Стенограма засідання Комітету від 18 травня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

18 травня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні члени комітету! На ваш розгляд запропонований порядок денний. Якісь є зауваження? Хто за запропонований порядок денний, прошу проголосувати. Хто – "за"? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Євген Якович, а де Вікторія Юріївна?

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект 4572, внесений Кабінетом Міністрів України, про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Доповідає перший заступник міністра економічного розвитку торгівлі Юлія Ігорівна Ковалів.

КОВАЛІВ Ю.І. Доброго дня, шановний Андрій Володимирович, шановні депутати! Цей законопроект урядом попереднім вже вносився на розгляд Верховної Ради, вже вносився на розгляд комітету і комітет його схвалив до голосування в першому читанні. Але у зв'язку з формуванням нового уряду, відповідно всі законопроекти до уряду повернулися і ми наново вносимо цей законопроект.

Нагадаю, проектом Закону пропонується внести зміни до Закону про ціни і ціноутворення, згідно з якими повноваження органів державного контролю у сфері ціноутворення, виключаються функції по здійсненню державного спостереження моніторингу цін та запобігання порушення у сфері ціноутворення. Власне, в рамках оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, Кабінетом Міністрів було ліквідовано Держцінінспекцію, як орган державного контролю та спостереження у сфері ціноутворення. І покладено функції частково на Держпродспоживслужбу по здійсненню державного нагляду за дотримання вимог щодо встановлення і застосування державних регульованих цін та на Держстат функцію з моніторингу динаміки цін і тарифів на споживчому ринку.

Власне, функцію щодо запобігання порушення у сфері ціноутворення виконуватимуть Кабінет Міністрів, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, наприклад, комісії, які формують тарифи, відповідно до інших законів. Очікуваними результатами від прийняття цього законопроекту буде зменшення, по-перше, кількості точок дотику бізнесу до державних контролюючих органів і узгоджені між собою норми чинного законодавства щодо державного спостереження моніторингу за цінами. Просимо вас ще раз підтримати законопроект, він в такій же редакції повністю, як був, який ми вже обговорювали на цьому комітеті, і внести його на розгляд у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви пам'ятаєте, що ми тоді звертали увагу на неприпустимість вилучення закону України функцію уповноважених органів. Ми тоді наголошували, що важливо підсилити роль Міністерства економічного розвитку і торгівлі у сфері ціноутворення.

Шановні народні депутати, пропонується підтримати наше попереднє рішення про рекомендацію прийняти даний законопроект 4572 у першому читанні за основу.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його вже обговорювали, ми вже навіть рішення прийняли по ньому.

ВОРОПАЄВ Ю.М. А почему мы рассматриваем..?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Уряд всі законопроекти, і той, який ми розглядали, він був під номером 3828 і ми прийняли…

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вопросы можно задавать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Можно вопрос задать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон включіть. Мікрофон включіть, будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы оставляете функцию, которая контрольно-наглядову функцію за дотриманням вимог щодо формування застосування державних…. То есть, есть определенный пакет товаров, основных товаров, которые социально значимые товары и функция государственного регулирования этих цен остается. И это хорошо, и это правильно, тем более в нынешнее время, когда инфляция высокая и так далее. Но вы отказываетесь от функции запобігання порушень у сфері ціноутворень и вы ее исключаете из полномочий государственного органа. Каким образом вы будете осуществлять надзор? Будете только наблюдать, и все? Или вы, каким то образом собираетесь туда вмешиваться. А если вы туда вмешиваться собираетесь, нарушает государственные акты предприятий торговли и предприятий, которые изготавливают товары социально значимые. Да? Там скажем, производят яйца, или производят там хлеб и так далее, и тому подобное. Как вы думаете, что здесь вмешиваться, если вы эту функцию вмешательства, от нее отказываетесь.

