купуються, конкурують у перерахунку за ціну, заплачену на одиницю потужності виробництва. Перший завод куплений – він забирає частину з квоти, другий завод куплений – забирає  частину з квоти. Таким чином, це буде прискорювати і стимулювати покупців першими зайти у цю харчову квоту.

На моменті, коли харчова квота використовується, всі інші заводи так само продовжуються до продажу, але вже до можливості виробництва технічних спиртів, біоетанолу. Якщо немає там потреби саме в цьому виробництві, а є потреба в іншому виробництві, оскільки, як правило, це інженерно підготовлені підприємства, з мережами, з водними, каналізаційними можливостями і так далі, з допусками по екологічним вимогам. Я думаю, що вони так само будуть мати інтерес і інші інвестори, щоби розвивати, можливо, якесь інше виробництво.

В законі ми пропонуємо, що з 1 січня 2018 року, фактично, держава не буде учасником в виробництві харчового спирту. Ті, хто куплять заводи і заповнять харчову квоту, будуть виробляти харчовий спирт протягом наступних п'яти років без можливості збільшення обсягів виробництва на заводах, які вони купили, але з можливістю модернізації, зменшення собівартості і так далі.

Слід сказати, і важливо буде сказати, що собівартість сьогодні середньозважена по виробництву на Україні на 30 відсотків вища, ніж в Європі. По великому рахунку, сьогодні український спирт не є конкурентоздатним у порівнянні з тією ефективністю, яка сьогодні досягається в Європі.

Крім того, слід зауважити, що ми знаходимося під великим тиском контрабандного, в тому числі, перетину кордону, перш за все, з Молдовою, де на сьогодні будуються нові виробництва, які, в принципі, набагато конкурентоздатніше, ніж те, що сьогодні є в Україні, і цю ситуацію теж треба зламать.

Що стосується імпорту в державу спирту, це виключно державна справа, і ці заводи не допускаються до цієї діяльності.

Графічно пояснені всі… Тепер, важливе питання, що стосується заборгованості. Заборгованість, фактично суттєва частина, хочу доповісти, що зараз знаходиться в судах, комерційна заборгованість, значна частина з неї вже прострочена, знаходяться в судах, я думаю, що та заборгованість, яка сьогодні там сягає майже під мільярд, буде суттєво зменшена на етапі підготовки до приватизації, те, що стосується державної заборгованості, там деякі є судові спори у підприємства, але те, що лишається і те, що підтверджено судами або не оспорюється підприємством і концерном, і ДП, буде фактично розподілено між підприємствами відповідно їхньої потужності і це буде входити в баланс. Вимогою до інвестора є погашення заборгованості перед державою на етапі входження в підприємство.

Тому в цьому контексті, я думаю, що для держави це більший плюс, оскільки вся ця заборгованість вже існує роками, переважна більшість з неї нарахована в 14-му році за фактично незаконне приміщення виробництва спирту з штрафними санкціями,  ……. і так далі. Якщо інвестор на самому старті буде це платити і треба сказати, що за цей період дуже мало з цих грошей було заплачено, тобто вони постійно знаходяться в якомусь русі.

Ну і справедливості заради, треба сказати, що якщо фіскальна служба сьогодні фактично реалізує всі свої фінансові вимоги до підприємства і до концерну, мається на увазі як до окремих підприємств і до державного підприємства, то в принципі всі вони на даний момент є банкрутами, але держава цього не робить, постійно знаходяться якісь компроміси, в рамках яких ми вирішуємо це питання.

Є додаткові цифри, які ми можемо обговорити, але в цілому десь така позиція. Доповідь завершив, готовий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Петрович.

Яка позиція підкомітету?

ДЕНИСЕНКО А.П. У подкомитета есть пару вопросов, а потом скажем на счет позиции.

Значит все-таки не совсем понятно как быть гарантированными от возникновения частной монополии на это производство. То есть, государственную монополию мы разрушаем, да, но теоретически в соответствии с этим законом может же один инвестор купить всю отрасль, если он пожелает? То есть, какие есть механизмы, которые предупреждают этот вопрос?

КУТОВИЙ Т.В. Дякую за запитання.

Перший механізм. Насправді теоретично це можливо. Але можливо у випадку, коли на кожному з конкурсів хтось один, якийсь учасник буде пропонувати найбільшу ціну за кожен завод. І він фактично прийме участь у кожних торгах.

Але на цьому етапі виникає фактично питання Антимонопольного комітету і дозволу Антимонопольного комітету на відповідну концентрацію. Я думаю, що такого дозволу не буде, оскільки це буде виглядати дивним. Але відповідно, коли закінчується період, то монополія зникає сама собою і будь-який гравець буде мати можливість виробляти харчовий спирт в Україні. В принципі, як є у всьому світі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І скільки на вторинному ринку може один гравець?

КУТОВИЙ Т.В. У нас сьогодні монополія фактично існує тільки в Україні і в Білорусі.

(?) ДЕНИСЕНКО А.П. Ну, подкомитет считает, что это в принципе правильное и своевременное решение насчет приватизации данной отрасли. Потому что конкурентоспособность ее с каждым годом снижается. И нужно давать более эффективного собственника. Поэтому есть предложение в первом чтении поддержать этот законопроект. Потому что есть замечания Научно-экспертного управления. И ко второму чтению доработать и их устранить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У кого які ще є запитання? Будь ласка, Сергій Анатолійович. Мікрофон включіть.

МАТВІЄНКОВ С.А. Скажите, пожалуйста, объем производства – 14,1, объем экспорта – 0,9. Я беру последний год. Объем импорта я не вижу, потребность государства я не вижу. Я не вижу потребности государства. Мне трудно сказать, сколько сегодня государственная заявка на лекарственное потребление, сколько сегодня на пищевое потребление. И так далее, и так далее.

А, скажите пожалуйста, вот, мы имеем достаточно четкий механизм управления сегодня в виде государственной формы правления, я имею ввиду. Мы поднимаем руки, мы говорим, что мы не управляем этим процессом. Почему идет процесс тенизации? Откуда он возникает этот процесс тенизации? За счет чего? Импорта? Что это? Что толкает сюда в этот процесс? Или государство не задействовано в системе контроля?

