Стенограма засідання Комітету від 08 квітня 2015 року

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань економічної політики

від 08 квітня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету А.В.ІВАНЧУК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні друзі! Думав, що в понеділок ми провели комітет, а сьогодні відпочинемо, але кажуть, що всі дуже хочуть працювати. Правда?

Дозвольте розпочати наше засідання комітету. Кворум у нас присутній. Вашій увазі пропонується наступний порядок денний. Заслухати інформацію Лібанова з приводу прийнятого нами рішення по законопроекту про витіснення, спільного комітетського. Там першим питанням розглянути законопроект 0919 з пропозиціями Президента; законопроект 2595, внесений Президентом України; законопроект 2596, внесений народним депутатом Мамчуром і Антонищаком; законопроект 2382, внесений Кабінетом Міністрів України; (будьте здорові, ще раз будьте здорові) законопроект 1567, внесений Кабінетом Міністрів України; законопроект 2464, внесений Кабінетом Міністрів України; та законопроект 2497, внесений народним депутатом Ляшком.

Два законопроекти ми поставили були попередньо на розгляд нашого комітету – 1589 і 1479. Пропоную перенести їх на наступний тиждень, тому що вони не стоять в розкладі на цей пленарний тиждень. Немає заперечень?

Хто за запропонований порядок денний? Будь ласка, пані Кошелєва.

КОШЕЛЄВА А.В. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Дуже прошу вас розглянути законопроект про націоналізацію майна в Україні державою-агресором номер 2497 на початку. Оскільки ми дуже затрималися, а колега по фракції, який буде представляти, поспішає на інші комітети. Дуже прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Дякую.

Хто за запропонований порядок денний, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно.

Шановні друзі, законопроект 2427 внесений народним депутатом Ляшко. Доповідає народний депутат Вовк. Будь ласка, Віктор Іванович. Включіть мікрофон.

ВОВК В.І. Дуже дякую, що запросили мене на зустріч, тому що мені ще на інший комітет. Тому із-за того я постараюся якомога коротше представити законопроект про націоналізацію майна в Україні держави-агресора і її резидентів, внесений представниками фракції Радикальної партії.

 Ми хочемо зазначити таке, що виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет та загальновизнаних міжнародних норм і правил, зокрема щодо суверенного права України на захист з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету, територіальної цілісності українська держава може застосовувати різноманітні спеціальні економічні заходи. Одним із таких заходів, зокрема, являються економічні санкції. Відповідний Закон про санкції був ухвалений у попередньому скликанні Верховної Ради сьомого скликання в серпні 2014 року. Водночас із врахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на такі загрози національним інтересам як окупація території України, експропріація власності української держави, фізичних та юридичних осіб України, завдання майнових втрат та створення перешкод для економічного розвитку України може застосовуватися окрім санкцій такий важливий захід як націоналізація майна в Україні держави-агресора та її резидентів. Тут я хотів би звернути вашу увагу на два аспекти: міжнародно-правовий і конституційний.

Що стосується міжнародного права. У 1962 році Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію по постійному суверенітету держав над природними багатствами, яка встановлює, що націоналізація, експропріація або реквізиція повинні бути викликані цілями безпеки або зроблені у національних інтересах, які визнані превалюючими  над індивідуальними або приватними інтересами, як місцевими, так і іноземними.

У 1974 році також Генеральна асамблея ООН прийняла статути економічних прав і обов'язків держав, в якій зазначається, що кожна держава має право: а) регулювати і здійснювати владу над іноземними інвестиціями в межах національної юрисдикції, згідно з власними законами та інструкціями  по відповідності своїми національними цілями і пріоритетами. І в пункті "с"  говориться, що кожна держава має право націоналізовувати, конфісковувати або передавати іноземну власність. В цих випадках повинно бути виплачена відповідна компенсація державою, яка переймає такі заходи, і так далі.

Крім того, Генеральна асамблея ООН 14 грудня 1974 року прийняла резолюцію номер 3314, який дала визначення поняття агресії, визначення що таке держава агресор і які заходи можуть вживатися по відношенню до держави агресора.

Ми хочемо нагадати вам, що Верховна Рада України у своїй Постанові від 27 січня 2015 року, номер 129, беручи до уваги цю зазначену резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо визначення агресії, вже визнала Росію державою агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність ради безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку. Це, що стосуються міжнародно-правових аспектів націоналізації майна держави агресора.

Тепер, що стосується Конституції України. Відповідно до 92 статті Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності. Відповідно до пункту 36 статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить визначення правових засад вилучення об'єктів приватної власності. Також умови щодо цього передбачені в статті 41 Конституції України.

Таким чином, прийняття запропонованого законопроекту обумовлено необхідністю врегулювання правових засад  здійснення націоналізації майна в Україні держави-агресора та її резидентів, зокрема, щодо підстав такої націоналізації, а також порядку, в якому він здійснюється. Тобто мова йде про визначення правових засад примусового вилучення об'єктів права власності з мотивів суспільної необхідності у відповідності із міжнародним правом...  А, я закінчую, добре. Просто я не був попереджений, скільки у мене хвилин, я перепрошую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нас теж не попередили, що ви так довго будете доповідати.

ВОВК В.І. Я вибачаюсь. І у відповідності зі статтями 41, 85 та 92 Конституції.

На завершення я тільки хочу сказати, що мова не йде, цим законом ми нічого конкретного не націоналізуємо. Тобто мова йде про врегулювання загальних правових засад того, як це має здійснюватися. Кожний конкретний акт націоналізації відповідно до цього закону буде здійснюватися окремим законом, який буде розроблятися Кабінетом Міністрів, узгоджений з Радою національної безпеки та оборони України.

Тобто цей закон нічого конкретно не націоналізує, а лише створює загальні правові засади для цього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні друзі, враження у мене, що я в дитинстві дивився фільми про революцію, і слухав ці слова. Дмитро Железняк.

Я хотів би коротенько проінформувати членів комітету. В даному законопроекті дуже гарно прописані юридичні запобіжники і взагалі можливість спрацювання, як може працювати цей закон.

Перше. Виключно Кабінет Міністрів може вносити законопроект на підставі рішення РНБО по конкретному підприємству чи по конкретному об'єкту. І Верховна Рада приймає відповідне рішення як закон про прийняття рішення про націоналізацію. Тобто сам закон, він не працює, він просто створює механізми і прописує процедуру.

Тому давайте підтримаємо автора в першому читанні. До другого читання, щоб фракції могли опрацювати, надати якісь свої поправки, може у когось будуть які зауваження, і визначитися, чи потрібно, чи не потрібно з цим законопроектом якісь вносити зміни.

Рішення наше абсолютно політичне. Ніхто не може заперечити, що у нас дійсно є проблеми. Але ми повинні спокійно, врівноважено рухатися по захисту наших національних інтересів. І якщо будуть якісь такі випадки і РНБО з урядом визначиться, що певний об'єкт тої чи іншої країни чи тої чи іншої якоїсь резидентності впливає на наше майбутнє, на наше життя і загрожує інтересам української держави, Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки і потім і Верховна Рада будуть приймати відповідні рішення. Тому прошу…

СОЛОВЕЙ Ю.І. Можна два слова?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Ну, я думаю, що ці питання пов'язані з регламентом виступів і так дальше, їх не треба починати, тому що ми запізнились на 25 хвилин з початком комітету, надіюсь, що більше таких речей не буде. Тому колега має право виступити і вважаю, це нормально. Чисто із поваги до нас давайте домовимось, що комітети будемо починати вчасно. Це перший варіант.

