Увага! Cайт не оновлюється

Головна > Текстові публікації > Діяльність Комітету > Стенограми засідань Комітету
06 червня 16:13
06 червня 2019 року секретар Комітету з питань економічної політики Матківський Богдан Миронович здійснив особистий прийом громадян у Верховній Раді України докладніше
29 травня 12:44
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики звітує про проведену роботу за час роботи Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
06 травня 11:00
В Комітеті продовжується робота з опрацювання законодавчих ініціатив щодо врегулювання питань відновлення платоспроможності і банкрутства докладніше
10 квітня 16:05
10 квітня 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
04 березня 10:21
20 березня 2019 року Комітет з питань економічної політики планує розглянути законопроект №8125 "Про концесії", підготовлений до другого читання докладніше
27 лютого 15:58
27 лютого 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
19 лютого 10:00
Комітет на своєму засіданні 27 лютого 2019 року планує розглянути проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків (реєстр. №9528 від 04.02.2019) докладніше
06 лютого 17:15
06 лютого 2019 року відбулося засідання Комітету з питань економічної політики посилання...
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Стенограми засідань Комітету

03 квітня 2015, 16:04

Стенограма засідання Комітету від 10 грудня 2014 року

СТЕНОГРАМА

Друге засідання Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, по вул.Грушевського, 5, конференц-зал

від 10 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету А.В.ІВАНЧУК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, доброго дня! Дозвольте розпочати засідання нашого комітету. У нас на засіданні  присутні 13 членів комітету, тобто є кворум, ми можемо розпочинати засідання нашого комітету. Немає заперечень?

Шановні друзі, у нас сьогодні на порядку денному питання розгляду та схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Згідно Закону про Кабінет Міністрів та Конституції Кабінет Міністрів вносить в парламент Програму діяльності уряду. 10 грудня 2014 року нововибраний уряд подав Програму діяльності уряду, також разом з  програмою було подано проект постанови Верховної Ради про її схвалення (реєстраційний номер 1330). Всі матеріали вам роздані.

Згідно пункту 11статті 85 Конституції до повноважень Верховної Ради належить розгляд та прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності уряду. Це і буде  основним предметом нашого сьогоднішнього засідання.

За дорученням Голови Верховної Ради наш комітет головний по розгляду даної програми і схваленню, тому нам потрібно прийняти відповідне рішення: висновок та внести своє бачення. Завтра, я думаю, що буде розглядатися в пленарному засіданні ця програма. Прем'єр-міністр буде її презентувати, і там ми можемо більш вже з нею детально в процесі запитань і відповідей ознайомитися. Немає заперечень ?

Я пропоную наступний порядок денний… порядок  розгляду даного питання, щоби… у нас присутній  Міністр економічного розвитку і торгівлі України пан Айварас Абромавичус, щоб він запрезентував нам дану програму. Потім  ми коротенько її обговорили і  вийшли на прийняття рішення комітету.

Пане міністре, прошу вам слово.

 

АБРОМАВИЧУС А. Добрый день, большое спасибо за возможность  презентовать программу, если что, поможет заместитель министра – Качур Роман Павлович.

Перед вами есть презентация, по-моему. 

Вкратце, как мы подходили к этой программе. Исходили из того, что страна находится в трудной ситуации по двум аспектам: во-первых, это война, конечно, на Востоке; во-вторых, это то, что  экономическая ситуация страны находится в плачевном состоянии. В данный момент серьёзное падении ВВП, хотя и ожидалось  10 процентов, будет меньше, минус 7, но это все равно, серьезное падение, большой дефицит. Еще больше дефицит за счет "Нафтогаза". Есть серьезные проблемы в банковском секторе, как вы знаете, много банков закрываются, и есть большой риск системный, риск всего банковского сектора. Валюта падает на 100 процентов, коррупция в стране продолжает процветать. И, исходя из этой ситуации, какие нужно принять меры, чтобы  все это приостановить.

Нам кажется, что из данной ситуации Украина, конечно, должна выходить своими усилиями, но, к сожалению, своих усилий не хватит. Здесь  должна будет, мы будем нуждаться в сильной помощи наших, во-первых, западных партнеров. Думаем, что нужна будет серьёзная донорская помощь. Но донорская помощь не придет без серьезных реформ, радикальных реформ. Я много работал с привлечением инвестиций в эти страны, включая Украину, и знаю, насколько непривлекательна Украина на данный момент, как ей не доверяют на Западе. И  поэтому, когда создавали эту программу, мы исходили из того, что в первые даже прямо два месяца надо будет показать конкретные шаги не на словах, а на своих делах, как Украина готова все-таки к самым радикальным вещам.

С моей точки зрения, даже грузинский какой-то пример, эстонский пример, к сожалению, он не совсем поможет, потому что все нужно делать еще более радикально и так дальше.

Была дискуссия по поводу названия этой программы. Более реформооориентированный, более молодой фланг Кабинета    Министров хотел это назвать "Ледоколом", что ледокол плывет по толстому слою льда, он плывет трудно, но все равно должен ломать, ломать систему и так дальше. Поэтому все, что есть в этой программе в последующих страницах, в принципе, и отражает вот  то, о чем я и говорю.

Я не буду много говорить о безопасности, социальной политики, потому что это не совсем мои темы и так дальше. Сосредоточусь больше на секторах, связанных с экономикой. Ну, что касается обороны, это стопроцентный приоритет. Территориальная целостность страны – это приоритет номер один и все последующие вещи исходят только из этого. Но сильная армия невозможна без сильной экономики, поэтому здесь, чтобы сохранить страну, в принципе, и нужно делать эти радикальные реформы.

Что касается затрат на оборону, они  будет только расти. В бюджете будет предусмотрено до пяти процентов от ВВП. Конечно будет, вместе с парламентом, предложение отказаться от внеблокового статуса. Все остальное: в армии будет происходить синхронизация со стандартами НАТО.

Что касается (страница 4) политики государственного управления. Здесь многие из вас, конечно, имеют какие-то связи с бизнесом, может пришли из бизнеса или имеете хорошее понятие, что такое бизнес. Нового правительства позиция такая, что должны быть уравновешенные правила для всех бизнесов: маленького, среднего и большого. Не должно быть преференций для большого бизнеса, ненужных льгот, монополизирования целых отраслей и так дальше. Наша политика такая, что мы сделаем все, чтобы дерегулировать, чтобы всякие проверки бесконечные прекратились, лицензирование, которое не имеет никакого смысла, было убрано. То есть максимальное упрощение ведения бизнеса, тем  самым поднятие Украины со 112-го места, где она не  должна принадлежать на "Топ-50" в течение двух лет easy of doing business. И это будет делаться, конечно, за счет максимальной дерегуляции бизнеса и вовлечения государства в управление регуляторной составляющей бизнеса. Как покойный Каха Бендукидзе сказал: "Коррупция всегда возникает там, где есть соприкосновение государства и бизнеса. Она редко бывает, где есть только две коммерческих структуры". Поэтому цель Кабинета – тоже убрать максимальное участие вообще государства и чтобы соприкосновения было как можно меньше. Тем самым мы хотели бы, чтобы бизнес вел дела прозрачно, честно, платил налоги. И мы им обещаем, что если все это, дальше о чем будет говориться, что если все это воплотиться в жизнь, стабилизируется финансовая ситуация всей страны за счет тоже донорской помощи и так дальше, и активы всех украинских бизнесменов сильно поднимутся в цене. В данный момент мы все знаем, что активы не стоят ничего, в том числе и недвижимость и так дальше. И оно может повыситься, капитализация этого всего, только есть возьмем радикальные реформы.

Контролирующие органы будут сокращаться. На Западе те друзья, которые любят Украину и сильно переживают за нее, и много времени уже провели, раздумывая, как решить проблемы, они самые радикальные даже предлагают: закрыть все контролирующие органы и в последствии открыть только те, которые нужны. Я думаю, по этому пути не совсем пойдем, но количество контролирующих органов будет очень заметно сокращаться. Уже в декабре-месяце будет в парламент предъявлено очень большое количество законов, чтобы изменить, чтобы это все сократить, закрыть, объединить – и двигаться дальше. Советские стандарты будут уходить в прошлое, переходим на ЕС, синхронизация.

Что нужно, что получить финансовую помощь от Запада. Никто не будет давать, если все равно будет большой госаппарат, если будет неэффективный госаппарат и так дальше. Поэтому здесь будем двигаться по пути серьезных сокращений, значит, затрат в держсектор. В данный момент 56 процентов – это ненормально. Нет ни одной страны в нашем регионе, которая имеет такие большие затраты. Цифры, которые там более нормальные, от 38 до 43 процентов. Поэтому 10 процентов, хотя нас просят урезать за один год, все-таки это будет резаться, там, за 2 года. Это, кстати, включает "Нафтогаз".

