Стенограма засідання Комітету від 01 червня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

01 червня 2016 року

Вели засідання Голова Комітету – Іванчук А.В та Заступник Голови Комітету – СОЛОВЕЙ Ю.І.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Можна?

Добрий день, шановні колеги! В нас сьогодні на засідання комітету виноситься три питання. Думаю, що швидко їх закінчимо.

Зважаючи на те, що перший заступник міністра, яка планує бути на нашому комітеті, каже, що затримується в результаті корки на дорогах. Я пропоную наш порядок денний затвердити в такій же редакції. Єдине, що змінити порядок розгляду законопроектів. Першим розглянути законопроект 2431, другим законопроект 3702. І на завершення законопроект про товариство з обмеженою відповідальністю 4666. Чи будуть якісь інші пропозиції? Хто за те, щоб затвердити такий порядок денний з такою черговістю розгляду питань, прошу…

ЧЕКІТА Г.Л. А можно будет сегодня в повестке дня утвердить еще вопрос, чтобы на следующем комитете рассмотреть вопросы, связанные с созданием, я так понял, что это новое управление промышленности, которое в Министерстве экономики, департамент, вернее, новый, чтобы заслушать его. Пути развития промышленности на Украине.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я думаю, що ми це зможемо зробити в "різному", і так, як ми уже робили з Кубівим, коли запросили його на минуле засідання комітету. Ми просто в рішенні комітету пропишемо, запросити на наступне засідання комітету ви озвучити, кого ви хочете бачити з доповіддю по тих питаннях, які ви хотіли почути. Я думаю, що члени комітету підтримають вашу пропозицію.

(Обговорення)

ЧЕКІТА Г.Л. Мне хотелось бы очень все-таки…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно. Поки що тільки закриваємо.

Добре. Ми це розглянемо питання тоді в "різному" четвертим. І я думаю, що підтримаємо це питання.

Хто за такий порядок денний з черговістю питань, прошу проголосувати. Рішення одноголосно.

Переходимо до розгляду питання законопроект №2431. Проект Закону про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Я хочу нагадати, що цей законопроект вже розглядався у Верховній Раді, він був відправлений на повторне друге читання. Нам надійшла певна кількість правок. Секретаріатом комітету підготовлена відповідна таблиця.

 Але перш я хотів запросити до співдоповіді голову підкомітету Сергія Олександровича Фаєрмарк.

ФАЄРМАРК С.О. (Не чути) Таблица ко второму чтению была подготовлена рабочей группой под руководством Виктории Юрьевны Пташник, доработана максимально. По целому ряду объективных причин оно переносилось у нас там рассмотрение, в связи там с отсутствием Виктории Юрьевны по объективным причинам. Я хотел бы, честно говоря, в большей степени сейчас ориентироваться на позицию Виктории Юрьевны, это наш коллега, она много поработала в этом направлении и хорошо владеет этим вопросом, и представителя Антимонопольного комитета.

У нас есть представитель Антимонопольного комитета? То есть у них интерес настолько высокий к этому законопроекту, что они не пришли просто. Мне сложно прокомментировать. (Шум у залі)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Євгеній Якович, я думаю, що, по-перше, буде правильно все-таки звернутися і запитати про причини відсутності, якщо ми запрошували Антимонопольний комітет все-таки на засідання комітету. І хай на наступний раз офіційно нас проінформують про причини відсутності на комітеті керівника Антимонопольного комітету. Все-таки ми живемо в парламентсько-президентській державі і парламент затверджує керівника цієї установи. Бо правильно, щоб хоча б як мінімум на комітет він прибував.

Вікторія Юріївна! Вікторія Юріївна, по тексту законопроекту і по поправках. Прошу.

ПТАШНИК В.Ю. Добрий день, шановні колеги! Я хочу сказати, що… Так, дійсно, цей законопроект був направлений на повторне друге читання, враховуючи те, що тоді, якщо ви пам'ятаєте, в нас зал розділився відносно однієї єдиної компетенції: чи надавати судам можливість змінювати штрафні санкції у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які були накладені Антимонопольним комітетом, чи взагалі від цього повноваження утриматися і залишити ту редакцію, яку ви пропонували до другого читання, зокрема, надавши можливість судам приймати рішення про зобов'язання Антимонопольного комітету прийняти нове рішення в частині накладення штрафу, якщо суди будуть бачити, що методика розрахунку штрафних санкцій була некоректно застосована Антимонопольним комітетом.

21 березня у нас відбулася робоча група якраз по доопрацюванню цього законопроекту, де ми розглядали абсолютно всі поправки. І я хочу так зразу зауважити, що крім цієї категорії поправок, що стосувалося повноважень судів, була ще окрема категорія поправок, яка була, зокрема, народним депутатом Кужель подана. І дана група поправок містила пропозиції про створення незалежної ради при Антимонопольному комітеті, власне, як органу, до якого будуть входити там представники прокуратури і взагалі різних органів, громадських організацій, які так само зможуть переглядати ці штрафні санкції.

