Увага! Cайт не оновлюється

Головна > Текстові публікації > Діяльність Комітету > Стенограми засідань Комітету
06 червня 16:13
06 червня 2019 року секретар Комітету з питань економічної політики Матківський Богдан Миронович здійснив особистий прийом громадян у Верховній Раді України докладніше
29 травня 12:44
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики звітує про проведену роботу за час роботи Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
06 травня 11:00
В Комітеті продовжується робота з опрацювання законодавчих ініціатив щодо врегулювання питань відновлення платоспроможності і банкрутства докладніше
10 квітня 16:05
10 квітня 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
04 березня 10:21
20 березня 2019 року Комітет з питань економічної політики планує розглянути законопроект №8125 "Про концесії", підготовлений до другого читання докладніше
27 лютого 15:58
27 лютого 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
19 лютого 10:00
Комітет на своєму засіданні 27 лютого 2019 року планує розглянути проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків (реєстр. №9528 від 04.02.2019) докладніше
06 лютого 17:15
06 лютого 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету

27 жовтня 2015, 13:08

Стенограма засідання Комітету від 18 травня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

від 18 травня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету А.В.ІВАНЧУК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, доброго дня. Дозвольте розпочати засідання Комітету з питань економічної політики. Дуже дякую всім, що прийшли на засідання. На ваш розгляд пропонується наступний порядок денний.

Перше. Це розгляд подання Прем'єр-міністра України щодо кандидатури на посаду голови Фонду державного майна України пана Білоуса.

І друге питання. Розгляд подання Прем'єр-міністра України щодо кандидатури на посаду голови Антимонопольного комітету пана Терентьєва.

Немає зауважень до порядку денного? Прошу проголосувати за даний порядок денний. Хто – "за"? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Перше питання. Ви знаєте, що відповідно до Конституції Прем'єр-міністр вносить подання  кандидатури на посаду голови Фонду державного майна. Відповідне подання Прем'єр-міністр написав, і нам потрібно розглянути кандидатуру на посаду голови Фонду державного майна і також ухвалити рішення про схвалення Постанови Верховної Ради про надання згоди на призначення на відповідну посаду.

До слова я запрошую кандидата. Будь ласка, 3 хвилини регламент. Коротенько про себе, що стосується вашого бачення, вашої діяльності на запропонованій вам посаді. І потом запитання-відповіді членів комітету. Немає заперечень? Будь ласка.

 

БІЛОУС І.О. Доброго дня, шановний головуючий, шановні учасники. Про мене вже, напевно, багато написано. В двох словах скажу, що маю дві освіти з фінансів по профілю, займався профільно інвестиційним банкінгом  з початку своєї кар'єри як аналітик, і потім працював в Міжнародному інвестиційному банку UBS, потім очолював 2 роки "Ренесанс Капітал". Ось. Потім трошки працював на себе, і, як ви знаєте, рік я очолював Державну фіскальну службу. Зараз запропоновано попрацювати більш по моєму основному фаху: щодо приватизації. Маю певний досвід приватизації, особисто приймав участь у приватизації "Криворіжсталі", "Київ", "Рівнеобленерго". Приймав декілька разів участь у приватизації Одеського припортового заводу, приватизація не відбулась. Тобто маю добре розуміння, що відбувається в приватизації, як відбуваються угоди, де є проблеми, звідки можуть прийти покупці, як з ними вести діалог і що можна покращити в цьому всьому процесі.

Щодо діяльності Фонду держмайна, мені здається, що є декілька основних пріоритетів, оскільки часу у нас всіх мало на зміни. Перш за все, це треба провести приватизацію тих об'єктів, які на сьогоднішній день уже сьогодні озвучені. Це, напевно, Одеський припортовий завод і "Центренерго", дуже важливо досягти успіху в цих приватизаціях і показати всьому світу, що ми можемо те зробити. Один раз це вже зробили, я маю на увазі, "Криворіжсталь", не бачу проблем це зробити ще раз. Закликаю всіх народних депутатів допомагати цьому процесу. Важливо, звичайно, в процесі діяльності, крім того що підготувати і провести ці дві великі приватизації, це покращити законодавство. І це йде мова і про Закон  про Фонд держмайна, і Закон про приватизацію. Оскільки ми гарно приватизовуємо великі підприємства групи "Г", тобто стратегічні, але мало думаємо про маленьку приватизацію, а там насправді дуже багато роботи, і  треба думати, як її проводити масово. Більше 3 тисяч підприємств в державній власності, як ви знаєте, держава найбільш і найефективний власник, і офіційна фінансова звітність нам говорить про те, скільки є збитків.

Тому перше завдання – це, звичайно, прозора, зрозуміла приватизація. Паралельно, друге завдання - це, звичайно, покращити методи управління державним майном. І тут велика співпраця буде з Міністерством економіки щодо того, як ми будемо підходити до управління далі, для того щоб ми створили певні інститути, розробити корпоративний код управління. Це вже давно є в приватному бізнесі, але чомусь до державного бізнесу воно ніяк не доходить. Це дуже важливо.

Навести, напевно, порядок або розібратися в тому,  що відбувається з орендою державного майна. Це великий шмат роботи.

 Напевне, я би рекомендував Прем’єр-міністру зробити таку річ, як  інвентаризацію всього державного майна,   оскільки це давно не проводилося в нашій країні. Зараз ми  живемо в постреволюційний період. Ми маємо КРУ, ми маємо досить багато інших  інститутів і разом з ним було  б добре це з'ясувати і побачити, а що насправді у нас є, і отримати  якийсь  фінальний реєстр тої власності, яка є на сьогоднішній день в Україні. І потім прийняти рішення щодо стратегічного продажу. Як ви знаєте, там закон в раді є.  Близько  300 підприємств. Це, звичайно, задача депутатів. Якщо буде певний запит, я подам своє бачення  того списку. Про  приватизацію сказав.

Важливо також підготувати деякі  підприємства до  продажу, тому що певні підприємства не є державними  підприємствами, вони готові і треба проводити певну корпоратизацію. Це також  важлива робота. Повинна вона проводитися з юристами, зі спеціалістами, треба  вивчити західний досвід. Я говорю зараз і про залізницю, і про порти, про такі стратегічні інфраструктурні об'єкти, які теж, мені здається, що раньше були в списку, я не знаю зараз.

Тому задачі такі прості, а я би не хотів довго говорити, зараз потрібні швидкі перемоги. Дуже важливо згадати про реприватизацію, потрібно робити все по-закону. Напевне будуть проводитися певні аудити тих приватизацій, які відбувалися раніше. І виноситься на розсуд, на обговорення і в Верховну Раду, і  в комітети, і на вище обговорення, що нам робити з тими об'єктами.

Наразі все. Я буду готовий  відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Олегович.

Шановні члени комітету, у кого є запитання до кандидата? Будь ласка, Геннадій Леонідович.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я  сам депутат с Одесской области, с города Одесса. И вот одним из первых вопросов,  которые мы сказали, - это  припортовый завод, который собираются в этом году выноситься на приватизацию. И я помню предыдущую приватизацию припортового завода.

У меня вопрос и пожелание к вам, чтоб были четко прописаны условия экологической безопасности. И были прописаны следующим образом, что в случае, если они не соблюдаются, постоянно то есть, весь период, там, через 100 лет мы проверяем эти условия экологической безопасности. Если они не соблюдаются, то, соответственно, государство может обратно этот завод забрать в собственность. Вот это пожелание и в общем-то вопрос. Думали вы над этим или нет?

 

БІЛОУС І.О. Ну, я в минулому професійному житті два рази приватизував цей об'єкт, чесно скажу, навіть депозити вніс від імені клієнта. На жаль, тоді не відбулася ця приватизація, чи на щастя, ну, зараз можна по-різному говорити. Я знаю, що таке екологічний аудит, я знаю, що таке аміакосховище в Одесі, яке стратегічне значення воно має для України і небезпеку для Одеси, власне кажучи. Тому це питання повинно виноситися як пріоритетне. Багато уваги тому повинно уділятися в приватизаційних умовах. Ви знаєте, що буде створена конкурсна комісія, вона буде розробляти умови.

Я вважаю, що запорукою успіху нашої спільної діяльності буде суперпрозорість в цих процесах. Тобто вся інформація на веб-сайті, і інвесторам, тобто максимальне охоплення  медіа, щоб люди бачили, тому що це є об'єкт, який має потенціал бути проданий по нормальній ціні. Чому? Тому що він є експертним, він генерує валютну виручку, він менше стосується тих проблем, які є в нашій країні, я маю на увазі всі наші конфлікти в АТО і так далі. Тому я думаю, що ціна теж може бути адекватною.