С "Нафтогазом" тоже идея такая, чтобы убрать всякие льготы, поднять на рыночный уровень. Это ненормально, когда вся страна работает на "Нафтогаз", а малоимущим и тем, кому надо,  – сокращения. То есть поднятие тарифов на рыночный уровень – это будет минус 9 процентов ВВП, а 2 процента от ВВП дать малоимущим как компенсацию за это.

Двигаемся дальше (5-я страница). Общественность в Украине и  за границей, в принципе, требует таких же самых вещей. И бизнес здесь требует, и внутренние бизнесмены, и внешние требуют тех же самых вещей. Украина, я уже говорил, повторю: самая коррумпированная страна Европы. Это тоже ненормально, нужно с этим бороться. Пока это всегда было на словах. Но надеемся, что наконец-то все-таки это начнется. Я не буду идти там через все детали, вы сами еще лучше знаете.

Реформа МВД очень важна для всех. И, конечно, реформа судовой системы. Мы знаем, где коррупция начинается.

Что касается экономической политики, страничка номер 6. Я уже сказал, по сокращению затрат на 10 процентов от ВВП, державного сектора, количество налогов должно сократиться с 22-х до 9-ти. Детенизация заработных плат, легализация их тоже должны произойти. И в целом должно снизиться давление на маленький и средний бизнес.

Следующая страничка, что касается  новой экономичной политики. Очень важный здесь момент, будет подаваться в ближайшие дни Закон о трансфертном ценообразовании. То есть большое количество денег выводилось из страны просто по несправедливым ценам в некоторых отраслях. В данный момент этот закон уже есть. Он просто есть не в такой редакции, как это должно быть. Не должно быть создано никаких преференций для там двух, по-моему, отраслей, которые в принципе самое большее и выводили денег, и налоговложались в зонах с маленьким налоговым обложением. То есть здесь это очень важно.

И мы не так, что мы там придумали и красиво это будем дискутировать и биться за это. Это все, что требуют и инвесторы, и Международный валютный фонд, с которым я вчера встречался. Дерегуляция, трансфертное ценообразование, реформа управления госкомпаниями и так дальше. То есть все это не нами придумано. Но мы и вы должны это все воплотить в жизнь.

Что касается, большой пункт тоже под моим министерством, это державні закупівлі на 140 миллиардов гривен в год, это при падающей экономике. В нормальные времена это 25 миллиардов долларов. Идем по пути, конечно, чтобы были электронные торги, прозрачность, максимальная конкурентность и так дальше. Здесь, по разным оценкам, те, которые я предлагаю свои варианты как решить эту проблему, ожидает до 20 процентов экономии для государственного бюджета деньги, которые могут спокойно потратиться на другие нужды. Очень важна, конечно, демонополизация экономики. Ряд отраслей просто монополизирован. Поэтому никакой конкурентости нет для конечного потребителя, для других участников рынка получается искаженный вариант.

Опять рекомендация МВФ. Все начинается от Антимонопольного комитета. Он работает неправильно, состав неправильный и так дальше. Будут изменения, что касается Антимонопольного комитета.

Я не знаю,  публичной информации нет, рост экспорта в Евросоюз в этом году пока за первые 11 месяцев это просто пока только 2 процента, то есть это очень мало и так дальше, там в предыдущем месяце она была больше. Это не значит, что  Украина не имеет какой-то товар, который нельзя поставить в Европу, это просто, с моей точки зрения, это значит что, ну, не умеем этот товар пока еще поставить, может есть какие-то бюрократические барьеры и так дальше.

Литва тоже в первые годы, когда попала в Евросоюз,  получала очень большое количество структурных фондов, и Эстония и так дальше. Но из-за бюрократической некомпетентностей не умели освоить эти деньги. Эстония стражу пошла вверх, освоила все деньги, говорит: дайте еще больше, тогда  еще больше дают и так дальше. Литва наконец научилась, потому уже опередила Эстонию, как осваивать эти средства. Я думаю,  тоже  самое здесь. Вот в Брюссель как раз будем ехать с Премьером в понедельник, инаугуральная  сессия  вот  этого совета, который будем присматривать за  выполнением договора об ассоциации с Европой. Я думаю, здесь и Министерство экономического развития и другие структуры должны   серьезно  поработать, как продвигать украинские товары более активно в Евросоюз. И конечно для европейских партнеров очень важно, чтобы  всяческие  бюрократические барьеры  были сняты, поэтому…

Что касается управления госсобственностью, это тоже очень чувствительная тема.  По разным  оценкам  3300 предприятий в Украине один миллион сотрудников, сумасшедшие убытки, сумасшедший рост, я думаю, задолженности. Качество этих кредитов сомнительное конечно, это дополнительные риски банковского сектора и так дальше.  В такой стране, как мы находимся, к сожалению, коррумпированной и так дальше,   ну, никто не  докажет, что государство лучший собственник чем частное. Поэтому  моя позиция: конечно никакой там реприватизации или  еще чего-то, масштабная приватизация на прозрачных условиях в момент, когда рыночные условия будут нормальными. Если сейчас будем все там продавать, люди будут  просто смотреть и удивляться, как можно в военное время что-то продать по хорошей цене. Поэтому первое дело, что будет делаться – это реформа управления этих предприятий, аудитирование, большинство предприятий вообще не ясна финансовая ситуация, непрозрачная, будет в закон о тендерах, об аудите, о государственных компаниях вносится изменения, где будет предполагаться, что только самая значимая компания из большой четверки аудита должны провести аудит самых важных в нашей стране компаний. После того, многие страны уже делали реформу госуправлений, и Россия достаточно интересно сделала, и страны Восточной Европы, которые в Евросоюзе. Что нужно сделать? Не позволить чиновникам быть в наблюдательных советах. Создать целый список, целый как-будто фонд нормальных украинцев, успешных бизнесменов в надежде не связанных политикой, которые могли бы сидеть в наблюдательных советах и давать качественный совет по стратегии и так дальше. То есть это очень важно, это очень серьезное требование Международного валютного фонда. Но в конце концов большинство объектов нужно продать. Всего там очень-очень много и очень-очень много не нужного. Чтобы вы поняли почему это еще не продавалось: все боятся какой-то ответственности, да. Ведь, если он, есть у него, там, несколько сотен предприятий, которые, ну, просто убитые, он же не может подписать какой-то закон, чтобы это отдать или, там, продать за маленькую цену, потому что сразу, там, прокуратура, другие вещи. Нужно, вот, как-то решить эти вещи в конце концов, потому что с каждым годом эти предприятия будут генерироваться, все больше и больше убыток, и это конечно плохо для страны.

Что касается сектора АПК. Здесь в Коалиционной угоде написано, что никакой земельной реформы, по-моему, первые два года, да? Ну, это такой спорный вопрос. Можно долго обсуждать и нужно конечно сделать публичную дискуссию, что для Украины выгоднее, да. Можно ссылаться всегда, что, там, это будет социальный взрыв или что-то. Но  нет ни одной страны в нашем регионе, где нельзя свободно торговать землей. Да, есть ограничения для иностранцев, есть, как в Литве, ограничение по количеству ферм там до 500 гектаров и так дальше. Но Украина имеет сумасшедший потенциал в сельском хозяйстве, нужно его обязательно использовать.

Политика Кабмина, что Украина должна в перспективе производить сто миллионов тонн зерна. В этом году  были ожидания 64,4, по-моему, будет  чуть-чуть меньше, но все равно будет рекордный урожай. И надо уходить от придатка сырьевого Европы и всего мира, и, конечно, идти в более… в  переработку, экспортировать продукты с большей добавленной стоимостью. И здесь государство не должно вмешиваться, просто создавать условия, не контролировать ненужные вещи и так дальше, с моей точки зрения.

Поддержка маленького и среднего бизнеса в селе, потому что, как вы знаете, ситуация с большими агрохолдингами тоже непростая. "Мрія" сделала дефолт на кредит общей стоимостью почти миллиард долларов, это  почти чуть ли не вопрос национальной безопасности Украины. Потому что те кредиторы, которые теряют эти деньги, они собираются наказать, так можно сказать, Украину и больше не кредитовать даже хорошие предприятия, если виновные в этом случае не будут наказаны. Это прямо говорят и Президенту, и Премьеру кредиторы и так дальше. Поэтому большие агрохолдинги не всегда, значит, свою, как будто, цель делают. Поэтому здесь нужно обращать внимание и на маленький, и средний бизнес в селе.

Енергетична безпека – отдельный вопрос. Уходить, конечно, отдиверсифицироваться, источники и так дальше, будет разговор про LNG-терминал, там есть много вопросов. Самый главный вопрос – с Турцией договориться. Литовцы построили LNG-терминал, для многих стран это был большой-большой сюрприз. Сам был на этом терминале месяца три назад перед открытием, он был сделан за… конечная цена была меньше, чем бюджет, и сроки были быстрее, чем бюджет тоже.

Наверное, во многих странах, где государство вовлечено, наверное, это просто фантастика. Но украинцы там уже ездят, смотрят, как можно было бы то же самое. Сначала с Турцией договориться, потом посчитать, посмотреть, но диверсифицировать нужно. Конечно… по газотранспортной системе тоже есть вопросы. Скорее всего, нужно искать инвесторов в западных странах на 49 процентов этой системы.

