Стенограма засідання Комітету від 16 березня 2016 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

16 березня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ІВАНЧУК А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день! Дозвольте розпочати засідання нашого комітету. На ваш розгляд, шановні народні депутати, пропонується порядок денний.

Що стосується запропонованого порядку денного, є прохання 4160, законопроект третій по порядку, відкласти його розгляд на наступне засідання, тому що опрацьовується, або буде комітетський або урядовий закон про господарські товариства, новий, базовий, де ці питання будуть врегульовані, і ми їх будемо розглядати тоді паралельно.

Немає заперечень?

Також… (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я извиняюсь, можно вопрос задать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … этот закон вносит изменения в целую кучу законов. … (Не чути) Его вообще снимают или как? Можно это прояснить. (Шум у залі, загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні-ні, прохання розглядати їх разом. Коли зайде… на наступному просто разом… (Шум у залі) Да, будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Мікрофон вимкнено) Он очень интересен и с точки зрения экономики и бизнес-отношений в обществе, рыночных отношений. Он давно назрел, он необходим. К сожалению, практикой судебной и Верховного Суда Украины, и Высшего хозяйственного суда...

В то же время такая практика реализована повсемесно во всех есть обществах, где несколько крупных участников. Но он у вас сырой, недоработанный. Вы нахватали норм из разных законов, чужих, в том числе, российского законодательства и т.д. и эти нормы наложили на действующее законодательство, так?

Сделали единую цепочку. У нас получается сейчас, что отдельные нормы этого закона полезные и нужные, может быть,... Это первая проблема.

И вторая проблема, да, вы постарайтесь как можно меньше ограничений каких-то законодательных вводить к этому конкретному договору. Чем больше вы ограничений вводите, тем меньше он нужен будет.

Следующая проблема. И так полно в законе различных там красных флажков, которые ограничивают….. от каких-либо там возможных…. Договориться о чем……. а мы еще дополнительно флажки……., хотя…. Тому, что это все…. никому ничего….. просто хорошую идею….. поддерживать. И последнее, не забывайте о том, что есть рейдеры….. И когда вы вводите такие определения.. не сработали… не забывайте о том, что этим могут... и увольняемый директор, увольняемы с работы даст такое-же доверие. ….в том числе и государственный… подумайте еще раз. Вам надо к этому привлечь побольше практиков, мне кажется. ….там кусочек, там кусочек, там кусочек….пожалуйста, но…. Хорошая идея.

 

БУЦА Ю.Б. Нет, мы на самом деле договорились вместе с асоциацией юристов Украины по этому …..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, будь ласка, включайте мікрофон, тому що неможливо вести стенограму.

 

БУЦА Ю.Б. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, взагалі я просто говорю. Ви всі говорите без мікрофону – потім неможливо стенограму....

 

БУЦА Ю.Б. Добре. Я перепрошую. Юрій Буца, Комісія з цінних паперів. Насправді, проект закону готувався з асоціацію правників України, так, і він базувався на практиці, в тому числі, укладення таких угод в інших юрисдикціях, як правило, вони зараз по британському праву заключаються через кіпріотські компанії між українськими акціонерами, насправді. Тому ми з радістю отримуємо коментарі від Юрія Миколайовича і опрацюємо їх додатково, але я би зробив один коментар ще, що він не сильно пов'язаний з Законом про товариство з обмеженою відповідальністю, який розробляється Міністерством економіки. Тобто це частина, яка стосується ТОВ, Міністерство економіки взяло імплементувало в свій проект закону, тому що там теж приймає участь Асоціація правників України в розробці. Але він має значно ширше застосування і в основному застосовується до акціонерних товариств. Тому я не впевнений, що вони повністю пов'язуються між собою і їх варто розглядати разом. Тим більше, нам не зрозумілі часові рамки з точки зору Закону про ТОВ.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы знаете, кто лучший практик в этих вопросах? Тот, кто судился по таким соглашениям в суде. Вы, конечно, само собой наилучшие практики. Но крупные адвокатские компании, в том числе иностранные компаний, которые имеют ежегодную практику... исполнений подобных… потому что... не теоретики..

 

ФАЄРМАРК С.О. А у вас есть еще информация в связи с дерегуляцией, какой объем сейчас вообще рейдерских процессов проходит в Украине?

 

БУЦА Ю.Б. У нас на самом деле в связи с дерегуляцией большинство этих процессов проходит в обществах с ограниченной ответственностью, так сложилось, потому что там больше дерегуляция прошла. Мы комиссия, которая, мы занимаемся акционерными обществами, у акционерок там проблема меньше, да.

(Загальна дискусія) (Не чутно)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, якщо немає зауважень до порядку денного, прошу проголосувати, хто за запропонований порядок денний. Хто - "за"? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

На ваш розгляд вноситься законопроект 3828, внесений Кабінетом Міністрів України. Доповідає заступник міністра юстиції Оксана Павлівна.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Доброго дня, шановні народні депутати.

До вашої уваги пропонується проект Закону, метою якого є забезпечення виконання судових рішень, згідно яких у власність держави повертається нерухоме майно та земельні ділянки. І, власне, у зв'язку з тим, що ні Земельний кодекс України, ні Закон України "Про управління об'єктами державної власності" не містять повноважень Кабінету Міністрів щодо розпорядження, зокрема, земельними ділянками, які були повернуті у власність держави на підставі судових рішень. Пропонується такі невеликі зміни до статті 122 Земельного кодексу, яким наділити, передбачається Кабінет Міністрів правом передавати земельні ділянки, незалежно від їх цільового призначення, право власності на яких було визнано за держави в особі Кабінету Міністрів за відповідним рішенням суду.

І аналогічне положення пропонується внести до статті 3 та 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Власне, змінами пропонується розширити перелік об'єктів управління державної власності і за рахунок майна права власності, на яке було визнано за державою на підставі рішення суду, і повноваження, власне, Кабінету Міністрів, які передбаченні статтею 5.

Прошу підтримати вказаний законопроект, який дозволить ефективно управляти тим майном, яке повертається в державну власність на підставі судових рішень.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Анатолій Петрович, що ви пропонуєте комітету.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Підкомітет пропонує за основу прийняти даний законопроект, экспертное управление предлагает его отправить на доработку, но я считаю, что мы доработаем его ко второму чтению.

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще є пропозиції?

МАТВІЄНКОВ С.А. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Как бы вот вопрос. А скажите, пожалуйста, не получится ли так, что на основании решения районного суда какого-то мы принимаем решение в отношении того, что передача, так сказать, этого участка земли? То есть там идут какие-то споры, идет какая-то тяжба, где-то в стадии рассмотрения. Но есть решение суда как первичной инстанции, будем говорить так. И пошло исполнение этого решения.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Перепрошую, я не розумію проблеми.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Тут два вопроса получается. Если …… Первое. Имеется в виду … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, ну, мікрофон включайте, будь ласка.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Звичайно.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. …все понято, но есть тут, допустим, первой, да, где-то там люди ведут какую-то тяжбу, если апелляционное рассмотрение там и так далее, и так далее.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ви маєте на увазі, про якісь паралельні судові спори відносно земельних ділянок?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Да, параллельные споры у нас, к сожалению, бывает.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ну, власне, для цього є судова система. Якщо вже є рішення суду, яке набуло законної сили, і право власності на земельну ділянку за державою було зареєстровано, то нелогічно, коли Кабінет Міністрів як орган управління, обмежений Земельним кодексом, да, вимогами, положеннями в управлінні цими земельними ділянками, тому пропонується розширити. Це, власне, про ту проблему, про яку ви говорите, вона… не ставилася мета вирішити її цим законом. Тут же презумується, що право, яке було закріплене, да, за державою, воно повернулося на вказані об'єкти нерухомості на земельні ділянки. Воно вже зареєстровано, воно існує і…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. … будет это использовано как механизм, то, о чем рассказываете?

ІВАНЧЕНКО О.П. Як механізм може бути використано що завгодно насправді, тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАК С.О. Скажите, пожалуйста, а вот такие вопросы как подготовка документации, в частности выдача разрешений на разработку проекта землеустройства. Это часть вторая статьи 123-ей. Или организация земельных торгов, это статья уже 135-ая. Ну, то есть, как это корреспондируется? То есть неужели это будет Кабмин этим заниматься? То есть это как бы такой у меня вопрос. Ну, тут есть нюансы дополнительные еще, да, это касательно того, что по решению суда, оно и так становится бесхозно и конфискованное имущество переходит государству. Как дальше это все будет происходит, я не очень понимаю. Как-то прокомментируйте.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ну не завжди майно нерухоме, яке повертається у власність держави на підставі судових рішень, є безхозним і має такий статус. І не завжди бувають випадки, коли майно повертається в наслідок конфіскації. Тому я вважаю і Міністерство юстиції вважає, що такі положення, які пропонується внести до Закону України про управління об'єктами державної власності, дозволять більш ефективно управляти майном.