КУТОВИЙ Т.В. Несколько уровней контроля, які можуть фактично це реалізовувати за рахунок чого відбувається суттєве зростання по чорному ринку? За рахунок фактично акцизу. Тобто в усій вартості акциз сьогодні складає максимальну кількість. Чим більше ми піднімаємо акциз, тим більше є спокуса уходить в тінь.

Тепер питання… Тепер питання, яким чином, умовно кажучи, хто уходить в тінь і яким чином це контролювати. Є декілька рівнів контролю.

Перший. Саме ДП може контролювати на рівні ревізорів, але у ревізора є тільки одна можливість, він може або опечатать, або не опечатать. Тобто зробив перевірку і так далі. Самих наявних людських ресурсів фактично блокувати кожен завод, його сьогодні аналізувати немає. І, більше того, я скажу, що сьогодні декілька заводів, ну, фактично знаходяться в… ну, такій, будемо говорити, з дуже потужною фізичною охороною і рівень інтегрованості на рівні низькому. Ну, тобто є, там, політичне бажання МВС, СБУ, всіх якби долучатися до цього, ну, коли це все спускається на місцевий рівень, на жаль, я можу тільки здогадуватися, але рівень мотивації і корупційної складової настільки високий, що на середньому рівні ми не можемо поки утримати цей потік, в міністерства немає взагалі такого ресурсу фізично, а силовики, на жаль, протягом 25 років так і не справились.

За нашими оцінками це приблизно 6 мільярдів гривень, які в цьому ринку. І, ну, це дуже-дуже складно, на мою думку, утримати весь цей вал спокуси, який є. Мені здається, що приватний механізм буде якби стримувати це. Єдине, на що я сподіваюся. Але ,якщо сказати, що, там, є декілька тез, одні кажуть: "Ну, курица, которая несет золотые яйца". Ну, якщо ми проаналізуємо просто фінансові показники, вона ніколи не несла золоті яйця. Там були завжди прибутки, але прибутки не співставні з втратами по акцизу. Яким чином ми виловлюємо різницю? Якщо зайти на завод і перевірки, то на заводах ці механізми настільки уже вибудовані і в горілчаних компаніях, що реально по бухгалтерії їх піймати там майже… Ну наскільки все правильно там зроблено, що спеціалісти кажуть, що це дуже важко.

Як ми виловлюємо різницю. Різницю ми беремо статистичні дані і скільки горілки продається через мережі, навіть не чернушные там ларьки, а взагалі от на полке то, что официально стоит, і ми бачимо, що приблизно 35, це на 65 відсотків більше, якщо від 100, від того, що реально офіційно заводи виробили спирту. Тобто ми оцю різницю ловимо на полки і на офіційних даних вироблених заводах.

Тому… Я не довго в міністерстві, але поки внутрішніх ресурсів міністерських, там ДПшних для того, щоб зупинити це, я, чесно кажучи, мы не поднимаем руки, но…

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути)

Объем производства 14,1, объем экспорта 0,9, объем импорта и объем реализации, будем говорить так, через сеть…. (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. Практически все потребление идет алкоголь в магазин…

_______________. ……. скільки чітко, можете?

_______________. Да-да… (Не чути)

Слайд називається … (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. Ні, це не той слайд. 14-й.

_______________. Ми бачимо чіткий баланс внутрішнього ринку. То єсть на внутрішньому ринку у нас реалізується 9,1 мільйон дал спирту, як ви бачите …….. З цього обсягу 95 відсотків, це ……… виробники лікеро-горілчаних виробів.

МАТВІЄНКОВ С.А. 95 відсотків.

_______________. 95 відсотків, все решта це медицина, там дуже незначний обсяг. Ось. Першу цифру ми запам'ятали.

Як нам побачити тіньовий ринок. Якщо взяти ось обсяг спирту відвантажений  ДП "Укрспирт" всіма підприємствами галузі на основних виробників і скільки ці виробники виробили водки, дані… в 0, абсолютно… Все схвачено, то єсть там ми не побачимо цієї різниці. Но якщо побачити, взяти статистику кількості... в мережах ту  статистику, на яку… немає впливу  по... ми побачимо, що 45 відсотків ринку в тіні перебуває. У нас…. У нас там за 7 років впало виробництво на 50 відсотків.

КУТОВИЙ Т.В. Хорошо, Діма, дякую. Без лірики відповідь наступна:  95  відсотків…

МАТВІЄНКОВ С.А. Я прошу прощенья одну цифру. Я вас услышал вы, назвали цифру  9,1, я открываю слайд номер пять и вижу, производство в этом году 14,1 при этом на экспорт отправлено 0,9. 14,1 мину 0,9, а где остальная делась при условии, что не завозиться ничего..  не назвали...

_______________. ……….. технічний

МАТВІЄНКОВ С.А. Биоэтанол сколько вы... в этом году

_______________.  Нічого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Офіційно – нуль. А неофіційно – йде  контрабанда…

КУТОВИЙ Т.В. По виробництву відбувається денатурація. Тобто він виробляється як харчовий потім додається там етанол або інші присадки, які    фактично роблять його не можливим для  споживання.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) … золотими яйцями  і  я її найшов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олександре Володимировичу.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Запитання ще  таке от у вас тут.. в умовах приватизації є заборона  покупцям збільшувати  річні обсяги виробництва. Потім збільшувати  нове виробництво спирту там, і так далі.  Я хочу, що сказати, от я купую цей об'єкт я його  викидаю, бо він не потрібен  ставлю обладнання і виконую. Цього я не можу  зробити, бо це  мені заборонено. Так. І протягом… і чому я не можу  нарощувати випуски продукції? Бо,  якщо я їх буду  нарощувати я буду працювати і далі.

КУТОВИЙ Т.В. Ви можете все, умовно кажучи, викинути, поставити нове обладнання, але тільки  в рамках потужностей заводу. Чому  це так зроблено? Тому що зникає  цікавість до купівлі таких  заводів потужності при сучасних способах виробництва для України достатньо трьох  заводів для того, щоб забезпечити всі її потреби. Якщо брати по там європейському, американському сценарію. Тому у людей не буде ніякої мотивації купувати завод, і купувати їх, умовно кажучи, 20-30. Я куплю один завод, поставлю там сучасне обладнання і зроблю весь обсяг спирту, необхідний для України.

