Стенограма засідання Комітету від 20 квітня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

20 квітня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Дозвольте розпочати засідання нашого комітету. На ваш розгляд пропонується наступний порядок денний: законопроект номер 3062 – пропозиції Президента; законопроект 4043 внесений народним депутатом Шевченко; законопроект 3550 внесений народним депутатом Геращенко; законопроект номер 2302 внесений народним депутатом Пташник; законопроект 4470 внесений групою народних депутатів; законопроект 1109 внесений народним депутатом Іллєнко та інші два питання щодо створення Робочої групи з підготовки законопроекту про товариства з обмеженою відповідальністю і створення робочої групи по другому читанню законопроекту 4288.

В когось є заперечення до порядку денного?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Поменяли повестку дня очередной раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как всегда. Сегодня. У меня даже не получилось…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Якович, що у вас трапилось?

ДЯТЛОВ Є.Я. Законопроект, який вчора зареєстрували законопроект 4370, 4470. Зважаючи на це, що законопроект 4160, який уряд відкликав ми розглядали на засіданні, група наших народних депутатів від комітету внесла, було звернення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я нічого не сказав про цей законопроект, я ж його не зачитав в порядку денному.

ДЯТЛОВ Є.Я. Він стоїть 4470 шостим пунктом, п'ятим пунктом. І ми домовлялися тоді, коли ми засилку робили в зал цього 4160, там було п'ять вимог, які озвучував Юрій Миколайович і в листі ми писали чи шість пунктів. І ми домовлялися, якщо буде доопрацювання, щоб депутати наші внесли і комісія з цінних паперів відпрацює з урахуванням, і внесе. Ну, зважаючи на це звернення і що попереду ще три тижні до засідання комітету, бажано було б заслати в раду цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в нас немає ні висновків по ньому, нічого.

ДЯТЛОВ Є.Я. Ну висновок Науково-експертного управління має бути аналогічним з урахуванням тих доповнень, які ми зробили, я сподіваюсь, що комісія зробила виходячи з тих пунктів, що ми озвучували в шести пунктах на попередньому засіданні.

ПТАШНИК В.Ю. Можна я, будь ласка, додам. Я хочу просто звернути увагу на те, що цей законопроект про корпоративні договори, зараз новий номер 4470, раніше, на попередньому засіданні нашого Комітету з економічної політики, ми його одноголосно рекомендували до розгляду Верховною Радою і він був урядовий, і мав інший номер. На разі через те, що у нас змінився склад Кабінету Міністрів, а Верховна Рада не встигла його розглянути в першому читанні, всі ці законопроекти і в тому числі законопроект урядовий про корпоративні договори, був відкликаний Кабінетом Міністрів назад. Для цього, щоб не втратити цю законодавчу ініціативу, група народних депутатів, зокрема, серед них є п'ять членів нашого Комітету з економічної політики і всі сьогодні присутні, стали співавторами цього законопроекту про корпоративні договори і саме тому ми просили його розглянути, оскільки ми вже неодноразово по ньому збиралися, проговорювали це. Якщо є якісь зауваження членів комітету, я пропоную розглядати це, але не відкладати ще на три тижні, тому що очевидно ми говоримо про необхідність реформування корпоративного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А закон такий самий по тексту, да?

ПТАШНИК В.Ю. Законопроект такий самий, разом з урахуванням тих пропозицій, які ми затвердили на попередньому засіданні Комітету з економічної політики, комісія з цінних паперів його доробляла і це текстовка, яка була надана фактично з урахуванням наших пропозицій минулого засідання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді прошу голосувати.

Хто за запропонований порядок денний, прошу підняти руку. Хто – проти? Хто утримався?

Рішення прийнято. 2 – проти.

Почнемо з другого питання, тому що перший заступник міністра економіки в дорозі, почекаємо.

Законопроект 4043. Сергій Олександрович, яка позиція підкомітету?

Мікрофон, будь ласка.

ФАЄРМАК С.О. Данный законопроект в какой-то степени противоречит что ли концепции Минюста, которая была в общем-то уже отражена и в статье 21.

Поэтому хотелось бы, честно говоря, принять все же во внимание позицию Минюста и хотелось бы их послушать. Почему? Потому что тут вопрос, на мой взгляд, стоит, или отклонить, или все же его отправлять в зал для того, чтобы люди могли депутаты принять решение. То есть намой взгляд, это какбы немножко шаг назад.

ЛЕЩЕНКО А.О. Шановний пане голово, шановні народні депутати. Дійсно Міністерство юстиції не підтримує зазначений законопроект, оскільки він не те що навіть не вписується в концепцію реформування серед державної реєстрації, а навпаки повертає цю сферу до, скажемо так, витоків створення взагалі системи державної реєстрації і цим законопроектом пропонується повернути свідотство про право власності на нерухоме майно як документ, який посвідчує відповідне право власності на певну категорію об'єктів. Тобто не у всіх випадках, коли проводиться державна реєстрація, а виключно коли відбувається реєстрація, наприклад, на новостворений об'єкт, коли приватизується земельна ділянка і тому подібне.

Справа в тім, що ще з 13-го року, коли запроваджувалась нова система, функція видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно була перейнята від органів місцевого самоврядування до Міністерства юстиції, до державних реєстраторів. І державні реєстратори проводили реєстрацію не на підставі свідоцтва, наприклад, якщо новостворений об'єкт нерухомого майна проводили реєстрацію на підставі декларації про готовність об'єкту до експлуатації і документу, що посвідчує право на земельну ділянку. А в результаті проведеної такої реєстрації видавав свідоцтво про право власності. Тобто, що людина не ходила з декількома пакетами документів і давали свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В свою чергу все рівно, нотаріус коли вчиняли нотаріальні дії з таким об'єктом, вони брали до увагу свідоцтво, але все рівно звертались до реєстру і отримували актуальну інформацію з реєстру. Плюс, дуже багато питань було з таким документом, тому що люди втрачали його або відбувалась реконструкція нерухомого майна, все це призводило до того, що потрібно замінювати документи. Але так чи інакше реєстрація права власності відбувалася не на підставі свідоцтва, а на підставі тих документів, які дійсно посвідчували набуття особи відповідних прав на об'єкт нерухомого майна. Тому питання існування свідоцтва було питанням часу, в 2016 році, коли ми відповідно працюємо по новому закону, про державну реєстрацію. Ми від цього свідоцтва відмовились, тому що дійсно особа приносить документи, які посвідчують її права на об'єкт нерухомого майна. І в результаті реєстрації дані відображаються вже в реєстрі, документи цій людині ми повертаємо, тобто люди, як була з декларацією, з документом про право на земельну ділянку вона і залишається, ми єдине фіксуємо в реєстрі ці данні. І нотаріус в подальшому, коли вчиняє нотаріальні дії використовує ці дані як належні дані як це передбачає закон.

Аналогічний приклад видачі таких свідоцтв ще було, наприклад, внесення майна до статутного капіталу юридичної особи. Тобто, коли засновники збиралися, вносили майно до юридичної особи, приймали відповідне рішення, закон передбачав раніше, що в результаті такого рішення, вже є рішення засновників, є акт прийома-передачі, ще мало видаватися свідоцтво.