Але такі речі, які ви тільки що сказали: про екологічний аудит і взагалі безпеку екологічну, - воно повинно бути на рівні з ціною, не менш того. Дякую.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Кривенко Вадим Валерійович.

 

КРИВЕНКО В.В.  Шановний, Ігор Олегович, таке питання. Зараз в суспільстві, в політикумі, в громадських діячів постійно озвучується така думка, що в зв'язку з кризою, низькими цінами приватизація в Україні взагалі не на часі, треба на якийсь період її взагалі призупинити, нічого не продавати, бо дуже низькі ціни, продадуть все за безцінь і так далі. Яка ваша позиція з цього приводу? Бо це, скажімо так, стратегічне питання, куди ми підемо з приватизацією і як ми підемо. Тобто саме оцей меседж, що криза, низькі ціни - і  приватизацію було  призупинено.

 

БІЛОУС І.О. Дивіться, ми в Україні вже  давно всі,  і ми вже бачили  хороші часи, погані часи. І постійно чуємо багато коментарів, що давайте ще почекаємо - і  ми зараз покращимо підприємства перед приватизацією. Це така, підготовка, так. І чомусь за багато років не дуже ми багато  покращили, як ви знаєте, так? Елементарний приклад з "Криворіжсталлю" показав: перший раз - за 800, другий раз  - за 4,8 мільярда було продано. Особливо нічого не покращували, так.

Дивіться, я, можливо, так,  з трошки капіталістичної  точки зору буду говорити, але я вірю в те, що приватна  власність і максимальна дерегуляція держави від бізнесу набагато більше допоможе  країні,  ніж впровадження там нових інститутів державних, я маю на увазі контролю і так далі.

Тому я вважаю, що для України, важлива ця ціна приватизації. Але важливий і сам факт передачі державної власності у  приватні руки. Оскільки, ще раз кажу, що  приватний власник  набагато ефективніший, ніж держава, набагато. Серед вас є бізнесмени, які мають один чи два  бізнеси, і не завжди ви стаєте успішними в одному чи двох бізнесах. А тепер  уявіть собі державу, яка є  власником і оператором сотень бізнесів. І що ми маємо на виході? Декілька є підприємств, дійсно, там гарних, прибуткових, в основній масі вони збиткові. Не буду дальше вдаватися в ту політику, це   моя стратегічна позиція, і я вірю в неї.

У Німеччині  90 відсотків бізнесу - це є  сімейні бізнеси, малий і середній бізнес, і 10 відсотків – це крупний бізнес. І дивіться, де є Німеччина. Я не хочу нас порівнювати  з ними, ми є різні, але  я думаю, що цей шлях повинен бути обраним і повинні рухатися. Дякую.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

Шановний пане Ігоре, в мене декілька запитань стосовно  реприватизації, наскільки я зрозуміла, ви  підтримуєте  цю процедуру. А скажіть, будь ласка, якщо я не помиляюсь, позиція Президента:  він не підтримує процедури реприватизації. Чи не стане це на заваді здійснення реприватизації підприємств, які були приватизовані за  безцінь? Це перше питання.

Друге питання. Стосовно того, що  ви сказали, що приватизація має відбутися, тобто швидкі переміни ви хочете досягнути. І, власне, який на вашу думку, мінімальний строк підготовки підприємства до приватизації, для того щоб продати його з максимально ефективною ціною  і слідувати, відповідно, досвіду Грузії, який ми всі з вами знаємо?

І третє питання: стосовно приватизації в цьому році. Ви назвали два підприємства. Чи розглядаєте ви ще якісь підприємства, можливо, не для приватизації в цьому році, або в 2016 році, відповідно які саме? Дякую.

 

БІЛОУС І.О. Дякую за запитання.

Дивіться, що стосовно реприватизації. Багато сказано було, я взагалі як за фахом інвестиційний банкір не дуже люблю слово "реприватизація", і в ній є багато політики. Є речі, які, там Фонд держмайна, наприклад, за своїм функціональним обов'язком здійснює, тобто перевіряє умови і відповідності, що може було зроблено. Ви знаєте вже був факт реприватизації, та сама "Криворіжсталь", але тоді був ринок зовсім інший, тоді був попит і так далі. Сьогодні ситуація трішечки інша, треба підходити досить уважно до цих речей. Я вважаю, що фонд повинен бути одним із учасників таких процесів, тому що там є і Генпрокуратура, і служби правоохоронні. Тому я відповім таким чином, що ми можемо  на суспільні запити, чи запити депутатів глянути, ініціювати певні процеси, але стосовно самого процесу реприватизації це повинно бути винесено десь трішечки на інший рівень і прийнято рішення колегіально.

Тепер що стосується "за безцінь". Ви знаєте, таке дуже риторичне, ну, не риторичне питання, тобто… а що таке ціна? А що таке "безцінь" чи "ціна"? А хто її визначає? Ви знаєте, завжди правильно, коли визначає ціну ринок, правильно? І, а звідки ми знаємо, що через рік буде краща ціна, чи через два роки буде краща ціна? Ми знаємо точно, що держава є поганим власником, вона не має додаткових коштів, які будуть, наприклад, на модернізацію чи покращання. Держава взагалі не готова до радикальних, структурних реформ в тому чи іншому великому підприємстві. Тому я вважаю, що потрібно розглядати приватизацію в  моменті, дивитися, вибирати ті підприємства, які можна зробити.

Я потихеньку буду переходити до наступного питання. Я вважаю, що такі підприємства, як Одеський припортовий, чи там "Центренерго", ми можемо говорити про них сьогодні вже.

Термін. Дуже просто: не почнемо приватизацію в червні місяці – не закінчимо до цього року. Є процедури, вони прописані в законі, от. Там є певні графіки. Можемо сказати, що ми прораховували. І зі всією відповідальністю хочу сказати, що треба вже починати з початку червня, якщо ще не в травні, процеси запускати і по Одеському припортовому, і по "Центренерго", якщо ми хочемо до католицького Різдва закрити ці угоди. Закрити, я маю на увазі, отримати гроші. Це дуже важливо. На це об'єкти групи Г, там є інші, тобто там компанії іншого ешелону.

Я думаю, коли парламент сформує вже бачення по тих підприємствах, які будуть приватизовані, я думаю, що ми досить відкрито заявимо, що ще можна зробити цього року для того, щоб виконати бюджет. Але я думаю, що навіть за допомогою цих двох приватизацій бюджетні надходження можна буде перекрити. Мається на увазі 17 мільярдів, які засвідчені в бюджеті.

Що буде наступного року, давайте подивимося, які підприємства все-таки затвердить Верховна Рада, що буде обговорено на Кабміні. Я б, зі своєї сторони, все-таки розробив певну пріоритетність з тих чи інших підприємств і аргументував, чому саме ті чи інші підприємства нам варто розглядати в приватизації в 2016 році. Якщо ми сьогодні хочемо продавати щось в 2016 році, нам вже з червня місяця треба дивитися в ті підприємства,  і дивитися, де нам треба прибрати. І почистити, і підготувати їх до того конкурсу чи тендеру, який буде проведений в 2016 році. От і все.

 

ПТАШНИК В.Ю. (Не чути)

 

БІЛОУС І.О. Півроку – це мінімум, так. Це пов'язано з кадровими, з фінансовими питаннями, з юридичними питаннями. Дуже багато є моментів, коли, наприклад, є великі підприємства, а всередині нього стоїть невеличке підприємство, яке належить генеральному директору. І тому треба робити певні якісь юридичні речі, і часом і судові рішення є, які займають час. Це вже деталі, я просто зіштовхувався і в приватному житті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Олегович.

Сергій Олександрович Фаєрмарк, будь ласка.

 

ФАЄРМАРК С.О. У меня такой вопрос. Вы на предыдущей вашей должности у вас что-то  получилось, что-то не удалось, что-то не получилось, поэтому хотелось бы там понять, что у вас, на ваш взгляд, все же не получилось у вас на предыдущей должности. Это  первый мой вопрос.

А второй вопрос такой. Он как инвестиционный банкир, а вы должны хорошо понимать, что сейчас достаточно хорошо покупать, но очень плохо продавать (ну как истинный инвестиционный банкир). Тут как бы некое противоречие в том, что вы говорите. Это как бы первое.

Теперь второе. Я слышу очень много о том,  что вы говорите – о приватизации.  Я   все-таки хотел бы, что-то услыхать. Но, с одной стороны, государствовыгодополучатель, должна быть все-таки эффективная цена, хотел бы понять за счет каких показателей, за счет  сегодня каких, скажем, рыночных трендов вы можете эту цену обеспечить, а не просто проведение самой процедуры. Какая бы она не была.

