Стенограма засідання Комітету від 03 червня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

від 03 червня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету А.В.ІВАНЧУК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні запрошені! Дозвольте розпочати засідання нашого комітету. Ви всі бачили запропонований порядок денний. Є зауваження у когось? Прошу.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Шановні колеги! Я, по-перше, хотіла би зразу висловитись. І я на четверту годину маю поїхати на Нацраду реформ, тому змушена буду поїхати з засідання комітету. Я хотіла би зразу зауважити щодо законопроекту 2045. Там всіма, це про зменшення кворуму в акціонерних товариствах. Він свою актуальність втратив, в зв'язку з тим, що ми проголосували тоді законопроект вже про зниження кворуму, його фактично знизили. І якраз Вікторія Войціцька, яка, і я власне один із співавторів, ми хотіли би зняти його з розгляду комітету. Тому що в ньому необхідності зараз немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він буде відкликаний?

 

ПТАШНИК В.Ю. Він буде відкликаний, так. Але просто процедурно він має відкликатися тільки через зал, через сесійну залу. Тому що він вже є в порядку денному сесії. І тому фізично ми не змогли його відкликати.

І друге питання. Якщо, прошу членів комітету поставити першим, розглянути законопроект 2244. Я хотіла би по ньому висловитися, якщо можна, в порядку денному. І після цього розглядати всі інші питання. Буду вдячна, якщо ви підтримаєте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. До момента прихода сюда, в зал, у меня была повестка дня комитета, состоящая из 17 вопросов. Сейчас я вижу 21 вопрос. Появилось, получается, четыре вопроса дополнительных, в том числе законопроект. 17 было, стало 21. Пожалуйста, объясните, как это происходит? Почему заранее не предупредили об этом, в чем проблема такая?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив за законопроект по металобрухту, поставити його.

 

ВОРПАЄВ Ю.М. Ну, он маленький, его можно почитать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ще?

 

ВОРПАЄВ Ю.М. А второй?!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ….. перше, що завтра в залі стоїть кабмінівський.

А, в зв'язку з тим, що поставили в парламент  засідання завтра сесії…

 

ВОРПАЄВ Ю.М. Хоть бы заранее предупредили…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Плюс я просив  ще кадрове питання в "Різному".

Які ще побажання?

Ставлю на голосування затвердити порядок денний  засідання  нашого комітету за виключенням законопроекту 2045 та включення додаткових законопроектів та кадрових питань.

Хто – "за", прошу голосувати.  Хто – проти?  Дякую.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  розглядаємо законопроект  2244, внесений народними депутатами Герегою та  Шиньковичем. Є автори?  Тоді  зразу, будь ласка,  переходимо…

Хвилинку, Сергій Олександрович,  позиція підкомітету, будь ласка.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.  Шановні колеги,   я би хотіла  вас просити якраз не підтримувати  даний законопроект. Я хочу звернути вашу увагу, що  законопроектом фактично збільшується  повноваження  територіальних відділень Антимонопольного комітету, де є… де їм надаються права надавати рекомендаційні роз'яснення щодо відповідності дій суб'єктів господарювання певним статтям Закону про захист економічної конкуренції. Це повноваження, насправді, колись було у територіальних відділень, але через абсолютну некомпетентність працівників ці повноваження у них були прибрані. І у мене є ціла підбірка, ну, зокрема, рекомендаційно-роз'яснувальна стосується, там, наприклад, такого порушення як поширення інформації, що вводить в оману. У мене є ціла підбірка таких абсолютно безглуздих рішень, які давали територіальні відділення. Це перше питання.

Друге питання. Що, ну, фактично окремі суб'єкти господарювання дуже люблять працювати через територіальні відділення і створювати такі корупційні схеми на рівні територіальних відділень якраз завдяки тому, що отримувати легко ті рекомендаційні роз'яснення, які їм потрібно отримувати.

По-третє. Я хочу звернути вашу увагу, що, ну, якщо би представники антимонопольного комітету були би вони би підтвердили, у нас є територіальні відділення, які зараз взагалі не працюють, а є територіальні відділення, в яких 3 працівники. Ну, тобто для чого збільшувати їхні повноваження так само незрозуміло.

І на останок я хочу сказати, що я зустрічалася з представниками… це конкуренційне відомство в Штатах і вони, зокрема, взагалі пропонували нам скоротити кількість територіальних відділень, говорячи про те, що ні в кого в світі в жодній країні, крім Росії, немає такої величезної кількості територіальних відділень. І ми взагалі, ну, от зараз будемо пропонувати скорочувати кількість територіальних відділень і запозичувати європейську практику щодо, ну, власне, підходу побудови антимонопольного комітету. Тому, я думаю, що наразі недоцільно збільшувати повноваження, передавати ці повноваження від центрального апарату туди, де фактично органи не працюють. Тому, ну, я свою позицію висловила. Прошу, там, зауважити, я не голосую, ну, я проти цього законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В кого ще є зауваження? Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

МАТВІЄНКОВ С.О. Ну, первое. У нас тлумачит, законодательство имеет право один орган - Конституционный Суд. Это раз. И вносить разъяснения и трактовать, будем говорить так, те или иные нормы закона.

Что касается рекомендаций и разъяснений это вопрос говорится о чем? Какова суть и роль этих рекомендаций, разъяснений, для чего они даются? Если это помощь для введения бизнеса, то, извините, какова тогда роль вообще территориальных организаций и объединений, если они не в состоянии растлумачить, разъяснить действия тех или иных норм на сегодняшний день? Если мы говорим о полной реформе и реорганизации антимонопольного законодательства и органов структуры антимонопольного законодательства, это один вопрос. Если мы говорим в отношении того, что они не компетентны и они не могут, так сказать, вести даже разъяснительную работу и не могут пояснить субъекту юридической деятельности, что он должен делать и как он должен делать, то какова тогда их роль вообще там на местах? Поэтому я думаю, что это две разные вещи то, о чем вы говорите.

 

ФАЄРМАРК С.О. Хотел бы поддержать коллегу Матвеенкова. До 2001 года действовала старая норма, когда действительно Антимонопольный комитет, их региональное представительство могли по сути дела, в рамках тех правил, которые были им там разрешены, давать рекомендации. Хочу сказать, что рекомендованный порядок это не, что ли, не является базовым таким, это рекомендованный. То есть на самом деле ситуация очень сложная. Почему? Потому что если у нас там плохая больница по мнению коллеги, то в общем-то врачей, бездарная, плохо лечат, наверное надо закрыть. То есть, ну можно и так решать вопросы с медициной. То есть вопрос квалификационных требований сегодня к руководителям это как бы персонифицированная ответственность сегодня руководителя этого ведомства. Но запретить сегодня общую эту практику лучше точно не будет, будет хуже. Поэтому мое лично мнение какое? Если есть по существу какие-то замечания, а не общие, по существу, которые позволят на взгляд коллеги что-то не допустить и так далее, да, это все можно писать и нужно писать, кто же против этого, только я за конструктив какой-то. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.В. Мене дуже дивує, не тільки в цьому прикладі, що ми по всюди кажемо за де централізацію, чомусь якась кількість депутатів вважає, що все що знаходиться на містах, установи, установи місцевого самоврядування, місцеві організації набагато більш корумповані не ті, що в центрі. Що у нас сільрада більш корумпована організації ніж Держземагенство, наприклад, так і тут. В цьому питанні, я, наприклад, далеко не впевнений, що відділи Антимонопольного комітету в областях це набагато більш корумповані організації чим взагалі весь Антимонопольний комітет.

Якщо я бачу, на прикладі Житомирської області, мені каже зовсім по іншому, що саме через центральний комітет зривається місцеві тендери, на угоду якимось там незрозумілим установам. Тому якщо ми хочемо віддавати повноваження на місця, то ми повинні підтримувати і установи на місцях, які є, які будуть вирішувати нагальні питання, які є на місцях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы не забывайте о том, что Антимонопольный комитет, давая или не давая разрешения на присоединение того или иного предприятия к кому либо – это его главная функция, он оценивает положение предприятия не в целом по всей стране, а …… раз. А плюс к этому по каждой отдельно … два. То есть, монополизм определяется и по областям в том числе.

Если это так, то каким образом будут исследовать внутренний рынок, скажем, Черниговской области или Полтавской области Антимонопольный комитет? Каким образом сам заявитель будет подавать заявку, будет работать с Антимонопольным комитетом по определению его доли участия на рынке, конкретно этой области? По-моему, вы не правы.

Я согласен с вами, что нужно модернизировать законодательство, его нежно поменять, оно архаично уже, оно отстало от европейского законодательства. Я двумя руками согласен с тем, что давайте уберем это требование из законодательства в отношении того, чтобы предприятие соответствовало ……. монополизма, только по территории Украины и не брать рынок территориальный. Согласен, давайте так и сделаем, только это надо в комплексе тогда, а не воровать какие-то отдельные статьи. По-моему, вы не правы.

 

ПТАШНИК В.Ю. Одну ремарку, зразу відповім щодо державної закупівлі, які зриваються через центральний апарат, вони не можуть зриватися на місцях, тому що на місцях таких повноважень і територіальних відділень немає.

Стосовно повноважень Антимонопольного комітету, як вони будуть здійснювати на  місцях. Я думаю, що так само, як здійснює Конкуренційне відомство в Канаді, де наприклад, на всю Канаду три відділення: одне в Оттаві, одне в Квебеку і одне в Ванкувері. І виходиш  абсолютно ці відділення побудовані  там відкриті виходячи з   принципів    територіальної доцільності, але їх три, але ми знаємо, яка площа Канади.

Я думаю, так само нічого не залишається центральному апарату  здійснювати ці повноваження.

І, по-третє, я хочу зауважити, що ці рекомендаційні роз'яснення  даються так само щодо відповідності суб'єктів – дій суб'єктів господарювання, в статті 6 антиконкуретні узгоджені дії. Так от антиконкуретні узгоджені дії дуже  просто буде неможливо… місцевими територіальними відділеннями оцінити, а чи фактично відповідає діяльність суб'єкта статті 6, а чи не відповідає? Оскільки стаття 6 вона якраз застосовується щодо всього  ринку, а не якихось – там  окремих ринків, і треба аналізувати  практику і треба аналізувати ситуацію в країні в цілому.  

Тому я би ще раз просила ще раз уважніше  подивитися на даний законопроект. І я вже свою позицію висловила. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, на ваш розгляд,  я внесу свою пропозицію давайте отримаємо роз'яснення Антимонопольного комітету, щоб  хтось прийшов і нам пояснив.

Тому що новий  керівник, а тоді приймемо рішення по голосуванню за  даний законопроект. Немає заперечень? Дякую.

Скажіть, будь ласка, який ваш законопроект?

 

АРТЮШЕНКО І.А. 1450.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це який?

Шановні друзі, на ваш розгляд вноситься законопроект 1450 народного депутата Артюшенка, внесений. Автор присутній попросив його відпустити на засідання іншого комітету. Немає заперечень?

 

_______________. Немає. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте ваш законопроект.

 

АРТЮШЕНКО І.А. Добре.

Всім дякую за те, що дали можливість виступити, а як ми знаємо, за останній рік не приховано російською агресією, дійсно, відбувся такий всплеск патріотизму, свідомості громадян, які в тому числі і проявились навіть, скажімо, в сферах, які до того, якби, до агресії не мали відношення, я маю на увазі в економіці, чи, наприклад, в товарах і так далі.

Що я маю на увазі? З минулого року прокотилось по Україні ряд рішень місцевих рад щодо маркування країною виробника ряду товарів, в першу чергу продовольчих. Але ж рішення міської ради мали виключно рекомендаційний характер. Разом з тим, було багато громадських  ініціатив на тему, які б сприяли тому, що людина просто захотіла знати, яка це країна виготовляє в зрозумілій формі.

Власне, з цього і виникла ідея законопроекту, законопроектом пропонується те, щоб на етикетці, або ярлику етикетки, буклету, не менше 30 відсотків площі відведеної під інформацію про товар обов'язковий, відводилось для напису, виробник. Наприклад, виробник Україна і державний прапор України, чи виробник Великобританія і державний прапор Великобританії.

На мою думку сьогоднішнє маркування, яке заключається виключно в штрих-кодах, для більшості населення не є зрозумілим – це, по-перше. Тобто не всі знають, що український товар це 482. А, по-друге, ні для кого не є секретом про те, що якщо виробник зареєстрований в Національній асоціації іншої країни, то там і штрих-код стоятиме інший. Тобто це, свого роду, на мою думку, вводить в  оману покупця.

Тому вважаю, що даний законопроект, який не несе жодних бюджетних затрат, трохи покращить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він весь лягає на плечі товаровиробника.

 

АРТЮШЕНКО І.А. товаровиробника. Товаровиробника, але за умови в законопроекті написано, що якщо це іноземний виробник, пропонується три місяці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скажіть, будь ласка,  яка позиція підкомітету? Підкомітет розглядав даний законопроект? Є висновок Головного науково-експертного управління, який пропонує повернути на доопрацювання.

Є висновок Кабміну з зауваженнями.  Які є пропозиції народних депутатів? Будь ласка, Юрій…..