Хочешь что-то добавить по поводу энергетики?

 

КАЧУР Р.П. Да.

Було багато дискусій при підготовці програми. І до тих пунктів, які сказав пан міністр, також основний акцент – це збільшення власного виробництва енергоресурсів, в першу чергу добудова блоків на атомних електростанціях, де проекти вже зрозумілі і готові. Наступне – це збільшення потенціалу по гідроенергетиці і третій енергоблок на Дністровській ГЕС. Також диверсифікація поставок ядерного палива, зокрема згадується компанія "Вест ін Хауз" і відхід від "Твела" як… або інші можливості, якщо там будуть зроблені. Добудова сховища ядерних відходів в Чорнобильській зоні. Ви знаєте, було в травні місяці прийнято рішення про виділення земельної ділянки. Там проектні роботи уже розпочаті. Тобто основна концепція – це збільшення власного видобутку і диверсифікація існуючих джерел, оскільки ми зараз достатньо залежні на одній країні: на Росії.

 

АБРОМАВИЧУС А. Так что программа такая, нелегкая, очень радикальная. Я когда спросил у друзей Украины на Западе, что они думали про вчерашний доклад Арсения Петровича, сказали, что это была самая сильная речь с начала независимости Украины по существу, политическая речь по существу. И, наверное, была сделана оценка, что все-таки многие вещи, которые обсудились вчера и о которых я сказал сегодня, - это правильная речь. Если  этого не сделать, можно расходиться, будет полный экономический коллапс и так дальше. Поэтому у Украины есть хороший шанс, есть потенциал, но  много вещей зависит от нас самих.

В Кабмин пришла молодая команда, готова к радикальным мерам. Парламент тоже выглядит в новом составе серьезно обновленный, с новыми подходами, поэтому очень большая надежда на вас, что поддержите программу, и будем двигаться вперед и быстро. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане міністре.

Які будуть запитання по програмі? Прошу, Юрій Миколайович.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … понять, как мы будем работать?

У меня много вопросов. Я могу задавать все вопросы или вы мне какой-то лимит установите? Ну, я начну, а потом посмотрим, хорошо?

У меня первый вопрос, это… У меня все вопросы будут касательно только двух разделов, да? Это новая политика державного управління, и второй раздел – это новая экономическая политика. Только это, ничего больше.

 

АБРОМАВИЧУС А. Что-то? По поводу державного управления и..?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Два раздела: новая политика державного управління и новая экономическая политика. Ничего больше касаться не буду.

Первый вопрос. В первом чтении в прошлом созыве Верховной Раде был принят Закон "О стандартизации и метрологии", подписанный Арсением Петровичем…

 

АБРОМАВИЧУС А. О ликвидации чего?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. "О стандартизации и метрологии", подписанный Арсением Петровичем Яценюком. Он прошел первое чтение. Естественно, согласно Регламента, он переходит сейчас сюда, в новый созыв.

 

АБРОМАВИЧУС А. Я могу вас перебить и сказать сразу, что я не владею этим предметом – о стандартизации и метрологии.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Я задам… Я еще вопрос не задал. Я вопрос задам, тогда вам станет легче.

По тому закону – он был принят в первом чтении в этом, 2014 году –  предполагается, что Украина отказывается полностью от национальных стандартов и переходит полностью на европейские и американские стандарты. То есть продукция Украины должна соответствовать только европейским и только американским стандартам. В вашем разделе на странице 4 написано о том, что вы ставите задачу принятия 1500 национальных стандартов. Вы отзовёте тот законопроект, подадите новый  законопроект уже с национальными стандартами? Или все-таки здесь какая-то ошибка? 

 

АБРОМАВИЧУС А. Отвечает замминистра.

 

КАЧУР Р.П. Так. Я супроводжував цей закон під час прийняття. Два закони: це Закон про стандартизацію і Закон про метрологію. Концепція закону в тому, що повинен бути створений національний орган у стандартизації і метрології.

Згідно цього закону також повинні бути розроблені наші власні стандарти і технічні регламенти. Вони робляться або шляхом – найпростіший – це називається заміна обложки, коли береться повністю американський чи європейський стандарт, міняється обкладинка, і він перекладається і приймається як такий; або шляхом розробки регламенту, який враховує певні особливості, які є в українських виробників.

На сьогоднішній день без стандартів ми не можемо експортувати в Європейський Союз чи інші країни. Для того, щоб ми… Вони не приймають цього.

                                        

ВОРОПАЄВ Ю.М. Не теряйте время свое и наше, ответьте на вопрос: вы отсылаете тот законопроект..?

 

КАЧУР Р.П. Та не потрібно цей законопроект відкликати, потрібно продовжити роботу по розробці стандартів для того, щоб наша продукція технічно приймалася на європейських і міжнародних ринках, все. Закон хороший.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути) …стандартов.

 

КАЧУР Р.П. Обов’язково, да. Шляхом заміни обложки або розробки нових стандартів. Дякую.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Спасибо. У меня легкие вопросы ……. прошу ответить.

Второй вопрос. На этой же странице, на странице 4-й программы, написано о том, что это, раз, два, три, четвертый абзац, да: "Оновлення державних кадрів і конкурсний відбір на новій основі". Первым пунктом является реализация Закона про очищення влади. Насколько мне известно, у меня есть вот копия выводов Венецианской комиссии по Закону про очищення влади, которая передана, в том числе и украинскому правительству 28 ноября этого года. Сделаны эти выводы по требованию Головы Мониторингового комитета Парламентской Ассамблеи Европы. Здесь рекомендуется переделать законы и принять новые.

Вы предлагаете оставить его в прежнем виде, как есть, или все же будет предложение изменить Закон "О люстрации"?

 

_______________.  Дійсно, обсуждалось і на Раді коаліції. Я думаю, що це можливо, щоб парламент вніс  зміни до Закону про очищення влади, але які вони будуть, - це ми будемо разом визначатися в комітеті, в залі. Тому що дуже багато було нарікань. Ви пам'ятаєте, як він приймався,  під яким політичним тиском. І нам  було  не до реверансів, ми не проходили якісно два читання. Ми демонстрували свою волю і бажання парламенту попереднього скликання прийняти цей Закон про люстрацію. А зараз я думаю, що в наших силах абсолютно внести до нього зміни.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М.  Вопрос следующий: предыдущее правительство во главе с господином Азаровым, когда там был главой Налоговой администрации господин Клименко, несколько раз пытались ввести изменения в Налоговый кодекс, согласно которому  наделить уведомление в налоговых органах о недоимках, ну, когда делается проверка, проверка выявляет какие-то нарушения, издается документ,  называется "уведомление" – "налоговое уведомление о недоимке".  Они хотели, несколько раз пытались внести изменения в Налоговый кодекс и наделить эти документы правом исполнительного листа. То есть не надо было бы тогда налоговой идти в суд, доказывать свою правоту, получать решение суда или приказ суда, и потом уже взыскивать через исполнительную службу.

Насколько мне известно, в настоящее время Державна фіскальна служба в  этом году в прошлом месяце вышла с таким же предложением, и тоже пытается изменить таким же образом Налоговый кодекс. Эти предложения, насколько мне известны, уже поступили в Кабинет Министров. Ваше министерство конкретно, оно будет поддерживать такое предложение фискальной службы или нет?

 

АБРОМАВИЧУС  А. Я не владею этим вопросом, я не готов  ответить на данный момент.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Оно напрямую касается всех...

 

АБРОМАВИЧУС А. Я могу записать и ответить вам лично. Это не проблема.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Пожалуйста, тогда возмите на контроль и имейте позицию по этому вопросу. (Мікрофон вимкнено)

Я очень коротко… не буду злоупотреблять. Новая экономическая политика (файл 6-ой), написано о том, что предполагается сделать зміни до Закону про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, соціальне  страхування.

В настоящее время, вы знаете, там есть определенные ограничения, максимальна сума такого внеску она, при всех-всех своих параметрах, составляет около 20 тысяч гривен. Кабинет Министров: уже подготовлен и поступил на рассмотрение такой  законопроект. У меня есть копия этого законопроекта. По нему предполагается не уменьшение, как у вас написано, с 41 процента до 15 процентов, а увеличение базы такого взноса в 5 раз. В 5 раз! При этом применяется еще повышающий коэффициент для высокооплачиваемых работников. В итоге, я посчитал, и получается, что максимальная сумма такого взноса, она не уменьшиться, а увеличится примерно где-то до 98 тысяч гривен. Вы такие просчеты делали? Вас не пугает то, что завтра вы проснетесь, да, с новым Налоговым кодексом и с таким изменением, а у вас заработные платы уменьшаться, скажем, там с 50 тысяч, там с 20 тысяч гривен, да, до 2 тысяч, там, или до 3 тысяч гривен?