 

ФАЄРМАРК С.О. Вы знаете, мне кажется, здесь есть какая-то  проблема, которая уже случилась. И что-то надо срочно сделать, чтобы эта проблема была решена. То есть вот какая-то…

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. То есть, правильно я понимаю, что Кабмин теперь еще дополнительно на себя берет работу управления земельными участков, переоформления, передачи и так далее?

(Не чути)

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ви ж розумієте, що звичайно Кабмін не буде виконувати всі фактичні необхідні там юридичні дії, пов'язані там з розробленням документації землевпорядною. Буде прийматися просто відповідне рішення.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А можете от на прикладі якомусь конкретному проілюструвати для чого цей закон приймається?

 

ІВАНЧЕНКО О.П. На якомусь конкретному прикладі, я вам зараз його не наведу, я не маю в розпорядженні якоїсь попередньої судової практики… (Шум у залі) Ну приміром, я вже не пам'ятаю, як власне було викладене судове рішення, яким було повернуто у державну власність майном Межигір'я так званого. Тобто на сьогодні у Кабінету Міністрів як органу управління, да, в особі якого було визнано право власності державної на вказане майно, не має повноважень – да? – розпорядитися вказаною земельною ділянкою. Це для прикладу.

Я не стверджую, що відповідна постанова суду, вона мала саме таку регулятивну частину. Але до прикладу. (Шум у залі) Я не можу відповісти на це питання. (Шум у залі, загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, немає більше ніяких пропозицій?

Тому прошу підтримати пропозицію підкомітету прийняти даний законопроект у першому читанні за основу.

Хто "за", прошу голосувати. Хто проти, хто утримався? Рішення прийнято.

Дякую.

На ваш розгляд вноситься законопроект 4105. Будь ласка, Оксана Павлівна, доповідайте.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Шановні народні депутати, що вашої уваги пропонується проект Закону, який розроблений з метою забезпечити ефективне управління діяльністю, в першу чергу, державних підприємств і господарських структур, в складі яких є і частка держави. І, власне, пропонується тимчасово надати право органу управління строком до шести місяців в односторонньому порядку розривати за погодженням з Кабінетом Міністрів України контракти з керівниками державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, що належать до сфери їх управління та були укладені до 1 січня 2015 року.

Також вказаним законом пропонується внести зміни з метою його реалізації до Кодексу Законів про працю України, доповнивши статтю 36, яка визначає підстави для припинення трудового договору… підставою новою, тобто підстава, яка буде визначена, власне, відповідним законом. І внести зміни до Закону України "про управління об'єктами державної власності", якими, власне, передбачити бланкетну норму і дозволити органам управління за погодженням з Кабінетом Міністрів звільняти керівників тимчасово в односторонньому порядку протягом 6 місяців.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Запитання можна? От ви тут кажете про ефективність. То єсть ефективність тільки на 6 місяців. От 6 місяців будемо працювати ефективно, розривати, да, контракти, а через 6 місяців вже не будемо. Як це воно?

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Цього вимагає складна економічна ситуація…

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. То єсть другими словами, у Кабінету Міністрів нет рычагов для того, чтобы управлять государственными предприятиями и освобождать….

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Власне, мотивація полягала у тому, аби минаючи… Ми сьогодні розуміємо ризикованість вказаних норм і їх суперечливість, да, звичайно. Але справа у тім, що аби уникнути складних процедур, пов'язаних або з проведенням або службових розслідувань, або встановленням інших якихось фактичних обставин, пов'язаних з невиконанням або недосягненням результатів відповідних керівниками підприємств, передбачено таку норму.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Я зрозумів, тобто ви керівнику повинні зараз роз'яснити, чого ви знімаєте з роботи. А так не буде, бо Верховна Рада прийме закон, і ви скажете, цим законом ми вас знімаємо...

(Загальна дискусія)

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Немає підстав, так за що знімати?

 

КРИВЕНКО В.В. Як підстави повинні бути формальні, він іде в суд і…

 

ФАЄРМАК С.О. Андрей Владимирович, можно я?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Олександрович. Давайте по черзі.

 

ФАЄРМАК С.О. Дело в том, что и сегодня уже существуют такие механизмы, которые позволяют уволить руководителя за профнепригодность или уголовно-наказуемые деяния. Все есть. Просто получается какая-то несуразица. С одной стороны, назначения руководителей сегодня проходят в процедуре по сути дела открытых тендерных, открытых конкурсных процедур. И по большому счету, тут вопрос, в общем-то, самого назначения. То есть мы боремся сегодня не с причиной – да? – на мой взгляд, пытаемся как-то, а каким-то иезуитским образом со следствием.

Ну, мне кажется, что такое некорректный что ли как бы формат. То есть, мало того, целый ряд сегодня министерств, насколько я знаю, проводит сейчас переаттестацию своих сотрудников. По результатам этих переаттестаций тоже в общем-то этим руководителям дается оценка работы. То есть я не вижу, лично я, сегодня – да? – какую конкретно задачу мы хотим решить в таком краткосрочном что ли периоде. То есть если сегодня что-то мешает, надо говорить об этом открыто. То есть скажите открыто, что сегодня мешает, допустим, убрать руководителей, которые сегодня не хотят профессионально выполнять свою работу? То есть, ну, мне кажется, что так мы можем такое количество законов написать, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте позицію підкомітету, а потім обговоримо. А то ми перейшли.

 

Денисенко А.П. Значит, позиція подкомитета – отклонить данный законопроект, потому что он серьезным образом нарушает трудовое право. У нас есть типовой контракт, в этом типовом контракте есть 11 критериев, по которым можно уволить, то есть признать работу неудовлетворительной и уволить руководителя, то есть я считаю, что этого достаточно для того, чтобы Кабинет Министров пользовался полномочиями по управлению и, соответственно, занимался кадровой политикой. То есть давать такие-то карт-бланши, ну, это недопустимо, по нашему мнению.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Ігорович.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, ну, цей закон, я думаю, ну, ще рік тому треба було прийняти, бо в нас багато міністрів. Вони апелюють свою бездіяльність до того, що вони не наділені реальними повноваженнями щодо зміщення тих чи інших керівників. Ось. Ну, так говорять, так? Що звільнити неможливо, в суд подається, поновлюється, блокує роботу і так дальше, і тому подібне.

Тому я вважаю, що це абсолютно нормальна практика, коли в орган управління відповідальний за ефективність введених в його управління підприємств і тому такий орган управління, я вважаю, абсолютно нормально, нехай тимчасово повинен мати такі права і щодо звільнення цих керівників. Я повністю підтримую позицію цього закону, я вважаю, що нам треба вкінці кінців вичистити ті всі державні підприємства, погоджуюсь, що ця норма має мати, носити тимчасовий характер виключно, а ось дальше ми повинні рухатись виключно у правовому полі, але, вважаю, дуже необхідним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або продовжити, якщо…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Або якщо буде ефективно працювати, продовжити цю норму законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, потім – Вікторія.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Мне, честно говоря, стыдно слушать предложения со стороны Кабинета Министров вот в таком вот виде. Почему? Тем более от Министерства юстиции вот сейчас стыдно слышать это.

Обращаю внимание Министерства юстиции на то, что вы должны следить за всеми законопроектами, не только своими, но чужими, чтобы они соответствовали Конституции Украины. По Конституции Украины, если не ошибаюсь, статья 15 или 19, могу ошибиться в нумерации, есть прямая норма, которая говорит, что все формы собственности равны перед законом и не могут быть обделенные законы для одной формы собственности и другие законы, другой формы собственности, а вы же это пытаетесь сделать, это первое.

Второе. Хочу вам напомнить, что вы недавно инициировали закон, я не помню, вы или Министерство экономики, по отношению к органам управления государственных предприятий и под ним вы понимаете не только 100 процентные государственные предприятия, но и в том числе там, где доля государства 50 и более процентов. И вы хотите сами управлять предприятиями от всеми там, где есть доля государства 50 процентов, и сами решать кому уйти, кого увольнять в нарушение Конституции. Я понимаю министра юстиции он там на столько уже заработался, что он вчера в Конституционном Суде сказал: "При чем здесь Конституция, если у нас земля горит, у нас война", но мы не можем ее нарушать. Человек в Конституционном Суде это заявил, господин Петренко. Но вы это, вы аппарат, который. вас же ж там много, да, вы ж там должны следить за этим.

Следующий момент. Я хочу поддержать Сергея Александровича. К вашему сведению, по-моему, год или два назад в Кодекс законов о труде введена норма, которая разрешает собственику предприятия уволить любого, любое должностное лицо без объявления причин, без объяснения причин, без каких-либо нарушений трудового законодательство. И министерства профильные, они могут это сделать, они ж там и Минэкономики, Фонд госимущества, там разные предприятия, они поделили их. Да? Они представляют долю государства, если там доля государства позволяет разрешение принять. Они могут уволить любого директора через собрание или через наблюдательный совет. И ничего не мешает сейчас, им не нужно никаких причин объяснять для этого. Понимаете? Вопрос в другом, что у них там, по всей видимости, в Кабинете Министров нет порядка, и они не могут между собой договориться: один – "за", другой – "против" и они не могут договориться, кого уволить, кого не уволить, вот и всего-навсего. Вот такую норму на 6 месяцев, да, а что жизнь потом остановится, через 6 месяцев. И у нас больше не будет предприятий государственных? За это время всех, что, ликвидировать или всех… в частные предприятия, что ли?