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Та мені здається, що класна, нормальна ідея, треба підтримувати, тут тільки плюс.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В.   …запитання можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ……

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Питання таке. Ми от боримося за товаровиробника, щоб спрощення було. Це я розумію так, зараз ми цей закон приймемо і зараз всі товаровиробники будуть печатать…… Упаковку мінять, паковку мінять – це перше. І друге. Коли ми кажемо, що код 482 там мало хто знає, ну що у нас всі знають, які… прапор у якій країні? В нас тут переплутують там Словаччину з Словакією, з Італєю чи з Іспанією, чи з Германією. На мій погляд… ну не знаю.

І чому 30 процентів, а там не 50……60? Так може, проще було б.

 

АРТЮШЕНКО І.А. Відповім. По-перше, в Законі прописана норма для іноземних виробників 3 місяці під час опублікування в разі прийняття законопроекту, для національного виробника рік, тобто це якраз дає, ну можливість всі це діло зробити.

Щодо 30 відсотків і негативного висновку ГНЕУ хотів просто отак, на крильці пляшки пояснити. Тобто негативний висновок там заключається в тому, що якщо розмістити… Ну 30 відсотків беремо, це десь отак, тобто приблизно от, якщо ми беремо цю пляшку і цю етикетку. Да? Його видно, з іншого боку у висновку ГНЕУ написано, що через це буде ще менш дрібним шрифтом вказані всі інші… ну склад. Да? Там чи є, там ГМО, нема ГМО і так далі.

Разом з тим в чинному законодавстві ніде обумовлено, яку взагалі, площу від етикетки має займати, взагалі, інформація про товар. Тобто ну нічого не заважає отут, наприклад, цей прапор розмістити.

А щодо країн, ну кодів, ну я згоден з тим, що багато хто не знаю прапори, але український, наприклад, російський, то точно всі знають. А коди російські не впевнений, що всі знають.

 

_______________. (Не чути) 

 

АРТЮШЕНКО І.А. Моя особиста думка, що закон має сприяти купівлі українського продукту, а не несприяти дискримінації будь-якого іншого виробника. От з такою логікою я підхожу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдан Миронович.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Дякую. Дуже гарний законопроект, просив би колег підтримати тільки по тій причині, що це дасть можливість розвивати саме наших виробників. Тому що сьогодні на піднесенні, оцій патріотичній хвилі весь український народ буде бачити український прапор і буде йти до нього. Це є факт і ми це всі повинні розуміти. І сьогодні, і сьогодні це дуже потрібна річ виключно для нашої економіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАРК С.О. Я считаю, что вопрос этот достаточно серьезный. Я бы не хотел, честно говоря, это вопросы сегодня патриотизма, ставить тождественными с непроизводственными на самом деле расходами, которые должны понести как раз украинские предприятия, которые будут это сейчас делать.

Мало того, да, мы находимся все-таки на пути сегодня к европейским стандартам. И надо чему-то соответствовать, а не своим доморощенным стандартам, которые каждый будет предлагать на свое понимание, как он хочет. То есть это, я считаю, да, на самом деле просто найден сегодня определенный предлог. И я считаю, что действительно сегодня достаточно много предприятий, которые с большим удовольствием самостоятельно будут украинскую маркировку какую-то свою делать, да? Надо какой-то пример дать. То есть это для общественных организаций, для каких-то социальных проектов, да, это было бы очень важно. И этим можно и нужно заниматься.

Но принуждать сегодня предприятия, которые на самом деле, или кто-то что-то не читает по темпам падения экономики в этой стране, меня удивляет просто популизм. То есть, вы если хотите реально поддержать на экономическом комитете украинских производителей, давайте какие-то конкретные предложения. Но так нельзя, товарищи! Что вы делаете? Загоните сегодня маленькие предприятия, которые сегодня еле-еле концы с концами, вы что, забыли, какие кредиты на Украине, какие кредитные ставки?! У нас больше задач нет перед украинскими производителями что ли?! Мы не знаем просто механизмов, как им помогать? Ну, что это такое?

 

МАТВІЄНКОВ С.О. Уважаемые коллеги! Я предложил бы такое. Идея в принципе нормальная. Патриотизм есть патриотизм. Не отвергаю эту идею. Предложение такое. У нас есть СОТ. Есть система взаимоотношений, вы которую мы входили довольно долго, очень долго вели переговоры. У нас была система по маркировкам и так далее, и так далее. Сегодня есть действительно товаропроизводитель, который действует в реальном секторе экономики, подчеркиваю, в реальном секторе экономики.

Любой неосторожный шаг в этом движении может нарушить конкурентоспособный баланс. И мы иногда проявляя чувство к тому, чтобы поддержать товаропроизводителя, мы можем нанести наоборот ему вред и  урон. Поэтому у меня к вам предложение такое. Имея идею какую-то там отмаркировать каким-то образом, что это наш товаропроизводитель, чтобы это играло на патриотизме, давайте продумаем как-то может быть более взвешено, посоветоваться может быть с УСПП, с Кабмином и подумать, каким образом можно было это сделать. Но в том виде, в котором вы предлагаете,  мне кажется, мы войдем в противоречие с СОТ и с ЕС, и мы просто получим негатив со стороны нашего  собственного товаропроизводителя. (Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Можна? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  А я просто хочу…… а я от хочу зрозуміти, в який спосіб це  лягає додатково на  українського виробника, якщо йому дається рік для того, щоб змінити  просто етикетку. Де додаткові витрати? Я от хочу зрозуміти.

(Загальна дискусія)

 То єсть виключно в частині того, що ми… (Шум у залі) Секундочку!

То єсть всі витрати на місцевого виробника вони лягають виключно в частині розробки нової етикетки. Правильно я розумію?

 

АРТЮШЕНКО І.А.   Розробки, виготовлення…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.   Ні, так ми ж рік даємо все-рівно виготовлення. Зараз вони друкують одну етикетку, через рік вони будуть друкувати іншу.

 

АРТЮШЕНКО І.А.  етикетки надруковані до трьох років наперед.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Так давайте термін змінимо. Я ж не маю… Давайте визначимо термін не рік, а два.

Але просто якщо це вся  історія впираться  виключно в розробку дизайну, ну я перепрошую, дизайн коштує 500-1000 доларів. Про що ми говоримо? Воно абсолютно не має жодного співвідношення з цими аспектами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Миколайович. Потом Вадим Валерійович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. У меня вопрос к автору законопроекта, к вам как поддерживающих законопроект и ……Кабмина.

Скажите, пожалуйста, не  меняя этикетку и вводя такие требования… его размера и так далее, мы нарушаем правила  европейского сообщества, директивы ЕС?  Не…..так, что потом наш товар с такими вот ну изменениями этикетки не смогу принять на европейском рынке.

Нарушаем или не нарушаем? Потому что я в Европе ни в одной стране мира такого не видел.  Потому возникает вопрос: не получится ли так, что весь товар, который сделаем потом будет только для внутреннего потребления. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По черзі.

Вадим Валерійович, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.В. Те, що стосується патріотизму, то хочу зазначити, що патріотизм не може бути насильницьким, він може бути тільки добровільним, насильно патріотом не будеш. Той, хто хотів, щоб розуміли, що цей товар український з виробників  і той, хто хоче, щоб він продавався краще, вже давно зробив свої логотипи  і під український флаг, під український, під,  і ніхто цього не забороняє, як Приватбанк зробив свою картку жовто-блакитною і всі це розуміють.

Тому насильницькі, я розумію, коли це робиться на цигарках, да, що 30 відсотків треба написати, що куріння вбиває чи ракову пухлину малювати, а коли насильницько друкувати прапор України тим, хто не хоче цього робити, ну так це буде трохи щось інше, а не патріотизм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

АРТЮШЕНКО І.А.   Я не вважаю, що це насильницько. Так само, як і будь-які інші дані, які вводяться продукт про товар, про ту кількість магнію, кальцію і так далі. Ну про що ми говоримо, по витрати? Ну так само етикетка фарбується, питання, да, в новому макеті вказати прапор.

 

(Загальна дискусія)

 

АРТЮШЕНКО І.А.  По моїй інформації не впливає це.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Я скажу, що відносно друкування самої етикетки, закордон іде зовсім інакша етикетка, яка повинна висловлювати ті позиції Євросоюзу, які йдуть, і на інакшій мові і так дальше.

 

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я хочу понять. Мы не нарушаем …. или нарушаем? Кто-то может сказать поэтому поводу? Конкретно на это ответить.

 

Соловей Ю.І. Я можу вам сказати просто один приклад. Любитель вина, на винах, багатьох винах, є прапора тих країн, де вони виробляються, якщо ви зайдете сьогодні в магазини, наприклад, ті ж самі винні чи сучасні. Уже є ці прапора, розумієте.

Ми ж говоримо про внутрішній ринок, правильно, мова іде виключно про внутрішній ринок. Це, я вважаю, нормально коли на всіх полицях українських магазинів і супермаркетів  будуть товари, які швидко можна ідентифікувати по українському прапору, це серйозний стимулюючий крок для розвитку економіки вітчизняної.

 

ФАЄРМАРК С.О. Я конечно удивляюсь, да. От смотрите, коллеги, да, от мы заходим в торговые центры каждый день, у кого-то есть до понимание того сколько сегодня имеет украинская полка? И какими льготами сегодня пользуется на нашей полке украинские производители? Поедьте в Литву, Латвию, Эстонию, просто узнайте, что там происходит и какие там сегодня приняты законы которые дают сегодня украинскому, вернее их производителю сегодня получать сегодня доступ к потребителю. Это касается кстати и легкой промышленности в том числе. Понимаете, когда идет подмена понятий, я с коллегой абсолютно согласен, ну, нельзя играть в патриотизм он или есть или у тебя его нет. А это знаете, как кампанейщина, где кому-то надо непременно заработать и еще дополнительный какой-то…  У кого-то есть своя частная типография, это как с лесной промышленностью у нас с льготами. Смешно уже просто, плакать хочется.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В кого ще є…  Будь ласка.

 

АРТЮШЕНКО І.А.  Уточнити просто. 30 відсотків не від етикетки, а від площі відведеної для інформації про товар. Тобто в даному випадку це від цієї площі. Я просто уточнити.

А друге щодо грати на патріотизмі, правильна політика і закони щодо підтримки національного виробника. Цей закон якимсь чином заважає їх приймати? Ті закони які є в Литві, в Естонії і так далі. Цей закон якось суперечить тому що треба приймати закони які звільнять українського виробника, наприклад, від оподаткування чи полишать його становлення.

 

ФАЄРМАРК С.О. пусть за свои деньги сделают ему эту этикетку. От в конце концов пойдите предпринимателю который сегодня что-то делает вот как есть и заставьте его еще на 2-3 процента увеличить свою себестоимость.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні друзі, давайте без емоцій. Якщо ви дозволите мені виступити з приводу даного законопроекту.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я всім даю право виступити, а мені можна виступити? Будь ласка, я хочу сказати свою точку зору по даному законопроекту.

Шановний Ігоре Андрійовичу, я теж хотів би підтримати ситуацію, що на сьогоднішній день всі вітчизняні товаровиробники вважають, що таке патріотичне піднесення населення і дуже багато компаній українських використовує це маркетингом. "Зроблено в Україні", "Купуй українське", "Підтримуй українського товаровиробника". Це абсолютно добровільно вони роблять. Тому що це дуже вигідно для бізнесу.

Дійсно, українці віддають перевагу при всіх інших українському виробнику, українській продукції, тому що вони підтримують Україну такою своєю покупкою. І покупець це робить добровільно.

Я хотів би, щоб і продавець, і виробник теж це робили добровільно. Я хотів би, щоб і продавець, і виробник теж це робили добровільно. Я проти того, щоб ми когось щось зобов'язували. Хоча ідея ваша дуже правильна, але вона народилася сама по собі, це дуже масове поширене явище. Всі великі українські виробники у своїй маркетинговій політиці використовують "Зроблено в Україні", "Підтримуй українське", "Український виробник" і "Купуй українське". Тому ми тут  … ми на рік запізнилися. Ви знаєте, що відбувається на локальних регіональних ринках, що навіть забороняють російські продукти, і так далі, і тому подібне.

 Тому я особисто протів заставляти бізнес будь-що робити. Рекомендаційно я вважаю, що ми можемо  дати право і краще було б, щоб ми сіли з вашою допомогою за законопроект, щоб захистити українського виробника на полиці в мережах. І це буде більш корисно і набагато красивіше. Ми ………… вам в цьому допомагати, розраховуємо на вашу підтримку.

Давайте напрацюємо такий законопроект, який зразу в той же день дасть українському виробнику … Да, і ми не зможемо прийти і сказати, що ми для вас зробили, для малого-середнього бізнесу і ………… щось, що зробили добре. Просто заставимо, щоб були кращі таблиці, кращі полиці при вході, і щоб були більші привілеї для розміщення в супермаркетах, а не всіх "уравніловка". Розумієте, да? (Шум у залі)

Тому я ставлю на голосування, у нас є дві… Шановні депутати, у нас є пропозиції: перша – прийняти, внесена ………….. Ігоровичем, прийняти даний законопроект, рекомендувати його прийняти у першому читанні за основу. І є пропозиція друга науково-експертного управління – повернути на доопрацювання. Я її ставлю з позитивними… Юрія Ігоровича пропозиція, потім поставлю пропозицію Головного науково-експертного управління. Немає заперечень?

Більше пропозицій ні в кого немає?

Ставлю на голосування пропозицію підтримати даний законопроект рекомендувати парламенту прийняти його в першому читанні за основу.

