Cтенограма засідання Комітету від 15 липня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

15 липня 2015 року

Веде засідання заступник голови Комітету СОЛОВЕЙ Ю.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. (Шум у залі)  Ми вам не мішаєм?

Добрий день, шановні колеги.  Розпочнем засідання нашого комітету. Хочу перед нашою офіційною  частиною  від імені комітету, всіх членів комітету, вчора у нашої колеги була дуже гарна дата – у Олени було 25 років – давайте її  всі разом привітаємо. (Оплески) І побажаємо, щоб Олена завжди так гарно виглядала, я вона виглядає.

Шановні колеги, у нас є  розданий порядок денний і є п'ять законопроектів. Чи є у когось  якісь побажання по доповненню і  по порядку розгляду даних законопроектів?  Немає? Ну тоді я пропоную проголосувати. Хто за такий  порядок денний, прошу  проголосувати. Дякую. Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до розгляду законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів України  номер 2319а. Доповідає перший заступник голови Фонду державного майна України Парфененко  Дмитро  Миколайович. Прошу.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Шановний Юрій Ігорович! Шановні народні депутати! Уряд разом з Фондом державного майна намагається систематизовувати і вдосконалювати законодавство з питань приватизації, що взагалі і стало підставою появлення даного законопроекту. Він складається із декількох новел, які імплементовані в законодавство про приватизацію, в Закон "Про Фонд державного майна" і в Закон "Про Кабінет Міністрів України".   Там пояснювальна є. Якщо  дозволите, я коротко прокоментую суть цих новел, а після того з задоволенням надам відповіді на можливі   запитання.

Значить, в глосарії  пропонується проект Закону про приватизацію  державного майна прописати, що приватизація здійснюється на основі  принципів відкритості і прозорості.

Далі. В статтю 8 Закону про приватизацію державного майна, яка регламентує, хто може бути учасником в процесі  приватизації, пропонується  дописати новели, переписавши їх  із Закону про санкції. А саме, що "покупцем об'єктів в процесі  приватизації не може бути юридична особа зареєстрована в державах, які визнані  Верховною Радою державою-агресором" і так далі .

Далі. Наступна новела, вона вже раніше озвучувалась на даному  комітеті у Верховній Раді. Пропонується прибрати норму із статі 18.4 прим., якою    імперативно передбачено продаж невеликих пакетів  акцій  в 5-10 відсотків  перед продажем   великого пакету акцій. На нашу думку,  це  призводить до розпорошення пакетів акцій і ніяким чином не допомагає встановлювати ринкову вартість майна підприємства, що пропонується о продажу.

Далі. В статтю 16 знову ж Закону про приватизацію державного  майна пропонується внести зміни де написати, що "продаж об'єктів приватизації  може відбуватись за участю радників у порядку встановленому Кабінетом  Міністрів  України". Залучення радників зараз дуже модна тема, хто її тільки не пропагандує, починаючи від Міністерства  економрозвитку  і Мінфіну, і Фонду державного майна.

Далі. В статтю 23 Закону про  приватизацію державного майна передбачається  внести зміни, за рахунок чого мають  фінансуватись ці радники, які допомагають   продавати майно в процесі  приватизації. В раніше діючій нормі, там було написано, що радники, послуги  радників сплачуються за рахунок державного бюджету. Оскільки ми розуміємо,  що цих грошей,  на сьогоднішній день, в  бюджеті  нема, то передбачається написати таке, що фінансування може бути як за рахунок державного бюджету, а також коштів міжнародних організацій та інших не заборонених законодавством джерел за рішенням  Кабінету Міністрів  України в порядку, що встановлено Кабміном.

І ці ж  норми пропонується продублювати в Законі про Фонд державного майна і в Законі про Кабінет Міністрів України. Є позитивний висновок Науково-експертного управління з невеликими зауваженнями, де написано, що пропонується підтримати цей законопроект в першому читанні з подальшим доопрацюванням.

Ще раз наголошую, що я висловлюю позицію не Фонду державного майна, а уряду, тому прошу підтримати запропонований законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До співдоповіді запрошується голова підкомітету Денисенка Анатолія Петровича. Прошу.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Добрый день, господа! Законопроект, скажем так, эти новации, которые сейчас предлагаются они уже были рассмотрены нашим комитетом в предыдущий период, в зале, к сожалению, не нашли достаточного количества голосов. Но насколько я понимаю  они достаточно полезны для нашей страны. Поэтому я предлагаю все-таки его поддержать и вынести в зал на рассмотрение, взять за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні депутати будуть ще запитання, побажання, пропозиції?

 

(Не чути)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Рассказываю, да, тут надо своими словами объяснить. Смотрите, как правило, оплата услуг советника – это сумма двух составляющих, так называемый ретейнер, который идет из бюджета, или из бюджета Фонда госимущества, короче, из бюджета продавца. И .., это процент или определенная сумма, которая платиться советнику за счет средств покупателя, в случае успешной продажи.

Мы понимаем, что в бюджете этих денег нет, никакого ретейнера советнику для того, чтобы он выехал на предприятия, произвел там маркетинг, …и тому подобное, нету. Поэтому рассматривали следующий вариант. Вот на примере конкретного объекта "Центрэнерго", про который сейчас не говорит разве что только ленивый. Есть такая…, Международная финансовая корпорация. Это организация американская, с хорошим именем, которая имеет определенный опыт работ по подготовке объектов приватизации.

 

(Не чути)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Мирового банка, я оговорился, Юрий Николаевич, прошу прощения, дочерняя структура мирового банка.

Рассматривали вариант, где же найти деньги на предварительное финансирование при условии отсутствия этих денег в бюджете. Возникла интересная конфигурация, есть …, хорошо известная организация, у них есть договорные отношения по донорской помощи государству Украины, которые формализованы между… и правительством в виде Минэкономразвития. … готовы выделить эти деньги на оплату услуг МФК в случае, если они будут отобраны консультантами по подготовке приватизации объекта, в данном случае "Центрэнерго". Но такая конструкция, она нигде не унормирована ни законодательством, ни подзаконными актами. Опять же, как говорится, …на выдумки хитра, называю вещи своими именами. Если нет денег бюджете, есть добрый дядюшка Сэм в лице…, который готов заплатить денег, почему бы этим не воспользоваться, вот и все? … организация в данном случае это…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є ще якісь?

Шановні колеги, є нам необхідність ще на друге читання чи можемо рекомендувати прийняти за основу і в цілому даний законопроект?

 

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, справа в тому, що ми ж ці всі речі вже обговорювали у нас на комітеті і зал обговорював. Тут в принципі вже все зрозуміло, просто це, скажемо так, причесаний варіант цих всіх речей. Тому ну що ми ще будемо обговорювати між першим і другим читанням? Тому я вношу пропозицію проголосувати даний законопроект за основу і в цілому.  Хто - "за"?    Прошу проголосувати.  Хто проти? Хто утримались?

Тоді ставлю пропозицію проголосувати даний законопроект  в першому читанні.  Хто - "за"?  Прошу проголосувати. 8 – "за".  Хто проти?   І, відповідно, "утримались" - немає. Дякую.

Переходимо до другого законопроекту. Закон  за авторством нашої  колеги Пташник Вікторії Юріївни про підвищення рівня корпоративного  управління в акціонерних товариствах. Прошу, Вікторіє Юріївно.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Шановні колеги, там не тільки   за моїм авторством. Зокрема, чотири депутати, народні депутати члени нашого комітету підписалися під даним законопроектом. Я можу вам  нагадати, що дана ініціатива ще була піднята комісією  з цінних паперів фондового ринку, коли ми  з вами розглядали питання про запровадження так званого  похідного позову. І говорили про те, щоби забезпечити цей баланс, нам треба запроваджувати механізми так званоъ обов'язкової процедури викупу акцій у  міноритарних акціонерів мажоритарними акціонерами і відповідно вимагати процедуру  надання можливості міноритарним  акціонерам вимагати   у них викупити їхні акції у  випадку досягнення розміру цих акцій 5-ма відсотками.

Чим зумовлена дана ініціатива? Тим, що ми фактично  пробуємо імплементувати директиву ЄС. І взагалі законодавство, як ми знаємо про акціонерні товариства, воно не забезпечує ніякої можливості участі в управлінні товариством акціонерами, які мають акції в розмірі 5 відсотків. Тобто, якщо  ще є 10 відсотків, то зрозуміло, що такий акціонер може хоч якось впливати на  діяльність. 5 відсотків – це вже таке незначне володіння,  і відповідно акціонер може ним розпорядитися.

Дана ініціатива тоді була, коли ми з вами проговорювали, ми говорили, що  комітетом буде подано відповідно… не знаю, що сталося, ми тоді підписували дану редакцію, надану Комісією з цінних паперів. І, зокрема, в Комісії з цінних паперів і фондового ринку вони розроблялися. Щось сталося, чомусь вона не буле зареєстрована відповідно, тому деякі депутати, члени нашого комітету, зокрема пан Фаєрмарк, Соловей, Матківський і я запропонували його зареєструвати і розглянути.  Я думаю, що… ну він розглядався ще дуже давно і на  засіданні Комісії з цінних  паперів, і був підтриманий асоціацією правників України так само, як і ……. запровадити даний механізм      корпоративними юристами в життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Миколайович, прошу.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хотел бы всем напомнить,  что  примерно месяцев 4 или 5 назад, я уже не помню даже точно дату, мы здесь, на комитете, очень бурно дискутировали по поводу этого законопроекта, который предлагала Комиссия по ценным бумагам. И тогда тоже присутствовал господин Либанов.  (Шум у залі)  Секундочку!  Секундочку!  Если я не прав, вот сидит  Либанов, он меня поправит.

 И это я спорил с ними, что это не является европейской практикой в частности конкретно, одна-единственная норма не является  европейской практикой. Это обязательность мажоритарщика, достигшего 95 процентов, выкупать акции у миноритарщика,  если он того захочет.

И тогда  господин Иванчук поручил мне вместе с Комиссией по ценным бумагам это законопроект  доработать. И мы ушли дорабатывать законопроект. Я лично подготовил поправки к данному законопроекту, отправил лично Максиму Либанову  как представителю Комиссии по ценным бумагам, они туда попали, и  они пропали. Ничего больше не появлялось.

В мыслях осталось, что закон в первом чтении и он уже ушел  уже как готовый. Оказывается, мы тогда не приняли. Он по-прежнему остался непринятый. Я посмотрел, а какая же на самом деле европейская практика и что мы хотим сейчас внести этим законом,  и что мы в итоге создадим. Действительно, есть Директива ЕС номар этой директивы ЕС, сейчас, секунду, я вам ее зачитаю. 