Тому для того, щоб стимулювати людей купити саме ці заводи, які є, і реалізувати вартість цих активів, не просто, щоб вони там розвалилися, а про стимулювати, ми людям даємо можливість п'ять  років попрацювати, відбити свою інвестицію, а вже на тому етапі, коли сформуються лідери ринку, хтось  піде з ринку, хтось новий прийде, вторинний ринок буде існувати, на тому етапі максимально робити нові заводи, якщо це буде їм потрібно. Але якщо сьогодні на одному заводі дати можливість максимально збільшити обсяг виробництва… Фактично, в цій приватизації ми не продаємо заводи, заводи морально устаріли. Ми продаємо право на виробництво спирту. Якщо це право  не обмежене в обсязі, то воно нічого не варте. Тобто зменшений ресурс, відповідно виникає.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Тому я й кажу, що якщо він… в нього буде право, то він зробить так, як я пропоную: обладнання поставить…

КУТОВИЙ Т.В. Поставить нове обладнання, но виключно на обсяг, який йому дозволений.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка, Геннадій Леонідович.  Потім Юрій Ігоревич.

ЧЕКІТА Г.Л. Тарас Викторович, вот смотрите, нужный, своевременный закон и я считаю, что в конечном итоге его примет Верховная Рада.

Но смотрите, с момента принятия до момента реализации этого имущества, я просто посмотрел выполнение права приватизации в этом году, и, наверное, по вашему министерству оно равняется там нулю. Я просто посмотрел внимательно ответ Фонду державного майна України, я непосредственно делал запрос через комитет по аграрному фонду, потому что было принято в 2016-2017 году постанова про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2016-2017 году, куда вошло, наверное, порядка 70 предприятий аграрного… (Шум у залі) 87 предприятий.

Вот вопрос: мы принимаем законы, мы принимаем постановы, я вижу отписки аграрного фонда, что он переводит, будем говорить, ответственность всю на министерство. Он говорит, что мы запрос дали в министерство, обратно документы не пришли. Они в течение года написали, что повторно дважды просили передать документы по тому или иному предприятию по Аграрному фонду. Мне все-таки интересно вот ваши планы по приватизации этого предприятия и также всех предприятий аграрного сектора.

КУТОВИЙ Т.В. Геннадій Леонідович, 87 вот этих предприятий, которые переданы, они все під забороною до приватизації. В этом как бы и состоит фокус. Они все вот в том большом списке, который несколько раз выносился на голосование и не проголосовался в Верховном Совете. Предприятия, которые вне рамок запрета к приватизации, мы их все туда передаем. То есть у нас они переданы. Вопрос в том, что сегодня не существует большой ликвидности на эти предприятия в силу чего: переданы переданы предприятия с землей. А земля в рамках приватизации – она не участвует для инвестора. Там є право постійного користування землею. На етапі, коли куплені ферми, сараї і контора, земля – скасовується право постійного землекористування і передається по закону на розпаювання або в держрезерв, якщо там відповідно цих лімітів не використано. Тому воно не йде.

У нас є пропозиція: що стосується підприємств з землею, ми хочемо зробити – перше – по нормативах розпаювання 2006 року віддати людям, які живуть в цьому селі, тобто розпаювати частину, а інша частина, яка залишається, ми її хочемо правом оренди прикріпити до тих активів, які є в цьому селі. Тобто людина купує ферми, контору і все і паралельно з ними отримує право орендувати ту землю, яка є. Тоді воно буде мати ліквідність, інакше воно ліквідність не буде мати. А всі ті привабливі підприємства, в тому числі і "Укрспирт", з тих 87-ми, вони в забороні. Тому ми і підготували цей закон, бо розуміємо, що, ну, отой довгий список – там і порти, і все, - він може голосуватися дуже довго. Ми хотіли, щоб цей процес пішов швидше, тому окремий законопроект запропонували, в тому числі і запропонували механізм. Бо якщо просто сьогодні скасувати заборону на приватизацію і не сказати, яким чином ми це будемо приватизувати, я би, напевно, теж не голосував би за це. Тому ми і вийшли з цією ініціативою.

От відповідь на це питання. Тому…

(Загальна дискусія)

МАТВІЄНКОВ С.А. …ви запропонували механізм. В чем механизм? В том, что, вы говорите, запреты на увеличение производства, - это не механизм приватизации, это…

КУТОВИЙ Т.В. Ну, давайте назвем иначе: философия. Філософія полягає в тому, що всі заводи одночасно ми пропонуємо до продажу. Ми не пропонуємо ДП на продаж, були такі, де от берем госпредприятие и говорим, купите госпредприятие со всеми долгами, со всем гамузом.

МАТВІЄНКОВ С.А.  (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. Поштучно все  одновременно и путем аукциона с определением максимальной цены за единицу мощности данного завода. То есть, условно говоря,  так я можу купити  маленький завод, але одиниця виробництва  спирту  на  ньому я можу  заплатити в два рази більше, ніж на якомусь великому заводі. І я виграю,  тому що  я за одиницю більше заплатив, а не за сам…

МАТВІЄНКОВ С.А. Виставляете  на продажу, грубо говоря, весь комплекс.

КУТОВИЙ Т.В. Да.

МАТВІЄНКОВ С.А. Мы вот покупатели…

КУТОВИЙ Т.В. Да-Да.

МАТВІЄНКОВ С.А. Мы покупаем четыре завода, грубо говоря, определяемся  и начинаем работать, понимаем, что все остальные... Мы на  четырех заводах начинаем производство хотите вы или не  хотите у нас на семь лет накладываете мораторий на объёмы производства. Мы производим, то,что  мы  производим... импортировать завозить сейчас или с нами догововариваться... производства….

КУТОВИЙ Т.В. Воно так приблизно так і буде

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передастся, он станет  государственной  и он будет выполнять  квоту… 

(Загальна дискусія)

ЧЕКІТА Г.Л. …Будут в дальнейшем распределятся  квоти между государственными  предприятиями, которые остались…

Тут же тоже есть механизмы манипуляции государства…

КУТОВИЙ Т.В. Ні-ні, щоб ми поняли одну вещь, вот здесь я нраверное не правильно обяснил, с момента, когда  произошла продажа государство -- не участник  процесса. Все, частный собственник..