Хто – "за", прошу голосувати. Двоє. Хто – "утримався"? Хто – "проти"? Рішення не прийнято.

Ставлю другу пропозицію Головного науково-експертного управління з моїми рекомендаціями, щоб ми з вами разом зробили такий комітетський законопроект для українського виробника. Повернути на  доопрацювання даний законопроект.

Хто – "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Один – "проти", один – "утримався". Рішення прийнято. Дякую.

Пан Константіновський, який ваш законопроект, щоб ми вас не затримували?

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л. Законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер?

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л. 24….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2434…

2434 – дванадцятий, внесений народними депутатами Константіновським і Кривошеєм.

В'ячеслав Леонідович, будь ласка, коротенько  прокоментуйте.

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л. Закон 2434 про внесение измений к статье 9 Закону Украины "Про аренду государственного и коммунального имущества". Этот закон направлен на противодействие, возможным, коррупционным   злоупотреблением  в этой сфере.

Значит, ни для кого не секрет, что спектр организации, который получают в  аренду коммунальное и государственное имущество без конкурса  и по, можно сказать, смешным ценам достаточно широк, он у меня занимает полстраницы, я его не буду сейчас перечислять – это фактически почти  любая организация.    

Так же ни для кого не секрет, что в некоторых этих организациях могут смело соперничать с самыми успешными агентствами недвижимости по субаренде и сдачи  коммунального и  государственного имущества в субаренду.

Таким образом, получая за копейки в аренду государственное и коммунальное имущество,  и сдавая его в субаренду, зарабатываются деньги, которые попадают не в бюджет и не… не в бюджет ни в города, ни громады, а в карманы людей, которые имеют связи и получают в аренду имущество.

Законопроект достаточно прост, он состоит из нескольких пунктов. Первое, в случае передачи государственного коммунального имущества в аренду без проведения  конкурсов, субаренда такого имущества запрещается. Это в случае получения в аренду коммунального или государственного имущества без конкурса – субаренда запрещается, это раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без конкурса.

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л.  Если без конкурса. Если ты взял… Ну, потому что многие организации получают без конкурса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Льготники.

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л.  Да, льготные  организации.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую....

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л.  Второе, извините. Второе, в случае получения этого имущества в субаренду, то на веб-сайте этой организации, если у нее есть веб-сайт, должна быть опубликована полностью информация о том имуществе, которое сдается в аренду, об арендаторе, об условиях аренды и так далее, и так далее. Это позволит видеть, какие организации получают в каком количестве коммунальное имущество в аренду, необходимо ли в таком количестве это имущество, да, или это превращается в бизнес. И тогда, возможно, будет как-то системно посмотреть, кому же сдается в аренду это имущество. В случае отсутствия веб-сайта у этой организации, эта информация должна быть опубликована на сайте местной госадминистрации или администрации города, то есть того населенного пункта, в котором находится это коммунальное имущество. Вот все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Дякую.

Будь ласка, позиція Фонду державного майна хто озвучить? Пількевич, будь ласка.

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Дякую. Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, фонд з урядом опрацював даний законопроект, вважає його справедливим. Тому що той, який отримав оренду без конкурсу, повинен використовувати її за тим призначенням, за яким він отримав. Мова іде тільки про одне, що загальний порядок передачі в оренду, який передбачає, що йде процедура попиту і в разі, коли нема другого заявника, то конкурс не відбувається, це інший порядок визначений законом. Тому пропонуємо підтримати таку норму, однако зазначити, що така норма буде застосовуватися тільки для тих, які визначено в статті 9 і має виключно пріоритет на передачу в оренду без конкурсу.

По-друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це на другому читанні треба записати?

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Це є офіційна пропозиція уряду, я їх озвучую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Буде поправка урядова чи нам треба депутатським корпусом врегулювати?

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Я прошу врахувати його на нашому розгляді сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автор, не заперечуєте?

 

КОНСТАНТІНОВСЬКИЙ В.Л.  Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще пропозиції?

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Якщо дозволите, є ще одне питання. Є питання про оприлюднення даних дій. В даному законопроекті записується, що це орган не державної влади, однако коло орендодавців визначено України більше ширше ніж державні органи, наприклад, Академія наук, підприємство державної і комунальної форм власності. Тому ми пропонуємо цю норму поширити для більш широкого кола оприлюднення і сказати, що орендодавці, тобто всі ті, які уповноважені на відповідні дії. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень. Які пропозиції?

 

МАТВІЄНКОВ С.О. Правильно ли мы поняли. Вы говорите, если только мы сейчас проводим конкурсы, есть один участник и с учетом одного участника вы эту норму не застосовуєте.

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л.  Так. конкурентне середовище, а ті, які виключно без конкурсу, до них треба застосовувати ………

 

ФАЭРМАРК С.О. ……… условия, но это уже предмет коррупции другого уровня, когда ……… не только здесь, это во многих коммунальных.

 

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Абсолютно справедливо.

 

 ДЕНИСЕНКО А.П. Мы поддержать за основу законопроект, а если правки внесем сейчас, тогда взять его и в целом принять, конструктивно.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Но это невозможно. Ми просто по скороченій процедурі підемо на друге читання і за основу.

Немає більше пропозицій?

Шановні депутати, ставлю на голосування підтримати законопроект 2434 в першому читанні за основу. Хто - "за", прошу голосувати? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. 

Колег, більше немає, які просяться відпустити?

Шановні друзі, на ваш розгляд вноситься законопроект (2956) перший, я тоді піду по порядку, добре, щоб було зручно. (2956) внесений урядом України, проведення мораторію на примусову реалізацію майна. Дмитро Миколайович, будь ласка,  прокоментуйте.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати!  Ми повторно виходимо з аналогічним законопроектом, на ваш розгляд, про що йдеться мова?

 

_______________. … відміняється?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Відміняється, трошки. В тій редакції, яка не була схвалена парламентом, було написано так, що дія мораторію не поширюється  на підприємства, які є боржниками НАК "Нафтогазу", за виключенням підприємств, які не підлягають приватизації, мають стратегічне значення для економіки і безпеки, а також соціальне значення. Тобто ми хотіли ту пілюлю трошки підсолодити у Верховній Раді не пройшло. Тепер приблизно та ж редакція, але без будь-яких обмежень, ми кажемо, що дія мораторію на примусове реалізацію майна не поширюється на підприємства, які є боржниками НАК "Нафтогазу", на всі, без виключення.

Я хотів звернути увагу, що вимога ще до внесення і прийняття цього законопроекту міститься в меморандумі там, де написані "хотєлки" МВФ. Ви знаєте, що місія тільки поїхала від нас на минулому тижні і тому є нагальне питання щодо розгляду цього законопроекту. По ідеї, це мав би вносити НАК "Нафтогаз", або Мінпаливенерго, ми озвучуємо це діло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  яка позиція …

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите пожалуйста… (Не чути)  Конституции Украины… (Не чути)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Юрій Миколайович, я госслужащий і ми діємо в межах і в спосіб визначених законодавством, і Конституцію ми дуже поважаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Валерійович, Юрій…

 

КРИВЕНКО В.В.  У мене до Фонду держмайна. Ви сказали,  що  підсластили пілюлю, і вони прийняли  в прошлий раз. Так його не прийняли не тому, що ви підсластили, а тому що  така   була пілюля. Тому, якщо  ви хочете… Основне питання, яке було минулий раз, якщо  можна,  я вам озвучу і що будемо  говорити в цей раз, що буде говорити уряд або ті фракції, які  вас підтримують.

 

_______________. (Не чути)

 

КРИВЕНКО В.В.    Основне  питання було у тому, що  в першу чергу ваш закон буде стосуватися "Теплокомуненерго", так? Значить "Теплокомуненерго" має  величезні борги, але в той же  час воно  має невиплачену заборгованість від держави по різниці тарифів. Що будемо з цим робити, як будемо відповідати разом з вами?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Не знаю. Якщо пам'ятаєте, коли той законопроект   слухався, то Голова Верховної Ради там  пропонував, як мені  здається, слушне зауваження –  вирівняти  цей тариф. Тому що  з моєї точки зору реалізація…

 

_______________. (Не чути)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Не знаю як відповісти. І з моєї точки зору реалізація  майна "Теплокомуненерго" не  вирішить питання покращення фінансової дисципліни НАК "Нафтогазу". Тому що,  що таке  "Теплокомуненерго"?  Стіл, стілець, офіс, автомобіль, ліцензія і все, і більше нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Юрій Ігорович.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.   Я повністю  погоджуюся з колегою.  Тобто в принципі ми тут   "Теплокомуненерго" для них ми далі залишаємо, що їх  можна  примусово, тобто залишаємо, да, в цьому законопроекті?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Тут  же написано: всі боржники без виключення. 

(Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Ну цей законопроект просто не пройде. Цей законопроект не пройде у парламенті, це ж чітко розуміють, поки не буде вирішене питання по державному бюджету, по погашенню заборгованості в різниці по тарифах, то він знову  заглохне, і це просто …..

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Юрій Ігорович, я все це розумію. Що мені робити?  Мене уряд  призначив  "улубленою дружиною", яка має  внести і доповідати цей законопроект. Що робити? Заяву писати?

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні друзі, які є ще запитання?  Немає.

Анатолій Петрович, позиція підкомітету, будь ласка.

 

ДЕНИСЕНКО  А.П.  Позиція – все-таки рекомендувати його за основу. Пусть зал  определяется в очередной раз, потому что, с одной стороны,  значит, ну, все понимают, что очень спорный законопроект. Что нужно и платить по долгам, и в то же время есть социальные вопросы и вопросы вообще обеспечения работы бесперебойной инфраструктуры. На этот вопрос может дать ответ только зал. Поэтому выносим, а там смотрим.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Можна? Да, ми дуже дякуємо за таку пропозицію. Насправді, по моєму розумінню, тут саме головне – процес, а не результат. А наш парламент самий мудрий в світі… Якщо парламент в першому читанні цей законопроект схвалить, а друге і третє туди, до горизонту віддалить, я думаю, що такий результат, він задовольнить місію Міжнародного валютного фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Немає більше пропозицій? Шановні депутати, ставлю на голосування підтримати даний законопроект тільки в першому читанні. І рекомендувати залу визначитися щодо його подальшої долі. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

Законопроект 2012 про металобрухт.

Автор дала листа, що просить розглянути. Тому що у них там проблема в Комітеті нацбезпеки і оборони.

Висновок ГНЕУ є. Висновку Кабінету Міністрів немає. Термін сплив. Можемо розглядати даний законопроект. Олена Володимирівна, будь ласка, від підкомітету.

 

КОШЕЛЄВА А.В. Дякую, Андрій Володимирович. Шановні колеги, законопроект (реєстраційний номер 2012). У цьому законопроекті йде мова про те, щоб виключити зі статті 9 Закону України "Про металобрухт" абзац, який передбачає реєстрацію контрактів та договорів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На експорт.

 

КОШЕЛЄВА А.В. На експорт металобрухту, так. В порядку, який був визначений Кабінетом Міністрів. Нагадаю, що на сьогодні вже діє відповідний порядок реєстрації контрактів. Та Мінекономрозвитку затверджує баланс. І в межах цих граничних показників здійснюється саме експорт.

Як вже наголосив Андрій Володимирович, що Головне науково-експертне управління зазначило, що необхідно отримати урядовий висновок, якого немає і саме тому комітет не розглядав цей законопроект.

Але враховуючи викладене хоче сказати, що до підкомітету надходять листи представників металургійних компаній, які зазначають, що такий безконтрольний експорт металобрухту може призвести до зниження вітчизняного виробництва.

Також з висновку круглого столу, який був проведений на цю тему, також зазначаю, що представники металургійної галузі надали такі цифри, що майже 500 тисяч робочих місць забезпечує металургійне виробництво.

Тому вважаю за недоцільним приймати цей законопроект і пропоную його відправити на рішення до залу Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви не підтримуєте?

 

КОШЕЛЄВА А.В. Не підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримуєте. Які ще пропозиції? Будь ласка, Володимир…..

 

КРИВЕНКО В.В. Ну я трохи спілкувався з автором цього законопроекту, її бачення таке, що або усім, або нікому.

Тобто ми розуміємо, що в нашій державі може бути криза з металобрухтом, ну тоді давайте на півроку заборонимо, взагалі, його експорт.

А якщо нема такого, то… Тобто мова йшла про те, щоб в першу чергу, це з точки зору автора цього законопроекту, щоб ліквідувати корупційну складову цього.

Тобто що? Кабмін визначає, хто може, хто не може, скільки, хто може і так далі. Ми розуміємо, коли є таке ручне керування, то тут же з'являється корупційна складова. Щоб або от були абсолютно прозорі і правила єдині для всіх. Або можливо, або не можливо. От це була мета автора законопроекту і вона просила розглянути можливість його прийняття в першому читанні.

Дякую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ігорович. Потім Сергій Анатолійович.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я все ж би хотів підтримати позицію Альони Кошелєвої, що за цей законопроект не можна голосувати. Вважаю, що це… хоч і Сергій Олександрович казав, що по лісу це поганий закон, но я вважаю, що Україна повинна відходити від принципів сировинної держави і все таки орієнтуватись на виробництво кінцевого продукту. І я вважаю, що, до речі, в майбутньому ми можемо вносити законопроекти по забороні експорту і металобрухту і інших речей, для того, щоб знімати оці корупційні ризики про які ви говорите. Тому я вважаю, що цей законопроект не треба голосувати.