А 21 апреля 2004  года 204/25 ЕС, совершенно верно. В этой директиве определены права миноритарных акционеров и отдельно определенф права мажоритарных акционеров, более того, отдельно переведена рыночная цена таких акций. Так вот согласно раздела, который касается прав миноритарных акционеров, у него есть право в случае, если кто-то достигает контрольного пакета, а контрольный пакет это более 50 процентов и по нашему закону, и также по европейским директивам, у него есть, у миноритарщика есть право, а у мажоритарщика есть обязанность разослать всем аферту с предложением выкупить у них акции. Миноритарщики тут-же имеют право сказать, на, тоже мои акции покупай.

Согласно директивы ЕС, цена справедливая, рыночная цена при этом определяется как средняя взвешенная, исходя, минимум, из шести месяцев и, максимум, из десяти последних месяцев продаж на фондовом рынке, вот так написано здесь. А дальше статья 15 этой же директивы, которая говорит о праве мажоритарщика, где написано, что у них есть права, если они достигли более 90 процентов капитала, в разных странах по-разному, там в одних странах, по-моему в Италии 97 процентов, во Франции по-моему 95 процентов. Она колеблется от 90 до 97 по-моему или восьми процентов. Если достигла более 100 процентов, у мажоритарщика есть право, а у миноритарщика обязанность купить предложенный пакет акций. Для чего это сделано в директиве ЕС и это они там отдельно дискутировали, отдельно писали, для того, чтобы иметь механизм защиты от рейдерских захватов, от рейдерских атак, от несправедливоого установления цены в случае, если кому-то что-то навязывается, вот и все. И в этом законе, я говорил, что нельзя  вводить обязанность мажоритарщика, достигшего 95 процентов, не покупать у миноритарщика этих акций это будет шантаж и, этого нет нигде в мире такого. Когда мы принимали Закон об  акционерных обществах, эту норму,   эту директиву ЕС, мы включили, и она отражена в статье 65 Закона  об акционерных товариствах. То есть, полностью, почти слово  в слово переписали директиву ЕС и обязали  мажоритарщика,  если он достиг контрольного пакета  более 50 процентов,  направить  эту оферту. Написали в течение какого строка, эта должна быть  оферта,  какая цена должна быть рыночная, чтобы … моноритарщика и это в законе есть.  Это требование    и директива есть выполнены в полном объеме: и права моноритарщика защищены у нас одинаково, как  в директиве  ЕС. А вот право мажоритарщика  в отношении  выкупа  у моноритарного  …, мы тогда пытались  ставить,  но не получилось,  … комиссии      пытались вставить в статью, но не получилось, не поддержала нас тогда оппозиция в этом вопросе.

И вот сейчас, после смены Комиссии по  ценным бумагам состава,  это пытаются  сделать.  Я предполагаю, почему  это пытаются сделать, но не хочу это вслух    сейчас говорить. Если комиссия    будет давить и дальше,  я тогда  вслух скажу и в заявлении Генпрокурору,  и в  письмах в газеты  об этом сказу.  Но это … ни в коем случае нельзя. Это означает,  что вы, если это примете, во-первых нарушите      директиву ЕС. Это раз.       

А во-вторых, вы создадите коррупционный механизм  вот для тех людей, которые … И для людей, сейчас в государственной власти, и имеют  основной доход с рынка, с фондового рынка, кто занимался там постоянно спекулятивными операциями на фондовом рынке, покупая  маленькие  пакетики на пике  падения и продавали  их на пике роста этих акций.  То есть, вы им там еще даете механизм, как вы будете их принуждать это делать. 

Теперь написано и в данном случае, это  делается как: штрафами  Специальной  комиссии по  ценным бумагам, решением  права голосовать этими акциями, решением, путем    запрета регистрации выпуска акций  и так далее. Вот, что такое, этот закон.

Поэтому,  я  вам хочу напомнить, как это все было, а вы опять скажете,  что я не прав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене тільки, Юрій Миколайович, от дивіться,  одне питання: то ми  маємо 95 відсотків, і якщо ми в законі прописуємо обов'язкове право викупу. Ну де тоді спекулятивна річ є?  То єсть де включається торгівець? Він же ж не може зайти на  1 процент чи на два і потім на піку його продати. В жодному випадку. Тому що  по цій нормі виключним правом купівлі цих 5 акцій,  5 відсотків акцій володіють тільки мажоритарний акціонер, який володіє 95-ма… (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Не право, а обязанность.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Обязанность, да. (Шум у залі)  Ні, ні, я розумію, але просто ця схема вона не буде працювати.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)

….около 2 процентов акций Укрнафты. Так?  И потом этот совершенно другого уровня. Вот сейчас…. (Не чути)

Расскажу другую историю. металл купил, по-моему, если не ошибаюсь, 1.5 ...завода. (Не чути) Он собрал собрание. И так далее, и тому подобное.  Покупайте у меня  по цене, умноженной на 4. Коэффициент 4.

И блокировал…. И так далее. То есть когда он тебе..ты можешь воспользоваться, а можешь  не воспользоваться. Это право мажоритарного акционера согласно Директивы ЕС. Я вам зачитывал, возьмите прочитайте сами, если... Но когда у него возникает уже обязанность, а право... акционера  (Не чути)  Если ты не сделаешь так, я тогда своим правом воспользуюсь, и ты…купить эти акции.  Я тебе заблокирую собрание, я тебе там…

А еще учитывая, что он работает в Комиссии по ценным бумагам….. права  эти наделены  уже государством  - штрафы, совсем другая история.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Никакого отношения к этот закон не имеет. Ни одного слова.

 

ПТАШНИК В.Ю. В этом законе нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАРК С.О.Ну в общем-то  отчасти. Да, профессиональная дискуссия сбегается в плоскость рисков, которые на мой взгляд должен был увидеть и Кабинет Министров в своих высновках. Я от части могу только разделить мнение Юрия Николаевича, от части, да, действительно такие опасения есть и надо это тоже признать. Но, с другой стороны, сегодня … акционеры, если мы там куда-то двигаемся, а вообще как по отношению к ним какая история, вообще поведение по отношению к ним сегодня вообще есть на Украине? Может быть их требования каким-то образом удовлетворялись или они все уже умерли, вообще какие у них были права на самом деле? То есть вообще два английских красивых термина говорят о том, что эта некая компромиссная такая инструкция, где идет в общем-то поиск какого-то компромисса. Для цивилизованных стран наверное это решение там уходит в плоскость процентов, как Юрий Николаевич сказал, где-то больше, где-то меньше, а для стран, где там в общем-то другое право существует, право сильного, здесь есть сложности. То есть пока были сильными, скажем, какие-то группы это одно право, когда выселяется другая какая-то группа, то это там другую группу, Юрий Николаевич, сильно раздражает и вызывает опасение, я все это хорошо понимаю. Но, вместе с тем, я хочу сказать, что этот законопроект так или иначе надо будет дорабатывать. Я бы просто попросил, чтобы дождаться, как минимум, выводов Кабинета Министров, садится и обсуждать. Почему? Потому что вопрос не простой.

Я хочу буквально еще полторы секунды вашего внимания. Я буквально Максиму приводил пример, что подходы сегодня к методикам, они весьма спорны. То есть, есть сегодня компании, которые решали в свое время проблему со своим основным капиталом, путем завода там дополнительных денег, увеличивая стоимость корпоративных прав, пакета, то есть выбирался такой путь. Но у этих предприятий нет доходности, то есть они потеряли ликвидность, то есть экономический кризис и так далее, и так далее, много аспектов есть разных. Каким образом, если предъявлены требования, а денег нет, я извиняюсь, да, мы будем закрывать эту проблему. То есть мы прошли такое накопление проблем, что надо брать разные варианты, на мой взгляд, и смотреть. То, что надо искать в рамках, я еще раз говорю, баланса, паритет, то есть нельзя там убивать миноритариев до бесконечности, не давая им никаких прав абсолютно. То есть кто бы мне не говорил, что у них были права, не было у них прав и многие из них… Да, согласен с Юрием Николаевичем, что есть шустрые на рынке, которые умеют и знают что с этим делать. Я предлагаю отложить, как минимум, этот вопрос до получения четких, ясных разъяснений позиции Кабинета Министров по этому вопросу. Спасибо.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 Скажите, пожалуйста, одну страну в мире, где такое право есть у миноритарного акционера. 

 

ФАЄРМАРК С.О. Юрий Николаевич, назовите хоть одну страну, где так покупались корпоративные права…

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Я сказал в Италии есть права ……… акционера.

 

ФАЄРМАРК С.О. Я бы не хотел бы это переводить в плоскость полемики, я не хотел бы тут большой зал.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

И второе, вы не забыли, Сергей Александрович, ………, что нормы директивы ЕС о защите ……… акционера в том случае, если кто-то достигает 50 процентов, она уже есть у нас в законе, ……… обязан купить 50 процентов, ……… ……… Разве это не защита?

 

ФАЄРМАРК С.О. Нет, вы знаете почему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що дискусія вся в принципі йде на основі права і обов'язку. Правильно?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Нет. Куда мы идем? В какую сторону мы идем?

 

ФАЄРМАРК С.О. Я тебе свое предложение высказал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія з цінних паперів, ваша позиція яка? Але ви під стенограму, будь ласка.

 

ЛІБАНОВ М.О. Комісія по цінних паперах звичайно підтримує даний законопроект, тому що фактично ми були ідеологічними розробниками цього законопроекту, тому звичайно, що ми його підтримуємо.

Стосовно цієї дискусії, яка  зараз іде, то необхідно сказати, що так,  Юрій Миколайович абсолютно правий в тому плані, що  положення цієї Директиви  в частині  обов'язку мажоритарного акціонера  при придбанні 50 відсотків  акцій контрольного пакету зробити публічно безвідклично …решті акціонерів, вони вже імплементовані і решта акціонерів має право акцептувати або не акцептувати таку аферту. В цій частині ця директива, так, вона вже є імплементована, вже там останні  десь 5 чи 7 років відтоді, як був прийнятий Закон "Про акціонерні товариства"

Разом з тим в цій директиві є ще низка положень, які, на жаль, на даний час залишаються не імплементованими, це є положення статті 14 та 15, в першу чергу, директиви, які стосуються механізму сквізаут і сілаут. Тобто мова фактично в цьому законопроекті йде, в першу чергу, про це як запровадження нових механізмів, а також про  технічні доопрацювання того механізму, про який казав Юрій Миколайович. Тому враховуючи ті  зобов'язання, які  є в Україні в рамках Угоди про асоціацію, то, з  нашої точки зору, це є правильно. Тому Комісія з  цінних паперів підтримує даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так розумію, що напевне найбільш правильною пропозицією буде  підтримати в першому читанні взяти законопроект за основу, а потім ще між першим і другим подискутувати  і  все таки прийти до якогось зваженого рішення. (Шум у залі)

Відложити і дочекатися…(Шум у залі)

Ну давайте. В принципі це непогано. Цей закон не такий аж гарячий, щоби… Давайте. Пропозиція тоді Сергія Олександровича…

 

Сергій Олександрович, сформулюйте правильно пропозицію під стенограму, як ви бачите…

 

ФАЄРМАРК С.О.  Відкласти… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тільки включіть мікрофон.