Тобто, ми маємо вже правовий документ, який посвідчує перехід права від, наприклад, фізичної особи, засновника до юридичної особи. Але законодавство передбачало видавати такий документ. Тобто ми відмовляємося від того документу, який не посвідчує право, а яке видавався в результаті реєстрації.

І тут питання навіть рівності документів, тому що, коли нотаріус посвідчував договір купівлі-продажу ми в результаті реєстрації свідоцтва не видавали або ж, наприклад, коли рішення суду виносилось і це було підставою для проведення реєстрації. Знову ж таки в результаті проведення реєстрації свідоцтво не видавалось, а тільки по певній категорії об'єктів видавалося свідоцтво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто ще хоче виступити? Будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Є пропозиція відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію відхилити законопроект 4043. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийняте.

Законопроект 3550, внесений народним депутатом Геращенко. Хто по 3550 хоче виступити? Ніхто. Законопроект стосується науково-виробничого об'єднання "Форт". Ви готові доповісти? Будь ласка, представтеся.

ГОРБАСЬ Д.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні присутні. Я представник Міністерства внутрішніх справ України, директор Департаменту юридичного забезпечення.

Нами опрацьовано зазначений проект закону. І я хочу сказати, що Міністерство внутрішніх справ України підтримує зазначений законопроект, виходячи з наступного.

По-перше, хотів би сказати, що автор законопроекту, він фактично ноу-хау не придумав, він пішов по аналогії з деякими структурами, є вже аналоги в деяких законах, це Закон України "Про космічну діяльність", де аналогічна модель охорони застосована, Закон України "Про поштовий зв'язок" і так далі.

В чому проблематика і в чому необхідність регулювання саме таким чином питання щодо казенне підприємства "Форт".

Казенне підприємство "Форт", воно спеціалізується… основна мета його діяльності – це виготовлення зброї. І зараз відповідно до рішень Ради нацбезпеки і оборони вирішується питання щодо побудови лінії по виготовленню боєприпасів та набоїв для зброї. Тривалий час, поки існував Закон України про міліцію, існувала власна охорона фактично на цьому казенному підприємстві "Форт" і вони мали право застосовувати зброю, у випадку необхідності з метою охорони і відбиття нападів на відповідні об'єкти, оскільки за своїм статусом були працівниками міліції. Після того, як набрав чинності Закон України про Національну поліцію, утворився відповідний правовий вакуум, працівники зазначеного підприємства поліцейськими де-юре бути не можуть. І виникло питання, яким чином врегулювати питання, щоб забезпечити охорону зазначеного підприємства?

Є декілька варіантів вирішення зазначеної проблеми, чи то укладати договір охорони з поліцією охорони? Але це витрати підприємства у порівнянні з тими, які були, зростатимуть в три рази і більше. Другий варіант –це забезпечити охорону Національної гвардії України, внесши зазначене підприємство до об'єктів, які охороняються Нацгвардією України. І з цього приводу я хочу сказати, що для того, щоб просто не розграбили і не було там лиха на цьому підприємстві, фактично Кабінет Міністрів України вніс зазначене підприємство до відповідних об'єктів, що підлягають охороні Нацгвардії України, однак тут виникає інша проблема це бюджетне навантаження фактично. Тому що Національна гвардія України, вона охороняє за бюджетні кошти, безумовно, ніяких бюджетних збільшень Національній гвардії на зазначену мету ніхто не надав. Тому на сьогоднішній день, на нашу думку, також є найбільш сприятливий і оптимальний варіант це законодавча можливість для того, щоб по аналогії за деякими іншими структурами казенне підприємство "Форт" мало можливість створити зазначену воєнізовану охорону. Утримуватися воно буде за рахунок коштів безпосередньо підприємства, тобто не буде навантажень на бюджет. І по-друге, фактично буде використовуватися та структура і той персонал, який був на "Форті" за тією системою організації охорони, яка вже там давним-давно впроваджена, і фактично є найбільш оптимальною з точки зору коштів і з точки зору організації охорони. Тому Міністерство внутрішніх справ України просить підтримати зазначений законопроект.

Романовськи О.В. Запитання можна? А де буде обговорюватися права цієї охорони, права, хто буде відповідати за зброю, яка у них є, і так далі, і так далі? Я чому хочу я сам, працював на підприємстві, коли у нас була своя охорона і ми потім вирішили … (не чути) … потому что столько много было мороки с оформлением документов и с сохранением оружия, с правом допуска и так далее, и так далее, что я не знаю. А тем более предприятие казенное. И почему не пойти путем как обычно, есть Нацгвардия, я не знаю, это ж все государственное: это государственное и то государственное.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тим більше Нацгвардія фінансується з бюджету.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. У нас же есть предприятия Минобороны, есть предприятия космического агентства, то есть это вот оно… решаем вопрос относительно одного предприятия, а не…

ГОРБАСЬ Д.В. Дякую за запитання.

З точки зору Нацгвардії, я ж уже сказав, що внесли зміни, воно на сьогоднішній день передбачено. Але Нацгвардія б'є в дзвони і каже, що у них не вистачає, у них проблематика з бюджетним фінансуванням. Тобто тут проблема з бюджетом.

(Загальна дискусія)

ФАЄРМАРК С.О. Смотрите. На самом деле здесь ситуация какая? Для того, чтобы вам организовать на предприятии подобную службу предприятию тоже продеться понести расходы, получить целый ряд разрешительных документов. То есть это государственная форма собственности, у этого предприятия? Если вас не страшит, что вы там увеличите себестоимость и увеличится расходы, то есть вас это не пугает совершенно.

ГОРБАСЬ Д.В. Нет. Навпаки.

ФАЄРМАРК С.О. А увеличить расходы опять же, да, взяв на себестоимость услуги вневедомственной охраны, вас пугает? То есть вы поймите правильно, что-то как-то не... Явно не складывается.

ГОРБАСЬ Д.В. Ні. Вся справа в тому, що наша поліція охорони, вона як суб'єкт яка надає послуги, вона в повний зріст сплачує всі відповідні податки, плюс виплачує так само грошове забезпечення тим поліцейським, які залучаються і так далі. Там уже цю ситуацію прораховували і з трьох варіантів укладання договорів охорони з поліцією охорони з точки зору економіки найбільш складний. З точки зору організації безпосередньо цієї воєнізованої охорони там фактично все давним давно організовано, тобто це та сама структура яка роками там це забезпечувала, охороняла, у них там все давним давно налагоджено і місця зберігання зброї і все там є.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Тільки різниця знаєте в чому? Коли на поліцейського, він там, ну, ранят его, да, или чего, ему будуть відшкодування відходити, правильно? А, когда будет охрана, да, такая, то никто ему те відшкодовувати не будет. Это ж тоже защита этих людей. Кто-то єто считал?

МАТВІЄНКОВ С.А. У меня как бы. Может быть, вопрос, но, может быть, даже, может быть, чуть шире чем вопрос. Давайте вернемся немножко назад к истории событий, вот то, что начал сейчас говорить Александр Владимирович, когда он говорит как ситуация развивалась на промышленных предприятиях.

В начале на каждом промышленном предприятии была своя вохра военизированная охрана, которая четко имела оружие, имела систему работы с этим оружием, получала разрешение и была система контроля, и так далее, и так далее. Государство от этой модели отказалось по ряду причин.