Що стосується другого питання, я би пропонував взагалі цей законопроект проголосувати в цілому, ну, що його цей. В нас забрали 12 мільярдів в Криму і цей законопроект не визначає там чіткого переліку, він нормальний, нормально прописаний і щоб ми його двічі не розглядали, я пропоную його проголосувати в цілому, і хай парламент визначається, що і як робити по ньому. Дякую.

ФАЄРМАРК С.О. Ну, понятно, законопроект носит, действительно, сегодня такой базовый политический характер, но, тем не менее, у нас же комитет экономический. На мой взгляд, в этом законопроекте экономики нет как таковой, то есть это в общем то не наше ведение. Почему его на нас вообще расписали, я не понимаю. Если бы мы говорили сегодня о порядке компенсации, говорили сегодня об экономической логике, то есть Украина реально понесла большие финансовые потери и сегодня необходимо, безусловно, вырабатывать экономические очень важные механизмы сегодня компенсационного характера. А это юридическая базовая основа, она к нашему комитету, еще раз хочу подчеркнуть, она не имеет никакого отношения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у нас в предметах відання комітету є приватизація, націоналізація і реприватизація, і… Я зрозумів, але просто у  нас в предметах відання цей весь блок правових питань, він знаходиться у предметах відання нашого комітету, не дивлячись на те, що ми називаємося Комітетом економічної політики.

Будь ласка,  Вікторія Юріївна. 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

Шановні колеги, я так само повністю підтримую думку Сергія Олександровича. І я, мене особисто турбують питання Конституції України. Я би так не приймала законопроекти, які суперечать Конституції. І я пропоную, ми не можемо аналізувати, як Комітет з економічної політики, чи відповідає даний законопроект Конституції України чи ні, тому я пропоную все ж таки дочекатися висновку Комітету з правової політики, який, власне, є компетентним щодо прийняття рішення, чи відповідає законопроект Конституції чи ні, і вони всі так законопроекти дивляться. І, власне, намагатися спиратися на думку цього комітету. Тому що давайте не порушувати основоположний закон нашої держави. І я розумію, що це питання політичне, але все-таки давайте намагатися бути, залишатися в юридичній площині також. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Юріївна.

Я хотів би вам нагади, що якщо законопроект не відповідає Конституції України і буде завтра цей законопроект буде стояти в порядку денному парламенту, і буде відповідне заключення правового комітету, Голова Верховної Ради не має права ставити його на голосування. Але у зв'язку з тим, що ми визначаємося як головний комітет, ми приймаємо своє відповідне рішення, яке не, ми не даємо оцінку відповідності чи невідповідності Конституції.

Тому, якщо немає більше ніяких пропозицій...

Будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Вот хотелось бы мне услышать мнение Кабинета Министров по этому вопросу, Министерство иностранных дел, Фонд майна, Кабинет Министров, вообще в совокупности. Каково их мнение по поводу…?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут нема представника Кабінету Міністрів по даному питанню. Тому я, враховуючи те, що, дійсно, абсолютно слушні ваші зауваження, Вікторії Юріївни, Сергія Олександровича, я і вніс пропозицію підтримати даний законопроект, який виключено в першому читанні за основу, для того щоб можна було до другого читання і внести відповідні зміни, і отримати фахові відповіді Головного науково-експертного управління, колег наших з правового комітету на відповідність Конституції, позицію уряду, і можна було би його доопрацювати, і щоб ніхто нас не звинуватив в тому, що ми захищаємо Росію.

Тому є декілька пропозицій.  Перша пропозиція моя. Підтримати даний законопроект в першому читанні і за основу. Друга пропозиція Юрія Ігоровича –   підтримати даний законопроект за основу та в цілому. І третя пропозиція Вікторії Юріївни –  не приймати рішення взагалі ніякого по даному законопроекту. В зв'язку з тим, що він… Так, я пояснив, що правовий комітет, він теж повинен розглянути і дати своє заключення до завтрашнього розгляду. У них зараз комітет проходить. Я думаю, що ми отримаємо їхнє рішення.

Тому ставлю по мірі надходження дані пропозиції на голосування. Хто за те, щоб підтримати законопроект 2497 за основу в першому читанні, прошу голосувати. Хто – "за"? Хто – проти? Хто утримався? Троє утримались. Рішення прийнято.

Тоді ставлю другу пропозицію. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект за основу та в цілому, яку вніс Юрій Ігорович? Три. Хто – проти? Хто утримався? Рішення не прийнято.

В зв'язку з тим, що ми вже його підтримали в першому читанні за основу, рішення вже у нас є, Вікторіє Юріївно.

Переходимо до наступного питання. Я дякую, пане депутате.

Шановні друзі, ми на минулому засіданні і вчора в парламенті прийняли законопроект 2259, який стосується акціонерних товариств. І на комітеті ми прийняли рішення, що ми для того, щоб не чекати, там є контраверсійна, була норма про міноритарних акціонерів, які можуть створювати проблеми для акціонерних товариств. І ми приймали цей законопроект, враховуючи те, що є інший законопроект про витіснення і захист мажоритарних акціонерів, від недобросовісних міноторитаріїв, але якого вже в принципі немає і невідомо коли його уряд внесе.

Тому ми сказали, що ми можемо як члени комітету напрацювати спільний законопроект, його швидко внести і прийняти його в залі. В іншому випадку ми змушені будемо відміняти певні норми, які ми прийняли вчора на пленарному засіданні.

Тому я запрошую до слова представника комісії пана Лібанова. Проінформуйте нам коротенько, які основні базові речі в цьому законопроекті, які ви пропонуєте зробити спільно комітетські.

ЛІБАНОВ М.О. Дякую.

Шановні народні депутати, власне кажучи, проект закону, який підготовлений Комісією з цінних паперів, він передбачає імплементацію в національне законодавство положень Директиви Європейського Союзу 2007 року про поглинання компаній.

Мова йде про те, що чинний Закон України "Про акціонерні товариства" містить окремі положення цієї директиви, а саме питання, які регулюються статтею 65 Закону "Про акціонерні товариства". Про те, що особа, яка набуває контрольний пакет акцій, повинна зробити оферту іншим акціонерам про викуп належних їм акцій.

Директива це питання регулює набагато глибше і набагато ширше. Крім того, що врегульовується власне саме питання того, як має бути зроблена оця пропозиція новим контрольним акціонером, додатково міститься в директиві ще два правових механізми, які на разі повністю відсутні в законодавстві України. Це механізм, який називається "squeeze – out"  –  витіснення акціонерів, і механізм, який називається "sell – out", тобто коли акціонери мають змогу продати свої акції.

Що це за механізми. У випадку, якщо контрольний акціонер або група контрольних акціонерів, група акціонерів, які сукупно будуть мати 95 відсотків, вони мають зробити оголошення про те, що вони набули спільну власність, це 95 відсотків акцій. І протягом 3 місяців з дати такого оголошення вони можуть примусово викупити акції решти акціонерів. Тобто решта 5 відсотків може бути примусово викуплена оцими 95 відсотками акціонерів. Так? Це механізм squeeze – out. Sell – out – це зворотній механізм, коли міноритарій, тобто 5 відсотків може вимагати від мажоритарія, щоб той здійснив такий викуп. Тобто це два зустрічних механізми. Один без одного не працює.