 

_______________. Шановний Юрій Миколайович, ну, ви ж знаєте, що новообрана Рада, Кабінет Міністрів – всі закони попередні відкликають. І якщо вони будуть подані на заміну, тоді ми будемо говорити, що там написано: міняється база оподаткування, не міняється, понижується цей єдиний внесок чи не понижується. Тому зараз міністр...

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути)... Я сказал: в настоящее время в Кабинете Министров уже находится и рассматривается новый законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Откуда у вас такая инсайдерская информация? Мы ж члены парламента, мы ж не члены ….

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. (Не чути).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, хорошо. Может, они  передумают, может, они не зарегистрируют. Да, но мы ж не можем…

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Скажите "нет" и все.

 

_______________.   Андрій Володимирович, дозвольте, я скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

КАЧУР Р.П. Дійсно зараз є новий склад Кабінету Міністрів, там і, зокрема, міністр фінансів створив групу. Ми працюємо над внесенням змін до Податкового кодексу. Але були напрацьовані і зроблені розрахунки приблизно в травні-червні місяці стосовно єдиного соціального внеску. Я думаю, що ні для кого не  секрет, що це є основна причина виплати зарплати в конвертах – високий соціальний внесок.

На сьогоднішній день для того, щоб… виплата однієї гривні заробітної плати веде за собою приблизно 60-61 копійку додаткових податків, зборів всіх в сумі. Тому дійсно прорахунки, ми розуміємо, що зниження бази ЄСВ на сьогоднішній день автоматично дисбалансує  Пенсійний фонд і створює фінансовий розрив. І зниження повинно проводитися з відповідними розрахунками, чи буде зниження самого податку призводити до росту бази і яким чином ми будемо балансувати Пенсійний фонд.

Однозначно, така ситуація, яка є зараз, вона тупікова. І ми не можемо продовжувати з таким високим рівнем оподаткування. Тому ці розрахунки були зроблені. І цифра коливалася, дійсно, від 15 до 18 відсотків.

На сьогоднішній день працює нова група, напевно, про яку Юрій Миколайович і згадує. Но там робота кінцева не прийнята. Саме тому формулювання було і записано – поетапне зменшення, поетапне. Ми на сьогоднішній день не можемо сказати, що це буде 15 чи 18. Але це однозначно буде, ми розуміємо, які зараз на чорному ринку є ставки по конверту для заробітних плат. І це буде така річ, яка зробить конверт невигідним. Оскільки з іншого боку також буде посилення контролю за цією політикою.

Тобто з двох боків. З одного боку посилення відповідальності за виплати нелегальних заробітних плат. І друге – збільшення стимулів у вигляді зменшення ЄСВ в основному.

 

 ВОРОПАЄВ Ю.М. Означает ли это, что во время голосования на Кабинет Министров Украины, а ведь все законопроекты, которые ……..от Кабинета Министров, они голосуются составом Кабинета Министров, в том числе и министром или его замом, если………  Означает ли это, что если будут рассматриваться на стадии Кабинета Министров проект Налогового кодекса, который не уменьшит, а увеличит налоговую нагрузку на предприятия, вы за это не будут голосовать?

 

КАЧУР Р.П. В даному пункті ми говорили конкретно про ЄСВ і виплату заробітної плати. Ви в своєму питанні задали питання про підприємства. Це інше питання. Ми також на нього готові відповідати. Але, що стосується ЄСВ і навантаження податкового на виплату заробітних плат, позиція міністерства буде такою, що ми повинні зменшувати ці показники.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрію Миколайовичу, я просив би, щоб ще інші колеги мали можливість задали питання. Будь ласка, пан Чекіта. Потім – пан Порошенко, потім пані Пташник і пан Денисенко.

 

ЧЕКІТА Г.Л. В пункте 2 новой экономической политики прописано сокращение количества податков, с 22 до 9. Мне бы хотелось услышать вот эти названия девяти податков и по какой  модели вы пойдете. Есть уже это или нет, это просто  в виде наработки?

 

КАЧУР Р.П. Воно є у виді напрацювання до   дев'яти. Ну,  безумовно, це ті податки, які відповідають класичній європейській моделі: це  персональний податок чи ПДФО, ПДВ, податок  на прибуток компанії. Це основний  показник, чому ми рухаємося. Дев'ять – це  показник, який  враховується в рейтингу ведення бізнесу Світового банку  Doing business. Ми подивилися для того, щоб нам попасти в показники, які перед собою ставить  уряд, для того, щоб нам бути конкурентними з іншими  країнами  це є такий показник. Якісь податки будуть скасовані, якісь податки  будуть об'єднані чи видозмінені. Дійсно, ми  не зможемо зразу  зараз там 100 відсотків, це не означає, що  22 мінус 9 – 13, це не означає, що  13 податків буде відмінено. Такого не буде. Але, наприклад, по збору ПДФО конкретно є військовий збір і є  безпосередньо ПДФО, він сто відсотків як би однаковий і можна просто  технічно ввести розщеплення цього платежу, скоригувавши  там ставку його.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Я думаю, что вы прекрасно понимаете, что корригирование и убирание каждого податка тянет дисбаланс в общем балансе. Поэтому мне  хотелось бы, чтобы вы внимательно к этому… Это может остаться просто на бумаге, потому что невозможно будет  сформировать бюджет.

И второй вопрос по поводу строительства энергоблоков и инвестирования в отрасль энергетики. Вы собираетесь это делать  за счет средств  государства и предусмотрите это в строке бюджета  или все-таки  делать это  за счет частных  инвестиций.

 

АБРОМАВИЧУС А. Это хороший вопрос, но я думаю, здесь  у государства вряд ли  будет  предусмотрено какие-то большие деньги и так дальше, если не будет какой-то конкретной внешней помощи, вливания  денежных средств с учетом  того, что диверсификация энергетических  источников будет помогать там и  бюджету,  и балансу страны, и так дальше. Потому что, ну  в данной момент почему гривна падает? Потому что очень большой  импорт, лучше по возможности производить здесь, чтобы восстановить этот баланс и  так дальше.

Но  это как будто визия, да, каких-то конкретных нет, там, смотришь в Хмельницкий этот… АЭС, по разным оценкам, там, на 85 процентов достроены, да. Сколько это стоит достроить? Это очень большие деньги. "Игнолина" когда закрывалась в Литве и были расчеты, что на ее базе построят новую, но уже современную, а не по российским стандартам. Это где-то 12 миллиардов долларов и как минимум 6 лет. Тоже самое в Чехии возле Тимялина, чтобы достроить на той же самой базе дополнительные мощности, тоже это очень, это миллиарды долларов и так дальше. Как это будет делаться:  с частными компаниями или просто с партнерами какими-то из Запада, – это все еще спекуляции.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Ну, я просто напоминаю того, что вы предусматривали переход с твэлов на другую компанию, тут еще и требуются технологические перестройки…

 

АБРОМАВИЧУС А. Конечно.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Самой загрузки.

 

АБРОМАВИЧУС А. Конечно.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Поэтому не надо огульно бросаться в это, потому что можно принять постановление Кабинета Министров и вы потом не выполните.

 

АБРОМАВИЧУС А. Нет, ну, ничего сумбурного делаться не будет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Леонідович.

 

ЧЕКІТА Г.Л. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Петрович, будь ласка, запитання.

 

ПОРОШЕНКО О.П. Дякую. Я бы хотел вернуться назад к єдиному соціальному внеску. Вы сами сказали, что это действительно вопрос, который тесно привязан к зарплате в конвертах. Мне интересно как быстро вот этот розмір єдиного внеску, да, будет уменьшаться от 41 до 15 процентов, как эти этапы буту проходить? Чтобы не получилась ситуация, когда мы, с одной стороны, ужесточим ответственность и поставим бизнес перед выбором, то есть или повысить реально, там, зарплаты, когда ты начинаешь не выплачивать ее в конвертах, это, там, плюс, там, условно 50 процентов дополнительно больше надо будет платить в зарплату. Это может просто бизнес не выдержать и, там, обанкротиться. Поэтому, чтобы не получилось ситуации, в которой, там, просто нанесем удар по нашей же, там, экономике и по нашим предприятиям, расскажите, пожалуйста, вот, как эти два вопроса будут коррелироваться во времени?

 

?КАЧУР Р.П. Ми поставили перед собою задачу внести відповідний законопроект, це ж окремий Закон про Єдиний соціальний внесок, внести відповідний законопроект в першому кварталі 2015 року. Відповідно, ви все правильно якби, всі, ну, правильно якби підкреслюєте. І тут, насправді, якраз є баланс між… не баланс, а дискусія між Міністерством економіки і Міністерством фінансів. Міністерство фінансів відповідає за бюджет і бачить ці цифри, які в нього опустяться відразу після прийняття закону, а Міністерство економіки відповідає за  зростання ВВП, яке є якістю бізнес-середовища і так далі. Тому якраз зараз ми проводимо цю дискусію.

 

ПОРОШЕНКО О.П. То есть пока еще точного там графика у вас нет, вы не готовы нам сказать?