Як пропозиція, я пропоную, може навіть розглянути, розробити законопроект про повну заборону експорту металобрухту.

 

МАТВІЄНКОВ С.О. Уважаемые коллеги, я должен вам пролить свет немножко в историю, вообще, этого закона про металобрухт. Мы переживали это, у нас был запрет на експортолом, я вам скажу, на время. Начинали мы с того, что у нас было где-то порядка 5-6 миллионов тон мы вывозили на экспорт постоянно лом. И мы начинали, когда у нас не было закона и не было нормативных документов которыми мы регулировали работу по металлолому, все вот именно… Именно был хаос, который вы помните, люки, все это шло с молотка, порты были загружены, все это шло на экспорт. Когда мы начали немножко регулировать, каким образом, в начале запрет, взвыли металоломщики и мы тогда, чтобы любя не задушить в объятиях, как-то разрешили экспорт, ну, за счет чего, мы устанавливали квоты и тогда дали право на квоты, на вывоз которые тоже регулировали. Затем начали немножко их поддавливать НДС, невозврат НДС, поскольку нет механизма образования НДС и тоже немножко регулировали и держали где-то 2-2.5 миллиона, для того чтобы и наше потребление было порядка 4.5-5 миллионов, которые нам нужны Украине и плюс экспорт жил какой-то, потому что не жаловались, что металлурги на внутреннем рынке ведут себя очень, как-бы не платят, а нам дать возможность сдержаться. И поэтому был найден какой-то баланс для того чтобы как-то урегулировать. Поверьте мне, вот сколько мы не занимались как бы вот всем этим сложным вопросом, а он действительно сложный. Коррупционная составляющая не в механизме регистрации экспорта, коррупционная составляющая в получении лицензии на право заниматься ломом, в получении лицензии получение на специализированое предприятие, уровня специализированого предприятия и во многих других вещах, не в этих вещах сидит коррупционная составляющая. Элемент регистрации это элемент какого-то регулирования уже контроля факта, де-факто составляющего элемента. Если отбросить все… Я вам скажу откровенно свое мнение, я не хочу обидеть автора ни в коей мере, я гарантию даю, что не ее это идея была. Чисто лоббистский законопроект, который лоббирует интересы определенных групп, которые занимаются экспортом лома. Поэтому я еще раз говорю, тут надо поступать разумно и мудро, тут нельзя задавить и металлосборщиков для того, чтобы они могли какую-то иметь свою нишу, экспортную составляющую, зарабатывать валюту для того, чтобы покупать тоже оборудование и у них есть перерабатывающее оборудование здесь, те же скрапы, там установки для дробления, автомобилей переработки и так далее, они работают в этом плане, это есть. Но, в то же время, не нарушить баланс внутреннего металлолома для своего товаропроизводителя.

Поэтому согласен на сто процентов с тем мнением, который принял комитет, отправить его на доработку. Если у них есть какие- то изменения либо механизмы регулирования этого вопроса, внимательнейшим образом посмотреть, но при этом учесть мнение и ассоциации металлоломщиков, но, в то же время и металлургов, чтобы мы четко понимали, и обязательно нужно мнение Кабинета Министров и Министерства экономики. Тут мы переплетаемся, тут есть СОТ, который регулирует все эти вещи, есть собственный товаропроизводитель, есть живая отрасль, которая тоже дает рабочие места, металлоломщики, перерабатывающая отрасль, они тоже дают рабочие места, чтобы мы не говорили, и поступление валюты это тоже есть. Все это надо учитывать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАРК С.О. Я просто на финише хочу поддержать Сергея Анатолиевича, то есть я не хочу там, он глубоко просто в теме. Нельзя действительно, то есть все экономики переходного характера, они проходят через период квотирования. Как не сложно это говорить, да, но такой механизм предусмотрен просто, это дает возможность баланса. Но при этом должен быть безусловно баланс внутреннего потребления и надо реально понимать, вот здесь вся и трудность, Сергей Анатолиевич. Потому мы утратили сегодня тот механизм, который был. То есть сегодня у кого-то спроси какой баланс нужен лома по Украине, металлурги будут задирать свой потолок, потому что никто точно не знает какой баланс лома нужен. Но и давать экспортерам коридор, мы же все тут опытные люди и понимаем, тоже нельзя. Поэтому безусловно должен сохраниться механизм квотирования, другого механизма просто не придумали, это как велосипед. Но насколько он будет качественный это уже другой вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кого ще є які зауваження?

 

 Пропозиції? Тоді, якщо дозволите, я хочу сказати свою позицію по даному законопроекту.

По-перше, щоб підправити металолом на експорт, Міністерство економіки повинно зареєструвати контракт. На сьогоднішній день автор законопроекту має факти, що віддаються непрозорій преференції тим чи іншим експортерам і беруть за це гроші. Це факт? Не знаю, напевно факт.

Друге питання. Чи потрібен баланс металолому Україні, яка має свою переробку? Однозначно потрібен, тому що ми не можемо віддати європейським виробникам, турецьким, російським і лишити свої меткомбінати голими, без сировини дешевої і необхідної у виробничому процесі, не можемо.

Доповідаю вам, що останній рік урядом штучно, дякуючи цьому механізму, був заборонений експорт металолому взагалі. Металолом український, який збирався, розподілявся між Українськими виробниками, хто скільки хотів, стільки і купували. Гроші отримують не валютну виручку, ті, хто створюють робочі місця по переробці металолому, по різці, по дробленню, вони отримують гривні від українських виробників, які купляють, повірте мені, по ринковим цінам. Ніхто не вив, ніхто не казав, що там ціни впали, все росло відносно долара, тому що за цим дуже слідкують українські виробники, вони знають скільки коштує металолом і вони його купляють по ринковим цінам, за мінусом довести до порту, перегрузити на корабель і так далі,  і тому подібне. Ніхто не страждає.

Тому я вважаю, що проблема з корупцією є, Вадим Валерійович, але її треба рішати не законом, а якимось нашим депутатським зверненням від комітету, що в нас є цей факт, брати автора, союзники по цьому питанні, і нехай Прем'єр-міністр наводить порядок з міністром економіки і з людьми, які повинні… Нехай рішенням Кабінету міністрів зроблять прозорість видачі реєстрацій цих договорів і все. І не буде питань.

Я думаю, що треба дати тільки виключно тим, хто мають свої потужності, дати якісь квоти, там, по алюмінію, ще по чомусь, як ріжуть  машини, там. Дійсно є такі речі, які треба дозволити експорт. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію підкомітету не підтримувати даний законопроект в першому читанні, але внести його в залі, щоб по ньому було відповідне рішення, тому що парламент має приймати рішення відносно долі того чи іншого законопроекту. Немає зауважень? Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто – проти? Рішення прийнято.

Законопроект 1526 внесений народним депутатом, нашим колегою Воропаєвим. Будь ласка, Юрій Миколайович, коротенько проінформуйте.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Помните, у нас был законопроект 23. По-моему, 59, по которому мы установили норму, согласно которой в акционерных обществах мажоритарщики не имеют права голосовать по сделкам со связанными лицами. Помните, было такое, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. И голосуют только …………. Акционеры. Почему мы тогда это сделали? Тут сидел господин Любанов, жаль, что он убежал, не дождался, я его предупредил о том, что это расскажу на комитете, и при этом сказал, что это жесткое требование Европы, есть, это есть во всех странах Европейского Сообщества есть такая директива …………….. . У меня на тот факт, на тот случай, в тот момент не было, ну, информации так это или не так. Я проверил после этого и установил, что он нас обманул, что такой директивы нет, она подготовлена, она только в проекте, она очень тяжело проходит, потому что в Европе считают, что это очень опасная норма, которая может, ну, понести, нанести экономический ущерб. Так вот этот закон составлен в соответствии, точно с европейскими нормами закона и действует он во всех странах Европы. В частности, я работал по таким договорам с Англией, с Нидерландами, с Кипром, Францией, Германией, сейчас работаю с, ну, как, ну, ……. как консультант, с Чехией по такому же, по такому закону. Просто в разных странах оно несколько по-разному звучит, но оно, в принципе, одно и тоже.

О чем идет речь. Как правило, там это называется договора администрирования,  так оно называется. Компания имеет право привлечь по договору администрирования любую другою компанию. На рынке Европы этим очень… эти услуги часто оказывают …………. специальные подразделения …. Занимаются этим во многих странах Европы. Нанимается отдельная компания профессионал на этом рынке, она больше ничем не занимается, как только этим видом услуг, она оказывает на постоянной основе услуги по управлению твоим бизнесом. То есть ты ее нанимаешь и по договору, в договоре оговариваешь условия, на которых вы работаете, и после этого эта компания вместо тебя исполняет и вместо твоих людей исполняет функции исполнительного органа на данном предприятии, то есть функции директоров, как правило. И в разный странах по-разному, скажем, там на Кипре – совет директоров, в Нидерландах – наблюдательный совет там, ну, и в других странах – по-разному. Естественно, такая функция, она должна быть, ну, очень взвешенной и полномочия этой компании должны быть очень, ну, урегулированы договором. Почему? Чтобы не получилось так, что тот, кто управляет твоим бизнесом, кто вместо тебя управляет исполнительным органом на предприятии, не использовал это в своих личных целях там и так далее.

Поэтому данный закон, так же как и многие европейские законы в других странах, он  предусматривает, первое, что эта компания должна быть только в виде акционерных обществ или …. может быть, но уставной капитал должен быть не менее 35 тысяч минимальных заработных плат, это, как вы понимаете, больше 50 миллионов гривен.

Второй момент, кроме этого, эта компания должна иметь страховой резерв, страховой резерв должен быть не меньше 25 тысяч минимальных заработных плат, это тот страховой резерв, с помощью которого он также  может покрыть те убытки, которые он тебе нанесет. Естественно, вы понимаете, да, нанимая себе директором физическое лицо, вы себе можете что получить? Майку, трусы, там что-то еще можете получить с него, заработную плату его, да, или бонус, который ему причитается. Больше ничего с него не получите, если он плохо будет вашим бизнесом управлять. Но с компании, которую вы нанимаете для этой  функции, вы можете получить как уставной капитал, так и …..капитал, так и многие другие вещи, которыми он владеет как компания, …. имущество, которым он владеет.

Естественно, эта компания не должна быть иностранной компанией по отношению к нашему государству, потому что раз он исполняет функции исполнительного органа, то  он отвечает за налогообложение, отчетность там и все-все остальное. Чтобы правоохранительные органы не бегали, не искали его там на Кипре или в другой зоне,  он должен быть чисто украинским предприятием. Но отвечать полностью  тем требованиям, которые закон здесь заложил.

А что имеется в виду кроме вот уставного капитала и резервного капитала? Что еще  должно быть? Первое. Никаких других……….не должно вести, кроме как оказания услуг……по управлению активами. Все. 

Второе. Значит……….по своим обязательствам как компания он не имеет права отвечать имуществом,  которое ему доверили в управление. Два.

Третье. Он не может это имущество ни отдать в залог,……………. там…… бизнес решение самого собственника. Ну и масса других ограничений, которые здесь вводятся этим законом. Вот так вот концепция. ………….ответить на вопросы, чем….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Олександрович, яка позиція підкомітету?

 

ФАЄРМАРК С.О. (Не чути)

…если…………..по этому вопросу…………то мое лично мнение ….. законопроект ………….. но к нему….

Но тем не менее считаю, что данный закон……..внимания, он инновационный……….

Я бы его выносил в зал,, а пусть зал принимает решение. Мое………… узкий круг специалистов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які пропозиції  ще?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Так тут, кто занимается бизнесом, тот знает, что один из способов рейдерства является ………., да? Как было, скажем, на "Криворожстали" то же самое в свое время. Как было на многих других предприятиях. Берут старого директора, находят, получают решение районного суда о восстановлении его на работе как уволенного. И потом берут под руки его и толпа заходит на предприятие, - предприятие захватывается.

То есть в данном конкретном случае, если кто-то захочет воспользоваться такой услугой с помощью такого предприятия, то оно будет обезопас.., собственник будет обезопасен от подобной формы рейдерства. Это раз.

И второе. Операционные риски уходят от рисков с собственностью. Разделяется самое главное. То есть, например, налоговая там, СБУ, прокуратура, милиция, - никто не сможет предприятие захватить, да. У них есть претензии к управлению предприятием? Пожалуйста, вот он, менеджмент. Конкретная компания с конкретной суммой денег, да? Если там ………… , то отвечает само предприятие. …….. Все правильно. Но злоупотреблять правоохранительными органами для того, чтобы переделить собственность, уже будет нельзя.

 

_______________. Вопрос можно? А не кажется ли вам, что надо в этом законе как-то ограничить вопрос, если предприятие там 25 и больше процентов – госсобственность? Чтобы не возникали такие?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы знаете, вы абсолютно правы. Более того, когда мы писали этот закон, то была договоренность. Я не помню включи лили нет. Что государственные предприятия не должны вообще попадать под такую форму управления. Хотя, если Кабмин хочет, это его право, да. Но вы правы, абсолютно. ……. предприятия не должны попадать ….

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Чесно кажучи, це такий, дуже серйозний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба віддавати у фракції.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Да, тут так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба в зал і хай вивчають спеціалісти у фракціях. Дуже цікаво.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Але тут є, як на мене, ключове питання в наступному. От зараз, коли ми в господарському товаристві вибрали собі керівника, то хочеш не хочеш, ми знаємо, хто несе персональну відповідальність за всі дії, пов'язані з цим господарським товариством. Саме як персоналізована ця відповідальність.