МАТВІЄНКОВ С.А. А кто тогда…

КУТОВИЙ Т.В. Буде залишатися в державній власності  поки не знайде свого  покупця. (Загальна дискусія)

Уходить на етанол… Послухайте, попиту сьогодні купити Спиртзаводи під етанол, наприклад, дуже багато. У мене кожний тиждень зустріч і кажуть, як нам купити завод для того, щоб  виробляти біоетанол. Ідея яка?  Багато кукурудзи вони досить низька в загальному контексті, дуже вигідно в Україні в середині вироблять біоетанол. І як це роблять в штатах вони кожний рік в залежності від балансу кукурудзи корегують вміст біоетанолу в пальному. Тобто кукурудзи багато вони роблять підвищення вмісту біоетанолу в бензині  за рахунок цього заводу починають більше  працювати зменшується напруга і тримається ціна на кукурудзу, Сполучені Штати номер один виробник. От таким чином і ми, як номер 3, гравець в світі, в принципі повинні іти по тій самій моделі і це нам дасть можливість додану вартість продавати, а не просто зерно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ігорович, потім – Сергій Олександрович.

СОЛОВЕЙ Ю.І. По-перше, що є у нас можливість в кінці кінців підійти до цього питання серйозно, то ми декілька вже варіантів слухали, це був дитячий просто садок якийсь.

Що стосується цього законопроекту. От у мене два питання.

Перше, от, умовно кажучи, купили 20 заводів, а в державній власності залишається, наприклад, 22, які можуть виробляти харчовий спирт. От ці 22 дальше працюють чи вони зупинені?

КУТОВИЙ Т.В. Працюють в контексті технічного спирту, біотенолу і інших. В харчовому вони не працюють.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Зрозуміло.

І друге питання. А чому ми регулюємо от цей ринок, чому ми не можемо просто цей ринок відпустити і продати всі, для прикладу, от яка потреба нам його регулювати в об'ємах виробництва харчового спирту?

КУТОВИЙ Т.В. Для того, щоб була ціна на ці заводи, які безпосередньо будуть мати цю квоту, тому що продаємо, як я вже сьогодні сказав, право на виробництво спирту. Якщо ми візьмемо загальну потужність по всім заводам і всім дамо можливість на харчовий, то, умовно кажучи, ну вони не мають цінності, оскільки ми по потужності, якщо всі запрацюють, будемо виробляти приблизно в 4, в 5 раз більше, ніж реально можемо взагалі спожити  і внутрішньо, і відекспортувати і робили, умовно кажучи, в найкращі… Треба розуміти, що система вибудувалась в часи, коли Україна була зосереджена в аграрній якби там структурі виробництва, більше зосереджена тут і продавалась, умовно кажучи, по всьому Радянському Союзі, а сьогодні попит всередині цей і було набудовано і працювало набагато більше, ніж, умовно кажучи, там є населення в Україні і сьогодні експертного потенціалу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олександрович.

КУТОВИЙ Т.В. Можна добавлю одну…

Якщо ми, Юрій Володимирович… Ой, Боже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорович.

КУТОВИЙ Т.В. Ігорович. Якщо ми залишимо хоч один-два державних заводи у всій цій історії, то ці два заводи, от як сьогодні там, умовно кажучи, у нас в країні є три заводи.  І це до питання, як ми боремося. Є три заводи, на які протягом 9 місяців держава не може зайти. Ну, фізично ми не можемо зайти туди. Тобто там стріляють, там розтяжки, там гранати. Тобто ми фізично не можемо зайти на ці заводи. Умовно кажучи. І треба розуміти, що в принципі, якщо ці три або якихось інших три залишаться в державній системі, оті мільйони літрів, які вони заливають, вони і будуть заливати.

Приїжджає, я розказував, спецназ, да, клас, приїхали, поклали всіх. Але, на жаль, там ні КОРД, ні "Альфа" не можуть там жити, на цих заводах. Вони приїжджають, спаковують в ЗАКи за ці, хлопці там такі, определенной внешности говорят: "К нам какие вопросы? Мы – солдаты. Нам сказали, мы работаем". Все, їх вивезли. Через три дні заїхали інші такі самі. Посуточно.

СОЛОВЕЙ Ю.І. А як ми тоді вирішимо цю проблему? Якщо, наприклад, секундочку, тобто буде 20 заводів у приватній власності, а залишаться три, які реально державою не контролюються, на яких фактично виробляється тіньовий спирт?

КУТОВИЙ Т.В. Не буде. Знімається, тобто технологічно робиться процес, який не дає можливості це робити. Ставиться заглушка і він працює зовсім по-іншому. Тобто технологічно це можливо зробити. Завод призупинити важко, а заглушити, умовно кажучи, зробити технологічно, щоб він не мав можливість вироблять харчовий, можна.

А що стосується, я повернусь просто до філософії як приватний. Тобто мені, умовно кажучи, можна задати питання, там: "Окей, а де гарантія, що там, умовно кажучи, там назва горілки така, 12345, не буде так само заливать". Сьогодні відповідальність за це, якщо теоретично, максимум відповідальності – є директор, є головний бухгалтер, який там через два дні десь зникають і оця вся відповідальність в обсягах якби кримінальної складової цього процесу.

Якщо є бренд, який сьогодні вкладає в полку, вкладає у виробництво, вкладає в маркетинг, вкладає у всю цю історію і завтра у нього на заводі, який є в структурі його власності, який прив'язаний до його бренду, виникають проблеми, то сьогодні бренду горілчаному вилетіти з полки або вилетіти з виробництва, умовно кажучи, на 2-3 тижні, це катастрофа. Тому що вернутись на полку дуже важко. Це коштує дорого, мережі за це беруть вхідні гроші, щоб тільки там твоя горілка стояла і так далі. Тобто із того аналізу, який я робив особисто для себе, там, спілкувався з людьми, які в цьому розбираються, вони кажуть, що, в принципі, це повинно спрацювати. Але були всі дуже ефективні. Була держава і в сильних, і в складних часах – в різних. Завжди присутність цього бізнесу була розпорошена, більше, менше, збільшується акциз. І насправді це не тільки в Україні. Скрізь присутній ринок, "чорний" ринок, будемо так називати, горілки. Єдине питання, наскільки він великий і як сильно ми його можемо контролювати.

Можна, в принципі, сказати, що давайте будемо, в принципі, далі бігати по цих заводах і їх всі… Ну…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, це нормальна концепція. Просто, щоб єдине загарантувати оте, що не буде… оті всі не будуть працювати. Оце єдиний момент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ще скажіть, Тарас Вікторович, а от, наприклад, якщо завод має там квоту для внутрішнього ринку 1 мільйон, наприклад, дал харчового спирту, а обладнання дозволяє, нове, після реконструкції, робити 2 мільйони, і собівартість в нього за рахунок реконструкції дешева, він може здійснювати експорт, він має право виробляти більше, ніж в нього є квота на внутрішній ринок, для експорту з України?