Ну и еще один момент. Хотел бы тоже, чтобы вы отметили такой момент. Как вы собираетесь управлять теми активами, которые находятся сегодня и должны остаться в государственной собственности? Что вы собираетесь поменять для того, чтобы эффективность управления этими активами была  обеспечена? У меня всё. Спасибо.

 

БІЛОУС І.О. Дякую за запитання. 

По ДФС. Як людина, яка пропрацювала рік в ДФСі скажу, що рік – це досить короткий строк взагалі для будь-яких великих реформ. Але не буду зараз  робити такі зауваження загальні і  скажу, що вдалося зробити. Вдалося збалансувати і стабілізувати фінансову систему. Я маю на увазі, коли ми заходили, було дуже неспокійно. І, повірте, не було багато претендентів на ту посаду. Зараз  просто  трошки світ помінявся. Але з того часу  я можу сказати, що було непросто, було дуже багато поміняно кадрів, особливо з минулої влади. Це теж був величезний масштабний процес. Про це не всі знають, але  це було зроблено.

Була зроблена спроба радикальних реформ, але, на жаль, ми не змогли на неї піти, тому що у нас не було запасу достатньо грошей, щоб підтримувати просідання при знижені податків. Але деякі речі вдалось зробити, наприклад електронне адміністрування ПДВ, воно запущено, і, побачите, воно дасть свій певний результат, це теж важливо, от.

Була запущена велика реформа щодо реструктуризації самого органу, зараз воно набуває свого логічного завершення вже під прапором IMF, і тому що МВФ поставив фактично структурний маяк по цьому, я думаю, що ця реструктуризація  закінчиться найближчий місяць-два  і буде певний результат, буде виявлення лишніх людей, будуть певні процеси по електронізації послуг, по автоматизації процесів. Я дуже сподіваюся, що сьогоднішнє керівництво служби докладе зусиль для того, щоб закінчити ці речі.

Що не вдалося? Не вдалося, перш за все, радикально спростити податкову систему, так, не вдалося. Не вдалося суттєво зменшити кількість податківців, так, не митників, а саме податківців. Не вдалося провести масштабну реформу електронізації, просто часу не вистачило, тому що там донорська діяльність і так далі. Не вдалося побороти той рівень корупції всередині, побутової корупції перш за все, яка є, ось. І це велике завдання, ну, це завдання не тільки в ДФСі, але і в інших органах. Це що стосується ДФСу.

Тепер що стосується: купляти чи продавати. Ви абсолютно правильно кажете: зараз є час покупця. На жаль, покупців не так багато в нас, тому це питання - воно важке. В даному випадку я би ставив ціну і сам момент передачі державної власності у приватні руки, тобто приватним інвесторам, на один щабель. Так, це дуже важливо забезпечити надходження в державний бюджет, але я думаю, що сьогодні ми зможемо забезпечити надходження, і ми зараз говоримо, наприклад, про цих 2 об'єкти, так, там Одеський припортовий і "Центренерго". Вже проведена просто певна робота, так, приблизно люди розуміють процес, приблизно є потенційні покупці. Я думаю, що цей процес треба довести до кінця – і закрити бюджетне питання. Надалі, чи паралельно, вже треба працювати якраз з тим переліком, що ми говорили в попередньому питанні, що продавати в наступному році, за якою приблизно ціною це продавати. Тому що є дуже багато спекуляцій, яка ж мінімальна ціна, а яка максимальна ціна. Я вважаю, що треба адекватно визначати мінімальну ціну - і потім на аукціоні визначати цю ринкову ціну, яка вона є в даний момент. Але сам факт ціни він є рівно важливим як сам факт передачі активу в приватні руки. І приватні руки, вже тоді виконуючи умови приватизації, я маю на увазі ці умови, які робить конкурсна комісія, інвестиційні певні критерії, як щодо екологічного по Одеському припортовому, я думаю, що набагато буде більше користі і державі, і людям від того, що об'єкт буде знаходитися в приватній власності.

Але ще раз підтверджую, що сьогодні більше час купляти, ніж продавати, це правда.

Як покращити ціну? Що стосується, наприклад, Одеського припортового, можу вам сказати, що там 70 відсотків ціни на Одеський припортовий - це ціна вхідного газу. Тобто відносно того, який є довгостроковий контракт по ціні газу, така і буде ціна Одеського припортового заводу.

Ще, що сильно впливає на ціну. – це саме договір купівлі-продажу об'єкта і рівень відповідальності, яку на себе візьме держава, тобто хто буде стороною того договору і які зобов'язання сторони будуть нести. Якщо договір буде нести чисто формальний характер, тобто там 10-15 сторінок українською мовою по українському законодавству, у нас будуть виникати певні проблеми. Якщо ми - це ще одна задача, - все-таки наблизимося до більш цивілізованої практики, то ми зможемо забезпечити кращу ціну.

Тепер третє: управління активами. Тут взагалі абсолютно велике поле діяльності. Я вже неодноразово проговорював це з Айварасом і його командою: потрібно запроваджувати єдиний корпоративний код управління державними підприємствами. Повинна бути і наглядова рада, і ревізійна комісія, і керівництво, тобто менеджмент компанії, повинен назначатися теж професійно, тобто вибиратися наглядовою радою, так, за професійними якостями. І ці люди повинні отримувати абсолютно ринкову заробітну плату і отримувати певні задачі. Тобто відносно тих задач, які вони виконують, тобто генерують прибуток чи не генерують, вони отримують ринкову заробітну плату.

Що стосується, наприклад, управління державним майном, де державна частка міноритарна, тобто 5, 10, 15, 25 відсотків. Ви знаєте, що таких часток дуже багато. Є різні теорії. Одна з цих теорій, таких теорій така, що можна створити інвестиційний фонд і помістити туди всі міноритарні пакети, і за допомогою цього фонду наводити порядок в тих компаніях, де є доля. Це практика, наприклад, певних країн, практика досить цікава. В результаті успішної діяльності ці фонди потім навіть можуть розмістити акції на біржах, але сам факт не про біржу. сам факт про те, що є інструмент створювати проблеми, якщо підприємство управляється неправильно. Тобто для цього вистачає, повірте, і 10, 15, і 25 відсотків. Тобто є такий альтернативний інструмент, але саме основне – це не вдаватися в якісь супертяжкі деталі чи методики, а просто розробити такий простий і зрозумілий корпоративний код. Я думаю, що ми до цього повернемося, як тільки почнемо працювати, тому що це є пріоритет. Міністерство економіки вже почало працювати над цим, вони вже розробили і випустили великий звіт, якщо ви бачили, по державних компаніях. Ну, такий от підхід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соловей Юрій Ігорович, будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановний Ігор Олегович, хотів би сказати, що не завжди держава є поганим власником і не завжди прихід приватного капіталу – це добре. На прикладі Бурштинської ТЕЦ, бюджетоутворюючого підприємства Івано-Франківської області, якщо ви познайомитесь з показниками діяльності підприємства до приходу інвестора і після приходу інвестора, то ситуація не дуже, скажімо так, сприятлива для нашого регіону. До приходу інвестора – 5 тисяч працюючих, після приходу інвестора – 2 з половиною тисячі працюючих. До приходу інвестора повністю утримана соціальна сфера, футбольні команди і так дальше. Після приходу інвестора нічого цього немає. До приходу інвестора сплата податків до місцевого бюджету в рази більша, ніж після приходу приватного інвестора. Це на прикладі конкретної компанії. Тому ваша теза, що держава є неефективний власник, вона не завжди працює, ось.

Я в продовження питання Сергія Олександровича на рахунок того, чи потрібно продавати сьогодні, чи ні. Ну, Прем'єр-міністр останнім часом публічно інформує суспільство про те, що ми сьогодні маємо профіцит державного бюджету. Ми сьогодні маємо дуже несприятливі умови для проведення так званої великої приватизації, яка є записана в законі 1567. І тому у мене питання якраз по закону 1567, так званий Закон про велику приватизацію. В цьому законі є три категорії підприємств. Перша категорія - неліквідна. Зрозуміло, їх треба приватизовувати і про них забувати. Друга категорія – підприємства, в яких держава, дійсно, не є ефективним власником. Але є третя категорія підприємств. Якраз, як на мене, з цією метою іде цей закон у Верховну Раду. Це так звані "голубі фішки" української економіки: порти, залізниці і багато інших речей.

От у мене до вас  як майбутнього керівника Фонду державного майна України пряме питання. Ви за таку приватизацію в цих умовах цих підприємств, голубих фішок української економіки, чи проти, ви особисто як майбутній голова Фонду? Дякую.