 

ФАЄМАРК С.О.  Прошу перенести рассмотрение данного вопроса, как минимум на следующий комитет. И дополнительно еще раз обратиться к Кабинету Министров, чтобы он дал свои висновки. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поняв.

Тоді ставлю на голосування пропозицію Сергія Олександровича. Хто – "за", прошу голосувати. Рішення прийнято одноголосно. Переносимо розгляд цього законопроекту після отримання відповідних висновків Кабінету Міністрів України.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Просьба первая ко всем членам… …., это раз. В том числе обратите внимание на определение…. рыночной цены.

И второе. Обращаю ваше внимание. ...и подготовил документы в отношении того в чем основной доход членов комиссии…  Я обещаю подать заявление в Генеральную прокуратуру, если они будут… И это заявлю с трибуны Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.

Скажіть, будь ласка, ще одна, просто для себе питання. А от оця норма по 50 відсотках вона стосується тільки акціонерних товариств, а господарських товариств не стосується, да?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Конечно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я поняв.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Еще один вопрос, все-таки закончить. Вот Юрий Николаевич подавал предложение. Все-таки, что с ним и что…

Ну вы ж там работали в рабочем порядке, я так понимаю.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Просто я у комиссии хочу уточнить.

(Загальна дискусія)

Работала с ними комиссия? Смотрела … ? Есть какой-то результат?

 

ЛІБАНОВ М.О. Комісія отримала ці пропозиції, які були направлені. Єдине, що я не пам'ятаю, чи безпосередньо від Юрія Миколайовича, чи від комітету, я от це єдине, що не пам'ятаю. Так, ми отримали цю пропозицію, комісія їх розглянула. І вважаю, що та редакція, яка запропонована зараз, вона є більш досконалою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до третього законопроекту. Як на мене, колосально важливий закон для держави в цілому. Законопроект стосується банкрутства фізичних осіб. За авторством Ляшка. Сьогодні на комітеті доповідати буде пані Олена. І є людина, помічник Ляшка, який також  може дати вичерпні відповіді по суті даного законопроекту.

Прошу, Олена Володимирівна.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Дякую.

Шановні колеги, ну, по-перше, треба підкреслити, що дуже актуальний на сьогоднішній день законопроект, і що більшість фракцій коаліції підписалися під ним. Вашій увазі пропонується законопроект (реєстраційний номер 2714) щодо врегулювання процедури банкрутства фізичної особи з метою забезпечення економічної та соціальної стабільності в суспільстві. Головне, що я вважаю, треба відзначити, що законопроект може дозволити звільнити тисячі українських громадян від кредитних боргів. Слід зазначити, що справи про банкрутство фізичної особи відповідно до законопроекту мають розглядатися Господарським судом за місцем проживання фізичної особи, та за її особистою заявою. Запропоновані деякі механізми, а саме це судові процедури банкрутства, це такі як розпорядження майном, реструктуризація боргів із поступовим погашенням заборгованості напротязі трьох років, та реалізація майна чи мирова угода. Щодо… Якщо у вас якісь додаткові питання,  то тут є присутній Дмитро Марченко, він помічник-консультант, він може вам більш детально відповісти на ці питання. Але закликаю всіх підтримати цей законопроект, якомога швидше його прийняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Це, я так розумію, ви, да? Ну, давайте тоді ще ви доповісте по суті цього законопроекту більш детально.

 

ШИМКО Н.М. Ну, фактично розробники цього законопроекту керувались найкращим світовим досвідом і моделлю, яка була втілена в цьому законопроекті,  була обрана ліберальна американська модель, яка передбачає фреш-старт для боржника, тобто повне звільнення боржника від        будь-яких боргових    зобов'язань, за виключенням  зобов'язань пов'язаних із заподіянням шкоди, життю та здоров'ю та виплати аліментів.

Ідея надзвичайно проста. Знову ж таки, за американським досвідом боржник може змістити дві процедури. Перше – це реструктуризація боргів, якщо  боржник володіє певним фінансовим ресурсом, має стабільний дохід і може   здійснити виплату своїх боргів. Строк реструктуризації  встановлений чіткий  - це 3 роки.  У випадку, якщо боржник   не має можливості здійснити виплату  за своїми боргами, не має  певного стабільного доходу, то проводиться процедура реалізації майна. Здійснюється реалізація майна боржника та погашаються всі вимоги кредиторів. Після цього, якщо сума боргу є вищою, ніж  сума реалізованого майна, то такий борг списується і власне в цьому, і полягає концепція фреш-старт.

При цьому, за найкращим  європейським досвідом Німеччини, Польщі, було встановлено певні запобіжники щодо реалізації майна і збереження соціальних певних критеріїв до власне боржника. Тобто неможливо реалізувати  квартиру цього боржника, квартиру, або житло, житловий будинок, якщо  це є, якщо ця квартира, або житловий будинок є власне єдиним для проживання його  та його сім'ї і власне житлової ділянки.

Щодо реструктуризації боргів, також передбачена норма, яка  вказує про те, що сума виплати по реструктуризації місячна не може перевищувати  встановленої суми для… цієї особи  та її сім'ї, тобто  фактично за боржником зберігається  сума, яка може бути використана  ним та його сім'єю для забезпечення своєї   життєдіяльності. Власне механізм  надзвичайно простий і  ще раз наголошую, що це  використано   найкращий американський та європейський досвід.

Дякую за увагу.  Якщо є питання, я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Я думаю, що до речі, якщо би був цей законопроект раніше, то цієї проблеми, яку ми маємо сьогодні з валютними кредитами і з іншими речами. Прошу.

 

Одну секундочку, Анатолій Петрович, потім до обговорення перейдемо.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Коллеги, законопроект действительно поднял очень важную и актуальную тему, и, к сожалению, поздно, то есть закон нужен в стране давно, но у меня следующее предложение. Дело в том, во-первых, он недавно подан и нет еще заключений никаких по этому законопроекту. А во-вторых, вчера был зарегистрирован альтернативный законопроект из  не менее многочисленной группы депутатов, все представители большинства. Я предлагаю дождаться висновков и на одном заседании рассмотреть два законопроекта, чтобы мы могли для себя понять все-таки какое из них более проработаній и профессиональній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу.

 

ПТАШНИК В.Ю. Цей законопроект називається, так і називається "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом" номер 2353а. Я не знаю чому він не альтернативний, але по суті він альтернативний, так. І там підписалося 20 народних депутатів, зокрема депутати від "Блоку Петра Порошенка", я бачу, "Самопомочі", тому я так само підтримую цю пропозицію, мені здається, доцільно або розглядати два разом законопроекти і визначатися щодо того, які підтримувати, а не розглядати окремо. Я за те, щоб перенести розгляд і запропонувати, запросити колег і відповідно авторів того законопроекту також.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ШИМКО Н.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу на те, що альтернативним він не може бути, тому що пройшов строк, по-перше. Власне, щодо самого законопроекту, мені не вдалося з ним ознайомитися, тому що він щойно зареєстрований. Але я хочу донести такий меседж, що от за думкою експертів, за, власне, інформацію експертів в Україні майже … тисяч валютних боржників …  тисяч осіб, які зараз загнані в глухий кут, на них вісить по життєвий борговий зашморг на їх і на їхній сім'ї. Тому цим законопроектом ми повинні дати потужний сигнал для суспільства, для громадян, що Верховна Рада не стоїть осторонь ми повинні підтримати наших боржників, які за рахунок майже трикратної девальвації гривні за два роки просто залишаються в глухому куті.

Власне, щодо доопрацювання цього законопроекту я хотів би сказати, що так можливо потрібно передивитися цей законопроект і врахувати ці норми в цьому законопроекті. Але я хочу наголосити на тому, що цей законопроект, який враховує найкращі моделі світові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу…

 

КРИВЕНКО В.В. По-перше, з того, що я почув, дуже гарно зараз сказали про боржників банків, але я знову кажу з того, що я почув, я дуже там не занурювався в нюанси, то на сьогоднішній день, те, що прийняла Верховна Рада і те, що зараз критикується, це перерахувати кредити по 5,05 чи щось таке валютні. А згідно вашого закону можна сказати, що згідно вашого закону можна сказати, що 90 відсотків цих кредитів взагалі помножити на нуль і закрити на цьому цю тему. Але що будуть робити  банки, що скаже МВФ і так далі, так далі – це перше питання.

Друге питання,  якщо все ж таки є інший законопроект, який стосується того ж самого – це просто порада до авторів, щоб ми не розколювали зал, бо ми не приймемо ні того, і не того, якщо буде така ситуація – це  вже ми проходили не одноразово. І саме тому Гройсман звертався вже і до всіх фракцій, і до апарату, для того, щоб відслідковувати ці, скажемо так, альтернативні закони. Тому все ж таки краще, можливо, почекати.

А все ж таки на перше питання хотів би почути вашу відповідь, якщо ви кажете, що ми залишаємо валютному позичальнику, я беру тільки…  зараз, залишаємо йому житло, залишаємо йому мінімальну якусь забезпеченість з точки зору заробітної плати і прожиткового мінімуму і так далі, і так далі. І при цьому ми кажемо,  рефрешстарт, тим більше кому нічого не винний і пішов.  З чим залишаються тоді банки?

 

ШИМКО Н.М. Ну щодо відомого всім законопроекту 1558, там, власне, не по 5,05, а  по потрібно підрахувати, скільки все ж таки там було взято по 5,05 і по 8. І наскільки мені відомо, то там питання стоїть в розмірі 98 мільярдів гривень, це всіх валютних кредитів, які зараз взяті позичальниками.