У випадку, якщо  ми вибираємо юридичну особу, то відповідальність у нас стає розмита за дії. Чи немає небезпеки, коли мажоритарний акціонер передасть управління юридичній особі, розмиє ……….. Часто це може  бути юридична особа, пов'язана безпосередньо з цим. То чи не є цей законопроект якраз "уходом від відповідальності"? Отаке у мене питання.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы его наняли, вам все понятно. Он говорит, .. Нанимаете вы юрлицо. Юрлицо, оно же имеет, директор того конкретного того же самого Иванова, возможно, или Петрова, или Сидорова, какая вам разница? .. милиции, .. Кому угодно.

Иванов это будет как прямой директор или как директор юрлица, отвечающего за .. Все равно…. Ответственность дополнительная.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Пан Юрій, скажіть, будь ласка, податки хто буде сплачувати? Той, кого наняли?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Нет. В законе тоже это урегулировано. Налоги платит сам эмитент, тоесть предприятие, которое от данного управления. Но ответственность за составление статистики, составление налоговой отчетности отвечает юрлицо, которое нанимается. Как Иванов, Петров, бухгалтер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Валерійович.

 

КРИВЕНКО В.В. Юрий Николаевич, такой вопрос. Эта управляющая компания, она может управлять только вот, допустим, мы, имея акции в одном предприятии, или она может управлять еще и вашими акциями в другом предприятии, и в третьем, и четвертом, и пятом, и десятом?

То есть, я понимаю, если она большая в юридическая ………. она одновременно может быть управляющей компанией в пяти или шести разных компаниях. Так?

То есть не возникнет ли в определенный момент конфликт интересов внутри одной компании, если она управляет десятком разных, а между ними могут быть какие-то другие связи?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вот у меня такой опыт работы по компании, по-моему… если не ошибаюсь. За рубежом ты сам определяешь, да? Или ты нанимаешь компанию, которая, скажем, только эти услуги, но оказывает их всем, кому захочет, там Петрову, Сидорову, Козлову. Единственное, естественно до заключений договора об управлении необходимо проверить не будет ли конфликта интересов. …..заключения договоров по управлению.

Если же ты хочешь, чтобы у тебя… А оно ж через управление проявляется связанность….монопольное законодательство. И ты, например, хочешь, чтобы у тебя не было никакой связанности там ни з другими какими-то компаниями, ты можешь нанять эксклюзивный….. То есть нанимаешь компании, которые не имеют права больше никому услугу оказывать, кроме, как тебе. Это стоит дороже, это стоит дороже, но это…

Я в этом учел …опыт и стал регулировать. Да? Вопрос. Она ….или кому-то еще? Единственное, что в договоре есть статьи, которые касаются текста договора по управлению активов, и там написано, что должно быть проверено, это вопрос…твои права, как собственника, если он…

 

КРИВЕНКО В.В. Ну так вот у меня есть суть вопроса. Когда их… это абсолютно новая для Украины история, вот когда таких компаний крупных так появится две или три, не завяжут ли они весь реальный сектор Украины в один узел.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. По закону… По закону лицо, которое отдает предприятие в управление, заключая договор  должно проверить на ….в отношении .. Какие предприятия у него еще находятся в управлении.

 

КРИВЕНКО В.В. А появятся? А в процесе?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. А …должны согласовать с тобой, после того, как ты……подписываешь. Тогда……….подписывать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, можна тепер… То що прошу… Тоже прошу… А. Будь ласка, Анатолій Петрович, Сергій Анатолійович.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. А эта компания по управлению активами, она должна только соответствовать критериям, которые вы прописали в законе или она еще должна получать какие-то лицензии, в каких-то органах государственных?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я в законе ……..какая-то лицензия ……. Главное, что у нас…….критериям, это должно быть компания, которая имеет только один вид деятельсности и никакого другого. Да? ……..уставной капитал там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Закон конечно очень серьезный, очень непростой. Действительно он инновационный по большому счету и в принципе, это как-бы первый шаг, для того, чтобы привлечь иностранного инвестора.

Вот насколько они работали, допустим, с иностранными компаниями, с иностранными инвесторами, первое, что пугает – это страх риска работать в реальных условиях экономики в Украине. Если будет подобная компания, которая будет брать на себя вот эти элементы риска, элементы решения, будем говорить, так, основ или вопросов на основе законодательства государства нашего, то конечно, это во многом снимет, так сказать, у них головную боль. И они первый шаг к тому, что они пойдут, они будут заинтересованы в том, чтобы вкладывать, имея при этом  какие-то гарантии и зная, с кого можно будет спросить.

Поэтому я за то, чтобы  принять его в первом чтении, доработать, посмотреть совместно системы контроля со стороны будем говорить, государство таки здесь, я думаю, что  его нужно принимать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я тоді прокоментую свою позицію.

По-перше,  ніякої інноваційності  і новизни в цьому немає. Це зрозуміла світова практика. Потрібно це Україні? Очевидно, потрібно.

Друге, як прописаний закон? Я не знаю.

Тому пропоную прийняти рішення і ….. віддати в парламент, в зал, в кожній фракції є спеціалісти, які детально вивчать всі статті, нам як членам комітету юристи, економісти і там всякі корпоративщики ми отримаємо … Зрозуміємо, які потрібні зміни чи можна його  змінювати так, щоб він, дійсно, відповідав тому, що є в  цілому світі.  І ми будемо  визначатися до другого читання.

Тому  я пропоную, давайте дуже їм потрібно, але щоб фракції мали можливість, наші всі колеги по фракції  ознайомитися  з законопроект і віддамо його в зал. Немає заперечень?

Хто за те, щоб підтримати даний законопроект у першому читанні за основу, прошу голосувати.

Хто – "проти"? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Я прошу всіх звернути увагу, щоб всі почитали, дати помічникам, щоб вони вивчили, що там Юрій Миколайович …

2045 – зняти за проханням  Вікторії Юріївни Пташник, яка озвучила  нам прохання народного депутата …..

Законопроект 1697, автора – не  бачу, лист є прохання розглядати без його участі.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі,  я не розумію де …. без моєї участі. А, є лист автора вибачаюся, є лист автора. Анатолій Петрович, позиція підкомітету.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Ну позиция подкомитета этот законопроект отправить в зал, потому что он в принципе хороший законопроект, но единственный недостаток, он уменьшает поступление в местные бюджеты. Поэтому нужно, чтобы зал определялся что важен, комфорт нашим гражданам или поступление в местный бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Фонду держмайна яка позиція?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  Це не позиція фонду, ми просто озвучуємо позицію уряду. Вона полягає в наступному, що зважаючи на актуальність і прогресивність цього проекту, уряд звертає увагу, що він не б'є з нормами Податкового кодексу. Чому? Можу пояснити. Якщо це гармонізувати, тоді закон має право на успішне проходження в парламенті.

 

_______________. А чого з Податковим кодексом?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  А дивіться, законопроектом передбачається, що майно, яке передається в спадщину від родичів другої черги, а це сестри, брати, баби і біди, не підлягають експертній оцінці. Здається 174 стаття Податкового кодексу каже про те, що таке майно, яке передається в спадщину, підлягає оподаткуванню за певними ставками. А як розраховуються ця ставка чи абсолютна цифра оподаткування? Робиться експертна оцінка і приміняється цей відсоток, тобто не робиться оцінка, але ж оподаткування не скасовується. От і все. Тобто полуміра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А він знає, що він не врахував, автор?

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  Да, писали. Но ………., як ви кажете, немає. Якщо прибрати 174 статтю податково, тоді воно все працює в комплексі. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропишіть, будь ласка, лист ід комітету, що законопроект не гармонізується з податковим кодексом і не вирішує проблему.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Справа в тому, що, ну, даний законопроект, справді, торкає  Податковий кодекс і він би мав би йти не зовсім через наш комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Може його направити в інакший комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, він якраз не торкає Податковий кодекс, а повинен був би.

(Загольна дискусія)

Шановні друзі, шановні друзі, ставлю на голосування пропозицію…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже все. Хорошо, Юрий Николаевич, говорите, конечно, вам можно.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Уважаемые коллеги, в чем разница, что предлагается. Сейчас все наследство подлежит оценке и по этой оценке потом налоги считают... Он предлагает еще наследство… Что плохого в этом?

 

_______________. (Не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Родители. Как бы по проекту, ……… легко, чтобы сейчас ………………, что ……. оценочную норму здесь же, что для….

 _______________. Та, Юрій Миколайович, надо тогда снять налог, если не делаем оценку, налог снять надо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потому что нет налогооблагаемой базы, если не делаем оценку.

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вспомните, как …….. по недвижимости. ……. у тебя есть твоя оценка на квартиру, а ты еще идешь в БТИ и получаешь оценочную стоимость независимого оценщика. Вот о чем идет речь.  Не получают независимого оценщика для родственников первой очереди.

 

КРИВЕНКО В.В. Де там вартість?  Свідоцтво про введення    в експлуатацію будинку на право власності, який  я  сам побудував. Де там вартість?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає.  Ні, давайте так, …... (Не чути)……………..

 

(Загальна дискусія)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М.  Просто есть два закона: этот Закон про оценку, а есть еще Закон о налогообложении …………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні друзі, відправляємо на доопрацювання.

Хто – "за", прошу  голосувати. Хто – проти?  Хто утримався? Рішення прийнято.

Другий законопроект Сергія Григоровича 1136: надання органам місцевого самоврядування сільських  населених пунктів, тобто сільрад,  повноважень  здійснювати  державну реєстрацію права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

А де у нас  Мін'юст, я не розумію?

Представтесь, будь ласка.

 

МАЛОМУЖ О.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А начальник управління де?

 

МАЛОМУЖ О.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Чого ж ви так… Ми без вас тут пропадаємо… Як вас звати?

 

МАЛОМУЖ О.В.  Маломуж Олександра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра  Віталіївна. Що це  таке? Як це кореспондується  з комітету  з цією реформою, яку проводить Міністерство   юстиції про децентралізацію?

 

МАЛОМУЖ О.В.  Ще зареєстровано  2 числа  законопроект   2972,  який  передбачає  проводження… органами місцевого самоврядування.. з питань державної реєстрації у всіх випадках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І в сільрадах?

 

МАЛОМУЖ О.В.  Сільрадам з питань нерухомості ні. Але ж на даний час вжито ряд заходів які, так, дозволяють розв'язати питання оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Ну, на даний час вже органи місцевого самоврядування, зокрема, навіть сільського рівня, дозволено приймати документи з питань державної реєстрації, виступати фронт офісом, це розв'яже питання з чергами і буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Понятно. По вашій цій реформі децентралізації, хто буде здійснювати реєстрацію цих ділянок?

 

МАЛОМУЖ О.В.  Органи місцевого самоврядування крім сільських…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рівень?

 

МАЛОМУЖ О.В.  крім сільських рівнів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Крім сільських. Тобто ви його віддаєте …… в село? До села ще руки не дійшли. Вадим Валерійович.

 

КРИВЕНКО В.В. Можна тоді. А як це в'яжеться з іншим Законом про добровільне об'єднання громад. Коли у нас буде об'єднана громада і ця об'єднана громада буде мати право на розпорядження землею в тому числі і за межами населеного пункту. І центром цієї громади буде теж саме село. Тобто, скажімо так, сільська рада об'єднаної громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим, вибач, мене відволікли, що ти сказав?

 

КРИВЕНКО В.В. Ну, я ще раз кажу, що забирають від села видають на інший рівень місцевого самоврядування.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз воно в реєстраційній службі, вони віддають органам місцевого самоврядування району, місту.

 

КРИВЕНКО В.В. Коли ми зараз говоримо про об'єднання громади, які об'єднаються …. органом місцевого самоврядування буде теж саме село, та ж сама сільська рада об'єднаної громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднана громада сіл не буде мати, об'єднана громада районів буде мати.

 

КРИВЕНКО В.В. Нема об'єднаної громади районів, нема такого.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А цей, підкомітет? Ти кого хочеш питати, мене? А, будь ласка, запитання....

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Наскільки я розумію, в даному випадку ми ведемо тільки мову про реєстрацію державних актів на землю і договорів оренди земельних ділянок, які знаходяться в органах місцевого самоврядування, в селах в першу чергу. Да? Про це йде?

 

МАЛОМУЖ О.В.  Ну, в законопроекті іде мова лише про оренду земель...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тільки оренду, не реєстрацію земельних...

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, ні, я розумію.

 

МАЛОМУЖ О.В.  Реєстрацію права оренди.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тобто, умовно кажучи, людина отримала рішення, зробила документи і зараз вона для того, щоб зареєструвати, змушена їхати, наприклад, в  районний центр. Правильно я розумію? І там реєструвати в державного реєстратора цей договір оренди. То цей законопроект пропонує, щоби цю процедуру змінити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не людина, а той, хто взяв в оренду.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, так чого? То і людина також.

 

МАЛОМУЖ О.В. Може будь-яка сторона.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я думаю, що мова іде про людей як раз в цій ситуації, да?

 

МАЛОМУЖ О.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А людині нащо їхати в район, вона ....

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  А як вона зареєструє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   От, ти – фермер....