 

БІЛОУС І.О. Дякую за запитання. Дивіться, держава - ефективний власник чи ні? Знову ж таки, ми повертаємося до інвестиційних умов, по яких було продане це підприємство, і дотримання чи недотримання тих інвестиційних умов. Скоріше за все, ваш приклад є яскравий приклад недотримання інвестиційних умов, так. І тут треба просто розбиратися і вирішувати, що відбувається.

З іншої сторони, є багато прикладів, коли прийшов західний інвестор - і там є і сплата податків, і соціальний фонд утримується, і так далі і тому подібне. Тому, звичайно, це треба дивитися як case by case, випадок до випадку, так. І приймати реально рішення щодо таких випадків, які є в даному прикладі, який ви давали. Тому є підприємства, які не підлягають приватизації, так. Тобто ми можемо говорити про оборонку, про оборонпром, наприклад. І там, як  бувший податківець, можу вам сказати, що там є і хороші результати, є і погані результати, так. Тому це все дуже суб'єктивно, треба дивитися.

Значить, що стосується 1567, і "голубих фішок" перш за все. 

Як правило, ті "голубі фішки", про які ви сказали, вони не готові до приватизації, то є державні підприємства, їх треба корпоратизувати. Це треба внедрити корпоративний код, нормальний, щоб там був абсолютно цивілізований менеджмент. Ці всі підприємства – це підприємства з мільярдними оборотами. І говорити, що сьогодні ми можемо приватизувати, якийсь певний порт чи "Укрзалізницю", ми не можемо цього говорити, і я проти такої приватизації. І наразі це підприємство треба підготовлювати, нормально підготовлювати, тобто робити з нього корпорацію, в тому розумінні, як це є в Німеччині, як є той саме "Дойчебанк", чи ті порти, є маса прикладів гарних портів в Німеччині, і в Сінгапурі, і в азіатських країнах, можна дивитися. Але  вони повинні пройти той перший шлях, перший шлях - це, наприклад, корпоратизація. І цей шлях займає 6-9 місяців мінімум, мінімум! Тому питання: "голубі фішки" не готові і сьогодні не на часі, потрібно працювати над тим.

Що стосується збиткових підприємств і ті підприємства, які взагалі треба ліквідувати. Тут якраз я говорю про те, що треба змінювати певні закони про приватизацію, щоб нам дати можливість продавати суперзбиткові підприємства. Повірте, у нас є маса суперзбиткових підприємств, які не коштують навіть тисячу гривень, але коли ми даємо витратну частину, то бюджет на них тратить мільйони гривень щороку і щомісяця. Просто про це ніхто не говорить, це непопулярна тема, але, повірте, це величезний кусок роботи, і треба продавати ті підприємства, не знаю, на якомусь аукціоні з пониженою ціною, віддавати їх за одну гривню, якщо є люди, які готові взяти ті підприємства, створити робочі місця, робити ремонти, робити якусь додаткову виробничу діяльність, і взагалі використовувати ці об'єкти якось за напрямком чи без напрямку. От коротко така відповідь.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дозвольте тоді ще одне запитання. Зараз маємо ситуацію, коли за оцінками експертів на руках у людей близько 90 мільярдів доларів. Ми шукаємо десь інвесторів ззовні, а насправді маємо колосальний внутрішній капітал. От приватизація, яка відбувається до цього часу, вона, в принципі, не передбачала можливості, щоб люди могли стати власниками, нехай навіть дрібних пакетів тих чи інших підприємств, які виставлялись на приватизацію. Тому у мене до вас пряме питання: чи будете ви розглядати варіанти, щоб безпосередньо населення, люди, маючи свій капітал, приймали участь в подальшій приватизації підприємств державного сектору економіки? Дякую.

 

БІЛОУС І.О. Дякую за запитання.

90 мільярдів, чи скільки, на руках - це перш за все проблема банківської системи, як ви знаєте, того вони і на руках. Значить, дуже гарний досвід має Польща щодо приватизації, так звана, retail privatization, так, в роздріб. Але там були створені певні інститути для того і була певна ліквідність, в Польщі заведені були пенсійні фонди, які повинні були інвестувати в локальний ринок, і таким чином відбувалася приватизація.

Зразу я не готовий відповісти, чи ми зможемо то зробити прямо цього року. Але для того треба підготувати ринок, тому що приватизація в роздріб - це складний великий процес, який вимагає утворення правильного, ефективного фондового ринку всередині країни. Інакше нам треба видумувати якісь альтернативні інструменти, які будуть працювати саме в нашій економіці. Але це цікаве питання, давайте повернемося до нього і влаштуємо якесь обговорення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Володимирович Романовиський.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Два запитання.

Перше запитання. Чи правильно я зрозумів, що у вас така стратегічна мета: перше – це провести велику приватизацію, друга – це закрити Фонд держмайна у зв'язку з тим, що там зовсім не буде підприємств? Якщо це я зрозумів вас не зовсім коректно, то запитання таке, а чи вважаєте ви, що є цілий ряд підприємств, які доцільно оставляти в державній власності, і що це за підприємства, і до якого виду економіки вони відносяться? Спасибі.

 

БІЛОУС І.О. Дивіться, дуже гарна теза. Я би мріяв, щоб ми закінчили раз одним махом всю приватизацію, ліквідували фонд. На жаль, я думаю, ні за моєї каденції, ні за тих, хто прийдуть після мене, ми того не зможемо зробити. Тому наразі я би говорив практичними речами: нам треба зробити те, що ми можемо зробити в даний момент, і з вигодою і для бюджету,  і для тих державних підприємств, які ми не зможемо продати. Закрити фонд не зможемо, тому що є об'єкти стратегічної власності, які ніколи не будуть приватними, тобто це атомна енергетика, певні об'єкти інфраструктури. Наприклад, я особисто проти приватизації залізної дороги чи інфраструктури під неї. Тобто ми можемо корпоратизувати ту ж саму "голубу фішку",  але продати, наприклад, міноритарний пакет або залишити в державі 51 відсоток. Заодно ми піднімемо місцевий фондовий ринок, залучимо певного інвестора з західним досвідом, так, і, можливо, інвестиціями, ідеями по модернізації і ефективнішій роботі тої чи іншої компанії. Тому закрити фонд не вдасться, його, можливо, треба звузити і зробити більш професійним. І, можливо, в перспективі нам потрібно створити якийсь певний стабілізаційний фонд, який буде управляти стратегічними об'єктами власності, де буде генеруватися прибуток, будуть генеруватися дивіденди, і цей стабілізаційний фонд повинен розвивати ті підприємства, в тому числі і купувати суміжні підприємства за кордоном. Не секрет, що ми всі раніше були Радянським Союзом, у нас є виробничий комплекс, зараз ми втратили частину підприємств. Так само, як наприклад, от ми робимо вагони, але там певну частину вагонів робиться в Чехії. Чому не купити чеські підприємства і зробити… Ну, це зробив там пан Жеваго. Це саме повинна робити держава. Я нічого нового не придумав, так існує Данія, Швеція і так далі.

Тому я вважаю, що це стратегічна перспектива фонду. Наразі мусимо робити ту роботу, яку треба, але про майбутнє теж можемо говорити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матківський Богдан Миронович, будь ласка.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Дозвольте таке питання задати. У нас зараз є війна на сході, і в нас є агресор-країна. Як ви ставитеся до таких інвестицій?

 

БІЛОУС І.О. Ми знаємо про стан, це питання дуже часто задають. Я вважаю, що ми повинні прийняти рішення щодо агресора і в конкурсних умовах відобразити ці речі. Якщо ми не хочемо допустити до приватизації нашого сусіда північного, то ми повинні відобразити це в конкурсних умовах таким чином, ну, певно сформулювати, і не допустити їх до участі в приватизації. От і все.

Ситуація є складніша, поясню чому. Тому що деякі російські компанії, вони вже не російські, вони квотуються на міжнародних і нью-йоркських біржах. І як тут прослідковувати? Це буде таке питання, досить політичне, і його треба буде обговорювати, напевно, на вищих рівнях. Ну, зараз можна не обговорювати, тільки так… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Миколайович Воропаєв.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы знаете, вы только что говорите о том, что ряд предприятий должны остаться в государстве и не должны передаваться в частные руки. Как, например, вы б назвали атомную промышленность? Насколько мне помнится, в моем списке предприятий, принадлежащих приватизации, туда включены наиболее интересные, наиболее лакомые, в том числе "Турбоатом", две вещи не стыкуются почему-то.

 

БІЛОУС І.О. Дивіться, я дякую за запитання. Знову ж таки, плану приватизації немає відносно цих компаній. Тобто я розумію, але може йти мова про приватизацію 20 відсотків, 30 відсотків, так. Я впевнений, і я буду говорити з керівництвом держави, що в таких підприємствах держава повинна закріпити якщо не "золоту акцію", то контрольний пакет. "Золота акція", яка дає їм право управління. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Дякую, Ігор Олегович.