КОВАЛІВ Ю.І. В першу чергу, ми відмовляємось від функції, яка є запобігання порушення у сфері ціноутворення, що фактично було дуже великою, коли правопорушення ще не було вчинено, але в першу чергу навіть не стільки центральні органи виконавчої влади, скільки місцеві держадміністрації. І ми зараз отримуємо купу звернень, коли вони маючи бажання, чи то прийти на перевірку, чи то якимось чином більш тісніше співпрацювати з бізнесом, співпрацювати з бізнесом в регіонах, закидують фактично бізнес кучою запитів, великою кількість довідок, необхідністю надавати їм моніторингову інформацію, не маючи потім далі цих контрольних функцій. Тому що контрольно-наглядові функції ми пропонуємо власне врегулювати тільки тими конкретними органами, які мають певні повноваження. І в сфері, наприклад, тарифів у нас є комісія, яка зобов’язана контролювати кожного ліцензіата щодо, власне, встановлення ними регульованих цін і тарифів. В нас є регульовані ціни або націнки на певні види соціальних товарів, те, що уряд регулює і відповідно Держпродветслужба здійснює моніторинг і контроль цього. Але ми пропонуємо мінімізувати органи, які можуть втручатися в бізнес навіть коли цей бізнес ще не здійснив жодне правопорушення. Що таке запобігання порушень у сфері ціноутворення? По факту це написання тони запитів, приходи на перевірки без встановлення того чи іншого правопорушення. Тому ми пропонуємо, оскільки ця функція фактично не виконувалась, якщо і виконувалась то вона виконувалась з іншою метою ніж написано це в законі, ми пропонуємо в рамках дерегуляції цю функцію забрати.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

КОВАЛІВ Ю.І. Да.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как вы собираетесь контролировать цены и предотвращать нарушения ціноутворення по социально значимым товарам. Как.

КОВАЛІВ Ю.І. На сьогодні по соціально значимих товарах у нас, ми не контролюємо ціни, ми фактично контролюємо, уряд контролює по певному переліку визначеному соціально значущих товарів торгові націнки, це ідуть ліки, це є перелік товарів харчування, перелік конкретний медичних засобів. І в нас відповідні функції здійснює, контрольні, в рамках своїх окремих повноважень це реформована Держпродветслужба. От вона і буде це здійснювати.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

КОВАЛІВ Ю.І. Конечно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є запитання?

МАТВІЄНКОВ С.А. Можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійович.

МАТВІЄНКОВ С.А. Мы тот раз высказывали, я еще раз повторю эту позицию. О том, что функции…. возложена частичная система контроля на Держспоживслужбу на сегодняшний день в этих условиях, когда мы имеем такой уровень инфляции, когда мы имеем такой уровень в общем-то доходности населения и когда мы имеем вот такую, будем говорить, ситуацию в экономике, я думаю, что наверное не совсем правильное действие. Вот я не могу за этот закон проголосовать. Я понимаю так, что система контроля со стороны государства за определенной группой цен должна быть, она должна быть жесткая, четкая, понятная. Нынешняя система законодательства она не дает этой системы, я абсолютно согласен. И мы как-бы здесь ……. ничего не поменяем передвинув шашки, будем говорить так, на этой доске. Но я выступаю за то, чтобы Кабинет Министров сегодня разработал конкретную четкую систему жесткого контроля за потребительскими ценами, особенно на социальные группы товаров. И она должна быть жестко привязана з механизму прозрачному и понятному. Иначе мы попадем все через время, попадем в такую ситуацию, когда у нас прожиточный минимум падает замороженный, уровень инфляции у нас растет и прочее, прочее, не буду перечислять. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що я сказав. Дякую, Сергій Анатолійович, це те, що я сказав в своєму виступі, що до другого читання ми повинні посилити роль Міністерства економічного розвитку і торгівлі у сфері ціноутворення. До другого читання ми повинні внести ці поправки. Дякую.

Ставлю на голосування підтримати законопроект 4572 в першому читанні за основу. Хто –"за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? 1 – проти, 1 утримався. Дякую.

Законопроект 4572, внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління та розпорядження об'єктами державного власності. Доповідає заступник міністра юстиції Онищенко Ганна Володимирівна.

ОНИЩЕНКО Г.В. Шановні колеги, доброго дня. Так само цей законопроект розглядався на комітеті. І у березні, 16 березня було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу. Нагадаю про те, що потрібно внести зміни до Земельного кодексу Закону "Про управління об'єктами державної власності" з тим, щоб Кабінет Міністрів мав право розпорядження тими об'єктами, право власності на які визнається за рішенням суду. Тому що ось на даний момент секретаріат Кабінету Міністрів як, по суті, орган, який юридично може уособлювати, власне, Кабінет Міністрів, він, визнається право власності за ним на низку земель або об'єктів нерухомості. І на даний момент ось існує ціла низка справ, де повернуто у власність держави в особі Кабінету Міністрів цілу низку об'єктів нерухомості. Частина з них уже виконана, причому це як різні суди, я маю на увазі, різні частини України. Тобто це не те, що там якась практика одного суду чи там Києва, чи навпаки там Західної України. Виходить, що на даний момент секретаріат Кабінету Міністрів реєструє на себе право власності.