 

?КАЧУР Р.П. Ні, я не готовий назвати це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Вікторія Юріївна.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую. Я перейду на російську мову, тому що я так розумію, що вам простіше буде спілкуватися російською. Розумієте? Добре, о?кей! Тоді не переходжу.

По-перше, я хочу вам подякувати за те, що ви звертаєте увагу на необхідність розробити Україну інвестиційно привабливою, тому що, якщо ми це сформуємо як основну задачу і будемо всі інші шляхи від цього вибудовувати, то, мабуть, це буде правильний шлях. Я, на жаль, буду змушена утриматися при голосуванні, але це означає, що я вас не підтримую. Це означає, що це виважений крок, який я змушена робити, тому що наше засідання фракції ще не зібралося з цього приводу, ми збираємося тільки о 17 годині сьогодні і будемо окремо вирішувати це питання.

Стосовно… я також хочу подякувати за те, що ви звертаєте увагу на діяльність Антимонопольного комітету, і підтримую вас в тому, що Антимонопольний комітет наразі не виконує ту функцію, яку має виконувати. Але я хочу бути союзником вашим у цьому питанні і хочу звернути увагу на те, що ті кроки, які прописані наразі, їх не достатньо для того, щоб досягти тієї мети, яку ви хочете досягнути. Тому що у нас Закон "Про захист економічної конкуренції", який ви пропонуєте приймати у новій редакції, його треба приймати, але на сьогоднішній день цього недостатньо, оскільки наше конкурентне законодавство воно в цілому є досить прогресивним. Але тут зверніть, будь ласка, увагу, що Міністерство економіки та весь уряд в цілому – він має визначити і дати задачу Антимонопольному комітету, які конкретні ринки треба розвивати і конкуренцію на яких конкретних ринках розвивати, і поставити цю задачу Антимонопольному комітету, бо це його справа. А Мінекономіки має таку задачу поставити. Це перше.

І по-друге, треба Антимонопольному комітету надати статус реального колегіального органу.

У нас законодавством, я скажу, передбачена така колегіальність, однак через певний механізм призначень де-факто Антимонопольний комітет не є колегіальним. Це повністю заполітизований орган з головою, який призначається там різними політичними силами, і всі інші державні уповноважені, вони йому, ну, фактично, підзвітні, тому що він їх звільняє. Да, зверніть, будь ласка, на це увагу, тому що тут я пропоную якраз  цю  проблему долати шляхом внесення змін до Закону "Про Антимонопольний комітет".

І щодо колегіальності, ще в нас мають бути визначені кваліфікаційні критерії оцінки діяльності державних уповноважених, ну, тобто складу Антимонопольного комітету. Тому що наразі у нас є вимоги певні законодавчі, там економічна, юридична освіта. Однак, нам треба поглибити ці вимоги, і зрозуміти, передбачити критерії оцінки діяльності. Тому що якщо комітет буде залишатися де-факто фіскальним органом таким, як він є,  то треба тоді буде застосовувати ті критерії і змінювати щось у комітеті. Ну, це така пропозиція.

 

АБРОМАВИЧУС А. Ну, все мы не пропишем в такой маленькой брошюрке, поэтому, конечно...

 

ПТАШНИК В.Ю. Я просто хочу, щоб ви на це звернули увагу. Я абсолютно…

 

АБРОМАВИЧУС А. …все нужно делать так, как вы сказали, и больше, и так дальше. И никого не обманешь, все знают, что Антимонопольный комитет не выполняет свои функции, и все, кто дает деньги Украине, они это тоже знают, и они не будут давать больше. Антимонопольный комитет в топ-3, топ-5 самых главных требований входит у всех.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би просто звернути увагу, Вікторія Юріївна, що фракція приймає рішення про голосування в парламентській залі. Вікторія Юріївна! Кажу, фракція приймає рішення голосувати чи не голосувати у парламентській залі, коли приймається той чи інший законодавчий акт. Якщо ви не можете приймати рішення на засіданнях комітету, тоді я не бачу взагалі змісту працювати у комітеті.

 

ПТАШНИК В.Ю. Ні, справа… Можна я прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас може бути різна позиція. Ми ж не можемо сидіти на комітеті і чекати, коли ваша фракція…

 

ПТАШНИК В.Ю. Я отримала, мабуть, як і всі, програму діяльності сьогодні. Я не встигла детально…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але на сьогодні… Її сьогодні надали в парламент.

 

ПТАШНИК В.Ю. Я розумію. Я не встигла  з нею детально ознайомитися. Я зараз намагаюся переглянути те, що я можу зробити на цьому засіданні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, але 10 сторіночок невеличких маленького тексту, то ознайомитися не так багато потрібно часу. Але я просто вам пояснюю, Вікторіє Юріївно, на майбутнє як ваш колега. У нас в парламенті відбуваються наступні ситуації. Заходить законопроект від будь-якого народного депутата, ми на комітеті його розглядаємо, якщо це наш предмет відання, і цей законопроект, який вже має відповідне рішення нашого комітету, ми рекомендуємо його чи прийняти за основу, чи в цілому, чи як там далі. Може пройти півроку і рік, поки він попаде в зал і поки фракція буде визначатися з цього питання. Тобто в часі ці речі розірвані. І ви не можете апелювати, як кажуть, тоді втрачається взагалі зміст роботи комітету. Ми напрацьовуємо тут експертне середовище і рекомендуємо в зал.

Коли він уже попаде в календарний план пленарного засідання, в день конкретний, ранішнє чи вечірнє засідання, тоді фракція абсолютно приймає рішення – підтримує чи не підтримує. Це такий маленький коментар. Будь ласка, Денисенко народний депутат.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Добрый день. У меня вопрос касается новой политики энергетической независимости нашей страны. То есть, совершенно замечательная мысль в этом направлении, но они все направлены на диверсификацию источников получения энергоносителей и на развитие производства энергоносителей, да.

Но ни слова нет о энергоэффективности. Скажите, пожалуйста, планирует ли ваше министерство предлагать экономически стимулировать наших граждан экономить электроэнергию, заниматься энергосбережением. То есть, привести потребление энергоносителей на душу населения в соответствие с европейскими показателями.

 

АБРОМАВИЧУС А. Сегодня утром встречался с шведскими представителями. Шведское правительство дает 25 миллионов евро в год на разные реформы. У них просьба сосредоточиться очень сильно на подготовку всяких вещей, связанных с энергоэффективностью. По их подсчетам, я сейчас не помню, это  так называемый ………………,  то есть это то, что Украина может сразу там взять  и так дальше, там начиная от соломы, которая остается на полях, и многие фермеры думают, что это  хорошее удобрение. Есть очень много подсчетов, что сделать с этой соломой и насколько  это  эффективно.  То есть это предложение с их стороны было, чтобы даже в нашем министерстве создать орган, который  бы координировал  вот эти всякие усилия по  энергоэффективности. Поэтому  здесь, я думаю, это не  только мы будем поддерживать, я думаю это там, где европейцы дадут деньги на это тоже.

 

ДЕНИСЕНКО А.П. Ни слова нет в программе.

 

АБРОМАВИЧУС А. К сожалению, знаете, как это было. Это каждое  министерство ставит там  3-4  какие-то приоритета, тогда идет  этот… кто-то что-то больше. Поэтому все это не отразится. Идея этого документа в целом показать направления, настрої, куда движемся и  чтобы вы нас поняли  и поддержали и так дальше. Но я вам говорю на словах, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Петрович, зверніть увагу, на 12-ій сторінці  вони згадують підвищення енергоефективності, реконструкція житла. Це  два  пункти направлені на   енергоефективність.

 

?КАЧУР Р.П. Якщо можна, я ще кілька слів додам по цього?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна.

 

?КАЧУР Р.П. По енергоефективності ця функція була передана Мінрегіонбуду. Але тим не менше зараз дуже багато ініціатив. Є проект, так називаемый  шведська ініціатива Е5Р – це 100 мільйонів євро, які вже на сьогоднішній день надаються, Україна є співінвестором цього фонду, там співвідношення 1 до 6. Україна дала в районі 6 мільйонів євро і 100 мільйонів було надано іншими країнами. Є 500 мільйонів гривень коштів Європейського Союзу, прямий грант, 4 роки не  використовувався, буквально місяць назад пішли перші, ми їх називаємо "теплі кредити". Це кредит населенню на заміну: перехід від газу, будь-який варіант сам обирає споживач, до 30 тисяч проект – 5 тисяч гривень відшкодовується напряму, решта через кредити ……. банку. Дуже вигідно, там  зростання  просто ……….. ці кредити уже видаються  по всій Україні. Так що в принципі там йде робота в цьому плані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Матвієнков і Фаєрмарк, будь ласка.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. Уважаемый господин министр! Конечно, очень хотелось бы, очень много есть вопросов, я думаю, что вопросы рождены тем, что по большому счету, мы не с первой программой сталкиваемся. Да? Но, к сожалению, нужно констатировать, что  программа во многом декларативна, и мы не видим, как бы  подтверждения или подкрепление многих расчетов. Хотелось бы, более предметно,  будем  говорить так: понимания некоторых направлений. Например, вы говорите в  отношении подвоєння украинского экспорта? Вопросов нет. Мы "за" двумя руками. Мы хотели бы понимать на сегодняшний день стартовую позицию, что мы имеем на сегодня. При наличии этих рынков, которые мы имеем сегодня. Я имею в виду восточные рынки, я имею в виду рынки западные. Сколько мы потеряли на Востоке? Что мы имеем сегодня конкретно по  экспорту? Что мы будем иметь завтра? И  какую динамику подвоєння,  за счет каких структур, товаров мы видим это развитие? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Вот мы, как бы, видим о том, что… мы пытаемся снизить нагрузку на товаропроизводителя, на товаропроизводителя, тем самым растет нагрузка на физических лиц. И она действительно растет, и мы это понимаем: это и акцизы, это и те налоги, которые вводятся, это жилищно-коммунальные платежи и так далее. Я к чему это подвожу? К тому, что покупательская способность в какой-то степени будет падать. В любом варианте? мы это понимаем.