Давайте тоді перейдемо до розгляду наступного питання. До слова запрошую Терентьєва Юрія Олександровича. Будь ласка, коротенько проінформуйте про себе, і перейдемо до запитань-відповідей.

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Доброго дня, шановні депутати. Мене звати Тереньєв Юрій Олександрович. За своїм фахом я юрист. 1998 року я закінчив Інститут міжнародних відносин за спеціальністю "міжнародне право". Крім того, я отримав ще вищу освіту за спеціальністю "фінанси". Тобто в мене є дві вищі освіти. Мій професійний досвід – це досвід роботи в крупних, прозорих міжнародних компаніях. Мій досвід більше 20-ти років.

Розпочав я роботу в фармацевтичній індустрії, працював біля 3 років у американській фармацевтичній корпорації. Після цього біля 2 років працював у тютюновій компанії у якості юриста, Japan Tobacco International. Після цього я 10 років працював в компанії "МЕТРО" на різних керівних посадах. 5 років я був керівником юридичної служби компанії "МЕТРО", десь півтора року я працював керівником фінансової служби. Також я відповідав за питання боротьби з корупцією, був керівником відділу внутрішнього аудиту та відповідав за координацію розвитку підприємства, тобто за будівництво нових торговельних центрів і реалізацію інвестиційних проектів.

Останні три роки я працюю заступником Генерального директора з правових питань підприємства "АрселорМіталл Кривий Ріг"- це відома "Криворіжсталь", яка вже кілька разів сьогодні пригадувалась моїм попередником.

Всі підприємства, на яких я працював, вони представляють собою прозорий міжнародний бізнес, який одночасно з цим є бюджетоутворюючим для нашої держави, тобто це підприємства, які сплачують найбільші податки і які зазвичай є об'єктом регулювання Антимонопольного комітету. Антимонопольний комітет - це юридичний орган, це орган, який має контролювати законність дій економічних суб'єктів, за розвитком конкуренції, за те, щоб уникати дій, які суперечать економічній конкуренції будь то картельні змови, будь то зловживання монопольним становищем. Але в своїй конкретній правозастосовній діяльності цей орган керується економікою, це орган, який здійснює економічний аналіз, який своє рішення приймає на підставі глибокого об'єктивного, неупередженого, недискримінаційного вивчення економічних обставин. Тому поєднання в мені досвіду юриста, економіста і особи, яка практично стикалась з економічними питаннями, я вважаю, є перевагою при призначенні мене на позицію голови Антимонопольного комітету.

Якщо казати про перспективи і пріоритети діяльності цього органу, я сказав би, що їх можна побудувати навколо, скажімо так, чотирьох блоків. Перший блок - це блок "розвиток конкуренції".  Другий блок - це право. Третій блок - це застосування права, ну, правозастосовна діяльність практична. І четвертий блок - це культура.

Якщо казати про перший блок, ми кажемо про розвиток конкуренції. Антимонопольний комітет, навіть в силу своєї назви, - це орган, який має боротися з певними монопольними зловживаннями, чи певними антиконкурентними діями економічних суб'єктів.

Але ж, одночасно з цим, задачею Антимонопольного комітету є також розвиток конкуренції. І Антимонопольний комітет, окрім, скажімо так, негативної сторони роботи, має ще надавати і позитивний поштовх для створення належного конкурентного середовища для дерегуляції і для, скажімо, пожвавлення економічного життя в країні. Елементом, який Антимонопольний комітет тут може використовувати, - це спільно з урядом, спільно з владою брати участь, розробити програму розвитку конкуренції в державі. Наразі є проекти цієї програми, але вона має бути доопрацьована і має бути результат узгодженої волі уряду, і Антимонопольного комітету, і всієї влади.

Другий блок – це право. Для того, щоб здійснювати юридичну діяльність цього органу, повинна бути забезпечена прозорість і повинні бути внесені певні зміни до законодавства України, яке наблизить наш правовий фундамент роботи Антимонопольного комітету до стандартів Європейського Союзу та кращих світових взірців. Тут, скажімо, ситуація, з одного боку, складна, з іншого боку - проста. Чому вона складна? Тому що зазвичай в практиці світу мало де існують юрисдикції, в яких дуже чітко визначені абсолютно всі правила. Зазвичай ділове життя, економічне життя, воно розвивається значно швидше, аніж якісь, скажімо так, юридичні  норми, які при певних випадках можуть втрачати свою актуальність та релевантність.

З іншого боку, є конкретні вимоги, є конкретні вимоги і Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, і Коаліційної угоди, які визначають дуже конкретні речі, які ми маємо зробити для того, щоб досягти того стандарту, який встановлений в Угоді України про асоціацію з Євросоюзом, а саме, щоб антимонопольне право застосовувалось прозоро, недискримінаційно, об'єктивно і своєчасно.

Речі, про які ми кажемо, це і перегляд порогів щодо концентрації, і встановлення чітких умов щодо прийняття рішення Антимонопольним комітетом щодо так званих горизонтальних концентрацій.

Інше питання - це визначення встановлення прозорих умов нарахування штрафів діяльності Антимонопольного комітету. Тому що зараз за певні порушення, за найбільш, скажімо так, серйозні порушення законодавство передбачає, що штраф складає до 10 відсотків обороту, але ці 10 відсотків можуть бути кілька мільярдів або 1 гривня, це певною мірою лишається на, скажімо так, на рішення конкретного чиновника, а це, звичайно, ситуація, яку ми хотіли би уникнути.

Третій блок - це конкретна правозастосовча практика, тобто практика щодо роботи Антимонопольного комітету. Звичайно, є багато дискусій суспільних щодо певних економічних галузей, звичайно, є, якщо подивитися Інтернет, скажімо, є питання щодо діяльності і, можливо, транспортних, комунікаційних, енергетичної сфери. Але, скажімо так, давати зараз якусь оцінку, що там хтось працює законно чи не законно, це, напевно, не стандарт, до якого ми хочемо прийти, стандарт законності та верховенства права, який признаний у всьому цивілізованому вільному світі, у Європі, у Сполучених Штатах. Якщо є певні сигнали про те, що в певних галузях економіки мають місце якісь порушення, ці сфери  мають бути неупереджено, об'єктивно проаналізовані.

Інша сторона – це прозорість,  це прозорість роботи Антимонопольного комітету, це прозорість прийняття рішень, це прозорість, скажімо, практики. Тому що, якщо подивитися на Сполучені Штати і на Європейську комісію, і в Сполучених Штатах, і в Європейському Союзі само по собі законодавство, яке є фундаментом антимонопольного права чи конкурентного права, воно є таки досить обмежене. Це в Угоді про функціонування Європейського Союзу  дві статті:  101,  102. Але більшість норм, які безпосередньо, скажімо так, визначають стандарти конкурентної поведінки, і стандарти, скажімо так, боротьби із зловживаннями, може, домінуючих суб'єктів, - це судова практика, чи це практика Європейської комісії у випадку з Європейським Союзом.

Тому створення прозорого реєстру рішень Антимонопольного комітету і, скажімо так, утворення прозорості в цій сфері - це, звичайно, є те, що вимагає  і експертне середовище, і Європейський Союз, і саме це записано в Коаліційній угоді як вимога до покращання роботи Антимонопольного комітету.

Ну, і наостанок, якщо ми кажемо про … чи хочемо ми просто бачити, що Антимонопольний комітет буде законно та ефективно робити свої певні контрольні функції, да? Чи достатньо цього, да? Напевно, ні. Напевно, якщо ми говоримо про якісь якісні зміни у суспільстві, ми маємо ще казати про культурну трансформацію. Антимонопольний комітет у цьому випадку може бути активним комунікатором. Не всі, ще коли я починав свою роботу, навіть не коли я починав, навіть 10 років тому, 10 років тому про існування Антимонопольного комітету знали, мабуть, тільки юристи економічних… юридичних вузів. Суспільство і економічне середовище мають знати позитивно, тобто має бути позитивна комунікація Антимонопольного комітету: що, яка саме діяльність є забороненою, які стандарти економічної поведінки є проблемними. В деяких країнах, наприклад, існують так званні "гарячі лінії" щодо інформування про зловживання домінуючим монопольним становищем, чи про утворення картелів. Тобто суспільство має бути залучене в антимонопольну роботу, в роботу по розвитку конкуренції. Тому що всі ми знаємо, що конкуренція – це  є основи життя, основи сучасного світу, основи сучасної ринкової моделі економіки.У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

У кого є запитання, шановні члени комітету? Будь ласка, Соловей Юрій Ігорович. Потім - Пташник Вікторія Юріївна.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Якщо у вас є ручка, то можете записати, бо декілька питань.