Это, я вообще не знаю такой практики мировой, чтобы вот такие законы принимались для отдельных предприятий на 6 месяцев, это стыд и позор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Я так само пропоную відхилити даний законопроект, тому що він є абсолютно юридично некоректним і фактично цією нормою ми говоримо про те, що ми на 6 місяців відміняємо норми Трудового кодексу, Кодексу законів про працю, трудового законодавства...

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Є така норма.

 

ПТАШНИК В.Ю. І відміняємо зараз цією нормою, почекайте. Але і в той же час ми не встановлюємо тут цим законопроектом жодних підстав для звільнення. Тому те, що ви піднімали, Юрію Ігоревичу, питання про вичистити там керівників держаних підприємств там чи державні підприємства від їхніх керівників недобросовісних, на превеликий жаль, цим законопроектом таке вичищення може бути здійснено суб'єктивно, не зрозуміло, ні за якими критеріями, ні на яких підставах – нічого. Ну, і власне, чому на 6 місяців – так само незрозуміло.

Тому я би запропонувала його відхилити, не приймати, бо він дійсно суперечить, ну, не тільки Конституції, мені здається і здоровому глузду.

Дякую. Керівникам, до речі, а міністрам просто потрібно оформлювати таким чином документи і відстоювати свою документацію в судах для того, щоб у керівників не було жодних підстав для їхнього поновлення. Якщо вони спроможні як органи управління це робити, я думаю, що вони зможуть нормами діючого законодавства скористатися.

Дякую.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Дякую, що ми принаймні хоча б одного члена комітету мали голосну підтримку вказаного законопроекту. Що б хотілося сказати серед аргументів, да, на користь цього проекту, що необхідно зважати на те, що дійсно керівники великих державних підприємств на сьогодні наділені, ну, досить високою відповідальністю. І в цій частині треба зважати, що, власне, за аналогією, як члени Кабінету Міністрів України несуть політичну відповідальність, і вони припиняють свої повноваження там у зв'язку з відставкою, не залежно від того, чи були якісь підстави для цього об'єктивні, чи не були. Для звільнення так само ми пропонуємо схожий механізм для припинення в односторонньому порядку трудових відносин з керівниками державних підприємств. І власне, життя доводить, що такий закон на сьогодні, ну, він більше потрібен, аніж ті ризики, які там виникають з можливими там судовими процесами подальшими, які можуть виникнути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, ну, я так розумію, що взагалі цей закон потрібен якраз для того, щоб врегулювати оці, то, що ви говорите, Юрій Миколайович, – забрати ще останні судові зачитки, які дозволяють чіплятися за посади державним підприємствам. (Шум у залі) Секундочку, секундочку, ми. Я перепрошую. Можна, я закінчу?

Мова ж іде виключно в даній ситуації про звільнення. У нас є прозора процедура призначення абсолютно через конкурс, без жодних проблем. І я вважаю, це правильно, коли в нас є профільний уповноважений орган, ми питаємо міністра за те ж, як він ефективно управляє тими чи іншими підприємствами. А міністр каже: "А я не можу це зробити, тому що я не можу звільнити, тому що рішення суду от їх призупиняє чи повертає цього керівника назад на підприємство. Ви мене питаєте, а самі мені не даєте законодавчої бази для того, щоб я це зробив. Я так розумію, що цей закон – це підстава необхідна і достатня, правильно я розумію, законодавча база, щоб забрати у будь-якого міністра аргументи, щоб він не розказував нам, що він не може, от, знаєте, йому щось мішає завжди. От давайте заберемо це. А процедура призначення – прозорій конкурс Мінекономіки, хай призначають, хай управляють, це ж стосується тільки звільнення. Шановні колеги, я вважаю, що тут треба приймати цей закон. Ми чітко розуміємо, що кожне державне підприємство квотоване ще з старих часів, що там сидять не прості люди, що за тими людьми стоять ще якісь певні люди і так дальше. Ну кому це не зрозуміло?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Одно слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Вся беда заключается в том, не в том, вернее, что отсутствует механизм, механизм сегодня присутствует и он есть.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы спрашивали какая статься? Статья 41 пункт 5.

(Загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Дослушайте, я вам скажу.

Беда заключается не в этом, что отсутствует механизм, беда заключается в отсутствии экономической политики и системы механизма управления, вот в чем заключается беда. А вот этими методами мы ничего не решим. Извините.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вы спрашивали какая статья. Статья 41 пункт 5 КЗОТа Украины разрешает собственнику увольнять любого директора без объяснения каких-либо причин, в любое время, когда он захочет. Все.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Не працює…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Как это не працює?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Повертаються ж.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Издайте приказ – и увольте, проголосуйте на собрании – и увольте, проголосуйте на совете – и увольте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, обговорення ми почули вже його.

У нас надійшло дві пропозиції. Перша пропозиція підкомітету – відхилити законопроект 4105 і друга пропозиція народного депутата Солов'я – прийняти його за основу.

По-порядку ставлю на голосування першу пропозицію комітету відхилити законопроект 4105.

Хто – "за"? 6. Хто – проти? Хто утримався? 4. Рішення прийнято.

Дякую.

4160 – пропускаємо.

4038 законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.

Про ціни і ціноутворення щодо здійснення статистичних спостережень у сфері ціноутворення. Шкода, що Міністерство економіки хоче здійснювати спостереження за ціноутворенням. Краще би боролися…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Навпаки-навпаки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …да, будь ласка, Олена Іванівна.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ще хочуть останнє, вони ще хочуть останнє забрати, даже це забрати хочуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Щоб статистика це робила, да, ви хочете?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Ну, на сегодняшний день, да, законопроект разработан с целью сокращения контрольных функций в сфере ценообразования. И предлагает внести изменения в Закон "Про ціни і ціноутворення", где из полномочий контрольно-,… органов в сфере ценообразования исключается функция по здійсненню моніторинга, спостереження за цінами і тарифами. Она на сегодняшний день осуществлялась Госценинспекцией путем мониторинга на потребительском рынке регионов очень важного перечня товаров и услуг. В частности: продуктов питания где-то 20 позиций, нефтепродукты и некоторые услуги. Эта функция дублировалась с Госстатом. Кабинет Министров Постановою 442 ликвидировал Держцінінспекцію. И этим же постановлением предусмотрел возложить функцию по мониторингу, динамике цен на потребительском рынке на Госстат. Госстат у нас не является контрольным органом и осуществляет свою деятельность на основании Закона "Про государственную статистику".

В связи с этим возникла необходимость привести эти два закона в соответствие между собой. То есть наблюдение за ценами будет осуществляться, но органами Госстата. И они на сегодняшний день осуществляются, размещаются на сайте, эта же информация. Поэтому мониторинг за ценами, он будет выполняться более квалифицированно, на наш взгляд. Эти функции не будут дублироваться двумя органами. И тем самым вопрос мониторинга, он сохранится.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Питання можна?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Да.

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. А ще один тут пункт був, який ліквідується. Запобігання порушення у сфері ціноутворення і за результатами державного спостереження визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на товарних ринках. Кто этим будет заниматься? Госстат посмотрел… Мінстат посмотрел и все. Вы ж про это же не говорите.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Нет, тот же Закон "Про цены и ценообразование", статья 7 – "Державне управління у сфері ціноутворення" – как раз и говорит: "Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу, рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюється центральним органом виконавчої влади, тобто Мінекономіки….

 

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Тогда давайте эти два пункта оставим…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Нет, так это. Оно просто не в том разделе. То есть этот пункт, он остается, он в статье 7, и этот пункт никуда не девается. Только мы эту работу будем выполнять. Не на основании данных госценинспекции, а на основании данных Держстата. То есть эта функция, она на сегодняшний день дублировалась. И выполнялась… (Шум у залі) Дубляж, он как раз возникал, ну, я вам говорю, что вот мониторинг, он осуществлялся по подзаконным актам была постанова 803. Там очень маленький… Да!

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Олена Іванівна, добрий день! Я вам скажу, що всі кроки, які зроблені за останні два роки у сфері відсутності контролю за ціноутворенням, відсутності взагалі, вони якраз і призвели до того хаосу, який сьогодні є в Україні.

Там задають питання, багато кричать про тарифи, так? Але тарифи ми як би питання в якийсь спосіб регулювали. Але люди обґрунтовано піднімають питання, чому росте українська мука у два рази? Не на 15-20-30 процентів, а у два рази? Чому росте, наприклад, українське яйце, яке ще вчора коштувало – ви знаєте, да? – місяць тому українське яйце коштувало в закупці 2.20, сьогодні – 95 копійок. От що помінялося за місяць? От щоб ви розуміли. Чому там цукор, олія… Мінекономіки повністю самоусунулося від контролю за цінами елементарними на ті продукти, які входять у споживчий кошик.