Деловая активность у нас должна возрасти, мы понимаем, что бизнес должен подниматься, он должен расти, с одной стороны – падение  деловой активности,  с другой стороны – стремление активизировать бизнес. Я не вижу в комплексной программе не одной программы комплексной, государственной, которая могла бы каким-то образом, стимулировать развитие  бизнеса. То есть, то ли использование эмиссионных денег через программу государственное строительство жилья, то ли возобновление строительства дорог, то ли еще каких то вещей. Но, я вижу, не ощущаю сегодня здесь какой-то комплексной программы, которая могла бы давать гарантии развития сегодня нашей экономики. Спасибо.

 

АБРОМАВИЧУС А. Я в этой стране занимался бизнесом в очень разных отраслях: от  торговых центров до сельского хозяйства, до всего…  Бизнесмены просят одного, чтобы государство не то, что бы помогало, а просто, чтобы не мешало.

Поэтому цель первая – это не мешать. Государство банкрот, по большому счету. Государство, по большому счету, банкрот. Поэтому ожидать, что здесь   создадим какие-то реальные, а не декларативные программы стимулирования, ну, это нереально, это просто нереально. Поэтому можно тоже тут положиться… так, чтобы не мешать и не помогать. Бизнес сам разберется. Всегда, если есть возможность заработать деньги, бизнес найдет, как это сделать. Главное, этому ему не мешать… (Шум у залі)

Еще был вопрос. Ну, опять же, здесь уходим чуть-чуть в политику. Мы же  знаем, что, конечно, если Россия пропала как экспортный рынок, это быстро не компенсируешь любым европейским. Поэтому здесь такой задали провокационный, я бы сказал, политический вопрос. В Европе тоже нехорошая экономическая ситуация, но по сравнению с Россией, что там будет в следующем году, там, я думаю, рынок все-таки во много раз  больше, и перспектива.

Поэтому здесь… у меня структуры нету, но, ясное дело, что продукты питания должны… Здесь нужна очень сильная европейская помощь тоже. Литовцы вот, например, себя позиционируют как самые лучшие по сертифицированию продуктов по европейским стандартам, готовы приехать за свои деньги и быстро помогать Украине и так дальше. Так что здесь…

Я полностью не владею вопросом. Все-таки одну неделю – это для меня достаточно такая среда, в которой я прямо не занимался. Поэтому дайте еще  неделю-две, и будет разговор более…

 

МАТВІЄНКОВ С.А. То есть "подвоєння" мы не воспринимаем серьезно пока…

 

_______________. Ну, это понятно. Ну, во время войны какое  "подвоєння".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, по-перше, написано "до 2019 року".

Пан Фаєрмарк, будь ласка, ваше запитання. Давайте ставити конкретні запитання.

 

ФАЄРМАРК С.О. В целом, программа любопытная, действительно. Но тут есть вопрос. Понятно, что, ну, некое стремление перейти к каким-то другим там… что ли шкале ценностей, перейти в режим стандартов неких, меняя концептуально подходы.

Но все же хотелось бы узнать: программа деятельности Кабинета Министров на какой период? Это на 2015 год? 2014-2019-й? То есть меня несколько удивляет, да? Тем более, господин  Айварас представляет сегодня министерство, которое, ну, на мой взгляд, должно четко определить критерии. То есть, если это некий проект, связанный со стабилизацией, значит, это и есть тот комплекс мероприятий, направленный на экономическую стабилизацию в стране. Но здесь нет ни натуральных, ни номинальных показателей. Следовательно, очень сложно предположить, относительно чего и что балансируем. То есть это не экономический язык вовсе.

Но в целом надо отметить, что программа, действительно, сегодня снабжена целым комплексом подходов, я бы сказал. Если они будут хотя бы как механизм запущены, это, ну, пожалуй, может быть, ледокол сдуру и проломит лед.

 

АБРОМАВИЧУС А. Сразу отвечу. Это программа на 2015 год, некоторые вещи просто будут начинаться, поэтому там написано, что это и на 15-ый, и на 16-ый. Конечно, это касается и последнего месяца этого года.

 

ФАЄРМАРК С.О. Если это антикризисный комплекс мероприятий, так, поймите, ее надо четко выразить. Почему, потому что будет масса вопросов как у… Ну, вот смотрите, тут нет целого раздела "Промпроизводство". То есть нет визначення сегодня конкурентных продуктов. То есть вы что собираетесь, собственно, развивать, алло? То есть сегодня это архаика. Если вы хотите сделать визначення конкурентных продуктов, а где наш "Эксимбанк" в этой программе? Где импортно-экспортное кредитование? Хотя бы гарантии дайте по кредитам зарубежным банкам, пролоббируйте хотя бы эту вещь. Вы получите товарное кредитование сегодня на украинские рынки. Для вас же не новость, что наша продукция не конкурентоспособна? Для вас же не новость, что сегодня наша себестоимость не выдерживает уже никакой критики?

 

АБРОМАВИЧУС А. Нет, опять же, многих вещей здесь просто, ну, невозможно физически просто… Поэтому вы говорите "этого нет, этого нет"…

 

ФАЄРМАРК С.О. Целого блока нет – "Промпроизводство", секундочку!

 

АБРОМАВИЧУС А. Ну, другие, кто по культуре будут, вам скажут, там тоже нет…

 

ФАЄРМАРК С.О. То есть вы уделили внимание агросектору. Такое впечатление, что кто-то любит агробизнес, ну, привнес себя. То есть она… Я еще раз говорю, тут очень, масса классных вещей, я не в плане покритиковать, поймите правильно. Я к тому, что ее надо как-то четко обозначить, эту программу, внести туда по предложениям того же комитета, да, некие правки, ну, в целом ее можно принимать, она прорывная по своему характеру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

АБРОМАВИЧУС А. Ну, вы знаете сколько у нас время было на это и так дальше.

 

ФАЄРМАРК С.О. Ночь.

 

_______________. Две.

 

_______________. Две.

 

АБРОМАВИЧУС А. Работая круглосуточно и так дальше. Что касается вот этих экспортно-импортных, это тоже, много идей.

 

ФАЄРМАРК С.О. Так они работают, это же не новость.

 

АБРОМАВИЧУС А. Нет.

 

ФАЄРМАРК С.О. Это рабочие механизмы.

 

АБРОМАВИЧУС А. Никто не будет страховать никакие, там, инвестиции, и так дальше, в этой стране в данный момент и так дальше.  Есть много всяких идей тоже и план Маршала – 3 процента ВВП, 3 процента от бюджета Европейского Союза, некоторые хотят это деньгами дать в течении следующих 6-7 месяцев… лет, некоторые предлагают, что это не деньгами дать, а на такую сумму застраховать любые инвестиции из западных стран в Украине. То есть есть множество идей, но здесь все невозможно физически написать.

 

ФАЄРМАРК С.О. Ну, все вам. Спасибо большое.

 

АБРОМАВИЧУС А. И что касается плана. Это план на 2015 год, который тоже будет падение ВВП, мы все знаем. Но если это осуществиться в большом объеме, тогда будет экономический рост в 2016 году.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, зараз народний депутат Довгий, Соловей, потом Варапаєв. Задавайте конкретні запитання, тому що міністр зараз повинен нас покинути, обговорення ми вже продовжимо, коли його відпустимо. Просто питання-відповідь, питання-відповідь, щоб всі мали можливість поспілкуватися. Пан Довгий, потом пан Соловей.

 

ДОВГИЙ О.С. Коротка преамбула і запитання. По-перше, я дуже приємно вражений якістю вашої доповіді і якістю доповіді заступника, і бажаю вам успіхів. Буду голосувати і підтримувати цю програму. Розумію, що у вас було дуже мало часу, і бажаю вам її реалізувати.