Первая причина: бесконтрольность – раз.

Вторая система о том, что нет людей, которые, ну, будем говорить так, использовали систему охраны этого оружие, потому что я сам… мне тоже приходилось заниматься этим вопросом, должностная инструкция бабушки, грубо говоря, которые вручали карабин, которая находилась на посту и сама четко не понимала как образом этот карабин должен быть применен и в каких условиях. Тут есть определенные нюансы и определенные тонкости, сложности. И тогда государство задавило всех и сказало: "Нет, этого не будет". И забрало лицензию у всех, у всех.

Механизм был один, создавали службу при Министерстве внутренних дел и сказали: "Вот это служба, заключайте договора, пожалуйста, подписывайте соглашение, платите деньги". Это люди, которые имеют на это дело разрешение, они специально обучены, они понимают инструкцию применения огнестрельного оружия и понимают как с ним необходимо обходится, и понимают, и законом защищены их полномочия в отношении применения этого оружия, они на службе.

Сегодня у нас при той ситуации, которая есть, ну, на в скидку говорю, гуляет 6 тысяч стволов автоматов где-то по стране, это так по... 6 миллионов, прошу прощения, 6 миллионов, это по …….…

Сегодня при той системе, которая есть, казалось бы, наоборот все нужно приводить в порядок, собирать, централизовывать, систематизировать, вы пытаетесь создавать какие-то дополнительные структуры.

С финансовой точки зрения, то, что вы говорите, ну, по меньшей мере, позвольте не согласиться, потому что как бы там не было оружейку-коптерку – создай, систему контроля – создай, сигнализацию – создай, инструкции – проведи, опечатай, опломбируй и так далее, и так далее. То, что вы говорите это все тоже самое. Но эти оружейки есть у вас в Нацгвардии. Мы создали структуры, в которые мы ввели людей, создали пирамиды, мимеется ввиду управлений, понимание, системы и так далее, и так далее. Сегодня эти люди есть у вас. Вы увеличили штат в непомерное количество раз людей с оружием уже находящихся, так что вам мешает? Берите, заключайте договора, организовывайте, проводите, проводите инструктаж, проводите систему и так далее, и так далее. Категорически не согласен почему? Потому что это просто мы, будем говорить так, "хотелки" какого-то одного руководителя, которому хотелось бы под задом, извините, иметь вооруженную какую-то структуру лишнюю, дополнительную, которых у нас сегодня вот так в стране, от которых головной боли больше, чем от кого бы то ни было.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь-ласка Юрій Миколайович.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я хочу обратить внимание всех, не просто иметь вооруженную структуру, а вооруженную структуру, которой правила поведения, правила работы, место работы, прочее, прочее определяет конкретный человек – министр внутренних дел Украины, раз.

Как это делается? Очень просто, например, создается контрразведывательное подразделение, которое обеспечивает работу вокруг предприятия, ….. на территориях населенных пунктов ……. предприятия, в районах, городах и так далее, то есть эта структура, получается, бесконтрольная со стороны органов государственной власти, а подчинена конкретно одному человеку. Я не понимаю этого предложения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще пропозиції будуть?

ДОВГИЙ О.С. Завершити обговорення, ставити на голосування.

ФАЄМАРК С.О. На доработку надо, на доработку надо отдавать. Возможно, и надо что-то менять в этой системе.

ВОРОПАЄВ Ю.М. ........ предложение такое же. ...... изменение ......... с залом. Да, проголосовать. Обеспечить охрану данного предприятия подразделениями …..

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мы уже это сделали, мы уже это сделали решением Кабмина.

ФАЄМАРК С.О. Андрей Владимирович, мало того, это надо делать тогда по всем предприятиям, да, то есть это ж не единственное такое предприятие, если хотим что-то менять.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми обговорюємо 3550, Юлія Володимирівна.

КОВАЛІВ Ю.І. Попередній уряд просто не встиг фактично дооформити законопроект про скорочення об'єктів, що не підлягають приватизації. І "Форт" був виключений з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Насправді, це… і Міністерство внутрішніх справ, до речі, погодилося з такою пропозиціє Міністерства економіки. Це була узгоджена позиція уряду. Підприємство є прибуткове, підприємство має потенціал. Підприємство пропонувало нам минулого року інвестиційний проект, яким навіть є рентабельним без державних коштів, а на залучених коштах. Тому насправді щодо охорони ми підтримуємо пропозицію, можна вирішити на рівні уряду.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Абсолютно правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставимо на голосування відправити на доопрацювання чи відхилити, як нам краще, щоб закон не був в залі?

ДЯТЛОВ Є.Я. По великому рахунку, і те рішення, і те рішення має приймати Верховна Рада: що відхилити, що на доопрацювання.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Отправить на доопрацювання, если проблема есть, давайте ее решим….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте на доопрацювання.

Хто - "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Рішення прийнято.

Шановні друзі, у нас в гостях член Нотаріальної палати України в місті Києві Ольга Миколаївна. Вона у нас з приводу попереднього нашого закону, Шевченко, по видачі свідоцтв. Давайте надамо їй слово, щоб вона нас проінформувала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Але ми її запросили, нехай вона проінформує, що насправді відбувається. Це ж цікаво членам комітету, знати, що…

ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА. Доброго дня. Я не займу багато часу.

Хотіла, перш за все, стосовно цього питання сказати про певні технічні проблеми, які мають нотаріуси сьогодні з цим питанням, тому що юридично реформа дійсно чудова, і ми підтримуємо цю реформу, і пам'ятаємо заповідь латинського нотаріату: "Поважай своє міністерство". І вважаємо, що ця реформа дуже правильна і дуже прогресивна.

Але ті технічні проблеми, з якими ми маємо справу щодня, тому що ми щодня натискаємо на кнопки і бачимо, що відбувається в системі, до чого вони призводять на сьогодні. Людина, яка не має правовстановлюючого документу, яка зареєструвала своє право власності, наприклад, вчора, приходить сьогодні до нотаріуса і хоче вчинити нотаріальну дію із цим майном, але в цей момент реєстр не працює. Таке у нас трапляється практично щодня, в який десь 5 хвилин…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить не працює?

ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА Вибачте?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що значить не працює?

ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА. Що значить не працює? Це означає, що, наприклад, не можна зайти в реєстр, або, наприклад, він працює настільки повільно, що ми не можемо вчинити якусь операцію, там, за зовсім короткий період часу ми не можемо зробити якусь зовсім просту операцію, яка необхідна для того, щоб вчинити нотаріальну дію.

Відповідно що відбувається? Наприклад, у мене такий приклад був декілька днів тому назад. Угода була призначена за місяць, і люди приїхали з-за кордону підписувати банальний договір купівлі-продажу. В цей момент була проблема з реєстром, реєстр не працював і, відповідно, реалізувати своє право громадяни не змогли.

По-перше, відбуваються страшні збитки, тому що збитки державі – угода не відбулася, податки не сплачені; збитки у громадян, які потратили кошти на квітки і на інші витрати, які пов'язані з угодою.