Раніше, пам'ятаєте, була така норма про 10 відсотків націнки, була колись така норма, я не знаю, зараз…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Она осталась.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І.  Вона ще є, Юрій Миколайович?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Есть, есть, конечно, есть.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А хто її контролює, люди добрі?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Дело в том, что вы немножко…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Де Міністерство економіки взагалі? Може це виходить за межі цього законопроекту.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Вы немножко…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Але просто ви взагалі, ліквідувавши ще інспекцію по цінах, ви взагалі усунулись від цього процесу, це я вам просто хочу сказати як народний депутат, який контролює це…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Держфінінспекцію не ліквідували, її ліквідували поклавши функцію по контролю за правильністю і формування встановлення і застосування державних регульованих цін, что являлося основною функцією Госсанинспекции на Держпродспоживслужбу, яка утворена, є положення про неї. Единственное, что она не розпочала свою роботу, потому что нет акта Кабинета Министров про то, что вона розпочала свою роботу, штат не набран.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так это Министерство экономики должно было сделать.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Ну сам факт мониторинга сбора информации так, как это делала Держфінінспекція, выходил инспектор и обегал рынок, и собирал информацию оценок, она не предотвращала рост цен на эти товары и услуги, это делается через регулирование, а не через контроль. А регулирование на споживчому рынке на социально значимые товары и услуги, оно осталось и осуществляется облдержадминистрациями через декларирование, через установление граничного рівня торговельної надбавки, про яку вже казали.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я просто хочу, Олена Іванівна, пригадати, я думаю, ви працювали ще в той час, коли один Прем'єр-міністр, не хочу називати в голос його прізвище, але пам'ятаєте, коли у нас ціна на гречку піднялась була там на 50 відсотків, вся країна стояла на вухах. На гречку, яка не входить взагалі навіть в, якщо не помиляюсь, в споживчий кошик. А сьогодні ціни на продукти харчування в державі за місяць можуть на 100 процентів вирости, ніхто взагалі цей ринок не контролює. Ось про що я веду.

Ви і зараз…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Цена на гречку как раз регулируется и путем декларирования, и путем установления торговой надбавки. Но дело в том, что наш же Закон "Про цены и ценообразование" предусматривает, что зміна умов предоставления услуги и производство товаров является основанием для пересмотра цены. То есть если выросла себестоимость производства гречки, то она в любом случае вырастет, регулируется эта цена или нет. Орган регулирования обязан пересмотреть размер цены в случае, если выросла себестоимость.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олесь Станіславович, потім – Сергій Анатолійович.

 

ДОВГИЙ О.С. Шановні друзі, я би хотів би підтримати доповідача. Мені здається, тут, ну, наш комітет – він сучасний. І, ну, там ті промови, які поки що були, вони десь дещо популістично виглядають. Якщо єсть професійна служба, яка створена, яка повинна, треба просто прописати, що ця норма вступає в дію після того, як запуститься відповідне агентство. І якщо єсть нові, більш якісні методи і цивілізовані, які діють у всій Європі, то треба це передати їм. А Мінекономіки, безперечно, повинно займатися, в тому числі, регулюванням і відслідковуванням тих, через ті механізми, які цивілізовані діють у всьому світі в ринковій економіці і не займатися тим, в чому вони, ну, не розбираються. Або взяти цей Мінстат і підпорядкувати їм. Ну, якось мені так здається. Тому я підтримую доповідача і буду голосувати...

(Не чути)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) ... замминистра юстиции. Можна такое написать в законе, что закон вступает в силу после того, как начинает работать такой-то там орган…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Так он должен был с 1 марта, он должен был.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Он работает или нет?

 

РОБОТЯГОВА О.І. С 1 марта.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Работает?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я все-таки думаю, что здесь мы пожинаем плоды вот той бессистемности в работе, в организации системы контроля и то й бессистемности в плане вообще формирования процесса в экономике, который происходит. Я понимаю так, что если мы создали агентство. Агентство сегодня призвано выполнять какие-то функции, оно практически не работает. И до того, пока мы не получим четкий механизм контроля над ценами, я думаю, никаких действий тут предпринимать мы не можем с моральной точки зрения. Потому что действительно мы все вот эти все недостатки в реформах, мы положили сегодня на конечного потребителя, то, о чем, к сожалению, говорили. Я не буду сейчас называть индексы инфляции, которые сегодня есть. Я не буду называть индекс роста цен. Мы это все прекрасно понимаем. Мы понимаем, что кто-то должен защитить конечного потребителя, этот механизм должен работать по идее. Но сегодня, к сожалению, вот ту реформу, которую затеяли, о которой мы сейчас говорим, она осталась на бумаге. Сегодня нет действенного механизма контроля за ценами, его нет, это нужно признать.

(Не чути)

 

РОБОТЯГОВА О.І. Только мониторинг убирается, контроль остается, который будет осуществляться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Анатолійоівич.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. А вы его убираете…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Мониторинг, только мониторинг.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. . в нормативных документах прописано. Вы в одном оставляете, в другом убираете. Он должен работать и в том, и в том. Вот в чем беда: он не работает у вас ни там, ни там.

 

ДОВГИЙ О.С. Та они говорят только про мониторинг, про статистику, про то, что собирают…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Только статистику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в тексте убрали контроль за…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Нет.

 

(Шум у залі)

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Олесь Станіславович, забирається функція запобігання порушення у сфері ціноутворення.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Она никаким образом не была прописана ни в положении про інспекцію контролю за ценами, ни в положении…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Колега, колега говорить, що тільки забирається функція моніторинга. А я вам читаю, що ви забираєте функцію… Основна функція уповноважених органів зараз по діючому: запобігання, правильно, запобігання порушенням у сфері ціноутворення, яку ви забираєте, пропонуєте забрати. І взагалі самоусунутись від цього процесу. Я ж читаю закон, не треба там про популізм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Олександрович.

 

ФАЄРМАК С.О. Ну, мне кажется, что это как бы неразрывная вещь, да. То есть мы сейчас не говорим… Мне кажется, не логично, знаете, когда есть статистика, есть в общем-то информационная составляющая, которая обработана, да, и на основании этого, да, вы, в принципе, убираете функцию контроля. То есть мне кажется, что это, как вам сказать, да, желание делегировать это, скорее всего, кому-то, может быть, на местах тем же областным государственным администрациям, на мой взгляд, оно прослеживается. То есть, как я понимаю, да, статистика – это целая наука, да, в результате которой вы получите целый набор цифр, да, в результате которой, да, вы все равно выйдете на некие индикативные показатели. Вот присваивать значение индикативному показателю очень ответственно и очень сложно. Я тоже это понимаю. А нести еще и ответственность за это, тоже в общем-то проблематично.

Поэтому идет, на мой взгляд, в этом законе разделение определенных функций. И функцию статистики забирают на себя. Понимаете, да? Ну, функцию контроля все же они убирают от себя. То есть это тут в законе, это очевидно дальше. Я не знаю, но, Андрей Владимирович, на мой взгляд, да, это такая, в общем-то, полемика. Министерство экономики должно за что-то отвечать, ну, мое лично мнение. Тут вопрос как бы не столько сейчас к народным депутатам, сколько вобщем-то к первым лицам министерств. И сейчас переносить это в поле вот этого законопроекта, как бы мне кажется достаточно бессмысленно. Я бы не хотел какую-то абсолютно практическую задачу переносить в полемику. Мне кажется, что это концепция Минэкономики, то есть мы сейчас можем только догадываться, как это будет работать. То есть в рамках этого законопроекта я не понимаю и навряд ли кто-то здесь сидящий понимает, как это будет работать.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Вот сейчас мне понятно, да, пункт 3. За результатами державного спостереження в сфері ціноутворення визначається методом впливу на економічний процес.(Не чути)

 

РОБОТЯГОВА О.І. Остается статья 7 часть первая там, где определены полномочия Минекономрозвитку в части анализа динамикицен. Реалізація державної цінової політики…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це в тілі закону.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Державне упрлавління в сфері ціноутворення, это действующий закон и норма, которая остается. Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу, рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюється Мінекономрозвитку. Эта функция наша остается.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Одну секундочку. Это не функция вплыва это функция контроля.

(Загальна дискусія)

 

РОБОТЯГОВА О.І. Так, а функция контроля на Минэкономику и не была возложена, это осуществляла государственная инспекция… (Шум у залі) Это выполняла Государственная инспекция по контролю за ценами, которая, функция по контролю за правильностью формирования, то есть функция контроля остается, которая будет реализовываться через проверки правильности формирования государственных регулируемых цен и тарифов Держпродспоживслужбою, яка утворена…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. На основании какого законодательного акта, скажите?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Утворена? Постановою Кабміну.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. В ваших полномочиях можете где-то почитать, что вы имеете право влиять на эти процессы.