Те, що стосується… Я буду займатися питаннями дерегуляції, тому буду вам особисто в цьому корисний, і помічником. Те, що стосується конкретного запитання. У мене на окрузі близько 40 відсотків безробіття. І сьогодні і ще відсотків 10, можливо, 15 людей працюють на тих підприємствах, які на 90 відсотків експертно орієнтовані на російський ринок. Сьогодні ці підприємства втратили повністю ринок і в них єдиний шанс вижити і не збільшити безробіття до 50 відсотків – це отримати якусь систему державної, можливо, державних закупівель  внутрішніх закупівель і, можливо, якоїсь переорієнтації до тих пір, поки вони не знайдуть нові ринки збуту, такі як там Європа або якісь там країни третього світу. Це здебільшого підприємства, які можна використовувати в будівельній галузі, там бетон. І в мене  питання: чи буде в вас якась програма, яка зможе такі підприємства зберегти і допомогти їм знайти себе у відбудові Донбасу або в  будівництві доріг, або якогось іншого внутрішнього  державного замовлення? Дякую.

 

АБРОМАВИЧУС А.  Я качественного ответа, к сожалению, не дам на этот вопрос. Но уже другие депутаты тоже обращались, конечно, логика в этом есть и это нужно осуществлять. Мне, например, сказали, что есть в Краматорске завод, который производит хорошие там вещи и если будет строится стена там по границе – нужно это, конечно, дать заказы украинским предприятиям, ни каким-то иностранным. Кончено, в этом нужно, это ненормально, что самые простые вещи завозятся там из-за границы, когда простаивают местные предприятия. Поэтому здесь государство должно найти ресурсы, чтобы перераспределить всякие там заказы на украинского производителя, это ясно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Декілька конкретних питань.

Перше. Який курс долара в наступному році прогнозує Міністерство економіки?

 

АБРОМАВИЧУС А. Не то что я, я думаю, уже и глава центробанка на этот вопрос отвечать не будет. Я думаю, больше прогнозов по курсу... Тот же самый МВФ, сколько они там прогнозировали: 10.8, по-моему, по прошлому году? Поэтому если вы хотите как моего профессионала, я мог бы сказать, но это не буду. А как министр я не уполномочен и я думаю, что остальные тоже не будут давать прогнозы.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Добре.

Друге питання – ключове питання. Ви записали зниження витрат в наступному році державного сектору на 10 відсотків від ВВП, а ви усвідомлюєте, на який відсоток скорочується тоді бюджет? Це від бюджету чи від ВВП?

 

АБРОМАВИЧУС А. ВВП.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А у нас сьогодні 14 відсотків від ВВП – це весь державний бюджет. Лише 4 відсотка від ВВП...

 

АБРОМАВИЧУС А. Это включает "Нафтогаз" тоже.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, ви написали: Закон про державний бюджет. Я читаю, що ви написали в програмі.

 

_______________. ... включно з бюджетом "Нафтогазу".

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, я читаю пункт 6: "Зниження витрат державного сектору на 10 процентів від ВВП". І два моменти: Закон про державний бюджет і зміни до Бюджетного кодексу. Все. Мова йде в цій частині тільки про державний бюджет.

 

АБРОМАВИЧУС А. Ну, хорошо. Я просто вам говорю, что это включает, это за два года.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тоді мене цікавить питання: на який відсоток ви будете скорочувати витрати державного бюджету в наступному році?

 

АБРОМАВИЧУС А. У меня конкретных цифр нет. Но я могу вам сказать, дефицит "Нафтогаза" – 9 процентов от ВВП.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ні, я про державний бюджет України без "Нафтогазу". На який відсоток ви як Міністерство економіки рекомендуєте скоротити видатки державного бюджету в наступному році?

 

_______________. Бюджет готує Міністерство фінансів. Тому вони будуть визначати кінцевий розмір дефіциту бюджету.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Неправильно. Бюджет затверджується після затвердження програми уряду. Тому основою для скорочення витрат державного бюджету є програма уряду. І саме Міністерство економіки виходить з рекомендаціями на основі затвердженої програми уряду щодо скорочення видатків державного бюджету.

Тому я запитую конкретну цифру, на яку ви плануєте скоротити видатки державного бюджету в наступному році?

 

_______________. Цільовий показник, це той, який погоджений з Міністерством фінансів, –  3 відсотки дефіциту бюджету.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Тобто тільки на 3 відсотки? Ця програма передбачає скорочення видатків державного бюджету на 3 відсотки, правильно я розумію?

 

_______________. До 3 відсотків.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. До 3 відсотків, зрозуміло.

І останнє. По ідеології програми. Вся ця програма направлена на одне, - скоротити видатки державного бюджету для того, щоб погасити зовнішнє зобов'язання України. От, якщо коротко одним реченням. Це неправильний підхід. Ми повинні цю програму створити з однією метою. Створювати нові робочі місця і будувати малий і середній бізнес.

Тут ні один майже пункт  не дає відповіді на це питання. Якщо  в Україні не буде малого і середнього бізнесу як бюджетоутворюючого сегменту, у нас ніколи  не буде  нормально розвинутої української держави. І тому основа цієї програми, всі заходи  цієї програми повинні бути спрямовані на досягнення одного показника: кількості  новостворених  робочих місць  у 2015 році – раз і суми збільшеного   ВВП на душу населення – два. От оці  всі заходи  повинні розписувати технологію, як ми цього досягнемо. Цього я не побачив.

І останнє питання. І останнє, щоб я завершив. Скажіть, будь ласка, яку суму зовнішніх боргів у наступному році Україна передбачає повернути   міжнародним кредиторам? І чи ставимо ми питання про відтермінування у зв'язку з військовими діями  повернення зовнішніх зобов'язань України? Дякую.

 

АБРОМАВИЧУС А. Опять же, вы же знаете экономическую ситуацию, вы читали это, если вы читали. И вы неправильно говорите, что там нет ничего про малый и средний бизнес. Там как раз мы говорили, что антимонополь. Что значит антимонополь?  Что это большому бизнесу, который ведет бизнес не по правильному,  условия  будут меняться. Это значит, что для всех остальных, включая малый и средний бизнес… что такое  множество других. Как можно здесь ответственно написать,  что мы увеличим количество  рабочих мест, когда мы знаем, что экономика будет падать. Если вы как   экономист  знаете какую-ту страну, где ВВП падало очень сильно и было  создано очень много рабочих  мест, поделитесь, пожалуйста, своим опытом. Врать же мы не собираемся. И так не правильно, это  прореформическое, очень  кардинальная и очень радикальная программа, створена  для того, чтобы в  2016 году создать рабочие места, возобновить  экономический рост  и чтобы   вообще страна выглядела совсем по другому.  Понимаете  в чем…

 

СОЛОВЕЙ Ю.І Я тільки на завершення, … . Основою  для розвитку  малого і середнього бізнесу є  доступне кредитування. Якщо… не треба нічого нашим людям розказувати, ви дайте  їм  доступні кредити у гривні до  10 відсотків, і вони  самі вам розвинуть цю  економіку. От скажіть, будь ласка, де в цій програмі є відповідь на це питання? Назвіть хоч один пункт. Податки, це все зрозуміло. Але без крові економіки

 

АБРОМАВИЧУС А. Вы готовы это предложить, есть какой-то механизм?

 

СОЛОВЕЙ Ю.І Звичайно, Національний банк друкує гроші, гривневі гроші, видає державному банку. Державний банк кредитує малий, середній бізнес під новостворені робочі місця, крапка. Це програми стимулювання.

 

АБРОМАВИЧУС А. Все это будет, но сначала побороть коррупцию, побороть другие…

 

_______________. … причем…

 

АБРОМАВИЧУС А. Как это, причем? Конечно, это будет только через. Можно кредитовать по…

 

_______________. Ничего, в Америке применили когда-то его, в 29-м году, напечатали и роздали…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ….. Америка…

 

АБРОМАВИЧУС А. Конечно, нужно двигаться по этому направлению. Процентные ставки в Европе дешевые потому, что есть финансирование по привлекательным ставкам на долгосрочной основе. ЕБРР, тоже вот, глава бывший здесь, Андрей …  переехал в Лондон как раз заниматься тем, чтобы в долгосрочной …. перспективе все страны Восточной Европы имели возможность кредитования в местной валюте по привлекательной…

Конечно, это нужно делать. Конечно, Украина частично находится там, где находится, потому что никогда не было кредитования не только для маленького и среднего бизнеса, – для всех. Для бизнеса тоже по привлекательным низким ставкам. В мире процентные ставки от 0 до 2 процентов, здесь это высокие. Но это … риски, это коррупционная составляющая. Если уровень …, так называемых, просроченных, плохих кредитов в украинских банках, наверное, достигает от 30 до 50 процентов и больше. Они бы влили, эти все иностранные банки, да капитализировали, если здесь были бы добросовестные заемщики, упали страновые* риски и так дальше. То есть, это же не сделалось за день, и это нельзя поставить никак. Конечно, это визия, это мечта и так дальше. Ситуация.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович, будь ласка, коротенько по питанню. А завтра буде можливість прем’єру їх задати.