Щодо відповіді на ваше запитання, то процедура, яка  закладена в цьому законопроекті, передбачає, перш за все,  реструктуризацію. Тобто банківська структура і  позичальник вони спрямовані на те, щоб домовитися, щоб  погасити хоча б… (Шум у залі)  Да, банкам   списати…. (Шум у залі)  Банкам списати, реструктуризувати частину заборгованості, а позичальнику виплатити. Чому?  Тому що процедура банкрутства знову ж таки враховуючи європейський досвід, ми  написали, що просто звичайний… Це... з певним  пониженням соціального статусу цієї особи. Особа, яка пройшла процедуру банкрутства, рік не може мати… не може брати кредит або позику, отримувати товари в кредит або позику. І на протязі 5 років повинні інформувати своїх кредиторів про  факт свого банкрутства, тобто це певний запобіжник несумлінним платникам, несумлінним ………вибачаюся, все ж таки  проводити процедуру реструктуризації, а банків якраз стимулювати на те. щоб вони домовлялися з позичальниками, адже вони повинні звішувати: або  взагалі  втратити свій кредитний портфель ну щодо цього позичальника, або все ж таки  домовитися і компенсувати собі частку   цих боргів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Прошу, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАРК С.О. На самом деле, действительно, вот я хотел бы поддержать там коллегу Вадима Кривенка, да, что можно по-разному относиться там к законопроектам, которые все обсуждали и обсуждали, и …обсуждения. Мне кажется, что подобные законопроекты они будут требовать  ну что ли абсолютно  общих подходов всего зала, а не раскалывать то, что уже и так там… полураскола. Вопросы, связанные с реструктуризацией, я бы так их не считал. То есть это не реструктуризация по большому счету. Хотя можно и так этот термин применить. Ну вы же сами понимаете, что все-равно обе стороны должны что-то подписать. То есть есть одна сторона, которая кредитовала в том или ином виде, ну и в общем-то  и вторая, которая в общем-то должник.

Срок, за который они должны  договориться. То есть это процедура настолько непрозрачная и настолько  сложная, что  этот закон он, пожалуй… этим законом пожалуй вы его не решите ни при какой ситуации. Почему? Потому что  это настолько индивидуальная работа, настолько индивидуальная, у каждого свои обстоятельства. Почему 65 квадратных метров – опять возникнет вопрос? Чем 65 отличается от 67?  Если это под банки… то есть тут надо реально понимать: вы писали под людей или  под оздоровление экономики. То есть если вы хотите, чтобы  люди вернули деньги, тогда это другой законопроект. (Шум у залі)  Ну чтобы люди  работали и возвращали каким-то образом свои долги. Если вы хотите просто  парашют социальный сделать,  ну это несколько другой вариант законопроекта.

На мой взгляд, законопроект требует, как минимум, доработки….

Да, и кабминовского, участия Нацбанка. Чтоб он никуда не убежал в этот раз. А потом он скажет, что, то есть такой непростой  законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, прошу, Сергій Анатолійович.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемые коллеги, ну, действительно, вопрос очень непростой и очень сложный. Если смотреть с точки зрения, допустим, того, что мы – Комитет экономической политики все-таки, ну вы должны понимать о том, что  этот закон нужно рассматривать  с точки зрения Минэкономики и правового поля, которое позволяет решать те или иные проблемы, в которые мы входим сегодня.

Если  мы говорим в отношение договоров реструктуризации, то на сегодняшний день, да, может быть какие-то элементы вы вносите новые, но тем не менее, этот элемент уже работает. Он уже отработан сегодня.  И практически все банки его исчерпали в плане работы,  я не знаю ни одного кредитора, с которым не работали в плане реструктуризации. Сегодня это отработанная схема.

Второй момент, о том, что мы говорим в отношении, ну, будем говорить так, история работы с банкротом, это тоже процедура уже жизненно изъятая, любой банк давая кредит какой-то он смотрит историю банковскую, он смотрит кредитную историю, он смотрит обязательно, знакомится со своим клиентом и так далее. То есть это тоже процесс как-бы отписан уже где-то юридически. Самый главный элемент о котором мы говорим, изъятие не изъятие заложенного имущества, изъятие не изъятие тела, изъятие не изъятие процентов и так далее, тут уже чисто экономика и тут мы должны смотреть.

Поэтому 100 процентов согласен с тем, что сейчас не оценивая бы этот закон глянуть на второй закон, что он из себя представляет. Потому что если мы хотим решить проблему в целом мы должны подойти комплексно и понимать, что в этом должны участвовать Кабинет Министров, Национальный банк и система банков, которая должна воспринять то, что вы подготовите, а не просто ради того, чтобы показать его. Если это просто амбиции показать, ну, что вот мы как-бы заботимся, ну, поверте мне, наверное это не самое лучший вариант, нам нужно решить эту проблему и мы это понимаем.

Поэтому я думаю, что лучше был бы вариант сейчас отложить его рассмотрение и в комплексе со вторым и в комплексе с выводами смотреть все это в целом.

 

ФАЄРМАРК С.О. Что ликвидность банков изменилась? Скажите мне. За то время сколько туда были получены…находить инструменты ... нельзя это выплатить, нельзя компенсировать, нет в экономике слова "прощаю", нет такого слова. Ну, это, реструктуризация это перенос срока, понимаете, по обязательствам, но не прощение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

ШИМКО Н.М.  Шановні колеги, я хочу наголосити на тому, що ця, не механізм певного популізму, це не механізм, який... вирішити, який спрямований на лише вирішення тієї проблеми, яка існує зараз з великими кредитами, це універсальний механізм, цей механізм діє, ну, ... країнах, з тією чи іншою…

(Загальна дискусія)

 

ШИМКО Н.М. Я розумію. Але тут треба… 50 тисяч осіб. Скільки цих осіб... покінчить зі своїм життям, тому що вони стоять на порозі виживання, тому що зараз середня заробітна плата…

 

КРИВЕНКО В.В. А сколько тисяч осіб покінчать життя самогубством, якщо завтра курс буде 50?

 

ШИМКО Н.М. Ще більше.

 

КРИВЕНКО В.В. Ще більше?... 

(Загальна дискусія)

 

_______________. А хто, я прошу пробачення, я не представник уряду, я представник … Комітету промполітики і який є членом Радикальної партії. І Радикальна партія відстоює послідовну політику щодо індустріалізації країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте будемо без пафосних речей.

Прошу, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)   Закон регулирует не только долги перед банками. Любые долги перед любыми … уже коммунальщики .. (Не чути)

я получил письмо от коммунальщиков … что это негативно скажется на погашении гражданами своих долгов за горячую воду, за холодную воду, за Интернет и все остальное… (Не чути)

 … когда ты хочешь… и не платить долги ты возбуждаешь сам дело о банкротстве … объявляешь мораторий … (Не чути)

 И хоть какой то год… то же самое получается и здесь, то же самое получается…  (Не чути)  с кредитами решайте их вопрос в рамках банковского законодательства, но главное закон не в отношении долгов по кредитам, закон по погашению, всех … возможных долгов.

 

КРИВЕНКО В.В. В том числе по уголовным делам можно…

(Загальна дискусія)

 

ПТАШНИК В.Ю. … коммунальное и все остальное.

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Я хотел бы обратить внимание, членов комитета, мне почему то иногда кажется, что мы может быть голову в песок прячем, проблема же есть. Вот когда все говорят о банковских кредитах, неужели вы думает, что если.. всем понятно 1558 загробят этот закон, проблема то останется. Что у этих людей заберут эти деньги? Точно не заберут. Так может надо действительно сформировать механизм, нормальный, который позволял бы эти проблемы решить.

То, что проблема, правильно вы сказали, и коммунальные службы, но это на самом деле, что означает? Если человек не может заплатить вот такие цены коммунальные, он не заплатить. Мы чего хотим – забрать у него квартиру, выгнать его на улицу, сделать здесь бомжей и они будут здесь стоять, как "Правый сектор", и всех громить. Поэтому мне кажется, искать механизм, законы, которые бы попытались эти все проблемы решить.

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)

 

ПАРФЕНЕНКО Д.М. Я не против. Я имею ввиду, что нельзя отбрасывать вообще как бы этот закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

 

_______________. И еще один момент. … вашу точку зрения, я встречался у себя там в Запорожье с теми, кто по валютным кредитам, банки не хотят вообще работать. … механизм, где-то сверху немножко их заставлять, чтобы они шевелились. А то, что они повыдавали кредитов, ни черта они не проверяли никакую кредитную историю, не надо говорить, давали всем подряд и еще заставляли.

 

ФАЄРМАРК С.О. Но, это эпоха така была.

 

 _______________. Согласен.

 

 _______________. Но тут другая история, Юрий Николаевич. Вы же поймите правильно.

 

ФАЄРМАРК С.О. Даже если брать за основу чью-то практику, она очень сложная, потому что это особенности экономики страны должны учитываться. Там была ситуация такая, как выступали в общем там национальные банки? Долговые обязательства и в замен долговых обязательств получали деньги на… То есть,… против чего-то.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я лише хочу просто сказати, якщо ми обговорюємо валютні кредити, ну, не треба і ілюзіях бути. Всі валютні кредити продані колекторам сьогодні, держателями всіх валютних кредитів є колекторські фірми, а не банки. Банки по цих всіх давним-давно сформували резерви, давним-давно ще у дев'ятому році і сьогодні всі колектора, всі отримувачі цих всіх кредитів. Але я б не про це хотів говорити.

Я вважаю, це моя особиста позиція, що такий закон він чи був потрібний нашій державі? Тут і не треба прив'язуватися до ситуації з валютними кредитами.

 

 ФАЄРМАРК С.О.  Такие законы, я вам честно говорю, это уже для всех, наверное и для парламента, и для Президента, и для Нацбанка это все знаете что называется? Проблема. Вот его сейчас выносить это смерти подобно. Почему? Потому что подымится опять тема и опять станут люди возле парламента, и нам будет… А решения нет, я хочу сказать, а решения еще нет, знаете, тут очень надо аккуратно. То есть уже есть практика, слава богу, там плохая, хорошая, сейчас не обсуждаем, лучше это сейчас так не делать, честное слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться, у нас в любому випадку завтра закінчується весняна сесія, післязавтра в п'ятницю, правда чи не правда, але по крайній мірі по плану. Тобто швидше за все ми повернемося до цього законопроекту на початку осені і цей законопроект буде тоді розглядатися. Тому є абсолютно слушною і зрозумілою пропозиція, завтра його в порядку денному нема і післязавтра він не появиться, це зрозуміло. І ми його не зможемо зараз за день, за два такий серйозний законопроект, якщо говорити відверто. Але я ознайомлювався, я вважаю, це дуже нормальний закон і спішка, якраз спішка в цій ситуації може поховати абсолютно нормальний законопроект. Тому я погоджуюся з пропозицією Анатолія Петровича про те, щоб відкласти, не приймати рішень зараз жодних по цьому законопроекту, відкласти розгляд цього законопроекту до наступного засідання. Запросити, щоб була серйозна фахова дискусія по цьому закону, запросити представників уряду, представників Національного банку і можливо навіть поставити просто один законопроект в порядок денний, щоб ми сіли і, наприклад, дві-три години ми розібралися з цією проблемою і прийняли, це надзвичайно потрібний і серйозний законопроект. Всі країни світу його мають вже десятки, якщо не сотні, років, а Україна такого закону, на жаль, не має. Можливо це може бути закон, який якраз від нашого комітету буде самим ключовим і самим базовим.