 

РОБОТЯГОВА О.І. Да, да, Постанова 660, сейчас я вам скажу, Постанова Кабміну 667, в которой утверждено положение про Держпродспоживслужбу, где эта эта функция по контролю і нагляду прописана через правильність формування, встановлення і застосування, контроль за правильністю, формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів. (Шум у залі) Нет, ну, это записано в законе, что полномочия контрольных органов визначається положенням про цей орган. И вот это положення, то есть это – подзаконный акт.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Пришел вчера на заседание фракции нашей человек и говорит: в Киеве за один день цены на молочную продукцию увеличились на 25 процентов. Да? Человеку надо разобраться это правда или не правда – первый вопрос.

Второй вопрос, а 25 процентов увеличение цены – это объективно или необъективно? (Не чути)

 

РОБОТЯГОВА О.І. Мониторинг, да! Мониторинг осуществляет Держстат. Сейчас я вам скажу. Молоко в місті Києві… (Шум у залі) Не выросли!

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Что "не выросли"?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Держстат показывает, по місту Києву ціни на молоко за последнюю декаду – 100,9 процента. Меньше, чем на 1 процент. (Шум у залі)

 

ДОВГИЙ О.С. У мене одне питання…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Ну, мониторинг – это же не регулирование цен. Сбор информации по факту.

 

ДОВГИЙ О.С. Шановні друзі, а як це відбувається у світі? От у Європі, у цивілізованому світі? Цю функцію несе хто?

 

РОБОТЯГОВА О.І. На сегодняшний день активно все говорят о том, что в "цивілізованому світі" вообще регулирование цен как таковое не осуществляется. Рыночная экономика, и это задекларировано, в том числе, и в наших законах, что мы идем путем расширения застосування вільних цін, сохраняя регулирование только на основе монополистов и на социально значимые товары и услуги. Это норма закона про ціни і ціноутворення. Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ДОВГИЙ О.С. Так для того, чтобы кто-то декларировал и регулировал, во-первых, должно быть, кому это делать, во-вторых, должно быть качественно. А если мы не можем сделать какое-либо регулирование, то в Грузии, в Сингапуре и многих других экономиках просто взяли и на время, пока не построили механизм эффективного регулирования, отменили те дозвола, которые, там где есть коррупция, там где не могут это эффективно сделать. А мы можем сейчас пригласить человека, можем сколько угодно на нее нападать, она одна сейчас от нас не отобьется, пытается объяснить какие-то вещи, которые мы до конца не слышим. Закон никто до конца не читал и я просто ее защищал.

(Загальна дискусія)

 

РОБОТЯГОВА О.І. Урегулирование осуществляется на уровне облдержадминистрации, оно осуществляется, но если цены растут, то для этого есть и объективные причины.

 

ДОВГИЙ О.С. Проблема в том, что это комплексный вопрос. Извините, а какой ваш статус?

 

РОБОТЯГОВА О.І. Начальник управления.

 

ДОВГИЙ О.С. Можно было бы попросить, чтобы по этому закону, чтобы пришел замминистр…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Я просила, к сожалению, к сожалению, не нашли возможным.

 

ДОВГИЙ О.С. Передайте замминистру большой привет, пусть найдет возможным сюда прийти, потому что кроме экономической части и которой я, как вы видите, достаточно ну я вас защищаю…

 

РОБОТЯГОВА О.І. Ну, вы занимаетесь этим вопросом на уровне…

 

ДОВГИЙ О.С. Я за дерегуляцию, я за… В тоже самое время здесь стоят представители политических сил, которые голосуют за такие социально значимые вещи, не могут сейчас просто проголосовать, не понимая, как это відбувається в цілому. Поэтому пусть приходит замминистра, расскажет, как у нас відбувається статистика і як відбувається. Ну можна я один раз скажу

Я дуже часто мовчу, один раз я хочу сказати. Хай сюди він прийде і пояснить, як це відбувається. Мені цікаво розуміти, як регулюються ціни, якими механізмами вони керуються, як збирається статистика. Якщо це якийсь дядя бігає по базару чи це…

Так я розумію, що таке статистика, я розумію, що таке теорія ймовірності і теде, тепе. Те, як це зараз відбувається, це Радянський Союз. Хай вони нам всю модель нам презентують, ми тоді будемо це розглядати.

 

ФАЄРМАРК С.О. Я буквально полтора слова. Я просто говорю, что нет, к сожалению, информации, что происходит сегодня рейдерскими захватами в рамках определенных связанных с дерегуляцией. Я являюсь… но абсолютно нельзя..... не подготовлено бросать какие-то зерна, это все погибает и просто вообще будет черти что. Просто необдуманность проведения определенных мероприятий, да, прикрываясь элементами дерегуляции, это кошмар. И просто хочу сказать, что подымите статистику, она есть в Минюсте, она есть в Минэкономики, хочу, чтобы вы уже знали, везде сейчас эта информация появилась. Это земля исчезает, это недвижимость исчезает, это касается... в первую очередь. Сейчас подбираются до акционерных обществ по разным методам. То есть я еще раз говорю, вопросы сегодня контроля в такой момент, вот смотрите, у нас вот сидит ваш коллега Министерство юстиции, да. Она просит что, дайте, пожалуйста, шашку в руки, мы хотим с интервалом в две недели отрезать директору голову, по закону, не по закону – это третий вопрос.

Я извиняюсь, конечно за эмоции.

 

ДОВГИЙ О.С. Голосуем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так а мені можна?

 

ДОВГИЙ О.С. Слово голові комітету. (Сміх)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі! Перше, Олена Іванівна, я хотів би вам сказати, що, на превеликий жаль, Міністерство економіки повинно контролювати, не дивлячись створена якась служба, не створена, це ваш прямий обов'язок, тому що це інфляція. То, що зараз відбувається з цінами в Україні від чого страждають люди, дуже зручно, коли за це ніхто не відповідає. Ми всі їздимо на округи, в регіони і ситуація катастрофічна. Ніхто нічого не контролює, держава не захищає людей. Тому що раніше, зараз вже цим ні Міністерство економіки, ні місцеві адміністрації, ніхто нічим не займається. Люди страждають, ціни ростуть, повірте мені, коли ми говоримо, що собі вартість не виросла, в нас на це є підстави. Тому що енергоносії не ростуть, нічого не міняється. Все, навіть, що стосується там якихось комплектуючих, воно все дешевіє, а кінцевий продукт, наприклад, якщо взяти цукор, він по не зрозумілих ні для кого причин в сезон став в 2 рази дорожче. Хто від цього страждає? Кожен громадянин України і Міністерство економіки нічого для цього не робить і його бездіяльність розігнала цю інфляцію. Це перше питання. Але це не стосується предмету даного закону.

Що стосується передати функцію від комісії, якої вже немає, до Держстату, ми абсолютно підтримуємо в першому читанні вам законопроект, тому що це логічно.

Що стосується статті 17, що ви тут прописуєте, статті 19, вони ніколи не можуть бути прийняті ні на нашому комітеті, ні в стінах парламенту. Тому ми вас зразу застерігаємо, що до другого читання ці статті буду нами, членами комітету, внесені поправки, я особисто вам це гарантую. Якщо члени комітету не зроблять, то це зроблю я. Ми викинемо ці статті з тіла закону, ми приберемо вам, передамо повністю все, що вас з спостережень цікавить на Держстат, згідно Закону про Держстат, але я думаю, що ми навіть виступимо з ініціативою більш жорстокого покладання на вас відповідальності і надання вам повноважень за контролю за ціноутворення.

Знаєте, коли ви говорите, що виросла собівартість і ціну треба було на гречку піднімати, то спочатку це треба перевірити і коли це так, можна вийти до людей і пояснити. У нас ніхто цим не займається і ціна на яйце, я розумію, що сезонність, домашня курка зимою не несе яйця, а літом несе і падає попит, но воно не може відрізнятися ціна на яйце в межах одного маркетингового року на 300 відсотків.

І так дальше це все стосується, ціна на муку. Коли ми говоримо, що ціна на муку не може вирости вдвічі, тому ми володіємо в засобах масової інформації не про рекордний врожай, а ми в світовому торговому просторі находимося. І коли всі кричать, що аграрії страшно страждають, тому що ціна на зерно впала до безпрецедентного якогось мінімуму і ми не отримуємо муку дешевшу, а хотя би на тому самому рівні, яка вона є, ми не претендуємо на те, щоб зменшувати там рентабельність за рахунок того, що упали світові ціни. Це все-таки наш український якийсь ринок. Но вона не може і вирости вдвічі. Це стосується і світлих нафтопродуктів, це стосується дуже багатьох товарів, якими люди, кожна людина нашої держави користується кожен день. Якщо держава не буде захищати людей, тоді людям не потрібна держава. Я вам нагадаю, що держава для цього і створена, щоб захищати людей від людей, щоб були закони, щоб були правила, щоб всі відчували себе захищеними. Тоді не треба, розпустимо Міністерство економіки, Верховну Раду, – і хто сильніший, той і правий. Хто контролює, наприклад, якусь, має млин, він собі сам цар і бог. Хочете муку, ну, тоді почнемо, право сильного. Коли не буде порядку, не буде законних обґрунтувань.