Що стосується нотаріусів, то в даному випадку питання, яке сьогодні задають, наприклад, клієнти мені щодня, коли записуються на угоду, а як завтра, чи будуть завтра працювати реєстри. Наприклад, по вівторкам вони у нас працюють гірше в зв'язку з тим, що по вівторкам відбуваються якісь там технічні завантаження. Насправді, в цьому, мені здається, і немає проблеми у Міністерстві юстиції, є просто дуже, скажем, така стрімка реформа, за якою просто технічно не встигаємо.

Відповідно, пропозиція, яку пропонує Нотаріальна палата, і те, що ми висловлювали, можливо повертатися до свідоцтва. Це, дійсно, крок назад, і я погоджуюся з міністерством в цьому питанні, але, наприклад, створити просто нормальний реєстр такий, з яким ми працювали до цього року, тому що я можу сказати, що Державний реєстр речових прав, з яким ми працювали три роки, працював ідеально. Тобто три роки ми мали чудову систему, з якою у нас не було ніяких проблем.

З нового року створився якийсь браузер, це не державний реєстр, це програма, будемо казати так. Реєстр програми – це трішечки різні речі. І відповідно яка допрацьовується щодня, яка є… має обмежені технічні можливості і для нас не зовсім зрозуміло, чому ми не можемо працювати, скажемо, в тій системі, в якій нам працювати зручно, яка є захищеною.

І останнє, про що я хотіла сказати, що за останні декілька місяців несанкціонованих проникнень і взломів ключів у нотаріусів по Україні зафіксовано 14, тобто ми маємо колег, які мають за одну добу проблем, які виливаються 142 кримінальні справи, і життя нотаріуса ділиться на життя до взлому і на життя після взлому.

 Відповідно паперовий носій, який буде на руках у громадян, це є просто їхній спокій в тому плані, що якщо б вони прийшли на угоду до нотаріуса і щось не працювало, вони можуть забрати свої документи і поїхати додому. Коли вони приходять і розуміють, що вони володіють майном, вони прийшли ні з чим і пішли ні з чим це насправді не зовсім приємно, я думаю, для нас і для держави, що щоразу нам приходиться пояснювати і, чесно кажучи, не вистачає слів на пояснення такі, які б могли заспокоїти наших громадян. Тому прохання зробити якусь, можливо, золоту середину і ми готові попрацювати з законопроектом, і зробити таким чином, щоб у нас був паперовий носій, який, принаймні, ми зможемо роздруковувати в результаті вчинення нотаріальної дії хоча б у вигляді інформації, на якій би проставлялися підпис і печатка нотаріуса. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Миколаївна, ми можемо вас попросити, щоб ви нам дали офіційний лист від Нотаріальної палати міста Києва, де ви це все викладете всі ці ваші, чим швидше і ми далі почнемо вже реагувати.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, мы будем это не законом решать, закон это в последнюю очередь. Но, если это все правда, нам нужно официальное письмо, мы пригласим сюда Министерство юстиции и все.

ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА. Ми багато пишемо листів, чесно кажучи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не отримали, члени комітету вперше це від вас почули.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) … в отношении того, что из-за технических проблем Министерства юстиции, реестра государственного потеряно очень огромное количество информации, называется информация пять или шесть.

_______________. Это налоговая, это другая.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я говорю…, …информация может быть налоговая… я хочу знать конкретно. Давайте сделаем запрос в Министерство юстиции, есть ли факт потери информации из государственного реестра... Если есть, в чем причина? Потому что мы были тем комитетом, который принимал этот закон. Мы упростили эту процедуру.

КРИВЕНКО В.В. Юрий Миколайович, это мы без реестра, ...по оплате налогов.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, шановні друзі, давайте так. Перше питання. Факт. Ольга Миколаївна сказала, що заходите в реєстр, він висить. Факт? Факт. Друге питання. Ламають ключі нотаріусу, заходять і вчиняють протиправні дії. Факт? Факт. Нам потрібен лист ми самі знаємо, як з цим розібратися, дайте, будь ласка, тому що правильно сказали… Ми основну роль відіграли у тому, що ця реформа відбулася, якщо зараз люди будуть страдати, ми цього дуже не хочемо. Все.

ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА. Обов'язково ми надамо лист. Якщо є необхідність підписати у великої кількості нотаріусів, ми можемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми найдемо можливість як це відрегулювати, ми проведемо, на комітет запросимо Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, ми будемо з цим працювати. Нам потрібен просто офіційний від вас документ, чим більше нам фактів виправите, чим більше зауважень, проблем і якщо ще підкажете шляхи вирішення, теж будемо дуже вдячні. Спасибі вам.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект 3062 з пропозиціями Президента. Будь ласка, Олег Олександрович, вам слово.

КАНЦУРОВ О.О. Шановний пане голово, шановні народні депутати, підтримуючи в цілому необхідність удосконалення системи управління державними підприємствами і комунальними підприємствами, Президент висловив пропозицію до зазначеного закону в частині того, що закон містить норму, яка передбачає оприлюднення інформації про господарські договори суб'єктів державної і комунального секторів економіки, які містять господарські зобов'язання, щодо вчинення яких є заінтересованість та (або) значні господарські зобов'язання. При цьому оприлюднюються істотні умови таких договорів специфікація, зміни і доповнення до таких договорів. Зазначене створює нерівні умови господарювання для суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки порівняно з іншими суб'єктами господарювання інших форм власності.

Також наведене погіршує умови господарювання в конкурентному середовищі для таких суб'єктів господарювання, а також для суб'єктів господарювання, які є контрагентами державних та комунальних підприємств.

Також така норма не враховує обмеження інформації щодо підприємств оборонно-промислового комплексу. Тому Президентом запропоновано переглянути цю норму.

Також зазначається, що визначення повноваження наглядових рад, порядок їх створення і функціонування певним чином не враховує особливості діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу. Тому запропоновано, що особливості діяльності та повноваження наглядових рад для підприємств оборонно-промислового комплексу передбачити в спеціальному законі, який на сьогодні є чинним це Закон про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Дякую за увагу.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно вопрос?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. У меня вопрос к представителю Президента по замечанию, которое вы готовили, да. Вы абсолютно объективно написали, сославшись на статью 13 Конституции Украины, да, о том, что все формы собственности равны перед законом и не могут отдельно предприятия с одной формой собственности иметь какие-то привилегии по отношению к другой… предприятие одно предприятие но другой формы собственности. В тоже время я понимаю, что оборонное предприятие, они имеют очень много информации, которая является закрытой, которая не подлежит распространению. Если посмотреть все те законы, которые регулируют вопрос закрытости информации, конфиденциальности информации, ее хранения, ответственность, в том числе уголовную ответственность за ее распространение этой информации возникает пока один вывод, что закрывается конкретная информация, но никаких особенностей в органах управления нету, раз. Не закрывается форма управления общества, закрывается конкретная информация по сделкам, по документам и прочим, прочим вещам и это нужно обязательно соблюдать. Но, как, зачем же вам закрывать информацию об органах управления в нарушении статьи 13 Конституции? В чем тут, как бы, тайна в органах управления оборонных предприятий? …орган управления на конкурсной основе, не на конкурсной основе, кто конкретно принимает решение назначения того или иного члена нацсовета, директора, в чем тайна?

КАНЦУРОВ О.О. Дякую.