КУТОВИЙ Т.В. Ми порахували: насправді ці 19, вони набагато більші, вони в тому числі і включають в себе можливості по експорту. І в експорті теж повинна бути якась конкуренція. Тобто, в принципі, якщо я купив маленький завод, поставив там велике виробництво з переливом, умовно кажу, яке може заробити, то я всіх уб'ю по експорту, бо вони, ну… Ті самі, які у мене паралельно купили заводи. Ви купили, я купив і так далі. Ну, тобто, якщо це можна зробити, умовно кажучи. Ми сьогодні говоримо про те, я не претендую на стовідсоткову істину, і я розумію, що там до цього закону можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви тут написали, що забороняєте збільшувати річні обсяги виробництва.

КУТОВИЙ Т.В. Да, я про це і кажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, коли я купляю, в мене там є завод-мільйонник…

КУТОВИЙ Т.В. Ви можете там поставити п'ятимільйонник, але продавати будете одиницю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тут… куди завгодно…

КУТОВИЙ Т.В. До 2022-го. А з 2022 року запустите його на повну потужність.

(Загальна дискусія)

КУТОВИЙ Т.В. Експорт не заборонений, експорт знаходиться в рамках оцього ліміту 19. Якщо на те буде воля народних депутатів, поставте ліміт 25, якщо ви вважаєте, що експорт буде саме таким. Але працюють аналітичні служби, які взагалі дивляться на структуру експорту споживання взагалі навколо нас. Ми ж не можемо акцент, це ж не означає, що ми завтра відкриємо експорт, і весь світ побіг у нас купувати спирт.

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Але ми можемо зміни внести в закон, якщо будемо бачити, що експорт росте, будемо збільшувати…

КУТОВИЙ Т.В. По-перше, це можна зробити на другому читанні. Це не обов'язково …

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) …міняти, тому що… (Загальна дискусія) тому що спирт торгується в Роттердамі, площадка. І наші заводи, приватні чи які вони там  будуть, скільки по ціні проходить, скільки нехай собі туди і грузять. Ми це трошки відкорегуємо.

КУТОВИЙ Т.В. Як ідея абсолютно приймається. Тобто, в принципі, питання експортного потенціалу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Внутрішній ринок квотувати – ми повністю вас підтримаємо. Тому що ми продаємо український ринок збуту спирту харчового.

ДЕНИСЕНКО А.П.  У нас дискуссия немножко в другую сторону ушла. То есть этот законопроект, он позволяет продать 100 процентов государственной собственности. А с 22 года появляется только реально рынок спирта.

Поэтому только два этапа. Первый этап – чтобы не обанкротили, чтобы не потерять государственную собственность, мы ее сейчас за счет квот всю продаем.

А второй этап, с 2022 года пусть они конкурируют. (Шум у залі) Да!

ФАЄРМАРК С.О. (Не чути) …производственная мощность... а черех там п’ять лет, неважно, через сколько лет будет… (Загальна дискусія)

МАТВІЄНКОВ С.А. Ну, это нереально. Нереальны эти …….. …(Не чути)

ФАЄРМАРК С.О.  У меня был один вопрос. Безусловно, там методика оценки, она достаточно любопытная. Скажите, а кто готовил – один вопрос – методику оценки?

КУТОВИЙ Т.В. Что вы имеете в виду, заводов оценки?

ФАЄРМАРК С.О.  Ну, вот, приватизация… Министерство готовило?

КУТОВИЙ Т.В. Ну, міністерство. Який слайд, скажіть. Я не можу зрозуміти, що саме ми оцінили. (Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І.  … методику оцінки по купівлі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ты имеешь в виду стартовую цену?

КУТОВИЙ Т.В. Цін тут немає.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В.  Восьмая  …(Не чути) …для виробництва…", і там ціни стоять …  …(Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. А, це для прикладу наведено, це приклад. Просто щоб для розуміння. Це не має відношення…

МАТВІЄНКОВ С.А. Если на аукционе будет стоить столько-то…

КУТОВИЙ Т.В. Це не реальна ціна, це просто щоб для розуміння механізму.

ФАЄРМАРК С.О.    Я хочу, чтобы мы  просто понимали, тут нюансы есть, они не имеют отношения как бы к самой …. продаже. Установленная потужність, очень важно понимать, то есть, если здесь отталкиваться будете от паспортных мощностей, они далеки сегодня от того, что реально происходит.

_______________. От реального…..?

ФАЄРМАРК С.О.    Конечно. То есть паспортные мощности, они всегда на много выше, чем те мощностя, которые в режиме обычной деятельности…. Там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, не, не, в спирте не так. В спирте стоит колонна, ширина этой колонны умножается, это  химия… тут ничего не получится.

Мало того…. Не, она если есть одна колонна, то у нее есть мощность, все. Ты не можешь ее даже, ты можешь работать не 12 месяцев в году, а можешь работать 6, но  колонна, если ты не грузишь, не подает в нее, она обсыпается. Ребята, это молекулярная фаза, оно все переводится в паровую эту и летит. И на разных тарелках, ну, я просто очень хорошо как бы знаю суть производства пищевого вот всего, что связано  с пищевой промышленостью. Там вот есть колонна, ты просто можешь 4 тысячи  дал, делать или не делать, все. И вот эти паспортные  мощности, он  правильно знает, у него Андрушовка – завод шеститысячный, Хоростков - двенадцатитысячный, а Чертков - четырехтысячный и это легко проверяется. Одна колонна брожная или их две, это физика процесса, там такого нет, Сережа и ты его не можешь не разогнать больше, ни уменьшить. За счет только количества рабочих дней в году ты можешь влиять на годовую производительность.

МАТВІЄНКОВ С.А. Исходя… Я прошу прощения, исходя из логики слайдов, то, что вы подготовили… речь идет о достигнутом... то есть... у него достигнутое может быть меньше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно, полгода работать.