Тому ви передайте, будь ласка, своєму керівництву побажання наших народних депутатів прийти на. Якщо закон парламент прийме в першому читанні, до другого читання, я вам зразу говорю, ми поправками викинемо ці всі речі, які викликають у моїх колег обурення. І мало того, ми будемо зараз думати, як взагалі жорстко заставити Міністерство економіки відповідати за ціноутворення, тому що це інфляція. І те, що зараз відбувається, ну, ми людям не пояснимо. Ми всі для них – влада. І коли всім до одного місця, що за один день на 25 процентів на молочні продукти росте ціна, тоді, я ще раз повторюю, тоді не потрібна така держава.

Я ставлю пропозицію, немає Чекіти Геннадія Леонідовича, пропозицію підкомітету з моїми цими зауваженнями, що ми викинемо до другого читання цих два останніх пункти, прийняти даний законопроект за основу, щоб ми могли над ним дальше працювати. Хто "за", прошу проголосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

І я вважаю, що це, я думаю, що якби ми навіть спільно зібралися і розробили якийсь свій такий комітетський законопроект, щоб хтось був крайній в цій країні за те, що хтось собі позволив, по чомусь. Тому що Антимонопольний комітет, він же з наслідками тільки працює. А тут треба отаке об'єктивне реагування, коли до вас учора прийшла людина, ми сьогодні написали лист, і завтра вже є реакція, розумієте, на те, що прийшла людина на.

У нас нікого немає.

Що стосується цього органу, який ви сказали, що він створений з 1 березня він повинен був запрацювати. Ну це такий орган, такий свого роду монстр, це я навіть не знаю, це КГБ в економіці чи в якійсь там, це харчова ця вся безпека, я не знаю, як правильно називається.

Там ветеринарна служба, там санепідемстанція, там об'єднали, там все…

Да, це Мінагропром. Міністерство АПК, воно ліквідувало, пам'ятаєте, була санепідемстанція, ветеринарна служба, що там ще… карантини…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, шановні друзі, далі. Законопроект, прошу, законопроект 4161. Марія Володимирівна, будь ласка.

 

ТАЛАХ В.М. Марія Володимирівна приносить вибачення, у нас великий розпочинається міжнародний форум, приїхало багато гостей закордонних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію Ви Віктор Миколайович. Будь ласка.

 

ТАЛАХ В.М. Значить, шановні члени комітету, законопроект дуже лаконічний, він полягає в зміні одного єдиного слова в Законі про Антимонопольний комітет України, який ця зміна передбачає зміну можливостей створювати лише міжобласні територіальні відділення, як зараз існує в чинній редакції, на міжрегіональні. Про що йдеться? Справа у тім, що в Україні, крім областей є ще регіони, це Крим, Севастополь, місто Київ. Таким чином оця зміна, вона відкриває можливість для більш гнучкої роботи по перетворенню системи територіальних відділень.

Ви знаєте, у нас є... три розроблено, в комітеті існує навіть три різні моделі щодо створення міжрегіональних відділень. Максимально 9 відділень, це найбільш радикально, інші – 16, другі – 22.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просять, щоб їм змінити міжобласні на міжрегіональні. Не бачу навіть предмету для дискусії.

 

ПТАШНИК В.Ю. Можна запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вікторія.

 

ПТАШНИК В.Ю. Скажіть, будь ласка, я от чула публічно з однієї конференції, що під міжрегіональні планується об'єднати київські відділення з київським обласним. Я повністю погоджуюсь, оскільки потрібно чисельність територіальних відділень скорочувати. Але якщо ми просто заміняємо міжобласні на міжрегіональні, це не говорить про те, що ви не зможете зробити одне міжобласне відділення там, де потрібно буде скоротити кількість обласних відділень?

 

ТАЛАХ В.М. Зможемо, бо регіони в законодавстві записано, як регіони України, області… Автономна Республіка Крим, області, міста Київ, Севастополь. Це все регіони.

 

ПТАШНИК В.Ю. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене пропозиція прийняти даний законопроект за основу і в цілому. Тут немає що на два читання. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – "проти"? Рішення прийняте одноголосно.

 

ТАЛАХ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний законопроект 2485, внесений народними депутатами. Я хотів би особисто попросити членів комітету підтримати даний законопроект, він стосується тільки одного. Геннадій Геннадійович Москаль уже півроку мені не дає ні жити, ні спати, нічого-нічого не робити… (Шум у залі) Ні, він мене звинувачує, що на Закарпатті на винзаводі бочка австрійська з 1845 року, через мене розсохлася, бо я не даю відпустити ці державні підприємства, держава ними не займається вже 20 років, і ці ще з Австро-Угорщини підприємства у списку, які не підлягають приватизації.

З Австро-Венгрії, дійсно. Совхози, винзавод… (Шум у залі)

Ні, там Венгрія інвестори, немає ні робочих місць, нічого. І він сказав, що якщо ми його не підтримаємо, він ще раз піде у відставку, в 28 раз. (Шум у залі)

 

ДОВГИЙ О.С. А у мене питання: а якщо вона розсохлась…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо не підтримаємо… Ні, якщо підтримаємо, це таке, він просто нас перестане не любити. А якщо приймемо через парламент цей закон, то ми всі станемо почесними жителями Закарпаття і будемо пити вино до смерті…

Тому я дуже прошу, шановні друзі, давайте приймемо цей законопроект. Хотів би зразу вам ще сказати, що у нас на розгляді є законопроект 2519, урядовий, і всі ці підприємства, вони є в урядовому переліку, які ми викидаємо з не підлягаючих приватизації. Це просто ми йдемо на зустріч нашим закарпатським друзям і губернатори… просто покажемо, що ми не ставимо палки в колеса, а ми пояснюємо, що у загальній цій політиці, коли ми вносили, пам'ятаєте, перший цей закон 1200 підприємств, він не пройшов. Давайте попробуємо, хай вони вийдуть з трибуни парламенту і загітують. Немає заперечень?

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Я не возражаю, но в принципе, по-хорошему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас дуже прошу, Сергій Анатолійович, із-за мене розсохлася бочка, якої я ніколи в житті не бачив за царя Іосипа ще якогось.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Хотя бы технико-экономические показатели работают. Обоснования, ну что это.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все стоїть, все розвалене, все розруха і немає інвестора, держава не займається, ну це ж чесно. Ну ми ж всі це знаємо. (Шум у залі)

 Хто – "за", прошу голосувати. Шановні друзі, підтримайте Геннадія Геннадійовича. Юрій Миколайович, підтримайте Закарпаття. Хто – "проти"? Хто утримався? Ви утримались чи ви проти? А, 2 – "проти". Дякую. Слава тобі, Господи, хоч буду мати, щоб він мені кров не пив.

3765.

 

КУЗЬМЕНКО Н. Доброго дня. Наталя Кузьменко, помічник-консультант народного депутата України Сторожука Дмитра Анатолійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я вам слово ще не давав, шановний помічник.

 

КУЗЬМЕНКО Н. Перепрошую. (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Олесь Станіславович… з вами потім хоче поговорити.

Сергій Олександрович, яка позиція підкомітету по даному…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я знаю, він попросив розглядати без його присутності, тому що ми взагалі, якщо депутат не погоджується, ми не розглядаємо без нього. Якщо він надає лист і дає нам право без нього розглядати даний законопроект, це вже наше право і значить він, якщо не прийшов, значить він не хоче, щоб його точка зору була почута.

А чого ти хочеш альтернативний, Сергій? (Шум у залі)

Сторожук… я його дуже добре знаю, що він… (Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.В. Я говорил со Сторожуком, он берется объединить его в один.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На втором чтении? Оксана Павлівна, Ви не заперечуєте, якщо ми за основу візьмемо "тире один" і до другого читання з двох законопроектів зробимо ождин якісний.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Так, так. Ми підтримуємо таку позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, у мене є пропозиція взяти в першому читанні за основу альтернативний законопроект "тире один" і до другого читання з двох зробити якісний спільний законопроект. Немає… (Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)

Я объясню, да.

Когда устанавливается одна ставка с конкретной цифрой, это всегда намного четче и понятнее, да. А когда устанавливается целая куча ставок, то намного сложнее и непонятнее какая из них. Объясните пожалуйста.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Я можу пояснити, власне, з якою метою вносилися ті законопроекти Дмитром Анатолійовичем і його колегою. Для того, щоб усунути по суті ту прогалину, яка виникла вже на практиці, коли нотаріуси почали застосовувати нову редакцію Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", коли в наслідок вчинення нотаріальної дії нотаріусом мала автоматично відбуватися надалі державна реєстрація права власності, яка виникла, або іншого речового права, або похідного. І, власне, і Дмитро Анатолійович запропонував свою версію і в Законі України, в законопроекті, точніше, 3765-1. Так само запропонований механізм усунення цієї прогалини, да. І Міністерство юстиції, підтримуючи в цілому законопроект Сторожука, ми все ж таки маємо ряд зауважень до цього законопроекту.