Це трохи два різних зауваження. Перший, дійсно, про інформацію, яку ви сказали, і вона стосується саме розкриття інформації про господарські договори. І, як ви правильно зауважили…

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

КАНЦУРОВ О.О. А по-друге, там не закривається інформація, пропонується, що ця інформація має розкриватися у спеціальному законі. Президент не заперечує, що це має бути публічна інформація, повноваження наглядових рад. Але є спеціальний закон, який врегулював в цілому особливості управління в цілому комплексі. Тому й пропонується продовжити цю логіку законотворчості, що і особливості наглядових рад підприємств цього комплексу мають визначатися в цьому законі. Тобто тут немає закриття інформації абсолютно.

Мова не йде про зміни порядку призначення чи порядку їх повноважень. Мова йде, що це має і як і саме управління оборонно-промисловим комплексом міститися в одному законі.

_______________. Особый статус.

КАНЦУРОВ О.О. Особий статус, і цей особий статус ми хочемо продовжити.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы написали когда-то предложение… (Не чути) та забезпечення оперативного… (не чути) промислового комплексу.

Да, дальше. Тому пропоную вилучити … этого закона на эти предприятия и определить в отдельном законе. А почему не принимают, вот в чем вопрос.

КАНЦУРОВ О.О. Ну, в тому Законі "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" визначені вже особливості. Призначено наглядові ради концерну "Укроборонпром". Тому враховуючи ці особливості, які вже призначені, а також те, що ці підприємства мають спеціальний статус, і пропонується цей спеціальний закон. Мова не йде, що це має бути не в законі, а це має повноваження визначатися законом, але спеціальним.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. …до конца. Я понимаю, понимаю, что когда речь идет о предприятиях оборонного комплекса, там понятно: объемы, где ты что закупаешь, как, закрывай. Но тут говорится о всех предприятиях государственных, коммунальных, которые не должны опубликовывать данные по всем своим договорам. Это почему?

КОВАЛІВ Ю.І. Можна? Я прокоментую як Міністерство економіки, як розробники. Насправді ми тут абсолютно погоджуємося з позицією Президента. І, скажімо так, ми порівняли регулювання і відкритість державних підприємств і публічних акціонерних товариств. І отут є представники, були, комісії по цінних паперах. Насправді на сьогодні в публічних акціонерних товариствах немає зобов'язань розкривати публічно всі умови договорів.

Давайте візьмемо контракти. Тобто ми приходимо до практичних реалій. Наприклад, контракти на закупівлю елементарно по кредитах IFІs прозорі процедури закупівлі природного газу "Нафтогазом", ну, остання тема. Вони 95 відсотків, просто бізнес так побудований, що вони зі сторони європейських постачальників закриті конфіденційністю. І це нормальна практика бізнесу. Ми ж не знаємо, по чому, наприклад, наші енергетики купують вугілля, не державні, навіть приватні публічні. Це звичайний бізнес. Тобто ми не можемо заставити державні підприємства працювати по-інакшому, ніж приватні публічні компанії. Ми перевірили публічність розкриття інформації на найбільших публічних компаніях в світі. Вони розкривають інформацію щотижнево, щомісячно, публікують свої репорти. Жоден з них не публікує копію угод специфікацій і істотні умови таких угод. Тобто ми тут, ну, підтримаємо позицію Президента, вона здорова просто з точки зору, звичайно, управління державним підприємством.

ФАЄРМАРК С.О. Правда, поддерживаю, да. Но, думаю, что сегодня корпоративный сектор, частный сектор, думаю, там тендерные комитеты работают на порядок более эффективно чем, скажем, та же сфера ЖКХ, коммунальная, которая, ну, является сегодня притчей во языцех, там, я за остальное говорить не хочу, оборона это действительно отдельная тема и история.

Ну, и второй момент. Как бы не корреспондируется ваша позиция, там, первый тезис, программа прозора и публичные тендера, а отчетность по результатам, по большому счету, этих проведенных тендеров, да, должна быть закрыта. То есть, ну, тут как бы, ну, такая любопытная философия. Я согласен, то, что является коммерческими тайнами, тогда давайте определимся, да, в терминах, что такое является коммерческая такая тайна, да, где там, действительно надо ставить какие-то, там, есть риски и ограничения вводить. Но тогда это будет предметный разговор. А там это, мне кажется, все в общем.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) Если же, скажем, в этом законе, которым наложил вето прописать те нормы, которые касаются раскрытия информации по предприятиям аналогично, буква в букву также как написано поприватным предприятием. Это устроит? В качестве выполнения требований Президента. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Даний законопроект запропонований нашим комітетом це права колонка розданої вам таблиці. Якщо в усіх присутніх немає зауважень, що в остаточній редакції ми врахували всі пропозиції Президента і немає вже зараз протиріч, що стосується казенних підприємств оборонного комплексу, тому я пропоную винести це в зал, проголосувати і закрити дане питання. Тому що законопроект дуже гарний, ми дуже важко його приймали, шкода, що Президент його не підписав, але зауваження ми його врахували в остаточній редакції і у мене немає ніяких зауважень. Євген Якович, ви щось хотіли..

ДЯТЛОВ Є.Я. Андрій Володимирович, шановний і шановні народні депутати, це питання завтра в залі стоїть на голосування. Тому ми зараз будемо терміново табличку здавати і голосування завтра буде…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оно не совсем корреспондируется с Регламентом Парламента, то, что написал Президент мы это не можем взять и поставить в закон, Юрий Николаевич…

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я не предлагаю вставить в закон, переписать аналогичные права у частных предприятий и у тех предприятий… (Не чути)

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. В чом проблема?

Казенное предприятие где 50 и больше, мы все это прописали, но есть еще предприятия оборонного комплекса, а это оказывается чуть-чуть другая…

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні колеги! Це прописано в правках, які …

Дивіться, прописано, квартальна-річна фінансова звітність публікується. Аудиторські висновки публікуються? Публікуються. Далі, там є цілий перелік того, що буде далі. Структура там розмір винагород керівників державних підприємств, публікується, публікується як і в публічних компаніях світових річні звіти публікуються. А рішення суб'єкта управління, це акціонера, публікується? Публікується. Відомості про договори, там все остається.

(загальна дискусія)

ПТАШНИК В.Ю. Андрій Володимирович, а є такий закон діючий… державної власності у оборонному комплексі?

(загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А это не наша была обязанность, мы выручали Кабинет Министров. В законе было написано, что они должны были подать этот закон про цю спрощену процедуру.

Ставлю на голосування. Хто "за"? Я правильно формулюю? Хто за рішення пропонувати Верховній Раді України прийняти законопроект 3062 з пропозиціями Президента, запропонований нашим комітетом в остаточній редакції, права колонка. Хто "за", прошу голосувати. В цілому.