Власне кажучи, той законопроект, який напрацьований комісією, він напрацьований спільно з учасниками ринку, з Асоціацією правників України зокрема, і передбачає імплементацію цих механізмів, передбачає, що чинна 65 стаття Закону про акціонерні товариства буде замінена чотирма новими статтями. 65, 65-1 – це питання, що стосуються придбання контрольним акціонером решти акцій, тобто як він має зробити оцю публічну безвідкличну оферту про викуп решти акціонерів. Стаття 65прим.2 – вона врегульовує питання squeeze – out, тобто коли акціонер доконцентрував свій пакет до розміру 95 відсотків, як він може примусово викупити решту акцій. І стаття 65прим.3 – це як решта 5 відсотків можуть вимагати від цього 95-відсоткового акціонера викупити належні їм акції.

Крім того, законопроект передбачає внесення змін до статті 8 Закону про акціонерні товариства з метою забезпечення визначення справедливої ціни викупу і вноситься ряд технічних змін до інших законодавчих актів, це до Закону про нотаріат, до Закону про заставу і до Закону про державне регулювання ринку цінних паперів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Скажіть, будь ласка, 90 відсотків теж може бути, це відповідає…?

ЛІБАНОВ М.О.  Ну, директива каже, що мінімальний поріг може бути 90 відсотків. Менше не допускається, більше – на розгляд, на розсуд безпосередньо кожної окремої держави.

Ми аналізували додаткового це питання, як воно вирішено в країнах Європейського співтовариства, власне кажучи, приклади від 90 до 98 відсотків. Тобто той пакет, який надає право на squeeze – out, да. Більшість країн все ж таки залишають 95 відсотків. Це, ну, найбільш поширена практика. Тому ми пропонували теж в законопроекті 95 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що нам треба 90 відсотків поставити, да. Я даю доручення тоді, Євген Якович, апарату комітету розробити даний законопроект, відправити всім членам комітету для ознайомлення і для співавторства. Хто буде мати бажання, я прошу підписати даний законопроект і я його внесу, і буду, по-перше, розглянемо його на комітеті, я буду домагатися включення до порядку денного. Добре? Я вам дякую.

Наступне питання – 0919. Запрошую до слова заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Светелік Олександра Дмитровича.

СВЕТЕЛІК О.Д.  Шановні народні депутати!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротенько, будь ласка, проінформуйте. Прошу.

СВЕТЕЛІК О.Д. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення цін, тарифів" передбачається внесення змін до деяких законів, я всі не буду, спрямованих на визначення органу, який встановлює ціни і тарифи на електроенергію та природний газ для комунально-побутових потреб населення України та визначає, головне, порядок встановлення державних регульованих цін у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру.

Реалізація положень закону, якими пропонується встановлення державних регульованих цін у розмірі нижчому за економічно обґрунтований здійснюється за погодженням із Кабінетом Міністрів України з одночасним визначенням у відповідному рішенні уряду джерел відшкодування різниці між державними регульованими та економічно обґрунтованими цінами. Це може призвести до виникнення зобов'язань Кабінету Міністрів України визначати джерела відшкодування різниці між державними регульованими та економічно обґрунтованими цінами, які не підкріплені видатками з державного бюджету.

Для уникнення такої ситуації, а також з огляду на те, що згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом, пропонується  запровадити механізм, за яким Кабінет Міністрів України погоджуватиме встановлені державними органами державних регульованих цін у розмірі нижчому за економічно обґрунтований з одночасним поданням на розгляд парламенту законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік щодо джерел відшкодування різниці між державними цінами та економічно обґрунтованими.

У зв'язку з цим Президентом України запропоновано в абзаці другому підпункті 3 і абзаці другому підпункту 7, пункту 4  розділу І закону слова "з одночасним визначенням у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України джерел" замінити словами "з одночасним поданням на розгляд Верховної Ради України проекту Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік щодо джерел".

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, це пропозиція Президента. Ви бачите, права графа, відображено в тілі закону. В когось є якісь зауваження?

Яке, підкомітет, яке рішення? Якщо. В першому читанні, в цілому?

(Загальна дискусія)

 Погоджуєтесь? (Загальна дискусія)

 Ставлю на голосування. Хто  за те, щоб підтримати законопроект 0919 з пропозиціями Президента? Хто – проти? Хто утримався? Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Законопроект 2595 – організація харчування особового складу Збройних Сил України. Директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Стельмах Неллі Григорівна.

 СТЕЛЬМАХ Н.Г. Це я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одна хвилина.

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Одна хвилина, добре.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати! Проект Закону (реєстраційний номер 2595) розроблений Міністерством оборони України в ініціативному порядку з метою забезпечення належаного харчування особового складу Збройних Сил України, підвищення  ефективності використання бюджетних коштів на харчування військовослужбовців.

Чинна нормативно-правова база дозволяє передавати нерухоме та рухоме військове майно суб'єктам господарювання лише виключно на умовах оренди. На сьогоднішній день виникає колізія, коли не давач послуг  з харчування, повинен відповідати критеріям не нижче ціна, а орендарем майна може стати лише суб'єкт підприємницької діяльності, який запропонує найвищу ціну. Тобто надавача послуг із харчування і орендареві військового майна необхідного для організації харчування, визначаються вони за протилежними критеріями, що суттєво ускладнює забезпечення харчуванням особового складу Збройних Сил України.

Законопроектом пропонується запровадити механізм передачі військовій частині закріпленій за ній рухомого чи нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу у стаціонарних та польових умовах у користування на безоплатній основі на умовах позички переможцям тендеру з надання послуг з харчування, без проведення додаткового тендеру на оренду з обов'язковим його поверненням після закінчення договору з надання послуг харчування.

Також вносяться необхідні зміни до Господарського кодексу України, які дозволять Міністерству оборони України, як центральному розпоряднику виконавчої влади, затверджувати типові договори позички рухомого та нерухомого майна необхідного для організації харчування особового складу Збройних Сил України.

Прийняття цього законопроекту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де ви в законі бачите зміни до Господарського кодексу?

СТЕЛЬМАХ Н.Г.  Одну хвилиночку. У статті 7 Закону України "Про господарську діяльність Збройних Сил України". Інший закон, Закон про господарську діяльність Збройних Сил України.

Прийняття законопроекту дозволить підвищити якість харчування військовослужбовців Збройних Сил за рахунок перерозподілу витрат надавачів відповідних послуг.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пані Кошелєва, пропозиція підкомітету. Ви розглядали?

КОШЕЛЄВА А.В. Ми не розглядали запропонований законопроект, оскільки лише сьогодні було включено до порядку денного. Тому пропоную зараз визначатися на комітеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Коли це рухоме чи нерухоме майно передавалося раніше, це була оренда. Так?

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Це була оренда.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Той, хто передавав получав за це компенсацію. Да? Якісь гроші. Тепер буде договір позики.

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Так.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Тобто я з вами заключив договір. Так?

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Договір на надання послуг харчування, так.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. І на безоплатній основі, позички. А це автомобіль, машина, що там, воно ж там зноситься. Да? Основні фонди. Це як, компенсація буде..?

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Компенсація буде. Будемо розробляти порядок компенсації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не законом, це внутрі по міністерству…

Да, будь ласка.

ЧЕКІСТА Г.Л. Ну вот такая проблема существует не только в Министерстве обороны, но такая же проблема существует в школах. И поэтому, я думаю, в дальнейшем надо рассмотреть, там тоже с арендой имущества возникает проблема, как его включать в услугу или нет.