МАТВІЄНКОВ С.А. Они закладывают, что они.. то, что достигнуто…

КРИВЕНКО В.В. Достигнуто когда? Сегодня, 5 лет тому назад?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нет, он не так хочет, он не так хочет, он берет…

ФАЄРМАРК С.О. ….. 16 миллионов и посчитали, они пошли от конца.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно, он берет, первый завод покупаешь шеститысячный. Он 6 тысяч на 300 дней в году, потому что есть плановый ремонт, и он получает, 6 тысяч дал, на 300 дней, он говорит, этот завод может максимум проводить за 300 рабочих дней, например, там 550 дал спирта. Вот завод приобрел частный собственник, ему из внутренней нашей квоты, внутреннего рынка потребления дают квоту на производство на… от этих 560 тысяч дал. Второй, например, там, трехтысячник в раза меньше. Понимаете, да, как? И, вот, в чем он хочет их всех подстегнуть к приобретению, что те, кто будут первые покупать, а первые будут покупать водочники, они будут покупать заводы по паспортной мощности, получать эту квоту и уже ихняя проблема, им надо купить сырье, чтобы завод не ломался…

(Загальна дискусія)

ФАЄРМАРК С.О. Вот, они покупают рынок. Первый купит рынок, я согласен, большой. Хочу посмотреть на маленького, что он купит. … . логика закончится на самом деле этой всей модели…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другие заводы покупаются только исключительно для производства технического спирта, биоэтанола…

_______________. Или не покупаются. Биоэтанола мало производится, он никому особо там не нужен.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, это так не скажите. Ваш покорный слуга, самый глупый в этой стране человек, больше всего когда-то инвестировал в это производство. Це енергетична безпека країни. Це енергетична безпека країни. Ну, это было давно в 2006 году.

Следующие, правильно сказал Сергей Анатолиевич, следующие будут покупать те, кто хочет делать омыватели, биоэтанол, технические спирты, всякие химические процессы, краски, растворители и так далее, и тому подобное. И потом уже те, кто, ну, те, которые останутся их купят металлоломщики для того, чтобы… их не интересует ни…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Их не интересует ни квота на пищевой спирт, они не будут вкладывать деньги в реконструкцию завода для производства химической какой-то продукции, их будет интересовать: а) или площадка как сказал министр, где есть железная дорога, где есть территория, где есть котельня, где есть канализация и они там будут делать совершенно что-то другое, а не купит как площадку или зайдут туда серьезные пацаны в виде Сергея Анатолиевича, вырежут все до основания и переплавят на экспортную вот эту продукцию.

_______________. И на этом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я би хотів знаєте, що вас попросити, шановні колеги, да, будь ласка, останнє питання,  Богдан Миронович.

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Пане Тарас, дивіться, є постанова Кабінету Міністрів  4.03.2015 року, що "Укрспирт" належить до підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

В першу чергу, що робити з цієї постановою? І я так розумію, що при прийнятті даного рішення ми повністю втрачаємо контроль над даною ситуацією. Тому що буде приватизація, все відійде і держава не зможе контролювати даний процес, це є раз. Ну, і, по-друге, у нас же був законопроект 4861, проходив через наш комітет, то він був прийнятий і ніби був підтриманий міністерством зрештою, вот. Ну, просто немає чомусь сьогодні народного депутата і зрештою два законопроекти, вони практично ідентичні, стосуються одного і того ж самого питання приватизації.

Скажіть, будь ласка, як з цим, чи ви дивилися по цьому законопроекту? І які ваші думки?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КУТОВИЙ Т.В. ...насправді,  я зараз... (Не чути)

Ви маєте на увазі законопроект .... Правильно? Він трошки інакший, а точніше сказати,  він взагалі інакший.

КРИВЕНКО В.В. Він стосується теж приватизації галузі.

КУТОВИЙ Т.В. Да, там про приватизацію немає...

Я зараз візьму .....

Дивіться, що по тому закону, я просто прокоментую, ми говорили там  з автором, багато було розмов. Тим законом пропонується виділення трьох груп ДП, трьох груп ДП структуровано для подальшої приватизації або ліквідації. І визначається, які з них, перша група – непрацюючі, у яких відсутні перспективи відновлення виробничої діяльності і підлягають ліквідації. Друга, підприємства, які мають перспективи розвитку – це відновлення виробничої для технічного біоетанолу технічних. І третя високорентабельні підприємства, інші підприємства – виробники харчового, які мають перспективи ефективного розвитку. Чесно кажучи, ну, якщо ми говоримо про реалії відбору, то я дуже слабо собі бачу об'єктивність критерію визначення заводу, що він ліквідний, а ти – неліквідний. От ти будеш працювати,  а тебе ми відправляємо на приватизацію… на ліквідацію, що дуже важливо. Мені дуже важко визначитися взагалі, на підставі яких критеріїв це буде зроблено, раз. Якщо ми говоримо в нашому варіанті, то  визначає ринок. Тобто люди готові за нього заплатити або не готові  за нього заплатити. А в цьому випадку визначає, чесно кажучи, законопроект навіть не передбачає, хто це буде визначати: міністерство, Кабінет Міністрів, Верховна Рада. Тобто як визначити, ти прибуткова, ти неприбуткова – важко.

Друга історія. Там же мова іде тільки про роздержавлення і приватизацію по технічним спиртам. Тобто визначаємо групу технічних, і технічні спирти даємо на під приватизацію. Харчовий спирт і фактично все барахло, яке навколо нього сьогодні находиться, лишається так, як і є, закон не пропонує приватизацію харчового виробництва в Україні, воно як було  так і залишається на державних заводах. І фактично це пропонує консервування тієї ситуації, яка є на якійсь певний невизначений термін.

Що стосується термінів реалізації от запропонованого того законопроекту, немає чітко визначених меж. У нас є підприємство, насправді ви знаєте, що була постанова про передачу всіх заводів ДП "Укрспирт". Треба розуміти, що концерн  сьогодні існує рівно в такому самому обсязі, як і ДП. І до цього моменту всі ці заводи непередані, і передати їх фактично по тих балансах, на кожному заводі такі баланси постворювали, для того щоб списати, наприклад, цю всю заборгованість, яка теоретично може бути списана, податкова тут же на списану цю заборгованість, фактично на списану кредиторку нараховує тобі зразу податок на прибуток, все. А у завода немає цих грошей заплатити, фактично вони всі зависли в цьому стані.

Це три ключові відмінності від того законопроекту від нашого. І тому я вважаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але ми продаємо заводи без цих боргів надутих.

КУТОВИЙ Т.В. З боргами, борги там є. Вони  розприділяються...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Державні ви сказали.  Тільки з державними боргами.