Будь ласка, 2302. Слово надається автору, Вікторія Юріївна, беремо ситуацію в свою руки, а я через 20 минут повернуся. Юрій Ігорович, будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. Щодо цього законопроекту, у нас два тижні тому збиралася робоча група, якраз ми доопрацьовували пропозиції надані щодо законопроекту. І я пропоную, я так розумію, що ці пропозиції були викладені зараз в матеріалах у вигляді редакції з правками. Але оскільки це пропозиції були не мої, хоча я з ними погодилася, я пропоную авторові пропозиції озвучити, які саме пропозиції були внесені. Дякую.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я не был автором всех предложений, секундочку, вы поймите…

ПТАШНИК В.Ю. Я пропоную всім авторам висловитися, пропозиція. Дякую.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Было заседание рабочей группы, на заседании рабочей группы присутствовало человек 10 в общей сложности, некоторые здесь присутствуют. Я вижу здесь четыре человека, пять человек, которые были на заседании рабочей группы, в том числе и были, мы два, представители комитета. Были разные точки зрения, были замечания, были споры, были дискуссии, мы часа полтора сидели и обсуждали каждую статью отдельности. В итоге вся рабочая группа единогласно предложила ту таблицу, которую в итоге подготовила Комиссия по ценным бумагам. То есть здесь учтены все замечания всех членов рабочей группы. Ни одного члена рабочей группы, который бы проголосовал против, такого вида таблицы не было. Были представители и от предприятий, и были представители и от Комиссии по цененым бумагам, были представители от ассоциаций, ну и были представители естественно от комитета.

Поэтому, если взять комментарий о тому к чему пришли, двумя словами, там к общем направлениям, то пришли к следующему варианту, что вводить обязательства миноритариев и для мажоритарщиков взаимные обязательства в отношении покупки акций, пакет от пяти и меньше процентов. Однако, вводить его только для тех предприятий, в отношении мажоритарщиков, которые уже достигли этого потолка не вводить, потому что они когда достигали, они не знали, что такая норма будет и не может для них действовать закон в обратную сторону. А по процедуре, для миноритарщиков вводить его с момента когда закон вступит в законную силу.

И по процедуре, как это будет выглядеть, потому что у многих тут возникли вопросы, а как же будет использоваться НДУ у нотариуса и так далее. Все очень просто, деньги мажоритарщик загоняет в полном объёме необходимом для того, чтобы удовлетворить требования, всех миноритарщиков на счет самого эмитента то есть само предприятие эмитент открывает специальный счет в банке, только для этих целей ни для чего другого, к нему не могут быть претензий, ни налоговая администрация клиентура никого другого. По поводу єтого счёта могут быть претензии только миноритарщикам, которые решили свои акции продать. Туда деньги загонять на специальный счет, а уже с этого счета деньги идут миноритарщикам или через фонд, или через нотариуса, или на прямую, в зависимости от того, как договорятся с миноритарщиком, вот и все. Если миноритарщик не пришел со своими акциями, акции у него все равно заберут, потому что это не его право, это его обязанность акции свои отдать. Но то, что могут быть люди какие, кто-то умер, кто-то уехал за границу и забыл за эти свои акции, то эти деньги побыв там три года возвращаются самому эмитенту, они не возвращаются мажоритарщику, вот и все, смысл такой.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ПТАНШИК В.Ю. Щодо цієї редакції, піднімали питання на робочій групі одне питання, ми домовилися, зокрема, що цей закон не буде розповсюджуватися на мажоритарних акціонерів, які на момент його вступ мають вже 95 відсотків. Але якщо вони потім далі будуть укрупнювати свій розмір, то на них він розповсюджується, ми це врахували, хотіли уточнити.

ЛІБАНОВ М.О. Да, это прямо по этому поводу есть позиция в переходных положениях, там по-моему пункт 3, специально добавили, что в случае, если акционер, у кого 95 уже есть на момент вступления закона в силу либо прямо, либо через своих офилятов скупают и дальше акции, то тогда меноритарии могут воспользоваться правами предусмотренными статьей 65-3.

Лібанов М.О. І друге уточнююче питання, що ми вирішили відносно реєстрооцінювачів?

ПТАНШИК В.Ю. Мы договорились, что это может быть любой, мы реестр убираем и говорим, что это любой оценщик, который имеет право проводить рецензию. Мы так и выписали, что это оценщик, который имеет право проводить рецензию в соответствии с законом про оценку имущества, он может выступать оценщиком в наших…

ПТАНШИК В.Ю. Тобто ми прибрали ці норми, що стосуються комісії.

ЛІБАНОВ М.О. Да, да, их там полностью нет, там заменено это на конструкцию, что это оценщик, который имеет право проводить рецензию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще?

Буца Ю.Б. Якщо можна, тут… присутній на самих обговореннях, має деякі коментарі щодо самого режиму …….. рахунків, так як ми з ними працювали на практиці з цими рахунками ……………..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Представтесь спочатку.

АНТОНЕНКО Л. Леонид Антоненко, член правления Ассоциации юристов Украины, один из соавторов этого законопроекта.

Я вот какой комментарий хотел бы сделать. По режиму ескроу-счетов, в свое время мы записали ескроу-счета, как способ для решения проблемы з так называемыми недодепонентами, как их для себя мы назвали, это акционеры которые не открывали сами для себя счета в депозитарной системе, а для которых открыли счета в депозитарной системе, так называемые мертвые души. И классический способ расчетов с полноценными акционерами предусматривал европейскую модель расчетов через национальный депозитарий. Непонятно почему украинский рецепт для украинской проблемы недодепонетов теперь распространен, как универсальный способ расчетов. Есть у нас депозитарий, есть та добавленная стоимость которую он создает для компании и для акционеров. И на наш взгляд привлекать риски компаний для этих расчетов между поглотителем компании и ее акционерами не имеет смысла. Нужно просто запускать деньги в депозитарную систему, они должны там распределяться, а это соответствует европейским требованиям. Для ситуации, когда речь идет об акционерах которые сами для себя счетов не открывали, придуман вот этот инструмент …….счетов. И здесь я хотел бы сделать два комментария. Первый комментарий по диспозитивности этого договора. Согласно предложенной модели договор может быть изменен во всех существенных его условиях его сторонами. На наш взгляд расчеты с недодепонентами должны происходить на основе модельного договора, который должен быть утвержден регулятором, стороны договора не должны иметь возможности изменять режим этого счета, потому что этими изменениями можно снести на нет, свести на нет возможность расчетов полноценных... Предлагается его форму утвердить регулятором, тем более, что это инструмент новый, непонятный для большинства компаний. И будет плохо, когда от компании к компании, от банка к банку будет использоваться свой собственный инструмент, который, в отношении которого не будет иметься уверенности, что он защищает интересы акционеров у которых выкупаются акции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

АНТОНЕНКО Л. И последний комментарий, он связан с терминологической путаницей между статьей 9 и статьей… частью девятой и частью десятой статьи 65.2. В части девятой собственником счета указывается общество, а в части десятой собственником счета указывается поглотитель. Конструкция эскроу-счета подразумевает следующее, что поглотитель компании в банке, в эскроу агенте эскроу-счет, прилагает к этому договору список бенефициаров, то есть список акционеров, с которыми нужно насчитаться. И банк дальше рассчитывается с этими акционерами по мере того, как они появляются на пороге у банка. Не понятно, для чего в этой концепции нужно общество, тем более, что мы создаем для него налоговую проблему. Когда эти деньги будут возвращены через 3 года обществу, общество получит налогооблагаемый доход, потому что это не их деньги. Это деньги мажоритарного акционера. Они должны быть собственнику счета, мажоритарному акционеру возвращены по истечению 3-летнего периода. Иначе мы создаем совершенно не нужную проблему налоговую для самой компании.