Тому дійсно погоджуємося з пропозицією, що в межах роботи комітет усунути.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. А можно я объясню членам комитета в чем разница?

Она существенная, она теряемая, эта разница. Больше там, взагалі лучше там или красивее там и так далее.

Она в цифрах, вся истина в цифрах. И там и одни закон, и другой закон – они разрешают, да, нотариусу. Это было раньше в законах, разрешают нотариусам, значит, заявлять сделки и вносить их в реестр по недвижимости. Великолепно, всем будет хорошо, комфортно и удобно, в том числе и рейдерам. Они обязывают дальше это делать в день заключения сделки. Великолепно и те, и те предлагают, все нормально. Но Сторожук предлагает при этом давать одну ставку в размере 1 минимальной заработной платы. А Денисенко, – я так понимаю, что не я написал, а вы писали этот закон, – предлагает сохранить дифференцированную ставку. Если идет речь о сделке там с недвижимым имуществом, как там написано, 0,1 размера минимально заработной платы. Если взять следующий комплекс, то 5 процентов, 5 минимальных, ну, так далее и тому подобное. Там целая градация идет. Вот в чем разница вся.

То есть ставка. Ставка, если вы посмотрите в среднем, то вы увидите, ставка будет больше, чем 1 минимальная заработная плата. Правильно я понимаю?

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, не приймати цей закон ми не можемо.

Ну, ми не можемо. Я запропонував єдиний правильний варіант. Один з двох законів, хочете – той візьмемо, хочете – той візьмемо. До другого читання ми повинні зробити вже один закон, який ми приймемо в цілому.

 

КРИВЕНКО В.В. Я вибачаюсь, ще до першого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство юстиції не заперечує проти прийняття як за базу, щоб ми могли до другого читання допрацювати, альтернативну. Я не говорю зараз, не агітую не за той, не за інший. Ми зобов'язані цей закон прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В тій чи іншій редакції.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Вы настаиваете на тире 1, главы комитетов?

 

ФАЄРМАРК С.О. Мне кажется, что он, на самом деле,… нотариусы, ну, некая… даже сегодняшняя база позволит им заниматься серьезными...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В них є вилка, конечно, в них є вилка зараз…

 (Загальна дискусія)

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ну для того, щоб не брати 6 тисяч, які деякі нотаріуси, вибачте…

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, ну, мікрофон. Ну, ви такі вещи всегда говорите…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.…подобных сделок нотариус берет не только эту плату, да, за внесение в реестр… Он еще берет госпошлину 1 процент от сумы сделки, он еще берет пенсионный сбор 1 процент от сумы сделки и еще берет плату за…

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ну, давайте зараз просто, ви ж не змішуйте, будь ласка, і держмито і адмінзбір, про який ви тільки що казали, і ЄСВ не з кожної про вотчину насправді справляються. Тому, ну, не треба. Це ж з придбанням об'єкта нерухомого майна. Не з кожного правочин справляється ЄСВ, не з кожного правочину, який посвідчує нотаріус.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, Юрій Ігорович хоче.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я все-таки підтримує пропозицію 3765-1. От тут ще в цьому законопроекті є ця норма по терміну реєстрації.

 

ІВАНЧЕНКО О.П. Ця норма відсилає якраз до ставки або 0,1 відсоток – 140 гривень.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний помічник депутата Сторожука, ви не заперечуєте. І передайте, будь ласка, автору, що ми от приймем альтернативний. Якщо у вашому законопроекті щось є таке чого немає в альтернативному, ми до другого читання його поправим.

 

_______________. Дякую. Справа в тому, що ми пропонуємо, по суті, не поширювати цей диференційований розмір встановлення адміністративного збору за реєстраційні дії, коли вони здійснюються нотаріусом за результатами вчинення такої дії. Але, в той же час, ми залишаємо можливість нотаріусу здійснювати реєстрацію дій в межах цих строків, які визначені в статті 19, точніше, ми пропонуємо не вносити зміни в частину третю, залишити її в цій же редакції. В той час, як пан Денисенко, він пропонує передбачити, що така державна реєстрація здійснюється нотаріусом після завершення такої дії, але не пізніше того ж дня, в якому вчинено нотаріальну дію.

В чому ризик запровадження цієї норми? Що є випадки, в яких фізично це зробити буде неможливо. Тобто ця норма може бути не життєздатною, якщо йде мова про посвідчення таких правочинів, наприклад, як іпотека, це сама по собі дуже складна нотаріальна дія.

Правильно, нотаріальні дії. Але, якщо він вчиняє цілий день нотаріальні дії, здійснює різні перевірки, посвідчує цей договір іпотеки, після цього йому потрібно буде здійснити реєстраційні дії. І пан Денисенко пропонує, щоб нотаріус був зобов'язаний це зробити не пізніше того ж дня. Може бути випадок, коли нотаріус закінчить ці всі дії, посвідчить, наприклад, там о шостій годині вечора, коли зазвичай в нормальних умовах закінчується робочий день, і фізично він не зможе зареєструвати або йому доведеться сидіти до 12 ночі. Тоді це, по суті, буде призводити до порушення конституційного права, в тому числі на відпочинок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це все розуміємо, Наталія.

 

_______________. Плюс може бути випадок, коли певні технічні проблеми з функціонуванням цього реєстру і це на практиці трапляється. Тому теж це може бути неможливо здійснити в той же день. Тому ми пропонуємо залишити можливість нотаріусу все-таки здійснювати реєстраційні дії в межах цих строків, які встановлені. Але при цьому запровадити, що адміністративний збір буде фіксований. Тобто якщо нотаріус може … є можливість зареєструвати там протягом двох годин, то не справляти, як зараз там 5 мінімальних заробітних плат, а одну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми розуміємо, але ви були неуважні.

Дякуємо за вашу точку зору. Ми зараз приймаємо, нам треба за основу прийняти законопроект, і коли ми будемо його доопрацьовувати до другого читання, ми якраз приберемо оці всі, в нас буде підкомітет, робоча група, ми напрацюємо, ми більш глибоко вивчимо це питання, порадимося з фахівцями, з нотаріусами. І коли ми вийдемо на друге читання, у нас уже буде збалансований документ. Ми не говоримо, що ваш закон гірший чи не гірший, нам просто зручніше взяти альтернативний законопроект за основу, викинути з нього те, що ви говорили, до другого читання, і прийняти його в цілому.

 

_______________. Зовсім не розумію, чому не можна взяти наш проект Дмитра Анатолійовича за основу. Якщо все рівно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тому що …

 

_______________. Якщо все рівно треба буде щось викидати, щось додавати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дивіться, у нас рішення приймається, це рішення вже прийнято на підкомітеті. Я так хочу за основу прийняти альтернативний, члени комітету вважають, що це… ми зараз проголосуємо. Якщо наше рішення підкомітету не набере, ми будемо брати за основу законопроект Сторожука. Так приймається рішення, у нас демократія.

 

 

_______________. Дякую за можливість висловити…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі! (Шум у залі) Шановні друзі! (Шум у залі) Шановні друзі! Заміна підростає нам.

Ставлю на голосування пропозицію підкомітету взяти за основу законопроект… рекомендувати парламенту прийняти за основу у першому читанні законопроект 3765-1 з врахуванням положень законопроекту 3765 з метою підготовки до другого читання збалансованого, якісного закону.

Хто "за", прошу голосувати. Хто "проти"? Хто "утримався"? Рішення прийнято одноголосно.

Я вже змучився, якщо чесно. 4034. (Шум у залі) 4034 – законопроект, який теж, вибачте за слово, ми повинні залатати дірку, яка склалася зараз в Україні. І до 1 червня дати можливість бюджетним організаціям закуповувати природній газ за переговорною процедурою. Тому що ніякого конкурсу бути не може, тому що у нас облгази, слава Богу, в області по одній штуці і їм неможливо ні з цим конкурувати, тому що вони є власники розподільчих мереж на території міста, там області, району чи ще чогось.

Хочу доповісти вам ситуацію, що був внесений законопроект пані Бєльковою. Ми його вивчили і міністерство, Кабінет Міністрів разом із нашим апаратом, Євген Якович, під час оцих трьох тижнів вихідних доопрацювали і щоб не йти на два читання і не займатися дискусією у стінах парламенту, ми зразу, наш апарат нашого комітету висказав всі зауваження і вони його відкликали, і дали на заміну уже той законопроект, який влаштовував всіх, щоби уникнути ці всі поправки і так далі, і тому подібне.

Тому якщо в шановних депутатів немає якихось там зауважень...

 

Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Он зарегистрированный точно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно сьогодні....

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я за час до приходя сюда на комитет взял, проверил в регистрации – его не было.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сьогодні особисто сам цим займався. Він зареєстрований, ми завтра його вносимо в зал для включення для порядку денного та прийняття рішення. Завтра його приймемо в цілому.