Тому підтримується така пропозиція? Ставлю тоді на голосування пропозицію відкласти розгляд даного законопроекту до висновків Кабінету Міністрів. На наступне засідання запросити представників Національного банку, уряду і розглянути в пакеті два законопроекти для того, щоб по них прийняти відповідне рішення. Хто "за", прошу голосувати. Рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до наступного законопроекту. Законопроект про… який ми прийняли в першому читанні, 2087. Я б хотів надати слово спочатку Кошелєвій Альоні Володимирівна, голові підкомітету, потім – заступнику міністра економіки Нефьодова Максима Євгенійовича. Прошу.

 

КОШЕЛЄВА А.В. Як вже зазначив головуючий, сьогодні ми проголосували цей законопроект вже в першому читанні ще 30 червня і на базі роботи підкомітету була проведена робоча група за участю представників і секретаріату комітету, і Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету, Державної фінансової інспекції та представників народних депутатів. Була проведена велика робота,  було отримано більше 79 поправок, більшість з них носить технічні правки, але я хотіла би наголосити на трьох основних питаннях, де виникла якась  дискусія. По-перше, це положення законопроекту щодо можливості використання такого показника, як "плац", при корегуванні договорів про закупівлю. Також для роз'яснення "Плац" – це міжнародна система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворення в галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості.

Разом з цим неможна не зазначити, що офіційні використання таких показників вони здійснюються на платній основі. В той же час ми отримали листи, де підкреслювалась необхідність використання таких показників – це перше питання. Друге питання – це, що стосується питання виключення закону про особливості, які були запропоновані Мінекономрозвитку, але, на жаль, без погодження з профільними міністерствами. Це стосується, зокрема, закупівлі товарів, робіт і послуг за угодами про розподіл продукції. Оскільки станом на сьогодні ми не отримали позицію ні Мінпалива, ні Мінекології, тому було запропоновано також їх виключити із законопроекту.

Крім цього ще третє питання, не можу вас не поінформувати, що напередодні комітету ми отримали пропозиції від народного депутата Чекіти Геннадія Леонідовича, члена нашого комітету, в співавторські з Уманським.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Урбанським!

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Урбанським, вибачте.

Там йдеться про суттєві зміни. Я, на жаль, не встигла  грунтовно проаналізувати ці зміни, оскільки ми напередодні цього повели підкомітет, і вже була сформована таблиця порівняльна. Тому… там стосується про… в частині запровадження механізму обов'язкового страхування, договорів  про закупівлю. Тому я прошу, мабуть,  представників  Міністерства економічного розвитку та торгівлі надати оцінку цим показникам і прокоментувати вашу позицію.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Дякую за можливість виступити. Дивіться, цей законопроект, на нашу думку, є  надзвичайно важливим. Це один з двох законопроектів, які складають, власне, реформу державних закупівель. Перший з них, який ми розглядаємо, це  сам законопроект, який спрямований на  збільшення антикорупційних можливостей, на дерегуляцію, участь у бізнесі, на узгодження українських норм із вимогами Світової організації торгівлі і збільшення вартісних порогів закупівель через інфляцію, що відбувається.

Другий законопроект, який, сподіваюся, ми будемо на цьому комітеті розглядати у вересні, буде стосуватися   вже, власне, електронних закупівель.

Комітетом була справді проведена дуже  велика робота для того, аби узгодити цей законопроект і максимально технічно його  довести до  реально ідеального стану. Я б хотів подякувати всім членам,  хто приймав участь. У нас, справді залишилися  лише декілька дискусійних питань, по яким би хотів висловити свою позицію.

Перше з них, це ось саме використання плацу в … при… можливості використання плацу при визначенні ціни. Мова йде про те, що… ну взагалі за плацом оскільки купують нафтопродукти будь-які трейдери, будь-які АЗС будь-де в світі. Наразі в Україні покупці вони змушені фіксувати свою ціну і таким чином вони реально або змушені купувати її по якомусь  усередненому показнику, перекладаючи тільки на постачальника валютні ризики, ризи зміни цін на нафту  і так далі, тобто  держава суттєво  переплачує за нафтопродукти. Або вони просто змушені заключати короткострокові договори і там  до мене як до профільного зам. Міністра, Міноборони, і "Укрзалізничпостач", і  інші великі закупівельні, які з перервним   циклом роботи, вони до мене  ходять теж як на роботу. Тому, що  у них завжди криза,  день в день проведення тендерів, вони або змушені там закладати 30-40 відсотку премію в  ціну і купувати по  довгостроковому контракту, або купувати  там її щомісяця.

Ми хочемо дати  можливість,  не обов'язок, а можливість  в тендерній документації формувати  ціну  з прив'язкою  до інформаційної системи… Ми взагалі то в ідеалі, хотіли би розширити перелік таких інформаційних систем, бо ціни можна дивитися  в будь-яких там поважних інформаційних   системах, можна в "……", можна в "…" і так далі. Але в наш Податковий і Господарський кодекс вже вписаний "Плац" і посилань на інші системи не має тому, з юридичної точки зору, це зробити важко. Я погоджуюсь з тим, що ця система, вона є платною звичайно і  її як би маленькі гравці, її вони не використовують.

Але з іншого боку, це є можливість, а не обов'язок закупівельника. І якщо закупівелник, він розміщує контракт на  високу суму і вимагає   відповідно від своїх постачальників  співвідносних фінансових гарантій, і так само, він абсолютно може вимагати від них  використання   цієї системи. Ця система встановлена і за неї вже платить, і Міноборони, і "Укрзалізничпостач". Тобто взагалі  казати, що  хтось нею не користується – це якесь там табу для будь яких торгівців паливом.

Тому я б дуже просив вас підтримати, це реально там  абсолютно логічна і нормальна   норма, яка дозволить зекономити великим закупівельникам кошти.

Стосовно правок, які  подав Геннадій Леонідович Чекіта, я на жаль  можу сказати, що це як би наше ставлення до цього вкрай негативне. По-перше, це порушує  регламентні норми,  статтю 116 Регламенту, оскільки змінюються  ті норми, до яких  не стосується цей даний законопроект. По-друге, це не узгоджується із великою кількістю інших законодавчих актів  України, наприклад, Законом про страхування. Не узгоджуються з міжнародними юридичними  зобов'язаннями України, я що  говорив про асоціацію таку в рамках Світової організації торгівлі. Але найгірше, що це просто copy pace, давайте сказати відверто, норму, яку вже двічі намагалися втиснути і в 2010, і в 2013 році. І, ну, як би навіть дещо смішно сказати, але абсолютно такий самий текст був заветований Президентом Януковичем вже два роки тому. Зараз ми повертаємося до абсолютно тієї ж самої системи, коли пропонується визначити єдиний механізм гарантій          по всім торгам у вигляді  обов'язкового, я підкреслюю обов'язкового страхування відповідальності постачальника. Визначити виключний перелік страхових компаній, яким  доручається цей святий обов'язок всіх страхувати. І надати цим страховим компаніям знову-таки право визначати ринкові ціни. Вони, коли заключають договір про страхування, мають якимось чином підтвердити, що ціна тендеру, вона ще і відповідає, вона ще є ринковою. Я вам чесно скажу, що тут немає, тобто тут ніякої новизни немає. Я впевнений, що ви всі тут значно маєте більший досвід ніж я, і сидите. Ви все вже точно це проходили. Тут якби, може, да, я готовий навіть вам  просто замість своєї доповіді, я можу зачитати висновок там по вето адміністрації Віктора Федоровича. І я можу сказати, що нічого не змінилося, я з ним згоден. Він, як би і ситуація, вона не змінилася. Тому я б дуже просив там не гратися в ці ігри. Реально як би не намагатися  як би під шумок в останній момент якби там втиснути там, ну, явно мега корупційні норми, які повністю нашу систему закупівель руйнують. Стосовно всього іншого я ще раз хотів би там подякувати і членам комітету за плідну роботу. Мені навіть немає особливо з чим сперечатися в даній ситуації.

 

КОШЕЛЄВА А.В. Питання. Чи я зараз пропустила, про особливості виключення.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Дивіться, виключення, ну, ці зміни, вони були внесені у відповідності, ну, на вимогу по гармонізації українського законодавства…ЄС. Міністерство палива під час узгодження цих змін на Кабінеті Міністрів,  це ж урядовий законопроект. Воно не мало жодних заперечень до цього, тому я б пропонував цю норму підтримати і залишити, але знову таки готовий проговорити це.

 

КОШЕЛЄВА А.В. А що стосується тих угод, які вже на сьогоднішній день існують і що з ними?

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Дивіться, закон, будь-який закон він не має зворотної сили тому за ті договори, які вже заключені по тому законодавству, яке існує, вони зберігають свою силу. Це саме стосується інших випадків, дуже часто виникають випадки у МОЗ, наприклад, по якимось договорам, якогось ще там за "царя Гороха" заключених, коли взагалі не було Закону про державні закупівлі, вони і вони в якійсь мірі ще досі діють. Тому з точки зору це не вносить ніяких протирічять в систему. Але, знову-таки, готовий почути інші думки, мета цього – це виключно гармонізація.

 

_______________. Максим Євгенійовичу, угода про розподіл продукції, … що якщо виключили … розповсюджується… Тому ще в свій час в 1999 році цю…  доречною і… залишитися все-таки в законі… щоб вона… на розповсюдження державні закупівлі.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Я буду наполягати і битися…

(Загальна дискусія)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Нам уже казали, що є погодження Кабінету Міністрів, ви говорили, що його немає.

 

_______________. Я говорил, что нас обманули…

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Правильно. Я хочу ще сказати, Юрій Миколайович, пам'ятаєте, три роки назад, коли Петро Петрович Корж вносив проект Закону про особливості здійснення державних закупівель в окремих галузях. І тоді, зважаючи на те, що держава…

Да, і тоді було підтримано виходячи з того, що на той часу у держави були скрутні часи, була Азербайджанська нефть, були інші питання, але на Київводоканал крім Київводоканалу нам ніхто не може подати воду, або тепло Київенерго. Тоді було прийнято рішення, отой закон, зараз ми звернулися до чотирьох міністерств: Міненергетики, Мінекології, Мінекономіки, Мінфін. Офійних підтверджень, на якій підставі виключаються ці норми з діючого законодавства, ми на сьогоднішній день не підтримали. Тому в порівняльній таблиці стоїть…

73 поправка. На прийняття рішення депутатам. Бо як воно випадає з цього закону ми не знаємо. Оце я просто довожу до вашого відома. І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

 

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Дивіться. Готовий погодитися на позицію комітету, якщо ви хвилюєтесь за позицію Мінпалива, давайте, це важливе питання, повернемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, …………..