Вот три комментария, которые, мне кажется, следовало бы учесть в этом чтении или в следующем чтении для того, чтобы эта вся конструкция заработала. В том виде, в котором сейчас девятая, десятая часть выписаны, оно работать не будет. И без типового договора это тоже будет очень большая проблема и множественные злоупотребления. Прошу также вернуть также национальный депозитарий как способ расчета в полноценной европейской модели. Так это работает везде в Европе. И это должна быть опция, которую мажоритарии и компании могут избрать для себя, если пожелают, если не хотят заморачиваться с эскроу…

_______________. Если пожелают.

АНТОНЕНКО Л. Если пожелают. Если они не хотят заморачиваться с этой системой эскроу-счетов. Потому что она будет очень сложная и проблематичная. Это новый инструмент, не использованный на таком масштабе по всей стране. Поэтому прошу учесть эти комментарии. Спасибо.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно. Шановні колеги, які є ще пропозиції? Якщо немає, я тоді пропоную… Будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. … позиція. Ми зараз просто, ну, ці матеріали в додатках, які у нас в матеріалах існують, вони просто викладені таким чином, що там закреслені, перекреслені, якісь є додатки окремі, я маю на увазі, окремих положень. Я просто пропоную, як це оформити, тому що очевидно, що даний законопроект на сьогоднішній день в порядок денний сесії включений. Тобто ми його переподати, ну, нелогічним є. Ні, я пропоную просто, щоби зараз це оформити, пропозиції на комітеті, і ми прийняли рішення разом з пропозиціями комітету голосувати в першому читанні.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Прошу.

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановний Юрій Ігорович, шановні народні депутати, зараз перепровірили цей законопроект 2302а не включений в порядок денний. Тобто …

ПТАШНИК В.Ю. Як не включений?

ДЯТЛОВ Є.Я.  Сказали, що не включений, якщо він.. (Шум у залі)

 Чекайте, якщо він не включений, тоді спрощується процедура ми даємо на заміну і все, а якщо включений, Андрій тільки що прийшов сказав, що не включений, я ж попросив, щоб перепровірив. А, якщо включений, тоді ми вносимо з буквою "д" як доопрацьований варіант за підписами членів комітету. (Загальна дискусія)

 Включений, так?

(Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Це технічне питання, яке секретаріат комітету вирішить.

Шановні колеги! Є пропозиція в першому читанні його підтримати, є інші пропозиції?

(Загальна дискусія)

Так, як тире "д". Між першим і другим ті зауваження, які висловив наш колега поправити ті, які знайдуть підтримку.

(Загальна дискусія)

 Я ж про що і кажу. Ми собі..

(Загальна дискусія)

 Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

(Загальна дискусія)

 Ні, ці пропозиції, які були висловлені між першим і другим читанням ми розглянемо. Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до наступного законопроекту 4470, за авторством колег народних депутатів, доповідає Пташник Вікторія Юріївна щодо корпоративних договорів.

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я вже говорила, що цей… Юрій Миколайович, це ваш законопроект по корпоративним договорам хотіли обговорити. Цей законопроект знову-таки, звертаю вашу увагу, що ми обговорювали на минулому засіданні комітету. Я спеціально підняла наш протокол засідання нашого комітету, тоді ми одноголосно прийняли рішення підтримати цей законопроект, який був урядовим під номером 4160, разом з п'ятьма пропозиціями комітету. Оскільки законопроект був відкликаний через зміну Кабінету Міністрів, для того, щоб не втрачати час і для того, щоб все-таки зробити позитивні зміни в сфері корпоративного законодавства. Наразі ми депутатами, я зараз порахувала, членами комітету, зокрема, 6 народних депутатів членів нашого комітету підписалися під ним. Ми якраз його переподали, враховуючи ці п'ять пропозицій комітету, які ми на минулому засіданні підтримали.

Тому я би пропонувала би підтримати його в першому читанні. І від себе особисто скажу, що дух законопроекту повністю відповідає тому, що мені би дуже хотілося бачити в товариствах з обмеженою відповідальністю в акціонерних товариствах для того, щоб учасники чи акціонери між собою вирішували свої відносини таким чином, як вони хочуть це зробити. Мені здається, що він є надзвичайно диспозитивним і якраз укладаючи такі корпоративні договори ми зможемо принести багато знову-таки існуючих інструментів англійського права і не структурувати угоду десь закордоном, а якраз залучати іноземних інвесторів безпосередньо в діяльність українських товариств.

Дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую, шановні колеги.

Є якісь інші пропозиції щодо цього питання? Прошу Юрій Миколайович.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Первое. Это закон очень нужен, я считаю, и давно очень нужен был еще лет 10 назад. Он фактически работает уже этот закон, но только не украинский, а кирпский, английский, французкий, австрийский, работает уже лет 15-20 работает, но только не у нас в стране почему-то. Это первое. Поэтому я еще раз говорю, он очень нужен.

Второе. Законопроект, действительно, только что сейчас лихорадочно сидели смотрели там с комиссией по ценным бумагам. Действительно привели в соответствие с теми пропозиціями, которые комитет тогда, помните, утвердил там с пятью пунктами, привели в соответствие. Но я не могу понять почему мы каждый раз должны натыкаться на одни и те же грабли, лихорадочно, на бегу, на ходу вычитывать закон, потому что его нужно принять только сегодня и никак не завтра. Если бы в этот закон… Во-первых, я буду голосовать "за", сразу говорю, чтобы вы не переживали по этому поводу. Более того, и в зале буду убеждать, чтобы голосовали за него "за", и фракцию, и всех остальных. Но я не могу понять, если ли бы в этот закон включили какие-то правки, которые необходимы завтра-послезавтра, как мы с вами говорили с 1 мая, которые, вы знаете, у вас там все, ну, сейчас мучают по поводу... и так далее. И он это..., да, там есть.. причина. Но почему нужно этот закон именно завтра вот сейчас, когда…. ждали 15 лет? Я не понимаю.

Большая просьба, давайте на будущее уважать друг друга, да, и позволять друг другу вычитывать те законы, которые мы обсуждаем и голосуем, это очень полезно знание этих законов и… обсуждать, и споров будет меньше у нас, вот и все.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Підтримується, Юрій Миколайович. ..... прошу.

_______________. С вашего позволения, я тоже хотел бы сказать, пользуясь случаем, немножко пропиарить нашу Асоциацію правників України, потому что законопроект готовили мы в ассоциации на основе большого опыта работы с корпоративными……

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну, от бачите, а авторами написані народні депутати. (Сміх)

(Загальна дискусія)

_______________. Виктория Пташник является нашим почетным членом, поэтому благодарю за поддержку и мы действительно давно ждали этого документа. Спасибо.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякуємо.

Дякую. Дякую. Я також поділяю думку і Юрія Миколайовича, і вашу, що це один, можливо, з самих важливих законів, які наш комітет... які проходять через наш комітет. Пропоную його затвердити в першому читанні. Між першим і другим, якщо будуть якісь технічні моменти, ми їх доопрацюємо. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Рішення прийнято одноголосно.

Закон України за авторством... (номер 1109) за авторством колег народних депутатів, зокрема, автором Іллєнком. Андрій, так, Іллєнко? А є доповідач?

(Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Може, може... Кажуть, що є негативні висновки, може, ми б відхили цей законопроект? Тим більше, що я так розумію, що авторам він не потрібний також.