І далі Кабінет Міністрів мав би передати це майно в управління відповідному органу державної влади. Зрозуміло, що якщо це ділянка лісу, от наприклад є там львівські і івано-франківські справи, і якщо це ділянка лісу, секретаріат Кабінету Міністрів просто не може ними розпоряджатися, і в принципі це не відноситься до його повноважень. Проте передати, наприклад, відповідному центральному органу виконавчої влади, який реалізує політику сфери лісового господарства, він не має права тому що відсутня така норма як в Земельному кодексі так і в Законі про об’єкти управління.

Цей законопроект розроблявся спільно Міністерством юстиції і Секретаріатом Кабінету Міністрів ще в березні. І ми дуже просимо його підтримати з тим, щоб секретаріат почав уже передавати уповноваженим органам ті об’єкти нерухомості, які за ним зареєстровані.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які є запитання до доповідача?

Шановні члени комітету, ми 16.03 розглядали законопроект 3828, який є ідентичний і внесений попереднім урядом. І ми прийняли рішення рекомендувати його прийняти в першому читанні за основу. Немає заперечень? Тоді ставлю на голосування підтримати законопроект 4590 в першому читанні за основу. Хто - "за"? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Один проти і один утримався. Дякую.

ОНИЩЕНКО Г.В. Дякую.

ВОРОПАЄВ Ю.М. … и если есть решение суда о передаче земли в державну …, то… Почему это не принимают? Если решение суда есть о передаче земли в державну власність, то есть … закон, который говорит…… Премьер-министр.

Я не понимаю этого…

ОНИЩЕНКО Г.В. Я вам поясню, що наданий момент виключний перелік визначений в Законі про управління об'єктами державної власності. І цього саме такого випадку там не передбачено. Відповідно Кабінет Міністрів зареєструвавши права власності на секретаріат Кабінету Міністрів, юридично, він не може взяти і передати його, ну, з посиленням на конкретну норму закону, наприклад, Міністерство оборони чи ще щось, у нього нема такого повноваження. І ось, щоб уникнуть, ну, ми просимо внести ці зміни. Тому якби… Більше того, якби не було такої кількості справ, якби це була одна чи дві справи, ну, можна було говорити, що якесь неправильне застосування, але це величезна кількість і, ну, дуже великий обсяг таких і земель, і нерухомості.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні друзі! На ваш розгляд вноситься законопроект 4584 про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність. Доповідає Юлія Ігорівна Ковалів.

Дякую представникам.

КОВАЛІВ Ю.І. Цей законопроект ми теж вже вносили, теж уже ми на комітеті його розглядали.

Що передбачає законопроект. Законопроект в першу чергу передбачає впровадження європейських директив і європейського законодавства щодо, власне, регулювання органу статистики. Перш за все законопроектом передбачається, що Держстат стає центральним органом виконавчої влади зі спецстатусом. Фактично іде мова про те, що Держстат стає незалежним органом. На сьогодні Держстат це центральний орган виконавчої влади, який керується і спрямовується Міністерством економіки в Кабінеті Міністрів. Ми відпускаємо Держстат, пропонуємо відпустити в свободное плавание. Для чого це робиться. В першу чергу це робиться це вимога наших європейських партнерів для того, щоб будь-який орган влади не впливав на результати статистики. Це означає, що Держстат чітко буде мати всі повноваження і всі правила самостійно приймати нормативно-правові акти, методики здійснення статистичних спостережень, інші регулюючі документи, які дозволять нам мати об'єктивну, незаангажовану статистику.

Відповідно, крім того, законопроектом пропонується створити Національну раду з питань статистики куди будуть входити як органи влади, які користуються статистикою так і з боку суспільства ті основні користувачі статистики, які є за рамками уряду, це Національний банк, це інші наукові установи, інститути, бізнес асоціації – ті, хто є важливими користувачами статистики.

Далі йде мова про спеціальний порядок призначення та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Він має бути незалежним, професійним і, власне, бути готовим очолити такий насправді дуже відповідальний орган влади. Крім того, забезпечується посилення міжнародного співробітництва у галузі статистики.