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Мова іде не про фермера, мова іде про... В нас же ж багато людей фізичних осіб, які не мають, в нас більшість людей, які не мають оформлених документів на землю. Вони їх оформляють тоді, коли їм треба продати цю земельну ділянку, або передати і так дальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тільки про оренду він пише, розумієш, це якщо....а я в тебе фермер в селі там чи з Києва приїхав – якась латифундиська компанія. Я в тебе беру оренду. Цей договір  наш оренди, ти кажеш мені: "Андрій, хочеш іди собі сам його реєструй". Тому що я зацікавлений, бабуся і дідусь не їде в район реєструвати права оренди.

 А він хоче, щоб це  сільська рада це реєструвала.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Для чого?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну, не знаю.

Мало того, це в нас іде сумасшедша реформа юстиції, адмінпослуг і децентралізації цих адмінпослуг. Ми як коаліція записали це в Коаліційній угоді і віддаємо все повністю на місця. І в сільради дуже багато, що віддаємо, в сільради віддаємо право приймати документи, щоб не треба було їхати .... Він приходить в сільраду, навіть, ну, не  вданому випадку оренди, а будь-які інші послуги, котрі потрібні жителю села. Ми зараз сільрадою надаємо функції фрон-офісу: можна здати документи, через 3 дні в ту ж саму сільраду на цій же вулиці в селі прийти і отримати з району, тобто це буде  централізовано. Розумієш?

Іде сумасшедша, величезна реформа адмінпослуг, вона мені уже подобається. Тому що люди, коли я зрозумів, що це буде бомба і кожен, хто за це голосував… (Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. ….будконтролю. Виключно. Поки що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Пока що, да. Но воно… там 8 цих… 8 секцій. Дальше скільки у вас там?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на доопрацювання?

Шановні друзі, ставлю на голосування пропозиції даний законопроект на доопрацювання автора. Хто "за"? Хто проти?   Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Законопроект 1428, внесений народним депутатом Бервіненком… та колегами: Герега, Мельниченко, Шинькович.

Сергій Олександрович, не розслабляйтеся! Опять ваш виход. 1428. Що це таке?

 

______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геніально. Позиція підкомітету.

 

______________.  (Не чути)

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как вы знаете у нас сейчас регистрация….. аренда, пользование, собственность и так далее на недвижимость она осуществляется … законы принимают когда его Минюст написал.. Онищенко написал или Онищук.. Я пытался с ними вместе проработать перечень документов которые необходимо подать для того чтобы зарегистрировать.. права. Ну, каждый раз оно не получалось потому что в том или ином случае в зависимости от прав которые там регистрируются, в зависимости от размеров, ограничений…., перечень всегда разный получался. Они предлагают сделать перечень жестким и сказать вот вам список документов которые …

Да невозможно сделать, это сделать физически невозможно. Если мы это пройдем тогда у нас будут проблемы с самой регистрацией….. Поэтому……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександра Віталіївна, будь ласка.

 

МАЛОМУЖ О.В. Так крім того хочеться сказати, що в цьому законопроекті передбачається, ну, запровадження таких документів як картка прийому заяви це все реалізовано на даний час, але не на рівні закону, реалізовано актами Кабінету Міністрів. Все існує…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. ..сделать перечень документов.

 

МАЛОМУЖ О.В. На даний час також він існує. Коли документи приймаються реєстратор все заносить в реєстр, без цього не приймається заява, в карті зазначається перелік документів які особа подала або якщо якихсь не вистачає в разі спору можна було підтвердити.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Я хочу обратить внимание. Ко мне обратилась одно из предприятий в городе Запорожье. В декабре месяце предприятие передало в качестве…. в фонд недвижимость в другое предприятие и с декабря месяца не может получить свидетельство о регистрации. Потому что вот так сдает, все принимают, проходит две-три недели, говорят не хватает такого-то, возвращают, а теперь переделайте это так должно быть три таких подписи, теперь вот это.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Они просто взятку требуют, Олександре Володимирович.

(Загальна дискусія) 

 

ФАЄРМАРК С.О. С одной стороны Юрий Николаевич говорит о чем? Что это настолько… Да? Вот если действительно заставить их это делать остановит вообще процесс. Да? То есть сейчас он понятно, как построен. Я правильно понимаю? То есть вы намекаете…

 

(Шум в залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Там всего три абзаца. Абзац первый, карточка. Карточка уже есть.. Ноу-хау тут нет.

А вот остальные два абзаца, там они просто, ну предлагают внести изменения. Что если о предоставлении там, ну этого права, должна быть сделана ссылка на которые требуют тот или иной документ, который они якобы не представили или представили не в том виде, как…….

Этой статьи в законе нет и быть не может….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Короче мне нравится, что  когда отказывают должны указать практические рекомендации…

 

(Загальна дискусія) 

 

ФАЄРМАРК С.О. Предложение Юрия Николаевича статью 16 сохранить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так она уже и так есть……

 

ФАЄРМАРК С.О. Ну так я же ж говорю сохранить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, давайте відхилимо. Ну хлопці, ну що ви?

 

МАЛОМУЖ О.В. Да це також вже є в законодавстві. В рішеннях зазначається підстави відмови, яких документів не вистачило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам кажу, ну просто…

 

МАЛОМУЖ О.В. Регулюється постановою Уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто хлопці, вони ж давно депутати, напевно ще з попереднього скликання……..

Хто за те,  щоб підтримати пропозицію підкомітету відправити даний законопроект автору на доопрацювання? Всім чотирьом разом. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Рішення прийнято одноголосно.

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто утримався? Один утримався. Чого утримався? Шо за…

 

_______________.  Він мені подобається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що за плюралізм думок? Що за демократія?

Щодо державна реєстрація прав на земельну ділянку. Де Долженков  на земельні ділянки, хто знає? Між ними двома пропасть.

 

МАТВІЄНКОВ С.О. на другом комитете выступает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вижу письмо. Я спрашиваю какое он имеет отношение к земельным дилянкам?

Сергей Александрович, вердикт от комитета.

 

ФАЄРМАРК С.О. Ну конечно надо поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Какие еще есть предложения?

 

МАЛОМУЖ О.В. 2177 так Міністерство юстиції підтримує законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати 2177 в першому читанні за основу? О! Бачиш, виправляється. Так. Рішення прийнято. Дякую.

Відмовлено в платоспроможності боржника. А ми, до речі, щось будемо робити з цим законом, який ми всі так хотіли разом підписати, написати, попасти в Європу, ввійти в історію? Доповідайте.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Доповідаю. Значить, поки робоча група, нам тільки дали 2 народних депутати, Юрій Миколайович комітет і Альона Володимирівна ще ті, або 4 чоловіки. Ну, от саме головне. Процес пішов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Куди?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. На рівні експертів майже готова редакція. Потім ми вирішили так, коли проводили декілька тут засідань у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, крута така, європейська?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Ну, є дві, дві версії, над якими працюють, а потім ми вирішили так, десь тиждень-два і потім на робочу групу перенесемо, щоб була матриця для роботи, варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ви вирізаєте лобзиком, а ми потім сокирою поправимо, да?

 

 ДЯТЛОВ Є.Я. Да. А потім уже на серйозній робочій групі або та, або та. Ну, саме головне, що отой варіант законопроекту, який був (не чути) до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, тут щось є?

 

ФАЄРМАРК С.О. Нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема?  Жалко. Хто в нас є від Міністерства юстиції по банкрутству?

ФАЄРМАРК С.О. Есть, значит, предложение на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я обожнюю сьогодні наші підкомітету. Хто від Міністерства юстиції по…

 

СУРЖЕНКО О.В. 1190?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1190.

 

СУРЖЕНКО О.В.  Сурженко Ольга Владимировна начальник отдела департамента з питань банкрутсва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, Ольга Володимирівна, є щось геніальне в даному законопроекті?

 

СУРЖЕНКО О.В.  Ну, Министерство юстиции не поддерживает этот проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не поддерживает?

 

СУРЖЕНКО О.В.  Нет. Мы написали это в  висновки, в связи с тем, что эти вопросы регулируются питання винесення рішення, оскарження, зупинення у зв'язку з оскарженням, це питання повинно регулюватися Господарсько-процесуальним кодексом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо.

 

СУРЖЕНКО О.В.  І, більше того, у статті 8… куди саме пропонується внести зміни додаткові дві частини п'ятого і шостого. Там записано в частині першій, що оскарження судових рішень у процедурах банкрутства відбувається в порядку передбаченому в Господарсько-процесуальному. Ну це загально. І плюс в пояснювальній записці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.

Є заперечення? Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. На сколько я помню, в …. Кодексе эти нормы изложены именно так.... То есть если обжалуется решение или аргумент, то в данном случае апелляция.. отправляется только копия документов, которые..

Но было противоречие… (Не чути)

Или я ошибаюсь?

 

СУРЖЕНКО О.В.  Немножечко.

Стаття 106 Господарсько-процесуального кодексу, там є в частині першій пункт 10. Значить апеляційні скарги на ухвалення місцевого господарського суду.

В цьому проекті мова іде про ухвалу та постанову про визнання боржника банкрута.  В 106-й, де мова іде про копії,що надсилаються лише  копії, йде мова лише при …, а не постанов. Постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, це дуже серйозна Постанова, самі розумієте, що з дня винесення цієї Постанови відсторонюються органи управління, ліквідатори в двомісячний строк, согласно законодавства про працю, звільняє працівників, бухгалтерію і все. якщо ми не будемо зупиняти при оскарженні цієї постанови зупиняти хід провадження у справі про банкрутство, ви самі розумієте наслідки цього. Звільняються працівники. А якщо вона буде скасована ця постанова? Може продаватися майно банкрута, дуже серйозні наслідки, я так вважаю.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Тут можна сказати як і "за" так і "проти", тому що багато хто цим питанням саме зловживають і затягують процедуру банкрутства саме через це.

Ну, і чому проти ви тільки що сказали, тому двояке питання.

 

СУРЖЕНКО О.В.  Можна я скажу? Затягування процедури банкрутства і порушення строків процедур банкрутства, на мій погляд, в даному різні речі. Затягування відбувається, тут пишуть "порушення строків" , якщо є зупинення, яке порушення строків може бути? Зупинення це автоматично перебіг строків призупиняється, якщо зупинення, а порушення, якщо вийшли за межі строків, встановлених законом. Тобто якщо там процедура ліквідації це 12 місяців плюс шість, якщо можна. Якщо зупинено, це призупиняються строки ці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є пропозиції? Є пропозиції підкомітету відправити на доопрацювання. Є ще в когось якісь пропозиції? Немає.

Ставлю на голосування відправити даний законопроект 1190 на доопрацювання автору. Хто – "за"? Хто – "проти"? Одноголосно.

Та ж сама ситуація. Анатолій Петрович. Теж саме робимо.

Вже 1236

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Те ж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те ж саме? Ольга  Володимирівна.

 

СУРЖЕНКО О.В.  Ми не підтримуємо Міністерство юстиції цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крапка. Зрозуміла позиція.

Якісь є ще позиції, крім голови підкомітету?

Ставлю на голосування пропозицію підкомітету відправити на доопрацювання авторам даного законопроекту. Хто – "за"?

(Шум у залі)

 (Загольна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть приватники куплять шахти будуть вкладати гроші супер прибуткові шахти на 10 кілометрів, кажуть, що  вже так прокурилися, що наше вугілля під українським…. Розумієте.

 

_______________.  В продажі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це ми вже будемо  контролювати.

А чого ви не хочете, щоб мораторій продовжувався …

 

СУРЖЕНКО О.В. Тому що ми не хочемо, ми висловили свою пропозицію щодо надання  якоїсь інформації більш детальної щодо підстав такого продовження.

Тому що  загальні в Пояснювальній записці було загально, взагалі, сказано, що  враховуючи те, що  таке підприємство у глибокій кризі. А далі йде аналіз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правду написали, що …

 

СУРЖЕНКО О.В. Так. Я розумію, але  якщо була якась статистика, аналітика, що такий мораторій, який  діяв до 2015 року призвів до поліпшення фінансового стану такого  підприємства, позитивно вплинув на це  підприємство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це основна проблема, що мораторій діяв 24 роки, а галузь загробили ось в чому проблема.

Проголосували, так нє, ви мене вводите в заблуждение. Я думал, что …

Я бачу, що це  "Опозиційний блок"  хоче піариться на судьбах   шахтарів, а ми  хочемо  шахтарів рятувати, коаліція. От  так ви, коли  були  при владі, шахтарям нічого не допомогли. А ми зараз допоможемо, він втратить все, що… (Шум у залі)

 1528, Остапчуком народним депутатом…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, рятуйте. 1528.

 

ДЕНИСЕНКО А.П.  1528  рекомендует  подкомитет за основу, потому что  совершенно… Получается так, его комитет…  То есть кабмін разделился.  Кабинет Министров его не поддерживает. Министерство транспорту, Комитет  транспорту рекомендует  за основу.  Головне научно-экспертное управление тоже рекомендует за основу. Комитет з питань житлово-комунального господарства – за основу. И Комитет з питань бюджета говорит, что не влияет  на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто від Мінеконоровитку, ви? Хто від  Мінекономіки?

 

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите, пожалуйста, как не влияет  на .. то ли на бюджет Украины, то ли на местные бюджеты   передача местным бюджетам  … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бесплатный сыр только в мышеловке. Обслуживать их надо?

(Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы же отдали мосты, а денег не дали на обслуживание.

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. … за обслуживание йде – це є одне,… обслуживание можна передати так як ми голосували за автодороги… право обслуговування. А якщо мова йде повністю передати мости і так далі… по-перше, це комунальна власність, це з чого легше викинути такі структури приватної, з державної чи з  комунальної? Я кажу з комунальної.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я боюся взагалі на цю тему говорити. Я кажу, що я взагалі боюся на цю тему говорити. Щоб ми мости, шляхопроводи, … інфраструктури транспортної, це розв'язки. Це хлопці, давайте взагалі не будемо на пушечный вистріл…

(Загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКОВ С.О. Там, действительно, очень много технических моментов.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  представтесь.

 

_______________. Начальник отдела инженерных сооружений, …  штучних споруд, …  Александр Алексеевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛА ИНЖЕНЕРНЫХ СООРУЖЕНИЙ, …  ШТУЧНИХ СПОРУД, …  АЛЕКСАНДР АЛЕКСЕЕВИЧ. Дякую.

Ситуация такая, на сьогодні на "Укрзалізниці" перебуває на балансі 103 штучні споруди, автодорожні  шляхопроводи, які розташовані в містах, населених пунктах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що це за споруди? Переїзди.

 

НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛА ИНЖЕНЕРНЫХ СООРУЖЕНИЙ, …  ШТУЧНИХ СПОРУД, …  АЛЕКСАНДР АЛЕКСЕЕВИЧ. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що це за споруди?

 

НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛА ИНЖЕНЕРНЫХ СООРУЖЕНИЙ, …  ШТУЧНИХ СПОРУД, …  АЛЕКСАНДР АЛЕКСЕЕВИЧ. Автодорожні шляхопроводи, які перетинають залізниці. Законом "Про автомобільні дороги" є таке, що шляхопроводи, штучні споруди, які є у складі автомобільних доріг є невід'ємними частинами автомобільних доріг, які обслуговуються … на балансі цих автомобільних доріг. І получається колізія.

І статтею 7 наш Закон "Про автомобільні дороги" передбачено з державного, безоплатна передача цих споруд з державної комунальної власності. В той же час статтею 7 спецзакону про передачу об'єктів вони упущені, просто немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там написано, що це тільки стосується залізниці, яка хоче збагрити мости і...

 

_______________. Чому "збагрити"? Вони автодорожні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію.......

 

КРИВЕНКО В.В. За обслуговування хто гроші платить?

 (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там написано в законі, що це тільки "Укрзалізниці" стосується?

(Не чути).

ВОРОПАЄВ Ю.М....да, передача бесплатная дорог государственного значения, если они находятся внутри….

 

КРИВЕНКО В.В. Не передача, разрешается оплатить за ремонт и обслуговування, а не передавать.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  …два закона: 74-й – передача самих дорог, а  75-й – это выделение средств.

Два закона. В 74-м ….два закона…. разрешается  с согласия местного совета, может такое быть…

 

КРИВЕНКО В.В. Спрямовувати кошти на ремонт, обслуговування.

Одним законом вносились в одни законы изменения, другим законом вносился в Бюджетный кодекс, о передаче на баланс там никакой речи не шло.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Здесь..... можно, то ......... надо передать. Правильно? Только разница в чем? Там это возможно с согласия местного совета, а здесь .....

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А я вам скажу такую річь. Шановні колеги, дивіться, які дорогі в Україні – ми знаємо, якими займається "Автодор", державний бюджет, комунальні всі, тут хоть залізниця ремонтує. Так воно впаде, ця естакада, на голову комусь ... поїзду. Розумієш? Через пару років.

Не підтримаємо?

Чи підтримуємо?

Є дві пропозиції. Пропозиція підкомітету: прийняти в першому читанні за основу. Ставлю на голосування пропозицію підкомітету.

Хто за то, щоб прийняти за основу в першому читанні?  1 – "за". Хто проти? Хто утримався? Рішення не прийнято.

Ставлю другу пропозицію: відправити даний законопроект автору на доопрацювання. Хто "за"? хто проти? 1 –  утримався. Дякую.

2434. Анатолій Петрович. Ми вже цей законопроект розглянули, да? Яке ми рішення по ньому прийняли?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перше читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Захист прав споживачів тоже прийняли, да? 1450.

Законопроект внесений народним депутатом Сольваром 2148. Я його ще не бачив в цій каденції.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Але ж це 1558/1. Це ж  це питання ми врегульовуєм цим законом. Правильно ж?

Це ж питання, які підняті в цьому законі, його регулює законопроект, який ми прийняли в другому читанні і відправили… (Шум у залі)  Відправили на третє читання.  Це ж та сама проблема. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що просив?

 

______________.  Автор просив щоб  зняли з розгляду. (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сольвар?

 

 СОЛОВЕЙ Ю.І.  То єсть якщо він купив, наприклад… Але як він міг в валюті купити товар? 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухайте, вся країна шукає вихід з цієї ситуації, все суспільство, а Сольвар придумав. (Шум у залі)  Ніхто не розумує, як вийти з цієї ситуації, а він придумав.

Давайте відхилим. Я чогось думаю, що Геннадій Леонідович якраз це хотів нам запропонувати. Ми правильно говоримо, ми маємо одну проблему, будемо мати дві.

Хто за те, щоб відхилити даний законопроект і відправити авторам на доопрацювання? Хто "за"? Нехай допрацьовують. (Шум у залі) Ні, відхилити.

Наступний законопроект, 1197 і 1197-1. (Шум у залі) Як? (Загальна дискусія) Від Міністерства економіки хто є? Антимонопольний відповідає по цьому питанню? Будь ласка, цікава ваша думка.

 

ШЕРШУН С.М. Шановні колеги, Антимонопольний комітет, Шершун Сергій Миколайович, державний уповноважений.

З приводу даних законопроектів Антимонопольний комітет направив дані міркування у комітет. На жаль, вони тільки сьогодні десь надійшли.

Суть зводиться до того, що в запропонованій редакції Антимонопольний комітет не підтримує даний законопроект з огляду на те, що, фактично, запропоновані зміни будуть суперечити вже чинній редакції статті 7 Закону про…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні один, ні другий?

 

ШЕРШУН С.М. Так, вони, фактично, дублюють один одного за виключенням окремих положень.

Крім того, там законопроектом перекладається повноваження на Антимонопольний комітет в частині встановлення порушення захисту прав споживачів, це теж не відноситься до повноважень комітету. Тому в цій частині є теж невідповідність чинному законодавству. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пропоную відхилити дані законопроекти.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Одноголосно.

Всі хочуть вмішуватися в діяльність Вікторії Юріївни Пташник. Це недопустимо. …… (Сміх у залі, загальна дискусія)

Так, по етикетках ми на доопрацювання. …. (Загальна дискусія)

О, 22… Да, хотів! У нас тут була дискусія по 2244. Наш друг, соратник і колега Вікторія Юріївна Пташник сказала, що цей законопроект не можна приймати. А ми вважаємо, що якщо є регіональне відділення антимонопольного комітету, якщо є регіональні товарні ринки, то, може, і повинні вони якось один за одного відповідати, і чимось займатись.

Яка ваша позиція?

 

ШЕРШУН С.М. Антимонопольний комітет підтримує даний законопроект з огляду на те, що повноваження стосовно надання висновків по кваліфікації дій, а це стосовно зловживань монопольним становищем, узгодження дій і введення в оману має лише центральний апарат, фактично, Антимонопольний комітет.

Водночас  такого права позбавлені територіальні відділення. При цьому, фактично, низка ринків міститься, саме маючи регіональний характер. Тому, в принципі, доцільність звернення до центрального апарату, ми вважаємо, в окремих  випадках відсутня.

Більше того, це буде сприяти і адвокатуванню конкуренції, і, фактично, суб'єкти на місцях зможуть звернутися до тервідділення і отримати фахову оцінку стосовно кваліфікації їхніх дій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому автором такого необхідного  ддя Антимонопольного комітету є депутат Геращенко?

 

ШЕРШУН С.М.  Ну, я би хотів звернути шановних депутатів, що уже в свій час він вносився депутатом Білоусовою. Тобто це вже, фактично, повторно внесли. Тому ….

Тому це вже не новизна. Це,  фактично, ще попереднім скликанням був внесений даний законопроект. Водночас, я так розумію, що х якихось певних причин не був прийнятий народними депутатами.

 

 (Сміх у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це не правильно. Тому що у нас до предметів відання комітету відноситься законодавство антимонопольне, конкурентне. І було би непогано, якщо би члени нашого комітету, тим більше, в нас голова підкомітету – такий талановитий теж міг би бути на захисті інтересів Антимонопольного комітету.

Ставлю позитивну пропозицію підкомітету: прийняти даний законопроект в першому читанні за основу. Така була пропозиція підкомітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дзеркальні майнові санкції щодо Російської Федерації (реєстраційний номер 1206).

 

_______________. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Закон про РНБО прийнято, пам'ятаєте, там Рада національної безпеки зразу після революції.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Ну, да, он утратил актуальность.

Есть предложение подкомитета: отклонить, потому что на сегодняшний день механизмы существуют. РНБО  принимает….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку пропозицію геніальну?

Прошу....

Відхилити, вже втратила актуальність, РНБО – ми прийняли закон і дали їм повноваження про санкції.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну, я думаю, що ці питання, які комітет, ну, не повинен брати на себе, от якось треба це, якось треба, да, грамотно рішення по цьому питанню прийняти. Да.

Це не питання, а то зараз скажуть, що Комітет з економіки за... Да.

 

(Не чути).

 

_______________. Что с этим делать?

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Нє, ну, тут, якщо мова вже йде, тут не мало звучати: Російської Федерації. Мало звучати: держави-агресора. Це було би правильно.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, Богдан, там написано: кошти, вклади в банках, цінні папери і інші всі активи, корпоративні права.

 

КРИКУН Т.Є. заступник директора Юридичного департаменту.

Міністерство економічного розвитку не підтримує законопроект. Він  вже, дійсно, розглядався на Комітеті закордонних справ, він розглядався на урядовому комітеті. Жодного…. Ні одного разу він не підтримався.

Дійсно, в серпні прийнятий  Закон України "Про санкції", який визначає процедуру, зокрема механізм. Рішення про застосування санкцій приймається РНБО, за поданням в тому числі Верховної Ради. Вводиться в дію Указом Президента і затверджується постановою Верховної Ради. Тобто є логіка створення єдиного центру прийняття рішення про застосування санкцій РНБО, який аналізує… в нього є певна якась  там єдина стратегія.  А таке рішення, яке пропонується законопроектом, дуже ризиковане, ми його не підтримуємо, він створює багато ризиків. Зокрема, наприклад, націоналізація майна без виплати компенсації з точки зору міжнародного права є незаконною експропріацією. Тобто фактично Україна може бути звинувачена в тому, що вона порушує норму міжнародного права.  Що можуть бути застосовані навіть механізми угоди між Україною і Росією про захист інвестицій і так далі.

Багато додаткових речей. Наприклад, націоналізація майна в Криму не була здійснена де-юре зі сторони Росії. Вона була націоналізована кримською владою. Тому тут дуже багато ризиків такого  окремого законопроекту, ми його не підтримуємо….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не вийду на трибуну і не скажу, що ми проти. Я просто вийду на трибуну і скажу, що це вже всі геніальні пропозиції автора враховані в законопроекті, який ми вже прийняли. Втратило актуальність.  Скажу… дуже гарно … (Шум у залі)

Я так і скажу. Я ж не скажу, що проти, що ми за Росію. Ще з розуму не зійшов. Але рішення можем прийняти по Регламенту…

 

ДЯТЛОВ Є.Я. …є таке. Постанова …. В таких випадках відповідно до Регламенту вноситься комітетом постанова, що в зв'язку з прийняттям   закону законопроект  вважається…

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От таке я хочу. Втратила… супер.

Но по тих всіх попередніх тоже там є що втратили…

А  її треба  постанову тепер прийняти, проголосувати 226.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. ….втратила актуальність..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, ну це… ну що ви мені усложняєте жизнь? (Шум у залі)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Ще є інший варіант. Наприклад. Буде наступна сесія вже через два тижні і відповідно до нашого рішення комітету ми його не внос……..наступну сесію, він не попадає в порядок  денний сесії Верховної Ради  вважати таким, що втратило актуальність і знімається з розгляду. Крапка.

Ніхто, ніде, нічого не….

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От так, от отак гарно. Ми проголосували, що…

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Відповідно до вашого сьогоднішнього рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його відхиляємо в зв'язку з втратою актуальності. Я правильно розумію?

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Так точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це нерозривні формулювання в рішенні комітету?

Законопроект 1241, внесений всіма депутатами від фракції від Партії "Свобода". Маркування імпортних товарів.

Опять хочуть зобов'язати товаровиробників чимось.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Так вони вже це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В нас вже це є?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так всі так роблять.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тим більше, що Кабінет Міністрів підтримує…….

 

(Загальна дискусія)

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М...зауваження між першим і другим читанням та і все.

 

_______________. (Не чути) 

 

(Загальна дискусія) 

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Мова йде про те, щоби в цьому маркуванні, якщо іноземний товар, щоб обов'язково етикетка була чи не іноземний, це взагалі, для ……виключно в Україні……… мав би маркування на українській мові.