 

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вадим Валерійович.

 

КРИВЕНКО В.В. ... ...., питання чи включені ....... державні підприємства - зрозуміло. Комунальні підприємства, у них та ж сама проблема.

 

_______________. Для всіх замовників, для всіх....

 

КРИВЕНКО В.В. Для всіх, да?

 

_______________. Бюджетних – для всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви щось хочете сказати?

 

(Загальна дискусія)

 

ФАЄРМАРК С.О. Можна, можно я, можно вопрос?

Чтобы вы понимали, что это вопрос государственной важности, тут я понимаю, да, только я не вижу здесь совершенно ни письма, то есть законопроект подготовили два уважаемых народных депутата. Документы, которые бы мы как сопроводительные хотя бы от Кабинета Министров. Я тоже в общем-то не вижу, не могу его здесь лицезреть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вам тоді прийдеться повірити мені на слово, що законопроект був внесений народним депутатом від паливно-енергетичного комітету тільки для того, щоб не проходити процедури погодження Кабміну, щоб швидко можна було його внести і прийняти. Ця позиція погоджена і з урядом, і з усіма зацікавленими сторонами цього процесу. Нам це питання треба вирішити. І я попросив, щоб вони мені не йшли через Кабмін, щоб вони мені це швидко зробили.

І вам скажу більше, виявилось, що ми правильно зробили, тому що ми його дуже швидко доопрацювали, відкликали, внесли вже доопрацьований, щоб він не мав ніяких зауважень.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Ну, номер назовите.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Якович, будь ласка.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Бєлькова після цього написала зранку листа на Гройсмана, відкликала. Оскільки законопроект ще не був включений в порядок денний, по Регламенту відкликали його. Каже: "Неси!" Вона принесла. Висновки, Сергій Олександрович, висновки на той законопроект науково-експертного управління, Кабінету Міністрів – всіх, хто приймав участь, є висновки. Вони запропонували, щоб ми його доопрацювали. Максимально ми врахували, Бєлькова внесла нову редакцію з одного абзацу. (Загальна дискусія)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите, пожалуйста, вот у нас постоянно приходили из Кабинета Министров Украині и постоянно говорили, что надо для того, чтобы подняться в рейтинге и место привлекательной страны, необходимо как можно по максимуму убрать виды лицензированной деятельности. Этим законом мы расширяем перечень видов чтобы выжить, лицензирование надо добавить. Как это понимать, объясните, пожалуйста? Почему? Для чего? Почему вводятся дополнительные лицензии? Почему вводятся лицензии именно не для всех газовых установок, а только для установок LNG? (Загальна дискусія) Для кого это делается, можете объяснить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз: LNG?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Да, LNG.

(Загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Это один из видом. Там много перечислено. А почему LNG.

 

(Шум у залі)

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Первый вопрос. Расширяются виды деятельности ….. лицензирования.

Второе. Они каком-то образом там персонифицируются. (Шум у залі)

Для чего?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дискутував тільки що стосується Закону про здійснення державних закупівель. А що стосується ліцензування. Чорт його знає, чого вони його збільшили цей пункт!

 

ЧЕРНОУС Н.В. Це закон, що приймали закон при ринок природного газу ліцензування. Тому вони його приводять у відповідність до Закону про ринок природного газу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага. Тобто у нас раніше в цьому Законі про ліцензування був написаний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, викладений був в такій редакції. Раз, два… – з п’яти строчок. Ми прийняли новий Закон про ринок газу і цей вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зараз описаний в новому законі. Щоб були… відповідність, він описаний раз, два, три... одинадцять строчок. І ми просто в цьому законі берем так як вже прописано в Законі про ринок газу, ставим Закон про види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Це чисто редакційна правка… (Шум у залі)

 

ЧЕРНОУС Н.В.  Пояснили, що вони узгоджували цю редакцію. Їх попросили так, бо вже зараз такі види ліцензії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми прийняли її вже в законі. І ліцензія буде видаватися з 11 строчок, а не з 5, як було це раньше. Це редакційна правка… (Шум у залі) Да.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите, пожалуйста, сегодня Верховная Рада приняла ратифицировала европейскую хартию по этому вопрпосу они предусматривают в телефонном режиме выбор покупателя или продавца, и вдруг мы сейчас делаем исключение из общей практики и вводим такой упрощенный способ выбора этого продавца…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, ну будь ласка….

Ну будь ласка, дивіться, є обласна лікарня Юрій Миколайович, ну що ми говоримо про якісь ратифікації.

Мені треба купити газ, мені треба по закону зараз об'являти конкурс тридцять днів, сорок п'ять днів, конкурсну комісію, п'яте, десяте. Але знову ніхто не прийде, ми з вами туди не прийдемо навіть якщо дуже захочемо, тому що обласна лікарня знаходиться в обласному центрі, а в обласному центрі є Міськгаз, якій належить…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Гроші не дадуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гроші не дадуть.

(Загальна дискусія)

 

ФАЄРМАРК С.О. Предприятие электроэнергетики, газовое предприятие, это все предприятия на которых разрешено на самом деле производить закупки и так по украинскому закону. Почему они признаны монополистами. Хотя есть действительно сегодня компании, я подчеркиваю, которые являются просто продавцами газа, но у нас как не странно не отменен этот закон, он действует. Есть перечень предприятий. Это предприятие электроэнергетики, водоснабжение, по-моему, теплоелектроенергетики, которыми сейчас по сей день разрешено на безальтернативной основе.

(Загальна дискусія)

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні члени комітету, хочу від вашого імені подякувати нашому Апарату, і Мінекономіки, за те що так попрацювали з авторами і навчили їх як правильно писати законопроекти, і що вилилося в правильну якісну редакцію, і тому ми можемо прийняти даний законопроект рекомендувати Парламенту, прийняти за основу та в цілому.

Я правильно розумію Євгеній Якович. Вам дякую.

Шановні друзі! Хто – "за"? прошу голосувати.

Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто - "утримався"?

Двоє – утрималися. Рішення прийнято.

 

(Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень відхилити альтернативний законопроект?

Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто -"утримався"?

Рішення прийнято одноголосно.

Декілька коротеньких повідомлень. У нас завтра день економіки, дуже багато наших законопроектів нашого комітету, який він визнаний головним. Прошу підтримати наші законопроекти, попрацювати з фракціями, з групами, для того щоб наші законопроекти завтра були підтримані в стінах Парламенту. Наступний тиждень пропоную зробити кажуть пленарним, хоча я думаю що голосів під це не буде, тому ми вже зустрінемося через тиждень, я хотів би попросити дати доручення Апарату: підтягніть, будь ласка, на наступне засідання комітету більше законопроектів депутатських. Тому що в нас, якось ми перевагу надаємо на кожному засіданні комітету урядовим законопроектом, а депутатські у нас нагромаджуються, якось щоб підчистити щоб ми в статистиці виглядали непогано. І два місяці тому ми приймали рішення, що ми робимо відеотрансляцію нашого комітету, там ці всі нам мали виділити відеокамери, сайти, будь ласка підготуйтеся наступний комітет проінформуйте нас, що з цією роботою стосовно публічності роботи комітету з економічних питань.

 

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступне засідання підготуйтеся, будь ласка, нам доповісте.

Які ще зауваження, побажання.

(Загальна дискусія)

 

ДЯТЛОВ Є.Я. Шановні народні депутати, там получається так, що зараз, коли суб'єкти права законодавчої ініціативи вносять проект своїх законів, наприклад, якщо ставиться за мету знищити якусь норму, наприклад, у законі про публічні і державні закупівлі, вони серед іншого тихенько туди включають. Наш лист каже про те, що тільки окремий закон по закупівлях має, оскільки він новий щоб не було бардака, вибачте будь ласка, він має бути чітко якщо він серед тих, тобто наш комітет головним, і має чітко передбачати, що тільки зміни до закону про закупівлі.

(Шум у залі)

 

ЧОРНОУС Н.В. Шановні народні депутати, закон про публічні закупівлі саме прийнят в таку норму, і коли ми зв'язалися з організаційним управлінням, відділом реєстрації, вони кажуть, така норма є в податковому кодексі, така норма є в бюджетному кодексі, що коли вносяться зміни якісь комплексні по системі, да, то треба окремим законопроектом, інакше наші законопроект про державні закупівлі - п'ятдесят по різних комітетах, і ми не можемо вплинути на них.

 

(Загальгна дискусія)

 (Не чути)

 

ЧОРНОУС Н.В. По процедурі, що робив бюджетний комітет і податковий комітет. Вони зверталися на Голову Верховної Ради, говорили про цю прийняту норму, і що було доручення реєстраційного відділу щоб вони правильно реєстрували, і народні депутати правильно оформили законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто мені треба рішення комітету, щоб я підписав такий лист на Голову. Так.

 

ЧОРНОУС Н.В. Да. Да. І комітетам

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – "за"?

Дякую.