Шановні колеги, хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу проголосувати. Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, ми по законопроектах пройшлися, які сьогодні є в порядку денному, і є у нас два питання ще. Зокрема, перше питання щодо створення робочої групи на базі комітету за результатами проведення круглого столу 7 квітня на тему "Нова редакція Закону України про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з метою розроблення відповідного законопроекту з проходженням всіх процедур його реєстрації у Верховній Раді України та прийняттям в подальшому в першому та другому читанні.

І пропоную, є такі пропозиції за результатами відповідного круглого столу.

А, це по іншому, да? Який проект рішення по цьому…

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановні народні депутати, я буквально два слова скажу, з урахуванням того, що в нас там була часткова стенограма, круглий стіл, і було ряд пропозицій письмово. Ми разом з Міністерством економіки, з іншими доопрацювали і сьогодні ми розішлемо останній варіант для вашого відома, щоб ви подивилися ще раз це законопроект з товариства про обмежену відповідальність. Якщо якісь пропозиції дасте, ми їх узагальнимо в комітеті і потім ви підпишете, внесемо від членів комітету на реєстрацію. Тобто ми маємо чисто формально по протоколу провести, що в нас є робоча група, що є голова підкомітету Сергій Олександрович Фаєрмак, як голова цієї робочої групи, ми це все узагальнюємо і потім ви підписуєте, подаємо офіційно цей законопроект.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Юрій Миколайович, у вас, я так розумію, є заперечення, да?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Конечно есть. Вот представьте себе, да, скажем, я написал замечание, вы их не видели, вы их не слышали, вы их не обсуждали, они обработать, а нам потом дадут обобщенные все. Что-то они выкинули, что-то оставили и так далее. Мое предложение сделать так, как мы сделали по предыдущему закону, когда собрались все вместе, пообсуждали все предложения и определи позицию. И тогда будет легче его принимать.

Два слова еще буквально этот закон на много больше, объёмнее и на много сложнее будет чем предыдущий закон.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Так, прошу.

ПТАШНИК В.Ю. Я підтримую якраз створення робочої групи і проведення хоча би одного такого засідання обговорення по цьому законопроекту. Тому що я аналізувала ту редакцію, яка попередньо була оприлюднена Міністерством економіки України, я брала участь там в трьох, здається заходах…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я думаю заперечень немає, підтримується? Тоді пропозиція Юрія Миколайовича… думаю за цю пропозицію не треба голосувати, тобто ми просто погоджуємося…

(Загальна дискусія)

ПТАШНИК В.Ю. Я пропоную визначитись просто чи по даті, чи по відповідальній особі, коли ми це організовуємо.

СОЛОВЕЙ Ю.І. А може бути не із числа народних депутатів? … давайте тоді ви будете головою робочої групи по даному законопроекту. Приймається?

_______________. Экспертное сообщество тоже, с удовольствием присоединиться к этой работе, тем более, что половина статей там написано, вышла из…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб …

(Загальна дискусія)

 Хто за те, щоб погодитись з такою пропозицією і визначити Фаєрмарка прошу, проголосувати.

(Загальна дискусія)

 Шановні колеги! По суті, шановні колеги, одну секунду, є восьме питання щодо створення робочої групи на базі комітету з підготовки до другого читання проекту Закону про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для потреб Міністерства оборони. Є така пропозиція, щоб утворити таку робочу групу на чолі з головою підкомітету Кошельовою, до складу включити Доманову Тетяну – це керівник робочої групи Міністерства оборони та народних депутатів за бажанням, Чорноус Надію Василівну, представників Мінекономіки, Антимонопольного комітету, Національної поліції. Прохання народних депутатів надати секретаріату до кінця дня пропозиції по кандидатурах.

(Загальна дискусія)

Хто з народних депутатів, будь ласка.

Підтримується, шановні колеги?

Хто - "за", прошу проголосувати. Одноголосно.

ЧОРНОУС Н.В.(Не чути) … останній день – 3 травня. Значить, ми зберемо …….. травня, щоб можна було скомпонувати повністю табличку, попередньо, а тоді повідомимо.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую.

Там, до речі, я розмовляв зі Степаном Івановичем Кубівим. То, можливо, ми би наступне засідання комітету… Він, скажем так, висловлював таке бажання: познайомитись з комітетом, зустрітися. То, можливо, на наступне засідання щоб ми десь запросили міністра економіки…

Я думав, що він сьогодні буде, але, напевно, там оцей, такий час зараз, що… Так, після свят, я тоді попрошу, щоб ми познайомилися і послухали міністра економіки щодо його бачення співпраці з комітетом. Підтримується, шановні колеги? Дякую.

Прошу, Вікторія Юріївна.

ПТАШНИК В.Ю. Я б хотіла колег повідомити, членів комітету. До мене надійшов лист від громадської ініціативи "Сильніші разом", які просять розглянути законопроект 2431, який стосувався розрахунку штрафних санкцій, що накладаються Антимонопольним комітетом. Зокрема, хочу вас повідомити про те, що я проводила робочу групу в березні місяці щодо цього законопроекту. І я надіслала на голову комітету лист з проханням розповсюдити результати цієї робочої групи, протокол нашого засідання. І, власне, я так само звернулася до голови Вищого господарського суду відносно того, що вони думають щодо того, чи потрібно господарські суди наділяти повноваженнями змінювати штрафні санкції, що накладаються Антимонопольним комітетом. Знову-таки, відповідь надіслала. Я думаю, що вона буде розповсюджена серед членів комітету.

Тому я прошу це питання запропонувати для розгляду на наступне засідання нашого комітету, для того щоб ми прийняли якісь рішення. А результати робочої групи так само, я думаю, що до засідання комітету будуть розповсюджені.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Прошу.

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Враховуючи те, що на наступне засідання буде міністр економіки, відразу ж запросити і міністра юстиції по даному питанню, яке ми обговорювали, і є проблема з серверами, які не працюють.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Только большая просьба: до того, как он придет, сначала получить письменную информацию. Потому что он наговорит нам (Не чути)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Євгеній Якович, підтримується, тим більше, що…

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановні народні депутати, голова комітету ми десь тижнів два, я чітко не можу сказати, зважаючи на те, що нам почали поступати сигнали, ми ж спілкуємося з людьми, від нотаріусів, від того… що є питання. Ми звернулися офіційно із зверненням до міністра юстиції, що робиться, яким чином робиться і ще в якому стані сервера – раз.

Друге. ми звернулися до Держспецзв'язку, оскільки це конфіденційна інформація…

ВОРОПАЄВ Ю.М. Устно или письменно?

ДЯТЛОВ Є.Я. Письменно. ми зараз чекаємо відповідь. Перше.

По-друге, у зв'язку з тим, що така ситуація є, я спеціально намагався, щоб ця Оля Миколаївна, член Нотаріальної палати прийшла сюди, сказала, бо це дуже-дуже такі серйозні питання.

І по-третє, І Андрій Володимирович, голова комітету дав мені це питання, щоб ми контролювали, зберемо максимально всю інформацію, після цього ми все роздамо депутатам, щоб вони були в теме і підготовлені, і прийшли після того, як у нас отримаються всі матеріали.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Добре. Тоді міністр економіки і міністр юстиції – на наступний раз.

ДЯТЛОВ Є.Я. Так точно, домовились.