КУТОВИЙ Т.В. Державні, а ті всі ми можемо відпрацьовувати і можемо списувати і так далі. Зобов'язання по сплаті на етапі купівлі ми залишаємо  за державними боргами, а комерційні борги, приходе інвестор і він з ними розбирається.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А що  ми продаємо?  Що ми продаємо?

КУТОВИЙ Т.В. Що?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, що ми продаєм? От, наприклад…

КУТОВИЙ Т.В. Цілісний майновий комплекс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце я хотів почути.

КУТОВИЙ Т.В. Цілісний майновий комплекс.

______________. Предлложение: ставить на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Валерійович, будь ласка.

Ніколи не міг подумати, що ми…

КРИВЕНКО В.В. Я розумію, скажем так, ваші коментарі з приводу закону Лапіна. Але я так чисто технічно питання, да? От, вчора суттєвою проблемою поставити було в порядок денний цей закон і так він не став в порядок денний. Я думаю, що все ж таки… Хоча ви кажете, що ви з автором спілкувалися. І я думаю, що має сенс перед постановкою на голосування – я   просто теж з Лапіним сьогодні спілкувався – я вам кажу відверто, має сенс з ним поспілкуватися бо, ну, всі розуміють про що тут мова, коли кожен голос на рахунку…

______________. (Не чути)

КРИВЕНКО В.В. І все ж таки потому що він вважає, що цей закон є альтернативний для нього, він готовий співпрацювати, щоб виходити на єдиний формат закону в другому читанні. Але він каже, що мені ніхто навіть слова не сказав за те, що уряд вносе новий закон і так далі, а його закон, який вже включений, до речі, в порядок денний і пройшов комітет, він теж існує і нікуди його не діти.

КУТОВИЙ Т.В. Ну, не я особисто з ним зустрічався…

______________.  (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. Да, я повністю це підтримую. Насправді у нас на певному етапі переговорів міністерства була позиція, що в принципі він відкличе свій законопроект і ми зосередимся на цьому. Потім вона була на другій стадії, що ми хочемо зареєструвати рівно з такою назвою, там схожою концепцією. Довга була дискусія, але в кінцевому результаті він сказав, що я би залишився там на цій позиції. Але ми продовжимо з ним точно цю розмову.

В контексті включення до порядку денного. Ну, на жаль, це було, я теж мав честь бути в парламенті, я знаю, що три хвилини після перерви дуже важко набрати 226. Я все-таки сподіваюся, я буду до всіх звертатися з проханням все-таки поставити його в порядок денний хоча би мати можливість його обговорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я думаю, що ми, якщо парламент, ми підтримаємо даний законопроект в першому читанні за основу, то до другого читання всі суб'єкти законодавчої ініціативи зможуть долучитися. І комітет буде працювати над кінцевим варіантом тексту закону.     

Шановні друзі, якщо немає інших пропозицій, я прошу підтримати пропозицію підкомітету і рекомендувати парламенту підтримати законопроект 5445 за основу в першому читанні. Хто "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Двоє – "утримались". Рішення прийнято.

 Дякую, пане міністре.  До наступних зустрічей у стінах парламенту.

МАТВІЄНКОВ С.А. Можно пожелание? Я с уважением отношусь… (Не чути) Слайд 3, слайд 15 – ни… (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. Принимается.

ЧЕКІТА Г.Л. И у меня тоже последний комментарий. Последний раз закон принимали в 99-м году, Аграрний фонд  в этот список не вошел, поэтому я попрошу все-таки, хоть что-то мы реализовали…

КУТОВИЙ Т.В. Перше приймається абсолютно і проведемо роз'яснювальну роботу всередині міністерства. Раз.

Те, що стосується Аграрного фонду. У нас два аграрних фонда: один – для СБУ – спеціалізована бюджетна установа, який в принципі не має так само активів окрім оборотки; і є другий – це ПАТ "Аграрний фонд".   У ПАТ "Аграрний фонд" крім активів, крім стільців, комп'ютерів і всього, нічого немає. Ідея така: ми подали його від міністерства листом на приватизацію, і пропозиція була наступна. Для того, щоби цей актив мав якусь цінність, сьогодні в курації міністерства є 8 елеваторів, які сьогодні знаходяться під  міністерством. Моя була пропозиція, яку ми обговорювали, щоб ці 8 елеваторів передати під ПАТ "Аграрний фонд", в тому числі СКХП, мукомольний і так далі, і тоді він буде мати якусь інвестиційну привабливість в контексті свого інтелектуального потенціалу, плюс якісь площадки для того, щоби здійснювати свою діяльність. Але сам ПАТ "Аграрний фонд" від нас листом на Мінекономіки поданий як такий, що підлягає приватизації з нашого боку. Дякую.

Всім дуже дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ще одне питання, вже користуючись нагодою. Скажіть, сьогодні циркулюють слухи по п'яти, здається, з половиною мільярда, якщо в наступному році по дотації сільському господарству, що нібито планують записати механізм розподілу цих 5,5 мільярдів у змінах до Податкового кодексу. Воно все-таки буде у змінах до закону чи це буде визначати порядок, який буде затверджуватися постановою Кабінету Міністрів.

КУТОВИЙ Т.В. Уже буде, і воно сьогодні прописано і, наскільки мені відомо, в податковому комітеті проголосована. І воно фактично чекає другого читання. Питання – я дуже коротко –  тобто були різні програми,  там, на гектар, все ми багато думали, у нас було дуже багато ідей, в кінцевому результаті в переговорах: аграрний фонд, податковий, там, бюджетний – те, що ми говорили, прийшли до форми такої, що фактично весь ПДВ до сплати тваринниками, овочівниками, фрукти, картопля, цукор і тютюн виставлені до нарахування і рівно таку саму суму казначейство компенсує. Таким чином, ми фактично з іншою назвою повертаємо спеціальний режим для тваринників, овочівників, садівників і так далі.

Тобто, якщо буде та форма проголосована, яка запропонована на  ці 4 мільярда, то для цієї групи ми повернемо спецрежим в 100-відсотковому вигляді. Єдине, що це буде інакше називатися, оскільки ви знаєте, що МВФ не хоче назви спецрежим, тому це буде режим прямої підтримки для платників ПДВ. Таким чином.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримаєте?