Тому ми ще раз просимо народних депутатів у першому читанні його підтримати. До другого читання у нас теж будуть деякі ще пропозиції по напрацюванню, в першу чергу по доступу до даних Держстату. Це те, що у нас потребує бізнес, і це доступу до так званих мікроданих. Це дані, згруповані дані, по певних або ринках, або по певних регіонах, які часто запитує і просить бізнес, просять науковці для своїх здійснення або там наукових досліджень, або для можливості моделювання і прийняття тих чи інших управлінських рішень. Тому ми просимо вас підтримати його до прийняття у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є запитання?

_______________. (Не чути)

КОВАЛІВ Ю.І. ВВП, індекс промисловості. Так, він буде просто окремим органом.

_______________. А на какой переходный период, что планируется?

КОВАЛІВ Ю.І. Ні, от дивіться, не планується перехідного періоду, а планується, що закон набуде чинності і далі уряд прийме відповідне рішення одразу. Скажу, що в принципі, це рішення не потребує додаткових фінансових джерел, а фактично йде мова про підпорядкування Держстату безпосередньо під Кабінет Міністрів як окремого центрального органу зі спец статусом. Що це дає і чому це важливо врегулювати на рівні закону? Це дає можливість Держстату самостійно приймати частину нормативних документів, які мають ознаки нормативно-правових актів – це методики здійснення статистичних спостережень.

От є голова Держстату і вона більш детально розкаже, які можуть бути.

Це великий блок питань і ми раз в декілька років, раз в 5, раз в 10 років робимо переписи населення. Відповідно для того, щоб зробити перепис населення, треба прийняти цілу низку нормативних актів, які будуть регулювати, як здійснюється цей перепис.

Крім того, є дуже багато в Держстаті документів нормативних, які регулюють порядок збору статистичної інформації. Власне, щоб ми… як Міністерство економіки не впливали на цей порядок, бо він може потенційно потім впливати на фактичний результат цих статистичних спостережень, ми пропонуємо зробити Держстат, власне, незалежним органом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. У меня есть просьба к вам. Исходя из содержания ………….. (Не чути)

………..был создан для того, чтобы ослеживать те операции, которые являются сомнительными, которые необходимо………..

А они………информацию не только в отношении……… (Не чути) …в том числе и по заказам тех или иных лиц, как то например……………

Пожалуйста, еще если посмотреть. Потому что исходя из нового пункта………….. эти полномочия не ограничены. Они могут запрашивать любую информацию, которую посчитают необходимой. Понимаете, что имеется в виду?

…..как бы… эта штука очень опасна. Да, на этом, конечно, можно хорошо заработать денег и ………….. или получить информацию о своем конкуренте, да. Или получить информацию для рейдера, например. Я не говорю, что……. там люди плохие и этим будут пользоваться. Нет. Мы законы пишем под…. …………..чтобы законы были… не создавали…. Создавали возможности для государства нормально функционировать. Пожалуйста, посмотрите еще.

КОВАЛІВ Ю.І. Я так розумію, що у вас йде мова про цей обов'язок надавати інформацію, необхідну для проведення статистичних спостережень.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Что это такое?

КОВАЛІВ Ю.І. Статистична спостереження проводяться виключно на… у відповідності до статистичних форм затверджених. Я згодна, давайте до другого читання напишемо більш чітко, щоб ми виключили надання…

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я просто спросил у вас. А вы…

КОВАЛІВ Ю.І. Добре. Добре. Помічаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все?

Нам все рівно потрібно гармонізувати нашу Державну статистику до вимог Європейського Союзу. І я думаю, що до другого читання ми ці всі зауваження врахуємо і отримаємо на виході якісний законопроект.

ВОРОПАЄВ Ю.М. … два зауваження. Первое – это открытость…….. И вторая просьба…

КОВАЛІВ Ю.І. И ограниченность.

ВОРОПАЄВ Ю.М. И ограниченность, да. ……… нужно, а не для сбора там… Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наша робота тому що нам треба буде як депутатам внести відповідні поправки до другого читання.

Шановні друзі, комітет 23.12.2015 року підтримав аналогічний законопроект 3512 для прийняття його в першому читанні і за основу. Пропоную підтвердити наше попереднє рішення. Хто - "за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Законопроект 4603, внесений Кабінетом Міністрів України. Доповідають… Хто від Антимонопольного?

ТАЛАХ В.М. Талах Віктор Миколайович, виконуючий обов’язки директора Департаменту конкурентної політики.

Доповідати?