СТЕЛЬМАХ Н.Г. В мене ще одне зауваження. Вибачаюсь…

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Я к чему это. Будуть тут об'єкти хазяйнування працювати. Да? Прийде потім налогова, буде казати, а ось у вас, коли ви дівали, давайте платіть все, що положено. Ну от це ж може така колізія…..

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Ще одна проблема існує, яка регулюється цим законом. Коли ми надамо суб'єктам господарювання позичку майну, вони можуть укладати прямі договори на оплату комунальних послуг. Зараз це питання ми вирішуємо в ручному режимі, а це дозволить ефективно залучати суб'єкти до сплати комунальних послуг.

МАТВІЄНКОВ С.А. Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Закон очень не простой, казалось бы на первый взгляд. Там не очень много подводных камней. Я как бы, как человек не военный, у меня как бы сразу возникает масса вопросов.

Вопрос первый. Если вы заключаете договор и возникает необходимость передислокации этой части, переброска туда …….условиях, ведет какие-то действия, там необходимо людей кормить. Это раз.

Ну я… Вот мы вырешим, это надо как-то прописать, и оно должно быть выписано каким-то образом в законе. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Я буду использовать это оборудование на приготовление пищи и торговать пирожками где-то на рынке. Второй вопрос.

Третий вопрос. Как механизм возврата целостности и сохранности всего этого механизма, то, что вы говорите. Амортизационное отчисления идут, и кто-то должен отстанавливать амортизационную стоимость этого оборудования.

То есть, если мы его принимаем, то его нужно принимать в первом чтении, надо очень серьезно вырабатывать, с специалистами прописывать его, потому что там слишком много вопросов, на которые нужно дать ответ серёзный.

ФАЄМАРК С.О. Никто не запрещает в аренду ставить даже одну гривну. Нет такого запрета. На договор аренды он более прозрачный.

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ ОРЕНДИ ФОНДІВ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ. Стосовно того,  яким чином використовувалось раніше майно. В 7-й, 8-й, 9-й год вони регулювались Законом про Державний бюджет на умовах позички, в 9-му році. З 10-го року в Законі про бюджет цього вже не передбачалося. Однак, на 11-й рік були внесені зміни в "Перехідні положення" Закону про здійснення державних закупівель, яким дозволялося передавати у 11-му році Міністерством оборони на безоплатній основі в умовах повернення у стані не гіршому, ніж в момент передачі, от таке майно. В 11-му пройшло. З 12-го року, 12-й, 13-й рік існує колізія в цьому питанні, що у нас майно використовується суб'єктами господарювання, раз не можуть не використовувати, щоб здійснювати харчування військовослужбовців і використовують на безоплатній, являється, основі.

Крім того, стосовно комунальних послуг. На сьогоднішній день ми вимушені здійснювати кредитування бюджетними коштами платних споживачів. Тобто прямі договору не один постачальник і надавач комунальних послуг не може укласти з цими суб'єктами, оскільки у них відсутні правові підстави користування майном.

Стосовно оренди гривні в рік. Закон України про господарську діяльність в Збройних Силах регулює відносини оренди. І там передбачено, що в нас майно передається виключно на конкурсній основі, тому що Закон про оренду державно-комунального майна частина третя статті 1 визначає, що відносини оренди військового майна регулюється Законом про оренду  з урахуванням господарської діяльності. А в частині позички, там же поміняється, можна приміняється  глава "Найм/оренда", і в законі якраз передбачено, що типовий договір Міністерство оборони затвердить, і там буде передбачено і відповідальність. Крім того, амортизація на військове майно не нараховується, а нараховується знос.

До позички застосовується положення нове 58 "Найм/оренда". І в типовому договорі якраз і буде передбачено, прописно, він однозначно пройде реєстрацію в Мін'юсті типовий договір, там буде передбачено і умови  передачі і більш конкретні умови, те, що вдається. І, саме головне, буде передбачена їхня відповідальність.

Крім того, також суб'єкти господарювання зможуть робити  за власний рахунок поточний ремонт свого майна, яке їм передається, яке фактично використовують. Тим самим ми уникнемо такого поняття, як санітарний стан приміщень. Бо на сьогодні  на них висить така відповідальність, я вибачаюсь, а разом з тим вони не можуть, у них немає цього майна в користуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні друзі! Я взагалі, не розумію, навіщо нам задавати ці питання і взагалі це обговорювати. В країні війна. Головнокомандувач вніс даний законопроект. Мета законопроекту – забезпечення належного харчування наших військових. Давайте не будемо тут обговорювати, що там, як воно взаємопов'язано. Мета законопроекту, Президент України як автор вносить для мети належного забезпечення харчування військовослужбовців в польових умовах. Тому прошу всіх членів комітету підтримати даний законопроект за основу та в цілому. І якщо Головнокомандувач Збройних Сил вважає, що цей законопроект їм допоможе в забезпеченні харчування наших хлопців, не бачу тут ніякої дискусії.

Ставлю на голосування підтримати ініціативу Президента України за основу та в цілому. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Хто Утримався? Один утримався. Рішення прийнято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра в залі прошу всіх представників фракцій доповісти своїм колегам по фракції для забезпечення результативного голосування в залі.  Дякую.

Законопроект 2596, внесений народними депутатами Мамчуром і Антонищаком. Законопроект теж воєнний…

СТЕЛЬМАХ Н.Г. Я можу доповісти, я тези не готувала, але ж суть можу висвітлити, якщо це потрібно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не треба суть. Ви якось заводити дискусію не туди.

Мені вчора телефонували з Міністерства оборони, мені телефонували з Адміністрації Президента України. Внесений законопроект так само вчора, стосується виключно будівництва фортифікаційних споруд, захисних всяких будівель на кордоні між зоною конфлікту по лінії зіткнення. На кордоні між контрольованими і не контрольованими українськими військовими і правоохоронцями територіями.

Ви знаєте, що не завжди наш комітет і всі народні депутати прописують процедури державних закупівель, і витрачання державних коштів бюджетних, для того, щоб не було корупції, не було там всяких зловживань, щоб це все було прозоро, щоб можна було контролювати і громадськості і так далі, і так інше.

Але ці процедури, які ми розповсюдили, і вони діють для всіх, вони мають певний часовий лаг. Це те, що сьогодні не можуть собі дозволити Збройні Сили України, коли треба швидко, по постійно змінюючих лініях цього зіткнення, не хочу сказати фронту, треба будувати захисні споруди, захисні якісь всякі фортифікаційні речі.

Тому керівництво держави звертається до членів комітету з проханням  і до керівників фракцій всіх, з проханням підтримати даний законопроект. Він, дійсно, вчора був внесений, завтра буде голосуватись в залі за основу та в цілому. Закінчиться війна, відпаде необхідність. Він розповсюджується тільки на ці речі, які я перерахував.

Якщо не має заперечень, прошу членів комітету. Нема кому задавати запитання, Президента нема, Полторака нема, а я вже все, що знав, все розказав.

(Загальна дискусія) 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ПТАШНИК В.Ю. Ви мене просто примушуєте не підтримати пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, запитайте, запитайте мене, але я не знаю…

_______________. Він діє до 1 серпня 15-го року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він абсолютно тимчасовий. Це тільки ……. серпня цього року, до 1 серпня цього року. Будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. У мене запитання. Колеги, може мені просто, може хтось пояснити, а для чого там переговорна процедура, до речі, передбачається. Да? Не конкурсна. І замовник самостійно визначає з ним укладати контракт чи не укладати. 