Тому і був ще ряд таких більш редакційних поправок, які, мені здається, вдосконалюють редакцію, яка була запропонована до першого читання, зокрема, ми намагалися, серед правок є намагання на рівні закону передбачити, власне там, ті критерії, які застосовуються Антимонопольним комітетом, мають застосовуватися Антимонопольним комітетом при розробці і затвердженні методики розрахунку штрафних санкцій і так далі.

На робочій групі, зокрема, був присутній представник Антимонопольного комітету, громадської ради при Антимонопольну комітеті, Комісії з питань конкуренції Міжнародної торгівельної палати, представники Комітету з конкурентційного права Асоціації правників України, експерти інформаційної кампанії "Сильніші разом", представники Американської торгівельної палати, експерт проекту ЄС "Гармонізація систем конкуренції", ряд представників також юридичних фірм, які спеціалізуються в сфері як раз конкурентційного права. Тому я можу сказати, що в нас досить фахова професійна дискусія вийшла. І за результатами цієї дискусії нами було складено протокол засідання цієї робочої групи, зокрема, мною на всіх членів комітету цей протокол направлений і як раз ви можете позицію бачити відносно кожної з запропонованих поправок, яка, власне, викладена в цьому протоколі.

Крім того, так само я зверталась із запитом на... до голови Вищого господарського суду. Ви знаєте, що наразі категорія справ в сфері конкурентційного права розглядається в переважній своїй більшості Господарськими судами. Власне, тому я зробила запит на голову Вищого господарського суду і як раз запитала їхню позицію щодо того, а чи потрібно надавати це повноваження судам – змінювати штрафні, розмір штрафних санкцій саме. На що Вищій господарський суд України надав мені відповідь, ну, так і на всіх членів комітету я її направляла, де вони як раз сказали, що та наша підготовлена редакція до другого читання, де ми закріплюємо тільки можливість судів зобов'язувати Антимонопольний комітет переглядати рішення в частині накладення штрафних санкцій є досить достатньою і вони вважають, що вона не суперечить меті прийняття проекту. І так само, ну, метою є, я нагадую, забезпечення прозорості і передбачуваності цього правозастосування.

Власне, на підставі цих положень, на підставі думки більшості членів робочої групи і була напрацьована дана табличка, яка запропонована, дана редакція до другого читання, яку ви на сьогоднішній день маєте.

Крім того, нами запропонований так само перехідний період для розробки Антимонопольним комітетом методики і її впровадження. Наразі я хочу повідомити, що проект методики, він є і він вже, Антимонопольний комітет його почав застосовувати. І вони говорили про те, що вони хочуть мати певний час для того, щоб перед тим, як юстувати її в Міністерстві юстиції і робити нормативно-правовим актом, для того, щоб наразі на практиці зрозуміти певні практичні проблеми, які виникають, і відповідно, після цього внести зміни і після цього подати в Міністерство юстиції.

Я думаю, що трьох місяців з момент прийняття законопроекту цілком достатньо. Мені здається, що ми три місяці запропонували. Шість місяців? Значить, тоді шість. Ми можемо це продискутувати. Напевно, що це була позиція Антимонопольного комітету.

Але в той же час моя позиція є такою, що однозначно порядок розрахунку штрафних санкцій має бути нормативно-правовим документом для того, щоби незалежно від волі керівництва Антимонопольного комітету був певний документ, який так само суб'єкт господарювання зможе застосовувати в судах, який матиме нормативно-правовий характер, на які суб'єкти господарювання зможуть послатися.

І, відповідно, якщо АМКУ потрібен шанс для того, щоби його запровадити. Ми можемо цей час їм надати. Але з тим, щоби в майбутньому все ж таки методика стала нормативно-правовим актом, що, власне, відображено так само в підготовленій таблиці до другого читання.

Тому я пропоную затвердити дану редакцію. І, власне, якщо будуть питання по цій редакції так само…

А! І окремо хочу сказати, що ми відмовилися на робочій групі від всіх поправок, які стосувалися створення цього додаткового незалежного органу, при Антимонопольному комітеті. Тому що вважаємо, що це є недоречним, і, очевидно, що застосовувати конкуренційне законодавство мають ті, хто, власне,.. кому в повноваженнях це притаманне. Якщо будуть, з'являються в нас представники прокуратури, представники навіть тих самих громадських організацій, які некомпетентні в цьому, я не думаю, що від цього наша практика правозастосування щось виграє.

Дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую, Вікторія Юріївна.

Чи є бажання у членів комітету висловитись по цьому питанню?

Якщо немає, то… Будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемые коллеги, мы тот раз долго ломали голову над этим законопроектом и если отбросить, как говориться, все факторы внешние, суть вопроса очень проста – мы уходим от субъективного фактора или мы не уходим от субъективного фактора. Толи это субъективный фактор в Антимонопольном комитете, толи это субъективный фактор в судах. Мы хотим убрать механизм, который бы позволял субъективно оценивать ту или иную ситуацию.