 

ФАЄРМАРК С.О. Ну, безусловно, да, я не знаю, как это отнести там к нарушениям регламента, не к нарушению регламента, но времени вообще поработать с этим законопроектом, с поправками не было ни у кого. Я не знаю, может, кто умудрился что-то сделать невозможное. Поэтому тут экспрессом, что получается, да, можно пообсуждать.

Сразу хочу сказать, что подобные законопроекты надо опять же в таком режиме не обсуждению, смешно выносить.

Ну очень нелепо выглядит философия, хеджирование рисков, так как вы предложили, то есть через страховую компанию. Вернее, не вы предложили, а товарищи предложили. Понятно, что сегодня есть такая проблема и есть валюта-контракт. Почему Министерство экономики такие простые вещи не решает, мне очень сложно говорить. То ест все понимают сегодня, что есть такая проблема, но принять решение по валюте-контракта нету, то есть фиксируется гривна по целому ряду контрактов, все понимают к чему это приводит, но решения нет, то есть странная позиция. Казалось бы ая-яй какой вопрос.

Очень любопытно, такая у вас тут штука, то есть я за английский язык, я за все, я категорически все это поддерживаю, да. Я хочу понять вот критерии которые были установлены. 133 тысячи… И такая для производства работ 5 миллионов 115 миллионов евро. То есть каким эмпирическим коэффициентом кто пользовался…     

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Продовжуйте, Сергій Олександрович.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Вже нічого  сказати.

 

ФАЄРМАРК С.О. То есть, на мой взгляд,  тут есть целый ряд вопросов, которые просто требуют  изучения. Очень сложно, это …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Давайте, я відповім вам стосовно порогів - це пороги, які  прийняті в договорі    Світової організації  торгівлі "…".  Україна приєднуючись до цього договору, а ми плануємо  приєднатися до нього вже  в грудні цього року, вона абсолютно інтегрується в іноземне  законодавство.

 

ФАЄРМАРК С.О. Вот смотрите, вот давайте мы  буквально полторы секунды в полемике.

(Загальна дискусія)

 То есть, это …    Вашу ссылку на европейские нормы надо принимать с неким сарказмом,  то есть, я скоро уже просто удивлен… Это важно делать, но что-то  делайте  в соответствии с реалиями сегодняшнего дня в экономике страны. Вот мое личное мнение. То есть, если вы хотите сегодня привлечь европейские компании для того, чтобы они заходили  в процедуру сегодня тендеров, то на самом деле, надо использовать сегодня не столько ценовую вот эту …, сколько определите, пожалуйста, издание, которое существует за рубежом. То есть, мы вот металлурги, у нас как было свое  понимание, как нам продавать свою продукцию и как получить самую эффективную  цену   при закупках. И тут, нам никто, и ничего не рассказывает.

Когда смотришь на процедуру сегодня, которая существует в системе госзакупок – это тоже уникальное  явление. Написано "монополист должен поставлять",  что-то смотришь, проверяешь, а там просто лицензиат заходит, который вообще никакой не надо. То есть разница сегодня та. Посмотрите, почем завозят сегодня там на госпредприятия. То есть не в этом абсолютно проблема. Мы этим проблему…

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Давайте, можливо, я відповім просто на ваше питання. Дивіться, український ринок, він зараз абсолютно відкритий і проникний для  іноземних постачальників, які сюди не заходять. І ми реально розуміємо, що не зайдуть, якщо ми будемо щось перекладати на англійську мову. За 2014 рік статистика контрактів з іноземними компаніями для українських держзакупівель 0,15 відсотків. Як би безліч причин, починаючи від того, що просто з нами не цікаво працювати. Ми маленький  ринок до девальвації, і корупції, і законодавчих, там інших проблем. Це не стосується саме законодавства по закупівлі. Бо наші закупівлі завжди відкриті. І ми приєднуємося до цієї угоди не тому, що ми хочемо. Ви абсолютно праві, ми ж просто безглуздо копіюємо норми для того, щоб вони були. Для нас ринок відкритий, ну, наш ринок відкритий. Їх ринок для нас закритий. Українська компанія, яка хоче брати участь в державних закупівлях в Америці, чи в Сінгапурі, чи в Японії, вона просто немає такої можливості. Це ринок розміром 1,7 трильйона доларів. Ми реально бачимо в цьому підтримку українського експорту. Оскільки ми розуміємо, що для середньостатистичного українського бізнесу вийти, не знаю, там кудись продатись, поставити свою продукцію на полиці в... там чи... Ну, слухайте, це ж не реально. Ну, це треба роки роботи. Це треба відкривати представництво, їздити сто разів на зустріч і так далі. .., якщо,  не знаю, ви виробляєте туалетний папір, ви хочете поставити його за кордон на державні закупівлі, це значно легше. У вас є конкретна процедура, яку ви там скачуєте з сайту Євросоюзу, ви роздруковуєте, можете замовляєте там переклад, якщо ви не володієте англійською, і по ній працюєте. І ви знаєте, що треба подати заявку. Там через 40 днів буде відповідь і так далі. Тому з нашої точки зору приєднання саме до цієї угоди, це супер позитивно для українських підприємств, в тому числі і для металургів, які отримують доступ до ринку будівництва в цих країнах.  І, власне кажучи, ну, тягар стосовно того, щоб першу сторінку оголошення перекласти на англійську мову для закупівель, які перевищують там три з гаком мільйони гривень, ну, як би, на нашу думку, це не дуже великий, не дуже великий…….. (Шум у залі)

 

ФАЄРМАРК С.О.   Измените валюту сегодня контракта и сделайте это легально, тому что что… (Загальна дискусія)

 Я просто поднял вопрос. …обратите внимание, что никакого общего маркетинга в этом законопроекте. Пока государство сегодня не будет о себе где-то говорить, вы не будете предусматривать в режиме сегодня системы госзакупок…. (Не чути)

Мало того, где вы берете сегодня...

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Відповідаю на ваше питання. (Шум у залі)  Відповідаю на ваше питання стосовно просування. Ви абсолютно праві, у нас величезна проблема, у нас не тільки корупція, яка є в державних закупівлях, а те, що бізнес не вірить державі і приймати участь у державних закупівлях не хоче, тому що… от я сам з бізнес… я 5 місяців… (Шум у залі)  Ніхто не хоче це робити.

(Загальна дискусія)

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Дивіться,  це … (Шум у залі)  Вибачте, це не має ніякого  стосунку до відношення. Це  поріг, за яким треба перекладати першу сторінку оголошення  на англійську мову. Це не… (Шум у залі)

А стосовно маркетингу. Так. ми робимо маркетинг… (Шум у залі)  Робимо!  От дивіться, ця наша система електронних закупівель, яка зараз в двох пілотах знаходиться по 416 і 535 постанові, але ви їх не тільки… ви можете   їх в будь-який момент побачити, можете з телефону зараз зайти і   побачити, що відбувається. В ній же тендерів на мільярд  гривень.  І ми спеціально для того, аби полегшити маркетинг ми заключили угоди вже зараз є 6 комерційних  майданчиків, через які в Україні торгують приватні  компанії для того, аби залучати  на цей ринок якомога більшу кількість постачальників. І… так, нам треба, звичайно, на маркетинг треба більше грошей.  Я абсолютно погоджуюся, що треба цьому приділяти більшу увагу, але, чесно кажучи, казати, що ми цього не робимо, це дивно, бо ми, власне, перші, хто почали це робити. Цілеспрямований маркетинг державних  закупівель. Я вас теж можу запросити 21-23 липня, тобто вже за тиждень, буде велика подія, в  3 дні буде конференція, яку спонсує…,  це американська торгівельна палата…

 

ФАЄРМАРК С.О. Если посмотреть на примере в течение 3-х месяцев,  до 2-х месяцев,   там  не может определиться  со…

(Загальна дискусія)

 Одна партия была … называлась, а вторая партия называлась. Мое впечатление, что вы как бы представляете некую партию импорта, причем такую  крайне специфическую. Понимаете?

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Ні. Ось я чесно, вас  не розумію. В тому, що ми вимагаємо перекладати  першу сторінку…

(Загальна дискусія)

 

ДОВГИЙ О.С. Можна я?  В мене просто,  у вас, мабуть, дискусія йшла довше, а я тут такий … про своє. 

Мова йде про наступне. Ми  комітет  економічний.

Кожен із тих, хто тут працює, в принципі несе на собі  відповідну відповідальність в незалежності від того, чи він у владі, чи він в опозиції. Коли хтось повернувшись із АТО, ловить когось із нас надворі, він питає: "Ти депутат?. Так,  значить ти відповідальний за те, що відбувається".  І коли кожен підприємець, який нас бачить,  і коли…,  і він у нас  питає: "Ти відповідальний?". Тому, що в їх розумінні,  після Майдану  вже і влада, і опозиція,  всі відповідальні, а їм живеться все гірше і гірше. Те саме  відбувається  з бізнесом і з великими підприємцями, і з малими підприємцями.  І в сьогоднішній тенденції показують, що воно  далі системних змін не відбувається в економіці. А відтак,  у нас єдина надія і найближчим часом, розмовляючи з усіма виробниками, скажемо так  основними підприємцями в цій країні.

Я точно можу сказати,  у всіх,  у них песимістичний  настрій і жоден     із них не сказав, що щось змінилось на краще  з точки зору лібералізації,  або там спрощення процедур. І жоден із них не може сказати, всі розуміють,  що в принципі, виживе  через цю кризу тільки той, хто має експортноорієнтовану якусь позицію, і жоден із них не сказав,  що він бачить, що оцей експорт, або експортне орієнтування, якимось чином підтверджується. Так? Можна по різному відноситись і я знаю, що таке економіка, і я точно з вами,  маю приблизно теж  західну освіту, і т.д., і т.п.    Але я одне знаю, що серед цих людей, якщо їх запитаєте, що відбувається в Міністерстві економіки з нашим економічним блоком, де ми були, де ми зараз знаходимся і куди ми ідем, жоден з них не відповість. Тому що за весь час діяння економічного комітету, крім як першої зустрічі на якій був міністр, ми не бачили ні міністра..., ми бачимо періодично якісь вкраплення людей, які представляють той чи інший законопроект і на цьому все закінчується.