Для чого, якщо мова йде… Ну там дійсно мова йде лише про будівництво інженерних споруд, я так розумію, що цей проект "Стіна", мається на увазі, для чого це передавати на місцевий рівень, на відповідні місцеві державні адміністрації визначені Кабінетом Міністрів України? Чому це може бути замовником виступати Міністерство оборони?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що Луганська і Донецька області у нас, ви знаєте, що це… ми приймали закон з вами, що і там ці не губернатори вони, а як вони там, керівники … главних воєнних цих…

_______________.  Вікторія Юріївна, справа вся в тому, для того, щоб цей проект був здійснений швидко, по-перше. По-друге, щоб, дійсно, обійти ці питання тендерних закупівель саме було прийнято таке рішення, що кожна область бере на себе відповідальність за кілометри і тільки з блок-постів. От наприклад, Житомирська область 7 блок-постів повинна побудувати своїми силами. Вже будує. Для того, щоб…

Далі. Кожна область визначає комунальне підприємство своє, яке буде генеральним виконавцем цих робіт. І от оцього генерального виконавця робіт саме комунальне, а не приватне, а комунальне підприємство і буде розповсюджувати спрощена процедура оцих от державних закупівель.

ПТАШНИК В.Ю. Але питання щодо території не визначено. Мені говорили, що питання, які стосуються земельних ділянок, вони якраз ще не визначені.

_______________. Земельних ділянок, да. Я кажу, що от чітко розписано, от є там 100 кілометрів, тут Житомирська область будує від нульового до 15-го кілометра, з 15-го по 30-й – там Запорізька область і так далі, і так далі, і так далі. Саме для цього кожна область і визначає комунальне підприємство, яке має ліцензію, не має боргів і так далі, і так далі, яке і буде від цієї області генеральним підрядником цього будівництва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Миронович, будь ласка.   

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Є досить важливе питання. Коли почали збиратися по Дебальцевому, що і як, і відразу виникли питання, чому такі фортифікаційні споруди не були побудовані? А виявляється, а конкурс, а це затримка в часі.  Тому ці питання треба обов'язково знімати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вчора Президент… він відвідував одну з пограничних областей. І він виступав, і сказав, що саме краще передати обласному керівництву, яке найкраще знає, як це швидко організувати, знає підрядні організації, які не підведуть, знає, як захистити місцеве населення. Президент сказав, що це їхній прямий обов'язок – займатися цими речами. А Міністерство оборони, ми повинні їх звільнити, під час війни вони повинні сконцентрувати свої сили на воєнних діях.

Немає більш ніяких зауважень?

МАТВІЄНКОВ С.А. …предприятиями, бесплатно делали все, ни с кого денег не брали.

Ну, тут же возникает вопрос. Мы – это мы. Мы можем копать, мы можем метал лить, катать его можем, но нам нужны специалисты, мы должны понимать, кто это делает, как это, должен быть заказчик, который четко определил весь этот механизм.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А проекти розробляє Міноборони.

МАТВІЄНКОВ С.А. Вот в том-то и дело, что проектів нема.  В том-то весь фокус, що проектів нема, и никто не может сказать. Я почему говорю, что этот вопрос действительно серьзный. Тут если выступает, должен быть кто-то выступать в роли заказчика. Я уже не говорю о деньгах. Должна быть система контроля, должна быть система приемки всех этих вещей.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, там чітко написано. Створення державними адміністраціями належних можливостей для своєчасного здійснення закупівель. І далі, будівництво інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності. Вони будуть замовляти, я не знаю які там треба. Вони там краще знають лінія, міст, річка, не знаю. Давайте погоджуватись, автора законодавчої ініціативи.

(Загальна дискусія)

КОШЕЛЄВА А.В. Шановні колеги! Це питання мало розглядатися на підкомітеті, але лише сьогодні було включено до порядку денного сесії. На томність я хочу зазначити, що 18 березня 2015 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України, номер 107, де передбачено виділення 850 мільйонів гривень на будівництво цих інженерних споруд.

Також передбачено здійснення відповідних закупівель за допомогою переговорної процедури. Але було прийнято рішення на минулому тижні в Адміністрації Президента передати ці повноваження місцевим адміністраціям. У Постанові Кабінету Міністрів зазначено те, що міністерство контролює повністю виконання матеріально-технічних, фінансових та інших робіт. Тому пропоную, зважаючи на таку ситуацію в країні, підтримати, оскільки це рішення має тимчасовий характер і буде діяти лише до 1 серпня, тобто на період проведення цієї переговорної процедури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ставлю на голосування підтримати законопроект номер 2596 за основу та в цілому. Ну, хто вніс за основу в першому читанні пропозицію? Я вніс за основу та в цілому…

ПТАШНИК В.Ю.…за основу та в цілому, бо ви потім скажете, що ми вже проголосували за основу та в цілому, тому немає потреби голосувати за основу. Я, просто я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви вносите пропозицію, ваша пропозиція, її просто ніхто не чув із членів комітету, прийняти даний законопроект в першому читанні за основу, тоді я буду ставити першою пропозицію вашу, тому що по мірі цього…

Хто за те, щоб прийняти даний законопроект в першому читанні за основу, прошу голосувати.

Хто за те, щоб підтримати даний законопроект за основу та в цілому, прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Одна утрималась. Двоє утримались. Рішення прийнято, дякую.

Ви за мною скучили, я хочу швидше комітет закінчити, а ви мене не пускаєте. Це ви, напевно, скучили. Це спеціально для вас, бачите, спеціально для вас…

Законопроект 2382, доопрацьований урядом.

Заступник міністра юстиції, будь ласка. 3 хвилини.

ШКЛЯР С.В. Дякую.

Шановні народні депутати, проектом закону передбачається запропонувати низку новел, які сприятимуть покращенню позиції України в рейтингу Doing Busіness in Ukraine, Doing Busіness.

Зокрема, проектом закону пропонується дієвий механізм захисту прав кредиторів та вдосконалення процедури реалізації майна боржників у процедурах банкрутства, який полягає в наступному. В наданні доступу індивідуального кредитора до інформації щодо неплатоспроможного боржника в розширенні прав кредиторів в процесі провадження справи щодо неплатоспроможності, вдосконалення нормативно-правого регулювання цільового призначення позики і кредитів, які має отримати неплатоспроможний боржник, і в скороченій тривалості процедур банкрутства.

Крім того, задля оптимізації примусового виконання рішення органом Державної виконавчої служби проектом закону пропонується спростити процедуру реєстрації обтяження майна боржника, також встановити, що документи виконавчого впровадження державним органом, банкам та іншим фінансовим установам, іншим органам і посадовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів, і нарешті запровадити єдиний підхід до реалізації земельних ділянок у виконавчому провадженні.

Проектом Закону також удосконалюються окремі норми у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у сфері введення та використання відомостей з земельного кадастру. Запропоновані зміни до законодавства дозволять підняти позицію України в рейтингу  Doing Business з 96 на 80 місце.

            Отже, прошу підтримати. Дякую за увагу.

(Загальна дискусія)

ШКЛЯР С.В. Ні, ну він же існує, цей механізм, в урахування рейтингу, відповідно, якщо ці зміни будуть прийняті, то…

Там дуже багато позицій насправді, тому я не знаю, чи зараз там варто дискутувати, але цей механізм є, який враховує певну позицію звичайну для відповідної країни. Ви знайомі з самою методикою? Просто зараз, вона досить складна, насправді, зараз дискутувати, я не знаю чи…

ФАЄРМАРК С.О. Просто …… переживает там насколько тарифы подымаются.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чтобы совсем легко не стало вести бизнес украинцам. 