Данным законопроектом сказать, что мы его уберем полностью, мы его не уберем, это однозначно, в любом варианте он будет присутствовать. Создать инструктивный и нормативный документ, который бы в автоматическом режиме устроил алгоритм вынесения этих или иных вещей, мы не определим, это естественно. Поэтому в принципе мы тот раз поддерживали, я и этот раз говорю – мы готовы проголосовать за любой вариант, потому что в принципе мы как бы на данном этапе где-то в какой-то степени проблему, возможно, мы теоретически считаем, что мы ее решаем, но я в глубине души уверен в том, что мы ее не решим.

Спасибо.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую.

Будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

Я згодна з вами дещо в тому, що суб'єктивний фактор, напевно, залишається, все ж таки залишається, хоча мені здається, що ми суттєво якраз мінімізуємо той суб'єктивний фактор.

Але я хотіла в той же час прокоментувати що стосується автоматичного режиму розрахунку штрафних санкцій. Він якраз не буде автоматичним, бо конкуренційне право, воно якраз не може бути автоматичним і в жодній країні світу воно автоматичним не є і, більш того, завжди воно носить оціночний характер. Тобто зробити формулу, де ми будемо підставляти конкретно там, конкретні обставини і вона автоматично видаватиме результат, ми би, мабуть, хотіли би так зробити, але це неможливо, цього немає в жодній країні. Але в той же час, якщо ви пам'ятаєте, протягом багатьох років ну взагалі ніколи ніякого ….. розрахунку штрафних санкцій не існувало. Тобто Антимонопольний комітет завжди виходив фактично лише від своєї суб'єктивної власної думки і дещо намагався там пояснювати це тим, що, там, там, був штрафний розмір накладений немаксимальної межі через те, що там, наприклад, порушник визнав свою вину, сприяв розслідуванні і так далі, і так далі. Але така суб'єктивність, яка була до сьогоднішнього дня, вона, ну, мені здається, що більшої суб'єктивності, ну, взагалі не може існувати. Тому, якщо ми введемо принаймні документ, який передбачатиме певний регламент, а які обставини мають бути враховані обов'язково при накладені штрафу, а які є обтяжуючі, а які пом'якшуючі і так далі, мені здається, що це, ну, великий крок, який би так само би більш прозорою міг би зробити діяльність Антимонопольного комітету. Дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Прошу, Вадим Валерійович.

КРИВЕНКО В.В. Вікторія Юріївна, а чи конкретизували ви, яка судова саме інстанція буде розглядати ці питання штрафів? Я чому питаю, якщо буде воля депутатів, ми завтра можемо прийняти Закон про судоустрій і там ми вищі і адміністративні, і взагалі ліквідуємо суди.

ПТАШНИК В.Ю. Ну, на сьогоднішній день, ви знаєте, що у нас є проблема якраз з підвідомчістю даної категорії спорів адже юридично її можна обґрунтовувати як розгляд і господарськими, так і адміністративними судами, хоча практика йде тим шляхом, що більшість все-таки розглядається господарськими. На рівні даного законопроекту передбачається розгляд все-таки господарськими судами, про адміністративні ми тут не говоримо.

В той же час, я хочу повідомити, на разі, принаймні юристи вже досить багато років обговорюють необхідність і доцільність створення конкуренційно-патентного суду, законопроект про судоустрій, який внесений Президентом, він вносить ідею створення Вищого патентного суду, який, там, вони вже переробили назву називається Вищим судом з інтелектуальної власності.

В той же час, ми з Асоціацією правників України вже подали на Комітет профільний з правової політики і правосуддя пропозиції якраз щоб в цьому ж законопроекті по судоустрою вже передбачити, що буде створений конкуренційно-патентний суд, крім, замість цього лише патентного, тому що ми розуміємо, що конкуренційні спори мають свою певну специфіку, однозначно нам треба ця спеціалізація. І з іншого боку спори в сфері інтелектуальної власності, вони в деякій мірі є суміжними зі спорами з конкурентного права, зокрема, якщо ми говоримо про добросовісну конкуренцію. Тому ми ці пропозиції подали, я не знаю коли пропозиція буде комітету, я сподіваюся, що вони це врахують. Але я знаю, що багато принаймні і науковців, і практиків, і тих самих народних депутатів розглядають таку можливість створення в подальшому конкуренційного патентного суду і я думаю, що принаймні на рівні процесуальних кодексів, які далі будуть розроблятися на виконання змін до Конституції в частині правосуддя, я сподіваюся, що ми досягнемо цієї ідеї і тоді зможемо всю категорію цих спорів повністю перевести в спеціалізовані суди.

Дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дякую.

Шановні колеги, чи є інші пропозиції?

Є пропозиція підтримати в запропонованій редакції до другого читання…

ПТАШНИК В.Ю. Я вибачаюсь… (Не чути) Але це важливо.

Ми так само просто консультувались з нашим Головним юридичним управлінням Верховної Ради для того, щоб якраз врахувати їхні всі зауваження. І я можу надати просто це формулювання. Вони нам надали формулювання правильне… Є депутатам, да. Тоді є на руках якраз, да, там, де цей закон набирає чинності, там мається на увазі посилання на вільну нумерацію. Тоді Головне юридичне управління буде візувати, ну як вони попередньо сказали, навіть без зауважень.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно.

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Добре, шановні колеги, тоді ставлю на голосування проект Закону запропонованій редакції до другого читання. Хто – "за", прошу проголосувати.