І те, що зараз говорить Сергій Олександрович, це не питання сторінки яку, ну, можна перекласти, чи не перекласти, це питання системного відсутності комунікації і воно впирається в кінці-кінців в сторінку. Не було б сторінки англійською мовою була б якась інша штука, яка виносить… Ви розумієте про що я говорю? Мені здається, для того, щоб зняти от там чи то сторінка, чи то щось інше, мені було б… Я би вас просив від імені всього комітету, думаю мене колеги підтримають, домовитись з міністром про те, що він знайде зручний для комітету час в своєму щільному графіку, зрозуміє, що крім його поважної персони, ... і т.д і т.п., кожна з тих людей, які тут є чогось вартують, чогось зробили і мають свій плотний графік і пояснить, прийде разом з командою і систематизує свою роботу, синхронізує з роботою комітету.

І, коли ви побачите, що законодавча гілка влади, яка є сьогодні в парламентсько-президентській республіці основною і бачення тих людей, які записалися в комітет по економіці, тому що представляють найбільший кластер виробництва, ті люди, які тут сидять, вони представляють 30 відсотків експорту країни. І вони кожен день не на теорії, а на практиці зіштовхуються з застосуванням кожного з цих законів, і кожної норми. і кожної сторінки. Тому що вони де факто оплачують, ну, на них ця економіка тримається.

Прийдіть зробіть цю системну зустріч, синхронізуйте своє бачення з їхнім, а це можливо, тільки після діалогу. І тоді кожна сторінка, кожний переклад все піде значно легше як по маслу.

Колеги, ви мене підтримуєте?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Юріївна, ми дискутуємо, і це є нормальне право, коли кожен член. Ви спочатку ображалися, коли не давали слово, а зараз ви ображаєтесь, коли надають слово. Зараз ми повернемось до цього.

 

ДОВГИЙ О.С.  Можна, колеги, в мене просто до моєї пропозиції. Якщо вона є, має якусь підтримку, що в мене, наприклад,…, я пропоную тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми вже двічі, Олег Станіславович, голосували за те, щоб міністр приходив на засідання нашого комітету.

 

ДОВГИЙ О.С. Так давайте ми просто зараз проголосуємо те, що цей комітет до того, як прийде міністр, просто має свою якусь позицію і воно все зразу зійдеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми це в кінці обов'язково, після розгляду.

 

ДОВГИЙ О.С.  І друге, в мене є маленьке питання, я не знаю, чи воно стосується цього закону, чи воно може бути в рамках відрегульовано. В мене окрузі більше 200 сіл, я багато проводжу роботи в окрузі і я, спілкуючись з головами адміністрацій або сільських рад, бачу часто таку історію, що зараз ми зробили в процесі державних закупівель таку норму, в якій купуючи щось вище 100 тисяч гривень, потрібно, відповідну освіту. В мене виходить, що в багатьох селах, купуючи… там якусь машину, яка там сміттєперевізу або ще щось,  тратячи 100 тисяч гривень, яка там відбувається раз в енну кількість років, їм потрібно на цю одну закупку, яка відбувається там в рік, потратити 30 тисяч гривень на освіту цих. Розумієте про що я говорю, да? Чи це в рамках цього закону?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, можливо.

 

ШИМКО Н.М.  Я – представник Департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтеся, будь ласка.

 

ШИМКО Н.М. Шимко Наталія Миколаївна, заступник директора цього департаменту.

Хочу сказати, що ця норма  вона вже врегульована, ще рік тому воно було внесено зміни до закону, і таке навчання воно не обов'язкове зараз.

 

ДОВГИЙ О.С. А як тоді ми можемо отримати,  я зараз, на сьогоднішній день, отримав, в мене 10 звернень від різних сіл?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це просто в робочому порядку.

 

ШИМКО Н.М. Ми можемо письмово відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алена Володимирівна, прошу.

 

ШИМКО Н.М. Шимко Наталія Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Володимирівна, будь ласка.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Шановні колеги, пропоную все ж таки повернутися до розгляду законопроекту, це перше. Друге, нагадаю, що цей законопроект зараз знаходиться в нас вже вдруге, це вже друге читання. Тому ніякі зміни ми не можемо вносити суттєві, більшість змін лише технічні. Більш того, я погоджуюся, що треба запрошувати сюди міністра економіки. Але ці поправки вносилися не міністерством, а самими депутатами. Я пропоную обговорити зараз ці питання, бо всі знають, що цей законопроект вже у нас весь рік ми його, над ним працюємо. Тому тут є таких три важливих питання, які треба, я вважаю, ставити на голосування, визначатися і відправляти його в зал. Тому що завтра його варто вже проголосувати.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)  Учитываю, что многие присутствующие здесь ………..

 

КОШЕЛЄВА А.В. Вибачте, але зміни ніякі не вносилися. Перше читання було дуже… Вибачайте, вибачте.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, він входить в МВФівський пакет.  Тому ми змушені завтра по ньому…

(Загальна дискусія)

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Обов'язково треба проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, шановні колеги, давайте переходимо…

 

КОШЕЛЄВА А.В. Це вже інше питання. Але варто його проголосувати сьогодні, і ці поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, у кожного з нас є роздана табличка. Є секретаріатом підкомітету опрацьовані всі питання. По врахованих і відхилених правках є зауваження? Є необхідність якусь з них же розглядати?

Тоді я пропоную, ставлю свою пропозицію на…

Я говорю про врахованих і відхилених. Ми окремо зараз вернемося до правок, по яких буде визначатися комітет.

По врахованих і відхилених є зауваження?  Шановні колеги, тоді я ставлю на голосування. Я перепрошую, я ставлю на голосування пропозицію погодитися з тими пропозиціями по врахуванню і відхиленню, які роздані сьогодні нам в таблиці секретаріатом комітету.

Хто – "за", прошу проголосувати. Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім. Хто проти? Хто утримались? Двоє утримались. Рішення прийнято.

Шановні колеги, я пропоную в самому кінці розглянути ці дві дискусійні правки, що стосуються страхування, і що стосуються "плацу". Розглянути правки, які не викликають, скажемо так, таких дискусій, по яких комітету потрібно визначитись. Погоджуєтесь?

 

КОШЕЛЄВА А.В. У нас там така лише одна правка 73, яка стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Ну, у нас, наприклад, є правка номер… Да, я по цих якраз пропоную зараз…

(Загальна дискусія)

 

КОШЕЛЄВА А.В. Всі ці поправки вони стосуються всі страхування, повністю всі поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі поправки. Я зрозумів.

Шановні колеги, тоді у мене є така пропозиція. Давайте, така компромісна  пропозиція. По суті вони стосуються одного питання страхування. Немає зараз у нас на комітеті основної людини, яка вносила правки, вірніше члена нашого комітету. Я переконаний, він завтра буде на парламенті. Шановні колеги, я пропоную, по всіх інших ми прийняли рішення, по цих правках, по яких ми не прийняли, сьогодні не розглядати зважаючи, що відсутній автор цих правок. А завтра, коли автор цих правок буде, ми можемо на півгодини, на годину в перерві зібратися і їх розглянути і проголосувати.

 

КРИВЕНКО В.В. Я б просив завтра зміни до Конституції. Завтра в парламенті збираються представники місцевого самоврядування з усієї України, і це буде дурдом.

 

ПТАШНИК В.Ю.  Я не хочу так само з голосу голосувати. Всі ці правки я не хочу з голосу завтра в залі голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому, Вікторія? Чому з голосу?

 

ПТАШНИК В.Ю. У нас зараз, почекайте, у нас зараз є засідання комітету іде, чому ми не можемо ці поправки зараз розглянути і висловитись щодо них?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що на даний момент немає людини, яка ці поправки …

 

ПТАШНИК В.Ю.  Ну, це ж засідання комітету, про це всі знали. Те, що цей Закон про державні закупівлі буде ставитись сьогодні в порядок денний, коли було нас повідомлено? Вибачайте навіть не вчора і не позавчора. В четвер. Ні, ні, ні, цей закон в порядку денному був.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вікторія Юріївна…

 

ПТАШНИК В.Ю. Вибачайте,  це на засіданні комітету повинно. Як ми можемо окремо половину закону, половину поправок ми зараз приймемо рішення, а по половині поправок приймемо рішення на якомусь іншому засіданні комітету, на якому, наприклад, я не знаю, чи я зможу завтра бути присутня на цьому засіданні. Я хочу зараз це розглядати, вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я вважаю, що це буде і це просив мене по цьому наш колега член комітету, щоби не розглядати ці питання оскільки вони викликають дискусію у нас в комітеті. Тому я. Ми не одноразово вже ці питання розглядали. Чисто з поваги до нашого колеги депутат нашого комітету, я пропоную, ми сьогодні можемо це зігнорувати. Але я пропоную… Не буде… У нас ще є сутки для того, що от є зауваження…

(Загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Є пропозиція. Обычно в такой ситуации, когда возникает такая ситуация надо поступать по закону. Очень правильно действовать в соответствии с нормами требования. Есть голова підкомітету, на підкомітеті эти вопросы рассматривали, мы выслушиваем по каждой позиции, там, где есть неузгодженості, ее позицию, если есть необходимость голосуем, вносим в зал в том виде в котором есть. Завтра появляется представитель комитету, если он с голоса в сессионном зале внесет правки и он убедит зал, ну, питань нема проголосуем в том виде в котором есть. Мы сразу говорим, что мы утримаємося по всем питанням. Нужно было изучить по идее. Закон то серьезный.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А підкомітет приймав по цих правках рішення?

 

КОШЕЛЄВА А.В. Як я ще з початку доповіді казала, що ці поправки Чекіти, що стосуються страхування, ми не розглядали бо їх отримали лише вчора в вечері. Я пропоную зараз поставити на голосування дві поправки, що стосуються, 70 і 73, плац і виключень. Давайте їх проголосуємо…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Пропозиції вискажіть свої як голова підкомітету.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  70 поправку відхилити, тобто залишити…

 

ПТАШНИК В.Ю. Нет, а вот эти все остальные поправки, что мы с ними делаем?

(Загальна дискусія)

 

КОШЕЛЄВА А.В. Я пропоную, якщо є таке бажання, нехай визначається зал. Але ми не приймали це рішення. Тому я і виносила його на комітет.

 

ПТАШНИК В.Ю. Завтра изменения в Конституцию, завтра будет залу не до… 

 

КОШЕЛЄВА А.В. Хай головуючий висловить свою позицію. Я готова за них проголосувати відповідно.

 

ДОВГИЙ О.С. А яка ваша позиція?

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Не підтримую.

 

ДОВГИЙ О.С. Ні одну, ні другу?

(Загальна дискусія)

 

КОШЕЛЄВА А.В. Їх отримали лише вчора увечері, я сама їх побачила сьогодні зранку.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. По процедурі, давайте їх відхилимо, тому що вони отримані пізно.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  Ні, вони по процедурі, вони вкладаються вчасно.