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, даний законопроект доопрацьований Кабінетом Міністрів України, на жаль, він в значній частині змінений з попереднім проектом, який розглядався Верховною Радою і був відправлений на доопрацювання. Хороші там новели появилися заборони держави-агресором приймати участь. Дійсно, багато там таких питань. І я хотів би, щоби з приводу даного законопроекту була фахова дискусія, всі депутати і всі представники всіх фракцій змогли з ним ознайомитися. Тому пропоную прийняти його тільки в першому читанні для того, щоби до другого читання всі депутати, всі суб'єкти законодавчої ініціативи могли більш фахово вивчити доопрацьований законопроект і внести чи не внести відповідні в нього покращення чи поліпшення. Немає заперечень?

Ставлю на голосування прийняття даного законопроекту в першому читанні за основу. Хто – "за", прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Один утримався. Рішення прийнято.

Doing Business. Да.

(Шум в залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Законопроект 2464 внесений Кабінетом Міністрів України, внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна щодо механізму приватизації".

Віталій, будь ласка, …….

ПІЛЬКЕВИЧ В.Л. Дякую. Шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати! Я дуже коротко доповім про ті зміни, які пропонуються до Закону про приватизацію.

Мова йде про вдосконалення механізму приватизації, пакетів акцій шляхом внесення змін до статті 18 закону.

З метою вдосконалення саме процедур пропонується норму пункту 4 частини третьої статті 18 Закону щодо обов'язкового пропонування для продажу на фондових біржах пакетів акцій акціонерних товариств в розмірі 5-10 відсотків статутного капіталу, до проведення конкурсу, метою визначення ринкової  вартості пакета акцій групи "Г" виключити.

Це пов'язано з тим, що дана норма не працює. Вона була запропонована раніше з метою визначення, ну, так пропонувалось, визначення вартості продажу в подальшому більш великого пакету великого пакету. Однак, ні вартості, не продажу, не активності з цього приводу нема. Тому уряд і Фонд державного майна пропонує виключити з законодавства і тим самим дозволити формувати більш ємкий пакет акцій, який буде продаватися, ну більш серйозному інвестору.

По-друге, що пропонується в законопроекті, в законі не було передбачено для об'єктів групи "В" чіткого способу продажу пакету акцій від розміру, від 25 до 60 відсотків, і це було якось як прогалина.

Тому пропонується передбачити особливості такої приватизації для таких об'єктів групи "В", яким необхідно визначити спосіб продажу таких об'єктів на фондових біржах, крім випадків продажу об'єктів на конкурсах, це контрольний пакет акцій.

Ну, ще хочу сказати, що дане завдання було встановлене умовами Коаліційної угоди. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, законопроект містить аж два речення. Я думаю, що його треба в трьох читаннях розглядати, щоби можна було всі поправки внести. Тому вношу пропозицію прийняти його за основу та в цілому. Ніхто не заперечує?

Хто –"за"? Хто – проти? Хто утримався?

Законопроект 1567, доопрацьований Кабінетом Міністрів. Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Будь ласка, Руслане Адольфовичу, 1 хвилина, 2.

КОРЖ Р.А. Дякую. Ми про Закон про перелік не підлягаючих, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага! Самий серйозний законопроект в порядку денному. Прошу.

КОРЖ Р.А. В існуючому переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації 1478 об'єктів. Він не є актуальним, тому що багато компаній були ліквідовані або реорганізовані, частина компаній не відповідає критеріям загальнодержавного значення, як це передбачено Законом України "Про приватизацію державного майна". Виходячи з цього, новий перелік містить 913 об'єктів. Виключаються ліквідовані підприємства – 497.

Виключаються також підприємства для створення умов для проведення масштабних секторальних реформ національної економіки, модернізації застарілих уставних фондів стратегічно важливих підприємств, залучення найбільш ефективних світових інвесторів та ефективного менеджменту, це морські порти і підприємства АПК спиртової галузі, вугільна галузь, авіаційна галузь, хімічна галузь, машинобудування. В перелік  включаються додатково по рекомендації міністерств, депутатів Верховної Ради 665 об'єктів. І також з попередньої редакції в нову  включені 258 підприємств так як вони відповідають критерію загальнодержавного значення.

Крім того, законопроект доопрацьований з точки зору формування нових переліків. Сформовані три списки, три переліки. Перший список містить 130 підприємств заборонені до приватизації і які не можуть бути перетворені в державні акціонерні товариства в силу їх організаційно-правової форми, казенні підприємства, а також установи і організації, а також ті підприємства для яких таке перетворення заборонено законом, підприємства держрезерву. У другий перелік, об'єднані державні пакети акцій та унітарні підприємства які можуть бути перетворені в державні акціонерні товариства, туди ж віднесено підприємства лісового господарства, 510 загалом об'єктів і з них 364 об'єктів лісового господарства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключаються ці всі ліси?

КОРЖ Р.А. Навпаки включаються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Куди включаються?

СОЛОВЕЙ Ю.І. В перелік які не підлягають приватизації.

(Загальна дискусія)

КОРЖ Р.А. Це була пропозиція після обговорення в Верховній Раді, вони були виключені потім вони знову включаються в перелік.

І третій перелік –  це об'єкти на території Криму, 273 підприємства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Тут нам ще дали такий додаток. Питання таке. ВАТ «Турбоатом» куди ж вони попали зараз? Написано, виключили із списку номер 2, додатку номер 2. І куди?

На приватизацію?

КОРЖ Р.А. Да, і я додам, що в проект також не включалися підприємства залізничного транспорту, з метою усунення суперечності з нормативно-правовими актами про реформування залізничного транспорту. Також ДП "Адміністрації морських портів України", ДП "Укрхімтрансаміак", державне підприємство "Міжнародний аеропорт Бориспіль", "Турбоатом", а також "Зоря" – "Машпроект"…

РОМАНОВСЬКИЙ О.В. Це означає, що вони будуть приватизуватися, так?

КОРЖ Р.А. Це означає, що вони, ну, можуть бути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що зараз є заборона, а Кабінет Міністрів і Фонд держмайна будуть визначатися в тих чи інших.

КОРЖ Р.А.  Основна мотивація була, це створення умов для реформування галузей і реформування галузей і реформування майнових фондів. Тому що, ну, в нас є по підприємствам, які …

ФАЄРМАРК С.О. А с чем это связано? Я, конечно, дико извиняюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, якісь ще є запитання, будь ласка, до представника?

Будь ласка.

МАТКІВСЬКИЙ Б.М. Відносно Дрогобицької державної автомобільної школи, яка готує спеціалісті якраз, які ідуть а армію вже водіями. Це раз, питання, яке якраз виключається. І на сьогоднішній день вона успішно працює.

І Дрогобицький солеварний завод. Це особливо важливе питання. Чому? Бо на гербі міста Дрогобич є 9 бочок солі, тобто ви розумієте, про що мова йде. Якщо воно буде в чиїсь приватній власності, то як, чиєсь місто буде чи чийсь герб? Є досить хороші пропозиції по цьому заводу і зараз шукається інвестор по програмі туризму і подальшої дії.

Просив би це питання якось вирішити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одеський припортовий, питається депутат Соловей. Він в списку підприємств, які не підлягають приватизації?

Які підлягають?

(Загальна дискусія) 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж кажу, він не був в списку.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це тільки ті, які були стовідсотково державні і вони, малого того, були в списку непідлягаючих підприємств.