ПТАШНИК В.Ю. З урахуванням…

СОЛОВЕЙ Ю.І. З урахуванням цього висновку, чи як це правильно називається, документ Головного…

ПТАШНИК В.Ю. (Не чути)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну да, це з урахуванням правки Вікторії Юріївни.

Рішення одноголосне, дякую.

У нас є на друге питання, це питання законопроект 3702 за авторством Парасюка Володимира Зіновійовича. Лист від автора про розгляд за його відсутності.

Шановні колеги, які є думки щодо цього законопроекту? Будемо його розглядати чи… Давайте все-таки є представник Фонду державного майна. В мене пропозиція все-таки розглянути його і прийняти по ньому рішення. (Шум у залі) Да!

Прошу, Дмитро Миколайович.

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Ну, мені якось некоректно коментувати завтра цей законопроект, но я можу своїми словами пояснити, в чому суть цього законопроекту.

В Законі "Про оренду" написано, що в разі, коли завершується термін дії договору оренди і жодна зі сторін – ні орендар, ні орендодавець – не мають зауважень і пропозиції щодо його припинення, то він вважається продовжений на той же самий термін і на тих же самих умовах.

Але ми чітко розуміємо, що із часом вартість об'єкта оренди змінюється об'єктивно, і тому автором законопроекту пропонується в разі продовження терміну дії договору оренди на термін понад три роки, проводити обов'язкову переоцінку об'єкту оренди. Да? От у чому суть.

І в разі, якщо така переоцінка не зроблена, то договір не продовжується. (Шум у залі) Как? Именно так! Именно так, своїми словами.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Мова йде тільки про державну власність, так я розумію?

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Державну і комунальну власність.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Яка позиція фонду по цьому питанню?

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Ну, тут не позиція фонду, а позиція Кабміну взагалі. Ми вважаємо, що законопроект заслуговує на увагу і може бути прийнятий у першому читанні.

Тут є у нас певні зауваження, хто виступає замовником оцієї переоцінки в разі продовження на термін понад три роки. Автором пропонується, що це – орендодавець, це Фонд державного майна. А ми пропонуємо, що замовником може виступати як орендар, так і орендодавець. От і все!

Тому… (Шум у залі)

(Загальна дискусія)

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Так, так! Я рассказываю, Сергей Александрович, слушай… Не надо "дакать", я рассказываю своими словами. (Шум у залі) И я же по-дружески.

Не арендатор же ценит. Арендатор выбирает субъекта оценочной деятельности, который ценит, приносит в органы приватизации отчет. Фонд все это рецензирует. Если этот отчет соответствует требованиям, то тогда продолжение договора имеет место быть, а если он "ни в тын, ни в ворота", мы заставляем все это дело переделать. Наоборот, если фонд будет выступать заказчиком, то тогда фонд должен объявить тендер, отобрать субъекта оценочной деятельности.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Заплатити.

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Заплатить ему денег, которых нет у Фонда госимущества и дальше все то же самое.

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні колеги, а можна ми прокоментуємо…

Власне, в кінці... Доброго дня всім! В кінці минулого року ми звернулися до Фонду держмайна з ініціативою опублікувати на сайті всі чинні договори оренди держаного майна.

Ви можете всі уважно подивитися на сайті, можете подивитися, що, наприклад, приміщення в місті Києві здаються деякі по 25 гривень за квадратний метр, в нас буває і таке. Бувають ЦМК, які, ну, правда, договори довгі, вони індексуються, але ми зробили це публічно так само для всіх активів Міністерства економіки.

Що в нас відбувається з орендою? По суті, вона робиться як це кажуть англійською fit to client, приходить клієнт, він сам обирає оці... Ну, окей, фонд відкрито обирають оцінщика, потім платить, по суті, той, хто буде брати в оренду, тобто в нас вже є конфлікт інтересів.

Друге, всі договори оренди, хтось просить нас заключити на рік, ну, те, що ми бачимо, погоджуємо, хтось – на два роки 11 місяців, це так, щоб не йти до нотаріуса і економить деньги, хтось – на 18 місяців, бардак, ну, чесно кажучи, логіки ніде немає.

Третє, поки в нас це все буде так от вручну і не прозоро, то, ну, там будуть проблеми. Тому що в нас дуже багато нерухомості, фактично всі наші ДП, НДІ – це 95 відсотків їхніх доходів, от ми аналізували по Мінекономіки, це доходи від оренди, це величезні приміщення в центрі міст, де працює 15-20 людей, які реально щось роблять, все решта – здають в оренду, особливо це там на сході України у великих колишніх промислових гігантах, де колись ті інститути займали по 10-15 поверхів.