Шановні народні депутати! Цей законопроект так само розглядався і схвалювався комітетом, але в зв'язку зі зміною Кабінету Міністрів потребує повторного схвалення. Законопроект має головним чином технічний характер і стосується двох моментів. Перший – це порядок формування адміністративної колегії з оскарження державних закупівель. У цей час норма передбачає обов’язкову участь в цій колегії заступника голови комітету і з метою більш гнучкого формування складу цієї колегії пропонується її замінити. Будь-який член комітету, будь-який державний уповноважений можуть сформувати цю колегію. І це гармонізується із змінами в Законі про здійснення державних закупівель, які передбачають, що не може бути членом колегії особа, в якої може виникати конфлікт інтересів.

Зрозуміло, що якщо у нас всього лише 9 членів комітету, в той числі три заступники, то ще і застосування тієї норми, якщо в комплексі ці норми обидві будуть працювати, іноді формувати таку колегію буде складно. Тому для того, щоб сприяти уникненню конфлікту інтересів при формуванні колегії пропонується змінити норму, формувати колегію з складу будь-яких державних уповноважених. Це перший момент.

І другий момент стосується запитів інформації. Юлія Ігорівна вже казала, що одна зі складових дерегуляції – це зменшення різного роду потоків інформації, що йдуть до державних органів. Ми пропонуємо, що якщо протягом року суб'єкт господарювання надавав до Антимонопольного комітету певну інформацію, а іноді це бувають доволі великі обсяги, він може їх повторно не надавати, а просто зазначити де, кому і в який спосіб він цю інформацію надавав.

Значить… цей законопроект розглядався комітетом, був підтриманий. Прошу його знову підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які є запитання до доповідача? Будь ласка, Юрій Миколайович.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, будь ласка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы знаете, эта идея в отношение того, что надзор за госзакупками отдать Антимонопольному комитету предлагали еще… Сейчас скажу. В 2011, по-моему, году будучи… или в 2012 году паны Лукаш, будучи министром юстиции именно это и предлагала.

…спрашивал, вот контроль за государственными предприятиями осуществляет или Фонд госимущества, или Министерство экономического развития и торговли. А контроль за госзакупками отдается Антимонопольному комитету. Почему? Не проще ли было бы отдать этот контроль Министерству экономического развития и торговли, которое и осуществляет управление государственными предприятиями? Мне так ничего и не пояснили, не смогли объяснить.

А может вы мне объясните, почему контроль за госзакупками вы, министерство, которое управляет государственными предприятиями, отдаете Антимонопольному комитету.

КОВАЛІВ Ю.І. Я вам скажу: для того, щоб не було конфлікту інтересів. Ми ж державні закупки в більшій частині, це навіть не державні підприємства, тому що згідно Закону "Про публічні закупівлі", власне, процедури публічних закупівель зобов'язані здійснювати виключно підприємства на регульованих ринках, а всі решта державні підприємства не зобов'язані. І це теж трохи велика проблема, тому що частина наших державних підприємств фактично відмовляються переходити на публічні закупівлі. Але найбільша частина, власне, коштів, які, і закупівель, які здійснюються через механізм публічних закупівель, – це пряме бюджетне фінансування. Це закупки, наприклад, ліків через бюджет Міністерства охорони здоров'я, закупка книг, витрати армії, витрати Міністерства внутрішніх справ, витрати всіх державних підприємств, які надають державні послуги.

І тут це не є зовсім повноваження Мінекономіки. Крім того, Мінекономіки є органом, який формує політику, тобто фактично визначає процедури, порядки закупівель. І насправді тут є конфлікт інтересів. Орган, який формує політику, він сам себе, і потім виконання цієї ж політики контролювати не повинен. Тому ці функції були передані в Антимонопольний комітет.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Но с другой стороны… что представители министерства, они входят в наблюдательные советы, да, они ходят на собрания…

КОВАЛІВ Ю.І. Но не всех компаний.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Подождите, подождите. А кто тогда ходит от имени государства на собрания акционеров, акционерных обществ? Кто ходит и представляет интересы государства на наблюдательных советах? Никакой другой же орган это не делает, только ваше министерство. А кто?

КОВАЛІВ Ю.І. Ні, дивіться, є різні державні підприємства…

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я закончу вопрос, да. И только им наибольше понятно мотивы покупок тех или иных, да. Тут же жалобы на нарушение Закона о госзакупках Это жалобы конкретные. По конкретным предприятиям, по конкретным закупкам. Или вы как бы для того, чтобы, как я вас понимаю, разделить риски, чтобы не было коррупции, убрать это все из-под контроля тех людей, которые понимают и знают это, и отдать тем, кто это будет со стороны как независимый наблюдатель контролировать? Не могу понять.