Перше питання. Я тиждень тому звернувся з офіційним депутатським зверненням на Антимонопольний комітет: сьогодні у суспільстві точиться серйозна дискусія щодо тарифів на газ. Це є предметом регулювання і предметом контролю Антимонопольного комітету України, тому я звернувся на Антимонопольний комітет, щоб вони перевірили, зважаючи, що це є монополія, перевірили правильність економічної доцільності встановлення саме таких тарифів на газ, які встановлені для населення, в першу чергу, нашої держави. Тому у мене просто прохання. Я думаю, що це буде і вашим тестом, першим вашим тестом на вашій посаді, як ви справитесь з цією задачею.

А тепер декілька конкретних питань. Останні декілька років в такій компанії, як "Укрнафта", доля в якій понад 50 відсотків належить державі, зобов'язана була продавати газ власного видобутку для потреб населення по ціні, як для населення. При цьому дана компанія цього не робила - і продавала газ по ціні для промислових споживачів. Тому у мене до вас, перше питання: чи буде предметом розслідування діяльність "Укрнафти" в частині продажу природного газу власного видобутку по ціні не як для населення, як це визначає  закон, а по ціні промислових споживачів? Це перше питання.

Друге питання: ринок  електроенергетики. Сьогодні  от ви хочете відкрити будь-який, магазин, перукарню, ресторанчик  чи промислове підприємство. Якщо ви звернетесь в будь-яке "обленерго", будь-яке "обленерго" в більшості випадків  приватизоване, і вам намалюють таку річ, як плата за технічні умови і за підключення. Абсолютно вірно. Чи це є "обленерго", чи це є "облгаз" чи це є "водоканали"… В цьому питанні я двічі пробував розібратися – формальні відписки були вашими попередниками.

Тому, чи бачите ви це питання в полі зору як майбутнього керівника  Антимонопольного комітету і чи будете ви  ініціювати антимонопольне розслідування щодо  встановлення природними монополіями так званих плат за підключення,  за пайові участі, і так далі і тому подібне. Це друге питання.

Третє питання: авіаперевезення. Сьогодні я  не знаю, чи є  ще країна у Європі, де ціна на авіаперевезення, особливо на внутрішні авіаперевозки, вища, ніж в Україні. Тому що доходи українських громадян найнижчі в доходах по статистиці в Україні. Чи буде  предметом розслідування  Антимонопольного комітету тарифоутворення ціни на  авіаквитки?

І четверте питання. Я  звернувся місяць тому  з офіційним депутатським  зверненням, пригадуєте, коли у нас був різкий скачок на  продукти харчування,  у нас уже недавно оприлюднив Антимонопольний комітет свій прес-реліз, але це стосувалося діяльності 2011-2013 років. У нас буквально два місяці тому, на моє глибоке переконання, в результаті картельної змови відбувся різкий скачок  на  продукти харчування, у двічі. Зараз, після мого  депутатського звернення, ну, я думаю, і після роботи Антимонопольного комітету все-таки ціни пішли донизу. Але чи буде предметом розслідування   діяльність наших рітейлерів  два місяці тому, коли ціни на продукти харчування одномоментно виросли у 2-2,5 рази? Після того, правда, вони  частково пішли донизу. Дякую. 

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Я дуже вам дякую за запитання. Відповіді може бути дві. Одна дуже коротка: так, звичайно. А довга відповідь може бути по кожній з цих економічних сфер, яких ви торкнулись. Звичайно, питання енергетики в широкому сенсі – це є питання, скажімо так, і великого соціального значення, і економічного значення, і, скажімо, макроекономічного значення, не тільки мікро-, а і макроекономічного значення.

Якщо казати, скажімо так, про досвід тієї самої Європейської комісії Європейського Союзу, певні, скажімо, перекоси, як кажуть, вони існували і в структурі енергетичного сектору Європейського Союзу також. Саме це призвело до того, що Європейська комісія, наприклад, 2007 року два роки проводила так зване секторальне дослідження для вивчення всього енергетичного ринку і для вивчення всіх практик, які існують в цій сфері. Результатом цього був відомий так званий третій лібералізаційний пакет, який зараз, скажімо, частково ми намагаємося впроваджувати на ринку газу.

Безумовно, і конкретні питання, ми їм будемо приділяти увагу, якщо мене призначать на цю посаду. Тому що питання технічних умов, підключення – це є питання, яке залишається не вирішеним протягом, напевно, останніх 15 років. Я пригадую, що коли я працював безпосередньо в "Метро" і ми будували перші 25 торговельних центрів, в кожній області це питання вирішувалося особливо, і десь воно вирішувалося, десь воно не вирішувалося, це було дуже-дуже складне.

Я хочу також розвіяти певні сумніви щодо своєї, можливо, афілійованості з якоюсь галуззю. Незважаючи на те, що 10 років я працював в компанії "Метро", я вважаю, що цей є дуже важливий досвід, який допомагає мені розуміти, скажімо, мотивацію певних економічних дій і мотивацію поведінки певних суб'єктів на ринку: для чого вони роблять певні дії і, скажімо так, що призводить до тих наслідків, які ми з вами бачимо і відчуваємо на власному гаманці.

 Але звичайно, якщо ми не будемо знать цю позицію, то  жодним чином, скажімо так, мій попередній досвід роботи у  якихось  галузях, він не буде, скажімо так, причиною для більш м'якого  ставлення. І питання роботи рітейлерів, питання роботи торговельних мереж, скажімо так, я розумію його і я  буду його аналізувати. І з точки зору там, де мережі, можливо, праві, і, можливо, певні наслідки економічні, які ми бачимо, - це є не їх вина. І, звичайно, їх діяльність буде дуже прискіпливо проаналізована по всіх питаннях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. У мене так само декілька запитань.

Шановний пане Юрію! Перше питання стосується призначення в Антимонопольний комітет. Ви знаєте, що у нас є 9 державних уповноважених. Наразі 5 працюють державних уповноважених, 4 – відсутні. Відповідно, ви також, мабуть, знаєте, що відповідно до Закону "Про Антимонопольний комітет" саме голова Антимонопольного комітету вносить подання і дає пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо, власне, тієї команди, з якою він працює.

Тому я вас хочу запитати, коли ви, по-перше, будете вносити це подання Прем’єр-міністрові? Чи обговорювали ви кандидатури с паном Яценюком, які ви будете  вносити на посаду державних уповноважених? І, відповідно, як будете реагувати щодо тих державних уповноважених, які наразі працюють в комітеті антимонопольному і працювали при всіх інших злочинних, чи незлочинних, владах? Це перше питання.

Друге питання. Скажіть, будь ласка,  які ринки стануть пріоритетними в вашій діяльності переважно перші два роки діяльності, якими ви плануєте займатися і на яких ринках дослідження проводити?

Третє питання стосується заяви в.о. голови Антимонопольного комітету пана Бараша, відповідно, до енергоринку. Мабуть, ви так само бачили в пресі ще на минулому тижні, пан Бараш заявив, що енергоринок не є монополізованим. Так само, будь ласка, надайте оцінку цій заяви. Це діючий в.о. голови Антимонопольного комітету.

І четверте питання. Мене пан Соловей надихнув щодо авіаперевезень. Хотіла вас запитати. Скажіть, будь ласка, коли ви будете це питання переглядати? Ну, мабуть, ви знаєте, що ці правила авіаперевезень, які готувала свого часу Державіаслужба і направляла в Антимонопольний комітет, вони були прописані таким чином, що фактично надавали пріоритети одному авіаперевізнику. Коли ви будете ці питання піднімати? І Антимонопольний комітет, до речі, схвалив таку позицію, мотивуючи тим, що ми розвиваємо національного виробника, і нехай до нас краще "Люфтганза" не приходить, ми національного виробника будемо розвивати.

Якщо, піднімаючи це питання, авіаперевезень, і всі інші питання, ви побачите корупційні чинники в діях або представників Антимонопольного комітета, або представників інших органів державної влади, чи передасте ви відповідні документи на розгляд Національному антикорупційному бюро і відповідно іншим правоохоронним органам? Дякую. 

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Вікторія Юріївна, дуже дякую за запитання.

Ну, якщо починати з кінця, я можу так сказати, що те, що від нас очікує світ, і те, що від нас очікує Європа, те, що від нас очікує суспільство, - це, скажімо так, не точечне вирішення якихось питань в такому, може, революційному форматі, а це створення довготривалої, прозорої системи, це створення прозорих правил, які будуть зрозумілі всім, які будуть зрозумілі для всього суспільства, які будуть справедливими, які будуть недискримінаційними, і які будуть прийнятні, і за порушення яких відповідальність буде невідворотною. Тобто діяльність Антимонопольного комітету – це, по-перше, створення системи, створення прозорої системи відносин економічних, це прозорість.