Власне, вчора ми з моїм колегою Максимом Нефьодовим говорили і вже говорили з головою Фонду держмайна з ідеєю перевести, от як у нас є державні закупівлі в ProZorro, де вони падають по ціні, так само перевести на он-лайн платформу здачі в оренду, але з аукціоном на підвищення ціни, де буде опубліковано що ми здаємо в оренду, де буде опублікований техплан приміщення, яке здається в оренду, де можуть будь-хто в електронному вигляді зайти на, по суті, аукціон і отримати той чи інший актив в оренду на прозорому конкурсі так, як зараз працює ProZorro. Тому ми взагалі тут виступаємо за трошки, в принципі, зміну цих договорів оренди. Але щодо переоцінки більше на 3 років ми теж тут, наша позиція підтримати, тому що особливо промислові об'єкти ми бачимо на сьогодні десятилітні договори оренди, які зараз приходять, у нас продовжують і незрозуміла ціна, частину з них ми на сьогодні розриваємо для того, щоб по реальній ринковій ціні сьогодні перезаключити. Тому глобально ми підтримуємо в першому читанні цей законопроект. Але там набагато більше проблем, які треба вирішувати, ніж одна переоцінка.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Будь ласка.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Ряд вопросов.

Первый вопрос. Насколько я знаю, вся оценка госимущества проводится сертифицированными… Ну, вы напрасно так говорите, потому что, насколько я понимаю, я с этим сталкивался, очень сильно повлиять на оценочную стоимость фактически невозможно, если только человек не боится потерять свое, скажем так, доброе имя или сертификат. Так, что это как бы аккуратнее здесь.

Второе. А как будет проводится оценка имущества, если его арендатор берет в аренду, он потом улучшает, да, и, вот, вы представьте себе, он берет, вот, вы, когда говорите про вот эти вот большие площади, вы может быть, когда видели, там, на восточной Украине, что творится. Но это просто, ну, от, ну, сарай. Через 3 года там уже не сарай, если провести оценку соответствующим образом, то там уже его просто, может быть, и не сдашь уже никуда. Это как-то вообще будет учитываться?

И последнее. Я насколько помню, в Законе о аренде госимущества там существует и обязательно в договорах индексация. Если посмотреть на эту индексацию, она в общем как бы довольно-таки цифру дает очень даже неплохую.

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Немає індексації. Я поправлю Юлію Ігорівну, немає індексації.

КОВАЛІВ Ю.І. У наших є.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Ну, как это "нема"?

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Немає. Законодавчо знята ця норма.

(Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що я так от, якщо Євген Якович може поправити, ну, ми так з регулярністю раз в два-три місяці розглядаємо Закон про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" замість того, щоб, я от, якщо є якісь серйозні системні зауваження до закону, ну, якось можна Мінекономіки і Фонду держмайна розробити один системний, глобальний закон, ну не може ж кожен комітет там одне речення чи два розглядати, потім вносити в зал, голосувати.

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Можна я внесу ясність?

СОЛОВЕЙ Ю.І. Прошу.

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Ну, в нас, відповідно до законодавства за сферу орендних відносин все ж таки відповідає Фонд державного майна, при всій повазі до Мінекономрозвитку. І ваші зауваження абсолютно слушні. На сьогоднішній день Фондом напрацьовані системні зміни законодавством про оренду, і найближчим чином, мається на увазі, через тиждень, вони вже будуть розіслані по міністерствам і відомствам.

Там, як мені здається, ми системно врахували всі прогалини. Но життя іде вперед, це об'єктивно. І давайте трошки потерпимо, і ми все це діло… (Шум у залі)

ДЕНИСЕНКО А.П. Я прошу прощения за опоздание. Я докладывал законопроект в другом комитете.

Я проанализировал тоже этот законопроект, и у меня есть такое же предложение. То есть этот законопроект, он имеет какие-то рациональные зерна, но они не решат проблему никогда. Поэтому давайте мы автору отправим его назад, надо подумать. А подождем все-таки системный зз, который комплексно решит этот вопрос.

Дело в том, что экономика, она, к сожалению, движется не только вверх, но и вниз, и у нас часто бывают такие моменты, когда не только дорожает недвижимость, но и дешевеет. И если раз в три года пересматривать эту ситуацию, а потом произошел какой-то "обвал" цены, то есть мы предпринимателей поставим в такое затруднительное положение, что они просто не смогут заниматься бизнесом и наполнять наш бюджет. Поэтому предлагаю отклонить этот законопроект.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Прошу.

МАТВІЄНКОВ С.А. Я хочу поддержать коллегу. Вы знаете, тут проблема в чем? Должен быть в стране хозяин. Кто-то должен заниматься имуществом. И кто-то должен четко понимать, под что он сдает, для чего он сдает, какие деньги он с этого имеет. И я вам гарантию даю, что любой собственник, имея какую-то собственность, прежде чем куда-то сдать свою собственность, он оценит, а что он сдает, какую прибыль с этой собственности будут иметь, сколько будут иметь, сколько должен платить арендной платы и как это в совокупности получается. Это первый вопрос.

Второй вопрос, абсолютно согласен, что сегодня бизнес идет по спирали: есть где-то рост и где-то можно поднять цену, а где-то наоборот идет спад и нужно сдавать, потому что ее содержать нужно, оно завтра развалится и просто уйдет в никуда. И абсолютно согласен, ……. поднял этот вопрос, абсолютно согласен, что здесь должен быть вопрос не только арендной платы, но и неотделимых улучшений, которые должны сидеть в законе и мы должны понимать, что если ты не отделимое улучшение вносишь, то вы мне, будьте добры, верните то, что я вложил в государство, я имею в виду, давайте с вами посчитаемся тогда.