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, перше. Так, що стосується контролю державних підприємств. Насправді в кожного державного підприємства є свій так званий акціонер зі сторони держави, фактично орган управління. І це не є всюди Міністерство економіки. В цілому в нас десь приблизно три з половиною тисячі державних підприємств. З них тільки в Міністерства економіки – 350. Решта є в МінАПК, в Мінінфраструктурі, і в інших міністерствах. По суті ті, про які ви кажете, наглядові ради, які, дасть Бог, ми з вами створимо, коли 3062 проголосується, тому що маєм надії, можливо, завтра ми все-таки його проголосуємо, тоді у нас будуть створені наглядові ради у всіх державних підприємствах. Поки що ми це можем робити тільки в акціонерних товариствах. І туди входять різні представники. Наприклад, в Мінекономіки, так, це наші працівники. В Мінінфраструктурі це працівники Міністерства інфраструктури. Тобто немає такого одного.

Що стосується, власне, чому Антимонопольний комітет, тому що вони можуть насправді подивитися досить професійно. І зараз ми з ними активно ведемо цю роботу з точки зору оскарження закупівель. Насправді найбільша проблема в оскарженні закупівель це, ключове, це конкурсні умови. Не те, по якій ціні закупили, а те, які умови виставляли, там, голубі очі постачальника, чи наявність 51 людини з таким-то дозволом. Тобто насправді найбільша проблема в непрозорих тендерах це кваліфумови до тих, хто буде участвувати в тендерах. І чому тут Антимонопольний комітет, тому що його завдання подивитись чи ці умови звужують конкуренцію і доступ постачальників до цих закупівель, ну, і прописується фактично під одного постачальника, чи вони можуть забезпечити реальну конкуренцію. От, власне, тому ці повноваження були передані до Антимонопольного комітету.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

______________. Давайте зададим еще пару вопросов.

(Шум у залі)

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

ФАЄРМАРК С.О. …закупках утратит свою силу в связи с вступлением в силу Закона Украины "О публичных закупках". И для центральных органов исполнительной власти и заказчиков в отдельных сферах хозяйства, они, это наступает с 1 числа апреля 16-го года, а для всех заказчиков с 1 августа 16-го. Частью третей статьи 8 которой предусмотрено, что председатель указанной коллегии должен иметь просто высшее образование, а не высшее юридическое образование, как это предусмотрено в том законопроекте, который сегодня подает Кабмин.

ГНЭУ обращает… дело, да, как на достаточно курьезную, я бы сказал, да, там ситуацию, которую вы не досмотрели.

Ну, что касается основных вопросов, да, я бы все же, считаю, что подобные вещи, это очень серьезный инструмент. Хотя, если откровенно говорить, да, я не являюсь лоббистом именно в данном случае, да, исключительно высшего юридического образования. В данном концепте я не понимаю, да, тут смешанное такое. Тут много экономики, да. И это коллегиальный орган. Поэтому, честно говоря, тут акценты расставлены спорно. Ну, а сам законопроект не готов. Мое мнение: он просто не готов. Его не подготовили должным образом и не учли очень серьезные моменты.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які запитання ще в кого є? Будь ласка…

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. В мене одне є запитання щодо суперечливої норми, яку я бачу, що все ж таки особа, до якої буде запит інформації від Антимонопольного комітету, якщо в нього змін як таких не було, то він може зіслатись на це, що "в мене змін не відбулося", і сказати, що "я там відправляв цю інформацію такого-то числа" і… Скажіть будь ласка, як Антимонопольний комітет буде розуміти, чи ця зміна відбулася чи ні? То як це буде відбуватись?

ТАЛАХ В.М. Значить, ми будемо дивитися на зміст тієї інформації, яку він нам надавав. Справа в тому, що в нас завжди запит є, це він чітко структурований. Там завжди є чіткий перелік питань, що ми питаємо. І ми маємо можливість по своїй системі дивитись, які відповіді у нас були. Тобто ми будемо просто перевіряти. Це технічно можливо це……. Да, звичайно, це трохи збільшує наше навантаження, але воно збільшує… зменшує навантаження бізнесу. І ми свідомо пішли на те, щоб збільшити своє навантаження на користь наших партнерів з бізнесу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

_______________. …доработаем до второго чтения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я навпаки бачу шалене бажання членів комітетів прийняти його за основу, щоб до другого читання його допрацювати.