 

_______________. Так а там, що нема такого…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

Обов'язково на товар, який продається в Україні повинна бути українська… на українській мові українська інформація.

 

(Не чути)

(Загальна дискусія) 

 

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Там іде… Може бути на будь-якій мові……..якось так, а відносно державної мови, як української, там такого… не йдеться.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можна я процитирую?........ Інформація споживачеві  повинна надаватися згідно з законодавством про мову. Крапка.

 

ВІТКІН Л.М. Ну от. А там іде згідно законодавства про мови, про національні меншини і можна……его

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.

 

ВІТКІН Л.М. Міністерство економічного розвитку і торгівлі, директор департаменту технічного регулювання Віткін Леонід Михайлович.

Хочу пояснити ситуацію. Значить, мова йде про товари, які мають програмне забезпечення. Тобто пропозиція народних депутатів полягає, щоб програмне забезпечення, якщо воно є, скажімо, в електронних… теж було  українською мовою, от в чому суть  цієї пропозиції.

Тобто, якщо ви використовуєте комп'ютер так, то от всі, інформація також  має бути в комп'ютері українською мовою.

Так, що от в цьому складність, в цьому серйозна складність.

Тому що якщо прийняти, а він набуває чинності за пропозиціями народних депутатів на наступний день після публікування, то вся продукція фактично, яка  є зараз з програмним забезпеченням не українською мовою, а такої продукції абсолютна більшість. Так, тільки невелика частина таких продуктів вона  адаптована українською мовою, то вона стає нелегітимною і потребує вилучення з ринку. Так, це  серйозна проблема і плюс. Розумієте, що для того, щоб  адаптувати  українською мовою.

Тобто хочу пояснити позицію Кабміну і міністерства вона  єдина, що ми не проти принципово, що, дійсно, українська мова потрібна, щоб була так. Але  потрібно вперше дати час виробникам для того, щоб вони і дуже великий, чесно кажучи, час, щоб вони адаптували це на українську мову.  Наприклад, на російську є таке більшість версій.

Це правильно. Але говорити про те, що  от це можна зробити одномоментно так, без шкоди от постачальникам таким продуктам на український ринок і  відповідної шкоди споживача. Тому що  залишаться без нічого, не можна, це є перший етап. Тобто це ключове наше зауваження.

Є і інші зауваження, які носять більш там, скажімо, технічний  характер. Але позиція наша полягає в тому, що  ми – "за", але за  умови, врахування всіх наших зауважень. Це позиція, і Кабінету Міністрів і  Міністерства економічного розвитку оце таке.

Там і назву потрібно доопрацювати навіть законопроекту тому, що там   не тільки про імпортні, а й про продукцію, яка йде  на експорт, тобто привести  у відповідність до змісту.

Ну, і також ми проти того, щоб вносити зміни в Закон про захист прав споживачів, тому що питання визначено нашим Законом про, про засади державної мовної політики, так. Тому недоцільно в захист прав споживачів вносити таку зміну. Тобто за умови, ще раз повторюю, от внесення таких змін, так, а, в першу чергу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я це не можу гарантувати, я можу гарантувати тільки…

 

ВІТКІН Л.М.. Ми можемо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми приймемо рішення відправити на доопрацювання авторам, вони знають позицію Мінекономіки.

 

ВІТКІН Л.М. Так. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наш ми повністю підтримуємо уряд в цьому питанні, ми не хочемо паралізувати роботу. Ви хто?

 

СИЧОВА М.Д. Міністерство культури України, начальник відділу мовної політики. На жаль, цей законопроект не був в нас на розгляді, але сьогодні я мала змогу з ним познайомитись, Сичова Майя Дмитрівна мене звати.

Справа в тому, що стосовно пункту, де повинно бути маркування лише українською мовою як пропонує законодавець, тут є висновок головного управління, де вони наполягають на тому, що це суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, де і в сучасному Законі про засади державної мовної політики зазначається державною мовою і регіонально або мовою меншин.

Я хотіла попросити головне управління детальніше заглибитися в закон про засада, Закон (в лапках) "Про засади державної мовної політики", з яким дуже важко зараз працювати, я не відкрию таємницю тут, і проаналізувати, що і, ну, вони наголошують, головне управління наголошує на тому, що теперішній законопроект зобов'язує лише українською мовою маркувати. Але там далі є речення, поряд з українською може викладатися і іншими мовами.

Ми пропонуємо додати, забрати з теперішнього закону "регіональними мовами та мовами меншин" і додати в те речення " зокрема, регіональними мовами та мовами меншин". Чому? Я пояснюю. Справа в тому, що питання політичне, ви прекрасно це знаєте, і всі рішення, які ухвалені зараз, я поділюсь трошки практикою, я все-таки практик, якщо вам цікаво, всі рішення, які ухвалені зараз з приводу регіональних мов ухвалені неправомірно. Пояснюю чому. Всі області, починаючи з півночі на південь і з сходу на захід від Харківської, Донецька і на південь до Одеської ухвалили рішення. Тобто це обласні ради ухвалили рішення про визначення російської мови регіональною на цій території. Таке ж саме право, відповідно до кількості населення, які вважають рідною мовою російську, мали і Чернігівська, і Сумська, і Дніпропетровська, і Кіровоградська, і місто Київ, і Закарпатська, де навіть 12 відсотків населення, і Чернігівська. Але вони не ухвалили такого рішення, пояснювати чому я не буду, всі розумні люди. Всі ці рішення були ухвалені обласними державними адміністраціями. Якщо закон Ківалова, Колесніченка опікується громадами, тобто громадами, які мають певну регіональну мову, вони мали б, відповідно законодавства, ухвалювати рішення знизу до верху, тобто спочатку села, райони, міста, міста, райони, області. Але аналіз показав, ми провели аналіз спеціальний, цей аналіз є на моєму блозі, хто хоче, може подивитися. Всі області ухвалили це рішення зверху до низу, тобто спочатку обласні адміністрації, а потім ……… навіть не всі райони, не всі села, не всі міста.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення, культура це не наша сильна сторона.

 

СИЧОВА М.Д. Я розумію. Колеги, я хочу, щоб ви звернули увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наша сильна сторона, що ми маємо зробити?

 

СИЧОВА М.Д.  Я не знаю що ми можемо… Ми підтримуємо двома руками за цей пункт, де тільки лише державною, а поряд іншими мовами, ми це підтримуємо. Яким чином це юридично зробити, я вам чесно скажу, я не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не зрозуміли, да нам все рівно, ми не про мови дискутуємо, ми не хочемо поставити бізнес в скрутне становище.

 

СИЧОВА М.Д.  А він зараз стоїть в скрутному становищі, тому що 18 мов, вони мусять зараз перекладати на 18 мов, механізмів немає і процедури немає. ……… відповідно до закону Колесніченка там написано, що має відбуватися маркування українською і регіональною мовами меншин, їх 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце програмне забезпечення?

 

СИЧОВА М.Д.  Ні, взагалі маркування, в тому числі програмне забезпечення. Там же я говорю про свій пункт, не про програмний, про програмний колега з Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Здесь два момента. Один это ………

 

СИЧОВА М.Д.  А інший це імпортовані товари. Будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Два момента. Первый момент это программное обеспечение. Говорят, что версия программного обеспечения должна быть обязательна и на украинском языке. Хочу ваше внимание обратить на следующее.

В милиции есть специальный отдел, который  занимается защитой авторских прав. И когда вы покупаете компьютер, например, и там установлена программа, а … (Не чути)

 У вас должна быть такая … в голограммой … говорит, что  … "Майкрософт" передал лицензионные права на свою версию программного обеспечения. Если "Майкрософт" продал бы украинскую версию, все окей, если он не продал такую лицензионную версию, это самоделка и лишение авторских прав.  … есть специально уголовная статья … (Не чути)

 … первая статья, которая…  статью 15, … (Не чути)  она  .. . она у нас половину с вами посадит в тюрьму, которые имеют компьютеры и ... айподы, айфоны. Раньше … маркировки, есть позиция Министерства экономики и Министерства культуры, … не сходятся по этому поводу. Я бы предложил отправить на доопрацювання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Так я хочу уже полчаса тому назад, …

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Голосуем.

 

СИЧОВА М.Д.  Програмне забезпечення регулюється 22 статтею Закону "Про засади державної мовної політики", там написано, забезпечувати можливості обробляти україномовні, російськомовні, англомовні тексти. Потрібно просто внести зміни в цю статтю 22.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто утримався? Хто проти? Один проти.

Що у нас ще осталось? Все?

Соціально значущі продовольчі товари. Что имела в виду госпожа Королевская? Черную икру, что имела? А вы знаете, все, что думает половина парламента.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) У нас депутаты делятся на те, кто пишут законы и те, которые их рассказывают.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте.

Еще бывают такие, знаете, которые не умеют. Подожди, я сейчас скажу умную фразу. У нас есть те, которые не умеют читать, но умеют писать. Да. Ну, что?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. В настоящее время у нас есть ……. закона, статья 12 Закона про ……., которая разрешает Кабинету Министров вводить, как называется, государственное регулирование цен. И список этих товаров определяет Кабинет Министров. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ВОРОПАЄ Ю.М. Поэтому предлагается список товаров, если почитаете, окремо там перечислены, - яйца…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яйця, да, яйця.

 

ВОРОПАЄ Ю.М. … и пытался. ..Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо, что яйца вписали. Без яиц, я там понимаю, "Киевский торт" не испечешь.

 

РАБОТЯГОВА О.І. Можно еще добавить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представьтесь, пожалуйста.

 

РАБОТЯГОВА О.І. Министерство экономического развития и торговли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А сколько вас там в том Министерстве экономического развития?

 

РАБОТЯГОВА О.І. Еще не всех сократил Абрамавичус.

 

_______________. Осталось 30 человек.

 

РАБОТЯГОВА О.І. И все здесь, да. Работягова Елена Ивановна, зам. директора департамента, занимаюсь вопросами ценовой политики. Не только предусматривается определить перечень социально значимых продуктов питания, которые подлежать регулированию. Но и определить методы и способы этого государственного регулирования, еще и предусмотреть, что эти цены могут меняться только в случае изменения роста минимальной заработной платы и пенсии. То есть привязать темпы роста цен на продовольствие к темпам изменения минимальной заработной платы и пенсии.

То есть законопроект не поддерживается. Потому что, как уже было сказано господином Воропаевым, в законе ну, эта норма противоречит самому же Закону про цены и ценообразование, где четко прописано, что Кабмин определяет перечень социально значимых товаров и послуг. И также кто регулирует эти цены.

И мало того, на сегодня весь этот перечень, который определен в законопроекте, он регулируется на основании 1548 Постановы Кабмина 1996 года облдэржадминистрациями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. И я так считаю. Что яйца завтра могут перестать быть социально значущими продовольчими товарами. А в законі буде написано і все?

 

РАБОТЯГОВ О.І. Да. Нет, мало того, почему только продукты харчування на сегодня регулируют, що лікарські засоби, ряд еще дополнительных услуг мы вырвали из контекста только продукты питания и этот перечень, он даже гораздо…

Да, есть, есть. Следующий законопроект уже есть, да, тоже госпожи Королевской.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знову ж таки відчуваю, що Геннадій Леонідович …. вніс би пропозицію відправили на доопрацювання даний законопроект. щось у мене таке відчуття.

 

РАБОТЯГОВ О.І. Відхилити.

Я еще хочу сказать, что в 2000 году была аналогичная попытка зарегулировать тарифы на жилищно-коммунальные услуги и привязать их к тому, что пока не выплатят задолженность по заработной плате и пенсий, то эти тарифы не должны регулироваться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв, відхилити.

 

РАБОТЯГОВ О.І. И Конституционный Суд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати.

Хто – "за"?

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Хто - проти? Хто утримався?

Двоє утрималось.

Рішення прийнято.

Шановні друзі, 5 секунд вашої уваги, 5 секунд.

Тут треба для …. 5 секунд.

Кадрові питання. до нас надійшов лист керівника Апарату, який він нам рекомендує секретаріат на посаду заступника зав.секретаріатом призначити людину, яка працювала в секретаріаті ліквідованого Комітету з питань підприємництва регуляторної та монопольної.

Ми повинні це рішення прийняти або там чи відхилити, але я вважаю, що формувати керівництво нашого секретаріату повинен голова і члени комітету, а не з Апарату.

Тому я ставлю пропозицію відхилити звернення Валентина Олександровича Зайчука і повідомити його, що у нас є дуже …

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це перше. Прошу підтримати мою пропозицію.

Хто – "за"?

Дякую.

Друге. Пропоную декілька кадрових пропозицій. На посаду заступника призначити Чорноус Надію Василівну, порядком переведенням її з секретаріату податкової і митної політики на посаду головного консультанта призначити Конєву Ірину Василівну порядком переведення з секретаріату ліквідованого Комітету антимонопольної політики. Призначити порядком переведення з посади консультанта на посаду старшого консультанта Трапезову Тетяну Сергіївну. І призначати Побоженську Наталію Валентинівну, переведену з посади помічника народного депутата, на посаду консультанта секретаріату нашого комітету. Немає заперечень? Хто "за", прошу проголосувати. Хто проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Зараз будемо лідерами парламентських комітетів. Ще таких два комітети і ми будемо писати листи…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А?

 

______________. В передовиках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Думаю, що передадуть.

Это один раз, а дальше будет все полчаса и разошлись.