КОВАЛІВ Ю.І. А тут прихована приватизація може бути.

МАТВІЄНКОВ С.А. А тут у нас, а тут, видите, а тут начинаются вопросы. Так тогда извините, так если я у вас взял сарай, из этого сарая сделал объект…

ФАЄРМАРК С.О. Сережа, смотри, ведь в самом деле… (Не чути)

 Это наше было во многом ноу-хау и "неотъемлемые улучшения". Это наше украинское ноу-хау…

МАТВІЄНКОВ С.А. Так давайте правила игры тогда выпишем.  _______________.   

Нет, я понимаю. Так давайте выпишем правила игры. Есть …... здания, есть ли мне смысл укреплять фундаменты…

(Загальна дискусія)

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Уважаемые депутаты, если у вас есть…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Дмитро Миколайович, давайте…, да. Є пропозиція…

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Якщо є час і бажання, я можу перелічити всі недоліки, які існують в орендному законодавстві. Ми це відчуваємо як ніхто.

(Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ну вибач, ну ми ж почули, що через тиждень ви внесете… Зрозуміло. Тобто я думаю, що протягом місяця ми побачимо системний законопроект, який буде регулювати орендні відносини у сфері державної власності. Правильно?

ПАРФЕНЕНКО Д.М. В цьому контексті… Я вибачаюсь, що я перебираю регламент. Супутнє іде наступна проблема, це методика розрахунку орендної плати.

Як на сьогоднішній день вираховується вартість майна чи орендні ставки майна, яке здається в оренду? Робиться незалежна оцінка нерухомості і в залежності від мети використання, під що використовується це майно, ставиться відповідний відсотковий коефіцієнт і це річна орендна плата. Умовно кажучи, якщо вартість метра квадратного тисяча доларів і він використовується, я не знаю, там, під виставку чи перед офіс 20 відсотків, тобто 20 доларів за метр квадратний будь любезен. Ми розуміємо, що наші орендні ставки на сьогоднішній день, вони в двічі або в тричі вищі ніж вони є на вторинному ринку. І це об'єктивно відвертає від нас потенційних орендарів.

Ця методика розрахунку орендної плати, вона встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ми теж зараз працюємо і вже десь на 90 відсотків в нас є напрацювання в частині лібералізації орендних ставок. Змінюється ситуація, Кабмін підвищує. Я теж гарантую, що на наступному тижні ми вийдемо з пропозицією на Мінекономрозвитку, на Мінфін і на Кабінет Міністрів в частині того, що треба піти на зустріч бізнесу в цій ситуації. Це неправильно, що орендне майно не береться, не користується попитом, а беруться на вторинному ринку ці площі. І цю проблему розумію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тільки одне технічне питання. А скажіть, будь ласка, якщо державне підприємство здає в оренду своє майно, кому йде орендна плата в бюджет чи…

ПАРФЕНЕНКО Д.М. В законі написано наступне, значить, балансоутримувач, тобто державне підприємство може самостійно здавати в оренду тільки до 200 метрів квадратних. Не треба розуміти це так, що вони побили на 200 метрів і здали різним п'яти фірмам. Ні, в совокупності. Так от до 200 метрів квадратних, якщо державне підприємство здає, то 70 відсотків орендної плати йде їм, 30 в бюджет. Якщо навпаки, все, що вище 200 метрів, орендодавцем виступають органи приватизації. І в цьому випадку 30 відсотків йдуть балансоутримувачу, 70 відсотків до державного бюджету.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ясно. Дякую.

Добре. Шановні колеги, є пропозиція… Да, будь ласка. Давайте.

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути) это может быть и предприятие, это может быть и средства производства. И, если я их обновляю, модернизирую, вкладываю, вы меня извините… Если мы с вами говорим в отношении того, что… А?

КОВАЛІВ Ю.І. Купите тогда это.

МАТВІЄНКОВ С.А. Так это другой вопрос. Подождите, это другой вопрос, тогда нужно здесь это… Здесь аренду нельзя отбрасывать как механизм. Я бы на вашем месте не отметал бы его как механизм, потому что не требовало улучшения то о чем мы говорим и спорим, они есть и существуют.

(Загальна дискусія)

ЧЕКІТА Г.Л. (Не чути) Ну, я понимаю, что она может тоже происходит с отдельно взятой территорией землей государственных предприятий, то есть какая практика раньше была у портах, допустим, подписали договор какой-то, дальше строится, допустим, объект, который в дальнейшем отводится под это предприятие уже частное земля и в дальнейшем, когда приходит государство за своим там, получением своих дивидендов, ему говорят: "Дорогое государство, подожди, придешь завтра" и начинают судится, вот в этом ситуация. Как мы решаем вопрос? Или по-прежнему государство теряет там отдельные участки земли на своей территории, как здесь вопрос?

КОВАЛІВ Ю.І. Ну, я вам розкажу дуже яскравий приклад. У нас є одне підприємство в Мінекономіки був старий садочок поганий в Конче Заспі. Взяли в оренду, без согласования сделали неотъемлемое улучшение.