КУТОВИЙ Т.В. Ми підтримаємо.  Ну, я підтримаю це в контексті першому. Автоматична система розподілу цих коштів, вона навіть не попадає на  МінАПК. Тобто це  Мінфін, Держказначейство виставили по формі ПДВ, там поставив галочку, що ти платник цієї групи і тут же казначейство тобі фактично закриває ці кошти. Тому це мене дуже приваблює, скажімо так, автоматичний механізм розподілу цих грошей. Раз.

І друге, мене приваблює, що в принципі дуже багато викликів сьогодні є, і спецрежим є така дуже  подразнююча історія  для всіх аграріїв.  Тому нам треба це питання, як мінімум, за стабілізувати. Моя особиста думка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця правка, ця державна допомога, ви вважаєте вона потрібна цим підприємствам, чи це просто вони будуть отримувати додаткові прибутки?

КУТОВИЙ Т.В. Скажу, що потрібна. Вийшов перекос у нас з моменту, коли Верховна Рада проголосувала компенсацію при експорті зернових, фактично внутрішня ціна відіграла 85 відсотків від цієї компенсації вертається в ціну закупівлі у аграрія. Таким чином ціна на зерно виросла всередині, а кукурудза, складова по комбікорму, наприклад, для всіх тваринників, ну в переважної більшості. І фактично для внутрішнього виробника собівартість виросла на обсяг фактичної компенсації. Тому зерновики виграли, ну, вірніше вони не виграли, у них вони сконпенсувався спецрежим і експорт і вони фактично по нулям вийшли, а тваринники від цього програли. І фактично це в свою чергу тягнеться по ланцюжку собівартості в кінцеву вартість продукту. І у нас індекс росту по рослинництву по цьому року, там приблизно десь 4,8 плюс по рослинництву і майже така сама цифра, трошки менше, падіння по тваринництву. Тому нам по тваринництву треба застабілізувати ситуацію, потім думати якісь механізми, які стимулюють рост, тому що, на мою думку, спецрежим – це як би…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

КУТОВИЙ Т.В. …цементуюча якби фаза. Те, що ми робимо не тимчасово, що ми запропонували це на п'ять років передбачити в Бюджетному кодексі 1 відсоток від валового виробництва аграрної продукції на підтримку галузі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, а оце повернення автоматичне, воно тимчасова норма?

КУТОВИЙ Т.В. Воно зафіксовано на 1 рік. А підтримка 1 відсотку зафіксована на п'ять років. Але консолідовано… Леонід Петрович Козаченко дуже опікувався цим питанням, отримав всі офіційні документи від ДФС, зробив велику аналітику в акцизі, в ПДФО, в податку на прибуток, в ПДВ аграрна галузь заплатила 96,7 мільярдів гривень. І просить фактично 5,5 на підтримку, на тих, кому ця підтримка фактично сьогодні треба, ну, в такому розумінні.

Ну, я думаю, те, що ми зробили, навіть по тому, що ви спостерігаєте навколо процесу в контексті напруження, напруження в суспільстві, у аграріїв спала з моменту, коли запропонована була ця система підтримки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо, Тарас Вікторович.

КУТОВИЙ Т.В. Дякую дуже за підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До наступної зустрічі.

Шановні друзі, на ваш розгляд вноситься законопроект №5387, внесений Кабінетом Міністрів.

Від Мінюста, хто буде виступати? Будь ласка, Анатолій Олексійович.

ЛЕЩЕНКО А.О. Доброго дня, шановний пане Голово! Доброго дня, шановні народні депутати! Вноситься законопроект, який, де в чому доповнює сферу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме в частині задоволення потреб державних органів в інформації, яка міститься в цьому реєстрі. На сьогоднішній день у нас законом передбачається взаємодія з різними органами, наприклад, з податковою, з Пенсійним фондом, зі статистикою, тобто ми передаємо в результаті проведеної реєстраційної дії щодо юридичної особи інформацію до відповідних органів. І на сьогоднішній день є необхідність регулювання питання щодо передачі в режимі он-лайн, тобто в режимі проведеної реєстрації інформації до Фонду державного майна, для того щоб фонд міг належним чином виконувати свої зобов'язання в частині ведення обліку об'єктів державної власності. Оскільки на сьогоднішній день реєстр, державний реєстр речових прав на нерухоме майно він ще іде в процесі створення, тобто він буде наповнюватися і ліцензійними, дозвільними даними щодо суб'єктів господарювання, і ми не маємо на сьогоднішній день технічної можливості передачі відповідної інформації в режимі он-лайн, тому "Прикінцевими і перехідними положеннями" цього закону передбачається такий певний проміжок часу, коли інформація буде надаватися не в режимі он-лайн, а саме по запитам від Фонду державного майна з  переліком тих суб'єктів, які підпадають під облікування в реєстрі об'єктів державної власності.

Дякую за надане слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Як ви відноситеся до пропозиції ГНЕУ? Вони пропонують в "Прикінцевих положеннях" в пункті другому після слів "інформаційної взаємодії", установити "щодо запровадження інформаційної взаємодії, але не пізніше 1 січня  2018 року".

ЛЕЩЕНКО А.О. Ми погоджуємося з фіксацією дати, єдине що законопроект, який нещодавно розглядався в цьому комітеті по антирейдерству, він передбачав також зміни до Закону про реєстрацію бізнесу. І там у нас фігурує технічне, скажем так, доопрацювання реєстру до  1 січня 19-го року. Тому ми б пропонували не 18-й рік, а 19-й рік, якщо це можливо.

Ну, просто наразі іде комплексне перебудування всього реєстру юридичних осіб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені потрібен офіційний лист Міністерства юстиції, ми приймемо з цим зауваженням, коли буде дата, але коли.  Та там немає що читати. Якщо ви швидко, я там  на протязі наступного тижня мені треба лист від Мін'юсту з поясненнями, чому не 18-ий, чому 19 рік? Якщо я побачу логіку, я напишу 19-й, якщо ні – тоді буде 18. Немає заперечень?

Підкомітет підтримує пропозицію?

ДЕНИСЕНКО А.П.  Так, підтримує в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, ставлю на голосування рекомендувати парламенту підтримати законопроект 5387 за основу та в цілому з тими поправками, що я сказав, що ми в "Прикінцевих положеннях" поставимо дати. Хто "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Рішення прийнято одноголосно.

ЛЕЩЕНКО А.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. До наступних зустрічей.