 

ПТАШНИК В.Ю. Коллеги, извините. Я вчера тоже подавала свои поправки. Мои поправки рассмотрели и успели, и тоже вечером. А Чекиты поправки не рассмотрели. Расскажите, пожалуйста, как это вот так вот происходит. Вот я вчера точно так же. Давайте, пожалуйста, давайте рассматривать, в чем проблема.

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, давайте по 70 поправці.

 

ДОВГИЙ О.С. А ваша позиція…

(Загальна дискусія)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте, чекайте…

 

КОШЕЛЄВА А.В.  70 поправка. Це залишаємо плац. Правильно? Тобто  ми цю поправку відхиляємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую. Давайте, якщо почнемо говорити всі, то це не буде засідання комітету.

По 70 поправці позиція.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  70 поправка вона виключала поняття "плац". Ми його залишаємо, тому голосуємо, виключаємо поправку, відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Виключаємо поправку.

Хто за те, щоб виключити 70 поправку, прошу проголосувати.

73 поправка.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Володимирівна, по 73-й.

 

КОШЕЛЄВА А.В. По 73-й, це іде мова про виключення з особливостей, і про те, що підтримало міністерство відмовитись від цієї поправки, тому ми її підтримуємо. Ставимо на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримати цю поправку.

 

КОШЕЛЄВА А.В.  73 поправка підтримати і виключити. Нам треба підтримати поправку, бо міністерство висловило позицію і вони готові виключити це про особливості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи готові погодитись з позицією секретаріату? 

Шановні колеги, ставлю на  голосування 73 поправку про те, щоби її врахувати. Хто – "за", прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Двоє утримались. Дякую.

 

ПТАШНИК В.Ю. Можна не дискусійне. Не по цих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ПТАШНИК В.Ю. Колеги, я просто хочу повідомити, я одну поправку подала пізно сьогодні зранку. Поправка полягає. До мене звернулося Міноборони, давайте просто подумаємо, чи потрібно це вносити, чи не потрібно. Які зважили на те, що у нас є, коли закуповуються товари по переговорній процедурі, у нас встановлений мінімальний строк для укладання договору за переговорною процедурою, не встановлено максимального строку для укладання договору. І вони повідомили, що існують випадки з недобросовісними учасниками тендерів, які, ну, начебто виграли, да, умовно кажучи, якщо можна так сказати, переговорну цю процедуру, але зловживають своїми правами і не укладають ці договори в той строк, який відповідно  встановлений замовником. Тому вони просили як передбачити підстави для відміни цієї переговорної процедури, одну з підстав, не є  підписання учасником і замовником договору у строк, який був встановлений замовником. Я запропонувала таку маленьку зміну відповідно в пункт 4 частини двадцять шостої. Зараз точно скажу. Статті 39, так. Передбачити там серед цих випадків не підписання учасником і замовником договору у строк, встановлений замовником під час проведення переговорів з учасником, учасниками, переговорної процедури закупівлі. Я хочу просто на ваш розсуд це винести. Розказую ситуацію, якою вона є. Чому пізно, тому що відповідно Міністерство оборони так до мене звернулось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, звичайно.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите, пожалуйста, а если они в договоре напишут, что там, в случае нарушения там я не знаю, строка поставки, штрафные санкции тысячу процентов. Этот договор можно подписывать или нет? 

 

_______________. Можна я дам відповідь на це. Форму договору вона визначається в тендерній документації. Якщо вона вас не влаштовує… Да, якщо вона вас не влаштовує, ви просто не берете участь у закупівлі.

 

ПТАШНИК В.Ю. Мне сказали подкорректировать, потому что у них были такие ситуации с закупками по АТО, и они просто не могли не отемнить. Вернее они, как говорят, что они на практике ее отменяют, но они, им приходится нарушать закон, они бы не хотели этого делать. Ну, исключительно это под  ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія, яка ваша пропозиція? Сформулюйте її…

 

ПТАШНИК В.Ю. Додати, значить, до пункту 4 частини двадцять шостої статті 39, значить, після. Зараз, зараз, зараз. Після фрази "відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг, скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг" наступні слова, "не підписання учасником із замовником договору у строк встановлений замовником під час проведення переговорів з учасником, учасниками, переговорної процедури закупівлі". Поставити крапку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормально.

 

ПТАШНИК В.Ю. Ну, тобто починається, що. Переговорна процедура закупівлі  ця  частина, да, відміняється замовником у разі. І ми як випадок пропонуємо у разі чого: не підписання учасником із замовником договору у строк встановлений замовником під час проведення переговорів  з учасником, учасниками, переговорної процедури закупівлі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це нормально, да, нормально.

(Загальна дискусія)

Шановні колеги, хто… (Шум у залі)

Шановні колеги, давайте по черзі.

 

ФОЄРМАРК С.О.  Очень щепетильная ситуация. Понимаете, как коллеги получается. Что такое переговорная  процедура. Она закрытого харрактера (Не чути)

 А здесь переговорный процесс. По идее, с помощью мониторинга и так далее, и так далее определили эффективную цену. В соответствие с тем диапазоном возможности и закупки или оказания услуг, которое предусмотрено по существующем законодательству.

Почему не подписывается договор, вообще нонсенс. И что. Вторая сторона. Следовательно, если это не Министерство обороны, последующие за тем, кто участвовал, не дает, как я понимаю, подписать договор. Кому? Кому? Министерству обороны невозможно запретить. Кому – министру Полтораку? Как?

 

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.В.  …разошлись. Говорим, завтра подпишем договор. А завтра стоит 20 рублей. А я говорю,  а я не хочу уже продавать телефон сегодня, я подожду до завтра.

 

ФАЄРМАРК С.О. Та нет, это чудеса. Это чудеса. Подобные вещи всегда оформляются протоколом. То есть есть процедура, господа. А другое дело, что министерству надо слегка озаботиться, чтобы были введены стандарты. Потому что стандартов нет. Понимаете, да? У вас в компании есть стандарты, а там стандарта нет.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Юріївна, ви настоюєте на тому, щоби. Ну, в принципі, в принципі, по-великому, це абсолютно нормальна поправка. Тобто вона не дає …

 

ДОВГИЙ О.С. А можна поставити там для Міністерства оборони.

 

ФАЄРМАРК С.О. А что это. Это нельзя делать.

Оформите, пожалуйста, протоколом ценообразование и все. То есть вы ж договорились. Процедура.  Вот есть процедура. Она состоялась, я провел. Оформите протоколом и заключайте договор. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, яка позиція.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Міністерство економіки підтримує дану поправку. Єдине, що ми просимо вказати, що це не підписання учасником, а не підписання взагалі. Або унеможливити зловживання зі сторони замовника. Тобто, якщо учасник відмовляється… Ви правильно кажете, Полторак, ну, як би він підпише, а учасник, якщо він після цього, він пішов з кімнати, і що після нього подавати на нього в суд і змушувати як би суд до виконання усної домовленості. Ну, якби це доволі важко. Да, тому відповідно його дається час, там, наприклад, 10 днів на підписання договору, він не підписує договір, ну, все, право ходу переходить  следующему. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку, яку, да, з уточненням Міністерства економіки, поправку, яку внесла Вікторія Юріївна.

Хто – "за", прошу проголосувати. Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім… Рішення прийнято одноголосно.

Шановні колеги, я так розумію, що у нас залишилися тільки правки, що стосуються страховки, що стосуються, які вніс наш колега Чекіта. Тому, ну, є два варіанти розгляду цієї ситуації. Або ми їх зараз голосуємо і визначаємо самостійно, або завтра, як просив Чекіта, ну, він перетелефонував і просто чисто попросив, що він не може завтра, попросив перед. Ну, по суті питання просте, і давайте завтра. Я пропоную особисто. Все-таки він наш колега по комітету. На 10-15 хвилин завтра зібрати комітет і прийняти рішення. Можемо…

(Загальна дискусія)

Давайте ми порадимося. Тобто, я пропоную порадитись по цьому питанню і прийняти рішення. Якщо комітет визначається зараз. Я вас просто проінформував пропозицію нашого колеги депутата члена нашого комітету. То есть, якщо комітет готовий сьогодні розглядати, настирливо це хоче, давайте розглядати, без питань, я "за". Якщо, все-таки чисто з поваги до нашого колеги депутата, можемо завтра без п'ятнадцяти десята, наприклад, зібратися і прийняти це рішення.

Прошу, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю.  У мене запитання. У нас, з величезною повагою до нашого члена комітету і також з величезною повагою до членів моєї фракції, у нас сьогодні засідання фракції, нам треба визначатися чи будемо ми голосувати за цей законопроект, взагалі, чи ні. І відповідно я хотіла запитати заступника міністра економіки. Якщо ці норми, ну, завтра комітет чи сьогодні, не знаю, визначиться комітет і підтримає норми, які стосуються страхування, чи позиція Міністерства економіки там зміниться від цього чи не зміниться і так далі. Щоб я просто розуміла, яку позицію доносити.

 

НЕФЬОДОВ М.Є. Ми категорично проти прийняття цього законопроекту з цими правками. І я як людина, якщо мені доведеться представляти його з цими правками, я ва одразу можу сказати, я буду казати про те, що буду просити зал не приймати законопроект і Президента накладати вето, якщо,  не дай Боже, він пройде. Ну, вибачте, але це не просто технічні правки. Ми повертаємося.

(Загальна дискусія)

 

КОШЕЛЄВА А.В. Я думаю, що тут вже занадто очевидно, що треба ставити правки зараз на голосування в комітеті і визначатися. І вони…

Зараз проголосувати і визначитись.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Ваша позиція.

 

КОШЕЛЄВА А.В. Я також не підтримую звичайно введення обов'язкового страхування. Я це сказала ще з самого початку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді ставлю на голосування відхилити поправки внесені нашим колегою депутатом Чекітою, що стосується, власне, страхування, які викладені в порівняльній таблиці. Хто "за" прошу проголосувати. 8. Хто проти? Хто утрималися? Двоє. Двоє утрималися.

Шановні колеги, ми вичерпали сьогоднішній. А, ні, я перепрошую. Ще є одне питання. Проект плану роботи Комітету Верховної Ради  України з питань економічної політики на період третьої сесії Верховної Ради України.

Чи є якісь в когось зауваження? Да, Євген Якович, прошу.

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановні народні депутати, я прошу подивитися, тут виникло питання зараз, під час розгляду, що провести круглий стіл, ми туди добавимо у заходи по банкрутству фізичних осіб, круглий стіл. А може ще у когось якісь будуть пропозиції, дайте, ми їх порахуємо і вставимо це в план роботи комітету. І тоді з усім ми підтримаємо і передамо його в центральний апарат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, домовилися.

Хто – "за", прошу проголосувати. Рішення одноголосно.

Дякую, шановні колеги, вичерпаний порядок денний. До побачення.