МАТВІЄНКОВ С.А. Остановитесь ....что значит "без согласования"?

КОВАЛІВ Ю.І. … сделали…

МАТВІЄНКОВ С.А. Такого не может быть.

КОВАЛІВ Ю.І. Сделали.

МАТВІЄНКОВ С.А. Нет, это уже ……

КОВАЛІВ Ю.І. (Не чути)

Почекайте. Отримали в наших самых честных судах ухвалу, рішення, що це оте самые неотъемлимые улучшения. Теперь садик этот – дуже гарно зроблений табір, засновник..... Минэкономики уже три года судится за свой актив, а это называется "неотъемлемое улучшение", тоже самое, что вы розказували про порти теж реально.

Тому, дивіться, насправді, даже если мы согласуем, вони потім приходять і кажуть: ми... заберіть у нас оренду, тільки відшкодуйте нам. А, зрозуміло, що в бюджеті грошей нема. Для таких великих проектів є механізм концесії, де чітко записано, що всі поліпшення будуть у концесієдавця, тобто у держави. І це більш, особливо якщо, ви правильно піднімали про порти, в портах концесія – це те, куди іде весь світ і те, де, ну, ми захищаємо свої державні активи.

Тому потім, коли в нас є орендна ставка, уявіть собі на Хрещатику, у нас є для пекарні один коефіцієнт при оцінці, а если это не пекарня, а відділення банку – другий. Коли ви, ну, як бізнес хочете зняти приміщення, їм все одно: в вас буде кафе, пекарня, ну, в них є ринкова ставка. Тому в нас і в ставках там такий разброс між хлібом…, ми просто в себе, на своїх на своїх підприємствах…

СОЛОВЕЙ Ю.І.Юлія Ігорівна, а скажіть, будь ласка, а в мене питання: от, а чого не може сам експерт визначити розмір орендної ставки?

КОВАЛІВ Ю.І. Ось, а потом Кабмин и еще какие-то сверхкоефіцієнти… я от не розумію. Якщо в нас є сертифікований експерт…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Добре. Є пропозиція голови підкомітету відправити автору цей… В когось є заперечення? Прошу проголосувати.

ІВАНЧУК А.В. Доброго дня ще раз всім. На ваш розгляд вноситься законопроект 4666, Закон про товариство з обмеженою відповідальністю, з обмеженою та додатковою відповідальністю, точніше. Командитні товариства, колись писав диплом. Які пропозиції?

ФАЄРМАРК С.О. Поддержать. (Загальна дискусія) (Не чути)

ІВАНЧУК А.В. Тоді я ставлю на голосування…

Ставлю на голосування пропозицію у зв'язку, що законопроект рамковий, дуже серйозний, ми повинні його по повній процедурі розглянути в стінах парламенту. Тому прошу підтримати його в першому читанні за основу, щоб дати можливість суб'єктам законодавчої ініціативи ознайомитись з нашим законопроектом, внести слушні зауваження і, щоб ми могли на осінь вийти з прийняттям цього законопроекту. Немає заперечень? Хто – "за", прошу голосувати.

ДЯТЛОВ Є.Я. Зараз перше читання.

ІВАНЧУК А.В. Хто – проти? Перше читання на цій сесії.

Дякую. Які в кого ще є запитання?

Наскільки я розумію, по 2431, мені дівчата внизу зустрічали, сказали, що жалко, що мене не було. Але я бачу, що прийняли рішення, так?

Добре. Завтра дуже тяжкий день.

ДЯТЛОВ Є.Я. 4 питання наших завтра в залі по банкрутству.

ІВАНЧУК А.В. Можете розслабитися, я думаю, що не буде ні одного нашого питання. Завтра ми почнемо з Закону про судоустрій…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Чи про зміни в Конституції?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон про судоустрій, більше 100 сторінок, ми будемо його розглядати по повній процедурі, це десь година. Потім ми зайдемо в голосування змін до Конституції. Між цим ми повинні ще прийняти Закон про спецконфіскацію. Якось, я так думаю, що буде не до законів наших, але ми будемо готові…

ЧЕКІТА Г.Л. Что завтра в зал опять спецконфискация?

ІВАНЧУК А.В. Так.

ЧЕКІТА Г.Л. Я понял, до судоустроя мы не дойдем.

ІВАНЧУК А.В. Ні, ну, ми по спецконфіскації… По спецконфіскації новий закон, не той, який ми розглядали, ми завтра будемо голосувати тільки включення до порядку денного, погоджений зі всіма уже і з громадськістю, і з адміністрацією, і, там, новий закон буде теж.

_______________. З Європою.

ІВАНЧУК А.В. З Європою.

ЧЕКІТА Г.Л. Еще раз, что раньше будет судоустрий или …

ІВАНЧУК А.В. Ще раз я вам говорю. В 10 годин починаємо розгляд з судоустрою, Закон про судоустрій, який необхідний для того, щоб запрацювала судова реформа змін до Конституції. Розглядаємо цей законопроект і є бажання прийняти його завтра за основу і в цілому, тому що, ми вважаємо, що ми підемо на два читання і від цього законопроекту нічого не залишиться. Вроде би домовились.