(Загальна дискусія)

КОРЖ Р.А.  Ну вони можуть бути корпоратизовані чи ні, але це пакети… Да. Це пакети державної власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, хотів би сказати, в даному законопроекті, що нового з'явилося в доопрацюванні. Під час приватизації не будуть мати права приймати участь в цій приватизації російські компанії.

Друге. Той список, який ми зараз, якщо парламент затвердить, що вони виключені були з переліку підприємств, які не підлягають приватизації не означає, що вони завтра будуть продані. По кожному підприємству буде прийматися окреме рішення уряду.

Друге питання. Абсолютно зрозуміло, що будуть проводитися консультації, вигідно в цьому році продавати, не вигідно, треба, не треба,  це вже буде право Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента буде на це впливати, і організовувати цю программу буде Фонд державного майна.

Третє, що саме основне. В цьому законопроекті дуже гарно, дуже фахово прописана процедура, що якщо ми виводимо підприємства з переліку підприємств, які не підлягають приватизації, його не можна буде там обанкротити, там ще щось зробити, прописані ці запобіжники.

Тобто, дійсно, підприємства нічого не втратять, коли вони перестануть бути в цьому переліку підприємств не підлягаючих приватизації, тому що раніше це їх захищало.

Зараз є спеціальний блок, прописаний дуже правильно, дуже фахово. І якщо, наприклад, ми приймаємо рішення, цих 1200 підприємств виводимо з переліку, які не підлягають приватизації, і Кабінет Міністрів ні одне з них не приватизує, Фонд держаного майна ні одне з них не приватизує, вони в своєму статусі державних підприємств нічого не втратять. Їх не можна ні обонкротити, нічого з ними зробити, що стосується отих всяких процедур з рейдерством, з набуттям якихось боргів і так далі і тому подібне.

Ще одне саме основне питання – це публічне. Медаль має дві сторони. На пряме запитання журналістів чи будь-кого до нас як до членів комітету, чи правильно, чи не правильно продавати таку кількість державних підприємств, ніхто не зможе сказати однозначно. Це стосується окремо взятого кожного підприємства чи галузі. В любому цьому питанні є і плюси, є і мінуси. Ми можемо дискутувати до безконечності. Але є проблеми бюджету наповнення, виконання програм приватизації, є стратегічні речі для державних підприємств, які приносять прибуток, дивіденди і є…  Зрозуміло, що продавати курку, яка несе золоті яйця, ніхто не буде. Але в зв'язку з тим, що в нас на сьогоднішній день, 20 років я чув, що всі говорили, що продавати державне майно не час, не вигідно. І це 20 років. І ми пережили за цих 20 років і кризи…

Я вибачаюсь, я маю на Прем'єр-міністра. 

МАТКІВСЬКИЙ Ю.І. Дозвольте, я тоді питання ще раз задам, бо я так відповіді і не отримав. Яка процедура виключення цих двох підприємств з цього списку?

Мова йде про те, що Державна автомобільна школа виключається, тобто та…  і Дробижській сироварний завод, щоб вони все ж таки лишилися під забороною приватизації.

КОРЖ Р.А.  Ну, процедура була тобто ми формували ці переліки за поданням органів, там, органів управління, тобто і потім ми це узгоджували. Тут… Да. Якщо об'єкти не відповідали критеріям, то, ну, органи пропонували їх виключити.

МАТКІВСЬКИЙ Ю.І. Органів самоврядування? Міських рад?

КОРЖ Р.А.  Органи управління, і міністерства там, да… Ті, які…

(Загальна дискусія)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Можна запитання до міністра?

Скажіть, будь ласка, а от з того переліку, який ви даєте на перелік виключення, скільки підприємств є прибутковими, які працюють ефективно і сплачують нормально податки до бюджету? Бо я, наприклад, чесно, я не можу зрозуміти. От ВАТ "Турбоатом" приватизовуємо, Міжнародний аеропорт "Бориспіль" – це взагалі дивні. Тобто ідея правильна, але от мені здається, що деякими такими речами можна оцю всю ідею просто підпортити, от чесно вам скажу. Хоча підтримую загальну ідеологію необхідності приватизації. Тобто, яка, задаю до міністра питання по логіці. Тобто, якщо підприємство державне, ефективне працює, прибуткове, сплачує податки, то яка логіка його приватизувати? Можу вам це на конкретному прикладі навести.

Бурштинська ТЕЦ. До приходу компанії "ТЕК" працювало 5 тисяч працюючих, сплачувало податки, було прибутковим. Сьогодні залишилось 2,5 тисячі, нуль в нуль ідуть.

От чи не буде така сама ситуація по тих підприємствах, які є сьогодні є державними, працюють ефективно і нормально, після їх приватизації ми не знаємо, що з ними відбувається: з кількістю працюючих, з так званими оптимізаціями і сплатою податків до бюджету. Дякую.

КОРЖ Р.А.  Ну по тому, що по Міжнародному аеропорту "Бориспіль", наприклад, да. Ну, мотивація, там, мета виключення з переліку. По-перше, виключення з переліку не  означає, що підприємство буде приватизоване, да. Ну, це зрозуміло, але це треба в першу чергу наголосити. Да.

Друге. Є один чи два закони, там по кожному підприємству ситуація така, які захищають майно, державне майно в цьому майновому комплексі. Да? Так що окремим рішенням і так далі, і так далі.

По Борисполю тому ж самому. Ми потребуємо реформування галузі авіаційної, для того,  щоб провести… Міжнародний аеропорт "Бориспіль", я просто взяв його…

ДОВГИЙ О.С. Міжнародний аеропорт "Бориспіль" – це єдиний міжнародний аеропорт в нашій країні, який має бути…

КОРЖ Р.А.  Я відповідаю.

(Шум у залі)

ДОВГИЙ О.С.  От питання, от міжнародна делегація, от Президент, ну, там Президент Америки буде прилітати в якийсь, ну, приватний термінал чи це…

КОРЖ Р.А.  Президент Америки чи України, чи хтось інший буде прилітати на державну власність аеродромну, яка може обслуговуватися і під приватним підприємством. Ну, що ви, подивіться на міжнародний досвід.

(Виключено мікрофон)

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановні колеги, якщо вже є дискусія по аеропорту, я вам навів приклад по Бурштинській ТЕС, я вам наведу інший приклад по… так само, якщо не помиляюсь, я не знаю чи статус міжнародний, але мені здається, що міжнародний аеропорт Івано-Франківськ, коли… який був в державній власності до приходу так званої фірми …….., яка стоїть за групою Приват, працювало 7 рейсів, які операторами були і МАУ, і всі компанії. Після цього, за станом на сьогодні, не має жодного рейсу. Це я вам хочу просто сказати, на що тримати в державній власності.

Сьогодні жодного рейсу з Івано-Франківського аеропорту не має, тільки в зимовий час є декілька рейсів, коли працює Буковель. Жодного. А до цього часу, в кризу, в 8-му році працювало 7 рейсів щоденно. Це просто, для того, що чи є зміст тримати в державній власності.

КОРЖ Р.А.  Я не думав, що тут причинно следственные связи такі, які ви сьогодні наголосили.

ДЕНИСЕНКО А.П. Запитання. Руслан…….. Сьогодні у нас война, и есть предприятие Харьковский завод бронетанковый, завод имени Малышева, КБ Морозова, КБ "Протон". Это те предприятия, которые на сегодняшний день должны заниматься производством вооружения. Они могут им заниматься, могут разрабатывать совершенно эффективные вооружения. А мы занимаемся его корпоратизацией, да. То есть как бы насколько корпоратизация повысит эффективность этих предприятий, можно узнать? Или с какой целью это все делается?