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, значить, якщо не получиться допрацювати, будемо приймати відповідне рішення на другому читанні/

Прошу.

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановні народні депутати! Шановний Андрій Володимирович! Минулий рак, коли ми голосували цей закон на засіданні комітету, там було, ми пропонували тоді, всі депутати підтримали слово "юридичну освіту" викреслити. І тоді у нас…

Да, технічно було. І я думаю, що у нас в рішенні комітету має це бути як минулий раз відобразити це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечують?

Ставлю на голосування підтримати ідентичний законопроект, який був у нас, 3394, зараз він 4603, внесений урядом в першому читанні за основу. Хто – "за", прошу голосувати.

З урахуванням того, що сказав Євген Якович, да.

Дякую.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект 4630 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними підприємствами, що виготовляють бланки цінних паперів, документи та бланки, які потребують використання спеціальних елементів захисту.

Доповідає заступник міністра фінансів Капінус Євгеній Валерійович. Будь ласка.

КУПІНУС Є.В. Добрий день!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день. Приємно познайомитися.

КУПІНУС Є.В. Взаємно.

Шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати! Я хотів би зазначити, що зазначений законопроект також уже вносився до Верховної Ради і був повернутий до уряду у зв'язку із зміною складу уряду.

За минулим засіданням зазначений законопроект розглядався і було прийнято рішення внесення його до залу і ухвалення у першому читанні і в цілому. Тому я просив би підтримати.

І заодно хочу наголосити на тому, що законопроект в цілому спрямований на те, щоб забрати, скажемо, надлишкові функції, як зазначив сам Нацоінальний банк, і в Національного банку і передати його до уряду. Зокрема в частині управління підприємствами, які виготовлять сурової звітності, інші цінні папери в зв'язку з тим, що зазначене повноваження в принципі знаходиться за рамками повноважень і Національного банку. Тому пропонується, щоб зазначені функції закріпити і відповідно до Конституції за урядом, і уряд повинен його делегувати відповідному органу управлінню в зазначеній сфері. Відповідні зміни пропонується внести до Господарського кодексу і інших законопроектів. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які питання до доповідача? Будь ласка, Сергій Анатолійович.

МАТВІЄНКОВ С.А. Мне вот логика не совсем понятна. Ну, я просто беру два шага предыдущих. Мы стараемся создать прозрачную систему работы, систему управления в государстве, да, систему статистики делаем независимой. Делаем такой, чтобы она нормально, прозрачно действовала без влияния исполнительных органов власти. Это мне понятно.

Здесь мы имеем механизм, который обеспечивает изготовление подакцизных документов, бланков строгой отчетности независимого органа, мы его забираем и отдаем как-бы Кабинету Министров. Я что-то не совсем понимаю логики.

КУПІНУС Є.В. Ну, на сьогодні виготовлення самих документів по міжнародній практиці в цілому не являється повноваженням такого незалежного органу. І в цілому в більшості випадків це є повноваження виконавчої гілки влади, відповідно до Конституції у нас саме виконавча гілка влади здійснює управління об'єктами. Тому пропонується просто-напросто передати ці функції до Кабінету Міністрів.

КОВАЛІВ Ю.І. Ну, вже якщо говорити… Я трошки додам… Якщо говорити про не регулятори то Національний банк є регулятором в першу чергу і такі регулятори не управляють державним майном. І, якщо ми говорим, що у нас все-таки в державі єдиний орган виконавчої влади це ті органи, які уповноважені управляти державним майном, то Національний банк як окремий конституційний орган, як окремий регулятор не може цим майном, не логічно, щоб він їм управляв.

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 …который изготавливает акцизные марки, бланки и так далее. Это же тот же самый завод, где печатаются и государственные награды, да. Ценные бумаги, там, деньги и так далее. ... да, это Минфину это не Минфину. Можете объяснить.

КУПІНУС Є.В. Ні, так сьогодні…., яка в принципі також має типові функції, знаходиться в управлінні Міністерства фінансів.