Друге питання. Після цього ми включаємо в порядок денний, там, деякі закони і може будемо розглядати виконавчу службу, хоча, я думаю, що не будемо, тому що ми можемо збити там настрій парламенту. І переходимо до змін до Конституції в частині судової реформи. Дуже тяжкий буде завтра день.

(загальна дичкусія)

ІВАНЧУК А.В. Тоді він вже стояв у вівторок у нас в розкладі, я підійду просто до Парубія, коли буде момент і я його поставлю, щоб завтра ми його…

(Загальна дискусія)

ЧЕКІТА Г.Л. Андрей Владимирович, я в "Разном" хочу, да, поднять один вопрос. хотелось бы заслушать на заседании комитета вот этот Департамент новый промысловой политики. Я так понял, вы его опять реорганизовали и опять он создал новый. Хотелось бы послушать что входит в этот департамент, какие промышленные предприятия и как вообще государство в лице Министерства экономики собирается управлять теми промышленными остатками, которые остались в Министерстве экономики в управлении.

И хотелось бы… Друзья, если вы не возражаете, есть такие у нас крупные предприятия как "Госрезерв" и просто пригласить руководителя "Госрезерва" заслушать, потому что я вообще не понимаю что у нас осталось в "Госрезерве". Я просто смотрю тех перечень предприятий, они совершенно на столько разнопрофильные, вот я смотрю, в Одессе там остался…. Я думаю, зачем на сегодняшний день..., допустим, в Министерстве экономики как в оперативном управлении Министерства экономики, если его надо передать допустим, в Аграрный фонд, который занимается интервенцией и производством муки и закрывает на сегодняшний день, чтобы выдерживать как-то хотя бы, вернее цену дешевую по хлебу, то есть посмотреть что вообще осталось в Министерстве экономики.

_______________. (Не чути)

КОВАЛІВ Ю.І. Можна я вам трошки прокоментую.

Власне, ми зараз робимо реструктуризацію в міністерстві, щоб виділити окремий департамент на сьогодні. Ну рік тому, коли Айварас почав робити реорганізацію, їх всіх злили – майно і промислова політика в один. На сьогодні ми будемо розділяти два – управління майном і державною власністю, де, власне, буде управління там тими державними підприємствами, які залишаться в Мінекономіки, більші із них ми будемо передавати в фонд на приватизацію. І фактично формування політики управління державної… Ну це реформа, яку ми робимо і наглядові ради, новий менеджмент, це і фінансові плани, і, можливо, холдингова компанія, де ми готові теж вам на комітеті наше бачення її презентувати по управлінню стратегічними активами.

І друге, це, власне, промислова політика, але промислова політика в нашому баченні, це не управління промисловими підприємствами це формування, власне, стратегії, державних цільових програм розвитку, те, що має робити орган влади. Орган влади, ну, якби, він не має нарізати задания, там, тяжмашу и, там, 45 НДІ, які у нас є. І от, власне, в нас, ми сьогодні уже десь на середньому етапі формування цього документу, який називається, там, стратегія промислової політики. І я, до речі, користуючись нагодою, закликаю вам порадити нам експертів, хто нам може допомогти в фіналізації цього документу. І оце будуть ключові завдання цього департаменту, власне, розробка окремих галузевих програм розвитку, можливо, програма державної підтримки окрема галузей, а не управління державними підприємствами.

І по Держрезерву коротко. Ну, це центральний орган ,який ми координуємо, але КХП под ним. Вони вам можуть презентувати. На жаль, частина, більша частина інформації, яка вас буде цікавити, вона має державну таємницю. Тому, якщо у вас є у всіх державна таємниця, частину досить детальних інформації, що є конкретно в Держрезерві, яка номенклатура, які залишки, це таємна інформація. Але основні ключові, ну, ми готові привести сюди голову Держрезерву і ви подивитесь на його…

ФАЄРМАРК С.О. Я буквально слово. Вот, там, и Сергей, там, тоже вот такими маленькими заводами мы игрались разными. Смотрите, да, это как бы, ну, немножко как бы ситуация у вас там сложится, правда, я искренне говорю, так, знаете, что называется от Лукавого.

Я просто хочу сказать, что вы назначаете сегодня, ну, к примеру, руководителя. То есть, я понимаю, да, там, стратегия, то есть, я тоже в этом наигрался. На самом деле у вас будет проблема, вы назначаете руководителя, который назначается, скажем, с ним подписывается контракт на 3 года. Это он попадает у вас в стандарт среднесрочного планирования. Следовательно вы никуда не денетесь, у вас должны появится планы. То есть, как можно назначать сегодня человека, но, вот, скажем, там, в частном вы работаете бизнесе, вы его приглашаете в какую-то компанию к себе, что, какой план, ему же задачу все равно придется поставить. Понимаете? То есть, ну, нельзя человеку… Ну, в общем-то с ним можно поговорить о стратегии. Это будет клуб полемистов, понимаете. да, где вы будете обсуждать стратегию. А у него контракт на 3 года.