Тому, звичайно, якщо якісь факти стануть відомі щодо порушення в Антимонопольному комітеті чи щодо порушення іншими посадовими особами, то безпосередньо, безумовно, цим діям буде надана належна оцінка.

Повертаючись до питання пріоритетних галузей, щодо яких Антимонопольний комітет буде здійснювати свою діяльність. З одного боку, Антимонопольний комітет має реагувати на подання, на заяви суб'єктів, які вважають, що вони стали жертвою певних порушень, і що, наприклад, існують порушення на певному ринку, на кшталт правоохоронних органів. З іншого боку, Антимонопольний комітет може за власною ініціативою здійснювати певні заходи щодо наведення порядку, чи прозорості, щодо постійного моніторингу певних ринків.

І тому, я думаю, що тут не буде сюрпризом, не буде такою якоюсь великою таємницею, що ці теми, щодо яких введеться суспільна дискусія, щодо яких ведеться суспільний діалог, а саме транспорт, це енергетика, це комунікації - це ті теми, які мають бути постійно у фокусі діяльності Антимонопольного комітету, можливо, навіть незалежно від того, чи є якісь заяви про якісь порушення, чи ні, просто як, англійською мовою "ongoing monitoring", якоїсь діяльності. І, звичайно, з найбільшими гравцями, особливо на тих ринках, де є така, скажімо, олігопольна структура, чи структура з декількома домінуючими гравцями, з цими гравцями повинен бути постійний діалог на рівні керівництва комітету, запобіжний, скажімо так, діалог.

Щодо уповноважених, звичайно, процедура передбачає, що у випадку призначення голова Антимонопольного комітету дає рекомендації Прем’єр-міністру щодо кандидатур осіб уповноважених. У свою чергу, Прем’єр-міністр передає, звертається до Президента для затвердження цих уповноважених.

Наразі я не хотів би обговорювати конкретні персоналії, тому що це, звичайно, у випадку, якщо мене буде призначено, то, напевно, протягом, може, тижня, 10 днів якісь кадрові пропозиції будуть запропоновані. І, звичайно, з огляду на те, що і Прем’єр-міністр, і Президент мають повноваження погоджувати ці кандидатури, то кандидатури мають певним чином, скажімо так, бути прийнятними і для уряду, і для Президента.

 

ПТАШНИК В.Ю. Можна уточнення. Скажіть, будь ласка, от ще запитувала, а з паном Яценюком ви вже обговорювали якісь кандидатури?

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Ні, я не обговорював.

 

ПТАШНИК В.Ю. І друге запитання. От протягом тижня, ви кажете, будуть запропоновані кандидатури…

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Я намагатимусь, я не можу поки…

 

ПТАШНИК В.Ю. Я зрозуміла. Якщо вас призначать, я так розумію, ми з вами говорили окремо, коли ви до нас на фракцію приходили, про те, що ви відстоюєте питання публічності. Чи можете ви ці кандидатури так само обговорювати публічно, не тільки з паном Прем’єр-міністром і паном Президентом, а й відповідно, щоб це обговорення… громадськість так мала можливість… (Шум у залі)

Я дякую, я прошу не перебивати. У вас буде можливість висловитися, дякую. Чи зможе бути цей процес публічно проводитися?

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Я намагатимуся. Моє бачення: я йду до Антимонопольного комітету з корпоративної роботи. Для мене, скажімо так, персональна мотивація: я хочу показати, скажімо, покращання, я хочу показати покращання в роботі цього органу, я хочу показати, що я зробив щось, що, ну, чим я, скажімо так, можу пишатися. І для того, звичайно, питання прозорості його діяльності - це є одне із фундаментальних питань, тому що це питання репутації цього органу, це питання, скажімо так, суспільної довіри до тих рішень, які Антимонопольний комітет буде приймати.

І питання прозорості призначення уповноважених. Я думаю, що це окреме питання. Я, звичайно, намагатимусь його максимальною мірою забезпечити.

 

ПТАШНИК В.Ю. (Не чути)

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Ну, ви знаєте, щодо заяви Бараша про монополізацію енергоринку. Це, скажімо так, може нагадувати змагання по плаванню між особою, яка в басейні, і особою, яка поза басейном. Тобто пан Бараш, коли цю заяву робив, він робив її, спираючись на певні факти. Ці факти мають бути вивчені, що саме призвело до подібного рішення, до подібної заяви пана Бараша. У випадку, коли мене буде призначено, я вивчу це питання, і я в якнайшвидший час проінформую вас про власне бачення цього. Але  я не хотів би зараз, скажемо так, заочно вести діалог щодо питання, які я не дуже, скажімо, не володію фактами, якими аргументами керувався пан Бараш, роблячи  ці заяви.

Звичайно, кажучи про антимонопольну справу, про справу захисту конкуренції, є питання прозорих правил, є питання стандартів, є питання законодавства. Але ж є фундаментальне питання, яке може чи зводити нанівець всю попередню роботу, чи навпаки робити її дуже ефективною, - це питання визначення меж ринків. І питання, хто є монополістом, хто не є монополістом, - це, по-перше, питання визначення меж ринків. Чи вважаємо ми, що ринок, він має якісь географічні межі? Чи вважаємо, що він має якісь функціональні межі, чи фізичні, чи ще якісь інші? Це все питання, які, з одного боку, вони лежать у компетенції Антимонопольного комітету, тому що згідно із законом це є виключно, скажімо так, повноваження Антимонопольного комітету: визначати межі ринків. Але, як на це питання дивитися, скажімо так, як визначаються ринки, такі ми і маємо наслідки щодо монополістів - домінуючих гравців на цих ринках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

В кого ще є запитання? Будь ласка, Сергій Олександрович Фаєрмарк.

 

ФАЄРМАРК С.О. То есть, как я понимаю: медицина, сети и металлургия. То есть на этом можно было хорошо потренироваться, как работать с Антимонопольным комитетом. Ну, это так я, с юмором.

Вопрос в чем заключается. Меня, безусловно, интересует ваша позиция относительно внутреннего рынка. Почему? Потому что вы очень правильно сказали о границах рынка. Антимонопольного комитета, его функцию, в общем-то, никак нельзя уменьшить. Это один из ключевых регуляторов, по сути дела, совмещая при  этом, по сути дела, с такой экономической прокуратурой, что ли, функцию.

Последнее ваше место работы было связано з заводом "Криворожсталь", я не знаю, какими вопросами вы там опекались с точки зрения юридического права, но, тем не мене, там есть такая история, она очень часто практикуется, когда цены  "АрселорМиталла" формировались, и продолжают формироваться сегодня, как индикативные от экспортных продаж, причем пиковых продаж. Затем эта цена диктуется сегодня внутреннему рынку. А, как вы понимаете, "АрселорМиталл" совершенно не монополист, вообще, особенно в нынешней ситуации. Как вообще вы оцениваете эту ситуацию? Просто интересно на будущее понять для себя вашу позицию.

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Могли бы уточнить: как я оцениваю ситуацию с  ………. ?

 

ФАЄРМАРК С.О. Как я понимаю, это последнее ваше место работы, и вам это должно быть близко и понятно.

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Дуже дякую. Зараз я працюю, останні 3 роки я працюю заступником генерального  директора з правових питань. На своїй посаді я, звичайно, за ціноутворення не відповідаю.

Що мені відомо? Насправді протягом останніх трьох років йде розслідування Антимонопольного комітету щодо діяльності підприємства "АрселорМіталл Кривий Ріг" на українському ринку.

Питання полягає в чому? Насправді є певний, скажімо так, дисбаланс у структурі збуту підприємства і у структурі збуту, я б так сказав, що всіх великих експортоорієнтованих підприємств фінансово-промислових груп України. Якщо ми подивимося на металургію, то із загального обсягу виробництва "АрселорМіталл Кривий Ріг" лише 15 відсотків реалізується в Україні.

 

ФАЄРМАРК С.О.  (Не чути)

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Ні-ні, ми кажемо про арматуру…

 

ФАЄРМАРК С.О.  (Не чути)

…… меня интересует внутренний рынок. Входит ли в ваше понимание сегодня работа с внутренним рынком? Почему, потому что вы и ваш коллега – вам придется его разгребать, понимаете, да?

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Безусловно.

 

ФАЄРМАРК С.О. ……………….. Вообще это видение есть или вообще его нет? потому что абстрактно говорить сегодня о ……….. рынкаэто одно, а когда мы говорим о развитии внутреннего сегодня производителя, о какой-то экономической миссии сегодня государства, то она конкретизируется через вашу политику, которую вы можете……..