Національний банк за зверненням, яке було до комітету сам зазначив, що для нього це не є властивими функціями, і що вони не бучать в цьому необхідності. Тому якраз було запропоновано, щоб зазначені функції передати…

ВОРОПАЄВ Ю.М. То есть эти станки, которые печатают деньги, они будут у Национального банка, а эти станки, которые печатают там крупные купюры…, будут у Минфина или что? Это… (Не чути) Как это делить собираетесь, я не понимаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте, я відповім, Юрій Миколайович, вам на це запитання. Тому що поліграфкомбінат "Україна", який ви маєте на увазі, він був раніше під Міністерством фінансів, потім ми його в комітеті передавали під Національний банк. Але є офсетна фабрика, яка і залишилася під Міністерством фінансів. І замість того, щоб в законі… ми на попередньому засіданні комітеті з вами прийняли це рішення, щоб в законі не було просто назви "Національний банк" ми пишемо широке поняття, яке включає в себе і Національний банк, і Міністерство фінансів, і будь-які інші органи, які будуть завтра здійснювати цю політику. Ми пишемо широку норму, і вона називається "центрального органу виконавчої влади (що це може бути і Національний банк, і Міністерство фінансів) що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за ведення цих бланків". Тобто широка норма, яка не дасть… завтра нам не треба буде з вами як пожарній команді міняти слова, міняти якісь речі, коли буде змінена підпорядкованість того чи іншого підприємства, яке цим займається.

Якщо немає більше зауважень, шановні друзі, прошу підтримати наше попереднє рішення і рекомендувати парламенту прийняти даний законопроект 4630 за основу в першому читанні.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гірше від цього не стане?

Я теж би казав, якщо з врахуванням цієї правки… (Шум у залі)

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 (Шум у залі)

______________. Ну, это разные…….. фабрика, а это…..…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні! Юрій Миколайович! Юрій Миколайович, якщо ми додамо до проекту закону… Юрій Миколайович, якщо ми додамо до проекту закону те, що я зачитав текст, можем прийняти його в цілому. Немає заперечень? Які?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Национальный банк – это независимый эксперт, получается в данном случае. Выпускает ценные бумаги, акцизные марки и так далее. Если эту функцию забирает и отдает кому-то, непонятно кому, даже не называя кого. Тогда я не понимаю для чего. Я не понимаю для чего. Я знаю, в Национальному банке очень строгая система учета и контроля за ценными бумагами и так далее, там каждый листик нумерацию имеет и так далее и тому подобное…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно нікуди… Воно нікуди не входить. Ми з вами прийняли закон, яким передали поліграфкомбінат "Україна" з відання Міністерства фінансів під Національний банк. Національний банк зараз звертається з листами на уряд, на наш комітет, що ці функції йому не властиві. Національний банк не хоче цим займатися. Керівник…

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Керівник каже, нащо я повинна займатися вашими акцизними марками, нащо я повинна займатися вашими бюлетенями виборчими, нащо я повинна все це робить. Передайте назад, Міністерство фінансів буде чи це Кабінет Міністрів буде, я не знаю…

МАТВІЄНКОВ С.А. (Не чути)

ДОВГИЙ О.С. Пане голово, є пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ДОВГИЙ О.С. Поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ДЯТЛОВ Є.Я. Андрій Володимирович, я вибачаюсь. Там вони допустили помилку. Здійснення державних закупівель, зараз закон про публічні закупівлі, то треба нам записати в поданні комітету, що з урахуванням змін внесено Закон про публічні закупівлі. Там…

(Загальна дискусія)

ДЯТЛОВ Є.Я. Там про інший закон, а це інший закон. І в тому, і в тому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто з урахуванням Закону про публічні закупівлі, який набрав чинності.

ДЯТЛОВ Є.Я. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Я не проти.

Можемо голосувати, Олесь Станіславович.

(Загальна дискусія)

Шановні друзі, 05.11.2015 року наш комітет розглядав ідентичний законопроект 3317, по якому прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу та в цілому. Прошу підтвердити наше попереднє рішення і підтримати законопроект 4630 за основу та в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Хто проти? Двоє проти. Хто утримався? Рішення прийнято, дякую.

Шановні друзі, у нас залишився законопроект 2431, який ми не розглядали на попередньому засіданні у зв'язку з тим, що автор, це наша колега Вікторія Юріївна Пташник. І ми його перенесли, щоби без неї його не розглядати. Яка позиція членів комітету з цього?...

ДОВГИЙ О.С. Поки чекаємо Пташник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перенести. Дякую.

Шановні друзі, у мене коротеньке оголошення. Завтра о 14 годині, о 14.00, о другій годині дня, буде круглий стіл по питанню захисту прав споживачів. Запрошую всіх прийняти участь у даному круглому столі. Він відбудеться на Грушевського, в кімнаті 11. Це там, де раніше проходила Погоджувальна рада, де завжди ми проводимо круглий стіл.

Всім спасибі. До зустрічі.