 

_______________. (Не чути)

....это строительство новых энерго…. …. реализация старых энергообъектов ….. определенные льготы. И эти льготы сейчас законодательно урегулированы, они …. …. Льготы были созданы  без права ….. кабинет Министров в этом году дважды уже брался. На сколько мне известно, ….. Минфин и Державна фіскальна служба…. то есть все эти кредиты, которые взяты, в том числе либо… и в других банках под будущие …………, они станут вот …..

Вы собираетесь бороться за исполнение этой программы ….. Державной фискальной службы и Минфина, против тех изменений ……… или нет?

 

АБРОМАВИЧУС А. Я подразумеваю, о чем вы разговариваете и так дальше. К сожалению, в отраслях, стратегически важных для государства, иногда в очень сложных условиях экономики пересматриваются даже некоторые такие вещи. Да, это и в Чехии с ветряными электростанциями, когда понастроилось ненормальное количество и там … рынка. И в России это все отменилось система, значит, РАБА***, когда там 12 процентов возврат был и так дальше. Я не готов на это ответить, что снимем или нет, но нужно стимулировать, чтобы строили больше за частные деньги и так дальше. Но в этой отрасли, как вы сами знаете, это сумасшедшая монополизация рынка. И нужно что-то сделать, чтобы не остаться в такой ситуации, это плохо для страны.

 

_______________. …. месяце принимать решение на Кабинете Министров, убирать льготные … или не убирать.

 

АБРОМАВИЧУС А. У меня еще нету…

 

_______________. …оборудование….

 

АБРОМАВИЧУС А. Я понимаю. Я понимаю. К сожалению, у меня в кабинете ждут миссия Евросоюза, я доложен вас покинуть.

 

_______________. В отношении то, что вы сами … монополизма …. ……оно более жесткое, чем европейское.

 

АБРОМАВИЧУС А. Не верю. Не верю.

 

_______________. Украина стоит на уровне ….. мы написали новый закон про захист …… вы будете писать …. с европейского или нет?

 

АБРОМАВИЧУС А. Это не совсем мой вопрос и все

в уряде, и Арсений Петрович, и МВФ это требуют. Как это будет делаться, пока у меня нет на это ответа. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо вам, господин министр. До завтра.

Шановні друзі, які будуть пропозиції? Продовжимо обговорення? У нас завтра буде презентувати програму Прем'єр-міністр. Я думаю, всі запитання, які ще там за вечір виникнуть у нас, ми будемо мати можливість отримати на них вичерпні відповіді.

У мене є коротеньке просто бажання сказати свою думку. Ви знаєте, що по закону дається місяць новому уряду на те, щоб представити програму діяльності уряду. Деякі уряди не давали її, цю програму, в парламент і ми вимагали декілька років. Уряд сформований з абсолютно нових людей, які, м'яко кажучи, не працювали на таких відповідальних посадах, хоча були дуже успішні і дуже фахові в інших формах управління.

Велике спасибі, що за неділю уряд надав нам такий документ. Я вважаю, що це перша така програма, де є багато стільки конкретики. Щоб порівнювати, треба порівнювати щось з чимось. Всі попередні програми взагалі не містили абсолютно ніякої інформації. Це вже такий, знаєте, величезний-величезний прорив. Є конкретні речі.

Але я хотів би сказати, що мені це не нагадує програму діяльності уряду. Мені це нагадує програму діяльності коаліції і її уряду. Тому що тут 90 відсотків повинні зробити ми в парламенті. Навіть, якщо проект закону буде внесений урядом, всерівно ми його розглядаємо. І тут левова частина припаде на долю нашого комітету.

І тому я в шоці від того, скільки нам прийдеться працювати і стримувати ті всі речі, що говорив Юрій Миколайович, допомагати уряду. І там у нас буде можливість на це все впливати. Тому що ми будемо учасниками цього історичного моменту. І нарікати ну, не буде на кого. Або ми це разом всі зробимо з нашим досвідом, зі спеціалістами, створимо нормальні умови, нормальну дискусію, діалог і сперечання з Кабміном, не дамо йому зробити помилок, і навпаки, допоможемо йому зробити правильні речі, тому що це наша країна, це наша доля, це наші сім'ї, це наші там… Ну, все, що зв'язано от… Ну, нам нема куди вже відходити назад. Країна, дійсно…

Дуже цікаві речі по… Юрій Ігоревич Соловей  говорив і я теж. Ви знаєте, коли після революції в мене була чітка радикальна позиція, що треба друкувати гроші, як у 30-х роках в Америці і будувати дороги, і робити все, що  робить вітчизняний виробник. Потрібно воно чи не потрібно – на склад. Друкувати гроші, працювати і заставляти людей працювати, щоб була хороша зарплата, що це все працювало. Але пішли зовсім іншим шляхом. Часу не було, був переддефолтний час в країні, і пішли по зовнішнім  запозиченням, по МВФу.

Абсолютно правильно ви сказали: ми за цей рік, за цих 9 місяців ми повернули 14 мільярдів доларів зовнішніх запозичень, а отримали нових грошей 11 неповних. Тобто ви розумієте, ми … Всі кажуть, от ми взяли гроші, нам допомагають. Ні! Ми більше віддали, чим ми взяли.

Друге питання… І це за рахунок тих витрат і тих стресових речей.

Друге питання. Вже зв’язалися з цим МВФом, вже треба якось забрати в них все, що можна і не можна. Розумієте? Вже ……… ми стільки терпіли. Так грубо кажучи.

Але я хотів би сказати, перше, абсолютно слушні всі зауваження. Багато чого немає, багато що неконкретно. Але стільки, скільки тут конкретики, не було в жодній програмі уряду, яку я читав. Нехай представники Секретаріату підтвердять, вони бачили вже дуже багато урядів на своєму віку.

Тому я би просив, завтра будуть фракції, будуть приймати політичне рішення, ми всі будемо визначатися під куполом, як ми, за що голосуємо, але будемо мати можливість задавати питання. Я думаю, що дуже багато людей зададуть ті питання, які ви теж  хотіли би задати, і ми автоматично отримаємо ті відповіді, які нас турбують.

Я би хотів, щоб не забирати у вас час, поставити на голосування, якщо немає заперечень про підтримку нашим комітетом Програми діяльності уряду запропонованою Кабінетом Міністрів, постанова  1330, якщо я не помиляюсь. Так, 1330. Рекомендувати парламенту підтримати дану Програму діяльності уряду України. Немає заперечень. Шановні друзі, ставлю на голосування. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати.

Один. Два. Три. Чотири. П'ять. Шість. Сім. Вісім. Дев'ять. Десять. Дякую. Хто проти? Хто утримався? Три чоловіка утрималось. Рішення прийнято.

Я вам дуже дякую. Мені дуже приємно, що ми з першого ж такого професійного засідання у нас настільки приємна, професійна атмосфера. Я думаю, що я буду робити все можливе для того, щоб урядовці найвищого рівня, не заступники, не начальники департаментів, а приходили люди до вас, які би давали вам вичерпні відповіді, щоб ви могли впливати на ту чи іншу політику того чи іншого відомства. Я вам дуже дякую. До наступних зустріч. Да, Юрій Миколайович.

 

­­­­­­­­­­­­­­­­________________. Ю.М. (Не чути) Что у него одна задача – развивать экономику. У другого министерства другая задача – фискальная, скажем, у Минфина и, там, у Миндоходов, да. Поэтому задавая ему такие вопросы, давая ему такую информацию мы тем самым его готовим к тому, чтобы он себя правильно вел на ………, ему легче потом будет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повністю згідний. Будь ласка, Юрій Ігорович.

 

_______________. Ю.І. Дякую, Андрій Володимирович. Я думаю, шановні колеги, що наша сьогодні позиція вона не може бути позицією критики. І ця програма це ж не якась константа, ми повинні всі разом допомагати і уряду в тому числі, і всім людям, які у нас живуть в Україні, щоб наша держава розвивалась В мене є тільки, Андрій Володимирович, одне прохання, це питання, я думаю, яке хвилює усіх. Якщо можливо, на найближче засідання комітету, я думаю, це і в наших повноваженнях, запросити все ж таки Голову Національного банку України, щоб ми послухали і зрозуміли, особливо перед бюджетним процесом куди і як рухається наша держава в гуманітарному плані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зразу скажу, що мені врядче вдасться це зробити. Але на Погоджувальній раді прийнято рішення, що  голова Національного банку буде в п'ятницю в залі. І там, мені здається, що у 423 народних депутатів ідентичні запитання: який буде курс, чому це відбулося, чому немає рефінансування, чому немає кредитів для малого і середнього бізнесу. Тобто є 10 чи 20 запитань, які цікавлять кожного народного депутата, його виборців, його друзів, ну і ваза галі будь-яку нормальну людину. Вона прийде, як зможе – так задовольнить наші інтереси. Дякую.

Ще якісь запитання, побажання? Все, тоді завтра в залі до зустрічі. Спасибі вам велике за те, що…