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Це дуже слушне зауваження. Але, що я з цього приводу можу сказати? Що у діяльності кожного державного органу, звичайно, Антимонопольний комітет має, крім іншого, розвивати конкуренцію, розвивати і бути, скажімо так, гравцем у питаннях розвитку і внутрішнього збуту, і пожвавлення взагалі економічного життя.

Одночасно з цим, що ми бачимо останнім часом? Зазвичай Антимонопольний комітет займається не завжди питаннями, які є його прямою компетенцією. Наприклад, навіть Організація Об'єднаних Націй, яка робила аналіз діяльності Антимонопольного комітету, вона казала, що дуже часто, скажімо так, Антимонопольний комітет займається контролем ціноутворення чи підміняє своїми функціями, здійснює функції окремих галузевих регуляторів, що, скоріш за все, не дуже ефективно.

Я вважаю, що, безумовно, завдання кожного органу виконавчої влади, кожного державного  органу - це сприяти розвитку внутрішнього ринку, це сприяти захисту економічних суб'єктів України і розвитку конкуренції. Але робити це має у відповідності до компетенції, яка визначена, і тут Антимонопольний комітет не є єдиним гравцем, чи єдиним актором, який може це зробити. Звичайно, для того, щоб в Україні покращувались кон'юнктура економічна, чи здійснювалась, покращувались, може, якісь цінові показники, є питання стимулювання внутрішнього збуту. Але для цього, скоріш за все, повинні бути скоординовані рішення уряду щодо розвитку внутрішнього ринку, не тільки Антимонопольного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Геннадій Леонідович. І давайте завершувати.

 

ЧЕКІТА Г.Л. На сегодняшний день есть решение Антимонопольного комитета по снижению тарифа по теплопоставкам для населения города Одессы. Но знаете, я вам из истории говорю, Костусев Алексей Алексеевич, ваш предшественник, принимал это решение, когда в кресле мера находился Эдуард Осипович Гурвиц, и добивался этого. Потом пришел на смену ему мэром Одессы – и, соответственно, этот вопрос ушел. Как на сегодняшний день, какими методами вы будете добиваться того, чтобы все-таки эти решения были реально исполнены?

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Звичайно, однією із задач, яка стоїть перед Антимонопольним комітетом, є контроль за цінами монополістів. І якщо в цьому питанні конкретно це питання напряму функціональних обов'язків Антимонопольного комітету. Якщо, можливо, змінились якісь економічні обставини щодо цього питання, треба його, можливо, як кажуть, освіжити, але, звичайно, це є питання, яке напряму входить до функціональних обов'язків Антимонопольного комітету, ним потрібно буде займатися.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Смотрите, я просто рассматриваю конкретную ситуацию. Допустим, было принято решение Антимонопольного комитета, был оштрафован город. Город заплатил штраф, на этом все движение вперед закончилось. Будут ли более радикальные методы для того, чтобы все-таки население получило справедливый тариф?

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О.  У Антимонопольного комитета есть возможности, кроме наложения штрафов, давать также рекомендации, в которых формулировать непосредственно те позитивные действия, которые должен совершать определенный субъект, для того чтобы ситуация изменялась. В том же Евросоюзе, например,  там, ну или в практике любого другого регулятора, мы знаем о прецедентах, когда, например, Антимонопольный комитет согласовывает с субъектами, например, вопросы вообще разделения бизнеса, да. То есть есть конкретные ситуации. Если в этой ситуации речь шла только о начислении  штрафа, но не о как бы исправлении фундаментальных как бы причин, которые являются причиной нарушений, этими вопросами тогда нужно будет снова заниматься, и тогда, возможно, сформулировать какие-то четкие рекомендации.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, шановні.

Да, будь ласка, останнє запитання Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Не запитання, у меня пожелание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Большое пожелание к вам обоим………… исполнение действующего указа……………  А Антимонопольному комитету будет еще такое пожелание, чтобы ….. (Не чути) Потому что если вы будете работать, как вы это сказали, во исполнение коалиционных соглашений или, как было сказано уже другими людьми, во исполнение отдельных депутатских обращений

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Можна я прокоментую, що….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без коментарів.

 

ТЕРЕНТЬЄВ Ю.О. Можливо, це просто я хотів зробити уточнення.

Справа в тому, що в Коаліційній угоді дан перелік тих законодавчих новацій, які мають бути, які коаліція узгодила щодо запровадження задля реалізації Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це більше побажання до  Верховної Ради, тому що ми приймаєм закон. Виключіть, будь ласка,  мікрофон. 

Шановні члени комітету!  Я хотів би трошки підвести підсумки. Дуже велике спасибі  кандидатам на посади. Дуже  змістовна, глибока дискусія. Велике, дійсно, спасибі.

Що стосується взагалі вирішення даного питання. Ви знаєте, що це наш борг. Рік уже нема керівника ні Антимонопольного комітету, ні  Фонду державного майна. Ні Верховна Рада попередньої каденції, ні  сьогоднішній склад Верховної Ради ....не доходили руки. І дуже добре, що на сьогоднішній день за погодженням з фракціями і групами парламенту, ви знаєте, що Прем’єр-міністр спочатку  надав листа провести консультації і сказати своє бачення, що стосується певних кандидатур, і після того, коли  парламентські фракції і групи сказали, що у них немає  заперечень, ми  сьогодні отримали офіційне подання Прем’єр-міністра згідно пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України. Тому я  вважаю, що ми отримали як члени комітету вичерпні відповіді на всі питання членів комітету, які нас цікавили.

Я думаю, що  від нас теж буде дуже багато залежати: успішність, чи неуспішність даних кандидатів в разі обрання їх на ці  відповідальні посади, -тому що   наш комітет є  профільний. І один, і другий кандидат наголошували на тому, що потрібно  змінювати  діюче законодавство. І тут ми  якраз найкраще можемо посприяти нашим кандидатам для того, щоб вони добилися тих  результатів, які вони собі запланували.

Я вважаю, що парламент,  Комітет наш з економічної політики повинен перевести нашу співпрацю на постійну основу, для того щоб ми могли чітко розуміти, яка допомога з нашого  боку вам потрібна. Так само ми повинні регулярно  спілкуватися, тому що депутати комітету мають дуже велике коло інформації, що відбувається в реальних секторах економіки, в реальних територіях. Ми теж будемо вам для цього корисні, будемо інформувати вас про ті перекоси, які є у ваших відомствах, які, надіюся, ви очолите. І тому ця робота, коли вона буде на постійній основі, вона і дасть, на моє глибоке переконання, позитивний результат. Вам ще раз спасибі.

І хотів би перейти до процедурних рішень. У Верховну Раду України надійшов лист Прем’єр-міністра України, в якому він, 7876, відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України за результатами консультацій з депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді восьмого скликання вносить пропозицію про призначення Білоуса Ігоря Валерійовича головою Фонду державного майна, про що відповідно в секторі реєстрацій зареєстрована Постанова Верховної Ради України 2882 від 18.05.2015 року, яка передбачає відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України: "Верховна Рада України постановляє: призначити Білоуса Ігоря Валерійовича головою Фонду державного майна". Згідно Регламенту і Закону "Про комітети Верховної Ради" ми погоджуємо внесення даної постанови у сесійну залу. Відповідно 226 народних депутатів, проголосувавши за таку постанову, вона буде вважатися прийнятою. І вам бажаємо успіхів і результативного голосування в парламенті.

Ставлю на голосування Постанову Верховної Ради України 2882. Хто за те, щоб погодити дану постанову, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Листом 7867 від 18.05 у Верховну Раду Прем’єр-міністр України звернувся відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції та за результатами консультацій з депутатськими фракціями і групами Верховної Ради України восьмого скликання, вносить пропозицію про призначення Терентьєва Юрія Олександровича головою Антимонопольного комітету України, про що відповідно в секторі реєстрацій Верховної Ради зареєстрований законопроект Постанови 2881 від 18.05.2015 про призначення Терентьєва Юрія Олександровича головою Антимонопольного комітету  України  згідно Регламенту і Закону України  про комітети. Ми також даємо  погодження внесення даної постанови в сесійний зал. Так само рішення приймається більшістю від конституційного складу народних депутатів України. Також вам бажаю результативного голосування за дану постанову.

Ставлю на голосування проект постанови 2881 погодження комітету про внесення даної постанови в зал.  Хто – "за", прошу  голосувати. Хто –"проти"? Рішення прийнято.

Шановні кандидати, бажаю вам успіху. Ми будемо вас всіляко  підтримувати. У випадку  призначення вас на  ці  відповідальні посади, можете  розраховувати на нашу  підтримку. Комітет завжди до ваших послуг.  Дякую вам.