КОРЖ Р.А.  Предполагается, что процесс корпоратизации должен улучшить корпоративное управление предприятия и доступ к ресурсам, включая финансовые ресурсы, управленческие финансовые ресурсы. Это общий принцип, который исповедуется в том числе Министерством экономического развития и торговли.

Государственная собственность остается, мы ж понимаем.

_____________. Дозвольте уточнити. Ідеологія додатку, в тому, що раніше був другий додаток який називався про перелік державних підприємств які можуть бути корпоратизовані. Якщо ви звернете увагу то ту з метою захисту інтересів держави її майнових інтересів, збереження державного майна застосовано поняття у перетворення у державне акціонерне товариство єдиним засновником та акціонером якого є держава. І ніяких інших осіб на відміну від корпоратизації яке є елементом приватизації тепер в цьому доопрацьованому законопроекті немає. Тепер залишається все в державі але застосовується, колегіальні органи управління, чим усувається можливість одноосібних зловживань, тобто рівень корпоративного управління дозволяє контролювати діяльність більш ефективно.

ДЕНИСЕНКО А.П. Я могу зказать, что завод Малышева находится у меня в округе, люди не получают зарплату по полгода. Тоесть эта процедура корпоратизации на сегодняшний день ничего кроме затрат не принесёт. На сегодняшний день, мне кажется, это не самый главный вопрос корпоратизировать государственные предприятия. АКБ «Морозова» является предприятием которое владеет ноу-хау по разработке танков, одним из лучших в мире на сегодняшний день, тоже заниматься его корпоратизацией, лучше-б поддержали материально.

ФАЄРМАРК С.О. Хочу поддержать, корпоратизация вообще не даёт никаких прямых ходов на получение денег, за весь мой опыт работы в экономике, это совершенно новое явление когда исключительно корпоратизация даёт доступ к ресурсу, это один момент.

Второй момент, я не могу не поддержать Юрия Игоривича Соловья, критерии размыли, причём не понятно зачем, что-то у вас попало под критерии что-то у вас не подпает под критерии по-этому вам очень сложно маневрировать, когда начинаем задавать вопросы. Касательно Николева, у всех есть опыт когда в Николеве сторился и был успешно похоронен единственный крейсер кторый Украина делала, господами братьями Чуркиными, если я не запамятовал… Объекты которые, на мой взгляд, сегодня не просто инфраструктурные, а которые сегодня на стыке с оборонной промышленностью, там уж совсем надо аккуратно, а когда вот так играемся критериями, ну просто не корректно на мой взгляд.

МАТВІЄНКОВ С.А. Можно в защиту выступить Кабинета Министров от опозиционного блока. Как было всегда, я не знаю почему они молчат, я внимательнейшим образом смотрел на перечень тех объектов которые туда попали. По каждому из объектов крупному, то о чём мы говорим, тот же завод Малышева, Атоммаш… они принимали решение по каждому этому предприятию индивдуально, исходя из той стратегии экономической которую они вырабатывали. Я когда задавал вопрос, покажите экономичсекую программу развития, чтобы мы чётко понимали какая стратегия. Сказали стратегия такая, не мешать. Хорошо вопросов нет….

(Шум у залі)

(Виключено мікрофон)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна підвести підсумок? Перше, це те, що стосується корпоратизації таких державних підприємств, як завод Малишева. За наполяганням Адміністрації Президента і фракції блоку ПЕТРА ПОРОШОНКА були включені декілька дуже стратегічних підприємств в перелік підприємств, виключення їх з переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

Корпоратзація принесе толк тому, що будуть іноземені партнери які принесуть… Не хочуть приватизовувати такі об‘єкти як завод імені Малишева, хочуть ще там запустити чи Ізраіль чи Америку стратегічних інвесторів щоби цей уникальний вид продукції який КБ «Морозова».

Ви ж всі розумієте, що, немає засобів зв‘язку тепловізорних всяких систем, систем наведення вогню, тобто інженерно у нас дійсно це дуже сильно, але чого в Україні немає ми всі прекрасно знаємо, немає біоніки, немає наведення, немає зв‘язку немає цьго всього. Це стратегічні речі якими опікується виключно Президент України. Як це все буде відбуватися, буде приймати рішення колегіально Уряд і дальше Фонд державного майна не буде займатися приватизацією цих підприємств по яких ви сказали, а корпоратизація дасть можливість покращити якість продукції укроборонпрому. Це перше питання.

Друге питання. Що я хотів сказати. Колись, законопроект 1567, був внесений в зал, і, ми його не підтримали, навіть в пешому читанні. Чому ми не могли пройти перше і друге читання тому, що  це не логічшно тут нема, що обговорювати в другому читанні. Фракція САМОПОМІЧ наполягала, щоби там не було підприємств лісового господарства. Фракція НАРОДНОГО ФРОНТУ наполягала щоби там не було науководослідних інститутів. Фракція РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ наполягала на тому щоби там були залізниці і т.д. Міністерство економіки, прем‘єр-міністр дав доручення поспілкуватись з усіма фракціями, всіма зацікавленими суб‘єктами по даному законопроекту і був напрацьований оцей текст який має підтримку на сьгоднішній день в залі.

Ще раз хотів би сказати, це не означає, що щось завтра буде приватизовуватись. Цей законопроект врахував інтереси і побажання всіх фракцій коаліції, він абсолютно відповідає коаліційній угоді, він відповідає програмі діяльності Уряду, і він дасть можливість покращити програму приватизації, він дасть можливість розв‘язати руки в галузі співробітництва з міжнародними органіазціями, з іншими державами. Тому ми пройшли два читання, але не так, як по регламенту, а як потрібно, тобто ми провели консультації і ви бачите в додатку в пояснювальній записці, спеціально для вас я написав, просто тут не писав за напогляганням якої фракції, і органу виконавчої влади від якого було ті чи інші зміни.

Міністерство економіки мене підтримає, що були проведені консультації, досягнуто консенсус, і зал чекає цей законопроект.

Тому прошу членів комітету підтримати даний законопроект за основу та в цілому. І в залі під нього є кількість голосів. Якщо немає якихось заперечень з голосу, завтра під час того, як ви проведете консультації з своїми фракціями,  я з голосу, наприклад, там, як ти казав, як цей…  Да, да. От на фракціях ми погоджуєте, даєте мені лист під керівника фракції перед голосуванням, за наполяганням того чи іншого депутата, я з голосу, перед прийняттям цього законопроекту, всі побажання всіх фракцій коаліції і навіть не коаліції будуть враховані. Влаштовує так?

Ставлю на голосування. Підтримати законопроект 1567 за основу та в цілому.

Хто – "за"? Прошу голосувати. Хто – проти? Хто утримався? Чотири. Тобто… що "за"?

Давайте ще раз тоді, щоб я порахував. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект за основу та в цілому? Прошу голосувати.

Хто – "за"? Вісім.  Хто – проти? Хто утримався? Шість.

Вісім – "за", сім – утрималися. Рішення прийнято.

Шановні друзі, дякую всім. Чекаю завтра всіх у залі. Будь ласка, візьміть під контроль по фракціях, особливо пані Кошелєва, пані Пташник, по ваших фракціях, по бажанню членів фракції по законопроектах, що треба внести, змінити… Депутатські групи "Відродження", "Воля народу", також проконсультуйтеся в частині. І "Опозиційний блок", теж чекаю від вас пропозицій.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, взагалі, за весь… 7 – утримались, 8 – "за".

(Загальна дискусія)